Францу́зький бульва́р (рос. Французский бульвар); колишні назви: Пролета́рський бульва́р (рос. Пролетарский бульвар), Малоарка́діївська доро́га (рос. Малоаркадиевская дорога), Малофонта́нська доро́га (рос. Малофонтанская дорога), Ху́торська доро́га (рос. Хуторская дорога)) — бульвар у Приморському районі міста Одеси і поєднує такі місцевості, як історичний центр Одеси, Малий Фонтан та Аркадія. З XIX століття Французький бульвар був місцем, де селилися найбагатші жителі Одеси, там знаходилося багато заміських будинків, паласів та особняків. Згодом, на цьому місці з'явилося багато підприємств, які виробляли майже усе, починаючи від цегли і закінчуючи вином. На Французькому бульварі знаходиться найстаріша в Україні кіностудія, Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В. Філатова НАМН України, деякі корпуси Одеського національного університету імені І. Мечникова, найстаріший в Україні із виготовлення шампанських вин, а також міський ботанічний сад ОНУ імені І. Мечникова.
Французький бульвар Одеса | |
---|---|
Загальний вигляд бульвару | |
Місцевість | Центр, Малий Фонтан, Аркадія |
Район | Приморський |
Назва на честь | візиту Миколи II до Франції |
Колишні назви | |
Пролетарський бульвар, Малоаркадіївська дорога, Малофонтанська дорога, Хуторська дорога | |
радянського періоду (українською) | Пролетарський бульвар |
радянського періоду (російською) | Пролетарский бульвар |
Загальні відомості | |
Протяжність | > 3 000 м |
Координати початку | 46°28′04″ пн. ш. 30°45′09″ сх. д. / 46.467655° пн. ш. 30.752619° сх. д. |
Координати | 46°27′08″ пн. ш. 30°45′41″ сх. д. / 46.452306° пн. ш. 30.761417° сх. д.Координати: 46°27′08″ пн. ш. 30°45′41″ сх. д. / 46.452306° пн. ш. 30.761417° сх. д. |
Координати кінця | 46°26′14″ пн. ш. 30°46′14″ сх. д. / 46.437231° пн. ш. 30.770440° сх. д. |
поштові індекси | 65009, 65012, 65044, 65058 |
Транспорт | |
Трамваї | 5 |
Рух | двобічний |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Архітектурні пам'ятки | , , , , Житловий будинок Барбаріго |
Пам'ятники | , , В. Висоцькому |
Храми | Храм Адріана та Наталії, |
Державні установи | Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В. Філатова |
Навчальні заклади | Одеський національний університет імені І. Мечникова |
Заклади культури | Санаторії: Аркадія, |
Парки | Ботанічний сад |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Французький бульвар у Вікісховищі |
Бульвар більше трьох кілометрів тягнеться вздовж чорноморського узбережжя з півночі на південь, починаючись перетином з вулицями Леонтовича та Італійським бульваром, а закінчується . З непарної сторони бульвари, себто зі сторони, яка знаходиться ближче до моря, якщо рухатися на південь, на Французький бульвар виходять такі вулиця та провулки , , , , , , , , , а також . А якщо йти парною стороною також на південь, то Французьким бульваром закінчуються вулиці Пироговська, Семінарська, , , Шампанський провулок, проходить наскрізь вулицею, а також Академічна.
Історія
На плані міста він з 1814 року. Нинішній Французький бульвар в ті часи Хуторською дорогою. Згодом, коли у місті почалося освоєння приморських артезіанських вод ця вулиця почала спочатку називатися Малофонтанською дорогою, що було пов'язано із місцевістю Малий Фонтан, а згодом Малоаркадіївською дорогою, відповідно до назви місцевості Аркадія. Довгий час Малоаркадіївська дорога була майже недоглянута й не замощена. Вона була не пропорційна, в одних місцях звужуючись, а в інших розширюючись й повертала то в один, то в інший бік. Ця вулиця майже від своєї появи стала місцем знаходження великих палаців та особняків й була місцем життя найбагатших людей Одеси. Так у різні часи тут жили власники заводів, домів та пароплавів, банкіри, мельники, торговці: власник «Кафе Фанконі», Ф. К. Скведер, власник авіазаводу Артур Анатра, власник місцевих бань С. Ісакович, міський голова Григорій Маразлі, купець Феодор Родоканакі, великий землевласник, барон Михайло Рено тощо. Будинки будували як маловідомі одеські архітектори, так і найкращі, такі, Пауль Клейн, Юрій Дмитренко, Микола Толвінський, Адольф Мінкус, Федір Троуп'янський тощо. На той час багато помешкань на Малоаркадіївській дорозі надавались у оренду відпочиваючим або для постійного помкшкання, адже знаходилися на той час поза межами міста, як такого і були розташовані неподалік узбережжя. 1820 року французький ботанік Карл Десмет заснував Ботанічний сад. Окрім розведення екзотичних рослин там влаштовувалися бали, народні гуляння, кінні перегони, ігри у теніс, бали а на початку 1830-х років місцеві мешканці там запускали повітряну кулю. На місці сучасного Інституту очних хвороб і тканинної терапії імені В. Філатова у той же час було футбольне поле місцевого «Спортінг-Клубу», який грав тоді в Одеській футбольній лізі.
