Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Глинська сотня адміністративно територіальна та військова одиниця Миргородського полку згодом Лубенського полку Війська

Глинська сотня

Глинська сотня

Глинська сотня — адміністративно-територіальна та військова одиниця Миргородського полку, згодом Лубенського полку Війська Запорізького Городового (Гетьманщина). Заснована 1648 р., підтверджена Зборівським договором 1649 р., у 1782 р. через ліквідацією царським урядом полкового устрою в Лівобережній Україні, реформована у Чернігівського намісництва.

Глинська сотня
Основні дані
Полк: Лубенський
Утворена: 1648
Ліквідована: 1782
Населені пункти
Центр: Глинськ
Кількість містечок: 1
Кількість сіл: 12
Кількість хуторів: 30
Сотенна влада
Сотники

Історія

1648 Глинськ став сотенним містом Миргородського полку. З козаків, які жили в місті та його околицях, в червні того року була сформована Глинська сотня у складі 80 козаків, а її влада поширена на саме місто і околиці. Межі Глинської сотні були східним кордоном козацької автономії і державним кордоном Речі Посполитої з Московським царством, який було закріплено ще Поляновським миром 1634 року. Першим глинським сотником став Демко Мартинович.

В складі Гетьманщини Глинськ зберігав самоврядування і управлявся виборною ратушею, але паралельно підлягав козацько-старшинській адміністрації. Пізніше органом місцевої стала сотенна канцелярія під керівництвом сотника, за ратушею ж лишилися переважно судові функції.

Після Переяславської ради почали приводити до присяги на вірність московському царю населення. У Миргородському полку присягу приймали царський стольник М.Воєйков і піддячий Г.Іванов. У Глинську, згідно присяжного списку, присягу склали сотник, отаман, писар, війт, бургомистр, 37 козаків і 75 міщан.

З 1658 року Глинська сотня була виведена зі складу Миргородського полку і підпорядкована полку Лубенському. З 1763 р. Лубенський полк був розділений на два адміністративно-судові повіти: Лубенський та Роменський. Колишнє сотенне містечко Глинськ набуло статусу повітового міста Лубенського полку.

Згідно указу 1765 року про запровадження у Малоросії поштової служби, у Глинську було призначено 2 листоноші.

У зв'язку з ліквідацією царським урядом полкового устрою в Україні в 1781 р. Лубенський полк припинив своє існування, а його територія була включена до Чернігівського намісництва, у якому 1782 року був утворений Глинський повіт у складі земель колишніх Прилуцького, Роменського та Лохвицького повітів.

В подальшому повіт перейшов до складу єдиної Малоросійської губернії. Указом від 8 (19) жовтня 1797 р. Глинськ винесено за штат повітових міст та переймено у посад, а згодом, указом від 9 (20) листопада 1797 р. — у заштатне місто. Зрештою, територію ліквідованого у 1797-1802 pp. Глинського повіту було поділено між Прилуцьким та Роменським повітами Полтавської губернії.

У 1802 р. Глинський повіт було ліквідовано. Частина повіту під назвою Глинська волость до 1917 р. продовжила самостійне існування як адміністративно-територіальна одиниця Роменського повіту Полтавської губернії з волосним правлінням у заштатному місті Глинськ.

В рамках реформи козацької служби та створення легко-кінних полків у Російській імперії у 1783-1785 рр. зусиллями графа Петра Румянцева-Задунайського створено 10 карабінерних полків. До Київського карабінерного полку набір відбувався з колишнього лубенського полку, до якого входила Глинська сотня, що нараховувала 232 подвір'я та 1039 душ.

Станом на 1686 р. сотні підпорядковувалися 1 місто (Глинськ), 12 сіл та 30 хуторів. Згідно списку 1732 р. до Глинської сотні віднесені мешканці м. Глинська, сіл Перекопівки, Андрушівки, Гудим, Нової Греблі, Ярошівки, Волошиновки, Хоминець, Артюхівки, Сурмачівки.

