Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Турі́вка — село в Україні, в Броварському районі Київської області. Входить до складу Згурівської селищної громади.
| село Турівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район | Броварський район |
| Громада | Згурівська селищна громада |
| Облікова картка | Турівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1640 |
| Населення | 455 |
| Площа | 2,835 км² |
| Поштовий індекс | 07631 |
| Телефонний код | +380 4570 |
| Катойконіми | турівчанин, турівчанка |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°30′53″ пн. ш. 31°58′40″ сх. д. / 50.51472° пн. ш. 31.97778° сх. д.Координати: 50°30′53″ пн. ш. 31°58′40″ сх. д. / 50.51472° пн. ш. 31.97778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 121 м |
| Водойми | р. Перевід |
| Відстань до обласного центру | 128 км |
| Відстань до районного центру | 22,4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07600, Київська область, Броварський р-н, смт. Згурівка, вул.Українська, 10 |
| Сільський голова | Волочнюк Валентин Якович |
| Карта | |
  Турівка | |
 Турівка | |
| Мапа | |
| | |
Загальні відомості
Населення становить 589 осіб.
Село розташоване на межі із Прилуцьким районом Чернігівської області. Біля села протікає річка Перевід.
Сільський голова — Волочнюк Валентин Якович.
У 2009 році була відкрита нова школа, котра названа ім'ям Миколи Маркевича.
Історія
Село Турівка утопає в садах біля розлогого Переводу. Поблизу численні кургани епохи бронзи (ІІ тис. до н.е.). Тут в ще в сиву давнину оселилися далекі пращури. Виявлені могильники поблизу села відносяться до епохи Київської Русі. Одержані результати дослідження цих могильників дають підстави стверджувати, що вони слов'янські і супроводжували поселення та городище XII-XIII століть.
Перша письмова згадка про село з'явилася на карті французького інженера Гійома Левассера де Боплана, опублікованої у 1640 р. В історичних джерелах зазначено: Між Турівкою і Піддубівкою «ратушна давня сіножать „іще покійним батьком полковника Федора Маркевича, Прилуцького сотника, занята». Марком Марковичем Маркевичем (1646-1712), тестем Гетьмана Скоропадського. В 1648 році козаки села Турівки увійшли до складу Першої Прилуцької сотні. До 1709 року Турівка була вільним військовим селом, підпорядкованим Прилуцькій ратуші. У 1709 році прилуцький полковник Іван Ніс наділив Турівкою значкового військового товариша Якима Івановича Горленка. Універсалом Скоропадського 12 червня 1712 року Турівка була передана значковому військовому товаришу Федору Маркевичу «для допомоги його господарству». Маркевич раніше скупляв навколо Турівки землі і мав неподалік хутірець. З 1737 року стала належати Густинському монастирю, який мав у селі дерев‘яну церкву Всіх Святих. В той час у селі мешкало 3 особи духівництва. З 1787 року селом володіли прем‘єр-майор Іван Маркевич та бунчуковий товариш Іван Маркевич. За їх володіння чоловіче населення зросло з 422 до 583 душ. Частина козацького населення було закріпачено. Згідно опису Київського намісництва 1781 року в селі Турівка було 106 хат. У двох хатах проживали сім‘ї виборних козаків, у ста чотирьох – сім‘ї посполитих, різночинних, козацьких підсусідків та підсусідків владики. В селі один представник духовенства, два церковники та проживало 422 жителі. Поряд - два хутори Турівські: перший - бунчукового товариша Івана Маркевича (63 жителі) та другий – полкового осавула Григорія Заїковського (14 жителів). Маркевичі володіли Турівкою і в XIX столітті. Підпоручик Ілля Іванович Маркевич і колезький асесор Іван Дмитрович Маркевич у 1817 р. отримали у спадок будинок і частину селян. Андрій Іванович Маркевич у 1818 році успадкував Турівку разом з хутором Жадьківським, а потім його син Микола Андрійович із сестрами Євдокією і Варварою з 1832 року володіли Турівкою. Після реформи 1861 року в Турівці було створене Волосне правління Тимчасово зобов'язаних селян, якому були підпорядковані 5 сільських громад (759 ревізійних душ). Козаки Турівки підпорядковувались Рудівському Волосному правлінню відомства Палати державного майна. Після реорганізації волостей 1867 Турівка стає центром волості 3-го стану. У 1872 році на кошти поміщика Івана Маркевича була споруджена нова дерев‘яна церква. У 1886 році тут було 295 дворів селян-власників, які входили до 3-х сільських громад (Маркевичівська 1-ша, Маркевичівська 2-га та Фріц-Ушаківська), існувало 6 дворищ козаків і 3 двори міщан. В селі налічувалось 312 хат з 1714 мешканцям. В селі діяла церква Всіх Святих, земське початкове однокласнучилище, засноване у 1871 році, працювало 4 шинки, 5 крамниць, 8 вітряків. З 1895 року щосереди селяни Турівки і жителі навколишніх сіл збирали сільський базар. Кожного року відбувалися 4 ярмарки: Трьохсвятительський (30січня); Пантелеймонівський (27 липня); Преображенський та Вознесенський. У 1903 році Михайло Миколайович Маркевич разом з братом Борисом Миколайовичем мали 732 десятини землі. У 1910 році Маркевичі в Турівці (разом з маєтком Фріцатаха та Прохорівкою) мали 371 господу, з них сім дворищ козаків. Всього проживало 2203 мешканці, серед котрих було 15 теслярів, 14 кравців, 6 шевців, 1 столяр, 2 ковалі, 1слюсар, 79 ткачів, 1 візник, 55 поденників, 29 займалися інтелігентними та 271 іншими неземлеробськими заняттями, а інше доросле населення займалося землеробством на 2157 десятинах чорнозему. У земському початковому однокласному училищі навчалося 114 хлопчиків та 22 дівчинки. В 1902 році була збудована нова дерев‘яна церква Всіх Святих, яка у радянський період знищена, а у 1912 році була відкрита жіноча школа грамоти. Землевласниками в цей період у Турівці були поміщики: Михайло Миколайович і Степан Дмитрович Маркевичі, Володимир Васильович і Василь Васильович Масляннінови та Р.М.Милорадович.
Упродовж історії село неодноразово відносили до різних адміністративних утворень: Прилуцького повіту Полтавської губернії — 1802, Турівської сільради — 1920, Згурівського району Київської області — 1935, Яготинського району — 1963, Згурівського району — 1986, Броварського району — 2020.
У 1923 році створений Турівський район Прилуцького округу, який межував з Яблунівським, Яготинським, Малодівицьким районами та Ніжинським округом. Він займав площу 508,6 км2. В район входило 13 сільських рад, 7803 господ селян, 37477 жителів, які мешкали в 50-ти населених пунктах: с. Аркадіївка, Вейсбахівка, Гнилиця, Згурівка, Красне, Миколаївка, Оржиця, Пасківщина, Піддубівка, Погреби, Середівка, Турівка і 36 хуторів, 2 господарства, цукроварня. У серпні територія Вейсбахівської сільради була передана до складу Малодівицького району. У 1930 році в Турівський район входило 13 сільських рад, 47 населених пунктів (в т.ч. 33 хутори, З господарства, цукроварня), було 7343 дворищ з 35634 жителями. Після розформування 13.06.1930 Прилуцького округу, територія його тимчасово відійшла до Лубенського округу. У 1925 році в Турівці було 530 дворищ з 2289 мешканцями, а в 1930 році село зменшилось до 434 дворищ з 1910 мешканцями. У 1930 році до Турівки приєднаний хутір Новоселівка, який входив до Турівської сільради Турівського р-ну Прилуцького округу в 1923-1930 роках. Хутір був розташований за 500 метрів від села. 1925 році в Новоселівці було 15 дворів, 65 жителів. У 1930 році – 89 дворів, 403 жителі.
З 2020 село Турівка входить в склад Згурівської селищної громади. 26 серпня 2022 в процесі дерусифікації було перейменовано 2 вулиці, а саме вул. Гагаріна на вул. Вишнева, вул. Пушкінська на вул. Сонячна.
Галерея
-
![image]()
В'їзд у село -
![image]()
Школа імені Миколи Маркевича -
![image]()
Будівля колишньої земської лікарні -
![image]()
Ставок біля села -
![image]()
Могила Миколи Маркевича
Видатні особи
- Горбань Софія Гаврилівна (1918) — довгожителька, що народилася у селі. Разом із чоловіком виховала трьох дітей. Після смерті чоловіка переїхала жити до дочки у Прилуки.
- Колодуб Олександр Олексійович (1900—1994) — український оперний співак, режисер, сценограф, педагог, професор Київської консерваторії. Народився в селі Турівка.
- Кононенко Мусій Степанович — народився 22 серпня (3 вересня) 1864 року в селі Турівка Прилуцького повіту Полтавської губернії — український поет і прозаїк, активний діяч кооперативного руху та головний координатор Братства тарасівців, який залучив до братства Миколу Міхновського. Почав писати вірші у шістнадцятирічному віці, вперше опублікувався 1883 року, видавши у Києві поему «Нещасне кохання». До раннього періоду творчості належить «Ліра» (К., 1885) — збірник поезій, «Москаль, змій та царівна» (1889), «Княгиня-кобзар» (К., 1889) та «З Богом не змагайсь» (К., 1895; в подальшому видавалась під назвою «Багатий Марко»). Друкувався в Галичині, в часописах «Зоря», «Правда», «Дзвінок», «Літературно-науковий вісник». Є автором збірок поезій «Струни» (1908), «Хвилі» (кн. 1—6, 1917—1918). Серед віршів Кононенка є покладені на музику та стали піснями: «За нелюбом» («Одружили мене силою»), «Вечір» («Сховалось сонце за горою»). Створив поеми «Мати», «Свекруха», легенду «Покута». В 1914 році видав книжку «Кооперативи Лубенського повіту», де подав чимало цінного матеріалу з життя та побуту селян. Окрему цікавість становить його праця «Оповідання про Т. Шевченка: 3 народних уст» (1892) та нарис «На Шевченковій могилі» (1894). Помер 14 червня 1922 року похований в Нових Санжарах.
- Маркевич Микола Андрійович — відомий український історик, поет, автор поетичної збірки «Украинские мелодии», етнограф, фольклорист, музикант, що поклав на музику вірш Шевченка «Нащо мені чорні брови», а Шевченко присвятив Миколі Маркевичу вірш «Бандуристе, друже сизий». Народився в селі Дунаєць, Глухівського району, Сумської області. Матір'ю Миколи Андрійовича була графиня Анастасія Василівна Гудович гербу Одровонж. Він мав маєток у Москві, але все життя прожив у Турівці. Завдяки йго творчій діяльності Турівку неодноразово відвідували Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Віктор Забіла, композитор Глінка й Олександр Пушкін. У селі на могилі М. А. Маркевича в 1989 році встановлений пам'ятник.
- Міхновський Микола Іванович — село Турівка — Батьківщина видатного українського політичного та громадського діяча (1873–1924) — правника, публіциста, основоположника, ідеолога і лідера самостійницької течії українського руху кінця XIX — початку ХХ ст., автора славнозвісної брошури «Самостійна Україна», одного з організаторів українського війська, борця за незалежність; співзасновника першої політичної партії у Наддніпрянській Україні — Революційної української партії (РУП); лідера Української народної партії, співорганізатора Української демократично-хліборобської партії, члена Братства самостійників; ідеолога державної самостійності України.. 5 квітня 2013 року в селі відкрито пам'ятник Миколі Міхновському.