У другій половині XIX століття Малофонтанська дорога перетворилася на місце, де знаходилося багато виробничих підприємств. Так у 1870-х роках на вулиці знаходився цегляний завод, який належав місцевим підприємцям Єфруссі, Рабиновичу та Тработті. Саме на честь нього нинішній було названо Цегляним. Окрім того, існували також «Гамбурзька парова фабрика свинцевих беліл, сухих і твердих на олії фарб» Берга, пісчепаперова фабрика Пітанс'є, меблева і паркетна фабрика Марклінга, завод сухої гірчиці Міллера, завод газованої та фруктової води Старця, хімічний завод, який належав фірмі «Лангрен і Ко», а також Товариство хімічних продуктів тощо.
Великий внесок у розвиток саме цієї вулиці зробив місцевий інженер Василь Іванович Зуєв, який, ставши міським інженером 1894 року, зайнявся реконструкцією Малофонтанської дороги. Згідно його проекту були побудовані тротуари і мостова, що було вкрита гудроном, згодом заміненим на бруківку, а також було закладено полотно для електричного трамваю, яким планувалося змінити конку. Деякі з місцевих землевласників щиро віддавали частину своїх угідь, для побудови дороги, як Ф. К. Скведер, або С. Ісакович тощо. Однак деякі з місцевих багатіїв як, наприклад, Григорій Маразлі, відмовилися віддавати частину своєї землі, тому вулиця й досі має декілька поворотів. 1901 року після візиту російського імператора Миколи II у Францію, у ході якого було розпочало військовий союз двох країн, в Одеські думі було багацько дебатів з приводу ідеї перейменування Малоаркадіївської дороги. Однак, все ж, вулицю було перейменовано у Французький бульвар, а 25 квітня 1902 року про це повідомила французького посла, [ru]. Згодом в Одесі було запущено електричний трамвай, одна з перших ліній якого проходила саме Французьким бульваром з центру в Аркадію.
Після Жовтневого перевороту та громадянської війни усі багатії, які жили на Французькому бульварі й в усій країні або поїхали закордон, або були вбиті, або ж розкуркулені. На місці їх маєтків було засновано санаторії та місця відпочинку. Так з'явилися санаторії Аркадія, Україна, Росія, тощо. За радянських часів Французький бульвар було перейменовано на Пролетарський. 1938 року на Французькому бульварі було відкрито Інститут експериментальної офтальмології (нині Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В. П. Філатова Національної академії медичних наук України). Засновник цього закладу, Володимир Філатов, був доволі релігійною людиною, тому піклувався за храмом святих мучеників Адріана та Наталії, який, попри радянську владу знаходиться на Французькому бульварі дотепер.
Пам'ятки історії та архітектури
Зображення | Найменування пам'ятки | Дата спорудження / відбудови | Адреса | Архітектор | Рішення обласного виконавчого комітету | Охоронний номер |
---|---|---|---|---|---|---|
Мавританська арка | Початок XX століття | Французький бул., 17 | Вільгельм Шмідт | № 580 від 27 грудня 1991 року | 62-Од | |
Ботанічний сад і два корпуси | кінець XIX століття | Французький бул., 48—50 | № 580 від 27 грудня 1991 року | 63-Од | ||
Будівля інституту очних хвороб | 1939 | Французький бул., 49—51 | М. Кац, Л. Кордонський, М. Шліфер, Н. А. Шаповаленко, Ж. М. Грушевська | № 480 від 15 серпня 1985 року № 381 від 27 липня 1971 року | 64-Од | |
Будівля санаторію "Одеса" (колишній ім. Дзержинського) | 1920-ті | Французький бул., 52 | № 480 від 15 серпня 1985 року № 652 від 25 грудня 1984 року | 65-Од |
Французький бульвар у мистецтві
Юрій Олеша якось писав:
В Одесі є довга, в кілька кілометрів вулиця, що йде уздовж моря. Вона називалася Французьким бульваром. По обидва боки її стояли вілли... Оригінальний текст (рос.) В Одессе есть длинная, в несколько километров улица, идущая вдоль моря. Она называлась Французским бульваром. По обеим сторонам ее стояли виллы… | ||
— Юрій Олеша, |
Примітки
- . svobodnaya.odessa.ua (рос.). Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 26 травня 2014.
