Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує для відповідності Вікіпедії. |
Роменський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Полтавської губернії Російської імперії;
| Роменський повіт | ||||
 | ||||
| Губернія | Полтавська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Ромни | |||
Повітовий центр — місто Ромни.
Повіт утворено 1781 року у складі Чернігівського намісництва. У 1796 році увійшов до Малоросійської губернії (2-го складу). 1802 року увійшов до Полтавської губернії. 1923 року повіт скасовано, а його землі увійшли до Роменського району Роменської округи.
Історія
Ромни — повітове місто Полтавської губернії, при річках Ромні и Сулі; станція Лібаво-Роменської залізниці. Жителів 22539. 12 православних церквов, єврейська синагога і кілька молитовних шкіл. Реальне училище (181 учнів), жіноча гімназія (275), училища духовне (198), міське (150), приходське і кілька початкових шкіл. Земська лікарня. В 1896 фабрик і заводів було 37, з 660 робітниками і виробництвом на 1630 тис. руб. За обертом перше місце займали 2 тютюнові фабрики (732 тис. руб.) і 2 парові млини (112 тис. руб.). 4 ярмарки, оборот котрих у 1895 становив за привозом 5043 тис. руб., за продажем 2891 тис. руб. Переважала торгівля мануфактурними товарами. Першопочатково в повітовому центрі був ще й значний Іллінський ярмарок, переведений у 1853 в Полтаву, з метою підняти торгове значення губернського міста. Відділення державного банку з позичковоощадною касою, міський громадський банк, Товариство взаємного кредиту повітового земства. Громадська бібліотека, книжковий магазин, 3 типографії та літографії; товариства благодійне і сільськогосподарське.
Міські доходи (в 1894) 66651 руб., витрати — 79159 руб., в тому числі:
- на утримання управи — 10519 руб.;
- на народну освіту — 2930 руб.;
- на медичну частину — 1011 руб.
Бюджет повітового земства за 1897: надходження — 156886 руб., витрати — 123825 руб., в тому числі:
- на земське управління — 9622 руб.;
- на народну освіту — 36742 руб.;
- на медичну частину — 28800 руб.
Ощадних кас 22. Населених пунктів 901, серед них 2 міста, Ромни та (старовинне історичне місто, осідок князів Глинських; нині село) Глинськ і 2 містечка (нині села), Сміле та Хмелів. Два поштово-телеграфних відділи.
Місто Ромни виникло не пізніше XI ст.; в літописі вперше згадується під 1096, в описі походу Володимира Мономаха, після чого повідомлення про нього зустрічаються тільки на початку XVII ст., коли він, з усіма сусідніми містами і селами, знаходяться у володіннях князя Корибут-Вишневецького, вважалась багатолюдним і багатим місцем. Після звільнення від Польщі місто, під іменем сотенного, входило в склад Миргородського, потім Лубенського полку. В 1782 причислене до Чернігівського намісництва, в 1802 — до Полтавської губернії. (Див. Кириллов, «Роменская старина» (Ромны, 1898)).
Повіт займав північно-східну частину Полтавської губернії. Площа — 2285,2 кв. верст. Висота поверхні між 390 футами (в долині р. Сули, між містом Ромни і селом Герасимівкою) і 684 футами (біля Ярових хуторів). Більша частина поверхні лежала на висоті 550 і 650 футів. Найбільше підняття території — в північно-східній частині повіту, між Чернечою-Слободою і Хоружівкою, а найнижчі — в південно-західній, між Талалаївкою і Глинськом. Річка Сула відділяла засульску частину повіту, що мала більш степовий характер; предсульска місцевість, тобто та, що лежала по правий бік Сули, ділилася річкою Роменцем на дві нерівні частини. З річок повіту найбільше значення мала Сула. Деякі ліві притоки Сули зовсім пересохли, з правих приток через повіт протікали річки Терень, Хуст, Бихшень та ін. При впадінні Роменця в Сулу утворювались торф'яники (до 3 кв. верст). На Сулі між селами Аксютинцями і Герасимовкою залягав гіпс. Річка Роменець зі своєю притокою Галкою утворювала торф'яники, площа котрих рівна 38 кв. верст; глибина торф'яного прошарку — до 1 сажня. Ліпні і горшечні глини розроблювалися біля села Шумська і міста Глинська. За ґрунтами повіт поділявся на 3 частини: північну чорноземну, лісову — по правому берегу Сули і засульську (переважно чорноземну). Типовий чорнозем займав близько 7/10 площі повіту (містив від 4½ до 6 % гумусу). За даними межування, всіх земель 237714 десятин; з них під садибами 17769, орних 160797, сінокосів 16848, лісів 30714, боліт 1005, пасовищної та іншої зручної 4370, незручних земель 6207 десятин. У приватних власників (окрім осіб селянських станів), у 1897 було 66790 десятин у 1141 господарстві; переважали господарства дрібні, до 50 десятин (786 господарств — 10089 десятин). У дворян було 590 господарств на 54486 десятин, у купців — 58 господарств на 4809 десятин; решта землі належала міщанам і особам інших станів. За даними міського перепису (1888 р.), селянам належало 144173 десятини, причому на 1 господарство припадало 5,5 десятин, на 1 особу — 0,93 десятини. Селян, що не мали землі, в повіті було 3,1 %.