Символіка сотні

На думку більшості сучасних істориків, Глинськ ще до 1648 р. разом із іншими містами «Вишневеччини» (лівобережних володінь князя Яреми Вишневецького) мав магдебурзьке право. Чернігівський краєзнавець XVIII ст. О. Шафонський вважав, що гербом Глинська на той час був видозмінений шляхетський герб «Аксак», який входив до великого родового герба князя (у щиті — пробите двома стрілами серце, над яким шляхетська корона).

О. Шафонський залишив описи датованих 1740-ми pp. печаток двох тогочасних офіційних установ Глинська — ратуші й сотенної канцелярії. Так, на ратушній печатці, за даними краєзнавця, було зображення щитка з хрестом, під яким — так само маленький хрестик: довкола напис «П. М. Г. Г.» («печать міська города Глинська»). О. Шафонський припускав, що цей символ міг походити від особистого герба місцевого сотника М. Жуковського (герб відрізнявся від емблеми на печатці глинської ратуші лише побічними фігурами — півмісяцем і зірками). На печатці Глинської сотенної канцелярії, то на ній зображення було докорінно іншим: малюнок вежі з написом вежа, довкола якого — літери: «П. П. С. Г.» («печать правління сотенного глинського»). 

Проте вже у другій половині XVIII ст. Глинська сотенна канцелярія користувалася печаткою з цілковито іншою геральдичною композицією. Відомі нині з фондів ЦЦІА України в м. Києві відбитки цієї печатки, датовані 1766 p., мали зображення коронованого серця, обтяженого двома перехрещеними стрілами: довкола цієї емблеми — фрагменти орнаментального картуша й літери: «П. С. П. Г.» («печать сотенного правління Глинського»).

Фортифікація

Глинська фортеця розташовувалася на підвищеному березі річки Сули. З трьох сторін була оточена глибокими ярами, на дні яких протікали струмки і Глинськ, із четвертого боку — земляним валом з дерев'яним частоколом. Вал мав двоє воріт, а через був перекинутий міст. Крім того, вище і нижче по течії Сули стояли 2 невеликі фортеці, з'єднані з містом і річкою ровом та валом. Як зазначав О.Шафонський, вони розташовані вище міста і «командуют оньїм й всеми по Суле лежащими местами». У другій половині XVIII ст. земляні укріплення ще можна було бачити, але більша частина їх уже була зруйнована.  

На території колишньої фортеці знаходилися 3 адміністративні будівлі. Там же стояли дубові Соборна церква Успіння Богородиці, побудована на кошти прихожан у 1773-1780 рр., і церква Воскресіння Христова, зведена у 1766 р. за підтримки тодішнього сотника Михайла Прокоф'єва.

Старшина

Сотенні отамани:

З 1648 — Демко Мартинов(ич), перший сотник.

На 1654 — Іван Боглевський.

Кінець 1659 — на початок 1660-х — Іван Ковалевський.

1663 — Прокіп Жуковський.

З 1672 — Грицько Іванов (очевидно, Гришко Іванович Жуковський).

1687-1692 — Михайло Прокопович Жуковський.

1692-1694 — Лаврін Ігнатович Замниборщ.

1694-1697 — Михайло Прокопович Жуковський (знову).

1697-1714 — Андрій Михайлович Жуковський.

1714-1720-ті — Опанас Андрійович Жуковський.

На 1723 — Василь Жуковський (наказний сотник).

Особовий склад малоросійської козацької старшини Глинської сотні в 1725 році.

  • Опанас (Афанасій) Жуковський - сотник дійсний;
  • Роман Ющенко — отаман наказний;
  • Василь Івасенко — війт;
  • Ярема Тищенко — бурмістр;
  • Петро Григоріїв — писар.

Особовий склад малоросійської козацької старшини Глинської сотні в 1732 році.