- Французский бульвар. odesskiy.com (рос.).
Посилання
- Французький бульвар на сайті WikiMapia
- Французский бульвар. odesskiy.com (рос.).
- (PDF). Офіційний сайт Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу (PDF) за 10 березня 2014. Процитовано 25 травня 2014.
- Салтан А. Н. История олигархов. Одесский негоциант Феодор Родоканаки. – Режим доступа: http://oligarh.org.ua/node/356 . – 23.02.16.
Це незавершена стаття про вулицю в Україні. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Одесу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Francu zkij bulva r ros Francuzskij bulvar kolishni nazvi Proleta rskij bulva r ros Proletarskij bulvar Maloarka diyivska doro ga ros Maloarkadievskaya doroga Malofonta nska doro ga ros Malofontanskaya doroga Hu torska doro ga ros Hutorskaya doroga bulvar u Primorskomu rajoni mista Odesi i poyednuye taki miscevosti yak istorichnij centr Odesi Malij Fontan ta Arkadiya Z XIX stolittya Francuzkij bulvar buv miscem de selilisya najbagatshi zhiteli Odesi tam znahodilosya bagato zamiskih budinkiv palasiv ta osobnyakiv Zgodom na comu misci z yavilosya bagato pidpriyemstv yaki viroblyali majzhe use pochinayuchi vid cegli i zakinchuyuchi vinom Na Francuzkomu bulvari znahoditsya najstarisha v Ukrayini kinostudiya Institut ochnih hvorob i tkaninnoyi terapiyi imeni V Filatova NAMN Ukrayini deyaki korpusi Odeskogo nacionalnogo universitetu imeni I Mechnikova najstarishij v Ukrayini iz vigotovlennya shampanskih vin a takozh miskij botanichnij sad ONU imeni I Mechnikova Francuzkij bulvar OdesaZagalnij viglyad bulvaruZagalnij viglyad bulvaruMiscevist Centr Malij Fontan ArkadiyaRajon PrimorskijNazva na chest vizitu Mikoli II do FranciyiKolishni nazviProletarskij bulvar Maloarkadiyivska doroga Malofontanska doroga Hutorska dorogaradyanskogo periodu ukrayinskoyu Proletarskij bulvarradyanskogo periodu rosijskoyu Proletarskij bulvarZagalni vidomostiProtyazhnist gt 3 000 mKoordinati pochatku 46 28 04 pn sh 30 45 09 sh d 46 467655 pn sh 30 752619 sh d 46 467655 30 752619Koordinati 46 27 08 pn sh 30 45 41 sh d 46 452306 pn sh 30 761417 sh d 46 452306 30 761417 Koordinati 46 27 08 pn sh 30 45 41 sh d 46 452306 pn sh 30 761417 sh d 46 452306 30 761417Koordinati kincya 46 26 14 pn sh 30 46 14 sh d 46 437231 pn sh 30 770440 sh d 46 437231 30 770440poshtovi indeksi 65009 65012 65044 65058TransportTramvayi 5Ruh dvobichnijBudivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatki Zhitlovij budinok BarbarigoPam yatniki V VisockomuHrami Hram Adriana ta Nataliyi Derzhavni ustanovi Institut ochnih hvorob i tkaninnoyi terapiyi imeni V FilatovaNavchalni zakladi Odeskij nacionalnij universitet imeni I MechnikovaZakladi kulturi Sanatoriyi Arkadiya Parki Botanichnij sadZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa Francuzkij bulvar u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Francuzkij bulvar znachennya Bulvar bilshe troh kilometriv tyagnetsya vzdovzh chornomorskogo uzberezhzhya z pivnochi na pivden pochinayuchis peretinom z vulicyami Leontovicha ta Italijskim bulvarom a zakinchuyetsya Z neparnoyi storoni bulvari sebto zi storoni yaka znahoditsya blizhche do morya yaksho ruhatisya na pivden na Francuzkij bulvar vihodyat taki vulicya ta provulki a takozh A yaksho jti