Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Лубенський полк значення Лубе нський полк адміністративно територіа

Лубенський полк

Лубенський полк
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лубенський полк (значення).

Лубе́нський полк — адміністративно-територіальна одиниця Гетьманщини, один із 10 лівобережних полків козацької держави. Полковий центр — місто Лубни.

Лубенський полк

image

Герб полкового центру
Утворено 1658
Ліквідовано 1781
Центр Лубни
Сотні На час ліквідації у 1781 р.:
Лубенська 1-ша
Лубенська 2-га
Пирятинська 1-ша
Пирятинська 2-га
Лохвицька сотня
Лохвицька 2-га

Сенчанська

Чорнуська

Глинська
Роменська
Хмелівська
Сміленська
Костянтинівська
Куріньківська
Городищенська
Снітинська
Лукомльська
Горошинська
Жовнинська
Чигирин-Дібровська
Яблунівська


Полковники
1657 — 1659
1659 — 1660 Яків Засядько
1660 — 1661, 1663 Степан Шамлицький
1662 — 1663
1664 — 1666, 1668 — 1670, 1687 — 1688 Григорій Гамалія
1666 — 1667
1668 Устим Лещенко
1671 — 1672
1672 Михайло Кияшко
1672 — 1676 Іван Сербин
1676 — 1687 Максим Ілляшенко
1688 — 1699 Леонтій Свічка
1700 — 1708 Дмитро Зеленський
1708 — 1714
1714 — 1727 Андрій Маркевич
1728 — 1730
1730 — 1757 Петро Апостол
1743, 1755, 1757 — 1771
1771 — 1781

Історія

Уряд Лубенського полковництва у XVII ст.. займали наступні особи Швець Павло (1658), Яків Засядько (1659, 1660), Шамлицький Степан (1660, 1661, 1663), Пирський Андрій (1662, 1663), Вербицький Гнат Якович (1663), Гамалія Григорій Михайлович (1665, 1668, 1669, 1687—1688), Щербак Богдан Васильович (1666, 1667), Лещенко Устим (1668, наказний), Плис Пилип (1669), Нестеренко Андрій Корнійович (1672), Михайло Степанов (1672), Сербин Іван Федорович (1672, 1675, 1676), Ілляшенко Максим (1676—1687), Головченко Яким (бл. 1688). Свічка Леонтій Назарович (1688—1699).

Полковниками XVIII століття були: Зеленський Дмитро (1700—1708), Савич Василь, (1710—1714), Маркович Андрій (1714—1727), Апостол Петро Данилович, (1727—1757), Кулябка Іван Петрович (1757—1770) та Максимович Степан Петрович, (1770—1781).

При першому утворенні полкового управління в 1649 році Лубенщина була розділена між двома полками: сотні Лубенська, Сенчанська, Лохвицька, Глинська, Роменська і Костянтинівська ввійшли до складу Миргородського полку, а сотні — Оржицька, Яблунівська, Пирятинська, Чорнуська, Городиська і Курінська — до складу полку Кропивянського. Лубни не могли бути назначені в ті часи полковим центром, імовірно, через якісь приватні причини, як-те, що Джеджелею, першому Кропивянському полковнику, зручніше було для проживання містечко Кропивна, ніж Лубни, як пізніше полковнику Андрію Марковичу, який фактично переніс центр полкового управління з Лубен до Ромена, оскільки останнє було зручніше в його особистих господарських справах.

У будь-якому випадку, в половині XVII століття Лубни були уже справжнім містом, у якому мався магістрат, з війтом, бурмістрами і міським писарем та яке було настільки населене, що з одних міських його мешканців складалася особлива Лубенська сотня. Через це вже в 1658 році в Лубнах утворився полковий центр, при цьому в полковий Лубенський округ входять названі вище дванадцять сотень. З часом кордони полку дещо змінилися, коли до його складу були включені новоутворені сотні — Чигрин-Дібровська (або Жовнинська), Горошинська, Лукімська, Снітинська, Хмелівська та Смілянська.