  • Опанас (Афанасій) Жуковський - сотник Глинський;
  • Григорий Михайлович — отаман;
  • Петро Григоріїв — писар;
  • Стефан Бочеров Сакович — прапорщик.

1740 — Олексій Жуковський.

1740-ві (?) — Степан Жуковський.

1742-1762 — Антон Степанович Крижанівський (Крижановський).

Після 1762 — Павло Світ.

1766 р. — Михайло Прокоф'єв.

на 1770 — Олексій Щербина.

На 1786 — Омелян Артем Шрамко і Юхим Федоров Потебня.

Специфіка

Про втечу мешканців України протягом січня–лютого 1638 р. на терени Московської держави після придушення повстання Павлюка повідомляє московському царю путивльський воєвода Плещеєв. Серед переселенців, що знаходились в той час у Путивлі, воєвода називає козаків з містечка Глинська, що на Роменщині, — Федора Олексійовича та Герасима Гавриловича з родинами.

На території Глинщини під час Визвольної війни значних військових дій не було. 

Під час Північної війни Глинська сотня у складі Лубенського полку у 1700 р. брала участь у облозі м. Рига. 

Станом на 1708 р. на боці гетьмана Івана Мазепи, крім загону запорожців на чолі з кошовим отаманом Гордієнком, лишались Роменська, Глинська та Смілянська сотні Лубенського полку. 

Особливістю Глинської сотні був помітний вплив Ратуші на адміністративні справи та високий рівень станової козачої свідомості. Наприкінці літа 1891 р. у Глинську, де працювали харківські студенти-члени таємної політичної організації «Братство тарасівців», було закладено Програму цієї першої самостійницької організації модерних часів. 

Вихідці з Глинської сотні

  • Нащадком глинських сотенних козаків є народний депутат України Олег Медуниця.
  • Дворянський рід Жуковських-Прокоф'євих.

Архівні матеріали

У Центральному державному історичному архіві України, м. Київ (ЦДІАК України) у фонді 115 зберігаються акти діловодства Глинської сотенної канцелярії (121 справа за 1742—1779 рр.). Серед них окремі акти, які безпосередньо відносяться до історії міст і містечок — власницькі акти на землю, відомості про промисли і ярмарки, податкові відомості, які сотенні канцелярії відправляли в полкові канцелярії.

