Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прилуцький повіт — адміністративно-територіальна одиниця Полтавської губернії Російської імперії; Повітовий центр — місто Прилуки.
| Прилуцький повіт | ||||
 | ||||
 | ||||
| Губернія | Полтавська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Прилуки | |||
Історія
Повіт утворено 1781 року у складі Чернігівського намісництва. У 1796 році увійшов до Малоросійської губернії (2-ого складу). 27 лютого 1802 року увійшов до Полтавської губернії. 1923 року повіт скасовано, а його землі увійшли до Прилуцького району Прилуцької округи.
Центр — м. Прилуки.
Історія, адміністративно-територіальний устрій
Повіт на Півночі межував з Чернігівською губернією, на Заході — з Переяславським, на Півдні — з Пирятинським і Лохвицьким повітами та на Сході — з Роменським повітом Полтавської губернії. З півночного та східного боку межі нового повіту змінилися мало — відійшла тільки Талалаївка з хуторами до Ромен, пов. Пд. межа на карті нового повіту проведена у вигляді прямої лінії з Сх. від селища Шинок Рим вздовж р. Плинної і далі на Зх. до р. Удаю (поблизу Варви) та від Ладана до р. Супою. Невелика частина межі від гирла р. Рудої до Ладана проходила уздовж р. Удаю. Землі, розташ. на Південь від цієї межі, відійшли до Пирятинського та Лохвицького повітів. У той же час територія нового повіту з південно-західного боку значно збільшилася, тут межа пройшла уздовж р. Сулою і повертала на Північний Схід повз Вейсбахівку (з 1945 — Білорічиця) і Петрівку, котрі увійшли до складу нового повіту, до Хаєнок. Далі ця межа повертала на Схід, і, зробивши декілька вигинів, доходила до східної межі поблизу Займища.
З шести містечок у новому Прилуцькому повіті залишилося чотири (Іваниця, Ічня, Переволочна й Срібне). 1825 в повіті числилось, крім міста, 3 містечка (Іваниця, Переволочна , Срібне), 72 села, 17 сіл, 132 хутори й слобідки, всього 225 нас. пунктів.
1837 повіти поділені на стани, очолювані поліцейськими приставами. У Прилуцькому повіті було створено 3 стани з становими квартирами в Іваниці (1-й стан), Срібному (2-й стан) й Рудівці (3-й стан). До Іваницького стану входило 87 нас. пунктів, до Срібнянського — 55 і до Рудівського — 75. Поділ на 3 стани зберігся до 20 ст., але межі їх змінювалися.
У тому ж році царський уряд створив Міністерство державного майна, якому було доручено управляти державними селянами та козаками. Згідно з реформою 1837 існуючі волості були укрупнені — замість 8 створено 4 волості з волосними правліннями, розташованими у Ольшані, Березівці, Іванківцях, Дубовому Гаї. У період між 1808 та 1817 відбулися територіальні зміни Прилуцького повіту — містечко Ічня з хуторами, села Шняківка й Галиця та декілька інших населених пунктів відійшли до Чернігівської губернії. 1817 казенні селяни мешкали в і Малодівицькій волостях та в Прилуцькому старостві, а козаки — в , Переволочнянській, Іванківській, Срібнянській, Іваницькій і волостях та в старостві Прилуцькому.
- 1846 населення повіту мешкало у 1-му місті, 3-х містечках, 81-му селі, 27-ми селах та 109 хуторах, всього 224 населених пунктів. За законом про реформу 1861 на селі запроваджена нова система органів управління селянами. Згідно з цим законом у Прилуцькому повіті створено 43 волосних правління тимчасовозобов'язаних селян і 8 волосних правлінь відомства Палати державного майна. У списках населених пунктів повіту за відомостями 1859 названі 59 нас. пунктів (без міста), в яких перелічено 108 підприємств. Загальна площа земель повіту в середині 19 ст. (до генерального межування) становила 292718 десятин.
- Січень 1864 вийшло «Положення» про органи місцевого господарського самоврядування — земські установи. На них були покладені обов'язки по будівництву шляхів, лікарень та шкіл, медична допомога тощо. До Прилуцького повітового земського зібрання обиралося (на 3 роки) 46 гласних: від землевласників 23, від міста 5 і від сільс. громад 18.
- 1866 вийшли два царські укази, згідно з якими існуючі волості тимчасовозобов'язаних селян і волості відомства Палати державного майна були скасовані. 1867 створено 16 нових волостей, улаштованих за адміністративно-територіальним принципом.
| Адміністративно-територіальний поділ повіту (станом на 1867 рік) | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Стан | Назва волості | адміністративний центр | ||||
| 1-й стан (5 волостей) | Іваницька | Іваниця | ||||
| Бережівська | Бережівка | |||||
| Прилуцька | Прилуки | |||||
| Ольшанська | Ольшана | |||||
| Блотницька | Блотниця | |||||
| 2-й стан (5 волостей) | Срібнянська | Срібне | ||||
| Переволочнянська | Переволочна | |||||
| Іванківська | Іванківці | |||||
| Сокиринська | Сокиринці | |||||
| Березівська | Березівка | |||||
| 3-й стан (6 волостей) | Рудівська | Рудівка | ||||
| Богданівська | Богданівка | |||||
| Гнилицька | Гнилиця | |||||
| Малодівицька | Мала Дівиця | |||||
| Турівська | Турівка | |||||
| Згурівська | Згурівка | |||||
Наприкінці 1889 — на початку 1890 створена сімнадцята волость — Ряшківська. Поділ повіту на 17 волостей проіснував 6 років — у 1896 скасована Бережівська волость, а сама Бережівка увійшла до Іваницької волості.
Населення
- 1804 наліч. 52616 душ чол. статі податкового населення (15483 козаків, 31873 кріпаків, 1603 міщан, 58 купців та ін.);
- 1820 — 12886 дворів (93978 чол. — за винятком дворянства і духовенства), у тому числі 244 теслярі, 23 столярів, 71 коваль, 88 возівників, 132 мулярів, 40 чинбарів, 174 пасічників, 42 шаповалів, 106 кравців, 200 ткачів, 57 бондарів, 10 пічників, 15 шевців, 21 чумак, 20 візників, 1636 фабричних робітників;
- 1820 483 душі чол. статі дворян, які володіли 540 маєтками, та 33798 ревіз. душами кріпаків.
- 1861 — 19256 дворів, у яких мешкало 119282 чол.
- 1868 — 23277 дворів, у тому числі: козаки мали 6929 дворів, селяни державні — 1799, селяни-власники та тимчасовозобов'язані — 12843, солдати — 733, міщани — 298, дворяни — 381 і духовенство — 294 двори.;
- 1881 — 26272 двори (141813 чол.);
- 1900 — 32578 господарств (187972 чол.);
- 1910 — 37029 господарств (разом з Прилуками);
- 1923 — 183518 чол.
Релігія
Медицина
- 1869 земство в трьох пунктах (Рудівці, Іваниці, Іванківцях) уперше відкрило повітові лікарні.
- 1883 діяло чотири медичні дільниці: Прилуцька, Рудівська, Срібнянська та Іваницька; до кожної дільниці були прикріплені відповідні волості,
- 1891 налічувалось вже 5 медичних та 17 фельдшерських дільниць з 23 фельдшерами, 4 лікарні на 55 ліжок і одна приймальна палата без постійних ліжок, 4 аптеки і один склад ліків.
- 1900 створені 3 нові медичні дільниці — Блотницька, Переволочнянська й Турівська; збільшилася також кількість фельдшерських дільниць. Працювало 30 лікарів, 29 аптекарів, 96 фельдшерів і акушерів.
Освіта
В Україні майже до кінця 18 ст. народна освіта повністю перебувала в руках духівництва. При церквах існували школи, які давали учням обмежені знання — переважно основи церковно-слов'янської грамоти.
- 1843 Міністерство державного майна почало відкривати початкові школи в селах. У повіті відкриті парафіяльні школи у Березівці, Дубовому Гаї, Іванківцях і Ольшані.
- 1866 в Прилуках і повіті налічувалося 69 училищ та шкіл, у них навчалося 1530 хлопчиків і 74 дівчаток.
- 1877 в повіті навчалося вже 2911 хлопчики і 151 дівчаток.
- 1896 функціонували: Срібнянське двокласне сільське училище (105 хлопч. і 12 дівч.) Міністерства народної освіти, 50 громадсько-земських (народних) початкових училищ (4422 хлопчиків і 449 дівчаток), 51 церковнопарафіяльна школа і 19 шкіл грамоти.
Розвиток капіталізму стимулював зростання професійної освіти. У цей час почали виникати спеціальні ремісничі училища. У Дігтярях створено 1878 у подарованому Г. П. Ґалаґаном палаці п'ятикласне ремісниче училище з 134 учнями. При цьому училищі 1897 губернське земство заснувало ткацьку школу-майстерню для підготовки майстрів плахтово-перебірних виробів.
Прилуцький повіт наприкінці 19 ст. займав перше місце в губернії по охопленню навчанням дітей шкільного віку.
Транспорт
Розвитку промисловості й торгівлі наприкінці 19 та на поч. 20 ст. сприяло будівництво залізниць. 1893 почався рух по вузькоколійній лінії Пирятин — Прилуки — Крути — Чернігів. На рубежі 19 й 20 ст. товарна станція Прилуки щорічно відправляла більш як 3 млн пудів вантажів (у тому числі 2 млн пудів хліба і 0,5 млн пудів тютюну), а одержувала їх понад 1,5 млн пудів.
Торгівля
На рубежі 19 й 20 ст. У повіті щороку відбувалося 50 ярмарок.
На м'ясні продукти була встановлена такса (чого не було в інших повітах); яловичина першого сорту - 3,5 коп. за фунт; свинина, баранина, яловичина другого сорту - 2 коп. за фунт. Під час (Великого посту) м'ясо не продавалося.
Промисловість, сільське господарство
У перш. пол. 19 ст. дещо швидше, ніж раніше, розвивалася обробка сільськогосподарської сировини й продуктів тваринництва, а також виробництво сукна.
- 1804 — діяли: 113 ґуралень, 86 пивоварень, 86 кузень, 185 водяних млинів, 717 вітряків.
- 1820 — мешканці повіту мали 4034 коней, 26919 голів великої рогатої худоби; діяло 156 водяних млинів, близько 1000 вітряків.
Суконні фабрики: фабрика, що належала дійсному статському раднику князю М. Б. Юсупову, в с. Ряшках (Ряшківська суконна мануфактура), на ній в 1844 р. виготовлено сукна:
- покращеного темнозеленого — 12.300 аршин на 11.076 рублів сріблом;
- чорного — 1.200 аршин на 1.020 рублів сріблом;
- звичайного темнозеленого — 1.450 аршин на 1.116 рублів сріблом;
- сірого — 6.050 аршин на 4.414 рублі сріблом;
- каразеї — 7.200 аршин на 1.224 рублі сріблом;
- селянського сукна — 2.100 аршин на 420 рублів сріблом.
1844 підприємство оснащене 165 ткацькими верстатами. На фабриці робітників, майстрових та посадових осіб — усього 873 чол. Вироби постачалися в Київську комісаріатську комісію, а залишки продавалися у місті. Друга фабрика повіту значно менших розмірів — в с. Охоньках, належала поміщику Троцині, на ній протягом 1845 р. виготовили:
- сукна темнозеленого і сірого, нижчого гатунку — 1.250 аршин на 625 рублів сріблом;
Майстрових і робітників — всього 26 осіб (чоловікі та жінок). Третя невелика фабрика повіту належала Михайлу Милорадовичу, на ній того ж 1845 р. виготовили:
- сірого солдатського сукна — 500 аршин на 250 рублів сріблом.
При фабриці — 24 особи.
На території Полтавської губернії цукроваріння зародилося 1828. Дата побудови першої цукроварні у повіті невідома, але 1846 цукроваріння існувало уже в Срібному, Березівці, Замісті, Вернигорівщині, Ольшані, Жадьківці. Першими власниками цукроварень були поміщики М. Величко, Лукомський, О. Ріттер, Трифановська та ін. Вони займали панівне положення і у винокурній промисловості, якій належало перше місце серед галузей по обробці продуктів рослинництва. У 30-х рр. кількість винокурень (ґуралень) зменшилася до 75, а 1846 — до 27. Незважаючи на це, кількість виробленої ними продукції в кінці пер. пол. 19 ст. збільшилася. У повіті діяли також свічний та миловарний заводи, які 1846 виробили 100 пудів продукції. Вони належали поміщику Величку (с. Замостя). У перші роки після реформи 1861 розвиток деяких галузей промисловості уповільнився. Це пояснюється ліквідацією кріпосної праці і заміною її вільнонайманою. Припинила існування Ряшківська суконна мануфактура. У перші роки після реформи в повіті ще було 5 цукроварень, але незабаром вони почали занепадати і 1872 припинили своє існування. За період 1871—1900 лише кількість вітряків з року в рік збільшувалася (з 1843 до 2441); приблизно на одному рівні залишалася кількість цегельних заводів (4 — 5), топчаків борошномельних (20 — 17) та кузень (207—178). Кількість всіх інших підприємств значно зменшилася. Пояснити це можна загальною промисловою кризою 1873–1886. Разом з тим у кінці 19 ст. зросла механізація виробництва в промисловості й сільському господарстві, про що свідчить збільшення числа парових котлів у повіті: 1895 їх було 21, 1896 — 31 , 1897 — 42.
Видатні земляки
Джерела
- Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник / За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — 560 с.
- Арх.Полтавского Губ.Правл.,по описи № 200.
- Военно-статистическое обозрение Россійской имперіи. Полтавская губерния.,СПб.:Типографія Генеральнаго штаба, 1848 г. — Томъ XII. — Частъ 3. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Priluckij povit administrativno teritorialna odinicya Poltavskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Povitovij centr misto Priluki Priluckij povitGerb povitovogo centruGuberniya Poltavska guberniyaCentr Priluki Priluckij povit Poltavskoyi guberniyi na karti 1821 rokuIstoriyaPovit utvoreno 1781 roku u skladi Chernigivskogo namisnictva U 1796 roci uvijshov do Malorosijskoyi guberniyi 2 ogo skladu 27 lyutogo 1802 roku uvijshov do Poltavskoyi guberniyi 1923 roku povit skasovano a jogo zemli uvijshli do Priluckogo rajonu Priluckoyi okrugi Centr m Priluki Istoriya administrativno teritorialnij ustrijPovit na Pivnochi mezhuvav z Chernigivskoyu guberniyeyu na Zahodi z Pereyaslavskim na Pivdni z Piryatinskim i Lohvickim povitami ta na Shodi z Romenskim povitom Poltavskoyi guberniyi Z pivnochnogo ta shidnogo boku mezhi novogo povitu zminilisya malo vidijshla tilki Talalayivka z hutorami do Romen pov Pd mezha na karti novogo povitu provedena u viglyadi pryamoyi liniyi z Sh vid selisha Shinok Rim vzdovzh r Plinnoyi i dali na Zh do r Udayu poblizu Varvi ta vid Ladana do r Supoyu Nevelika chastina mezhi vid girla r Rudoyi do Ladana prohodila uzdovzh r Udayu Zemli roztash na Pivden vid ciyeyi mezhi vidijshli do Piryatinskogo ta Lohvickogo povitiv U toj zhe chas teritoriya novogo povitu z pivdenno zahidnogo boku znachno zbilshilasya tut mezha projshla uzdovzh r Suloyu i povertala na Pivnichnij Shid povz Vejsbahivku z 1945 Bilorichicya i Petrivku kotri uvijshli do skladu novogo povitu do Hayenok Dali cya mezha povertala na Shid i zrobivshi dekilka viginiv dohodila do shidnoyi mezhi poblizu Zajmisha Z shesti mistechok u novomu Priluckomu poviti zalishilosya chotiri Ivanicya Ichnya Perevolochna j Sribne 1825 v poviti chislilos krim mista 3 mistechka Ivanicya Perevolochna Sribne 72 sela 17 sil 132 hutori j slobidki vsogo 225 nas punktiv 1837 poviti podileni na stani ocholyuvani policejskimi pristavami U Priluckomu poviti bulo stvoreno 3 stani z stanovimi kvartirami v Ivanici 1 j stan Sribnomu 2 j stan j Rudivci 3 j stan Do Ivanickogo stanu vhodilo 87 nas punktiv do Sribnyanskogo 55 i do Rudivskogo 75 Podil na 3 stani zberigsya do 20 st ale mezhi yih zminyuvalisya U tomu zh roci carskij uryad stvoriv Ministerstvo derzhavnogo majna yakomu bulo dorucheno upravlyati derzhavnimi selyanami ta kozakami Zgidno z reformoyu 1837 isnuyuchi volosti buli ukrupneni zamist 8 stvoreno 4 volosti z volosnimi pravlinnyami roztashovanimi u Olshani Berezivci Ivankivcyah Dubovomu Gayi U period mizh 1808 ta 1817 vidbulisya teritorialni zmini Priluckogo povitu mistechko Ichnya z hutorami sela Shnyakivka j Galicya ta dekilka inshih naselenih punktiv vidijshli do Chernigivskoyi guberniyi 1817 kazenni selyani meshkali v i Malodivickij volostyah ta v Priluckomu starostvi a kozaki v Perevolochnyanskij Ivankivskij Sribnyanskij Ivanickij i volostyah ta v starostvi Priluckomu 1846 naselennya povitu meshkalo u 1 mu misti 3 h mistechkah 81 mu seli 27 mi selah ta 109 hutorah vsogo 224 naselenih punktiv Za zakonom pro reformu 1861 na seli zaprovadzhena nova sistema organiv upravlinnya selyanami Zgidno z cim zakonom u Priluckomu poviti stvoreno 43 volosnih pravlinnya timchasovozobov yazanih selyan i 8 volosnih pravlin vidomstva Palati derzhavnogo majna U spiskah naselenih punktiv povitu za vidomostyami 1859 nazvani 59 nas punktiv bez mista v yakih perelicheno 108 pidpriyemstv Zagalna plosha zemel povitu v seredini 19 st do generalnogo mezhuvannya stanovila 292718 desyatin Sichen 1864 vijshlo Polozhennya pro organi miscevogo gospodarskogo samovryaduvannya zemski ustanovi Na nih buli pokladeni obov yazki po budivnictvu shlyahiv likaren ta shkil medichna dopomoga tosho Do Priluckogo povitovogo zemskogo zibrannya obiralosya na 3 roki 46 glasnih vid zemlevlasnikiv 23 vid mista 5 i vid sils gromad 18 1866 vijshli dva carski ukazi zgidno z yakimi isnuyuchi volosti timchasovozobov yazanih selyan i volosti vidomstva Palati derzhavnogo majna buli skasovani 1867 stvoreno 16 novih volostej ulashtovanih za administrativno teritorialnim principom Administrativno teritorialnij podil povitu stanom na 1867 rik Stan Nazva volosti administrativnij centr 1 j stan 5 volostej Ivanicka Ivanicya Berezhivska Berezhivka Prilucka Priluki Olshanska Olshana Blotnicka Blotnicya 2 j stan 5 volostej Sribnyanska Sribne Perevolochnyanska Perevolochna Ivankivska Ivankivci Sokirinska Sokirinci Berezivska Berezivka 3 j stan 6 volostej Rudivska Rudivka Bogdanivska Bogdanivka Gnilicka Gnilicya Malodivicka Mala Divicya Turivska Turivka Zgurivska Zgurivka Naprikinci 1889 na pochatku 1890 stvorena simnadcyata volost Ryashkivska Podil povitu na 17 volostej proisnuvav 6 rokiv u 1896 skasovana Berezhivska volost a sama Berezhivka uvijshla do Ivanickoyi volosti 1867 v poviti zaprovadzhena silska poshta 1923 16 volostej plosha 287708 desyatin 7 03 1923 povit rozformovano vidpovidno do ukazu VUCVKNaselennya1804 nalich 52616 dush chol stati podatkovogo naselennya 15483 kozakiv 31873 kripakiv 1603 mishan 58 kupciv ta in 1820 12886 dvoriv 93978 chol za vinyatkom dvoryanstva i duhovenstva u tomu chisli 244 teslyari 23 stolyariv 71 koval 88 vozivnikiv 132 mulyariv 40 chinbariv 174 pasichnikiv 42 shapovaliv 106 kravciv 200 tkachiv 57 bondariv 10 pichnikiv 15 shevciv 21 chumak 20 viznikiv 1636 fabrichnih robitnikiv 1820 483 dushi chol stati dvoryan yaki volodili 540 mayetkami ta 33798 reviz dushami kripakiv 1861 19256 dvoriv u yakih meshkalo 119282 chol 1868 23277 dvoriv u tomu chisli kozaki mali 6929 dvoriv selyani derzhavni 1799 selyani vlasniki ta timchasovozobov yazani 12843 soldati 733 mishani 298 dvoryani 381 i duhovenstvo 294 dvori 1881 26272 dvori 141813 chol 1900 32578 gospodarstv 187972 chol 1910 37029 gospodarstv razom z Prilukami 1923 183518 chol Religiya1804 78 cerkov 87 svyashenikiv 166 cerkovnosluzhiteliv 1858 78 cerkov u tomu chisli 14 murovanih Najbilshi parafiyi buli v Rudivci 4744 ta Zgurivci 4293 osib Medicina1869 zemstvo v troh punktah Rudivci Ivanici Ivankivcyah upershe vidkrilo povitovi likarni 1883 diyalo chotiri medichni dilnici Prilucka Rudivska Sribnyanska ta Ivanicka do kozhnoyi dilnici buli prikripleni vidpovidni volosti 1891 nalichuvalos vzhe 5 medichnih ta 17 feldsherskih dilnic z 23 feldsherami 4 likarni na 55 lizhok i odna prijmalna palata bez postijnih lizhok 4 apteki i odin sklad likiv 1900 stvoreni 3 novi medichni dilnici Blotnicka Perevolochnyanska j Turivska zbilshilasya takozh kilkist feldsherskih dilnic Pracyuvalo 30 likariv 29 aptekariv 96 feldsheriv i akusheriv OsvitaV Ukrayini majzhe do kincya 18 st narodna osvita povnistyu perebuvala v rukah duhivnictva Pri cerkvah isnuvali shkoli yaki davali uchnyam obmezheni znannya perevazhno osnovi cerkovno slov yanskoyi gramoti 1843 Ministerstvo derzhavnogo majna pochalo vidkrivati pochatkovi shkoli v selah U poviti vidkriti parafiyalni shkoli u Berezivci Dubovomu Gayi Ivankivcyah i Olshani 1866 v Prilukah i poviti nalichuvalosya 69 uchilish ta shkil u nih navchalosya 1530 hlopchikiv i 74 divchatok 1877 v poviti navchalosya vzhe 2911 hlopchiki i 151 divchatok 1896 funkcionuvali Sribnyanske dvoklasne silske uchilishe 105 hlopch i 12 divch Ministerstva narodnoyi osviti 50 gromadsko zemskih narodnih pochatkovih uchilish 4422 hlopchikiv i 449 divchatok 51 cerkovnoparafiyalna shkola i 19 shkil gramoti Rozvitok kapitalizmu stimulyuvav zrostannya profesijnoyi osviti U cej chas pochali vinikati specialni remisnichi uchilisha U Digtyaryah stvoreno 1878 u podarovanomu G P Galaganom palaci p yatiklasne remisniche uchilishe z 134 uchnyami Pri comu uchilishi 1897 gubernske zemstvo zasnuvalo tkacku shkolu majsternyu dlya pidgotovki majstriv plahtovo perebirnih virobiv Priluckij povit naprikinci 19 st zajmav pershe misce v guberniyi po ohoplennyu navchannyam ditej shkilnogo viku TransportRozvitku promislovosti j torgivli naprikinci 19 ta na poch 20 st spriyalo budivnictvo zaliznic 1893 pochavsya ruh po vuzkokolijnij liniyi Piryatin Priluki Kruti Chernigiv Na rubezhi 19 j 20 st tovarna stanciya Priluki shorichno vidpravlyala bilsh yak 3 mln pudiv vantazhiv u tomu chisli 2 mln pudiv hliba i 0 5 mln pudiv tyutyunu a oderzhuvala yih ponad 1 5 mln pudiv TorgivlyaNa rubezhi 19 j 20 st U poviti shoroku vidbuvalosya 50 yarmarok Na m yasni produkti bula vstanovlena taksa chogo ne bulo v inshih povitah yalovichina pershogo sortu 3 5 kop za funt svinina baranina yalovichina drugogo sortu 2 kop za funt Pid chas Velikogo postu m yaso ne prodavalosya Promislovist silske gospodarstvoU persh pol 19 st desho shvidshe nizh ranishe rozvivalasya obrobka silskogospodarskoyi sirovini j produktiv tvarinnictva a takozh virobnictvo sukna 1804 diyali 113 guralen 86 pivovaren 86 kuzen 185 vodyanih mliniv 717 vitryakiv 1820 meshkanci povitu mali 4034 konej 26919 goliv velikoyi rogatoyi hudobi diyalo 156 vodyanih mliniv blizko 1000 vitryakiv Sukonni fabriki fabrika sho nalezhala dijsnomu statskomu radniku knyazyu M B Yusupovu v s Ryashkah Ryashkivska sukonna manufaktura na nij v 1844 r vigotovleno sukna pokrashenogo temnozelenogo 12 300 arshin na 11 076 rubliv sriblom chornogo 1 200 arshin na 1 020 rubliv sriblom zvichajnogo temnozelenogo 1 450 arshin na 1 116 rubliv sriblom sirogo 6 050 arshin na 4 414 rubli sriblom karazeyi 7 200 arshin na 1 224 rubli sriblom selyanskogo sukna 2 100 arshin na 420 rubliv sriblom 1844 pidpriyemstvo osnashene 165 tkackimi verstatami Na fabrici robitnikiv majstrovih ta posadovih osib usogo 873 chol Virobi postachalisya v Kiyivsku komisariatsku komisiyu a zalishki prodavalisya u misti Druga fabrika povitu znachno menshih rozmiriv v s Ohonkah nalezhala pomishiku Trocini na nij protyagom 1845 r vigotovili sukna temnozelenogo i sirogo nizhchogo gatunku 1 250 arshin na 625 rubliv sriblom Majstrovih i robitnikiv vsogo 26 osib choloviki ta zhinok Tretya nevelika fabrika povitu nalezhala Mihajlu Miloradovichu na nij togo zh 1845 r vigotovili sirogo soldatskogo sukna 500 arshin na 250 rubliv sriblom Pri fabrici 24 osobi Na teritoriyi Poltavskoyi guberniyi cukrovarinnya zarodilosya 1828 Data pobudovi pershoyi cukrovarni u poviti nevidoma ale 1846 cukrovarinnya isnuvalo uzhe v Sribnomu Berezivci Zamisti Vernigorivshini Olshani Zhadkivci Pershimi vlasnikami cukrovaren buli pomishiki M Velichko Lukomskij O Ritter Trifanovska ta in Voni zajmali panivne polozhennya i u vinokurnij promislovosti yakij nalezhalo pershe misce sered galuzej po obrobci produktiv roslinnictva U 30 h rr kilkist vinokuren guralen zmenshilasya do 75 a 1846 do 27 Nezvazhayuchi na ce kilkist viroblenoyi nimi produkciyi v kinci per pol 19 st zbilshilasya U poviti diyali takozh svichnij ta milovarnij zavodi yaki 1846 virobili 100 pudiv produkciyi Voni nalezhali pomishiku Velichku s Zamostya U pershi roki pislya reformi 1861 rozvitok deyakih galuzej promislovosti upovilnivsya Ce poyasnyuyetsya likvidaciyeyu kriposnoyi praci i zaminoyu yiyi vilnonajmanoyu Pripinila isnuvannya Ryashkivska sukonna manufaktura U pershi roki pislya reformi v poviti she bulo 5 cukrovaren ale nezabarom voni pochali zanepadati i 1872 pripinili svoye isnuvannya Za period 1871 1900 lishe kilkist vitryakiv z roku v rik zbilshuvalasya z 1843 do 2441 priblizno na odnomu rivni zalishalasya kilkist cegelnih zavodiv 4 5 topchakiv boroshnomelnih 20 17 ta kuzen 207 178 Kilkist vsih inshih pidpriyemstv znachno zmenshilasya Poyasniti ce mozhna zagalnoyu promislovoyu krizoyu 1873 1886 Razom z tim u kinci 19 st zrosla mehanizaciya virobnictva v promislovosti j silskomu gospodarstvi pro sho svidchit zbilshennya chisla parovih kotliv u poviti 1895 yih bulo 21 1896 31 1897 42 Vidatni zemlyakiP P Bileckij Nosenko O O Kolodub M I Mihnovskij M F YakovchenkoDzherelaShkoropad D O Savon O A Priluchchina Enciklopedichnij dovidnik Za red G F Gajdaya Nizhin TOV Vidavnictvo Aspekt Poligraf 2007 560 s Arh Poltavskogo Gub Pravl po opisi 200 Voenno statisticheskoe obozrenie Rossijskoj imperii Poltavskaya guberniya SPb Tipografiya Generalnago shtaba 1848 g Tom XII Chast 3 ros