parnoyu storonoyu takozh na pivden to Francuzkim bulvarom zakinchuyutsya vulici Pirogovska Seminarska Shampanskij provulok prohodit naskriz vuliceyu a takozh Akademichna IstoriyaNa plani mista vin z 1814 roku Ninishnij Francuzkij bulvar v ti chasi Hutorskoyu dorogoyu Zgodom koli u misti pochalosya osvoyennya primorskih artezianskih vod cya vulicya pochala spochatku nazivatisya Malofontanskoyu dorogoyu sho bulo pov yazano iz miscevistyu Malij Fontan a zgodom Maloarkadiyivskoyu dorogoyu vidpovidno do nazvi miscevosti Arkadiya Dovgij chas Maloarkadiyivska doroga bula majzhe nedoglyanuta j ne zamoshena Vona bula ne proporcijna v odnih miscyah zvuzhuyuchis a v inshih rozshiryuyuchis j povertala to v odin to v inshij bik Cya vulicya majzhe vid svoyeyi poyavi stala miscem znahodzhennya velikih palaciv ta osobnyakiv j bula miscem zhittya najbagatshih lyudej Odesi Tak u rizni chasi tut zhili vlasniki zavodiv domiv ta paroplaviv bankiri melniki torgovci vlasnik Kafe Fankoni F K Skveder vlasnik aviazavodu Artur Anatra vlasnik miscevih ban S Isakovich miskij golova Grigorij Marazli kupec Feodor Rodokanaki velikij zemlevlasnik baron Mihajlo Reno tosho Budinki buduvali yak malovidomi odeski arhitektori tak i najkrashi taki Paul Klejn Yurij Dmitrenko Mikola Tolvinskij Adolf Minkus Fedir Troup yanskij tosho Na toj chas bagato pomeshkan na Maloarkadiyivskij dorozi nadavalis u orendu vidpochivayuchim abo dlya postijnogo pomkshkannya adzhe znahodilisya na toj chas poza mezhami mista yak takogo i buli roztashovani nepodalik uzberezhzhya 1820 roku francuzkij botanik Karl Desmet zasnuvav Botanichnij sad Okrim rozvedennya ekzotichnih roslin tam vlashtovuvalisya bali narodni gulyannya kinni peregoni igri u tenis bali a na pochatku 1830 h rokiv miscevi meshkanci tam zapuskali povitryanu kulyu Na misci suchasnogo Institutu ochnih hvorob i tkaninnoyi terapiyi imeni V Filatova u toj zhe chas bulo futbolne pole miscevogo Sporting Klubu yakij grav todi v Odeskij futbolnij lizi U drugij polovini XIX stolittya Malofontanska doroga peretvorilasya na misce de znahodilosya bagato virobnichih pidpriyemstv Tak u 1870 h rokah na vulici znahodivsya ceglyanij zavod yakij nalezhav miscevim pidpriyemcyam Yefrussi Rabinovichu ta Trabotti Same na chest nogo ninishnij bulo nazvano Ceglyanim Okrim togo isnuvali takozh Gamburzka parova fabrika svincevih belil suhih i tverdih na oliyi farb Berga pischepaperova fabrika Pitans ye mebleva i parketna fabrika Marklinga zavod suhoyi girchici Millera zavod gazovanoyi ta fruktovoyi vodi Starcya himichnij zavod yakij nalezhav firmi Langren i Ko a takozh Tovaristvo himichnih produktiv tosho Velikij vnesok u rozvitok same ciyeyi vulici zrobiv miscevij inzhener Vasil Ivanovich Zuyev yakij stavshi miskim inzhenerom 1894 roku zajnyavsya rekonstrukciyeyu Malofontanskoyi dorogi Zgidno jogo proektu buli pobudovani trotuari i mostova sho bulo vkrita gudronom zgodom zaminenim na brukivku a takozh bulo zakladeno polotno dlya elektrichnogo tramvayu yakim planuvalosya zminiti konku Deyaki z miscevih zemlevlasnikiv shiro viddavali chastinu svoyih ugid dlya pobudovi dorogi yak F K Skveder abo S Isakovich tosho Odnak deyaki z miscevih bagatiyiv yak napriklad Grigorij Marazli vidmovilisya viddavati chastinu svoyeyi zemli