Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Спільний похід армій УНР та ЗУНР у липні—вересні 1919 року (або Похід українських армій на Київ-Одесу) — найуспішніша самостійна наступальна операція українських збройних сил періоду української революції.
| Спільний похід Армій УНР і УГА | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
  | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 УНР, ЗУНР |  РСФСР | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Петлюра С., Мирон Тарнавський | - командувач 12-ї армії РСЧА, М. Подвойський, О. Єгоров - командувач 14-ї армії РСЧА | ||||||
| Військові сили | |||||||
| армія УНР, УГА | Червона армія | ||||||
Передумови
16 — 17 липня 1919 УГА перейшла з західного на східний берег Збруч, відступивши з рідної території ЗУНР на територію теж української УНР під тиском наступу військ Польщі. Це відбулося тому що ЗУНР формально згідно акту злуки від 22 січня 1919 була автономною частиною УНР.
У цей час війська та уряд УНР контролювали лише невелику частину території України в західній частині Поділля з центром у м. Кам'янець-Подільський. Армія УНР вела важкі бої з Червоною армією РСФСР під час радянсько-української війни.
На територію УНР перемістилося все керівництво ЗУНР на чолі з Є.Петрушевичем і все командування УГА. Після нарад вищим керівництвом УНР на чолі з С.Петлюрою та з командуванням армії УНР було вирішено далі з Польщею не воювати, а зосередити усі сили проти російських більшовиків. В Кам'янці в цей час перебували офіцери — представники країн Антанти, які вели переговори з українським керівництвом. Відомо, що Антанта була активно на боці Польщі та підтримувала антибільшовицькі сили на території колишньої Російської імперії. Тому керівництво двох українських держав вирішило, що краще буде визволити шляхом наступу якнайбільшу територію наддніпрянської України, щоб заманіфестувати світові свою силу, факт самого існування Української держави.
Початок наступу
Українським військам протистояли 12 армія Армія військ Радянської Росії з півночі та сходу та 14 Армія з півдня. Наприкінці липня корпусу СС вдалося розгромити Таращанську (44-у дивізію) 12-ї армії на північ від Кам'янця та ліквідувати загрозу знищення українських військ. Після цього підрозділи двох армій — наддніпрянської та галицької перейшли в наступ. 29 липня частини Запорізького корпусу — Чорні запорожці і 7-а дивізія визволили м.Проскурів. Одночасно на південному напрямку 3-а Залізна дивізія завдала поразки більшовикам у Вапнярській операції та звільнила місто та залізничний вузол Вапнярка.
Після цього штаб Дієвої Армії УНР, порадившись з командуванням УГА, наприкінці липня 1919 р. видав директиву про початок загального наступу 2 серпня 1919 р. Війська УНР і ЗУНР були поділені на 3 основні групи: Група Коростенського напряму — 2- Галицький корпус та Група Січових стрільців, Група Київського напрямку — Запорізька група, 1-й Галицький корпус та 3-й Галицький корпус, Група Одеського напрямку — Київська група Армії УНР, 3-а та Волинська дивізії. 2 серпня група Київського напряму почала Жмеринську операцію. Жмеринку було взято після запеклих боїв 9 серпня. 10 серпня була звільнена Вінниця.
Розвиток наступу
11 серпня Штаб Головного Отамана видав директиву, згідно якої наказано наступати головними силами на Київ, щоб якнайшвидше звільнити Правобережжя від більшовиків. Одночасно західній і південній групам наказано забезпечувати головний напрям з заходу та на Одесу. На цей момент УГА налічувала 49 795 осіб складу, з них 18-19 тис. багнетів і шабель, 158 гармат, 546 кулеметів. Армія УНР мала 34-35 тис. складу, з них 15 тис. багнетів і шабель, 149 гармат і 28 гавбиць, 533 кулемети, 9 панцерних потягів, 6 панцерних самоходів, 26 літаків і 4 радіостанції. Як видно, УГА переважала кількісно, проте їй бракувало технічного оснащення, якого на Наддніпрянській Україні було більше. Крім того, в тилу російських більшовиків діяли загони українських повстанців (Зелений, Сокіл, Павловський, Шепель та інші), котрі діяли за вказівками Штабу Дієвої Армії. Проти українських військ на Київському і Коростенському напрямках діяли 2 дивізії 12-ї Армії Червоної армії — біля 14-16 тис. багнетів і шабель, на південному напрямі — від 18 до 20 тис. військ 14-ї радянської армії (5-а, 47-а, 58-а дивізії).
13 серпня західна група (група полковника Вольфа) перейшла в рішучий наступ і звільнила м.Старокостянтинів. 15 серпня галичани увійшли в м.Полонне, 16 серпня січові стрільці звільнили м.Шепетівка, де зіткнулись з наступаючими з заходу польськими військами. Конфлікт невдовзі було залагоджено і українські війська просувались далі. 21 серпня січові стрільці визволили м.Новоград-Волинський. Війська Центральної групи (групи Кравса) 17 серпня зайняли м.Калинівка, 18 серпня м.Козятин, 19 серпня — Бердичів, 20-21 серпня спільно з частинами західної групи звільнили м.Житомир. Натомість на південному напрямі справи йшли дещо гірше. Якщо Київська група Армії УНР під керівництвом Тютюнника швидко просунулась на схід, зайнявши 19 серпня м.Умань, а 21 серпня м.Шпола, то 3-а дивізія вела жорстокі бої в районі Вапнярки-Крижополя.
Наступ тривав. 24 серпня запоріжці звільнили м.Біла Церква, а галичани Фастів. 30 серпня 1919 вони спільно увійшли до Києва. Тут наступного дня відбулися події, які були названі Київська катастрофа, тобто здача без бою столиці російським білогвардійцам зі ЗСПР. Після цього війська Центральної групи почали відходити на захід від Києва. Війська ж західної та південної груп ще деякий час наступали. Другий корпус УГА та січові стрільці наступали наприкінці серпня- початку вересня на Коростень, проте через значний опір російсько-радянських військ не змогли його взяти. Південна група змогла наприкінці серпня- початку вересня 1919 р. зламати опір більшовиків і просунулася до Балти та Бірзули.
Підсумки
Об'єднані українські війська змогли власними силами, без допомоги інших держав, звільнити велику територію України, а саме всю територію Подільської губернії, значну частину Київської та Волині, деякі райони Херсонської губернії. Перехід УГА на територію Наддніпрянської України сприяв кращому знайомству двох частин українського народу. На західному напрямку 1 вересня 1919 р. представники Польщі і УНР підписали угоду про перемир'я, яка встановила польсько-українську демаркаційну лінію р. Збруч — Шепетівка — Олевськ. Так Україна ліквідувала один з фронтів, на яких боролася. Хоча, це звичайно, не подобалося західним українцям. На східному ж напрямі замість Червоної російської армії виникла загроза у вигляді білої російської армії, яка теж була категорично проти існування незалежної України. В результаті у вересні 1919 р. розпочався 2-й етап війни між білою Росією і Україною.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spilnij pohid armij UNR ta ZUNR u lipni veresni 1919 roku abo Pohid ukrayinskih armij na Kiyiv Odesu najuspishnisha samostijna nastupalna operaciya ukrayinskih zbrojnih sil periodu ukrayinskoyi revolyuciyi Spilnij pohid Armij UNR i UGA Data kinec lipnya pochatok veresnya 1919 Misce Ukrayina Rezultat peremoga UNR i ZUNR Storoni UNR ZUNR RSFSR Komanduvachi Petlyura S Miron Tarnavskij komanduvach 12 yi armiyi RSChA M Podvojskij O Yegorov komanduvach 14 yi armiyi RSChA Vijskovi sili armiya UNR UGA Chervona armiyaPeredumovi16 17 lipnya 1919 UGA perejshla z zahidnogo na shidnij bereg Zbruch vidstupivshi z ridnoyi teritoriyi ZUNR na teritoriyu tezh ukrayinskoyi UNR pid tiskom nastupu vijsk Polshi Ce vidbulosya tomu sho ZUNR formalno zgidno aktu zluki vid 22 sichnya 1919 bula avtonomnoyu chastinoyu UNR U cej chas vijska ta uryad UNR kontrolyuvali lishe neveliku chastinu teritoriyi Ukrayini v zahidnij chastini Podillya z centrom u m Kam yanec Podilskij Armiya UNR vela vazhki boyi z Chervonoyu armiyeyu RSFSR pid chas radyansko ukrayinskoyi vijni Na teritoriyu UNR peremistilosya vse kerivnictvo ZUNR na choli z Ye Petrushevichem i vse komanduvannya UGA Pislya narad vishim kerivnictvom UNR na choli z S Petlyuroyu ta z komanduvannyam armiyi UNR bulo virisheno dali z Polsheyu ne voyuvati a zoserediti usi sili proti rosijskih bilshovikiv V Kam yanci v cej chas perebuvali oficeri predstavniki krayin Antanti yaki veli peregovori z ukrayinskim kerivnictvom Vidomo sho Antanta bula aktivno na boci Polshi ta pidtrimuvala antibilshovicki sili na teritoriyi kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi Tomu kerivnictvo dvoh ukrayinskih derzhav virishilo sho krashe bude vizvoliti shlyahom nastupu yaknajbilshu teritoriyu naddnipryanskoyi Ukrayini shob zamanifestuvati svitovi svoyu silu fakt samogo isnuvannya Ukrayinskoyi derzhavi Pochatok nastupuUkrayinskim vijskam protistoyali 12 armiya Armiya vijsk Radyanskoyi Rosiyi z pivnochi ta shodu ta 14 Armiya z pivdnya Naprikinci lipnya korpusu SS vdalosya rozgromiti Tarashansku 44 u diviziyu 12 yi armiyi na pivnich vid Kam yancya ta likviduvati zagrozu znishennya ukrayinskih vijsk Pislya cogo pidrozdili dvoh armij naddnipryanskoyi ta galickoyi perejshli v nastup 29 lipnya chastini Zaporizkogo korpusu Chorni zaporozhci i 7 a diviziya vizvolili m Proskuriv Odnochasno na pivdennomu napryamku 3 a Zalizna diviziya zavdala porazki bilshovikam u Vapnyarskij operaciyi ta zvilnila misto ta zaliznichnij vuzol Vapnyarka Pislya cogo shtab Diyevoyi Armiyi UNR poradivshis z komanduvannyam UGA naprikinci lipnya 1919 r vidav direktivu pro pochatok zagalnogo nastupu 2 serpnya 1919 r Vijska UNR i ZUNR buli podileni na 3 osnovni grupi Grupa Korostenskogo napryamu 2 Galickij korpus ta Grupa Sichovih strilciv Grupa Kiyivskogo napryamku Zaporizka grupa 1 j Galickij korpus ta 3 j Galickij korpus Grupa Odeskogo napryamku Kiyivska grupa Armiyi UNR 3 a ta Volinska diviziyi 2 serpnya grupa Kiyivskogo napryamu pochala Zhmerinsku operaciyu Zhmerinku bulo vzyato pislya zapeklih boyiv 9 serpnya 10 serpnya bula zvilnena Vinnicya Shema nastupu ukrayinskih vijsk na Kiyiv 1919 rik 1 j Galickij korpus 2 j Galickij korpus 3 j Galickij korpus Rozvitok nastupu11 serpnya Shtab Golovnogo Otamana vidav direktivu zgidno yakoyi nakazano nastupati golovnimi silami na Kiyiv shob yaknajshvidshe zvilniti Pravoberezhzhya vid bilshovikiv Odnochasno zahidnij i pivdennij grupam nakazano zabezpechuvati golovnij napryam z zahodu ta na Odesu Na cej moment UGA nalichuvala 49 795 osib skladu z nih 18 19 tis bagnetiv i shabel 158 garmat 546 kulemetiv Armiya UNR mala 34 35 tis skladu z nih 15 tis bagnetiv i shabel 149 garmat i 28 gavbic 533 kulemeti 9 pancernih potyagiv 6 pancernih samohodiv 26 litakiv i 4 radiostanciyi Yak vidno UGA perevazhala kilkisno prote yij brakuvalo tehnichnogo osnashennya yakogo na Naddnipryanskij Ukrayini bulo bilshe Krim togo v tilu rosijskih bilshovikiv diyali zagoni ukrayinskih povstanciv Zelenij Sokil Pavlovskij Shepel ta inshi kotri diyali za vkazivkami Shtabu Diyevoyi Armiyi Proti ukrayinskih vijsk na Kiyivskomu i Korostenskomu napryamkah diyali 2 diviziyi 12 yi Armiyi Chervonoyi armiyi bilya 14 16 tis bagnetiv i shabel na pivdennomu napryami vid 18 do 20 tis vijsk 14 yi radyanskoyi armiyi 5 a 47 a 58 a diviziyi 13 serpnya zahidna grupa grupa polkovnika Volfa perejshla v rishuchij nastup i zvilnila m Starokostyantiniv 15 serpnya galichani uvijshli v m Polonne 16 serpnya sichovi strilci zvilnili m Shepetivka de zitknulis z nastupayuchimi z zahodu polskimi vijskami Konflikt nevdovzi bulo zalagodzheno i ukrayinski vijska prosuvalis dali 21 serpnya sichovi strilci vizvolili m Novograd Volinskij Vijska Centralnoyi grupi grupi Kravsa 17 serpnya zajnyali m Kalinivka 18 serpnya m Kozyatin 19 serpnya Berdichiv 20 21 serpnya spilno z chastinami zahidnoyi grupi zvilnili m Zhitomir Natomist na pivdennomu napryami spravi jshli desho girshe Yaksho Kiyivska grupa Armiyi UNR pid kerivnictvom Tyutyunnika shvidko prosunulas na shid zajnyavshi 19 serpnya m Uman a 21 serpnya m Shpola to 3 a diviziya vela zhorstoki boyi v rajoni Vapnyarki Krizhopolya Nastup trivav 24 serpnya zaporizhci zvilnili m Bila Cerkva a galichani Fastiv 30 serpnya 1919 voni spilno uvijshli do Kiyeva Tut nastupnogo dnya vidbulisya podiyi yaki buli nazvani Kiyivska katastrofa tobto zdacha bez boyu stolici rosijskim bilogvardijcam zi ZSPR Pislya cogo vijska Centralnoyi grupi pochali vidhoditi na zahid vid Kiyeva Vijska zh zahidnoyi ta pivdennoyi grup she deyakij chas nastupali Drugij korpus UGA ta sichovi strilci nastupali naprikinci serpnya pochatku veresnya na Korosten prote cherez znachnij opir rosijsko radyanskih vijsk ne zmogli jogo vzyati Pivdenna grupa zmogla naprikinci serpnya pochatku veresnya 1919 r zlamati opir bilshovikiv i prosunulasya do Balti ta Birzuli PidsumkiOb yednani ukrayinski vijska zmogli vlasnimi silami bez dopomogi inshih derzhav zvilniti veliku teritoriyu Ukrayini a same vsyu teritoriyu Podilskoyi guberniyi znachnu chastinu Kiyivskoyi ta Volini deyaki rajoni Hersonskoyi guberniyi Perehid UGA na teritoriyu Naddnipryanskoyi Ukrayini spriyav krashomu znajomstvu dvoh chastin ukrayinskogo narodu Na zahidnomu napryamku 1 veresnya 1919 r predstavniki Polshi i UNR pidpisali ugodu pro peremir ya yaka vstanovila polsko ukrayinsku demarkacijnu liniyu r Zbruch Shepetivka Olevsk Tak Ukrayina likviduvala odin z frontiv na yakih borolasya Hocha ce zvichajno ne podobalosya zahidnim ukrayincyam Na shidnomu zh napryami zamist Chervonoyi rosijskoyi armiyi vinikla zagroza u viglyadi biloyi rosijskoyi armiyi yaka tezh bula kategorichno proti isnuvannya nezalezhnoyi Ukrayini V rezultati u veresni 1919 r rozpochavsya 2 j etap vijni mizh biloyu Rosiyeyu i Ukrayinoyu DzherelaUkrayina 1919 rik M Kapustyanskij Pohid Ukrayinskih armij na Kiyiv Odesu v 1919 roci Ye Malanyuk Urivki zi spogadiv Dokumenti ta materiali Dokumentalno naukove vidannya Kiyiv Tempora 2004 558s il Ofenziva zluchenih Pridnipryanskoyi i Galickoyi Armiyi na Kiyiv