Митрофа́н Миха́йлович Очеретько (нар. 11 червня 1884, Матяшівка, Полтавська губернія — пом. 9 березня 1930, Київ) — український військовий діяч, підполковник Армії УНР. У 1921 році — начальник розвідувального відділу Партизансько-повстанського штабу Армії УНР.
Митрофан Михайлович Очеретько | |
---|---|
Штабскапітан Підполковник | |
Загальна інформація | |
Народження | 11 червня 1884 Матяшівка, Полтавська губернія |
Смерть | 9 березня 1930 (45 років) Київ (розстріляний) |
Національність | українець |
Alma Mater | Одеське військове училище |
Військова служба | |
Роки служби | 1918–1921 |
Приналежність | Російська імперія → УНР → УСРР |
Вид ЗС | Армія УНР |
Рід військ | Сухопутні війська |
Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна (Перший зимовий похід) (Другий зимовий похід) |
Нагороди та відзнаки | |
1. орд. Св. Анни з надписом «За хоробрість» (5.11.1914); 2. орд. Св. Станіслава 2 ст. з мечами (19.02 1915); 3. орд. Св. Георгія 4 ст. (15.04.1915); 4. орд. Св. Анни 2 ст. з мечами (20.04.1915);5. орд. Св. Володимира 4 ст. з мечами (13.05.1915); 6. орд. Св. Анни 3 ст. з мечами (5.07.1915). |
Життєпис
Митрофан Очеретько народився 11 червня 1884 у селі Матяшівка Лубенського повіту Полтавської губернії.У селянській родині. Його батько- Михайло мав маєток, родючу землю, мріяв, що син буде працювати на землі. М. М. Очеретько — нащадок запорозьких козаків. Після закінчення Лубенської сільськогосподарської школи Митрофан у 1905 році вступив до Віленського військового училища, з якого незабаром перевівся до Одеського. Після закінчення навчання у 1908 році служив підпоручиком у 71-му піхотному Белевському полку у Польщі. У 1913 році Митрофан закінчив Офіцерську гімнастично-фехтувальну школу. У складі 71-го піхотного полку брав участь у Першій світовій війні. Служив молодшим офіцером кулеметної команди. Під час війни отримав шість орденів, зокрема у 1915 році — найвищу нагороду — орден Св. Георгія 4-го ступеня, та чин штабс-капітана; очолював 9 роту полку. 13 грудня 1914 року у бою Очеретько був важко поранений і лікувався увесь 1915 рік. З кінця 1915 року ад'ютант Головної Офіцерської гімнастично-фехтувальної школи у Петрограді. У середині 1917 року Митрофан Михайлович перевівся на службу урядовцем до Міністерства продовольчих справ.
Навесні 1918 року Митрофан Очеретько овернувся в Україну і вступив до 3-го Сердюцького полку Армії Української Держави, одночасно викладав фехтування у Інструкторській школі старшин. Після Антигетьманського повстання він у складі школи перейшов на бік Директорії УНР. У травні 1919 року у Луцьку з рештками школи потрапив до польського полону. У листопаді 1919-го разом із сотником Угнічем повернувся з полону та був призначений начальником обозу Збірної Київської дивізії, згодом — комендантом штабу 4-ї Київської дивізії. У складі дивізії брав участь у Першому зимовому поході.
З літа 1921 року — начальник розвідувального відділу Партизансько-повстанського штабу. Учасник Другого зимового походу, начальник розвідувального відділу штабу Повстанської армії. Брав безпосередню участь у останньому бою вояків Повстанської армії біля села Малі Міньки (Житомирщина) проти кінноти Григорія Котовсього 17 листопада 1921 року. Вцілів у бою та повернувся до Польщі.
У березні 1922 року підполковник нелегально дістався Румунії. До жовтня 1923 року жив у Кишиневі, звідки виїхав до Болгарії у Варну.
Під впливом агітації Юрія Тютюнника у 1923 році Очеретько повернувся на Батьківщину, в УСРР. У 1926 році він був примусово залучений до співробітництва з Київським окремим відділом ДПУ. Тривалий час дезінформував органи ДПУ. У 1923—1929 роках жив у Києві під наглядом ДПУ, працював на посаді завідувача курсів фізосвіти при будинкові Червоної армії Київського гарнізону. Зустрічався з Юрієм Тютюнником.
20 листопада 1929 року заарештований Київським окрвідділом ДПУ за ст. 54 (пп. 10, 12, 13) КК Української РСР. Під час ведення слідства у справі давав свідчення принципово українською мовою. Засуджений до страти 3 березня 1930 року. Розстріляний 9 березня разом з Іваном Кузьменком-Титаренком.
Вшанування пам'яті
У селі Засулля вулицю Ковпака перейменували на вулицю Митрофана Очеретька.
Примітки
- Кавалер ордена Св. Георгия Очеретько Митрофан Михайлович; А. Плавський, medalirus.ru (рос.)
Література та джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923
- В. Верстюк, В. Скальський, Я. Файзулін. Юрій Тютюнник: від «Двійки» до ҐПУ. Документи і матеріали. — К.: Дух і літера, 2011. — С. 52
- Лицарі Зимових походів. 1919—1922 рр./ Я.Тинченко. — К.: «Темпора», 2017. — сс. 410—411.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mitrofa n Miha jlovich Ocheretko nar 11 chervnya 1884 Matyashivka Poltavska guberniya pom 9 bereznya 1930 Kiyiv ukrayinskij vijskovij diyach pidpolkovnik Armiyi UNR U 1921 roci nachalnik rozviduvalnogo viddilu Partizansko povstanskogo shtabu Armiyi UNR Mitrofan Mihajlovich Ocheretko Shtabskapitan PidpolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya11 chervnya 1884 1884 06 11 Matyashivka Poltavska guberniyaSmert9 bereznya 1930 1930 03 09 45 rokiv Kiyiv rozstrilyanij NacionalnistukrayinecAlma MaterOdeske vijskove uchilisheVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1918 1921PrinalezhnistRosijska imperiya UNR USRRVid ZS Armiya UNRRid vijskSuhoputni vijskaVijni bitviPersha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijna Pershij zimovij pohid Drugij zimovij pohid Nagorodi ta vidznaki1 ord Sv Anni z nadpisom Za horobrist 5 11 1914 2 ord Sv Stanislava 2 st z mechami 19 02 1915 3 ord Sv Georgiya 4 st 15 04 1915 4 ord Sv Anni 2 st z mechami 20 04 1915 5 ord Sv Volodimira 4 st z mechami 13 05 1915 6 ord Sv Anni 3 st z mechami 5 07 1915 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ocheretko ZhittyepisMitrofan Ocheretko narodivsya 11 chervnya 1884 u seli Matyashivka Lubenskogo povitu Poltavskoyi guberniyi U selyanskij rodini Jogo batko Mihajlo mav mayetok rodyuchu zemlyu mriyav sho sin bude pracyuvati na zemli M M Ocheretko nashadok zaporozkih kozakiv Pislya zakinchennya Lubenskoyi silskogospodarskoyi shkoli Mitrofan u 1905 roci vstupiv do Vilenskogo vijskovogo uchilisha z yakogo nezabarom perevivsya do Odeskogo Pislya zakinchennya navchannya u 1908 roci sluzhiv pidporuchikom u 71 mu pihotnomu Belevskomu polku u Polshi U 1913 roci Mitrofan zakinchiv Oficersku gimnastichno fehtuvalnu shkolu U skladi 71 go pihotnogo polku brav uchast u Pershij svitovij