Джерела
- «Материалы по оценке земель Полтавской губ. Естественноисторическая часть» (под руководством профессора В. В. Докучаева); «Сборник по хозяйственной статистике Полтавской губ.» (т. XII: Р. уезд)).
Адміністративний поділ
1913-го року до складу повіту входило 19 волостей:
|
|
Населення
Станом на 1.01.1846 і повіті мешкало:
- чоловіків — 57 966, жінок — 61 801;
Число міських жителів в місті Ромнах:
- чоловіків — 2999, жінок — 2480;
Число шлюбів протягом 1845 р. становило 1347;
У місті Ромни будинків:
- кам'яних — 5; дерев'яних — 584;
| Чисельність сільських мешканців (станом на 1846 рік) | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| сільські обивателі | поміщицькі селяни | державні поселенці | ||||
| 58.342 | 21.496 | 36.848 | ||||
Таким чином, повіт перебував на другому місці після Золотоніського за чисельністю сільських мешканців, причому мав найвищу густоту населення у Полтавській губернії — на одну особу припадало 2,5 десятин землі.
Жителів 161817, зокрема чоловіків 81940 і жінок 79877. Населення малоруське. З 1877 р. по 1 липня 1893 р. виселилось з повіту 12374 чол., більшість — в різні губернії Сибіру; нестача землі вважається головною причиною виселення.
Релігія
Всіх церков (1795) в повіті було 67, з них 2 кам'яні. Священиків було — 115, а церковно-служителів — 223 особи. Єврейська громада налічувала 43 особи. Романська громада налічувала 211 осіб.
Освіта
Шкіл (1897) в повіті було: земських 50, Міністерства народної просвіти 3 (в тих й інших 4598 хлопчиків і 607 дівчаток), церковноприходських 18 (358 хлопчиків і 233 дівчинки), шкіл грамоти 37 (680 хлопчиків и 271 дівчинка).
Медицина
Земство утримувало 1 лікарню і 4 прийомних покої, 5 лікарів і 31 фельдшер.
Транспорт
Кількість засвідчених паспортів і подорожніх в 1802 р -1158 осіб. Навесні і восени, після дощу на дорогах, (воли) були основним транспортним засобом.
Охорона порядку
За даними городничого, кількість заарештованих при поліції становила в 1797 р -228 осіб,а в 1804 р зросла до 427.
Торгівля
В 1896 торгових документів видано 1849. Обкладених розкладочним збором торгових підприємств 449. Ярмарок 105.
Промисловість, сільське господарство
Головне заняття жителів — землеробство. Під посівами у селян було 96087 десятин, у інших власників — 26720 десятин. Домінуючі культури — жито, овес, гречка, ячмінь і просо; пшеницю сіяли майже виключно на приватновласницьких землях. Культура тютюну розвинута: в 1896 на 9225 плантаціях (2252 десятини) зібрано тютюну з американського насіння 4964 пуди, махорки 206339 пудів. Садівництво і городництво були розвинуті. Покращенню сільського господарства сприяли земство и місцеве товариство сільського господарства; в 1897 у селян повіту було 193 плуги, 588 віялок (з них 401 місцевого виготовлення), 128 кінних молотарок і 2 парові молотилки. За переписом 1893 в повіті було: коней 20926, волів 9206, іншої великої рогатої худоби 25808 голів, овець тонкоруних 1863, простих 65940, свиней 27963; господарств без худоби 17,8 %, господарств, що мали тільки дрібну худобу, овець і свиней — 11,6 %. З кустарних промислів развинуті гончарний (в заштатному містечку Глинську) і шкіряний (в містечку Смілому). Промислами займалися 6215 осіб. У відхідницьких промислах (1896) 10800 чоловіків і 2590 жінок. Фабрик і заводів (1896) 46, з виробництвом на 1494 тис. руб.; з них більш значні: 2 тютюнові фабрики (630 тис. руб.), 3 млини (307 тис. руб.), 1 бойня (136 тис. руб.) та 2 спиртоочисні заводи (275 тис. руб.).