tomu vulicya j dosi maye dekilka povorotiv 1901 roku pislya vizitu rosijskogo imperatora Mikoli II u Franciyu u hodi yakogo bulo rozpochalo vijskovij soyuz dvoh krayin v Odeski dumi bulo bagacko debativ z privodu ideyi perejmenuvannya Maloarkadiyivskoyi dorogi Odnak vse zh vulicyu bulo perejmenovano u Francuzkij bulvar a 25 kvitnya 1902 roku pro ce povidomila francuzkogo posla ru Zgodom v Odesi bulo zapusheno elektrichnij tramvaj odna z pershih linij yakogo prohodila same Francuzkim bulvarom z centru v Arkadiyu Hram svyatih muchenikiv Adriana ta Nataliyi Odesa bul Francuzkij 46 Pislya Zhovtnevogo perevorotu ta gromadyanskoyi vijni usi bagatiyi yaki zhili na Francuzkomu bulvari j v usij krayini abo poyihali zakordon abo buli vbiti abo zh rozkurkuleni Na misci yih mayetkiv bulo zasnovano sanatoriyi ta miscya vidpochinku Tak z yavilisya sanatoriyi Arkadiya Ukrayina Rosiya tosho Za radyanskih chasiv Francuzkij bulvar bulo perejmenovano na Proletarskij 1938 roku na Francuzkomu bulvari bulo vidkrito Institut eksperimentalnoyi oftalmologiyi nini Institut ochnih hvorob i tkaninnoyi terapiyi imeni V P Filatova Nacionalnoyi akademiyi medichnih nauk Ukrayini Zasnovnik cogo zakladu Volodimir Filatov buv dovoli religijnoyu lyudinoyu tomu pikluvavsya za hramom svyatih muchenikiv Adriana ta Nataliyi yakij popri radyansku vladu znahoditsya na Francuzkomu bulvari doteper Pam yatki istoriyi ta arhitekturiZobrazhennya Najmenuvannya pam yatki Data sporudzhennya vidbudovi Adresa Arhitektor Rishennya oblasnogo vikonavchogo komitetu Ohoronnij nomer Mavritanska arka Pochatok XX stolittya Francuzkij bul 17 Vilgelm Shmidt 580 vid 27 grudnya 1991 roku 62 Od Botanichnij sad i dva korpusi kinec XIX stolittya Francuzkij bul 48 50 580 vid 27 grudnya 1991 roku 63 Od Budivlya institutu ochnih hvorob 1939 Francuzkij bul 49 51 M Kac L Kordonskij M Shlifer N A Shapovalenko Zh M Grushevska 480 vid 15 serpnya 1985 roku 381 vid 27 lipnya 1971 roku 64 Od Budivlya sanatoriyu Odesa kolishnij im Dzerzhinskogo 1920 ti Francuzkij bul 52 480 vid 15 serpnya 1985 roku 652 vid 25 grudnya 1984 roku 65 OdFrancuzkij bulvar u mistectviYurij Olesha yakos pisav V Odesi ye dovga v kilka kilometriv vulicya sho jde uzdovzh morya Vona nazivalasya Francuzkim bulvarom Po obidva boki yiyi stoyali villi Originalnij tekst ros V Odesse est dlinnaya v neskolko kilometrov ulica idushaya vdol morya Ona nazyvalas Francuzskim bulvarom Po obeim storonam ee stoyali villy Yurij Olesha Primitki svobodnaya odessa ua ros Arhiv originalu za 27 travnya 2014 Procitovano 26 travnya 2014 Francuzskij bulvar odesskiy com ros PosilannyaFrancuzkij bulvar u sestrinskih Vikiproyektah Portal Odesa Informaciya u Vikidanih Francuzkij bulvar u Vikishovishi Francuzkij bulvar na sajti WikiMapia Francuzskij bulvar odesskiy com ros PDF Oficijnij sajt Upravlinnya ohoroni ob yektiv kulturnoyi spadshini Odeskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Arhiv originalu PDF za 10 bereznya 2014 Procitovano 25 travnya 2014 Saltan A N Istoriya oligarhov Odesskij negociant Feodor Rodokanaki Rezhim dostupa http oligarh org ua node 356 23 02 16 Ce nezavershena stattya pro vulicyu v Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Odesu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi