Данаїл Никола́єв (болг. Данаил Николаев; нар. 30 грудня 1852, Болград, Бессарабія — пом. 29 серпня 1942, Банкя, нині передмістя Софії) — болгарський військовий діяч, генерал піхоти. Уродженець української Бессарабії.
Данаїл Николаєв | |
---|---|
болг. Данаил Николаев | |
Прізвисько | патріарх болгарської армії |
Народження | 30 грудня 1852 Болград, Ізмаїльський повіт, Бессарабська область, Російська імперія |
Смерть | 29 серпня 1942 (89 років) Банкя, нині передмістя Софії, Болгарське царство |
Поховання | d |
Країна | Болгарія |
Рід військ | піхота |
Звання | генерал піхоти |
Війни / битви | Сербсько-болгарська війна Перша Балканська війна Друга Балканська війна |
Нагороди | |
Данаїл Николаєв у Вікісховищі |
Сім'я і освіта
Народився в болгарській сім'ї біженців з Тирново. Закінчив болгарську гімназію в Болграді (1871), Одеське юнкерське піхотне училище (1875).
Болгарський військовий діяч
Після війни служив в 6-й піхотній Старозагорській дружині (батальйоні), з 1880 — в 1-й піхотній Пловдивській дружині, з 1880 — командир 2-ї Пловдивської дружини. З 1883 — командир військ Східної Румелії в Пловдиві. У 1885 брав участь в об'єднанні Болгарії та Східної Румелії (керував зміщенням генерал-губернатора цієї території, що входила до складу Османської імперії), в вересні 1885 був членом тимчасового уряду і головнокомандуючим військами Південної Болгарії. У тому ж місяці став начальником Тирново-Сейменского загону.
Під час Сербсько-болгарської війни був начальником Східного корпусу. В період контрнаступу болгарської армії — начальник Західного корпусу, керував наступом на сербські міста Цариброд і Пірот. Після закінчення війни командував Софійською піхотною бригадою. Отримав звання полковника (перший полковник у болгарській армії).
Під час проросійського перевороту в серпні 1886 року перебував на лікуванні у Відні. Як прихильник князя Олександра був викликаний в Софію і призначений військовим міністром (серпень 1886 — червень 1887). Після обрання князем Фердинанда I став його радником (1887-1893), також командував 5-ю піхотною бригадою, а в 1891-1893 був одночасно інспектором піхоти. Після конфлікту особистого характеру в 1893 подав у відставку, в 1895-1897 був головою Верховного македонського комітету.
У березні 1897 повернувся на службу і став генерал-ад'ютантом князя Фердинанда. Противник повернення в болгарську армію офіцерів, які брали участь в проросійському перевороті 1886, вважаючи їх «клятвопорушниками». З 22 травня 1907 по 16 березня 1911 знову був військовим міністром, керував підготовкою армії до Балканських воєн. 21 березня 1911 звільнений в запас; під час Балканських воєн 1912-1913 повернувся на службу, був начальником Ямболського укріпленого пункту.
Називався «патріархом болгарської армії». 16 квітня 1925, під час організованого комуністами терористичного акту в соборі Святої Неділі в Софії загинув його єдиний син — полковник Никола Николаєв. 12 липня 1937 як найстаріший генерал болгарської армії був хрещеним батьком спадкоємця престолу князя Симеона Тирновського.
Звання
- З 15 вересня 1871 — рядовий.
- З 1871 — унтер-офіцер.
- З 20 липня 1875 — портупей-юнкер.
- З 1875 — прапорщик.
- З 8 липня 1876 — підпоручик.
- З 10 вересня 1877 — поручик.
- З 1 березня 1880 — штабс-капітан.
- З 15 листопада 1883 — майор (міліція Східної Румелії).
- З 11 вересня 1885 — підполковник.
- З 1885 — полковник.
- З 14 лютого 1891 — генерал-майор.
- З 15 листопада 1900 — генерал-лейтенант.
- З 18 червня 1909 — генерал піхоти.
Нагороди
- Орден «За хоробрість» ІІ і ІІІ ступеня, 2-го класу.
- Великий хрест ордена Святого Олександра з діамантами І ступеня.
- Орден «За заслуги» (золотий).
- Орден Святих Кирила і Мефодія.
- Орден Святого Георгія IV ступеня.
- Орден Святої Анни III ступеня з мечами і бантом.
- Орден Святого Станіслава III ступеня з мечами і бантом.
- Орден Білого орла І ступеня і медаль «За хоробрість» (Сербія).
- Орден Князя Данила I І ступеня (Чорногорія).
- Орден Зірки Румунії з мечами.
- Орден «Османіє» І ступеня (Туреччина).
- Орден Меджида І ступеня з діамантами (Туреччина).
- Орден Лева і Сонця І ступеня (Персія).