Джерела
- http://www.vehi.net/brokgauz/index.html
- Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. (рос. дореф.)
- Военно-статистическое обозреніе Россійской Имперіи. Полтавская губернія. СПб. Типографія Генеральнаго штаба, 1848 г. — Томъ XII. — Частъ 3. (рос. дореф.)
- Архив Полт. Губ. Правления по описи №200.
- Павловский, И.Ф. (1904). Киевская Старина.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Romenskij povit administrativno teritorialna odinicya Poltavskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Romenskij povitGuberniya Poltavska guberniyaCentr Romni Povitovij centr misto Romni Povit utvoreno 1781 roku u skladi Chernigivskogo namisnictva U 1796 roci uvijshov do Malorosijskoyi guberniyi 2 go skladu 1802 roku uvijshov do Poltavskoyi guberniyi 1923 roku povit skasovano a jogo zemli uvijshli do Romenskogo rajonu Romenskoyi okrugi IstoriyaRomni povitove misto Poltavskoyi guberniyi pri richkah Romni i Suli stanciya Libavo Romenskoyi zaliznici Zhiteliv 22539 12 pravoslavnih cerkvov yevrejska sinagoga i kilka molitovnih shkil Realne uchilishe 181 uchniv zhinocha gimnaziya 275 uchilisha duhovne 198 miske 150 prihodske i kilka pochatkovih shkil Zemska likarnya V 1896 fabrik i zavodiv bulo 37 z 660 robitnikami i virobnictvom na 1630 tis rub Za obertom pershe misce zajmali 2 tyutyunovi fabriki 732 tis rub i 2 parovi mlini 112 tis rub 4 yarmarki oborot kotrih u 1895 stanoviv za privozom 5043 tis rub za prodazhem 2891 tis rub Perevazhala torgivlya manufakturnimi tovarami Pershopochatkovo v povitovomu centri buv she j znachnij Illinskij yarmarok perevedenij u 1853 v Poltavu z metoyu pidnyati torgove znachennya gubernskogo mista Viddilennya derzhavnogo banku z pozichkovooshadnoyu kasoyu miskij gromadskij bank Tovaristvo vzayemnogo kreditu povitovogo zemstva Gromadska biblioteka knizhkovij magazin 3 tipografiyi ta litografiyi tovaristva blagodijne i silskogospodarske Miski dohodi v 1894 66651 rub vitrati 79159 rub v tomu chisli na utrimannya upravi 10519 rub na narodnu osvitu 2930 rub na medichnu chastinu 1011 rub Byudzhet povitovogo zemstva za 1897 nadhodzhennya 156886 rub vitrati 123825 rub v tomu chisli na zemske upravlinnya 9622 rub na narodnu osvitu 36742 rub na medichnu chastinu 28800 rub Oshadnih kas 22 Naselenih punktiv 901 sered nih 2 mista Romni ta starovinne istorichne misto osidok knyaziv Glinskih nini selo Glinsk i 2 mistechka nini sela Smile ta Hmeliv Dva poshtovo telegrafnih viddili Misto Romni viniklo ne piznishe XI st v litopisi vpershe zgaduyetsya pid 1096 v opisi pohodu Volodimira Monomaha pislya chogo povidomlennya pro nogo zustrichayutsya tilki na pochatku XVII st koli vin z usima susidnimi mistami i selami znahodyatsya u volodinnyah knyazya Koribut Vishneveckogo vvazhalas bagatolyudnim i bagatim miscem Pislya zvilnennya vid Polshi misto pid imenem sotennogo vhodilo v sklad Mirgorodskogo potim Lubenskogo polku V 1782 prichislene do Chernigivskogo namisnictva v 1802 do Poltavskoyi guberniyi Div Kirillov Romenskaya starina Romny 1898 Povit zajmav pivnichno shidnu chastinu Poltavskoyi guberniyi Plosha 2285 2 kv verst Visota poverhni mizh 390 futami v dolini r Suli mizh mistom Romni i selom Gerasimivkoyu i 684 futami bilya Yarovih hutoriv Bilsha chastina poverhni lezhala na visoti 550 i 650 futiv Najbilshe pidnyattya teritoriyi v pivnichno shidnij chastini povitu mizh Chernechoyu Slobodoyu i Horuzhivkoyu a najnizhchi v pivdenno zahidnij mizh Talalayivkoyu i Glinskom Richka Sula viddilyala zasulsku chastinu povitu sho mala bilsh stepovij harakter predsulska miscevist tobto ta sho lezhala po pravij bik Suli dililasya richkoyu Romencem na dvi nerivni chastini Z richok povitu najbilshe znachennya mala Sula Deyaki livi pritoki Suli zovsim peresohli z pravih pritok cherez povit protikali richki Teren Hust Bihshen ta in Pri vpadinni Romencya v Sulu utvoryuvalis torf yaniki do 3 kv verst Na Suli mizh selami Aksyutincyami i Gerasimovkoyu zalyagav gips Richka Romenec zi svoyeyu pritokoyu Galkoyu utvoryuvala torf yaniki plosha kotrih rivna 38 kv verst glibina torf yanogo prosharku do 1 sazhnya Lipni i gorshechni glini rozroblyuvalisya bilya sela Shumska i mista Glinska Za gruntami povit podilyavsya na 3 chastini pivnichnu chornozemnu lisovu po pravomu beregu Suli i zasulsku perevazhno chornozemnu Tipovij chornozem zajmav blizko 7 10 ploshi povitu mistiv vid 4 do 6 gumusu Za danimi mezhuvannya vsih zemel 237714 desyatin z nih pid sadibami 17769 ornih 160797 sinokosiv 16848 lisiv 30714 bolit 1005 pasovishnoyi ta inshoyi zruchnoyi 4370 nezruchnih zemel 6207 desyatin U privatnih vlasnikiv okrim osib selyanskih staniv u 1897 bulo 66790 desyatin u 1141 gospodarstvi perevazhali gospodarstva dribni do 50 desyatin 786 gospodarstv 10089 desyatin U dvoryan bulo 590 gospodarstv na 54486 desyatin u kupciv 58 gospodarstv na 4809 desyatin reshta zemli nalezhala mishanam i osobam inshih staniv Za danimi miskogo perepisu 1888 r selyanam nalezhalo 144173 desyatini prichomu na 1 gospodarstvo pripadalo 5 5 desyatin na 1 osobu 0 93 desyatini Selyan sho ne mali zemli v poviti bulo 3 1 Dzherela Materialy po ocenke zemel Poltavskoj gub Estestvennoistoricheskaya chast pod rukovodstvom professora V V Dokuchaeva Sbornik po hozyajstvennoj statistike Poltavskoj gub t XII R uezd Administrativnij podil1913 go roku do skladu povitu vhodilo 19 volostej misto Romni iz peredmistyami Zapadinci Mogilki Prigorodok Bacmanivska s Bacmani Bobrikska s Bobrik Veliko Bubnivska s Veliki Bubni Glinska misto nini selo Glinsk Grinivska s Grinivka Zasulska s Zasullya Korovinska s Korovinci Krasno Slobidska s Krasna Sloboda nini Chervona Sloboda Kurmanivska s Kurmani Lipivska s Lipove Pekarivska s Pekari Perekopivska s Perekopivka Roginska s Roginci Romenska m Romni Smilyanska mistechko nini selo Smile Talalayivska s Talalayivka Hmelivska mistechko nini selo Hmeliv Horuzhivska s Horuzhivka Hustyanska s Hustyanka Chernecho Slobidska s Chernecha SlobodaNaselennyaStanom na 1 01 1846 i poviti meshkalo cholovikiv 57 966 zhinok 61 801 Chislo miskih zhiteliv v misti Romnah cholovikiv 2999 zhinok 2480 Chislo shlyubiv protyagom 1845 r stanovilo 1347 U misti Romni budinkiv kam yanih 5 derev yanih 584 Chiselnist silskih meshkanciv stanom na 1846 rik silski obivateli pomishicki selyani derzhavni poselenci58 342 21 496 36 848 Takim chinom povit perebuvav na drugomu misci pislya Zolotoniskogo za chiselnistyu silskih meshkanciv prichomu mav najvishu gustotu naselennya u Poltavskij guberniyi na odnu osobu pripadalo 2 5 desyatin zemli Zhiteliv 161817 zokrema cholovikiv 81940 i zhinok 79877 Naselennya maloruske Z 1877 r po 1 lipnya 1893 r viselilos z povitu 12374 chol bilshist v rizni guberniyi Sibiru nestacha zemli vvazhayetsya golovnoyu prichinoyu viselennya ReligiyaVsih cerkov 1795 v poviti bulo 67 z nih 2 kam yani Svyashenikiv bulo 115 a cerkovno sluzhiteliv 223 osobi Yevrejska gromada nalichuvala 43 osobi Romanska gromada nalichuvala 211 osib OsvitaShkil 1897 v poviti bulo zemskih 50 Ministerstva narodnoyi prosviti 3 v tih j inshih 4598 hlopchikiv i 607 divchatok cerkovnoprihodskih 18 358 hlopchikiv i 233 divchinki shkil gramoti 37 680 hlopchikiv i 271 divchinka MedicinaZemstvo utrimuvalo 1 likarnyu i 4 prijomnih pokoyi 5 likariv i 31 feldsher TransportKilkist zasvidchenih pasportiv i podorozhnih v 1802 r 1158 osib Navesni i voseni pislya doshu na dorogah voli buli osnovnim transportnim zasobom Ohorona poryadkuZa danimi gorodnichogo kilkist zaareshtovanih pri policiyi stanovila v 1797 r 228 osib a v 1804 r zrosla do 427 TorgivlyaV 1896 torgovih dokumentiv vidano 1849 Obkladenih rozkladochnim zborom torgovih pidpriyemstv 449 Yarmarok 105 Promislovist silske gospodarstvoGolovne zanyattya zhiteliv zemlerobstvo Pid posivami u selyan bulo 96087 desyatin u inshih vlasnikiv 26720 desyatin Dominuyuchi kulturi zhito oves grechka yachmin i proso pshenicyu siyali majzhe viklyuchno na privatnovlasnickih zemlyah Kultura tyutyunu rozvinuta v 1896 na 9225 plantaciyah 2252 desyatini zibrano tyutyunu z amerikanskogo nasinnya 4964 pudi mahorki 206339 pudiv Sadivnictvo i gorodnictvo buli rozvinuti Pokrashennyu silskogo gospodarstva spriyali zemstvo i misceve tovaristvo silskogo gospodarstva v 1897 u selyan povitu bulo 193 plugi 588 viyalok z nih 401 miscevogo vigotovlennya 128 kinnih molotarok i 2 parovi molotilki Za perepisom 1893 v poviti bulo konej 20926 voliv 9206 inshoyi velikoyi rogatoyi hudobi 25808 goliv ovec tonkorunih 1863 prostih 65940 svinej 27963 gospodarstv bez hudobi 17 8 gospodarstv sho mali tilki dribnu hudobu ovec i svinej 11 6 Z kustarnih promisliv razvinuti goncharnij v zashtatnomu mistechku Glinsku i shkiryanij v mistechku Smilomu Promislami zajmalisya 6215 osib U vidhidnickih promislah 1896 10800 cholovikiv i 2590 zhinok Fabrik i zavodiv 1896 46 z virobnictvom na 1494 tis rub z nih bilsh znachni 2 tyutyunovi fabriki 630 tis rub 3 mlini 307 tis rub 1 bojnya 136 tis rub ta 2 spirtoochisni zavodi 275 tis rub Dzherelahttp www vehi net brokgauz index html Volostnyya stanichnyya selskiya gminnyya pravleniya i upravleniya a takzhe policejskie stany vsej Rossii s oboznacheniem mѣsta ih nahozhdeniya Kiev Izd vo T va L M Fish 1913 ros doref Voenno statisticheskoe obozrenie Rossijskoj Imperii Poltavskaya guberniya SPb Tipografiya Generalnago shtaba 1848 g Tom XII Chast 3 ros doref Arhiv Polt Gub Pravleniya po opisi 200 Pavlovskij I F 1904 Kievskaya Starina