Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Одеське військове училище до 1910 Одеське піхотне юнкерське училище військовий навчальний заклад Російської імператорськ

Одеське військове училище

Одеське військове училище

Одеське військове училище (до 1910 — Одеське піхотне юнкерське училище) — військовий навчальний заклад Російської імператорської армії, яке готувало офіцерів піхоти, розташовувалось на Італійському бульварі. Існувало до 1918 року.

військовий навчальний заклад
Одеське військове училище
image
46°28′03″ пн. ш. 30°45′03″ сх. д. / 46.467500000027776252° пн. ш. 30.751110000027779279° сх. д. / 46.467500000027776252; 30.751110000027779279Координати: 46°28′03″ пн. ш. 30°45′03″ сх. д. / 46.467500000027776252° пн. ш. 30.751110000027779279° сх. д. / 46.467500000027776252; 30.751110000027779279
Країна image Російська імперія
Місто Одеса
Девіз
  • Один за всіх і всі за одного!
    • Засновано 17 червня 1865
    Закрито 1918
    Випускники
    Адреса: Італійський бульвар і вулиця Канатна

    Історія

    Засноване у 1865 як Одеське піхотне юнкерське училище на 200 юнкерів в ході військової реформи Олександра II, проведеної під керівництвом військового міністра Д. О. Мілютіна (наказ № 207 від 17 червня 1965 року). У своїх спогадах Мілютін особливо відзначав, підбиваючи підсумки 1865 року:

    По частині військово-навчальної: засоби для постачання армії офіцерами збільшилися в 1865 р. відкриттям шести нових юнкерських училищ на додаток до колишніх чотирьом, а саме: чотирьох піхотних — в Києві, Чугуєві, Одесі та Ризі — і двох кавалерійських — в Твері та Єлизаветграді

    Першим начальником училища став переведений з посади молодшого помічника начальника військово-вченого відділення Головного управління Генерального штабу капітан Генерального штабу І. І. Ординський, який очолював училище протягом восьми з половиною років; згодом — генерал від інфантерії, член Педагогічного комітету Головного управління військово-навчальних закладів.

    Після відкриття училище розташовувалось на вулиці Канатній в будівлі колишніх хлібних складів Ієроніма Собанського, «Сабанських казармах». У 1876 для юнкерського училища був побудований новий корпус — на початку Малофонтанської дороги (зараз — Французький бульвар).

    У 1878–1879 роках в училищі навчався в майбутньому відомий актор Панас Саксаганський.

    З 1902 року училище складалося з 2-х спеціальних класів і одного спільного.

    Наказом по військовому відомству № 243 від 31 травня 1910 року, з 1 вересня 1910 Одеське піхотне юнкерське училище було перейменовано в Одеське військове училище, без зміни діючих штатів. Тим же наказом були перетворені у військові училища піхотні юнкерське училище: , Чугуївське, та .

    Напередодні Першої світової війни училище складалося з 4 рот, налічувало 400 штатних юнкерів і 35 — понадштатних; в числі 22 офіцерів училища знаходилися начальник училища, інспектор класів і його помічник, 4 ротних командира, 8 молодших офіцерів, ад'ютант, завідувач господарством, скарбник, три офіцери, прикомандировані для викладання військових наук і один офіцер — штатний викладач.

    У січні 1918 — «Збірний ударний загін», складений з юнкерів Одеського військового училища і 1-ї і 2-ї Одеських шкіл прапорщиків брав активну участь у боях з повстанцями і червоногвардійцями. Будучи оточений більшовиками, надав стійкий опір, але зазнав значних втрат. На 3-й день боротьби за наказом начальника училища юнкери залишили будівлю училища, пробилися через охорону Червоної гвардії і малими групами та поодинці попрямували на Дон, де взяли активну участь в Громадянській війні на Півдні Росії.

    Відомі випускники

    Військовики армій УНР та Української Держави

    Російські та радянські військові діячі

    Інші відомі випускники

    Примітки

    1. Ева Краснова, Анатолий Дроздовский Одесское пехотное юнкерское училище
    2. Мілютін Д. О. Спогади генерал-фельдмаршала графа Дмитра Олексійовича Мілютіна. 1865—1867. / Під ред. Л. Г. Захарової. — М., 2005. — С. 188.
    3. У дужках біля піризвища випускника наведено рік випуску

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Odeske vijskove uchilishe do 1910 Odeske pihotne yunkerske uchilishe vijskovij navchalnij zaklad Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi yake gotuvalo oficeriv pihoti roztashovuvalos na Italijskomu bulvari Isnuvalo do 1918 roku vijskovij navchalnij zakladOdeske vijskove uchilishe46 28 03 pn sh 30 45 03 sh d 46 467500000027776252 pn sh 30 751110000027779279 sh d 46 467500000027776252 30 751110000027779279 Koordinati 46 28 03 pn sh 30 45 03 sh d 46 467500000027776252 pn sh 30 751110000027779279 sh d 46 467500000027776252 30 751110000027779279Krayina Rosijska imperiyaMisto OdesaDeviz Odin za vsih i vsi za odnogo Zasnovano 17 chervnya 1865Zakrito 1918Vipuskniki Kategoriya Vipuskniki Odeskogo vijskovogo uchilishaAdresa Italijskij bulvar i vulicya KanatnaIstoriyaZasnovane u 1865 yak Odeske pihotne yunkerske uchilishe na 200 yunkeriv v hodi vijskovoyi reformi Oleksandra II provedenoyi pid kerivnictvom vijskovogo ministra D O Milyutina nakaz 207 vid 17 chervnya 1965 roku U svoyih spogadah Milyutin osoblivo vidznachav pidbivayuchi pidsumki 1865 roku Po chastini vijskovo navchalnoyi zasobi dlya postachannya armiyi oficerami zbilshilisya v 1865 r vidkrittyam shesti novih yunkerskih uchilish na dodatok do kolishnih chotirom a same chotiroh pihotnih v Kiyevi Chuguyevi Odesi ta Rizi i dvoh kavalerijskih v Tveri ta Yelizavetgradi Pershim nachalnikom uchilisha stav perevedenij z posadi molodshogo pomichnika nachalnika vijskovo vchenogo viddilennya Golovnogo upravlinnya Generalnogo shtabu kapitan Generalnogo shtabu I I Ordinskij yakij ocholyuvav uchilishe protyagom vosmi z polovinoyu rokiv zgodom general vid infanteriyi chlen Pedagogichnogo komitetu Golovnogo upravlinnya vijskovo navchalnih zakladiv Pislya vidkrittya uchilishe roztashovuvalos na vulici Kanatnij v budivli kolishnih hlibnih skladiv Iyeronima Sobanskogo Sabanskih kazarmah U 1876 dlya yunkerskogo uchilisha buv pobudovanij novij korpus na pochatku Malofontanskoyi dorogi zaraz Francuzkij bulvar U 1878 1879 rokah v uchilishi navchavsya v majbutnomu vidomij aktor Panas Saksaganskij Z 1902 roku uchilishe skladalosya z 2 h specialnih klasiv i odnogo spilnogo Nakazom po vijskovomu vidomstvu 243 vid 31 travnya 1910 roku z 1 veresnya 1910 Odeske pihotne yunkerske uchilishe bulo perejmenovano v Odeske vijskove uchilishe bez zmini diyuchih shtativ Tim zhe nakazom buli peretvoreni u vijskovi uchilisha pihotni yunkerske uchilishe Chuguyivske ta Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni uchilishe skladalosya z 4 rot nalichuvalo 400 shtatnih yunkeriv i 35 ponadshtatnih v chisli 22 oficeriv uchilisha znahodilisya nachalnik uchilisha inspektor klasiv i jogo pomichnik 4 rotnih komandira 8 molodshih oficeriv ad yutant zaviduvach gospodarstvom skarbnik tri oficeri prikomandirovani dlya vikladannya vijskovih nauk i odin oficer shtatnij vikladach U sichni 1918 Zbirnij udarnij zagin skladenij z yunkeriv Odeskogo vijskovogo uchilisha i 1 yi i 2 yi Odeskih shkil praporshikiv brav aktivnu uchast u boyah z povstancyami i chervonogvardijcyami Buduchi otochenij bilshovikami nadav stijkij opir ale zaznav znachnih vtrat Na 3 j den borotbi za nakazom nachalnika uchilisha yunkeri zalishili budivlyu uchilisha probilisya cherez ohoronu Chervonoyi gvardiyi i malimi grupami ta poodinci popryamuvali na Don de vzyali aktivnu uchast v Gromadyanskij vijni na Pivdni Rosiyi Vidomi vipusknikiVijskoviki armij UNR ta Ukrayinskoyi Derzhavi Abaza Volodimir Mikolajovich 1899 pidpolkovnik Banyakevich Oleksandr Yakovich 1908 polkovnik Bezruchko Marko Danilovich 1908 general horunzhij Bilim Kolosovskij Semen Petrovich 1876 general horunzhij Bochkovskij Mikola Andrijovich 1880 general horunzhij Gandzyuk Yakiv Grigorovich 1896 general major vbitij bilshovikami u Kiyevi v lyutomu 1918 Glinskij Volodimir Yevgenovich 1897 polkovnik Grechenko Vasil Maksimovich 1902 polkovnik Zhukivskij Oleksandr Timofijovich polkovnik vijskovij ministr UNR Zagorodnij Mihajlo Andrijovich starshina Kalinin Kostyantin Oleksijovich 1912 kapitan komandir 1 Volinskogo aviacijnogo divizionu Aviaciyi Ukrayinskoyi derzhavi Kapustyanskij Mikola Oleksandrovich 1904 general horunzhij diyach nacionalistichnogo ruhu v emigraciyi Kolesnikiv Mihajlo Mihajlovich polkovnik Konovkin Valerij Georgiyevich 1902 polkovnik Kononikiv Mihajlo Mihajlovich 1883 polkovnik Kosyachenko Oleksij Ivanovich 1900 starshina Kuzminskij Oleksandr Homich 1908 general horunzhij kerivnik rozviduvalnogo viddilu Golovnogo Povstanskogo Shtabu Derzhavnogo Centru UNR v ekzili Kush Viktor Maksimovich 1904 general horunzhij Kushinskij Mikola Trifonovich polkovnik Levchenko Semen 1896 1991 ukrayinskij pismennik publicist Major Ukrayinskoyi armiyi Mazurenko Marko Yerofijovich 1890 general horunzhij Maslyanij Antin Pavlovich 1887 general poruchnik Matyushkov Oleksandr Mihajlovich 1905 pidpolkovnik Morozevich Ivan Antonovich nachalnik shtabu diviziyi uchasnik Pershogo Zimovogo pohodu Novichevskij Andrij Stepanovich 1904 starshina Ocheretko Mitrofan Mihajlovich 1910 pidpolkovnik nachalnik rozviduvalnogo viddilu Partizansko povstanskogo shtabu Armiyi UNR Pankyeyev Mikola Petrovich 1906 polkovnik Pivenshtejn Andrij Ivanovich 1910 pidpolkovnik Puzickij Antin Oleksijovich 1902 general horunzhij Safonov Yakiv Vasilovich 1897 general major vbitij bilshovikami u Kiyevi v lyutomu 1918 razom iz Yakovom Gandzyukom Svencickij Oleksandr Mikolajovich 1915 pidpolkovnik Sekret Mihajlo Fedorovich 1912 pidpolkovnik Stelleckij Boris Semenovich 1894 general horunzhij Udovichenko Mihajlo Dmitrovich polkovnik Shulayiv Mihajlo Musijovich polkovnik Armiyi UNR Rosijski ta radyanski vijskovi diyachi Matiyasevich Mihajlo Stepanovich 1902 polkovnikInshi vidomi vipuskniki Nagurskij Yan Josifovich 1909 polyarnij lotchik pioner polotiv nad lodami Arktiki Danayil Nikolayev pershij general Bolgariyi vijskovij ministr Bolgariyi Saksaganskij Panas Karpovich 1879 korifej ukrayinskogo pobutovogo teatruPrimitkiEva Krasnova Anatolij Drozdovskij Odesskoe pehotnoe yunkerskoe uchilishe Milyutin D O Spogadi general feldmarshala grafa Dmitra Oleksijovicha Milyutina 1865 1867 Pid red L G Zaharovoyi M 2005 S 188 U duzhkah bilya pirizvisha vipusknika navedeno rik vipusku

    Дата публікації:
    Топ