Примітки

  1. (PDF). Репозиторій НТУ "Дніпровська політехніка" (українська) . Архів оригіналу (PDF) за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
  2. Reestra vsego voĭska zaporozhskago posle Zborovskago dogovora : Free Download & Streaming. Internet Archive. Процитовано 13 листопада 2015.
  3. Бєлашов В.І. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 листопада 2015.
  4. редкол.: Білоус Г. П., Білоусь- ко О. А., Гудим В. В. та ін.; упоряд.: Васильєва Ю. О., Жук В. Н., Коротенко В. В. та ін. (2012). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |last= ()
  5. Стороженко, Николай Владимирович (1891). . dlib.rsl.ru. Киев: тип. Г.Т. Корчак-Новицкого. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 8 січня 2019.
  6. . library.khai.edu. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
  7. Покидченко Л.А. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 листопада 2015.
  8. Стороженко, Николай Владимирович (1891). . dlib.rsl.ru. Киев: тип. Г.Т. Корчак-Новицкого. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 8 січня 2019.
  9. . forum.vgd.ru. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
  10. Ivaniuk, Sergey. . Города-крепости Левобережной и Слободской Украины. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
  11. . www.kozatstvo.net.ua. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
  12. . www.haidamaka.org.ua. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
  13. Кривошея В.В. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016.
  14. . rodovoyegnezdo.mybb2.ru. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
  15. referatu.net.ua. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
  16. . www.info-library.com.ua. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
  17. . sr.rodovid.org. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
  18. . storinka-m.kiev.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 листопада 2015.
  19. Кривошея О. В. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 листопада 2015.
  20. . histua.com. Архів оригіналу за 1 серпня 2014. Процитовано 13 листопада 2015.
  21. . ru.rodovid.org. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
  22. (рос.). Tip. G.T. Korchak-Novit︠s︡kago. 1 січня 1891. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 13 листопада 2015.
  23. . www.vostlit.info. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
  24. Яременко, Максим. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 листопада 2015.
  25. . www.myslenedrevo.com.ua. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
  26. . elections-2015.sumynews.com. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
  27. . roman-voleyrom.narod.ru. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 20 листопада 2015.
  28. . history-poltava.org.ua. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
  29. Омелян Шрамко. uk.rodovid.org. Процитовано 13 листопада 2015.
  30. . uk.rodovid.org. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
  31. Козацькі повстання 1637-1638 років і Роменщина — SumyNews. sumynews.com. Процитовано 20 листопада 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
  32. . storinka-m.kiev.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 листопада 2015.
  33. . www.rodovoyegnezdo.narod.ru. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