- Міхновський Юрій Іванович — полковник Російської царської армії, учасник двох воєнних кампаній — російсько-японської і Першої Світової, брат Миколи Міхновського.
Пам'ятки
- Миколі Андрійовичу Маркевичу
- Миколі Івановичу Міхновському
- Християнська церква «Всіх Святих»
Див. також
Посилання
- Турівка // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 331.
Примітки
- Згурівської провінції стор.98-102
- Перейменування вулиць та провулків населених пунктів Згурівської селищної територіальної громади. 26 серпня 2022.
- ПРИЛУЧАНКА ВІДЗНАЧИЛА СВІЙ ПОВАЖНИЙ ЮВІЛЕЙ. Високий Вал. 7 вересня 2018. Процитовано 8 вересня 2018.
- 100 видатних українців. — К.: Видавництво Арій, 2006. — с. 324
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Turi vka selo v Ukrayini v Brovarskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Vhodit do skladu Zgurivskoyi selishnoyi gromadi selo Turivka Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Brovarskij rajon Gromada Zgurivska selishna gromada Oblikova kartka Turivka Osnovni dani Zasnovane 1640 Naselennya 455 Plosha 2 835 km Poshtovij indeks 07631 Telefonnij kod 380 4570 Katojkonimi turivchanin turivchanka Geografichni dani Geografichni koordinati 50 30 53 pn sh 31 58 40 sh d 50 51472 pn sh 31 97778 sh d 50 51472 31 97778 Koordinati 50 30 53 pn sh 31 58 40 sh d 50 51472 pn sh 31 97778 sh d 50 51472 31 97778 Serednya visota nad rivnem morya 121 m Vodojmi r Perevid Vidstan do oblasnogo centru 128 km Vidstan do rajonnogo centru 22 4 km Misceva vlada Adresa radi 07600 Kiyivska oblast Brovarskij r n smt Zgurivka vul Ukrayinska 10 Silskij golova Volochnyuk Valentin Yakovich Karta Turivka Turivka Mapa Turivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Turivka Zagalni vidomostiNaselennya stanovit 589 osib Selo roztashovane na mezhi iz Priluckim rajonom Chernigivskoyi oblasti Bilya sela protikaye richka Perevid Silskij golova Volochnyuk Valentin Yakovich U 2009 roci bula vidkrita nova shkola kotra nazvana im yam Mikoli Markevicha IstoriyaSelo Turivka utopaye v sadah bilya rozlogogo Perevodu Poblizu chislenni kurgani epohi bronzi II tis do n e Tut v she v sivu davninu oselilisya daleki prashuri Viyavleni mogilniki poblizu sela vidnosyatsya do epohi Kiyivskoyi Rusi Oderzhani rezultati doslidzhennya cih mogilnikiv dayut pidstavi stverdzhuvati sho voni slov yanski i suprovodzhuvali poselennya ta gorodishe XII XIII stolit Persha pismova zgadka pro selo z yavilasya na karti francuzkogo inzhenera Gijoma Levassera de Boplana opublikovanoyi u 1640 r V istorichnih dzherelah zaznacheno Mizh Turivkoyu i Piddubivkoyu ratushna davnya sinozhat ishe pokijnim batkom polkovnika Fedora Markevicha Priluckogo sotnika zanyata Markom Markovichem Markevichem 1646 1712 testem Getmana Skoropadskogo V 1648 roci kozaki sela Turivki uvijshli do skladu Pershoyi Priluckoyi sotni Do 1709 roku Turivka bula vilnim vijskovim selom pidporyadkovanim Priluckij ratushi U 1709 roci priluckij polkovnik Ivan Nis nadiliv Turivkoyu znachkovogo vijskovogo tovarisha Yakima Ivanovicha Gorlenka Universalom Skoropadskogo 12 chervnya 1712 roku Turivka bula peredana znachkovomu vijskovomu tovarishu Fedoru Markevichu dlya dopomogi jogo gospodarstvu Markevich ranishe skuplyav navkolo Turivki zemli i mav nepodalik hutirec Z 1737 roku stala nalezhati Gustinskomu monastiryu yakij mav u seli derev yanu cerkvu Vsih Svyatih V toj chas u seli meshkalo 3 osobi duhivnictva Z 1787 roku selom volodili prem yer major Ivan Markevich ta bunchukovij tovarish Ivan Markevich Za yih volodinnya choloviche naselennya zroslo z 422 do 583 dush Chastina kozackogo naselennya bulo zakripacheno Zgidno opisu Kiyivskogo namisnictva 1781 roku v seli Turivka bulo 106 hat U dvoh hatah prozhivali sim yi vibornih kozakiv u sta chotiroh sim yi pospolitih riznochinnih kozackih pidsusidkiv ta pidsusidkiv vladiki V seli odin predstavnik duhovenstva dva cerkovniki ta prozhivalo 422 zhiteli Poryad dva hutori Turivski pershij bunchukovogo tovarisha Ivana Markevicha 63 zhiteli ta drugij polkovogo osavula Grigoriya Zayikovskogo 14 zhiteliv Markevichi volodili Turivkoyu i v XIX stolitti Pidporuchik Illya Ivanovich Markevich i kolezkij asesor Ivan Dmitrovich Markevich u 1817 r otrimali u spadok budinok i chastinu selyan Andrij Ivanovich Markevich u 1818 roci uspadkuvav Turivku razom z hutorom Zhadkivskim a potim jogo sin Mikola Andrijovich iz sestrami Yevdokiyeyu i Varvaroyu z 1832 roku volodili Turivkoyu Pislya reformi 1861 roku v Turivci bulo stvorene Volosne pravlinnya Timchasovo zobov yazanih selyan yakomu buli pidporyadkovani 5 silskih gromad 759 revizijnih dush Kozaki Turivki pidporyadkovuvalis Rudivskomu Volosnomu pravlinnyu vidomstva Palati derzhavnogo majna Pislya reorganizaciyi volostej 1867 Turivka staye centrom volosti 3 go stanu U 1872 roci na koshti pomishika Ivana Markevicha bula sporudzhena nova derev yana cerkva U 1886 roci tut bulo 295 dvoriv selyan vlasnikiv yaki vhodili do 3 h silskih gromad Markevichivska 1 sha Markevichivska 2 ga ta Fric Ushakivska isnuvalo 6 dvorish kozakiv i 3 dvori mishan V seli nalichuvalos 312 hat z 1714 meshkancyam V seli diyala cerkva Vsih Svyatih zemske pochatkove odnoklasnuchilishe zasnovane u 1871 roci pracyuvalo 4 shinki 5 kramnic 8 vitryakiv Z 1895 roku shoseredi selyani Turivki i zhiteli navkolishnih sil zbirali silskij bazar Kozhnogo roku vidbuvalisya 4 yarmarki Trohsvyatitelskij 30sichnya Pantelejmonivskij 27 lipnya Preobrazhenskij ta Voznesenskij U 1903 roci Mihajlo Mikolajovich Markevich razom z bratom Borisom Mikolajovichem mali 732 desyatini zemli U 1910 roci Markevichi v Turivci razom z mayetkom Fricataha ta Prohorivkoyu mali 371 gospodu z nih sim dvorish kozakiv Vsogo prozhivalo 2203 meshkanci sered kotrih bulo 15 teslyariv 14 kravciv 6 shevciv 1 stolyar 2 kovali 1slyusar 79 tkachiv 1 viznik 55 podennikiv 29 zajmalisya inteligentnimi ta 271 inshimi nezemlerobskimi zanyattyami a inshe dorosle naselennya zajmalosya zemlerobstvom na 2157 desyatinah chornozemu U zemskomu pochatkovomu odnoklasnomu uchilishi navchalosya 114 hlopchikiv ta 22 divchinki V 1902 roci bula zbudovana nova derev yana cerkva Vsih Svyatih yaka u radyanskij period znishena a u 1912 roci bula vidkrita zhinocha shkola gramoti Zemlevlasnikami v cej period u Turivci buli pomishiki Mihajlo Mikolajovich i Stepan Dmitrovich Markevichi Volodimir Vasilovich i Vasil Vasilovich Maslyanninovi ta R M Miloradovich Uprodovzh istoriyi selo neodnorazovo vidnosili do riznih administrativnih utvoren Priluckogo povitu Poltavskoyi guberniyi 1802 Turivskoyi silradi 1920 Zgurivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti 1935 Yagotinskogo rajonu 1963 Zgurivskogo rajonu 1986 Brovarskogo rajonu 2020 U 1923 roci stvorenij Turivskij rajon Priluckogo okrugu yakij mezhuvav z Yablunivskim Yagotinskim Malodivickim rajonami ta Nizhinskim okrugom Vin zajmav ploshu 508 6 km2 V rajon vhodilo 13 silskih rad 7803 gospod selyan 37477 zhiteliv yaki meshkali v 50 ti naselenih punktah s Arkadiyivka Vejsbahivka Gnilicya Zgurivka Krasne Mikolayivka Orzhicya Paskivshina Piddubivka Pogrebi Seredivka Turivka i 36 hutoriv 2 gospodarstva cukrovarnya U serpni teritoriya Vejsbahivskoyi silradi bula peredana do skladu Malodivickogo rajonu U 1930 roci v Turivskij rajon vhodilo 13 silskih rad 47 naselenih punktiv v t ch 33 hutori Z gospodarstva cukrovarnya bulo 7343 dvorish z 35634 zhitelyami Pislya rozformuvannya 13 06 1930 Priluckogo okrugu teritoriya jogo timchasovo vidijshla do Lubenskogo okrugu U 1925 roci v Turivci bulo 530 dvorish z 2289 meshkancyami a v 1930 roci selo zmenshilos do 434 dvorish z 1910 meshkancyami U 1930 roci do Turivki priyednanij hutir Novoselivka yakij vhodiv do Turivskoyi silradi Turivskogo r nu Priluckogo okrugu v 1923 1930 rokah Hutir buv roztashovanij za 500 metriv vid sela 1925 roci v Novoselivci bulo 15 dvoriv 65 zhiteliv U 1930 roci 89 dvoriv 403 zhiteli Z 2020 selo Turivka vhodit v sklad Zgurivskoyi selishnoyi gromadi 26 serpnya 2022 v procesi derusifikaciyi bulo perejmenovano 2 vulici a same vul Gagarina na vul Vishneva vul Pushkinska na vul Sonyachna GalereyaV yizd u selo Shkola imeni Mikoli Markevicha Budivlya kolishnoyi zemskoyi likarni Stavok bilya sela Mogila Mikoli MarkevichaVidatni osobiGorban Sofiya Gavrilivna 1918 dovgozhitelka sho narodilasya u seli Razom iz cholovikom vihovala troh ditej Pislya smerti cholovika pereyihala zhiti do dochki u Priluki Kolodub Oleksandr Oleksijovich 1900 1994 ukrayinskij opernij spivak rezhiser scenograf pedagog profesor Kiyivskoyi konservatoriyi Narodivsya v seli Turivka Kononenko Musij Stepanovich narodivsya 22 serpnya 3 veresnya 1864 roku v seli Turivka Priluckogo povitu Poltavskoyi guberniyi ukrayinskij poet i prozayik aktivnij diyach kooperativnogo ruhu ta golovnij koordinator Bratstva tarasivciv yakij zaluchiv do bratstva Mikolu Mihnovskogo Pochav pisati virshi u shistnadcyatirichnomu vici vpershe opublikuvavsya 1883 roku vidavshi u Kiyevi poemu Neshasne kohannya Do rannogo periodu tvorchosti nalezhit Lira K 1885 zbirnik poezij Moskal zmij ta carivna 1889 Knyaginya kobzar K 1889 ta Z Bogom ne zmagajs K 1895 v podalshomu vidavalas pid nazvoyu Bagatij Marko Drukuvavsya v Galichini v chasopisah Zorya Pravda Dzvinok Literaturno naukovij visnik Ye avtorom zbirok poezij Struni 1908 Hvili kn 1 6 1917 1918 Sered virshiv Kononenka ye pokladeni na muziku ta stali pisnyami Za nelyubom Odruzhili mene siloyu Vechir Shovalos sonce za goroyu Stvoriv poemi Mati Svekruha legendu Pokuta V 1914 roci vidav knizhku Kooperativi Lubenskogo povitu de podav chimalo cinnogo materialu z zhittya ta pobutu selyan Okremu cikavist stanovit jogo pracya Opovidannya pro T Shevchenka 3 narodnih ust 1892 ta naris Na Shevchenkovij mogili 1894 Pomer 14 chervnya 1922 roku pohovanij v Novih Sanzharah Markevich Mikola Andrijovich vidomij ukrayinskij istorik poet avtor poetichnoyi zbirki Ukrainskie melodii etnograf folklorist muzikant sho poklav na muziku virsh Shevchenka Nasho meni chorni brovi a Shevchenko prisvyativ Mikoli Markevichu virsh Banduriste druzhe sizij Narodivsya v seli Dunayec Gluhivskogo rajonu Sumskoyi oblasti Matir yu Mikoli Andrijovicha bula grafinya Anastasiya Vasilivna Gudovich gerbu Odrovonzh Vin mav mayetok u Moskvi ale vse zhittya prozhiv u Turivci Zavdyaki jgo tvorchij diyalnosti Turivku neodnorazovo vidviduvali Taras Shevchenko Pantelejmon Kulish Viktor Zabila kompozitor Glinka j Oleksandr Pushkin U seli na mogili M A Markevicha v 1989 roci vstanovlenij pam yatnik Mihnovskij Mikola Ivanovich selo Turivka Batkivshina vidatnogo ukrayinskogo politichnogo ta gromadskogo diyacha 1873 1924 pravnika publicista osnovopolozhnika ideologa i lidera samostijnickoyi techiyi ukrayinskogo ruhu kincya XIX pochatku HH st avtora slavnozvisnoyi broshuri Samostijna Ukrayina odnogo z organizatoriv ukrayinskogo vijska borcya za nezalezhnist spivzasnovnika pershoyi politichnoyi partiyi u Naddnipryanskij Ukrayini Revolyucijnoyi ukrayinskoyi partiyi RUP lidera Ukrayinskoyi narodnoyi partiyi spivorganizatora Ukrayinskoyi demokratichno hliborobskoyi partiyi chlena Bratstva samostijnikiv ideologa derzhavnoyi samostijnosti Ukrayini 5 kvitnya 2013 roku v seli vidkrito pam yatnik Mikoli Mihnovskomu Mihnovskij Yurij Ivanovich polkovnik Rosijskoyi carskoyi armiyi uchasnik dvoh voyennih kampanij rosijsko yaponskoyi i Pershoyi Svitovoyi brat Mikoli Mihnovskogo Pam yatkiMikoli Andrijovichu Markevichu Mikoli Ivanovichu Mihnovskomu Hristiyanska cerkva Vsih Svyatih Div takozhTurivska volost Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PosilannyaTurivka Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 331 PrimitkiZgurivskoyi provinciyi stor 98 102 Perejmenuvannya vulic ta provulkiv naselenih punktiv Zgurivskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi 26 serpnya 2022 PRILUChANKA VIDZNAChILA SVIJ POVAZhNIJ YuVILEJ Visokij Val 7 veresnya 2018 Procitovano 8 veresnya 2018 100 vidatnih ukrayinciv K Vidavnictvo Arij 2006 s 324 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi