Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лубенський повіт адміністративно територіальна одиниця Полтавської губернії Російської імперії створений у 1781 році й і

Лубенський повіт

Лубенський повіт

Лубенський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Полтавської губернії Російської імперії; створений у 1781 році й існував до 1923 року. Повітовий центр — місто Лубни.

Лубенський повіт
image
Губернія Полтавська губернія
Центр Лубни
Створений 1781
Площа 220 тисяч десятин (поч. 1923)
Населення 153 461 чоловік (поч. 1923) осіб 
Попередники Лубенський полк
Наступники Лубенська округа

Історія

Повіт утворено 1781 року у складі Київського намісництва. У 1796 році увійшов до Малоросійської губернії (2-ого складу). 1802 року увійшов до Полтавської губернії. 1923 року повіт скасовано, а його землі увійшли до Лубенського району Лубенської округи.

Географія

За даними генерального межування площа Лубенського повіту дорівнювала 2 115,45 кв. версти, за іншими — 2 059,6 кв. версти (кінець XIX століття).

Територією повіту протікало 14 річок: Сула, Удай, Оржиця, Сліпорід, Матяшівка, Ольшана (Вільшана), Чумгак, Іржавець, Багачка, Солониця, Путивка, Кузубівка, В'язівка та Чевельча.

Частина території була гористою, порізаною крутими ярами, балками, найбільші з яких спрямовувалися до основних річок. Північно-східна частина повіту — рівнинна, поступово підвищувалася в напрямку лівого берега Сули, західна і південно-західна частини (від правого берега Сдіпороду) — степова, рівнинна. Правий берег Сули підвищений, а від нього на південному заході тягнувся степ. Центральна частина повіту була порита численними ярами і дрібними річками, на місці злиття Удаю з Сулою — широка низовина, серед якої підвищувався Ісачківський (Висачківський) пагорб.

З корисних копалин у XIX столітті були відомі й використовувалися гончарні глини, торф'яники, гіпс, найліпші поклади якого були біля села Висачки, будівельний камінь у вигляді діабазу.

Статистика, поділ і населення

На час перепису 1787 року площа Лубенського повіту становила 270 899,5 десятин, містечок було — 2, сіл — 51, деревень та хуторів — 91, дворів — 11 098, млинів борошномельних — 144, монастир чоловічий — 1 (Мгарський монастир), церков — 56, всього населення чоловічої статі — 34 761 особа.

За даними перепису 1900 року Лубенський повіт складався з 12 волостей — склад останніх від XIX століття був не сталим, за тими ж даними у повіті налічувалось 259 сільських населених пунктів, 175 сільських громад, 17 798 дворів, 112 260 чоловік сільського населення.

На початку 1923 року до Лубенського повіту входило місто Лубни та 13 волостей:

  • місто Лубни з передмістями Завадщина, Замістя, Кам'яний Потік, Кокошки, Рибки.
  • Великоселецька;
  • Вовчківська (Вовчицька);
  • Денисівська;
  • Засульська;
  • Лазірківська;
  • Лубенська;
  • Оржицька;
  • Снітинська;
  • Тарандинцівська;
  • Тишківська;
  • Черевківська;
  • Юсківська (Ісковецька);
  • Яблунівська.

На той час Лубенський повіт займав площу в 220 тисяч десятин, а його населення становило 153 461 особа.

Історія

image
Лубенський повіт Полтавської губернії на карті 1821 року

Лубенський повіт був створений 16 вересня 1781 року після ліквідації залишків полкового устрою на Лівобережній Україні з частини Лубенського полку.

Спочатку входив до складу Київського намісництва.

Від 30 листопада 1796 року — у складі Малоросійської губернії, а починаючи з 27 березня 1803 року — Полтавської губернії.

Лубенський повіт був розформований відповідно до постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 року.

Економіка

Станом на 1884 рік у Лубенському повіті було 1 194 565 десятин землі, придатної для землеробства. У повіті діяли заводи: миловарний, пивоварний, паровий крупчатий млин, гончарня, 8 цегельних заводів, 14 кузень, завод мінвод.

Кустарні промисли були розвинуті слабо — переважно бондарство і виготовлення колісних виробів.

Наприкінці XIX століття Лубенський повіт щороку відправляв у Каховку Таврійської губернії близько півмільйона простих (дерев'яних) косарських ложок.

У 1895—1900 в середньому збирали по 23,5 пуди продовольчого хліба на душу населення. Вирощували жито, пшеницю, ячмінь, овес, гречку, просо, горох, картоплю.

Досить розвинутим було садівництво, вирощували переважно сливи, які збували переважно в сирому вигляді для виготовлення наливок.

У приміських селах повіту займалися збором і сушінням диких лікарських рослин.

Література

  • Лубенський повіт // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — . — с. 483—484
  • Первая Всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Таблица XIII. Распределение населения по родному языку. Т. Т.1-50. С.-Петербург: 1903—1905.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lubenskij povit administrativno teritorialna odinicya Poltavskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi stvorenij u 1781 roci j isnuvav do 1923 roku Povitovij centr misto Lubni Lubenskij povitGuberniya Poltavska guberniyaCentr LubniStvorenij 1781Plosha 220 tisyach desyatin poch 1923 Naselennya 153 461 cholovik poch 1923 osib Poperedniki Lubenskij polkNastupniki Lubenska okrugaIstoriyaPovit utvoreno 1781 roku u skladi Kiyivskogo namisnictva U 1796 roci uvijshov do Malorosijskoyi guberniyi 2 ogo skladu 1802 roku uvijshov do Poltavskoyi guberniyi 1923 roku povit skasovano a jogo zemli uvijshli do Lubenskogo rajonu Lubenskoyi okrugi GeografiyaZa danimi generalnogo mezhuvannya plosha Lubenskogo povitu dorivnyuvala 2 115 45 kv versti za inshimi 2 059 6 kv versti kinec XIX stolittya Teritoriyeyu povitu protikalo 14 richok Sula Udaj Orzhicya Sliporid Matyashivka Olshana Vilshana Chumgak Irzhavec Bagachka Solonicya Putivka Kuzubivka V yazivka ta Chevelcha Chastina teritoriyi bula goristoyu porizanoyu krutimi yarami balkami najbilshi z yakih spryamovuvalisya do osnovnih richok Pivnichno shidna chastina povitu rivninna postupovo pidvishuvalasya v napryamku livogo berega Suli zahidna i pivdenno zahidna chastini vid pravogo berega Sdiporodu stepova rivninna Pravij bereg Suli pidvishenij a vid nogo na pivdennomu zahodi tyagnuvsya step Centralna chastina povitu bula porita chislennimi yarami i dribnimi richkami na misci zlittya Udayu z Suloyu shiroka nizovina sered yakoyi pidvishuvavsya Isachkivskij Visachkivskij pagorb Z korisnih kopalin u XIX stolitti buli vidomi j vikoristovuvalisya goncharni glini torf yaniki gips najlipshi pokladi yakogo buli bilya sela Visachki budivelnij kamin u viglyadi diabazu Statistika podil i naselennyaNa chas perepisu 1787 roku plosha Lubenskogo povitu stanovila 270 899 5 desyatin mistechok bulo 2 sil 51 dereven ta hutoriv 91 dvoriv 11 098 mliniv boroshnomelnih 144 monastir cholovichij 1 Mgarskij monastir cerkov 56 vsogo naselennya cholovichoyi stati 34 761 osoba Za danimi perepisu 1900 roku Lubenskij povit skladavsya z 12 volostej sklad ostannih vid XIX stolittya buv ne stalim za timi zh danimi u poviti nalichuvalos 259 silskih naselenih punktiv 175 silskih gromad 17 798 dvoriv 112 260 cholovik silskogo naselennya Na pochatku 1923 roku do Lubenskogo povitu vhodilo misto Lubni ta 13 volostej misto Lubni z peredmistyami Zavadshina Zamistya Kam yanij Potik Kokoshki Ribki Velikoselecka Vovchkivska Vovchicka Denisivska Zasulska Lazirkivska Lubenska Orzhicka Snitinska Tarandincivska Tishkivska Cherevkivska Yuskivska Iskovecka Yablunivska Na toj chas Lubenskij povit zajmav ploshu v 220 tisyach desyatin a jogo naselennya stanovilo 153 461 osoba IstoriyaLubenskij povit Poltavskoyi guberniyi na karti 1821 roku Lubenskij povit buv stvorenij 16 veresnya 1781 roku pislya likvidaciyi zalishkiv polkovogo ustroyu na Livoberezhnij Ukrayini z chastini Lubenskogo polku Spochatku vhodiv do skladu Kiyivskogo namisnictva Vid 30 listopada 1796 roku u skladi Malorosijskoyi guberniyi a pochinayuchi z 27 bereznya 1803 roku Poltavskoyi guberniyi Lubenskij povit buv rozformovanij vidpovidno do postanovi VUCVK vid 7 bereznya 1923 roku EkonomikaStanom na 1884 rik u Lubenskomu poviti bulo 1 194 565 desyatin zemli pridatnoyi dlya zemlerobstva U poviti diyali zavodi milovarnij pivovarnij parovij krupchatij mlin goncharnya 8 cegelnih zavodiv 14 kuzen zavod minvod Kustarni promisli buli rozvinuti slabo perevazhno bondarstvo i vigotovlennya kolisnih virobiv Naprikinci XIX stolittya Lubenskij povit shoroku vidpravlyav u Kahovku Tavrijskoyi guberniyi blizko pivmiljona prostih derev yanih kosarskih lozhok U 1895 1900 v serednomu zbirali po 23 5 pudi prodovolchogo hliba na dushu naselennya Viroshuvali zhito pshenicyu yachmin oves grechku proso goroh kartoplyu Dosit rozvinutim bulo sadivnictvo viroshuvali perevazhno slivi yaki zbuvali perevazhno v siromu viglyadi dlya vigotovlennya nalivok U primiskih selah povitu zajmalisya zborom i sushinnyam dikih likarskih roslin LiteraturaLubenskij povit Za red A V Kudrickogo Poltavshina Encikl dovid K UE 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6 s 483 484 Pervaya Vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Tablica XIII Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku T T 1 50 S Peterburg 1903 1905

Дата публікації:
Топ