Ще в 1648 році на чолі з Герасимом Яськевичем формація з восьми сотень брала участь у повстанні під проводом Б.Хмельницького. Втім після Зборівського договору 1649 ці території увійшли до складу Миргородського, Кропивнянського та Полтавського полків.

Як адміністративно — територіальна одиниця полк постав 1658 року за гетьманства Івана Виговського.

Кількість сотень у полку змінювалася від 13 у 1658 році до 23 у XVIII ст. 1658 року до його складу ввійшли 7 сотень Миргородського, 4 сотні Кропивнянського полків та сотня Полтавського полку.

За списком 1723 року в полку було 2687 піших і 3968 кінних козаків.

У 1767—1770 роках на території Жовнинської сотні Лубенського полку тривало Кліщинське повстання.

У зв'язку з ліквідацією царським урядом полкового устрою в Україні припинив своє існування 1781 року, а його територія ввійшла до складу Київського та Чернігівського намісництв.

Військові кампанії

Брав участь у Чуднівській кампанії, першим прийняв бій на самому початку зазнавши великих втрат — 4 вересня на Люберському тракті зіткнувся з польсько — татарським авангардом і як наслідок втратив близько тисячі козаків.

Під час громадянської війни у 1669 році лубенці під проводом Григорія Гамалії діяли спільно з П.Дорошенком супроти Дем'янка, владу котрого південні полки не визнавали. Військо котре очолював Гамалія зійшлося у битві з супротивником біля Рогинців — йому протистояли наймані охотницькі полки Кияшка та Ворошила котрі й вийшли переможцями у цій баталії.

1690-го брав участь у поході на Кизикермен. Учасник кримських та азовських походів, під час ІІ Азовського (1696) козаки Гадяцького і Лубенського полків, очолювані наказним гетьманом Яковом Лизогубом, здобули турецьку фортецю Азов. Наступного року (1697) під проводом Л.Свічки полк був задіяний у турецькій кампанії. Під час Північної війни у 1701—1702 діяв проти шведів на Псковщині. Згодом у 1707—1708 придушення (Башкирського повстання). Лубенський полк, разом з Миргородським та Прилуцьким, перебував при гетьмані під час заключення І.Мазепою військового союзу з королем Швеції. Згодом брав участь у російсько-турецькій війні (1768—1774) включно кампанії з приєднання до складу тодішньої імперії Криму.

Господарство у XVIII столітті

Значне місце в господарському житті Лівобережжя здавна займало вівчарство. По селах і містах були «мирські стада», для яких відводились пасовища. На початку XVIII ст. вівчарство зробило значний крок вперед. Зважаючи на сприятливі природні умови на Україні — м'який клімат, наявність добрих пасовищ і т. д., — російський уряд вжив заходів до розведення в Україні високоякісних порід овець. У полки послали виписаних з Польщі та Сілезії спеціальних іноземних вівчарів («овечьи надзиратели»), обов'язком яких було навчати жителів методам розведення високоякісних овець і стрижіння вовни.

У Лубенському полку в 1724 р. налічувалося понад 15 тис. господарів, що мали овець. Для нагляду за вівцями та інструктажу вівчарів встановлювались спеціальні посади — «отборных овец овчаров», «комиссаров овчарных заводов» і т. д.

Народні повстання та втечі на Лівобережній Україні XVII—XVIII століть

У кінці XVII селянські невдоволення певними складними умовами феодального устрою призвели до масових повстань та втеч селян на правий берег Дніпра та Запоріжжя.

Заворушення влітку 1688 р. в різних полках, особливо в Лубенському і Миргородському, примушувало гетьманський уряд весь час тримати напоготові наймані війська. Разом з тим гетьман наполегливо домагався збільшення кількості розташованих в Україні російських стрільців, «чтоб для опасения от своевольных людей было при помощи больше надежды»

Особливого розмаху селянські втечі за Дніпро набрали в 1702—1704 pp., коли визвольний рух на правобережній Наддніпрянщині досяг найвищого рівня. Старшинська адміністрація, захищаючи інтереси українських феодалів, вживала всіх заходів до припинення селянських втеч. Вздовж дніпровського узбережжя були поставлені посилені караули. Втікачів карали смертю. Зі свого боку, царський уряд наполягав на найсуворіших заходах боротьби проти переходів за Дніпро.

Селянські втечі і переселення продовжувались і в наступні роки. Проте кількість їх помітно зменшується. Частково це пояснювалось суворими заборонами і покараннями, до яких у ті роки вдавалася старшинська адміністрація. Але основною причиною було те, що Правобережна Україна після Прутської угоди знову повністю підпала під владу шляхетської Польщі; визвольний рух на правобережній Наддніпрянщині був придушений, зруйновано і Запорозьку Січ, що довгі роки була притулком для втікачів з Лівобережжя.

Поряд з цими формами протесту народних мас Лівобережної України проти феодально-кріпосницького гніту все частіше виникали відкриті прояви стихійного обурення селян і рядового козацтва, що нерідко переростали у повстання. Одне, з найбільших народних повстань спалахнуло в 1687 р. на Лівобережній Україні. Воно почалось в Гадяцькому і Прилуцькому полках, де козаки розправились з своїми гнобителями — старшинськими урядовцями. Одночасно з виступом козаків почався широкий селянський рух у більшості полків Лівобережжя — в селах і містечках Переяславського, Гадяцького, Прилуцького, Стародубського, Лубенського, Миргородського і Чернігівського полків.

Джерела та література

  • В. В. Панашенко. Лубенський полк [ 15 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 280. — .
  • ЦДІАУК — Фонд 51 опис 1 справа 124 — Похід на Польщу 1739 року команди козаків Чигириндубровської сотні; Фонд 51 опис 3 справа 8230 — Присяга Лубенського полку, 1741 р.; Ф.51, оп.3, спр.13343 — Реестръ козаковъ Лубенского полка. 1745 годъ;
    • Фонд 51 опис 3 справи 17163 і 17165 — Присяга Лубенського полку 1762 р.;
    • ф 51 оп 3 спр 1186 — на 23.08.1723, реєстри козаків Лубенського полку, готових до походу та козаків, нездатних вести військову службу;
    • ф. 51, оп. 3, спр. 19402 — на 1734 р., серпня 29. ‒ Ревізька книга Чорноуської сотні Лубенського полку; справа 2341 на 26.07.1727 р. — Ревізія дворів посполитих селян і підсусідків Лохвицької сотні Лубенського полку;
    • ф. 763 оп. 1 спр. 533 — Іменні списки виборних козаків Лубенського полку;
    • ф. 51 оп.3 спр. 603 — компут Лубенського полку, 22.4.1721;
    • ф. 51 оп. 3 Справи № 19333 — Ревізія Лубенського полку. 1745 р.; 19343 — Ревізія Лубенського полку. 1745 р.; 19345 — Ревізія Лубенського полку. 1747 р.
  • ІР бібліотеки ім. Вернадського — ф. 1 спр № 59228 — на 1726 р. Виписка з ревизии Лубенського полку; 54333 на 1740 р. — Ревизія Лубенського полку; фонд 2 — реєстри козацької старшини.
  • ДАПО — матеріали «Перепису малоросійським козакам» 1835 р. по Лубенському повіту (9 справ).

Література

  • Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
  • Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007.
  • А. М. Лазаревский — Исторические очерки Полтавской Лубенщины XVII—XVIII вв. / 1896 г.
  • Нариси з історії Лохвицької та Сенчанської сотень [ 20 січня 2016 у Wayback Machine.]
  • Кочегаров К. О. Участь козаків Лубенського полку в придушенні Башкирського повстання 1704—1711 рр. [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  • Юрій Савчук. Національний герб та формування прапорничої традиції в Україні-Гетьманщині (на матеріалах Лубенського полку XVIII cт.) [ 17 липня 2019 у Wayback Machine.]
  • Олександр Сакало. Типологія і структура родин сільського духовенства Лубенського полку в другій половині XVIII ст. [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  • Сакало О. Є. Сімейні домогосподарства козаків Городиської сотні Лубенського полку другої половини XVIII ст.: типологія і структура // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя : ЗНУ, 2015. — Вип. 43.

Посилання

Примітки

  1. О. Г. Сокирко «Козацьке військо періоду „Руїни“ 60 — 70-х рр.» XVII ст.
  2. Т.Чухліб «Український гетьманат у Великій Північній війні 1700—1721 рр.:Проблеми міжнародного та воєнно-політичного становища.»
  3. Кочегаров К. О. «Участь козаків Лубенського полку в придушенні башкирського повстання 1704—1711 рр.»
  4. О. Г. Сокирко «Український рубікон. Полтавська битва 27 червня 1709 р.»
  5. Тинченко Я. Ю. «Від козаків до гусарів.» — К.: Темпора, 2018. — 214 с. (38-39 с.):
  6. Дядиченко, Вадим Архипович (1959). Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII - початку XVIII ст (PDF) (Українська) . Київ: Видавництво Академії Наук Української РСР. с. 532.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lubenskij polk znachennya Lube nskij polk administrativno teritorialna odinicya Getmanshini odin iz 10 livoberezhnih polkiv kozackoyi derzhavi Polkovij centr misto Lubni Lubenskij polkGerb polkovogo centruUtvoreno 1658Likvidovano 1781Centr LubniSotni Na chas likvidaciyi u 1781 r Lubenska 1 sha Lubenska 2 ga Piryatinska 1 sha Piryatinska 2 ga Lohvicka sotnya Lohvicka 2 ga Senchanska Chornuska Glinska Romenska Hmelivska Smilenska Kostyantinivska Kurinkivska Gorodishenska Snitinska Lukomlska Goroshinska Zhovninska Chigirin Dibrovska YablunivskaPolkovniki1657 16591659 1660 Yakiv Zasyadko1660 1661 1663 Stepan Shamlickij1662 16631664 1666 1668 1670 1687 1688 Grigorij Gamaliya1666 16671668 Ustim Leshenko1671 16721672 Mihajlo Kiyashko1672 1676 Ivan Serbin1676 1687 Maksim Illyashenko1688 1699 Leontij Svichka1700 1708 Dmitro Zelenskij1708 17141714 1727 Andrij Markevich1728 17301730 1757 Petro Apostol1743 1755 1757 17711771 1781IstoriyaUryad Lubenskogo polkovnictva u XVII st zajmali nastupni osobi Shvec Pavlo 1658 Yakiv Zasyadko 1659 1660 Shamlickij Stepan 1660 1661 1663 Pirskij Andrij 1662 1663 Verbickij Gnat Yakovich 1663 Gamaliya Grigorij Mihajlovich 1665 1668 1669 1687 1688 Sherbak Bogdan Vasilovich 1666 1667 Leshenko Ustim 1668 nakaznij Plis Pilip 1669 Nesterenko Andrij Kornijovich 1672 Mihajlo Stepanov 1672 Serbin Ivan Fedorovich 1672 1675 1676 Illyashenko Maksim 1676 1687 Golovchenko Yakim bl 1688 Svichka Leontij Nazarovich 1688 1699 Polkovnikami XVIII stolittya buli Zelenskij Dmitro 1700 1708 Savich Vasil 1710 1714 Markovich Andrij 1714 1727 Apostol Petro Danilovich 1727 1757 Kulyabka Ivan Petrovich 1757 1770 ta Maksimovich Stepan Petrovich 1770 1781 Pri pershomu utvorenni polkovogo upravlinnya v 1649 roci Lubenshina bula rozdilena mizh dvoma polkami sotni Lubenska Senchanska Lohvicka Glinska Romenska i Kostyantinivska vvijshli do skladu Mirgorodskogo polku a sotni Orzhicka Yablunivska Piryatinska Chornuska Gorodiska i Kurinska do skladu polku Kropivyanskogo Lubni ne mogli buti naznacheni v ti chasi polkovim centrom imovirno cherez yakis privatni prichini yak te sho Dzhedzheleyu pershomu Kropivyanskomu polkovniku zruchnishe bulo dlya prozhivannya mistechko Kropivna nizh Lubni yak piznishe polkovniku Andriyu Markovichu yakij faktichno perenis centr polkovogo upravlinnya z Luben do Romena oskilki ostannye bulo zruchnishe v jogo osobistih gospodarskih spravah U bud yakomu vipadku v polovini XVII stolittya Lubni buli uzhe spravzhnim mistom u yakomu mavsya magistrat z vijtom burmistrami i miskim pisarem ta yake bulo nastilki naselene sho z odnih miskih jogo meshkanciv skladalasya osobliva Lubenska sotnya Cherez ce vzhe v 1658 roci v Lubnah utvorivsya polkovij centr pri comu v polkovij Lubenskij okrug vhodyat nazvani vishe dvanadcyat soten Z chasom kordoni polku desho zminilisya koli do jogo skladu buli vklyucheni novoutvoreni sotni Chigrin Dibrovska abo Zhovninska Goroshinska Lukimska Snitinska Hmelivska ta Smilyanska She v 1648 roci na choli z Gerasimom Yaskevichem formaciya z vosmi soten brala uchast u povstanni pid provodom B Hmelnickogo Vtim pislya Zborivskogo dogovoru 1649 ci teritoriyi uvijshli do skladu Mirgorodskogo Kropivnyanskogo ta Poltavskogo polkiv Yak administrativno teritorialna odinicya polk postav 1658 roku za getmanstva Ivana Vigovskogo Kilkist soten u polku zminyuvalasya vid 13 u 1658 roci do 23 u XVIII st 1658 roku do jogo skladu vvijshli 7 soten Mirgorodskogo 4 sotni Kropivnyanskogo polkiv ta sotnya Poltavskogo polku Za spiskom 1723 roku v polku bulo 2687 pishih i 3968 kinnih kozakiv U 1767 1770 rokah na teritoriyi Zhovninskoyi sotni Lubenskogo polku trivalo Klishinske povstannya U zv yazku z likvidaciyeyu carskim uryadom polkovogo ustroyu v Ukrayini pripiniv svoye isnuvannya 1781 roku a jogo teritoriya vvijshla do skladu Kiyivskogo ta Chernigivskogo namisnictv Vijskovi kampaniyiBrav uchast u Chudnivskij kampaniyi pershim prijnyav bij na samomu pochatku zaznavshi velikih vtrat 4 veresnya na Lyuberskomu trakti zitknuvsya z polsko tatarskim avangardom i yak naslidok vtrativ blizko tisyachi kozakiv Pid chas gromadyanskoyi vijni u 1669 roci lubenci pid provodom Grigoriya Gamaliyi diyali spilno z P Doroshenkom suproti Dem yanka vladu kotrogo pivdenni polki ne viznavali Vijsko kotre ocholyuvav Gamaliya zijshlosya u bitvi z suprotivnikom bilya Roginciv jomu protistoyali najmani ohotnicki polki Kiyashka ta Voroshila kotri j vijshli peremozhcyami u cij bataliyi 1690 go brav uchast u pohodi na Kizikermen Uchasnik krimskih ta azovskih pohodiv pid chas II Azovskogo 1696 kozaki Gadyackogo i Lubenskogo polkiv ocholyuvani nakaznim getmanom Yakovom Lizogubom zdobuli turecku fortecyu Azov Nastupnogo roku 1697 pid provodom L Svichki polk buv zadiyanij u tureckij kampaniyi Pid chas Pivnichnoyi vijni u 1701 1702 diyav proti shvediv na Pskovshini Zgodom u 1707 1708 pridushennya Bashkirskogo povstannya Lubenskij polk razom z Mirgorodskim ta Priluckim perebuvav pri getmani pid chas zaklyuchennya I Mazepoyu vijskovogo soyuzu z korolem Shveciyi Zgodom brav uchast u rosijsko tureckij vijni 1768 1774 vklyuchno kampaniyi z priyednannya do skladu todishnoyi imperiyi Krimu Gospodarstvo u XVIII stolittiZnachne misce v gospodarskomu zhitti Livoberezhzhya zdavna zajmalo vivcharstvo Po selah i mistah buli mirski stada dlya yakih vidvodilis pasovisha Na pochatku XVIII st vivcharstvo zrobilo znachnij krok vpered Zvazhayuchi na spriyatlivi prirodni umovi na Ukrayini m yakij klimat nayavnist dobrih pasovish i t d rosijskij uryad vzhiv zahodiv do rozvedennya v Ukrayini visokoyakisnih porid ovec U polki poslali vipisanih z Polshi ta Sileziyi specialnih inozemnih vivchariv ovechi nadzirateli obov yazkom yakih bulo navchati zhiteliv metodam rozvedennya visokoyakisnih ovec i strizhinnya vovni U Lubenskomu polku v 1724 r nalichuvalosya ponad 15 tis gospodariv sho mali ovec Dlya naglyadu za vivcyami ta instruktazhu vivchariv vstanovlyuvalis specialni posadi otbornyh ovec ovcharov komissarov ovcharnyh zavodov i t d Narodni povstannya ta vtechi na Livoberezhnij Ukrayini XVII XVIII stolitU kinci XVII selyanski nevdovolennya pevnimi skladnimi umovami feodalnogo ustroyu prizveli do masovih povstan ta vtech selyan na pravij bereg Dnipra ta Zaporizhzhya Zavorushennya vlitku 1688 r v riznih polkah osoblivo v Lubenskomu i Mirgorodskomu primushuvalo getmanskij uryad ves chas trimati napogotovi najmani vijska Razom z tim getman napoleglivo domagavsya zbilshennya kilkosti roztashovanih v Ukrayini rosijskih strilciv chtob dlya opaseniya ot svoevolnyh lyudej bylo pri pomoshi bolshe nadezhdy Osoblivogo rozmahu selyanski vtechi za Dnipro nabrali v 1702 1704 pp koli vizvolnij ruh na pravoberezhnij Naddnipryanshini dosyag najvishogo rivnya Starshinska administraciya zahishayuchi interesi ukrayinskih feodaliv vzhivala vsih zahodiv do pripinennya selyanskih vtech Vzdovzh dniprovskogo uzberezhzhya buli postavleni posileni karauli Vtikachiv karali smertyu Zi svogo boku carskij uryad napolyagav na najsuvorishih zahodah borotbi proti perehodiv za Dnipro Selyanski vtechi i pereselennya prodovzhuvalis i v nastupni roki Prote kilkist yih pomitno zmenshuyetsya Chastkovo ce poyasnyuvalos suvorimi zaboronami i pokarannyami do yakih u ti roki vdavalasya starshinska administraciya Ale osnovnoyu prichinoyu bulo te sho Pravoberezhna Ukrayina pislya Prutskoyi ugodi znovu povnistyu pidpala pid vladu shlyahetskoyi Polshi vizvolnij ruh na pravoberezhnij Naddnipryanshini buv pridushenij zrujnovano i Zaporozku Sich sho dovgi roki bula pritulkom dlya vtikachiv z Livoberezhzhya Poryad z cimi formami protestu narodnih mas Livoberezhnoyi Ukrayini proti feodalno kriposnickogo gnitu vse chastishe vinikali vidkriti proyavi stihijnogo oburennya selyan i ryadovogo kozactva sho neridko pererostali u povstannya Odne z najbilshih narodnih povstan spalahnulo v 1687 r na Livoberezhnij Ukrayini Vono pochalos v Gadyackomu i Priluckomu polkah de kozaki rozpravilis z svoyimi gnobitelyami starshinskimi uryadovcyami Odnochasno z vistupom kozakiv pochavsya shirokij selyanskij ruh u bilshosti polkiv Livoberezhzhya v selah i mistechkah Pereyaslavskogo Gadyackogo Priluckogo Starodubskogo Lubenskogo Mirgorodskogo i Chernigivskogo polkiv Dzherela ta literaturaV V Panashenko Lubenskij polk 15 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 280 ISBN 978 966 00 1028 1 CDIAUK Fond 51 opis 1 sprava 124 Pohid na Polshu 1739 roku komandi kozakiv Chigirindubrovskoyi sotni Fond 51 opis 3 sprava 8230 Prisyaga Lubenskogo polku 1741 r F 51 op 3 spr 13343 Reestr kozakov Lubenskogo polka 1745 god Fond 51 opis 3 spravi 17163 i 17165 Prisyaga Lubenskogo polku 1762 r f 51 op 3 spr 1186 na 23 08 1723 reyestri kozakiv Lubenskogo polku gotovih do pohodu ta kozakiv nezdatnih vesti vijskovu sluzhbu f 51 op 3 spr 19402 na 1734 r serpnya 29 Revizka kniga Chornouskoyi sotni Lubenskogo polku sprava 2341 na 26 07 1727 r Reviziya dvoriv pospolitih selyan i pidsusidkiv Lohvickoyi sotni Lubenskogo polku f 763 op 1 spr 533 Imenni spiski vibornih kozakiv Lubenskogo polku f 51 op 3 spr 603 komput Lubenskogo polku 22 4 1721 f 51 op 3 Spravi 19333 Reviziya Lubenskogo polku 1745 r 19343 Reviziya Lubenskogo polku 1745 r 19345 Reviziya Lubenskogo polku 1747 r IR biblioteki im Vernadskogo f 1 spr 59228 na 1726 r Vipiska z revizii Lubenskogo polku 54333 na 1740 r Reviziya Lubenskogo polku fond 2 reyestri kozackoyi starshini DAPO materiali Perepisu malorosijskim kozakam 1835 r po Lubenskomu povitu 9 sprav Literatura Portal Poltavshina Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Zaruba V M Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 rr Dnipropetrovsk Lira LTD 2007 A M Lazarevskij Istoricheskie ocherki Poltavskoj Lubenshiny XVII XVIII vv 1896 g Narisi z istoriyi Lohvickoyi ta Senchanskoyi soten 20 sichnya 2016 u Wayback Machine Kochegarov K O Uchast kozakiv Lubenskogo polku v pridushenni Bashkirskogo povstannya 1704 1711 rr 29 listopada 2014 u Wayback Machine Yurij Savchuk Nacionalnij gerb ta formuvannya prapornichoyi tradiciyi v Ukrayini Getmanshini na materialah Lubenskogo polku XVIII ct 17 lipnya 2019 u Wayback Machine Oleksandr Sakalo Tipologiya i struktura rodin silskogo duhovenstva Lubenskogo polku v drugij polovini XVIII st 29 listopada 2014 u Wayback Machine Sakalo O Ye Simejni domogospodarstva kozakiv Gorodiskoyi sotni Lubenskogo polku drugoyi polovini XVIII st tipologiya i struktura Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu Zaporizhzhya ZNU 2015 Vip 43 PosilannyaLubenskij polk 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 PrimitkiO G Sokirko Kozacke vijsko periodu Ruyini 60 70 h rr XVII st T Chuhlib Ukrayinskij getmanat u Velikij Pivnichnij vijni 1700 1721 rr Problemi mizhnarodnogo ta voyenno politichnogo stanovisha Kochegarov K O Uchast kozakiv Lubenskogo polku v pridushenni bashkirskogo povstannya 1704 1711 rr O G Sokirko Ukrayinskij rubikon Poltavska bitva 27 chervnya 1709 r Tinchenko Ya Yu Vid kozakiv do gusariv K Tempora 2018 214 s 38 39 s ISBN 9786175693339 Dyadichenko Vadim Arhipovich 1959 Narisi suspilno politichnogo ustroyu Livoberezhnoyi Ukrayini kincya XVII pochatku XVIII st PDF Ukrayinska Kiyiv Vidavnictvo Akademiyi Nauk Ukrayinskoyi RSR s 532

Дата публікації:
Топ