Посилання
- Биография
Джерела
- Пеев, П., Генералъ отъ пехотата Данаилъ Николаевъ, София, 1942, трето издание
- Недев, С., Командването на българската войска през войните за национално обединение, София, 1993, Военноиздателски комплекс «Св. Георги Победоносец», стр. 21 – 22
- Съединението 1885 – енциклопедичен справочник. София: Държавно издателство „д-р Петър Берон“. 1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Danayil Nikola yev bolg Danail Nikolaev nar 30 grudnya 1852 Bolgrad Bessarabiya pom 29 serpnya 1942 Bankya nini peredmistya Sofiyi bolgarskij vijskovij diyach general pihoti Urodzhenec ukrayinskoyi Bessarabiyi Danayil Nikolayevbolg Danail NikolaevPrizviskopatriarh bolgarskoyi armiyiNarodzhennya30 grudnya 1852 1852 12 30 Bolgrad Izmayilskij povit Bessarabska oblast Rosijska imperiyaSmert29 serpnya 1942 1942 08 29 89 rokiv Bankya nini peredmistya Sofiyi Bolgarske carstvoPohovannyadKrayinaBolgariyaRid vijskpihotaZvannyageneral pihotiVijni bitviSerbsko bolgarska vijna Persha Balkanska vijna Druga Balkanska vijnaNagorodi Danayil Nikolayev u VikishovishiSim ya i osvitaNarodivsya v bolgarskij sim yi bizhenciv z Tirnovo Zakinchiv bolgarsku gimnaziyu v Bolgradi 1871 Odeske yunkerske pihotne uchilishe 1875 Bolgarskij vijskovij diyachPislya vijni sluzhiv v 6 j pihotnij Starozagorskij druzhini bataljoni z 1880 v 1 j pihotnij Plovdivskij druzhini z 1880 komandir 2 yi Plovdivskoyi druzhini Z 1883 komandir vijsk Shidnoyi Rumeliyi v Plovdivi U 1885 brav uchast v ob yednanni Bolgariyi ta Shidnoyi Rumeliyi keruvav zmishennyam general gubernatora ciyeyi teritoriyi sho vhodila do skladu Osmanskoyi imperiyi v veresni 1885 buv chlenom timchasovogo uryadu i golovnokomanduyuchim vijskami Pivdennoyi Bolgariyi U tomu zh misyaci stav nachalnikom Tirnovo Sejmenskogo zagonu Kabinet Oleksandra Malinova 1908 Danayil Nikolayev drugij livoruch Pid chas Serbsko bolgarskoyi vijni buv nachalnikom Shidnogo korpusu V period kontrnastupu bolgarskoyi armiyi nachalnik Zahidnogo korpusu keruvav nastupom na serbski mista Caribrod i Pirot Pislya zakinchennya vijni komanduvav Sofijskoyu pihotnoyu brigadoyu Otrimav zvannya polkovnika pershij polkovnik u bolgarskij armiyi Pid chas prorosijskogo perevorotu v serpni 1886 roku perebuvav na likuvanni u Vidni Yak prihilnik knyazya Oleksandra buv viklikanij v Sofiyu i priznachenij vijskovim ministrom serpen 1886 cherven 1887 Pislya obrannya knyazem Ferdinanda I stav jogo radnikom 1887 1893 takozh komanduvav 5 yu pihotnoyu brigadoyu a v 1891 1893 buv odnochasno inspektorom pihoti Pislya konfliktu osobistogo harakteru v 1893 podav u vidstavku v 1895 1897 buv golovoyu Verhovnogo makedonskogo komitetu U berezni 1897 povernuvsya na sluzhbu i stav general ad yutantom knyazya Ferdinanda Protivnik povernennya v bolgarsku armiyu oficeriv yaki brali uchast v prorosijskomu perevoroti 1886 vvazhayuchi yih klyatvoporushnikami Z 22 travnya 1907 po 16 bereznya 1911 znovu buv vijskovim ministrom keruvav pidgotovkoyu armiyi do Balkanskih voyen 21 bereznya 1911 zvilnenij v zapas pid chas Balkanskih voyen 1912 1913 povernuvsya na sluzhbu buv nachalnikom Yambolskogo ukriplenogo punktu Nazivavsya patriarhom bolgarskoyi armiyi 16 kvitnya 1925 pid chas organizovanogo komunistami teroristichnogo aktu v sobori Svyatoyi Nedili v Sofiyi zaginuv jogo yedinij sin polkovnik Nikola Nikolayev 12 lipnya 1937 yak najstarishij general bolgarskoyi armiyi buv hreshenim batkom spadkoyemcya prestolu knyazya Simeona Tirnovskogo ZvannyaZ 15 veresnya 1871 ryadovij Z 1871 unter oficer Z 20 lipnya 1875 portupej yunker Z 1875 praporshik Z 8 lipnya 1876 pidporuchik Z 10 veresnya 1877 poruchik Z 1 bereznya 1880 shtabs kapitan Z 15 listopada 1883 major miliciya Shidnoyi Rumeliyi Z 11 veresnya 1885 pidpolkovnik Z 1885 polkovnik Z 14 lyutogo 1891 general major Z 15 listopada 1900 general lejtenant Z 18 chervnya 1909 general pihoti NagorodiOrden Za horobrist II i III stupenya 2 go klasu Velikij hrest ordena Svyatogo Oleksandra z diamantami I stupenya Orden Za zaslugi zolotij Orden Svyatih Kirila i Mefodiya Orden Svyatogo Georgiya IV stupenya Orden Svyatoyi Anni III stupenya z mechami i bantom Orden Svyatogo Stanislava III stupenya z mechami i bantom Orden Bilogo orla I stupenya i medal Za horobrist Serbiya Orden Knyazya Danila I I stupenya Chornogoriya Orden Zirki Rumuniyi z mechami Orden Osmaniye I stupenya Turechchina Orden Medzhida I stupenya z diamantami Turechchina Orden Leva i Soncya I stupenya Persiya PosilannyaBiografiyaDzherelaPeev P General ot pehotata Danail Nikolaev Sofiya 1942 treto izdanie Nedev S Komandvaneto na blgarskata vojska prez vojnite za nacionalno obedinenie Sofiya 1993 Voennoizdatelski kompleks Sv Georgi Pobedonosec str 21 22 Sedinenieto 1885 enciklopedichen spravochnik Sofiya Drzhavno izdatelstvo d r Petr Beron 1985