vijni Sluzhiv molodshim oficerom kulemetnoyi komandi Pid chas vijni otrimav shist ordeniv zokrema u 1915 roci najvishu nagorodu orden Sv Georgiya 4 go stupenya ta chin shtabs kapitana ocholyuvav 9 rotu polku 13 grudnya 1914 roku u boyu Ocheretko buv vazhko poranenij i likuvavsya uves 1915 rik Z kincya 1915 roku ad yutant Golovnoyi Oficerskoyi gimnastichno fehtuvalnoyi shkoli u Petrogradi U seredini 1917 roku Mitrofan Mihajlovich perevivsya na sluzhbu uryadovcem do Ministerstva prodovolchih sprav Navesni 1918 roku Mitrofan Ocheretko overnuvsya v Ukrayinu i vstupiv do 3 go Serdyuckogo polku Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi odnochasno vikladav fehtuvannya u Instruktorskij shkoli starshin Pislya Antigetmanskogo povstannya vin u skladi shkoli perejshov na bik Direktoriyi UNR U travni 1919 roku u Lucku z reshtkami shkoli potrapiv do polskogo polonu U listopadi 1919 go razom iz sotnikom Ugnichem povernuvsya z polonu ta buv priznachenij nachalnikom obozu Zbirnoyi Kiyivskoyi diviziyi zgodom komendantom shtabu 4 yi Kiyivskoyi diviziyi U skladi diviziyi brav uchast u Pershomu zimovomu pohodi Z lita 1921 roku nachalnik rozviduvalnogo viddilu Partizansko povstanskogo shtabu Uchasnik Drugogo zimovogo pohodu nachalnik rozviduvalnogo viddilu shtabu Povstanskoyi armiyi Brav bezposerednyu uchast u ostannomu boyu voyakiv Povstanskoyi armiyi bilya sela Mali Minki Zhitomirshina proti kinnoti Grigoriya Kotovsogo 17 listopada 1921 roku Vciliv u boyu ta povernuvsya do Polshi U berezni 1922 roku pidpolkovnik nelegalno distavsya Rumuniyi Do zhovtnya 1923 roku zhiv u Kishinevi zvidki viyihav do Bolgariyi u Varnu Pid vplivom agitaciyi Yuriya Tyutyunnika u 1923 roci Ocheretko povernuvsya na Batkivshinu v USRR U 1926 roci vin buv primusovo zaluchenij do spivrobitnictva z Kiyivskim okremim viddilom DPU Trivalij chas dezinformuvav organi DPU U 1923 1929 rokah zhiv u Kiyevi pid naglyadom DPU pracyuvav na posadi zaviduvacha kursiv fizosviti pri budinkovi Chervonoyi armiyi Kiyivskogo garnizonu Zustrichavsya z Yuriyem Tyutyunnikom 20 listopada 1929 roku zaareshtovanij Kiyivskim okrviddilom DPU za st 54 pp 10 12 13 KK Ukrayinskoyi RSR Pid chas vedennya slidstva u spravi davav svidchennya principovo ukrayinskoyu movoyu Zasudzhenij do strati 3 bereznya 1930 roku Rozstrilyanij 9 bereznya razom z Ivanom Kuzmenkom Titarenkom Vshanuvannya pam yatiU seli Zasullya vulicyu Kovpaka perejmenuvali na vulicyu Mitrofana Ocheretka PrimitkiKavaler ordena Sv Georgiya Ocheretko Mitrofan Mihajlovich A Plavskij medalirus ru ros Literatura ta dzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 CDAVOU Spisok starshin zarahovanih na dijsnu ukrayinsku vijskovu sluzhbu ta pidvishenih do nastupnih rangiv protyagom lipnya 1920 lipnya 1923 V Verstyuk V Skalskij Ya Fajzulin Yurij Tyutyunnik vid Dvijki do GPU Dokumenti i materiali K Duh i litera 2011 S 52 ISBN 978 966 378 207 2 Licari Zimovih pohodiv 1919 1922 rr Ya Tinchenko K Tempora 2017 ss 410 411 ISBN 978 617 569 302 5 Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi