Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Іллі́ч Єго́ров (нар. 13 (25) жовтня 1883, місто Бузулук, Самарська губернія, Російська імперія — розстріляний 23 лютого 1939, місто Москва) — радянський воєначальник. Один з перших Маршалів Радянського Союзу (1935), начальник Генерального штабу Червоної Армії. Жертва сталінського Великого терору. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1934—1938 роках.
| Олександр Ілліч Єгоров | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Александр Ильич Егоров | ||||||
 | ||||||
| Народження | 13 (25) жовтня 1883 Бузулук, Самарська губернія, Російська імперія | |||||
| Смерть | 23 лютого 1939 (55 років) Москва, СРСР | |||||
| Поховання | Нове Донське кладовище | |||||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||||
| Приналежність | РСЧА | |||||
| Рід військ | кавалерія, піхота | |||||
| Освіта | d | |||||
| Роки служби | 1901–1917 1917–1939 | |||||
| Партія | КПРС | |||||
| Звання |  Підполковник Маршал Радянського Союзу | |||||
| Командування | Начальник Генерального штабу РСЧА (1931—1937) | |||||
| Війни / битви | Перша світова війна Польсько-радянська війна Громадянська війна в Росії | |||||
| Нагороди | СРСР
Почесна революційна зброя
| |||||
 Єгоров Олександр Ілліч у Вікісховищі | ||||||
Життєпис
Народився 25 жовтня 1883 року в місті Бузулук (за іншими даними — в селі Лабази Бузулуцького повіту) Самарської губернії Російської імперії (тепер — Оренбурзька область Росії) в багатодітній родині міщанина. У 1895 році закінчив церковнопарафіяльну школу, в 1899 році — міське училище міста Бузулука.
У 1902 році закінчив екстерном класичну гімназію в Самарі і вступив на військову службу. Зарахований до 4-го гренадерського Несвизького полку. Член партії соціалістів-революціонерів з 1904 по 1907 та з 1914 по 1917 рік, член партії лівих соціалістів-революціонерів (групи революційних комуністів) з 1917 по 1918 рік.
У 1905 році з відзнакою закінчив Казанське піхотне юнкерське училище і отримав звання підпоручика. За розподілом призначений у 13-й лейб-гренадерський Ериванський полк. Під час революції 1905 — 1907 років брав участь у каральних акціях на Кавказі, служив у місті Мангліс Тифліської губернії.
Перша Світова війна
Учасник Першої світової війни. Командував ротою, батальйоном 132-го піхотного Бендерського полку, був помічником начальника школи прапорщиків. Дослужився до звання підполковника царської армії (за деякими джерелами вказується, що до полковника, але через бюрократизм документами звання утверджено через місяць після Жовтневої революції). За роки війни отримав 5 поранень і контузій.
Громадянська війна в Росії
З жовтня 1917 по березень 1918 року — начальник загону Червоної армії на Північному фронті та в Петрограді. У 1918 році — голова Центрополонбіжу. З травня по серпень 1918 року — інспектор із організації і навчання РСЧА (голова Вищої атестаційної комісії з відбору офіцерів в РСЧА) та комісар Всеросійського Головного Штабу Народного комісаріату військових та морських справ РРФСР у Москві.
Член РКП(б) з липня 1918 року.
З 1918 року воював на фронтах Громадянської війни. З серпня по 3 жовтня 1918 року — командувач групи військ Південного фронту РСЧА. З 3 жовтня по 26 листопада 1918 року — командувач 9-ї армії Південного фронту в місті Балашові. З 26 грудня 1918 по 16 липня 1919 року — командуючий 10-ї армії Південного фронту в місті Царицині. В 1919 році був важко поранений у бою під Плетньовим (на річці Сал). З 9 липня по 11 жовтня 1919 року — член Революційної військової ради (РВР) Південного фронту. З 16 липня по 11 жовтня 1919 року — командувач 14-ї армії Південного фронту в міста Кременчуці та Брянську.
З 11 жовтня 1919 по 10 січня 1920 року — командувач Південного фронту РСЧА в містах Серпухові, Курську, Харкові.
10 січня — 31 грудня 1920 року — командувач Південно-Західного фронту РСЧА в містах Харкові, Кременчуці, Києві.
З 1 січня по 21 квітня 1921 року — командувач військ Київського військового округу.
17 квітня — 3 вересня 1921 року — командир 7-ї армії РСЧА та командувач військ Петроградського військового округу.
3 20 вересня 1921 року по 24 січня 1922 року — командувач військ Західного фронту РСЧА в Смоленську.
У січні 1922 — квітні 1924 року командував в місті Тифлісі.
Повоєнна служба
З квітня 1924 по грудень 1925 року — командувач військ України та Криму (Українського військового округу) в місті Харкові. Одночасно з 9 серпня 1924 по грудень 1925 року — уповноважений РВР СРСР і Народного комісаріату військових та морських справ СРСР по УСРР. 10 травня 1924 — 20 червня 1934 року — член РВР СРСР.
У грудні 1925 — травні 1926 року — військовий атташе СРСР у Китаї (місто Пекін).
З травня 1926 по травень 1927 року — заступник начальника військово-промислового управління Вищої ради народного господарства (ВРНГ) СРСР.
У травні 1927 — квітні 1931 року — командувач військ Білоруського військового округу в Смоленську.
З липня 1931 року — начальник Штабу РСЧА, з 1935 до 9 травня 1937 року — начальник Генерального штабу РСЧА.
9 травня 1937 — січень 1938 року — заступник народного комісара оборони СРСР.
У січні 1938 року Маршала Радянського Союзу Єгорова понижують у посаді та направляють командувати військами Закавказького військового округу (січень — 25 лютого 1938 року).
27 березня 1938 року заарештований органами НКВС за звинуваченням у «шпигунстві, підготовці терористичних актів і участі в контрреволюційній організації». Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 22 лютого 1939 року до страти, розстріляний наступного дня. Кремований на Новому Донському цвинтарі.
Реабілітований посмертно 14 березня 1956 року. Поновлений в членах КПРС 22 березня 1956 року.
Твори
- Львов—Варшава. 1920 год Взаимодействие фронтов. M —Л., 1929;
- Гражданская война в России: Разгром Деникина. — М.: ООО «Издательство ACT»; СПб.: Terra Fantastica, 2003. — 640 с.: ил. — (Военно-историческая библиотека). // Тираж 5 000 экз. (ООО «Издательство ACT»). (TF).
- Тактика и оперативное искусство РККА начала тридцатых годов.— В кн.: Вопросы стратегии и оперативного искусства в советских военных трудах (1917—1940 гг.). М., 1965;
- Задача современного военного искусства.— В кн.: Вопросы стратегии и оперативного искусства в советских военных трудах (1917—1940 гг.). М., 1965;
Військові звання
- унтер-офіцер (1902)
- старший портупей-юнкер (6.12.1904)
- підпоручник (22.04.1905)
- поручник (10.11.1908)
- штабс-капітан (15.11.1912)
- капітан (30.05.1916)
- підполковник (27.11.1916)
- полковник (9.11.1917)
- Маршал Радянського Союзу (20.11.1935)
Нагороди
- Орден Святого Станіслава III ступеня (від 10 березня 1907 року)
- Хрест «50-річчя завершення Кавказьких воєн» (від 31 серпня 1909 року)
- Медаль «В пам'ять 100-річчя Вітчизняної війни 1812 року» (15 серпня 1912)
- Медаль «В пам'ять 300-річчя царювання дому Романових» (21 лютого 1913)
- Орден Святої Анни III ступеня (від 6 квітня 1914 року).
- Орден Святої Анни IV ступеня (від 30 березня 1915 року).
- Мечі і бант до ордену Святої Анни III ступеня (від 30 березня 1915 року).
- Орден Святого Станіслава II ступеня з мечами (від 30 травня 1915 року).
- Орден Святої Анни II ступеня з мечами (від 23 жовтня 1915 року)
- Георгіївська зброя (від 24 січня 1917 року)
- Орден Святого Володимира IV ступеня з мечами та бантом (від 12 лютого 1917 року).
- Два ордени Червоного Прапора (листопад 1919, лютий 1928).
- Орден Червоного Прапора Азербайджанської РСР (1922).
- Орден Червоного Прапора Грузинської РСР (12.05.1924).
Джерела
- Егоров
- Александр Ильич Егоров [ 1 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- ЕГОРОВ Александр Ильич [ 19 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Александр Ильич Егоров [ 4 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- А. И. Егоров на Восточном фронте [ 24 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Егоров Александр Ильич[недоступне посилання з червня 2019]
- Сталинские списки [ 31 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Інститут історії України [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Ненароков А. П. Верность долгу: О маршале Советского Союза А. И. Егорове. М., 1989.
- Полководцы гражданской войны. М., 1960.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yegorov Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Yegorov Oleksandr Oleksa ndr Illi ch Yego rov nar 13 25 zhovtnya 1883 18831025 misto Buzuluk Samarska guberniya Rosijska imperiya rozstrilyanij 23 lyutogo 1939 misto Moskva radyanskij voyenachalnik Odin z pershih Marshaliv Radyanskogo Soyuzu 1935 nachalnik Generalnogo shtabu Chervonoyi Armiyi Zhertva stalinskogo Velikogo teroru Kandidat u chleni CK VKP b u 1934 1938 rokah Oleksandr Illich Yegorovros Aleksandr Ilich EgorovNarodzhennya 13 25 zhovtnya 1883 1883 10 25 Buzuluk Samarska guberniya Rosijska imperiyaSmert 23 lyutogo 1939 1939 02 23 55 rokiv Moskva SRSRPohovannya Nove Donske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRPrinalezhnist RSChARid vijsk kavaleriya pihotaOsvita dRoki sluzhbi 1901 1917 1917 1939Partiya KPRSZvannya Pidpolkovnik Marshal Radyanskogo SoyuzuKomanduvannya Nachalnik Generalnogo shtabu RSChA 1931 1937 Vijni bitvi Persha svitova vijna Polsko radyanska vijna Gromadyanska vijna v RosiyiNagorodi SRSR Pochesna revolyucijna zbroya Rosijskoyi imperiyi Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Yegorov Oleksandr Illich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 25 zhovtnya 1883 roku v misti Buzuluk za inshimi danimi v seli Labazi Buzuluckogo povitu Samarskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi teper Orenburzka oblast Rosiyi v bagatoditnij rodini mishanina U 1895 roci zakinchiv cerkovnoparafiyalnu shkolu v 1899 roci miske uchilishe mista Buzuluka U 1902 roci zakinchiv eksternom klasichnu gimnaziyu v Samari i vstupiv na vijskovu sluzhbu Zarahovanij do 4 go grenaderskogo Nesvizkogo polku Chlen partiyi socialistiv revolyucioneriv z 1904 po 1907 ta z 1914 po 1917 rik chlen partiyi livih socialistiv revolyucioneriv grupi revolyucijnih komunistiv z 1917 po 1918 rik U 1905 roci z vidznakoyu zakinchiv Kazanske pihotne yunkerske uchilishe i otrimav zvannya pidporuchika Za rozpodilom priznachenij u 13 j lejb grenaderskij Erivanskij polk Pid chas revolyuciyi 1905 1907 rokiv brav uchast u karalnih akciyah na Kavkazi sluzhiv u misti Manglis Tifliskoyi guberniyi Persha Svitova vijna Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Komanduvav rotoyu bataljonom 132 go pihotnogo Benderskogo polku buv pomichnikom nachalnika shkoli praporshikiv Dosluzhivsya do zvannya pidpolkovnika carskoyi armiyi za deyakimi dzherelami vkazuyetsya sho do polkovnika ale cherez byurokratizm dokumentami zvannya utverdzheno cherez misyac pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi Za roki vijni otrimav 5 poranen i kontuzij Gromadyanska vijna v Rosiyi Z zhovtnya 1917 po berezen 1918 roku nachalnik zagonu Chervonoyi armiyi na Pivnichnomu fronti ta v Petrogradi U 1918 roci golova Centropolonbizhu Z travnya po serpen 1918 roku inspektor iz organizaciyi i navchannya RSChA golova Vishoyi atestacijnoyi komisiyi z vidboru oficeriv v RSChA ta komisar Vserosijskogo Golovnogo Shtabu Narodnogo komisariatu vijskovih ta morskih sprav RRFSR u Moskvi Chlen RKP b z lipnya 1918 roku Z 1918 roku voyuvav na frontah Gromadyanskoyi vijni Z serpnya po 3 zhovtnya 1918 roku komanduvach grupi vijsk Pivdennogo frontu RSChA Z 3 zhovtnya po 26 listopada 1918 roku komanduvach 9 yi armiyi Pivdennogo frontu v misti Balashovi Z 26 grudnya 1918 po 16 lipnya 1919 roku komanduyuchij 10 yi armiyi Pivdennogo frontu v misti Caricini V 1919 roci buv vazhko poranenij u boyu pid Pletnovim na richci Sal Z 9 lipnya po 11 zhovtnya 1919 roku chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi RVR Pivdennogo frontu Z 16 lipnya po 11 zhovtnya 1919 roku komanduvach 14 yi armiyi Pivdennogo frontu v mista Kremenchuci ta Bryansku Z 11 zhovtnya 1919 po 10 sichnya 1920 roku komanduvach Pivdennogo frontu RSChA v mistah Serpuhovi Kursku Harkovi 10 sichnya 31 grudnya 1920 roku komanduvach Pivdenno Zahidnogo frontu RSChA v mistah Harkovi Kremenchuci Kiyevi Grupa komanduvachiv Stoyat M M Petin S M Budonnij B M Shaposhnikov Sidyat S I Gusyev O I Yegorov K Ye Voroshilov 1921 rik Z 1 sichnya po 21 kvitnya 1921 roku komanduvach vijsk Kiyivskogo vijskovogo okrugu 17 kvitnya 3 veresnya 1921 roku komandir 7 yi armiyi RSChA ta komanduvach vijsk Petrogradskogo vijskovogo okrugu 3 20 veresnya 1921 roku po 24 sichnya 1922 roku komanduvach vijsk Zahidnogo frontu RSChA v Smolensku U sichni 1922 kvitni 1924 roku komanduvav v misti Tiflisi Povoyenna sluzhba Z kvitnya 1924 po gruden 1925 roku komanduvach vijsk Ukrayini ta Krimu Ukrayinskogo vijskovogo okrugu v misti Harkovi Odnochasno z 9 serpnya 1924 po gruden 1925 roku upovnovazhenij RVR SRSR i Narodnogo komisariatu vijskovih ta morskih sprav SRSR po USRR 10 travnya 1924 20 chervnya 1934 roku chlen RVR SRSR U grudni 1925 travni 1926 roku vijskovij attashe SRSR u Kitayi misto Pekin Z travnya 1926 po traven 1927 roku zastupnik nachalnika vijskovo promislovogo upravlinnya Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG SRSR U travni 1927 kvitni 1931 roku komanduvach vijsk Biloruskogo vijskovogo okrugu v Smolensku Z lipnya 1931 roku nachalnik Shtabu RSChA z 1935 do 9 travnya 1937 roku nachalnik Generalnogo shtabu RSChA 9 travnya 1937 sichen 1938 roku zastupnik narodnogo komisara oboroni SRSR U sichni 1938 roku Marshala Radyanskogo Soyuzu Yegorova ponizhuyut u posadi ta napravlyayut komanduvati vijskami Zakavkazkogo vijskovogo okrugu sichen 25 lyutogo 1938 roku 27 bereznya 1938 roku zaareshtovanij organami NKVS za zvinuvachennyam u shpigunstvi pidgotovci teroristichnih aktiv i uchasti v kontrrevolyucijnij organizaciyi Zasudzhenij Voyennoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR 22 lyutogo 1939 roku do strati rozstrilyanij nastupnogo dnya Kremovanij na Novomu Donskomu cvintari Reabilitovanij posmertno 14 bereznya 1956 roku Ponovlenij v chlenah KPRS 22 bereznya 1956 roku TvoriLvov Varshava 1920 god Vzaimodejstvie frontov M L 1929 Grazhdanskaya vojna v Rossii Razgrom Denikina M OOO Izdatelstvo ACT SPb Terra Fantastica 2003 640 s il Voenno istoricheskaya biblioteka Tirazh 5 000 ekz ISBN 5 17 015247 7 OOO Izdatelstvo ACT ISBN 5 7921 0630 4 TF Taktika i operativnoe iskusstvo RKKA nachala tridcatyh godov V kn Voprosy strategii i operativnogo iskusstva v sovetskih voennyh trudah 1917 1940 gg M 1965 Zadacha sovremennogo voennogo iskusstva V kn Voprosy strategii i operativnogo iskusstva v sovetskih voennyh trudah 1917 1940 gg M 1965 Vijskovi zvannya unter oficer 1902 starshij portupej yunker 6 12 1904 pidporuchnik 22 04 1905 poruchnik 10 11 1908 shtabs kapitan 15 11 1912 kapitan 30 05 1916 pidpolkovnik 27 11 1916 polkovnik 9 11 1917 Marshal Radyanskogo Soyuzu 20 11 1935 NagorodiOrden Svyatogo Stanislava III stupenya vid 10 bereznya 1907 roku Hrest 50 richchya zavershennya Kavkazkih voyen vid 31 serpnya 1909 roku Medal V pam yat 100 richchya Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku 15 serpnya 1912 Medal V pam yat 300 richchya caryuvannya domu Romanovih 21 lyutogo 1913 Orden Svyatoyi Anni III stupenya vid 6 kvitnya 1914 roku Orden Svyatoyi Anni IV stupenya vid 30 bereznya 1915 roku Mechi i bant do ordenu Svyatoyi Anni III stupenya vid 30 bereznya 1915 roku Orden Svyatogo Stanislava II stupenya z mechami vid 30 travnya 1915 roku Orden Svyatoyi Anni II stupenya z mechami vid 23 zhovtnya 1915 roku Georgiyivska zbroya vid 24 sichnya 1917 roku Orden Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami ta bantom vid 12 lyutogo 1917 roku Dva ordeni Chervonogo Prapora listopad 1919 lyutij 1928 Orden Chervonogo Prapora Azerbajdzhanskoyi RSR 1922 Orden Chervonogo Prapora Gruzinskoyi RSR 12 05 1924 DzherelaEgorov Aleksandr Ilich Egorov 1 kvitnya 2008 u Wayback Machine EGOROV Aleksandr Ilich 19 veresnya 2008 u Wayback Machine Aleksandr Ilich Egorov 4 kvitnya 2008 u Wayback Machine A I Egorov na Vostochnom fronte 24 lipnya 2011 u Wayback Machine Egorov Aleksandr Ilich nedostupne posilannya z chervnya 2019 Stalinskie spiski 31 sichnya 2011 u Wayback Machine Institut istoriyi Ukrayini 29 chervnya 2016 u Wayback Machine Nenarokov A P Vernost dolgu O marshale Sovetskogo Soyuza A I Egorove M 1989 Polkovodcy grazhdanskoj vojny M 1960