  34. . ukrhistory.com.ua. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Glinska sotnya administrativno teritorialna ta vijskova odinicya Mirgorodskogo polku zgodom Lubenskogo polku Vijska Zaporizkogo Gorodovogo Getmanshina Zasnovana 1648 r pidtverdzhena Zborivskim dogovorom 1649 r u 1782 r cherez likvidaciyeyu carskim uryadom polkovogo ustroyu v Livoberezhnij Ukrayini reformovana u Chernigivskogo namisnictva Glinska sotnya Osnovni dani Polk Lubenskij Utvorena 1648 Likvidovana 1782 Naseleni punkti Centr Glinsk Kilkist mistechok 1 Kilkist sil 12 Kilkist hutoriv 30 Sotenna vlada SotnikiIstoriya1648 Glinsk stav sotennim mistom Mirgorodskogo polku Z kozakiv yaki zhili v misti ta jogo okolicyah v chervni togo roku bula sformovana Glinska sotnya u skladi 80 kozakiv a yiyi vlada poshirena na same misto i okolici Mezhi Glinskoyi sotni buli shidnim kordonom kozackoyi avtonomiyi i derzhavnim kordonom Rechi Pospolitoyi z Moskovskim carstvom yakij bulo zakripleno she Polyanovskim mirom 1634 roku Pershim glinskim sotnikom stav Demko Martinovich V skladi Getmanshini Glinsk zberigav samovryaduvannya i upravlyavsya vibornoyu ratusheyu ale paralelno pidlyagav kozacko starshinskij administraciyi Piznishe organom miscevoyi stala sotenna kancelyariya pid kerivnictvom sotnika za ratusheyu zh lishilisya perevazhno sudovi funkciyi Pislya Pereyaslavskoyi radi pochali privoditi do prisyagi na virnist moskovskomu caryu naselennya U Mirgorodskomu polku prisyagu prijmali carskij stolnik M Voyejkov i piddyachij G Ivanov U Glinsku zgidno prisyazhnogo spisku prisyagu sklali sotnik otaman pisar vijt burgomistr 37 kozakiv i 75 mishan Z 1658 roku Glinska sotnya bula vivedena zi skladu Mirgorodskogo polku i pidporyadkovana polku Lubenskomu Z 1763 r Lubenskij polk buv rozdilenij na dva administrativno sudovi poviti Lubenskij ta Romenskij Kolishnye sotenne mistechko Glinsk nabulo statusu povitovogo mista Lubenskogo polku Zgidno ukazu 1765 roku pro zaprovadzhennya u Malorosiyi poshtovoyi sluzhbi u Glinsku bulo priznacheno 2 listonoshi U zv yazku z likvidaciyeyu carskim uryadom polkovogo ustroyu v Ukrayini v 1781 r Lubenskij polk pripiniv svoye isnuvannya a jogo teritoriya bula vklyuchena do Chernigivskogo namisnictva u yakomu 1782 roku buv utvorenij Glinskij povit u skladi zemel kolishnih Priluckogo Romenskogo ta Lohvickogo povitiv V podalshomu povit perejshov do skladu yedinoyi Malorosijskoyi guberniyi Ukazom vid 8 19 zhovtnya 1797 r Glinsk vineseno za shtat povitovih mist ta perejmeno u posad a zgodom ukazom vid 9 20 listopada 1797 r u zashtatne misto Zreshtoyu teritoriyu likvidovanogo u 1797 1802 pp Glinskogo povitu bulo podileno mizh Priluckim ta Romenskim povitami Poltavskoyi guberniyi U 1802 r Glinskij povit bulo likvidovano Chastina povitu pid nazvoyu Glinska volost do 1917 r prodovzhila samostijne isnuvannya yak administrativno teritorialna odinicya Romenskogo povitu Poltavskoyi guberniyi z volosnim pravlinnyam u zashtatnomu misti Glinsk V ramkah reformi kozackoyi sluzhbi ta stvorennya legko kinnih polkiv u Rosijskij imperiyi u 1783 1785 rr zusillyami grafa Petra Rumyanceva Zadunajskogo stvoreno 10 karabinernih polkiv Do Kiyivskogo karabinernogo polku nabir vidbuvavsya z kolishnogo lubenskogo polku do yakogo vhodila Glinska sotnya sho narahovuvala 232 podvir ya ta 1039 dush Stanom na 1686 r sotni pidporyadkovuvalisya 1 misto Glinsk 12 sil ta 30 hutoriv Zgidno spisku 1732 r do Glinskoyi sotni vidneseni meshkanci m Glinska sil Perekopivki Andrushivki Gudim Novoyi Grebli Yaroshivki Voloshinovki Hominec Artyuhivki Surmachivki Simvolika sotni Na dumku bilshosti suchasnih istorikiv Glinsk she do 1648 r razom iz inshimi mistami Vishnevechchini livoberezhnih volodin knyazya Yaremi Vishneveckogo mav magdeburzke pravo Chernigivskij krayeznavec XVIII st O Shafonskij vvazhav sho gerbom Glinska na toj chas buv vidozminenij shlyahetskij gerb Aksak yakij vhodiv do velikogo rodovogo gerba knyazya u shiti probite dvoma strilami serce nad yakim shlyahetska korona O Shafonskij zalishiv opisi datovanih 1740 mi pp pechatok dvoh togochasnih oficijnih ustanov Glinska ratushi j sotennoyi kancelyariyi Tak na ratushnij pechatci za danimi krayeznavcya bulo zobrazhennya shitka z hrestom pid yakim tak samo malenkij hrestik dovkola napis P M G G pechat miska goroda Glinska O Shafonskij pripuskav sho cej simvol mig pohoditi vid osobistogo gerba miscevogo sotnika M Zhukovskogo gerb vidriznyavsya vid emblemi na pechatci glinskoyi ratushi lishe pobichnimi figurami pivmisyacem i zirkami Na pechatci Glinskoyi sotennoyi kancelyariyi to na nij zobrazhennya bulo dokorinno inshim malyunok vezhi z napisom vezha dovkola yakogo literi P P S G pechat pravlinnya sotennogo glinskogo Prote vzhe u drugij polovini XVIII st Glinska sotenna kancelyariya koristuvalasya pechatkoyu z cilkovito inshoyu geraldichnoyu kompoziciyeyu Vidomi nini z fondiv CCIA Ukrayini v m Kiyevi vidbitki ciyeyi pechatki datovani 1766 p mali zobrazhennya koronovanogo sercya obtyazhenogo dvoma perehreshenimi strilami dovkola ciyeyi emblemi fragmenti ornamentalnogo kartusha j literi P S P G pechat sotennogo pravlinnya Glinskogo Fortifikaciya Glinska fortecya roztashovuvalasya na pidvishenomu berezi richki Suli Z troh storin bula otochena glibokimi yarami na dni yakih protikali strumki i Glinsk iz chetvertogo boku zemlyanim valom z derev yanim chastokolom Val mav dvoye vorit a cherez buv perekinutij mist Krim togo vishe i nizhche po techiyi Suli stoyali 2 neveliki forteci z yednani z mistom i richkoyu rovom ta valom Yak zaznachav O Shafonskij voni roztashovani vishe mista i komanduyut onyim j vsemi po Sule lezhashimi mestami U drugij polovini XVIII st zemlyani ukriplennya she mozhna bulo bachiti ale bilsha chastina yih uzhe bula zrujnovana Na teritoriyi kolishnoyi forteci znahodilisya 3 administrativni budivli Tam zhe stoyali dubovi Soborna cerkva Uspinnya Bogorodici pobudovana na koshti prihozhan u 1773 1780 rr i cerkva Voskresinnya Hristova zvedena u 1766 r za pidtrimki todishnogo sotnika Mihajla Prokof yeva Starshina Sotenni otamani Z 1648 Demko Martinov ich pershij sotnik Na 1654 Ivan Boglevskij Kinec 1659 na pochatok 1660 h Ivan Kovalevskij 1663 Prokip Zhukovskij Z 1672 Gricko Ivanov ochevidno Grishko Ivanovich Zhukovskij 1687 1692 Mihajlo Prokopovich Zhukovskij 1692 1694 Lavrin Ignatovich Zamniborsh 1694 1697 Mihajlo Prokopovich Zhukovskij znovu 1697 1714 Andrij Mihajlovich Zhukovskij 1714 1720 ti Opanas Andrijovich Zhukovskij Na 1723 Vasil Zhukovskij nakaznij sotnik Osobovij sklad malorosijskoyi kozackoyi starshini Glinskoyi sotni v 1725 roci Opanas Afanasij Zhukovskij sotnik dijsnij Roman Yushenko otaman nakaznij Vasil Ivasenko vijt Yarema Tishenko burmistr Petro Grigoriyiv pisar Osobovij sklad malorosijskoyi kozackoyi starshini Glinskoyi sotni v 1732 roci Opanas Afanasij Zhukovskij sotnik Glinskij Grigorij Mihajlovich otaman Petro Grigoriyiv pisar Stefan Bocherov Sakovich praporshik 1740 Oleksij Zhukovskij 1740 vi Stepan Zhukovskij 1742 1762 Anton Stepanovich Krizhanivskij Krizhanovskij Pislya 1762 Pavlo Svit 1766 r Mihajlo Prokof yev na 1770 Oleksij Sherbina Na 1786 Omelyan Artem Shramko i Yuhim Fedorov Potebnya Specifika Pro vtechu meshkanciv Ukrayini protyagom sichnya lyutogo 1638 r na tereni Moskovskoyi derzhavi pislya pridushennya povstannya Pavlyuka povidomlyaye moskovskomu caryu putivlskij voyevoda Plesheyev Sered pereselenciv sho znahodilis v toj chas u Putivli voyevoda nazivaye kozakiv z mistechka Glinska sho na Romenshini Fedora Oleksijovicha ta Gerasima Gavrilovicha z rodinami Na teritoriyi Glinshini pid chas Vizvolnoyi vijni znachnih vijskovih dij ne bulo Pid chas Pivnichnoyi vijni Glinska sotnya u skladi Lubenskogo polku u 1700 r brala uchast u oblozi m Riga Stanom na 1708 r na boci getmana Ivana Mazepi krim zagonu zaporozhciv na choli z koshovim otamanom Gordiyenkom lishalis Romenska Glinska ta Smilyanska sotni Lubenskogo polku Osoblivistyu Glinskoyi sotni buv pomitnij vpliv Ratushi na administrativni spravi ta visokij riven stanovoyi kozachoyi svidomosti Naprikinci lita 1891 r u Glinsku de pracyuvali harkivski studenti chleni tayemnoyi politichnoyi organizaciyi Bratstvo tarasivciv bulo zakladeno Programu ciyeyi pershoyi samostijnickoyi organizaciyi modernih chasiv Vihidci z Glinskoyi sotni Nashadkom glinskih sotennih kozakiv ye narodnij deputat Ukrayini Oleg Medunicya Dvoryanskij rid Zhukovskih Prokof yevih Arhivni materialiU Centralnomu derzhavnomu istorichnomu arhivi Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini u fondi 115 zberigayutsya akti dilovodstva Glinskoyi sotennoyi kancelyariyi 121 sprava za 1742 1779 rr Sered nih okremi akti yaki bezposeredno vidnosyatsya do istoriyi mist i mistechok vlasnicki akti na zemlyu vidomosti pro promisli i yarmarki podatkovi vidomosti yaki sotenni kancelyariyi vidpravlyali v polkovi kancelyariyi Primitki PDF Repozitorij NTU Dniprovska politehnika ukrayinska Arhiv originalu PDF za 10 travnya 2021 Procitovano 10 travnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Reestra vsego voĭska zaporozhskago posle Zborovskago dogovora Free Download amp Streaming Internet Archive Procitovano 13 listopada 2015 Byelashov V I PDF Arhiv originalu PDF za 17 listopada 2015 redkol Bilous G P Bilous ko O A Gudim V V ta in uporyad Vasilyeva Yu O Zhuk V N Korotenko V V ta in 2012 PDF Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Yavne vikoristannya ta in u last dovidka Storozhenko Nikolaj Vladimirovich 1891 dlib rsl ru Kiev tip G T Korchak Novickogo Arhiv originalu za 8 kvitnya 2016 Procitovano 8 sichnya 2019 library khai edu Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 13 listopada 2015 Pokidchenko L A PDF Arhiv originalu PDF za 17 listopada 2015 Storozhenko Nikolaj Vladimirovich 1891 dlib rsl ru Kiev tip G T Korchak Novickogo Arhiv originalu za 8 kvitnya 2016 Procitovano 8 sichnya 2019 forum vgd ru Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 13 listopada 2015 Ivaniuk Sergey Goroda kreposti Levoberezhnoj i Slobodskoj Ukrainy Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 13 listopada 2015 www kozatstvo net ua Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 13 listopada 2015 www haidamaka org ua Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 13 listopada 2015 Krivosheya V V PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 rodovoyegnezdo mybb2 ru Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 13 listopada 2015 referatu net ua Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 13 listopada 2015 www info library com ua Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 13 listopada 2015 sr rodovid org Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 13 listopada 2015 storinka m kiev ua Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 13 listopada 2015 Krivosheya O V PDF Arhiv originalu PDF za 17 listopada 2015 histua com Arhiv originalu za 1 serpnya 2014 Procitovano 13 listopada 2015 ru rodovid org Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 13 listopada 2015 ros Tip G T Korchak Novit s kago 1 sichnya 1891 Arhiv originalu za 23 chervnya 2016 Procitovano 13 listopada 2015 www vostlit info Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 13 listopada 2015 Yaremenko Maksim PDF Arhiv originalu PDF za 17 listopada 2015 www myslenedrevo com ua Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 13 listopada 2015 elections 2015 sumynews com Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 13 listopada 2015 roman voleyrom narod ru Arhiv originalu za 21 listopada 2015 Procitovano 20 listopada 2015 history poltava org ua Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 13 listopada 2015 Omelyan Shramko uk rodovid org Procitovano 13 listopada 2015 uk rodovid org Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 13 listopada 2015 Kozacki povstannya 1637 1638 rokiv i Romenshina SumyNews sumynews com Procitovano 20 listopada 2015 nedostupne posilannya z lipnya 2019 storinka m kiev ua Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 20 listopada 2015 www rodovoyegnezdo narod ru Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 13 listopada 2015 ukrhistory com ua Arhiv originalu za 26 veresnya 2017 Procitovano 26 veresnya 2017

Дата публікації:
Топ