Богданівка (Прилуцький район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Богданівка.

Богда́нівка — село в Україні, у Линовицькій селищній громаді Прилуцького району Чернігівської області. Населення становить 465 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Богданівська сільська рада. Населення становить 465 осіб (2013 рік). Національний склад представлений переважно українцями, конфесійний склад — християнами.

село Богданівка
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Прилуцький район
Громада	Линовицька селищна громада
Основні дані
Засноване	до 1812
Населення	465
Площа	3,071 км²
Густота населення	151,42 осіб/км²
Поштовий індекс	17582
Телефонний код	+380 4637
Географічні дані
Географічні координати	50°30′41″ пн. ш. 32°22′36″ сх. д. / 50.51139° пн. ш. 32.37667° сх. д. / 50.51139; 32.37667Координати: 50°30′41″ пн. ш. 32°22′36″ сх. д. / 50.51139° пн. ш. 32.37667° сх. д. / 50.51139; 32.37667
Середня висота над рівнем моря	125 м
Місцева влада
Адреса ради	17584, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, смт Линовиця, вул. Шевченка, буд. 1
Карта
Богданівка
Богданівка
Мапа

Географія

Село розташоване на березі річки Махнівка за 6  км від районного центру — міста Прилуки на залізничній лінії Бахмач—Гребінка між станціями Прилуки та Линовиця. Фізична відстань до Києва — 108,4 км. Село знаходиться в зоні помірного помірно-континентального клімату.

Історія

Найдавніше знаходження на мапах 1812 рік

У 1862 році у селі володарському Богданівка була церква православна, завод та 107 дворів де жило 666 осіб

У 1911 році у селі Богданівка була Михайлівська церква, 2 церковно-парафіївські школи та мешкало 720 осіб

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Линовицької селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Прилуцького району, село увійшло до складу новоутвореного Прилуцького району Чернігівської області.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	459	98.71%
російська	4	0.86%
білоруська	2	0.43%
Усього	465	100%

Відомі люди

• Ващенко Григорій Григорович — видатний український педагог.
• Вороненко Володимир Васильович — український медик, генерал-майор медичної служби, доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Народився у богданівці.
• (1875—1937) — підприємець та український громадський діяч на Далекому Сході та в Китаї.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки

1. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
2. ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 15 січня 2022.
3. Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии / Полтавский губерский статистический комитет. — Полтава : Электроная типография Д. Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1911. — С. 306. (рос.)
4. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. rada.gov.ua. Верховна Рада України. оригіналу за 22 вересня 2022. Процитовано 10 липня 2022.
5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

• Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Чернігівська область / Ред. кол. тому: Дериколенко О. І. (гол. редкол.), Бутько О. Г., Власенко В. І., Горбач В. М., Іржавський З. Б., Калита Є. Г., Костарчук В. М., Левенко А. І., Лола О. П., Майстренко Л. І., Марисова І. В., Музиченко І. І., Неліп І. П., Олійник Л. В., Панченко В. П. (заст. гол. редкол.), Романова О. П., Сендзюк Ф. Л., Сенько Б. І., Собко І. П., Спиридонов Ф. П., Стасевич О. Д. (відп. секр. редкол.), Шевчук М. С., Шморгун В. Ф., Яцура М. Т. АН УРСР. Інститут історії. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 780 с.