Боротьба УПА проти Радянської Армії — останній, найтриваліший і найтрагічніший період історії боротьби УПА на території західних областей Української РСР, а також частково на території східних воєводств Польщі та південно-західних областей Білоруської РСР.
З відновленням радянського режиму в Україні, УПА в 1944 році вела великомасштабні бойові дії проти радянських військ, а потім, внаслідок важких втрат, поступово перевела дії в партизанську фазу. З 1944 по 1956 роки радянськими військами і органами держбезпеки було вбито близько 155 тисяч повстанців, в тому числі ключові керівники ОУН-УПА: Роман Шухевич, Дмитро Клячківський, Олександр Луцький, Петро Олійник, та інші. Основу сил, які боролися з українським національно-визвольним рухом в 40-50-ті роки становили репресивні відомства Радянського Союзу (НКВС, НКГБ, МДБ та МВС). До них приєднувались винищувальні батальйони з тієї частини місцевого населення, яка співпрацювала з комуністами.
Передісторія
УПА виникла на рубежі 1942/43 рр.. і першими її проявами боротьби на антирадянському фронті стала діяльність проти червоних партизан. Ще до того, як вона утворилася, ОУН-Б охарактеризувала червоних партизан як агентів «Сталіна і Сікорського» і надалі розглядала їх як «авангард московського імперіалізму». На Волині та в Східній Галичині умови діяльності для радянських партизан були особливо складними. Перешкодою організації їх руху стала швидка окупація території Західної України гітлерівцями і їх союзниками, що не дозволило обкомам партії завчасно створити підпілля. До того ж, занадто свіжою залишалася в пам'яті людей радянська окупація 1939-1941 років, щоб комуністи могли отримати в суспільстві значну підтримку. Перед радянськими підрозділами була поставлена задача знищувати загони УПА і створювати свою агентурну мережу в націоналістичному підпіллі, щоб розкладати його зсередини.
Ще восени-взимку 1943 радянські органам держбезпеки доводилося стикатися з націоналістичними організаціями на Сході України. Були виявлені ліквідовані підпільні групи, що виникли в період німецької окупації в Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській, Київській, Житомирській та Сталінської (нинішня Донецька) областях. Всього за радянськими даними, в результаті реалізації агентурних матеріалів ліквідовано 26 таких груп (226 учасників).
На початку 1944 року в райони діяльності УПА прийшла Червона Армія. У січні-лютому 1944 року вона зайняла значну частину Волині, війська 1-го Українського фронту силами 13-й і 60-й армій здійснили Рівненсько-Луцьку операцію, захопивши ці два обласні центри 2 лютого. На захоплених територіях радянська влада стягувала контингенти продуктів, місцевих українців масово рекрутували в Червону Армію і вже після декількох днів підготовки кидали на передову. Блискавично з'являлися адміністрації. Більшість партійних і державних кадрів становили приїжджі зі Східної України, які часто вели себе, як у завойованій країні, грубо ставлячись до місцевого українського населення. Про це свідчать численні приклади шахрайств, крадіжок і згвалтувань, скоєних радянськими службовцями. Тому, не дивно, що росла підтримка українського підпілля .
У 1944 році УПА досягла найвищого розквіту. Вона налічувала 25-30 тис. партизан. До цього також слід додати ополченців СКВ, СБ ОУН і тих, які відносяться тільки до громадянської мережі ОУН, яка існувала в значній частині українських сіл. Можна припустити, що загони УПА мали можливість мобілізації до 100 тисяч осіб.
Наближення Червоної армії до головних пунктів дислокації УПА поставило перед командуванням повстанців завдання розробки подальшої стратегії і тактики боротьби. Командування ухвалило рішення про перехід лінії фронту через бойові радянські порядки і вихід в їх тилові райони. Група УПА-«Південь» отримала наказ залишити Вінницьку та Кам'янець-Подільську області, де було мало лісів, і відійти на Волинь разом з двома частинами армійської групи УПА-«Схід». Частини УПА-«Північ» у другій половині січня 1944 перейшли фронт в лісосмузі Волині по лінії річок Случ та Горинь.
У самому початку 1944 року УПА виступала за те, щоб частина українців не ухилялася від мобілізації до РСЧА, а вступала б в неї з метою розкласти зсередини. Однак вже в березні 1944 року УПА закликала молодь ухилятися від призову до лав Червоної армії.
Після закінчення зими, відповідно до рішення, ухваленому на III Надзвичайному з'їзді ОУН-Б, було вирішено відправляти загони УПА в рейди вглиб СРСР: на схід України, в Білорусь і на Кавказ, піднімаючи народи на повстання проти СРСР. Хоча рейди закінчилися повною невдачею, українці не збиралися відмовлятися від боротьби. Шанс на успіх вони бачили на початку Третьої світової війни, а тому союзниками вважали Велику Британію та Сполучені Штати. Волю до боротьби занадто зміцнювала повсюдна впевненість в тому, що радянська влада переб'є або, в кращому випадку, депортує всіх жителів Західної України. Провід ОУН і командування УПА були впевнені, що комуністи готували українцям долю євреїв, і в цьому їх затверджував досвід Великого Голоду тридцятих років. Тому вони вважали, що краще загинути в бою, ніж пасивно дозволити вбити себе. Оунівці намагалися залучити в УПА не тільки українців, а й представників інших національностей, особливо військових фахівців з окруженців і військовополонених. Хоча в УПА і існували національні відділи, проте, в цілому ця спроба також провалилася.
Ще одним винаходом ОУН-УПА були підземні криївки. Систему таємних сховищ почали будувати як-раз в очікуванні приходу радянських військ. Криївки бували різних видів: склади, пункти радіозв'язку, друкарні і казарми. Будувалися вони за принципом землянок з тією різницею, що вхід був замаскований. Як правило, входом в криївку служив пень або ящик з землею, в який садили молоде дерево. Вентиляцію виводили через дерева. Для створення підземного бункера на території села чи села оунівців доводилося бути більш винахідливими. Вхід в укриття вони маскували під купи сміття, копиці сіна, колодязі, собачі будки і навіть могили. Всього за час існування УПА було побудовано 10 000 криївок.
Хід боротьби
Перші сутички Червоної Армії з УПА (перша половина 1944)
Таким чином, відразу ж після приходу Червоної Армії українські партизанські підрозділи взялися за бойові дії, покликані запобігти виникненню локальних комуністичних органів влади. Більшість відкритих зіткнень закінчувалися для відносно слабко підготовлених загонів УПА серйозними невдачами. Тому, намагаючись уникати боїв з регулярними військами, загони УПА нападали на мобілізаційні пункти, відділення зв'язку, інтендантські служби.
Характерним в протистоянні між Червоною армією та УПА в той час було ще й те, що керівництво УПА дало своїм відділам вказівку влаштовувати привітний прийом військам діючої Червоної армії, які займали міста і села Західної України. Це робилося для того, щоб приспати їх пильність, а потім наносити несподівані удари по штабах, базах і окремих невеликих підрозділах для поповнення запасів зброї і продуктів.
Згідно з даними Рівненського обкому партії, на території області в січні-лютому 1944 діяло 56 загонів УПА, чисельністю від 100 до 600 чоловік кожен. Загальна чисельність була 10 600 бійців. У січні-лютому 1944 року в Рівненській області радянські джерела зафіксували 154 напади на невеликі частини і окремих солдатів, в результаті чого загинуло 439 солдатів Червоної Армії. Так, наприклад, в ніч на 9 січня в Березанському районі Рівненської області в с. Белошувка оунівці вбили 13 червоноармійців, в селі Моквин (55 км. Від Рівного) отруїли 30 червоноармійців 181 стрілецької дивізії. 21 січня 1944 року на хуторі Копитово Корецького району Рівненщини УПА обстріляла групу бійців 140-ї Стрілецької Дивізії 60-ї армії, один червоноармієць загинув. 27 січня в лісі біля села Гута-Степанська загін УПА до 100 чол. напав на групу червоноармійців в кількості 15 чол. Зав'язався бій, в результаті якого було вбито 13 червоноармійців. В ніч з 6 на 7 лютого 1944 року в районі Сарн, на роз'їзді Страшеве, упівці вбили шістьох радистів і унтер-офіцера, що зупинилися на нічний привал.
Від січня до 5 березня 1944 року УПА за радянськими джерелами сім раз атакувала райцентри Рівненської області, убивши 109 радянських і партійних активістів. Вони атакували, зокрема, Деражно, Тучин, Володимирець, Морочне, Висоцьк.
12 лютого 1944 року було опубліковано перше звернення керівництва СРСР до УПА із закликом добровільно вийти з підпілля і скласти зброю. У той же час почалися масштабні операції зачистки. Осіб, запідозрених у сприянні підпіллю, вивозили вглиб СРСР. Тіла убитих часто виставляли на загальний огляд, щоб залякати інших. З цією ж метою було організовано відкриті судові процеси і публічні страти схоплених членів ОУН-Б і УПА, на які зганяли навіть школярів.
29 лютого 1944 загін УПА напав на конвой, в якому їхав зі штабу тринадцятої армії командувач 1-м Українським фронтом генерал Микола Ватутін, в результаті чого генерал був важко поранений і через місяць помер у київській лікарні. За найбільш поширеною версією, біля села Милятин Острозького району колона була обстріляна обстріляна загоном УПА під командуванням Енея (Петра Олійника). Після закінчення війни чекісти задокументували ще дві версії нападу на Миколу Ватутіна. В ході однієї з чекістських операцій 15 січня 1946 був захоплений колишній командувач групи УПА «Тютюнник» Федір Воробець (Верещака). На одному з допитів він повідомив, що напад на Миколи Ватутіна сталося в районі дії сотні Деркача, і зробили це загони Служби безпеки ОУН (СБ ОУН) сіл Міхалківци і Сіянци Островського району Рівненської області. В операції брали участь, за різними даними, від 17 до 27 бійців. Ще одну версію вбивства Миколи Ватутіна розповів в дев'яності роки минулого століття ветеран УПА Євген Басюк (Чорноморець), якого доля занесла в Ростовську область Росії. За його словами, в сутичці з охороною генерала брав участь загін чисельністю 30 чоловік під командуванням Примака (Трояна). Коли з'явилася колона, упівці розвантажували підводи обозу, раніше захопленого у червоноармійців. І по машинам вогонь відкрили спонтанно, без будь-якої засідки.
На вбивство Ватутіна радянський уряд відповів так само жорстко. Для боротьби з повстанцями в березні того ж року 1-й Український фронт виділив одну кавалерійську дивізію, посилену 20 бронеавтомобілями і 8 танками. З одного боку, це був акт помсти, а з іншого - суто практичний захід: армія повинна була очистити від антирадянських партизанів свої тили і комунікації. Крім того, до командування Червоної Армії часто зверталися з проханням про виділення військ для боротьби з ОУН-УПА місцеві партійні та радянські органи. У кожному районі був розміщений гарнізон чисельністю до батальйону, а в обласних центрах — полки Внутрішніх Військ НКВС. Загалом на боротьбу проти УПА були спрямовані більше 30 тис. солдатів НКВС. Деякі підрозділи прибували в Україну безпосередньо з Чечні і Калмикії, де тільки що закінчили депортації населення. В окремих селах були створені підлеглі НКВС винищувальні батальйони (ВБ). Для охорони залізниць прибутку десять бронепоїздів, підтримуваних десантними групами.
У березні 1944 року Совєти зафіксували 270 нападів на солдатів Червоної Армії. У квітні 1944 року характер дій повстанців різко змінився. Саме тоді війська Першого Українського фронту готувалися до наступу проти німецько-фашистських загарбників. Це не влаштовувало керівництво ОУН, і воно віддало наказ провести ряд глибоких рейдів по тилах Червоної армії. У районах на північ від залізничної лінії Ковель-Рівне-Шепетівка відбулися відкриті збройні сутички, в ході яких загони УПА зазнали значних втрат.
28 березня Микиті Хрущову повідомляли, що в ході 65 операцій було знищено 1129 учасників ОУН і УПА, до 7 квітня це число зросло до 2,6 тисяч убитих і 3256 взятих в полон. Власні втрати склали 112 убитих і 90 поранених.
Одна з найбільших битв УПА з регулярними частинами Червоної армії, НКВС і Смершу відбулася 21-25 квітня 1944 року в Гурбенських лісах Мізоцького району на стику Рівненській, Тернопільській та Кам'янець-Подільської областей. Тут було зосереджено 4-5 тис. солдатів УПА, які належали до військового округу УПА-Південь і повинні були стати основою для розгортання УПА-Схід. Сили противника налічували до 30 тис. солдатів НКВС, підтримуваних артилерією і танками. Згідно доповідній записці від Лаврентія Берії на адресу державного комітету оборони СРСР, за період з 21 по 27 квітня 1944 року відбулася 26 боїв і сутичок між НКВД і націоналістами, в ході яких було знищено 2018 і захоплено в полон 1570 членів ОУН і УПА, власні втрати — 11 убитих і 46 поранених. Також були взяті великі трофеї, серед яких літак У-2, 7 гармат і 15 мінометів. Як показав на допиті політичний референт ВО «Богун» УПА-Північ «Остап», який становив офіційний звіт про бій під Гурбами, йому подали відомості, що власні втрати склали 200 чоловік, а більшовиків — 2000. Між тим, на допиті «Остап» показав, що в результаті бою загинуло багато повстанців і залишки куренів відступили. Розгромити основні сили УПА на півдні Рівненщини та півночі Тернопільщини радянському командуванню не вдалося.
Не звертаючи уваги на масштаби антиповстанських операцій, виглядають менш результативними. Так під даними управління контррозвідки "Смерш" — за квітень і 10 днів травня в ході 545 операцій було вбито 530 учасників ОУН і УПА, оскільки в прифронтовій смузі ОУН і УПА дотримувалося директиву ГШ УПА про глибоку конспірацію.
Вранці 12 травня 1944 загін українських повстанців напав на партизанський загін Антона Одухи в селі Стригани і розраховував захопити партизанський госпіталь і знищити командування партизанів. Зав'язався бій в ході якого упівці були змушені відступити, а після, коли прибуло підкріплення, прилегла територія була зачищена вкрай жорстко. Полонені були розстріляні.
10-го червня 1944 року поблизу села Микулинці у Вінницькій області в бою з чекістами 189-го, 203-го і 209-го батальйонів внутрішніх військ НКВД загинув полковник УПА, організатор і командир групи УПА-Південь — Омелян «Батько» Грабець. У тому бою за даними більшовиків загинули 14 повстанців і двоє потрапили в полон.
За радянськими даними, в результаті проведених оперативних заходів і каральних операцій за першу половину 1944 року органами НКВС знищено 16338, взято в полон 15991 повстанців, з'явилися з повинною 2549 чоловік. Заарештовано 3676 учасників оунівського підпілля та УПА. Крім цього затримано 27361 осіб, що ухилилися від мобілізації. Втрати серед особового складу НКВС склали вбитими: працівники НКВД — 37, офіцерів і бійців військ НКВС та Червоної Армії — 655, пропало безвісти 112 осіб. Станом на 1.7.1944 в прифронтовій смузі (куди входили захоплені Червоною Армією західні області УРСР) було враховано 80 діючих загонів УПА з 6749 учасниками.
19 липня 1944 року було введено текст присяги вояка Української повстанської армії, затверджений УГВР і введений наказом ГВШ.
Після відходу нацистів (друга половина 1944)
У липні 1944 року, в ході операції по захопленню Західної Україні, радянські війська оточили й розбили під Бродами вісім німецьких дивізій чисельністю близько 60 000 чоловік. Серед них було 10 000 бійців дивізії СС "Галичина". Близько 5-ти тисячам удалося вирватися з оточення, але багато хто був убитий, поранено і захоплено в полон. За підрахунками, 3000 уникли полону, пізніше багато з них приєдналися до повстанців. На момент закінчення Львівсько-Сандомирської операції практично вся Галичина вже була в руках радянських військ. 27 липня Червона армія зайняла Львів, Станіслав і Перемишль, 6 серпня — Дрогобич і Борислав. Тим самим німці втратили майже всю Україну, за винятком гірського хребта і Закарпаття. У той час лише невелика частина УПА перебувала на німецькому боці фронту, в Карпатах.
У серпні 1944 року, після того як війська Червоної армії вступили на територію Угорщини, Румунії та Польщі, активні дії УПА знову поновлюються. Крім засідок на шосейних дорогах, обстрілів машин і вбивств окремих військовослужбовців, нападів на військові склади і диверсії на комунікаціях, дії ОУН-УПА були також направлені на зрив поставок продовольства для Червоної Армії. Зазнавали нападів також і окремі військові підрозділи. Так 18 серпня 1944 на дорозі в районі Підгайців на Тернопільщині потрапив в засідку 1-й батальйон зв'язку 1331 стрілецького полку, який йшов на фронт. Більшість солдатів і офіцерів загинули, врятувалися лише 11 осіб.
Антиповстанські операції продовжилися і влітку 1944. 30 липня 1944 р військовими групами 207 і 208 окремих стрілецьких батальйонів при прочісуванні Дерманського лісу в Рівненській області був виявлений і розгромлений штаб УПА-Північ на чолі з начальником штабу Леонідом Ступницьким. В результаті бою було вбито 70 (в основному керівний склад і їх охорона) і захоплено 73 повстанця. У серпні 1944 р тільки на території Львівської області було проведено 220 військових операцій, в результаті яких було вбито понад 5 тисяч членів ОУН-УПА. під час радянської операції військ НКВД і Четвертого Українського фронту в районі Дрогобича з 18 серпня по 9 вересня були вбиті 1171 і взято в полон 1180 «бандерівців», а також затримані 6000 осіб, які ухилились від мобілізації. У період з 10 січня по 23 лютого 1945 було взято в полон близько 26 000 повстанців, знищено — 11 000.
На осінь 1944 випало остаточне вирішення питання про координаційних діях мельниківських збройних формувань і загонів УПА. Мельниківці дислокувалися в північно-західних районах Волині і в Карпатах, співпрацюючи з підрозділами УНРА і німцями. Відділи ОУН (М) в районах Карпат очолював С. Касьян (Короп), а загальне командування — Іван Кедюлич (Чубчик). При переході фронтів через Карпати зі сторони ГВШ УПА мельниківців надійшла пропозиція про підпорядкування командуванню УПА. З санкції командувача збройними силами ОУН (М) генерала Капустянського таке злиття відбулося, а Івана Кедюлича ввели до складу ГВШ УПА.
З кінця літа 1944 року починають активно формуватися допоміжні загони НКВД (винищувальні батальйони). До листопада було сформовано 203 винищувальних батальйони (27 796 бійців) і 2997 груп сприяння (27 385 членів). До кінця 1944 року в західних областях України налічувалося 212 винищувальних батальйони (23 906 бійців) і 2 336 груп сприяння (24 025 членів).
9 жовтня 1944 року по НКВД і НКДБ СРСР видається наказ «Про заходи боротьби з оунівського підпілля та ліквідації збройних банд ОУН у західних областях СРСР». Відповідно до нього західні області УРСР поділялися на 2 зони відповідальності — Львівської, Станіславської, Дрогобицької і Чернівецької областю займалися наркоми НКВД УРСР Василь Рясний і НКДБ УРСР Сергій Савченко, і начальник прикордонних військ Українського округу Петра Бурмака; Рівненська, Волинська та Тернопільська області були у віданні заступників наркомів Строкача і Данила Єсипенко, і начальника ВВ НКВС Українського округу Михайла Марченкова.
На 9 жовтня 1944 року в Волинській області дислокувалася 9 стрілецька дивізія, 1 ОСБ (окремий стрілецький батальйон) і 1 шабельний ескадрон 18 Кавалеріского полку — загальною чисельністю 5285 чоловік; в Рівненській області дислокувалися 4 стрілецьких бригади загальною чисельністю 8754 чоловік. У Львівській області 2 стрілецькі бригади 18 кавполка без 1 ескадрону і 2 ОСБ — всього 6525 чоловік. У Тарнапольській області 1 стрілецька бригада, 3 ОСБ і 3 стрілецькі роти — всього 3057 чоловік. У Станіславській 2 ОСБ і штабні частини 1 бригади — всього 1328 чоловік. У Чернівецькій — 3 ОСБ 2-х стрілецьких бригад — всього 1355 осіб. Загальна чисельність Внутрішніх військ НКВД в Західних областях України становила 26304 людини. Перша половина 1944 року засвідчила, що цих сил, які були в наявності на Західній Україні, недостатньо для того, щоб придушити національно-визвольний рух. Тому з центральних і східних районів країни надходили додаткові військові контингенти. Для посилення в західні області УРСР наказом від 9 жовтня 1944 направлялися 1 ОСБ (517 осіб), 1 полк конвойних військ (1500 чол) і 1 полк з охорони промислових підприємств (1200 чол.) І 3 бронепоїзда з десантом по 100 чоловік. До Львівської області перекидався 42 прикордонний полк з Туркменії і 27 прикордонний загін з Молдови.
26 жовтня Лаврентій Берія доповідав, що за період з 1 по 15 жовтня було проведено 688 чекістсько-військових операцій, в ході яких вбито 2946 і захоплено 2723 повстанця, заарештовано 42 активних оунівця і керівного складу УПА, з'явилася з повинною 465 людини. Власні втрати склали 39 убитих і 43 поранених.
24 листопада 1944 біля села Красне на Станіславщині в бойовому зіткненні з маневреною групою НКВС був убитий командир округу «Буг» майор УПА Остап Линда (Ярема), колишній командир роти батальону «Нахтігаль».
8 грудня 1944 року в селі Обгів (нині Соснівка) Дубенського району Рівненської області в бою з НКВД загинув начальник штабу УПА-Південь майор Микола Свистун.
23 грудня 1944 був убитий командир округу «Сан» хорунжий УПА Яків Чорний, співучасник замаху на міністра внутрішніх справ Польщі Перацького і колишній командир допоміжної поліції в Перемишлі.
Всього за даними НКВС УРСР за період з лютого по 31 грудня 1944 року в Західній Україні було проведено 6 495 операцій, в яких було знищено 57 405 повстанців, 50 387 захоплено і затримано і 15 990 з'явилася з повинною (дані втрат по всьому націоналістичного підпілля західній України). З УРСР було вислано 4 744 сімей (13 320 осіб) членів УПА і осіб, які допомагали їм. В результаті операцій були захоплені: 1 літак У-2, 1 бронемашина і 1 бронетранспортер, 35 гармат, 323 мінометів, 321 станковий і 2 588 ручних кулеметів, 211 ПТР, 18,6 тисяч рушниць, 4,2 тисячі автоматів та інше озброєння і спорядження серед якого були 135 рацій і 18 друкарень. Втрати радянської сторони за той же період убитими і повішеними — при проведенні операцій і відповідних акцій УПА склали: співробітники НКВД-НКГБ — 221 (37 пропали безвісти або були захоплені), офіцери ВВ НКВС та Червоної Армії — 157 (31), солдати і сержанти 1 880 (402), совпартактиву 904 (127), місцеві жителі — 1 953 (248) і бійців винищувальних батальйонів - 40 (230). Всього було зафіксовано 2 903 "бандпроявів" з боку ОУН-УПА.
Найбільш відомі бої з УПА з НКВС в 1944 році
Битва біля села Залізниця (28 квітня 1944)
28 квітня 1944 року 19-а бригада Внутрішніх військ НКВС почала чергову очищення Кременецьких лісів. До кінця дня, не зустрівши ворога, вона досягла річки Случ. Вранці в 5 годині 29 квітня Поради чув постріли з села Залізниця. З'ясувалося, що 18 червоноармійців 70-ї армії потрапили в засідку куреня УПА «Докса» (Семена Котика). Енкаведисти вирішили обійти село. О 6.15 рота НКВС вийшла на околицю села, де була зупинена сильним вогнем УПА. Партизани не тільки затримали НКВД, але незабаром перейшли в контратаку. Поради виявилися в скрутному становищі О 7.40 в якості підкріплення радам прибутку 155 співробітників НКВС на чолі з командиром 19-ї бригади полковником Тимофєєвим. Побачивши це, партизани почали відхід.
НКВС почало переслідування, яке тривало до вечора. На наступний день це було продовжено. Увечері близько 19:30 Совєти досягли села Гронне (нині Гвіздів) і атакували партизанів, дислокованих в селі. За даними НКВС, в нічному бою загинуло багато партизан. Всього упівці мали втратити 225 убитими, 15 пораненими і 106 заарештованими. Велика частина з них, ймовірно, були цивільними особами. Совєти також зазнали важких втрат: 23 людини вбито (в тому числі два офіцера), тридцять поранені (п'ятеро з них офіцери) і двоє пропали без вісті (включаючи офіцера). УПА оцінила втрати радянських військ в 240 чоловік убитими.
Бій під Пирятином (19 серпня 1944)
Бій сотні УПА "Сіроманці" і курінем "Галайда" під Пирятином на Львівщині.
Після бою біля Яжевої Гори (16.08.1944) коло Магерова сотня УПА “Сіроманці” під командуванням уродженця Полтавщини Дмитра Карпенка-“Яструба” відійшла на північний схід, до лісу між Пирятином (Жовківський район) і Пристанню (Сокальський район).
В Пирятині “Сіроманці” зустрілися з новоствореними сотнями УПА “Завойовники” (к-р “Марний”) та к-ра “Яреми”, які, очевидно, увійшли в підпорядкування “Яструба” як новопризначеного командира тактичного відтинка на терені між шосе Львів–Великі Мости і р.Буг.
Магерівський райвідділ НКВД напередодні отримав агентурні відомості про перебування біля Пирятина трьох сотень УПА, які ведуть постійне бойове чергування і мають на озброєнні, крім легкої зброї, також міномети, ПТР і кулемети. Також в Пирятині та на сусідніх присілках базувалися боївка Служби Безпеки з референтом СБ ОУН Равської округи “Гаєм” (Дмитро Думич) та місцевий самооборонний кущовий відділ (СКВ).
Загальна кількість учасників всіх формувань, що брали участь в Пирятинському бою становила приблизно 700 осіб.
19 серпня 1944 на Пирятин почали наступати підрозділи НКВС з Вільки Мазовецької (тепер Волиця), Пристані і Любелі. Перша чота “Сіроманців” зайняла позиції зі сходу, друга і третя – з півночі, біля лісничівки, рій ВПЖ – з північного сходу. Сотня “Яреми” через брак вишколу та погане озброєння участі в бою не брала, із сотні “Марного” був залучений тільки невеликий підрозділ з допоміжними завданнями.
Близько 12 год. розпочався бій з боку Вільки, на позиціях СКВ та другої і третьої чот “Сіроманців”, де НКВД поставило проти них дві гармати. Невдовзі бій поширився і на позиції інших підрозділів. Повстанці відбили два наступи з півночі, відтак центр бою перекинувся на позиції першої чоти. Відбивши кілька разів ворога, близько 17 год. її командир Степан Коцкович-“Льонський” повів чоту у контрнаступ. За ним подібно вчинили й інші підрозділи “Сіроманців”. Цього не очікували війська НКВД і панічно відступили, а повстанці їх переслідували, повернувшись в село під вечір. Відтак всі відділи перейшли на присілок Владики (тепер частина с. Пирятин). Звідси одні відділи вирушили на південний захід в бік Добросина, а “Сіроманці”, на південний схід, до Туринки (Жовківський р-н).
Наказом Воєнної округи 2 “Буг” ч.12 від 11.09.1944 висловлено похвалу за відчайдушність, рішучість і тверезість “сіроманцям”, які твердо трималися в бою 19 серпня з трикратно переважаючим ворогом, відбили три наступи і перейшли у протинаступ: ройовим “Вовкові”, “Голубові”, “Горі”, “Грізному”, “Крукові”, “Марцигелю” (Іван Дусик); “Мурашці”, “Підступному”, “Сокирі” (Григорій Базарко); старшим стрільцям “Березі”, “Бзині”, “Бурлаці”, “Іскрі”, “Левові”, “Луговому”, “Нетязі”, “Плішці”, “Прутові”, “Шпакові”, “Шуцові”; стрільцям “Баранові”, “Брюховецькому” (Дмитро Бойко), “Дзвонові”, “Зірці” (Адам Краснопера), “Кричевському”, “Кулі”, “Скорому”, “Фірі”, “Ярусові” та всім стрільцям з роя ВОП.
За “Хронікою сотні «Сіроманців»”, ворог втратив 80 вбитими і 62 пораненими, повстанці – 4 вбитими і 2 раненими. Здобуто трофеї: кулемет “Максим”, три кулемети “Дегтярова”, кілька автоматів і гвинтівок. Зброю передано новоорганізованій сотні.
Підпільник “Ярема” звітував, що ворожі втрати неможливо точно повідомити, тоді здобуто кулемет “Максима”, кілька “Дегтярових”, автоматів і гвинтівок. Втрати повстанців – 5 вбитих і 4 поранених. Частина новобранців із сотень “Марного” (“Завойовники”) і “Яреми”, які походили з навколишніх сіл, після бою розійшлися по хатах. Решта цих сотень долучилися до куреня “Галайда”, який 22 серпня під Зубейками (Жовківський районн) звів великий оборонний бій із батальйоном 83 полку прикордонних військ НКВС та 50 мотоциклетним полком ЧА, а відтак повернувся в околиці Вільки Мазовецької та Карова.
Краєзнавець і письменник Іван Губка у своїх художньо-документальних творах твердить, що в пирятинському бою загинуло 18 повстанців: 11 з СКВ та 7 з сотні “Сіроманці” .
Підрозділи внутрішніх та прикордонних військ НКВД наступного дня знову оточили Пирятин, вважаючи, що в ньому далі перебувають відділи УПА. Нікого не виявивши, вони розпочали терор проти мирного українського населення, спаливши близько 75 дворів в селі та навколишніх присілках, і вбивши шість селян та одного поранивши. За свідченнями місцевого населення, в Пирятині та його присілках було вбито 44 особи. Натомість за радянськими даними в Пирятині 19–20 серпня вбито або затримано 60 повстанців.
За радянськими документами, загалом в операції, проведеній військами з охорони тилу 1-го Українського фронту чисельністю 13 тисяч військовослужбовців у Великомостівському, Магерівському, Немирівському, Рава-Руському і Яворівському районах 18–24 серпня, нібито вбито 929 повстанців, затримано 240 повстанців і 388 призовників, здобуто трофеї: 3 міномети, 4 крупнокаліберні кулемети, 10 ручних кулеметів, 92 автомати, 165 гвинтівок, 1 тачанку, 323 міни до мінометів, 65 гранат, 1 бронетранспортер, 9 возів з військовим майном; підірвано і спалено 4 склади з боєприпасами, в одному з яких зберігалося до 30 тис. патронів і 200 ручних гранат. Допитом ад’ютанта курінного “Ема” встановлено, що в операції “розгромлені” сотні “Галайда”, “Методія”, “Яреми” і “Яркут” (очевидно, мова про “Беркута”). В населених пунктах Пирятин, Сухоруки і Вілька Мазовецька повстанці викопали окопи і збудувати дзоти, з яких вели вогонь по радянських підрозділах. Власні втрати в операції: 13 вбитими і 8 пораненими. Наскільки втрати повстанців є завищеними, видно з порівняння кількості вбитих та полонених із кількістю здобутих трофеїв. Бронетранспотер, згаданий серед них – очевидно той, який “Сіроманці” захопили в більшовицьких партизанів 16 серпня під Яжевою Горою, а відтак кинули під Магеровом. Згодом він фігурував у всіх зведених відомостях про трофеї радянської влади у боротьбі з українськими повстанцями.
Битва під Каровим (29-30 серпня 1944 року)
27 серпня 1944 радянська розвідка дізналася, що в лісі в районі Карів-Піддубці оперує сильне угрупування УПА, чисельністю в 1400 чоловік. Для операції проти повстанців були виділені 3-й батальйон 2-го полку (250 осіб, головнокомандувач майор Корженко), окремі групи солдатів 88-го і 104-го відділів прикордонних військ (всього 450 прикордонників), чотири ескадрони 29-го гвардійського полку. Піхоту підтримували, в тому числі, артилерійська батарея і 82-мм мінометна батарея. На світанку 29 серпня радянські війська оточили ліс, зайнявши вихідні позиції для атаки.
Енкаведистам протистояв курінь "Галайда" під командуванням Дмитра Пелипа що складається з трьох сотень: «Галайда I» (командир Василь Василяшко), «Галайда II» (командир Григорій Шклянка). Незабаром до куреня приєдналася сотня "Крилачі", очолювана Миколою Равликом-"Беркутом". Їх також підтримувала чота СКВ. О 5:30 партизани були попереджені тікаючими з навколишніх сіл жителями, що їх оточують. Це дозволяло їм заздалегідь зайняти оборонні позиції.
29 серпня о 7 ранку почався інтенсивний півторагодинний артобстріл гарматами, мінометами і "Катюшами", який, правда, не завдав втрат повстанцям. Тому противник почав наступ зі сходу, де стояла сотня "Галайда 2". Незабаром напрямок основного удару перенеслося на центр повстанських позицій, які займала сотня "Галайда 1" і місцева кущова чота. Енкаведистам, які наступали з півночі, вдалося відтіснити чоту Олексія Хоміна-"Максима" і змусити до панічної втечі солдатів СКВ. На цю ділянку Василяшко перекинув на допомогу чоту "Добвні", сам особисто стримав і зібрав тікаючих стрільців, та повів їх в контратаку, відкинувши ворога. Упорядкувавши позиції, воїни сотні "Галайда 1" продовжили свій наступ і змусили відступити енкаведистів, які атакували відрізок сотні "Галайда-2". Це дозволило її командиру вивести свій відділ з оточення в східному напрямку.
Близько 19 години вечора з боку Карова енкаведисти отримали підкріплення на 7 автомашинах і вирушили в новий наступ. Цей удар остаточно зламав лінію оборони УПА на ділянці сотні «Беркута», але з настанням сутінків радянські війська зупинили наступ. Скориставшись нагодою, упівці розбилися на невеликі групи і проривалися в режимі «Стелс» через радянські рубежі. Вранці наступ відновилося, але в оточенні залишилися лише невеликі групи упівців, які були ліквідовані. Совєти оцінили втрати УПА в 625 чоловік убитими. У них самих було 32 вбитих і 48 поранених, один солдат зник безвісти. За даними УПА, 10 партизан загинули і 12 були поранені. Два бійця УПА потрапили в полон. Втрати радянських військ оцінювалися приблизно в 300 убитими і близько 200 пораненими.
Битва під селом Урмань (17 вересня 1944)
17 вересня 1944 року 187-й батальйон ВВ НКВС (без першої роти) провів операцію на північ від Бережан. Прочісуючи місцевість, 3-я рота натрапила на загін УПА в кількості 60 чоловік і переслідувала його. Досягнувши Урмані, НКВС несподівано атакувало сильне угрупування УПА (за даними Совєтів, налічувало до 800 партизан). 3-я рота з 35 солдатів була швидко оточена, відрізана від решти батальйону. Бій тривав 11 годин, потім з настанням сутінків партизани відійшли до Бережан. Оцінки цього зіткнення різні. За даними НКВС, УПА втратила 300 чоловік, і вони також втратили двадцяти обозів зі зброєю і боєприпасами. Війська НКВД втратив 12 убитими, 18 пораненими і двоє зникли безвісти. Згідно зі звітом УПА, війська НКВС втратили 97 чоловік убитими, було захоплено три гранатомети, а також інша зброя і боєприпаси. Про власні втрати нічого не говориться.
Битва під Унівом (30 вересня - 1 жовтня 1944)
Бій між внутрішніми військами НКВД СРСР і силами ВО-3 «Лисоня» УПА-Захід, який відбувся з 30 вересня по 1 жовтня 1944 недалеко від монастиря Унівська лавра. Закінчився тактичною перемогою радянських військ, але знищити основні сили українських повстанців не вдалося.
В кінці вересня 1944 року командування НКВД отримало інформацію про те, що сильний підрозділ УПА дислокується в восьми кілометрах на північний схід від Перемишлян. Для його ліквідації в цей район були відправлені підрозділи 17-ї бригади чисельністю близько 450 осіб під командуванням підполковника С. Г. Бромберга. У зазначеному районі дислокувався курінь УПА під командуванням Дмитра Карпенка «Яструба». Українська повстанська розвідка в свою чергу також повідомляла про концентрацію радянських військ, але вважалося, що це було просто прочісування села.
Бій відбувся 30 вересня 1944 року, біля монастиря Унівська лавра. З боку УПА бій прийняв курінь «Сіроманців», сотня самооборони Володимира Зобківа-«Коси» і сотня «Довбні». Протистояла українським повстанцям 17 бригада внутрішніх військ НКВД чисельністю до 1500 солдатів. Радянські війська застосували важку зброю, включаючи танки з розвідувальними літаками.
З 9 ранку до 23 години вечора війська НКВС за підтримки гармат, мінометів, танків, провели 22 атаки, які були відображені українськими повстанцями. Бійці УПА кілька разів контратакували. Вночі, незважаючи на оточення, УПА, розділившись на невеликі групи, почала прорив з "котла" в сторону Пнятину. Війська НКВС відправили в погоню за повстанцями групу з 50 осіб за підтримки чотирьох танків. Радянські війська наздогнали партизанів в Пнятині, коли вони зупинилися там на відпочинок. Танки обстріляли позиції УПА, завдавши додаткові сильні втрати повстанцям. За українськими джерелами атака внутрішніх військ НКВД була зупинена Дмитром Карпенко, "Яструб" особисто пошкодив з протитанкової рушниці один з танків.
За радянськими даними, українські партизани зазнали втрат в 165 убитими і 15 полоненими. У НКВС було 6 убитих і 32 поранених. НКВД захопили два протитанкові гармати, п'ять кулеметів і 31 гвинтівку. УПА визнали втрати ворога в 17 убитих і 25 поранених під Унівом, 7 убитими і 8 пораненими в Пнятині. За їхніми оцінками, у військ НКВС було 170 вбитих і 120 поранених або навіть 303 убитих.
Атаки на частини Війська Польського в СРСР (1944)
У 1944 році українські партизани також нападали на солдатів 1-го Війська Польського, що дислокувалися на Волині з 1 травня по 15 липня 1944 року. Як і у випадку з підрозділами ЧА, були постійні напади на дрібні підрозділи і окремих солдатів. Найбільшого успіху українці досягли 23 червня 1944, коли вони атакували розвідувальну групу 7-го артилерійського полку, що йшла з Цумані на місце постою в Клевань. В засідці загинули чотири польських солдатів — командир 7-го полку підполковник Казимир Кульчицький, підполковник Владислав Добжанський, заступник начальника відділу інформації, лейтенант Юзеф Лозовський і його водій. Один солдат був поранений.
Бій під Лещавою-Горішньою (28 жовтня 1944 року)
Найбільший бій УПА проти НКВС на території Польщі. Відбувся 28 жовтня 1944 року в п'ятій годині ранку біля села Лещава-Горішня (Перемишльський повіт, Підкарпатське воєводство) загін військ НКВС чисельністю до 300 бійців був атакований переважаючими силами упівців (до 500 осіб, 70-80 автоматів). Енкаведистам протистояв Чорноліський курінь УПА.
Бій тривав більше 15 годин, причому до радянських частин підійшло підкріплення (до 800 чоловік з броневиками). За даними УПА, війська НКВС втратили 207 чоловік, два броньовики і 13 вантажівок. УПА оцінила свої втрати в 17 убитих (в тому числі сотенний командир «Фома»), вісім поранених, трьох померлих від ран пізнішее. У тій битві брав участь сотник «Хрін» (Степан Стебельський), майбутній організатор замаху на заступника міністра оборони Польщі — генерала Кароля Свєрчевського.
Перешкоджання мобілізації українців в РСЧА
Вступивши на територію Заходу України, радянське командування розгорнуло масовий призов до лав Червоної армії. Мобілізаційна політика Кремля в регіоні мала особливий підтекст: поряд з поповненням радянських збройних сил ставилося завдання позбавити такої можливості визвольний рух, тобто підірвати соціальну базу УПА.
Про тотальне характер мобілізації свідчать наступні дані. З початку 1944 до 25 квітня діючу армію поповнило близько 170 тис. жителів Рівненської, Волинської та Тернопільської областей. До 23 вересня в Львівській області було мобілізовано 33 745 українців і 13 701 поляк, Тернопільській - відповідно 105 761 і 30 072, Дрогобицькій — 25004 і 9197, Станіславській — 50784 і 8434, Волинській — 79 472 і 3067, Рівненській — 98 693 і 5262 , Чернівецькій — 59 561 і 2145, а всього 524 898 осіб, у тому числі 453 020 українців і 71 878 поляків.
Радянські мобілізаційні служби в краї зіткнулися з величезними проблемами. Керівництво ОУН і командування УПА наказали своїм пропагандистським відділам і бойовим групам всіляко протидіяти спробам мобілізації. Для цього рекомендувалося фальсифікувати або знищувати призовні листи, бойкотувати отримані виклики до військкомату, а також організовувати військові акції по поверненню мобілізованих. Ще одним із способів протидії мобілізації був заклик людей до партизанської війни незадовго до дня явки до військкомату. За отриманими інструкціями частини УПА часто заходили в села і забороняли людям вступати в Червону Армію на зборах населення.
Бойкот мобілізації в РСЧА дав свої плоди. Наприклад в квітні 1944 року в Рівненській області з 69 110 осіб, що підлягали мобілізації, тільки 2620 з'явилися за повістками у військкомати. Виняток склали міста, в яких більшість викликаних відгукнулося на заклик. До 1 вересня 1944 р мобілізаційні плани 1-го Українського фронту були виконані лише на 56%.
Партизани здійснювали атаки, спрямовані на те, щоб перешкодити мобілізації:
- Так наприклад в ніч з 6 на 7 березня 1944 року упівці атакували Рівненський військкомат. Будівля згоріла.
- 11 серпня 1944 року зі Станіслава до Стрию під охороною чотирьох солдатів Червоної Армії вирушили 405 мобілізованих новобранців. Біля села Віста на Калущині (24 км. від Станіславова), конвой був обстріляний із засідки. Скориставшись замішанням, 166 новобранців втекли в ліси.
- Всього до 29 серпня 1944 року на Станіславщині сталося аж шість атак на колони новобранців.
- 23 серпня 1944 року в районі села Червоне Бережанського району партизани атакували колону з 850 новобранців в супроводі 80 солдатів. Семеро загинули в бою, шість червоноармійців були поранені. Також загинули вісім призовників і 12 були поранені. Упівці за радянськими даними, втратили вісімнадцять чоловік.
Атаки на УПА на міста в 1944 році
Однією з найважливіших відмінностей української партизанської війни проди радянської влади були напади на великі міста та селища міського типу, так звані райцентри. Вони мали особливе значення. Для проведення такої атаки були потрібні великі сили, не менше кількох сотень людей. Шляхом нападів на штаб районної влади командування УПА за словами українського історика Анатолія Кентія мало намір: «а)змусити радянську владц залишити в райцентрах більше сил і тим самим послабити свою присутність в сільській місцевості; б)створювати перешкоди на шляху зміцнення місцевої влади і паралізувати їх дії проти визвольного руху; в)перервати збір сільськогосподарського контингенту та інші дії сільської влади.
- Так у ніч з 18 на 19 січня 1944 року упівці напали на Острог, в ході атаки вони спалили 12 будівель, в тому числі: будівлі райкому КП(б)У, райвідділ НКВС, клуб, аптеку і школу. Загинули 25 поляків.
- У ніч з 23 на 24 лютого 1944 року УПА атакувала Володимирець. Близько 400 націоналістів оточили будівлю НКВС, де сховався радянсько-партійний актив. УПА закликала спочатку кинути зброю, а потім відкрила вогонь. Бій тривав 2,5 години. Совєти втратили чотирьох убитих і сім поранених. Серед загиблих були, серед іншого, командир взводу винищувального батальйону Саміцкій. Після нападу Совєти провели «серію акцій» по виявленню націоналістів. Були заарештовані вісім осіб.
- У ніч з 19 на 20 серпня 1944 року УПА атакувала Комарно в Дрогобицькій області. Метою атаки була будівля НКВС. Було взято під контроль поштове відділення, зазнав нападу пункт ВНОС № 03098, будівля РВ НКВС була оточена, з початку її закидали гранатами, а потім з криком «Слава Бандері» штурмували, звільнивши сімнадцять ув'язнених оунівців (25 за іншою версією). Втрати партизанів оцінювалися в шість убитих.
- У ніч з 30 на 31 серпня 1944 років дві українські боївки СКВ атакували Єзупіль. Партизани увірвалися в будівлю НКВС , розстріляли трьох офіцерів і їх секретаря, звільнили 7 українських полонених і вилучили архіви НКВС.
- В ніч з 8 на 9 грудня 1944 року УПА атакувала вокзал в Снятині. Було підірвано близько ста метрів залізничних колій, розбився вагон, згоріли міст і винокурня. Через два дні, 11 грудня, атака повторилася, але Совєти в цей раз відбили її без втрат.
Хоча ці атаки і носили різний характер, іноді обмежувалися знищенням підприємства на околиці міста, іноді населённій пункт просто обстрілювали, але кількість і масштаб атак показують силу українських партизан. Найчастіше зазнавали нападів штаб-квартири НКВС і НКДБ з метою ліквідації співробітників органів держбезпеки і звільнення заарештованих оунівців. Атаки мали велике значення. Вони змусили Совєтів бути постійно пильними і тримати в містах хоча б мінімальні сили, необхідні для оборони. Це послабило дії влади, а з іншого боку підвищило моральний дух партизан і населення.
Диверсії УПА на залізницях
У 1944-1945 роках, в порівнянні з німецькою окупацією, було більше нападів УПА на залізниці. Наприклад 3 серпня між станціями Клесів і Страшеве був підірваний військовий поїзд, зійшло з рейок десять вагонів, 8 радянських солдатів були вбиті. Перерва в русі тривалв десять годин. 11 серпня 1944 року біля Кам'янки-Струмилової був підірваний поїзд, в результаті чого було знищено вісім вагонів. У 1944 році УПА підірвала санітарний ешелон в Рівненській області і відвезла в ліс 40 медсестер.
1 травня 1945 року на ділянці Сарни-Клесів партизани підірвали поїзд. Загинули 27 червоних, у тому числі три майора і один полковник. 30 вересня 1945 року з допомогою міни, встановленої УПА, зійшов з рейок бронепоїзд між станціями Клесів і Томашогруд. В той же день, але між Стриєм і Станіславом, партизани пустили під укіс товарняк з пальним. Згоріли вісім цистерн з їх вмістом. Два вагони і два паровоза зійшли з рейок.
Складно судити, скільки цих та інших акцій було справою рук УПА і скільки диверсійних груп створили німці. Проте, частота атак на залізниці не залишає сумнівів в тому, що українські партизани намагалися послабити військовий потенціал СРСР, бачачи шанс на перемогу в продовженні війни.
Перша половина 1945 року
Втрати понесені УПА в 1944 р, в зіткненні з військами НКВС, змусили керівництво ОУН-б переосмислити тактику. Прекрасно розуміючи, що в бойовому зіткненні з військами НКВД їм успіху не домогтися, на початку лютого 1945 р. в лісовому масиві Тернопільській області відбулася нарада керівництва УПА на якому були присутні Шухевич, Дмитро Грицай (начальник ГВШ УПА), керівник Галицького крайового проводу ОУН Роман Кравчук, референт пропаганди Центрального проводу ОУН П. Дужий, начальник СБ-ОУН Микола Арсенич, організаційний референт УПА Василь Кук. У ході наради було ухвалено рішення перейти до активних дій використовуючи мобільні (дрібні) підрозділу (чота-рій), великі підрозділи частково розформувати і підпорядкувати бойові групи територіальному керівництву.
29 січня 1945 року на Калущині опергрупа НКВС під керівництвом Петра Фурманчака схопила живим колишнього командира УНС Олександра Луцького. Він майже два роки на допитах докладно розповів про історію створення та діяльності УНС, УПА, СБ ОУН. Луцького розстріляли в Києві в листопаді 1946 року.
Згідно з радянськими даними, на кінець лютого 1945 року на території Рівненської області оперувало 40 великих загонів УПА (2608 осіб) і 68 дрібних груп і загонів СБ чисельністю 1115 солдатів, разом — 3169 бійців, у Волинській області — 28 "банд" по 25-150 воїнів (всього близько 1200 осіб).
Після загибель 12 лютого 1945 командира УПА-Північ і провідника ОУН (Б) на ПЗУЗ Дмитра Клячківського ("Клима Савура"), провід очолив Микола Козак ("Смок"). Даючи в одному зі звітів оцінку положення з підпільними кадрами в Західному краї ОУН на ПЗУЗ, він визнавав, що серед них — тільки 30% надійних, активних оунівців, а решта — агенти НКВД (50%) або безідейні, пасивні елементи (20%). У зв'язку з цим деякі дослідники вважають невипадковим, що протягом січня — серпня 1945 референтура Служби Безпеки ОУН ліквідувала 833 членів ОУН, яких звинувачували у співпраці з органами НКВС і НКДБ.
У зв'язку із закінченням бойових дій на європейській території Другої світової війни, головний командир УПА Роман Шухевич в травні 1945 оприлюднив звернення «Бійці і командири Української повстанської армії!», В якому відзначив внесок воїнів УПА в перемогу над Німеччиною.
Всього за радянськими даними за першу половину 1945 року проти УПА проведено 9238 чекістсько-військових операцій: 2565 в січні, 1448 — У лютому, 1849 — в березні, 1568 — в квітні, 1205 — в травні, 1603 — в червні. Їх результатом стало знищення 34210 учасників визвольного руху, захоплено 46059; з'явилася з повинною 25868 воїнів, всього 106137. Крім того, були заарештовані 5717 "бандпосібників", виселено 5395 сімей "бандитів" (12773 осіб)/
Всього від нападів УПА і збройних членів ОУН (б) і при придушенні збройного опору інших повстанських угрупувань (УНРА і загони Мельника) в 1944 році Червона Армія за радянськими данними зазнала таких втрат: «убитими і повішеними» — 157 офіцерів і 1880 солдатів і сержантів, пораненими — 74 і 1770 відповідно, «зниклими безвісти і відведеними в ліс» — 31 і 402. З початку року по 1 травня 1945 було «вбито або повішено» 33 офіцера і 443 солдата і сержанта, 11 офіцерів і 80 солдатів і сержантів пропало безвісти. В ході операцій НКВС проти УПА за першу половину 1945 року вилучено велику кількість зброї, боєприпасів і військового майна: 6 гармат, 268 станкових і 2024 ручних кулеметів, 125 мінометів, 5 гранатометів, 5 вогнеметів, 74 ПТР, 4968 автоматів, 17030 гвинтівок, револьверів і пістолетів, 30490 гранат, 7385 мін, майже 3 млн патронів, 31 радіостанцію, 7 друкарень.
Найбільш відомі бої з УПА з НКВС в 1945 році
Ліквідація "Клима Савура"
26 січня 1945 року в 22 км на південний схід від Каменя-Каширського, у села Яйно, 9-а стрілецька рота 169-го полку НКВС натрапила на загін УПА. В бою загинули 17 партизан. Совєти, за власними даними, втратили тільки одну людину (заступника командира роти). Однак радянський успіх визначався порівнянням взаємних втрат. В ході перестрілки співробітники НКВС затримали на Волині одного з вищих командирів УПА Юрія Стельмащука-«Рудого» (командир ВО «Турів»), який ще й був хворий на тиф.
Подробиці допиту, якого він зазнав, ймовірно, назавжди залишаться в секреті. Факт в тому, що Стельмащук 8 лютого 1945 року в присутності заступника наркома ВС УРСР генерала Тимофія Строкача показав, серед іншого, що 30 листопада 1944 року він зустрічався з командувачем УПА на Волині Дмитром Клячківським (Климом Савуром) в районі Оржівських хуторів Клеванського району на Рівненщині. Як зізнався Стельмащук, на 30 січня 1944 у них з Савуром була обумовлена ще зустріч. За словами Стельмащука, Клячківський днем ховається в лісах, а вночі в будинках помічників повстанців. В 1-1,5 км, як правило, розташовується для прикриття «відділ особливого призначення» під командуванням Василя Павлонюка (Узбека). Описав він і вигляд будинку, де переховувався Савур.
10 лютого 1945 року в район, в центрі якого знаходилися села Оржів, Грабів, Покоси, Суськ, Бровніки було перекинуто велике з'єднання НКВС. Воно складалося з 20-ї і 24-ї бригад внутрішніх військ НКВС. Уже в перший день радянські війська виявили і ліквідували загін «Узбека», який очолював охорону «Клима Савура». 22 партизана були вбиті. Однак самого командувача УПА-Північ знайти не вдалося.
12 лютого 1945 оперативно-військова група Клеванського райвідділу НКДБ і 233-го окремого батальйону ВВ НКВС під командуванням старшого лейтенанта Хабібуліна, проводячи прочісування лісу біля Оржівських хуторів Клеванського району Рівненської області, виявила трьох осіб, це були солдати УПА. Вони відмовилися здатися і відкрили вогонь, а потім почали бігти вглиб лісу. При переслідуванні всі були знищені. Клячківський був смертельно поранений сержантом Бароновим і єфрейтором Соколовим.
Радянські війська втратили одного вбитого. У убитих партизанів знайшли три пістолети-кулемети, два пістолети, револьвер, орден Червоного Прапора. Було упізнано лише тіло Клячківського. В ході операції були вбиті і заарештовані 42 «бандита» і 100 чоловік, які відмовилися мобілізуватися в Радянську армію.
Атаки УПА на міста в 1945
31 жовтня 1945 року УПА вирішила атакувати Станіслав. Напад на місто здійснив курінь "Скажені" під командуванням "Різуна" (Василя Андрусяка). Нальоту передував мінометний обстріл центру міста, що викликало паніку. Потім в місто увійшли до 400 повстанців. Групи атакували заздалегідь вказані цілі — відділ НКВС, обком партії, військкомат, аптеки, магазини, склади, квартири партактиву і квартири співробітників держбезпеки. Відступили вони організовано, взявши в полон до півсотні людей (партійців і енкаведистів) і захопивши завидні трофеї .
Післявоєнний період
Після закінчення Німецько-радянської війни територія УРСР зазнала істотних змін. 29 червня 1945 СРСР і Чехословаччина уклали договір, згідно з яким до складу УРСР увійшла Закарпатська область. 16 серпня 1945 Радянський Союз уклав договір з Польщею, згідно з яким Лемківщина, Холмщина, Надсяння та Підляшшя опинилися в складі Польської Народної Республіки, а Галичина і Волинь були закріплені за Радянським Союзом.
У післявоєнний період більшовицький режим проводив політику насильницької радянізації ново-приєднаних українських територій. З приходом Радянської влади на Волині та в Галичині були відновлені партійні і державні органи влади, знову організовані обласні та районні органи КП (б) У. Західноукраїнські міста почали швидко радянізовувалися за рахунок російського населення. У перші повоєнні десятиліття, в західноукраїнських області переселилися сотні тисяч росіян і східних українців. Ці люди прибували як фахівці народного господарства і як представники адміністративного апарату держави. Радянізація сприяла перетворенню всіх сфер життя за стандартами тоталітарного суспільства. Створювалися комсомольські і піонерські організації, створювалася агентурна мережа та мережа інформаторів.
Одним з перших кроків сталінського режиму стало знищення Української греко-католицької церкви (УГКЦ), яка відігравала важливу роль в суспільно-політичному і національно-культурного життя українців Галичини. Після смерті митрополита Аандрея Шептицького (листопад 1944) з ініціативи органів держбезпеки почалася ліквідація уніатства. Розгорнулася пропагандистська робота з дискредитації УГКЦ як "ворога народу" і "знаряддя українського буржуазного націоналізму".
У 1945 ще в більших масштабах, ніж в попередньому році, здійснювалося виселення сімей "бандитів і бандпосібників". Загальна кількість репресованих становило 7393 сім'ї (17 497 осіб).
За радянськими даними з 1 жовтня до 20 листопада 1945 мобільними загонами і групами військ Прикарпатського військового округу здійснена 31 операція по ліквідації "банд". При цьому було знищено 146, поранено 13 і затримано 969 "бандитів, співучасників, агентури і підозрілих осіб". Втрати мобільних підрозділів — 17 офіцерів, 46 рядових і сержантів убитими, 5 офіцерів і 9 рядових пораненими, ще двоє військовослужбовців потрапили в полон.
В інформаційному документі НКВС УРСР від 16 січня 1946 підбивалися підсумки "боротьби з бандитизмом" в західних областях України від лютого 1944 до 1 січня 1946. За цей період було проведено 39778 чекістсько-військових операцій, вбито 103 313, затримані 110 785 "бандитів", заарештовані 8370 "оунівців" і 15959 "активних повстанців", з'явилося з повинною 50058 чоловік. Крім того, затримані 83284 особи, які ухилялися від призову в Червону армію. Більшість з цих жертв склало цивільне населення, адже операції внутрішніх військ МВС супроводжувалися різноманітними зловживаннями. Навіть з радянських звітів можна дізнатися, що під час операції «були випадки незаконних розстрілів ні в чому не винних громадян, мародерства, пияцтва, недисциплінованості солдатів і офіцерів, і, що ще гірше, з цими злочинами не велася рішуча боротьба».
Взимку 1945-1946 року, як раз напередодні запланованих на 10 лютого 1946 виборів до Верховної Ради СРСР, комуністи вирішили нанести УПА рішучого удару. Була організована операція «Велика Блокада». Вона полягала в тому, що після 10 січня 1946 всю Західну Україну покрили гарнізони солдатів Червоної Армії і НКВС. Їх було сформовано 3,5 тис., і кожен нараховував від 20 до 100 солдатів і офіцерів, добре оснащених автоматичною зброєю. Крім того, були створені численні гончі групи, підтримувані бронетранспортерами, які проводили безперервні облави. «Велика Блокада» тривала до 1 квітня. Вона коштувала повстанцям як мінімум 5 тис. загиблих. Однак розгромити остаточно визвольний рух не вдалося.
17 лютого 1946 року поблизу села Рудники Маневицького району на Волині потрапив в заплановану засідку і був знищений командир бою під Гурбами Петро Олійник (Еней). Після загибелі Дмитра Клячківського він взявся виконувати обов'язки командування військовим округом УПА-Північ.
24 лютого 1946 року рейдова група 215-го стрілецького полку ВВ НКВС в районі Чорного лісу на Станіславщині атакувала групу повстанців з 10 чоловік. Бій був коротким, загін перебили за півгодини. У числі загиблих був командир ТО-22 «Чорний ліс», Василь Андрусяк (Різун).
1 квітня 1946 року у результаті спецоперації був спійманий у Львові живим командир військового округу «Лисоня» Омелян Польовий. Спочатку був засуджений до розстрілу. Згодом вирок змінили до 25 років таборів.
За даними радянської сторони, в квітні-серпні 1946 на території західного регіону України органами МВС і МДБ, внутрішніми і прикордонними військами було проведено 42 175 військово-чекістських операцій, в результаті яких вбито 3277, заарештовано і захоплено в полон 3364 члена ОУН і УПА, вилучено 7225 одиниць зброї. Поряд з цим в 1946 винищувальні батальйони здійснили 16907 операцій проти повстанців і підпільників, в результаті чого вбито понад однієї тисячі і затримані 5410 осіб, пов'язаних з визвольним рухом, захоплено 2902 одиниці зброї.
Всього за радянськими даними в 1946 було зареєстровано 1619 збройних акцій з боку ОУН-УПА, з яких 78 — напади на співробітників МВС і МДБ; на солдатів і офіцерів Радянської Армії — 123; на бійців ВБ — 204.
Досвід «Великої блокади» і літніх місяців 1946 року змусив керівництво українського підпілля усвідомити, що можливості «повстансько-партизанської боротьби» проти переважаючих сил комуністичного режиму вичерпані. У Совєтів були практично необмежені можливості компенсувати втрати. Упівці були позбавлені такої можливості. У липні 1946 року керівництво українського підпілля ухвалило рішення поступово розпустити великі загони УПА і перекласти всю тяжкість подальшої боротьби на боївки ОУН і СБ.
4 жовтня 1946 ЦК КП(б)У прийняв постанову "Про стан боротьби із залишками українсько-німецьких націоналістів у західних областях УРСР". МВС і МДБ, секретарів обкомів і райкомів партії зобов'язували покінчити з недооцінкою в боротьбі із залишками формувань УПА і підпілля ОУН і найближчим часом домогтися їх повної ліквідації. перед командуванням Прикарпатського ВО ставилося завдання створити оперативні групи в тій місцевості, де помічені прояви бойової діяльності повстанців і підпільників, і активізувати боротьбу з ними. Постанова припало на час підготовки виборів до Верховної Ради УРСР.
Так почалася ще одна хвиля тотального наступу на сили визвольного руху з метою їх паралізації на виборах і подальшої ліквідації. З 1 січня по 20 березня 1947 війська і органи МВС і МДБ вчинили 12 268 операцій, в результаті яких ОУН і УПА понесли 966 чоловік убитими і 1478 захопленими в полон. Власні втрати обчислювалися в 355 чоловік. Органи МВС УРСР від 20 по 31 січня 1947 провели спеціальні операції, в ході яких на підставі агентурних розробок завдали ударів по керівних центрах і кадрах визвольного руху. На Волині-Полісся їм вдалося ліквідувати 79 відповідальних працівників ОУН і УПА. Серед убитих шеф СБ-ОУН Микола Арсенич. За оцінками радянської сторони, вжиті заходи привели до того, що в підпіллі ОУН зараз повна розгубленість, втрата зв'язків і управління низовими організаціями. Зазначалося посилення тенденції добровільної здачі повстанців і підпільників органам радянської влади або перехід їх на польську територію.
За січень-березень 1947 радянські джерела відзначили 272 акцій з боку ОУН і УПА. При цьому підкреслювалося, що стан боротьби з українським підпіллям погіршується, в результаті чого посилюється активність і ростуть втрати радянської сторони. ЦК КП (б) У ухвалив 5 квітня 1947 постанову "Про посилення боротьби із залишками банд українсько-німецьких націоналістів у західних областях УРСР". У ній зазначалося на слабке ведення боротьби з загонами УПА і підпіллям ОУН з боку партійних організацій західних областей і МГБ, підкреслювалося, що органи держбезпеки незадовільно готують і проводять військово-чекістські операції, значна частина яких закінчуються безрезультатно. Зверталася увага й на недоліки бойового і політичного підготовки бійців винищувальних батальйонів.
Однією з головних цілей радянських органів держбезпеки був командир УПА-Захід Василь Сидор (Шелест). Його з дружиною 14 квітня 1949 року знайшла опергрупа МДБ під командуванням старшого лейтенанта Литвиненко 14 квітня 1949 року селі Осмолода на Станіславщині. Обох знищили в ході бою.
У період з травня 1945 по 1949 радянська влада оголосила 7 амністій для учасників націоналістичного підпілля. Пропозицією уряду скласти зброю в обмін на повне прощення в травні 1945 року скористалося до 30 тис. повстанців, а всього до грудні 1949 рр. — понад 77 тис. учасників руху Опору. Багатьох з них очікувала жорстока доля — смертна кара, каторга, заслання.
Контакти з УПА з іншими антикомуністичними рухами
З 1945 року УПА активно взаємодіяла з польським антикомуністичним підпіллям. У травні з ініціативи Армії Крайової в березні в Руді-Ружанецькій між нею і УПА були проведені переговори і досягнуті домовленості про спільні дії проти радянських військ. Успішність контактів українського і польського підпілля варіювалася по регіонах. У деяких прикордонних українсько-польських землях вони тривали з 1945 аж до 1948 р. В інших регіонах, співпраця між польськими та українськими націоналістами була менш успішною і фактично обмежувалося нейтралітетом, в інших регіонах загони УПА і АК-WIN проводили спільні дії проти польської міліції та управління безпеки.
Одним з найбільш потужних центрів збройного опору в СРСР в післявоєнний період, поряд із Західною Україною і Польщею були країни Балтії, де активно діяли «Лісові брати». Лідером антирадянської визвольної боротьби виступала Литва, де до 1953 року велося збройний опір радянській владі. ОУН звертали особливу увагу на необхідність встановлення зв'язків з представниками литовського підпілля, обумовлюючи це тим, що окремі члени литовської політичної еміграції ще в 1946 увійшли до складу Антибільшовицького блоку народів (АБН). Перші контакти з литовським антирадянським рухом Опору вдалося налагодити в 1948 році на території південної Білорусі. Тут з групою литовських партизан, яка перейшла на цю територію, зміг вийти на зв'язок Кобринський надрайонний провід ОУН. У зв'язку з цим 15 січня 1949 року керівник проводу ОУН на Північно-західних українських землях (ПЗУЗ) Василь Галаса написав листа керівнику Брестського окружного проводу ОУН, в якому схвалював спроби підпілля ОУН на території білоруського Полісся налагодити контакти з представниками литовського визвольного руху. Від білоруського окружного провідника він вимагав встановити зв'язок з керівництвом литовських націоналістичних організацій, попередньо дізнавшись про їх структуру, програму, тактику антирадянської збройної боротьби і отримавши дані про стан боротьби литовського підпілля проти радянської влади на території Литви.
Для пошуку контактів з представниками балтійських рухів Опору був організований влітку 1950 року рейд українських повстанців на територію Балтії. Учасники групи ОУН (б) взяли з собою як пропагандистський матеріал брошури «Чи ведуть більшовики до комунізму», «Хто такі бандерівці і за що вони борються» Петра Федуна-«Полтави», «Платформа УГВР» і «Універсал УГВР». За свідченням дружини Василя Галаси, учасники групи були настільки перевантажені пропагандистською літературою, що не могли взяти з собою більшої кількості запасів продовольства.
Діяльність УПА на теренах Чехословаччини
Перші бандерівці почали проникати на територію Чехословаччини ще в 1945 році. Ця країна їх цікавила, як найкоротший маршрут до американської зони окупації в Австрії і Німеччині. Також їх акції носили пропагандистський характер — роздача листівок, заклики вливатися в загони ОУН-УПА, критика радянської влади. У серпні 1945 року на територію Словаччини з Польщі здійснив рейд курінь УПА під командуванням «Прута» (Павла Вацика). Цілью куреня було звільнення табору з німецькими військовополоненими в Кісаку. УПА сподівалася включити їх до своїх лав, однак через протидію чеської розвідки, рейд закінчився невдало. 10 вересня 1945 року курінь повернувся на територію Польщі.
У листопаді 1945 року УПА відправила на територію Чехословаччини вже кілька загонів (сотні Мирона, Кармелюка, Сокола, Периги, Бровка і Горбового). Повстанці захопили кілька сіл — Збій, Нову Седліцю, Ублю, Улич і так далі. Так чи інакше, уряд послав у ці райони армію — 2500 чоловік, які знову видавили повстанців з країни (6 грудня 1945 року операція закінчилася).
У березні-квітні 1946 року УПА знову організувала великий рейд до Словаччини. На територію країни увійшло три сотні (Мирона, Кармелюка і Біра). Бандерівці захопили кілька десятків сіл у Східній Словаччині. Намагаючись розіграти національну карту, вони закликали словаків воювати за Йозефа Тисо, організовували сільські збори в словацьких селах. Їх планом було вирішено організувати антикомуністичний партизанський рух в Словаччині (створити словацький загін «Врхала»), що, втім, їм не вдалося. Чехословацька армія 18 квітня 1946 року почала операцію «Широкі граблі» і витіснила загони УПА в Польщу. Східний кордон був посилений додатковими армійськими з'єднаннями і обладнаний вогневими точками.
Влітку 1947 року на територію Чехословаччини вторглися відразу три сотні ОУН-УПА. У відповідь чехословацька армія під командуванням генерала Юліуша Носко приступила до виконання операції «Б». У чехословаків не було досвіду контр-партизанської війни, їх частини були погано озброєні, недокомплект складав 25-35 %, реальним бойовим досвідом володіли тільки 12 % солдатів. Чехи несли величезні втрати, але Носко вніс тактичні зміни в план операції. Тепер армійські підрозділи, забезпечені раціями, ділилися на оперативні групи і розходилися по лісах і горах. Коли надходило повідомлення про виявлення загонів УПА в тому чи іншому районі, всі підрозділи стягувалися туди для їх знищення. Завдяки таким діям була оточена, знищена і частково полонена одна з трьох сотень УПА під командуванням Бурлаки (Володимира Щигельського).
З двох інших сотень (Михайла Дуди та Романа Гробельського) більш-менш цілою до Німеччини дісталася тільки одна (сотня Дуди). Гробельський був полонений чехами, а Дуда в 1950 року здійснив самогубство, коли був покинутий на парашуті англійською розвідкою в Івано-Франківську область і потрапив в оточення. За даними чехословацького міністерства внутрішніх справ, в результаті операції «Акція Б» було вбито 59 бандерівців, взято в полон і поранено 39, взято в полон 217 осіб, добровільно здався 29 осіб. З чехословацької сторони загинуло 24 солдати і співробітника держбезпеки. До американської зони окупації дісталося лише 1/5 первісного складу — 97 осіб.
УПА на теренах Польщі
ОУН розглядала південно-східні землі Польщі, де жили сотні тисяч українців, як невід'ємну частину Української держави. Взимку 1943—1944 років польське підпілля, головним чином Армія Крайова, освоює ці території. Усіх свідомих українських патріотів польські бойовики знищували фізично, вбиваючи при цьому їх дружин і дітей, а від решти українського населення вимагали заяв про лояльність і підтримку польського повстанського руху. Навесні-влітку 1944 року на Люблінщину увійшли кілька куренів УПА з Волині і Східної Галичини. Часто пишуть, що їх основною метою був захист українського населення. Однак, швидше за все, ОУН-Б і УПА, знаючи про передумови акції «Буря», також прагнули ліквідувати польське партизанський рух.
Ще в січні 1944 року українське підпілля заснувало тут свої структури, створивши в східних воєводствах Польщі (Підкарпатське, Люблінське) VI військовий округ УПА «Сян», підлеглий угрупованню УПА-Захід на чолі з Василем Сидором-«Шелестом». Українське підпілля в Польщі очолювали: Ярослав Старух-«Стяг» — провідник ОУН на Закерзонні, першим командиром ВО-6 «Сян» був хорунжий «Мушка» (Яків Чорній), після його загибелі в бою з військами НКВД у грудні 1944 року, командиром став майор Мирослав Онишкевич-«Орест», Петро Федорів-«Дальнич» — керівник Служби безпеки ОУН в Польщі і Василь Галаса-«Орлан» — відповідав за агітаційну діяльність. Найбільш відомими керівниками УПА на Закерзонні були «Рен» (Мартін Мізерний), «Бродич» (Роман Гробельский), «Хрін» (Степан Стебельський), «Бурлака» (Володимир Щигельський). Не дивлячись на свою нечисленність, українські партизани діяли дуже активно і рішуче.
Завданням відділів УПА був захист місцевого українського населення від примусової депортації в СРСР. З метою не допустити «деукраїнізації» споконвічної української етнічної території загони УПА нападали на переселенські комісії польських військових, вели боротьбу проти шовіністичних елементів, які тероризували українське населення, спалювали села, з яких були виселені українці й в які заселили поляків. Особливо активно УПА стала діяти з осені 1945 року. 9 вересня 1945 року командування УПА віддало своїм підрозділам наказ виступити проти операції виселення. Польська міліція та органи безпеки у відповідь часто вдавалися до репресій проти мирного українського населення. Потім було вирішено інтенсифікувати процес переселення українців до СРСР. На територію УРСР було вивезено близько 500 000 українців. УПА всілякими засобами чинить опір ґвалтівникам. Її дії були спрямовані на знищення і пошкодження шляхів сполучення — підрив мостів, залізничних колій, залізничних станцій і ліквідації переселенських комісій. Всього з липня 1945 до березня 1946 року оунівці провели в Східній Польщі понад 50 диверсій і терактів, спрямованих на зрив переселення українців до СРСР.
Особливу увагу заслуговують бої за місто Бірча, упівці на чолі з командиром «Реном» тричі там атакували гарнізон Війська Польського, і тільки остання атака в січні 1946 року була невдалою.
Слід зазначити, що до початку 1947 року всі найбільш боєздатні сили армії і військ безпеки народної Польщі були задіяні в боротьбі проти польського збройного націоналістичного підпілля, яке було підпорядковане емігрантському уряду в Лондоні. На боротьбу з УПА сил явно не вистачало. На Закерзонні діяли кілька озброєних організацій польського антикомуністичного підпілля, які орієнтувалися на лондонський уряд. Головною збройною силою була Армія Крайова (АК), яка в 1945 році була перейменована У «Воля і Незалежність» (ВіН). АК була формально розпущена 19 січня 1945 року наказом її головнокомандувача Леопольда Окулицького («Ведмедика»). Однак були збережені склади зі зброєю і законспірована мережа бійців. Як вже було сказано вище, 1945 року ВіН спробувала домовитися з УПА про спільну боротьбу проти коммуністів. Однак на Закерзонні ще більш екстремістські організації, наприклад «Національні збройні сили» (НЗС). Всіх їх об'єднувало негативне, шовіністичне ставлення до українців. Вони бачили лише одне рішення «українського питання» — етнічну чистку. У червні 1945 року «НЗС» вирізали українське село Верховину, убивши 194 жителя, в тому числі жінок і дітей.
До остаточної ліквідації УПА на своїй території польська влада приступила в квітні 1947 року, створивши для цього оперативну групу «Вісла», яка складалася з п'яти армійських піхотних дивізій (3-я, 6-а, 7-а, 8-а, 9-а піхотні дивізії війська Польського), 1-й дивізії Корпусу внутрішньої безпеки та двох окремих полків (5-го саперного і 1-го автомобільного). Загальна чисельність задіяного особового складу налічувала до 20 тис. солдатів і офіцерів. Загальне керівництво було покладено на заступника начальника Генерального штабу війська Польського генерала Стефана Моссора.
Восени 1947 року після депортації 160 тис. українців з південно-східних воєводств Польщі діяльність УПА на Закерзонні стала безперспективною. У результаті незначна частина групи «Сян» пробилася через територію Чехословаччини в Західну Німеччину, інші осередки УПА розбили польські війська.
Контакти УПА зі спецслужбами країн Заходу
Після березневої промові прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Черчилля 1946, яка проголосила початок Холодної війни, ОУН, як і інші антирадянські визвольні організації східної Європи, потрапили в поле зору спецслужб Великої Британії і США. Особливо активними були в цих контактах прихильники ОУН-Б. Сподіваючись на розкол в антигітлерівської коаліції і близьку війну між США і Англією, з одного боку, і Радянським Союзом — з іншого, вони всерйоз розраховували, що Третя світова принесе Україні свободу і незалежність.
До 1947 року близько 250 тисяч українців опинилися в таборах для переміщених осіб в західних окупаційних зонах в Німеччині, Австрії та Італії. Багато з цих людей були членами ОУН або симпатизували їй. Після 1947 року бійці УПА почали проникати в американську окупаційну зону через Чехословаччину. Табори для переміщених осіб стали місцем поширення ідей українських націоналістів, а Степан Бандера поставив завдання встановлення контролю над українськими емігрантськими колами.
Одна з ряду секретних операцій ЦРУ проти СРСР, що проводилася у співпраці зі спецслужбами Великої Британії, Італії та ФРН, носила назву «Аеродинаміка». Її суть зводилася до того, що ЦРУ забезпечувало фінансування і навчання воїнів УПА, надавали тренувальні бази та інструкторів, а згодом закидало (десантування) повстанців на радянську територію. Там їм пропонувалося збирати найрізноманітнішу розвідувальну інформацію: дані про військові та промислові об'єкти, про дислокацію військових частин, їх назви, озброєння, оснащення, розташування аеродромів, довжину злітних смуг, типи літаків і їх кількість, точне місцезнаходження партійних і адміністративних будівель, розташування залізничних станцій, транспорт, настрій в армії і в народі, а також вербування в підпілля ОУН нових членів.
Операція в цілому провалилася. Більшість десантників знищили або схопили, якусь частину з них вдавалося перевербувати радянськими спецслужбами, і вже незабаром вони починали виходити в ефір, забезпечуючи західні спецслужби дезінформацією. Наприклад, після того як співробітники держбезпеки якого в червні 1951 справили захоплення групи парашутистів на чолі з членом ОУН (б) і кумом Бандери — Мироном Матвієйко, вони в наступні тижні і місяці «зустріли» ще 9 груп оунівців, при захопленні яких 18 осіб були знищені, а 26 потрапили в полон. При цьому п'ятеро з полонених виявили готовність співпрацювати з МДБ. І через деякий час радисти на чолі з Матвієйко почали постачати Захід радіограмами з дезінформацією. Згодом вони займалися цим протягом ще 10 років.
17 березня 1951 року УПА звернулася із закликом до уряду США надати допомогу українським повстанцям в боротьбі проти СРСР.
У січні 2017 року ЦРУ розсекретило велика кількість матеріалів, що стосуються відносин ЦРУ з українськими націоналістами. Американські розвідники встановили зв'язок з керівництвом Організації українських націоналістів (ОУН) відразу ж після війни, у другій половині 40-х років; і зв'язок цей перервався тільки на початку 90-х, з розпадом Радянського Союзу. Один з найбільш ранніх документів датований квітнем 1947 року. У звіті про терористичні акти, скоєні на території України зазначено, що у Львові підірвана електростанція, а в Корсунь-Шевченківському районі — гідроелектростанція. Повідомляється про велику кількість жертв серед мирного населення.
Остаточне придушення національно-визвольного руху
Втрати, які українське підпілля понесло в другій половині 1940-их років, складно було компенсувати. З початком 1950-х років подальшу боротьбу вели лише глибоко законспіровані збройні боївки ОУН. Боротьба з ними все частіше перетворювалася в «раптові випади». Під час переходів партизани вдавали себе за місцевих селян, мали з собою різні господарські знаряддя — сокири, пилки або вудки. Свої сліди вони поливали гасом, посипали тютюном або перцем, пересувалися по дну річок і струмків, або виходили на дороги, де панував жвавий рух, — все це, щоб обдурити погоню, яка вела пошуки з використанням собак. Активність підпілля впала, але це зовсім не заважало йому здійснювати час від часу точно неймовірні операції. Зухвала акція, наприклад була організована 10 липня 1951 року у Надвірній. Близько 23-ї години партизани увірвалися в місцевий госпіталь, вбили двох охоронців МДБ, які стежили за пораненою активісткою ОУН, забрали жінку і втекли.
У березні 1950 році був знищений головнокомандувач УПА Роман Шухевич. 3 березня 1950 року була заарештована зв'язкова Дарія Гусяк (псевдонім «Дарка», «Нуся»). За допомогою внутрішньокамерного впровадження агента МДБ «Рози» вдалося дізнатися точну адресу, за якою знаходилася інша помічниця Шухевича. 5 березня співробітники МДБ на чолі з Павлом Судоплатовим встановили, що Шухевич знаходиться в приміщенні кооперативної крамниці в селі Білогорща під Львовом. Як пише в своїх мемуарах Павло Судоплатов, генерал МДБ «Дроздов зажадав від Шухевича скласти зброю — в цьому випадку йому гарантували життя. У відповідь прозвучала автоматна черга. Шухевич, намагаючись прорвати кільце оточення, кинув з укриття дві ручні гранати. Зав'язалася перестрілка, в результаті якої Шухевич був убитий».
На рубежі 1950-1951 рр. МДБ розшукало в Демидівському районі Рівненщини командира УПА-Північ Івана Литвинчука-«Дубового», який в Польщі вважається одним із головних ініціаторів перших антипольських акцій. Оточений в бункері, він підірвав себе.
У 1952 році МДБ Хмельницької області ліквідувало дві партизанські групи ОУН в Київській області і три — в Вінницькій. Варто відзначити, що Радам вдалося створити в цій області фіктивний провід ОУН під керівництвом агента "N-26", проти членів підпілля він виступав під псевдонімом "Скоб". Згодом "N-26" зіграв важливу роль в ліквідації ЦП ОУН.
У липні 1953 року чекісти взяли в полон останнього командира УПА-Північ — Василя Галасу (Орлана). Для його упіймання була навіть створена спецгрупа МДБ «Захід» і розроблена окрема операція. Галасу взяли за допомогою снодійного. Він активно співпрацював зі слідством, його засудили на 10 років в'язниці в Житомирі.
Після смерті Шухевича командування силами підпілля прийняв полковник Василь Кук-«Леміш». Його заарештували разом з дружиною 24 травня 1954. Ця дата означала кінець існування українського підпілля як організованої структури. Однак і далі тривали пошуки окремих груп і осіб, які намагалися вижити в украй несприятливих обставин. Поступово їх виловлювало або винищувало КДБ.
Станом на 17 березня 1955 року в Західних областях УРСР залишалося в цілому 11 дрібних груп УПА, загальною чисельністю в 32 людини, 17 підпільників-одинаків, а також 50 нелегалів. Хоча така кількість повстанців вже було не в змозі адекватно реагувати на репресивні заходи радянської влади, проте в 1955-1956 роках вони здійснили 35 акцій, в тому числі 10 вбивств і 15 замахів.
У липні 1955 року в селі Сушки після 10-годинного бою було знищено останню боївку ОУН на Житомирщині, що складалася з двох підпільників. Останню активну групу ОУН, яка складалася з трьох осіб, КДБ фізично ліквідувало в квітні 1960 року у Тернопільській області.
За офіційними даними, підготовленими в радянські часи, підпілля ОУН-Б і УПА в 1944-1956 роках вчинила 14 424 збройних нападів. В результаті цих дій радянські солдати втратили 30 676 убитих, в тому числі 8340 співробітників органів внутрішніх справ, військовослужбовців внутрішніх і прикордонних військ, Червоної Армії і бійців винищувальних батальйонів. Більш 15 000 убитих становили цивільні особи — чиновники, селяни і колгоспники. У лютому 1990 року КДБ УРСР оприлюднило ці дані, і з тих пір вони прийняті в якості офіційних. Тим часом, самі співробітники спецслужб неодноразово відзначали, що цифри з вказаною вище довідки ні в якій мірі не можуть вважатися остаточними. По-перше, в неї не були включені червоноармійці-жертви оунівців початкового періоду Німецько-радянської війни. По-друге, не були враховані загиблі від рук ОУН-УПА радянські партизани. По-третє, відомості про загиблих надходили до органів влади вкрай нерегулярно, особливо в перші роки після відновлення радянського режиму на території західних областей УРСР, і тому облік вівся лише епізодично по окремим районам. І, нарешті, навіть існуючий облік неодноразово порушувався через постійні реорганізації як самих органів правопорядку і держбезпеки, так і відповідальних за протидію визвольному руху відповідних управлінь. Наприклад, в одній довідці зазначено, що найбільші втрати радянської сторони припали на 1945 рік і склали всього 3.451 чоловік. А в довідці МВС УРСР від 28 травня 1946, підготовленої міністром внутрішніх справ УРСР Тимофієм Строкачем для ЦК КП (б) У, зазначено, що втрати радянської сторони за той же, 1945, рік склали 1.072 людини при проведенні операцій проти УПА і 7.395 чоловік в результаті «бандпроявів».
З іншого боку, внаслідок репресій, здійснюваних спецслужбами для подолання УПА, були вбиті, арештовані або депортовані від 445 до 500 000 жителів західних областей України. Кількість одних лише убитих досягла більше 155 тис. повстанців, а депортованих — 203 662. Отже, радянські репресії, супроводжуючи боротьбу з підпіллям, торкнулися кожного десятого жителя Західної України.
В боях з УПА в 1944-45 роках, НКВС взяло в полон понад 300 німецьких військовослужбовців (переважно офіцерів абверу і гестапо), які за збігом обставин залишилися в повстанському середовищі. У підпіллі ОУН і УПА, до речі, німці діяли до кінця січня 1947 коли СБ ОУН цілеспрямовано їх ліквідувала, щоб не компрометувати рух перед Заходом.
У жовтні 1956 в Угорщині спалахнуло повстання проти місцевого комуністичного режиму. З колишніх членів УПА в еміграції було створено кілька добробатів, які вирушили до Будапешта і взяли участь в боях проти радянських окупаційних військ. Вони обороняли мости через Дунай, які об'єднують дві частини угорської столиці — Буду і Пешт. Більшість з них загинуло.
Самого лідера ОУН-Б, Степана Бандеру в жовтні 1959 року в Мюнхені за наказом Микити Хрущова вбив кілер КДБ Богдан Сташинський. Після звільнення в 1944 році з німецького концтабору Бандера керував оунівським рухом у еміграції. Тим часом, коли частина його соратників після війни (Лев Ребет, Микола Лебідь) — спершу із суто кон’юнктурних причин — почали дозрівати до сприйняття ліволіберальних європейських цінностей і фактично розкололи вже бандерівську фракцію ОУН, Бандера до кінця життя залишався інтегральним націоналістом.
Примітки
- Українська Повстанська Армія (УПА) як військове формування в структурі українського повстанського руху
- Летопись УПА. Т. 7: Борьба против УПА и националистического подполья: информационные документы ЦК КП(б)У, обкомов партии, НКВД-МВД, МГБ-КГБ 1949-1959. Книга четвертая: 1949-1959 / HAH Украины.
- Георгий Санников. Большая охота. Разгром вооруженного подполья в Западной Украине, 2002 год. ISBN 5-224-03311-X[недоступне посилання]
- Кентій А. В. — 5. Боротьба ОУН і УПА на протибільшовицькому фронті // Розділ 4. «Двофронтова» боротьба УПА (1943 — перша половина 1944 рр. — cт. 2
- Антифашистський Рух опору в роки Великої Вітчізняної Війни на территории України. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Кафедра історії України. Тернопіль, 2006. С.13.
- Сталинские коммандос. Украинские партизанские формирования, 1941–1944 (рос.) 2-е изд., испр. и доп. – Москва: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2012.
- ГАРФ. Ф. 9478. Оп. 1. Д. 63. Л. 72-73.
- Мотика Ґжеґож. Від Волинської різаніні до операції "Вісла". Польсько-український Конфлікт 1943-1947 рр. / Авториз. пер. з пол. А. Павлишина, післям. д.і.н. І. Ільюшіна. - К .: Дух і літера, 2013. - с. 221
- Кентій А. Нарис БОРОТЬБИ ОУН-УПА в Україні (1946-1956 рр.). - К .: Інститут історії України НАН України, 1999. - С. 83.
- Стародубець Г. Генеза українського повстанського запілля. Тернопіль. 2008. С. 232.
- Мотика Ґжеґож. Від Волинської різаніні до операції "Вісла". Польсько-український Конфлікт 1943-1947 рр. / Авториз. пер. з пол. А. Павлишина, післям. д.і.н. І. Ільюшіна. - К .: Дух і літера, 2013. - с. 221
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 11 липня 2021.
- Військове будівництво в Радянській Україні. 1917 – поч. 30-х рр. // Історія українського війська. – Львів, 1996. - с 396
- W. Hrynewycz, Wijśkowe budiwnyctwo w Radjanśkij Ukrajini (kineć 30-ch - 80-ti roky XX st.), S. 375.
- Litopys UPA. Nowa serija, t. 4, s. 181
- Украинские националистические организации в годы второй мировой войны. Том 2 1944-1945 Москва. РОССПЭН 2012 Стр. 60-71
- ЦА ФСБ России, ф.100, оп.11, д.7, лл. 133–139. Копия
- Litopys UPA. Nowa serija, t. 4, s. 181.
- Litopys UPA. Nowa serija, t. 4, s. 191.
- ОУН и УПА в 1944 году: Документи. У 2 ч. Ч. 1. Упорядник: О. Веселова, С. Кокін, О. Лисенко, В. Сергійчук. Відповідальний редактор С. Кульчицький / НАН України. Інститут історії України. - К .: Інститут історії України, 2009. - с. 105-109
- Гогун А. Как погиб генерал Ватутин // Посев, 2004 год, № 5 (1520).
- Мотика Ґжеґож. Від волинської різанини до операції "Вісла". Польсько-український конфлікт 1943‒1947 рр. / Авториз. пер. з пол. А. Павлишина, післям. д.і.н. І. Ільюшина. ‒ К.: Дух і літера, 2013. ‒ С. 222.
- Організація українських націоналістів и Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України / С.В. Кульчицький (відп.ред.). - К .: Наук. думка, 2005. - с. 213
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ОУН і УПА в 1944 році: Документи. В 2 ч. Ч. 1. Упоряд.: О. Веселова, С. Кокін, О. Лисенко, В. Сергійчук. Відп. ред. С. Кульчицький / НАН України. Інститут історії України. — К.: Інститут історії України, 2009. — . с 285
- Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України / С.В. Кульчицький (відп.ред.). - К.: Наук. думка, 2005. - с. 212-213
- Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України / С.В. Кульчицький (відп.ред.). - К.: Наук. думка, 2005. - с. 326
- Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України / С.В. Кульчицький (відп.ред.). - К.: Наук. думка, 2005. - с. 355
- Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України / С.В. Кульчицький (відп.ред.). - К.: Наук. думка, 2005. -
- Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України / С.В. Кульчицький (відп.ред.). - К.: Наук. думка, 2005. - с. 357
- RGWA, i. 38 698, op. 1, t. 3, k. 58, Opis działań operacyjno-bojowych pododdziałów 19 Brygady Strzeleckiej WW NKWD dotyczących likwidacji UPA od 28 IV do 1 V 1944 r.
- UPA w switli dokumentiv z borotby za Ukrajinśku Samostijnu Sobornu Derżawu 1942–1950 rr., t. 2, s. 48;
- Мороз В. Діяльність сотні "Сіроманці” у Львівській воєнній окрузі "Буг” (весна–осінь 1944 р.) / В. Мороз // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. - 2012. - Вип. 22. - С. 329
- Літопис УПА. Нова серія. – Т. 12. – С. 488.
- Літопис Української Повстанської Армії. – Т. 39: Тактичний відтинок УПА 28-й “Данилів”: Холмщина і Підляшшя (Документи і матеріяли). – Торонто; Львів, 2003. – С. 41; Літопис УПА. Нова серія. – Т. 12. – С. 414–415; Пограничные войска СССР в Великой Отечественной войне. 1942–1945. – М.: Наука, 1976. – С. 678–680.
- Губка І. Пирятин: перемога і трагедія… – С. 124–125.
- ГДА СБУ. – Ф. 2. – Оп. 31 (1960). – Спр. 1. – Арк. 97–98; Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 55. – Арк. 83а; Державний архів Львівської області (далі – ДАЛО). – Ф. П-3. – Оп. 1. – Спр. 436. – Арк. 92.
- Білас І. Репресивно-каральна система в Україні 1917–1953. 1994. – Кн. 2: Документи і матеріали. – К.: Либідь–Військо України, – С. 585.
- Motyka Grzegorz. Ukraińska partyzantka, 1942—1960. — Warszawa, 2006. — s. 492
- Motyka Grzegorz. Ukraińska partyzantka, 1942-1960. - Warszawa, 2006. - s. 493
- RGWA, z. 38724, op. 1, t. 9, k. 136-137, Opis działań bojowych samodzielnego oddziału do walki z bandformacjami UPA 29-30.08.44.
- Litopys UPA, t. 39, s. 44-45.
- Motyka G. Ukrainska partyzantka 1942—1960. Dzialalnosc organizacji ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii. Warszawa, 2006. — s. 494
- Літопис УПА нової серії, Том 12. Хроніка сотні Сіроманців на с.494-496
- UPA w switli dokumentiv z borotby za Ukrajinśku Samostijnu Sobornu Derżawu 1942–1950 rr., t. 2, s. 19.
- I. Błagowieszczański, Dzieje 1 Armii Polskiej w ZSRR maj-lipiec 1944, Warszawa 1972, s. 23. Patrz też: R. Brzozowski, Tarcza na niebie, Warszawa 1978, s. 88–104.
- Liczby takie podaje, powołując się na raporty Sowietów, Stepan Stebelski „Chrin” w Przez śmiech żelaza, Oficyna Wydawnicza Mireki 2012, s. 122.
- ОУН і УПА в 1944 році: Документи. В 2 ч. Ч. 1. Упоряд.: О. Веселова, С. Кокін, О. Лисенко, В. Сергійчук. Відп. ред. С. Кульчицький / НАН України. Інститут історії України. — К.: Інститут історії України, 2009. — с. 4
- Litopys UPA. Nowa serija, t. 4, s. 274.
- W. Hrynewycz, Wijśkowe budiwnyctwo w Radjanśkij Ukrajini (kineć 30-ch — 80-ti roky XX st.), s. 376–377.
- Litopys UPA. Nowa serija, t. 4, s. 216
- Літопис УПА. Нова серія. Т.4: Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС-МВС, МДБ-КДБ 1943-1959. Книга перша: 1943-1945 / HAH України. Інститут української археографіі тa джерелознавства ім . М. C. Грушевського; Видавництво "Літопис УПА” та ін. – Київ-Торонто, 2002. – с. 273-274
- Litopys UPA. Nowa serija, t. 4, s. 272.
- Білас І. Репресивно-каральна система в Україні (1917–1953): суспільно-політичний та історико-правовий аналіз. Кн. 2. – К.: "Либідь”–"Військо України”, 1994. – с. 567.
- A. Kentij, Ukrajinśka Powstanśka Armija w 1944–1945 rr., s. 172–173.
- OUN i UPA u druhij switowij wijni, red. P. Kowal, „Ukrajinśkyj Istorycznyj Żurnał” nr 6, 1994, s. 103.
- Літопис УПА. Нова серія. Т.4: Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС-МВС, МДБ-КДБ 1943-1959. Книга перша: 1943-1945 / HAH України. Інститут української археографіі тa джерелознавства ім . М. C. Грушевського; Видавництво "Літопис УПА” та ін. – Київ-Торонто, 2002. – с. 190
- UPA w switli dokumentiv z borotby za Ukrajinśku Samostijnu Sobornu Derżawu 1942–1950 rr., t. 2, s. 65. Też: Litopys UPA. Nowa serija, t. 4, s. 286; S. Makarczuk, Radianśki metody borotby z OUN i UPA (za materiałamy 1944–1945 rr. z Drohobyćkoji ta Lwiwśkoji obłastej), [w:] Drohobyćkyj Krajeznawczyj Zbirnyk. Specwypusk do 60-riczczia UPA, Drohobycz 2002, s. 72
- UPA w switli dokumentiv z borotby za Ukrajinśku Samostijnu Sobornu Derżawu 1942–1950 rr., t. 2, s. 68. Wg innych danych zaatakowały Jezupol bojówka „Tyrsy”, część „Ł”, wypuścili 8 aresztowanych. Patrz: DA SBU, z. 13, j.a. 376, t. 61, k. 9–10.
- Володимир Сергійчук. Десять буремних літ. Західноукраїнські землі у 1944-1953 рр. Нові документи і матеріали. – К.,1998. - с. 176
- D. Wiedieniejew, O. Łysenko, Projawy teroru i teroryzmu w protystojani radianśkoji włady ta OUN i UPA w zachidnoukrajinśkomu rehioni pisljawojennoji doby, s. 750.
- Desiat buremnych lit. Zachidno-ukrajinśki zemli w 1944–1953 rokach, s. 347.
- Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України / С.В. Кульчицький (відп.ред.). - К.: Наук. думка, 2005. - с. 359-360
- Выписка из протокола допроса руководителя УПА—Запад А.А. Луцкого о сотрудничестве ОУН с немецкими разведывательными органами в довоенный период, о II конгрессе ОУН, создании «Украинского легиона» и участии его в карательных экспедициях против партизан . Луцкого расстреляли в Киеве в ноябре 1946 года [ 8 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Опубл.: Степан Бандера у документах радянських органів державноі безпеки. Киів, 2009. Т. 1. С. 509-531.
- Из протокола допроса руководителя УПА-Запад А.А. Луцкого о его участии в создании и руководстве УПА и Украинской народной самообороны (УНС) [ 29 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Опубл.: Степан Бандера у документах радянських оргашв державноі безпеки. Ku'ie, 2009. Т. 1. С. 532-553.
- Выписка из протокола допроса руководителя «УПА—Запад» А.А. Луцкого о заседаниях Главного провода ОУН— Бандеры, переговорах с немцами, венграми, поляками, мельниковцами и отношении Провода к УГВР [ 8 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны. Документы. В двух томах. Том 2. 1944-1945. С. 736-741
- ОУН і УПА в 1945 році: Збірник документів і матеріалів. В 2 ч. / Ред. кол.: Боряк Г. В., Веселова О. М., Даниленко В. М., Кульчицький С. В. (відп. ред.); Вступ Лисенко О. Є.; Упоряд.: Веселова О. М. (відп. упоряд.), Гриневич В. А., Сергійчук В. І. НАН України. Інститут історії України. — Ч. 1. — К.: Інститут історії України, 2015. — с. 7
- ОУН і УПА в 1945 році: Збірник документів і матеріалів. В 2 ч. / Ред. кол.: Боряк Г. В., Веселова О. М., Даниленко В. М., Кульчицький С. В. (відп. ред.); Вступ Лисенко О. Є.; Упоряд.: Веселова О. М. (відп. упоряд.), Гриневич В. А., Сергійчук В. І. НАН України. Інститут історії України. — Ч. 1. — К.: Інститут історії України, 2015. — с. 6
- Роман Шухевич у документах радянських органів державної безпеки (1940—1950), т. 1—2. К., 2007
- ОУН і УПА в 1945 році: Збірник документів і матеріалів. В 2 ч. / Ред. кол.: Боряк Г. В., Веселова О. М., Даниленко В. М., Кульчицький С. В. (відп. ред.); Вступ Лисенко О. Є.; Упоряд.: Веселова О. М. (відп. упоряд.), Гриневич В. А., Сергійчук В. І. НАН України. Інститут історії України. — Ч. 1. — К.: Інститут історії України, 2015. — 72
- Білас І. Г., 1994, Кн. 2. — С. 605. — Включая военнослужащих ВВ НКВД..
- ОУН і УПА в 1945 році: Збірник документів і матеріалів. В 2 ч. / Ред. кол.: Боряк Г. В., Веселова О. М., Даниленко В. М., Кульчицький С. В. (відп. ред.); Вступ Лисенко О. Є.; Упоряд.: Веселова О. М. (відп. упоряд.), Гриневич В. А., Сергійчук В. І. НАН України. Інститут історії України. — Ч. 1. — К.: Інститут історії України, 2015. — 72-73
- RGWA, z. 38699, op. 1, t. 17, k. 386
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- Донесение B.C. Рясного Л.П. Берии об аресте командующего северо-западной объединенной группы УПА Ю.А. Стельмащука по кличке «Рудой» и ликвидации одного из руководителей УПА Клима Савура [ 31 липня 2021 у Wayback Machine.] // Украинские националистические организации в годы второй мировой войны. Том 2 1944-1945 Москва. РОССПЭН 2012 Стр. 567-568
- Wnutriennije Wojska w Wielikoj Otiecziestwiennoj Wojnie 1941–1945 gg, s. 654.
- UPA w switli dokumentiv z borotby za Ukrajinśku Samostijnu Sobornu Derżawu 1942–1950 rr., t. 2, s. 83; Desiat buremnych lit. Zachidno-ukrajinśki zemli w 1944–1953 rokach, s. 176.
- Війна після війни. Юрій ШАПОВАЛ, доктор історичних наук, професор[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
- Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України / С.В. Кульчицький (відп.ред.). - К.: Наук. думка, 2005. - с. 386
- Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України / С.В. Кульчицький (відп.ред.). - К.: Наук. думка, 2005. - с. 385
- ОУН і УПА в 1945 році: Збірник документів і матеріалів. В 2 ч. / Ред. кол.: Боряк Г. В., Веселова О. М., Даниленко В. М., Кульчицький С. В. (відп. ред.); Вступ Лисенко О. Є.; Упоряд.: Веселова О. М. (відп. упоряд.), Гриневич В. А., Сергійчук В. І. НАН України. Інститут історії України. — Ч. 1. — К.: Інститут історії України, 2015. — с. 80
- Российский государственный военный архив (РГВА), ф. 38675, on. 1, д. 12, л. 130.
- Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України / С.В. Кульчицький (відп.ред.). - К.: Наук. думка, 2005. - с. 400-401
- Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України / С.В. Кульчицький (відп.ред.). - К.: Наук. думка, 2005. - с. 402
- Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України / С.В. Кульчицький (відп.ред.). - К.: Наук. думка, 2005. - с. 405
- Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України / С.В. Кульчицький (відп.ред.). - К.: Наук. думка, 2005. - с. 407
- Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України / С.В. Кульчицький (відп.ред.). - К.: Наук. думка, 2005. - с. 408
- Подробнее о польско-украинском сотрудничестве см.: Motyka Grz., Wnuk R. Pany i rezuny. Wspolpraca AK-WiN i UPA 1945—1947. Warszawa, 1997. P. 73-138.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 8 серпня 2021.
- Літопис УПА. Т. 28. Марія Савчин («Марічка»). Тисяча доріг (спогади). – Торонто-Львів: Видавництво «Літопис УПА», 1995. – С. 382.
- Litopys UPA, t. 3, Toronto 1987, s. 167—176; W. Wjatrowycz, Rejdy UPA terenamy Czechosłowaczczyny, Toronto–Lwiw 2001, s. 63–72.
- Por. W. Wjatrowycz, Rejdy UPA terenamy Czechosłowaczczyny, s. 75–76.
- Motyka G. Ukraińska partyzanka 1942—1960: Dzialność Organizacji Ukraińskich nacjonalistów i Ukraińskiej Powstańczej Armii. Warsawa, 2006. S. 594
- Motyka G. Ukraińska partyzanka 1942—1960: Dzialność Organizacji Ukraińskich nacjonalistów i Ukraińskiej Powstańczej Armii. Warsawa, 2006. S. 597—599
- Motyka G. Ukraińska partyzanka 1942—1960: Dzialność Organizacji Ukraińskich nacjonalistów i Ukraińskiej Powstańczej Armii. Warsawa, 2006. S. 602—604
- Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України / С. В. Кульчицький (відп.ред.). — К.: Наук. думка, 2005. — с. 274.
- Motyka G. Ukrainska partyzantka 1942—1960. Dzialalnosc organizacji ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii. Warszawa, 2006. — s. 577—579
- Grzegorz Motyka, Ukraińska Partyzantka 1942—1960, Warszawa: Rytm, 1999, s. 328, .
- Motyka G. Ukrainska partyzantka 1942—1960. Dzialalnosc organizacji ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii. Warszawa, 2006. — s. 579—580
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Шаповал Ю. ОУН і УПА на терені Польщі (1944−1947 рр.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2000. — 240 с. — .
- Білас І. Репресивно-каральна система в Україні (1917–1953): суспільно-політичний та історико-правовий аналіз. Кн. 2. – Київ: "Либідь”–"Військо України”, 1994. – с. 668-669
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
- 17 марта 1951 года // журнал «Мастер-ружьё», № 3 (120), март 2007. стр.94
- Підрив електростанцій Українською Повстанською Армією. [Архівовано 17 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Wikisource
- Motyka G. Ukrainska partyzantka 1942—1960. Dzialalnosc organizacji ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii. Warszawa, 2006. — s. 615
- Litopys UPA. Nowa serija, t. 7, s. 514.
- Шаповал Ю. Війна після війни // Літопис УПА. Нова серія. Т. 3. С. 27.
- Анатолій Зборовський «Останній бій УПА на Житомирщині», «Бучанські новини» № 29 (334), 23 липня 2010, стор. 11
- Motyka G. Ukraińska partyzantka 1942—1960. — Warszawa, 2006. - s. 648
- ЦГАООУ. — Ф. 1. — Оп.23. — Д. 2967. — Л. 25
- Мотика Ґжеґож. Від волинської різанини до операції "Вісла". Польсько-український конфлікт 1943‒1947 рр. / Авториз. пер. з пол. А. Павлишина, післям. д.і.н. І. Ільюшина. ‒ К.: Дух і літера, 2013. ‒ с. 227
- Вєдєнєєв Д. В., Биструхін Г. С. Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА. 1920—1945. -К.: Генеза, 2006. — С. 262
- Юрій Киричук. Історія УПА Тернопіль, 1991
Література
- Motyka G. Ukraińska partyzantka 1942—1960. — Warszawa, 2006. - 720 s. [ 6 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны. Документы. В 2-х томах. – Том 2: 1944–1945 / Редколлегия: Аргизов А. Н. (председатель), Борисенок Е. Ю., Дюков А. Р., Кузеленков В. Н., Мироненко С. В., Наумов О. В., Панин С. О., Пермяков И. А., Пивовар Е. И., Сорокин А. К., Степанов А. С., Тарасов В. П., Христофоров В. С., Царевская-Дякина Т. В., Юрасов А. В. Составители: Царевская-Дякина Т. В. (отв. составитель), Воякина H. Н., Доброхотов Л. Н., Емельянова H. М., Зюзина И. А., Коротаев В. И., Костыгов В. В., Кочетова А. С., Лучкина Л. Я. Федеральное архивное агентство; Российский государственный архив социально-политической истории; Государственный архив РФ; Российский государственный военный архив; Архив Президента РФ; Управление регистрации и архивных фондов Федеральной службы безопасности РФ; Архив Службы внешней разведки РФ; Центральный архив Министерства обороны РФ. – М.: РОССПЭН, 2012. – 1167 с. [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Нариси з історії політичного терору і тероризму в Україні XIX-XX ст. — К.: Інститут історії України НАН України, 2002 [ 5 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Матеріали та документи Служби безпеки ОУН (б) у 1940-х рр. / Упоряд.: О. Є. Лисенко, І. К. Патриляк. Відп. ред. С. В. Кульчицький — К.: Ін-т історії України НАН України, 2003. — 254 с. — ISBN 966-02-2729-9. [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Шаповал Ю. ОУН і УПА на терені Польщі (1944−1947 рр.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2000. — 240 с. — ISBN 966-02-1803-6. (укр.) [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Реабілітовані історією. Івано-Франківська область: Книга 1 / Упоряд., авт. передм. Л. Вардзарук. Науково-редакційний відділ "Реабілітовані історією" при Івано-Франківській облдержадміністрації. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. – 983 с. [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Реабілітовані історією. Івано-Франківська область: Книга 2 / Упоряд., авт. передм. Л. Вардзарук. Науково-редакційний відділ "Реабілітовані історією" при Івано-Франківській облдержадміністрації. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2006. – 989 с. [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Білас І. Репресивно-каральна система в Україні (1917–1953): суспільно-політичний та історико-правовий аналіз. Кн. 1. – К.: "Либідь”–"Військо України”, 1994. – 432 с. [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Білас І. Репресивно-каральна система в Україні (1917–1953): суспільно-політичний та історико-правовий аналіз. Кн. 2. – К.: "Либідь”–"Військо України”, 1994. – 686 с. [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Марчук І., Тищенко О. Гурби. Квітень 1944-го. Рівне: видавець Олег Зень, 2007. - 198 c. [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Петро Мірчук. Українська Повстанська Армія 1942-1952. Українська Повстанська Армія (1942—1952): Документи і матеріали. — Львів : Просвіта, 1991. — ISBN 5-7707-0630-9. [ 18 липня 2021 у Wayback Machine.]
- УПА та ВіН у боротьбі з тоталітаризмом. 1945—1947. Документи, спогади. — Вишгород. — ФОП Сергійчук М. І., 2019. — 592 с. [ 24 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Вєдєнєєв Д.В., Биструхін Г.С. Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА. 1920-1945. — К.: Генеза, 2006. — 408 с.; іл. схеми. ISBN 966-504-544-X [ 26 червня 2021 у Wayback Machine.]
- ОУН і УПА в 1944 році: Документи. В 2 ч. Ч. 1. Упоряд.: О. Веселова, С. Кокін, О. Лисенко, В. Сергійчук. Відп. ред. С. Кульчицький / НАН України. Інститут історії України. — К.: Інститут історії України, 2009. — 292 с. [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.] — , .
- ОУН і УПА в 1944 році: Документи. В 2 ч. Ч. 2. Упоряд.: О. Веселова, С. Кокін, О. Лисенко, В. Сергійчук. Відп. ред. С. Кульчицький / НАН України. Інститут історії України. — К.: Інститут історії України, 2009. — 256 с. [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.] — , .
- Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках XX століття: Невідомі документи з архівів спеціальних служб. ‒ Т. 4: Поляки і українці між двома тоталітарними системами 1942–1945. ‒ Ч. 2 / Ред. кол.: С. Богунов, М. Вінярчик-Коссаковська, З. Ґайовнічек, Б. Ґронек, П. Кулаковський, П. Мєрецький, В. Пристайко, О. Пшенніков, Є. Тухольський, Ю. Шаповал. Державний архів Служби безпеки України; Архів Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща; Інститут національної памʼяті ‒ Комісія з переслідування злочинів проти польського народу; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – Варшава; Київ, 2005. – 878 с. [ 25 липня 2021 у Wayback Machine.]
- ОУН і УПА в 1945 році: Збірник документів і матеріалів. В 2 ч. / Ред. кол.: Боряк Г. В., Веселова О. М., Даниленко В. М., Кульчицький С. В. (відп. ред.); Вступ Лисенко О. Є.; Упоряд.: Веселова О. М. (відп. упоряд.), Гриневич В. А., Сергійчук В. І. НАН України. Інститут історії України. — Ч. 1. — К.: Інститут історії України, 2015. — 371 с. — ISBN 978-966-02-7443-3, ISBN 978-966-02-7436-5 [ 31 травня 2015 у Wayback Machine.]
- ОУН і УПА в 1945 році: Збірник документів і матеріалів. В 2 ч. / Ред. кол.: Боряк Г. В., Веселова О. М., Даниленко В. М., Кульчицький С. В. (відп. ред.); Упоряд.: Веселова О. М. (відп. упоряд.), Гриневич В. А., Сергійчук В. І. НАН України. Інститут історії України. — Ч. 2. — К.: Інститут історії України, 2015. — 366 с. [ 31 травня 2015 у Wayback Machine.]— ,
- B. Гриневич, Л. Гриневич, Б.Якимович тa ін. Історія українського війська(1917-1995). Упорядник Я. Дашкевич. — Львів: Cвiт, 1996. — 840 с. ISBN 5-7773-0007-3 [ 8 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- ОУН-УПА в Беларуси. 1939‒1953 гг.: документы и материалы. 2-е изд. / Состав.: В. И. Адамушко, H. A. Валаханович, В. И. Гуленко, Д. Н. Жигалов, Ю. В. Зверев, А. Г. Карапузова, В. Д. Селеменев, В. В. Скалабан; Ред. кол.: В. И. Адамушко, И. А. Валаханович, В. К. Дорошевич, В. П. Крюк, В Д. Селеменев, В. В. Скалабан, A. B. Шарков. Департамент по архивам и делопроизводству Министерства юстиции Республики Беларусь; Национальный архив Республики Беларусь; Государственный архив Брестской области; Центральный архив Комитета государственной безопасности Республики Беларусь. ‒ Минск: Выш. шк., 2012. ‒ 528 с. [ 28 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Сергійчук В. Тавруючи визвольний прапор. Діяльність агентури та спецбоївок НКВС-НКДБ під виглядом ОУН-УПА. — Київ : ПП Сергійчук М.І, 2006. — 94 с. — .
- Володимир Сергійчук. Десять буремних літ. Західноукраїнські землі у 1944-1953 рр. Нові документи і матеріали. – К.,1998. - 944 с. [ 23 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Borotba UPA proti Radyanskoyi Armiyi ostannij najtrivalishij i najtragichnishij period istoriyi borotbi UPA na teritoriyi zahidnih oblastej Ukrayinskoyi RSR a takozh chastkovo na teritoriyi shidnih voyevodstv Polshi ta pivdenno zahidnih oblastej Biloruskoyi RSR Borotba UPA proti radyanskoyi armiyi Holodna Vijna Druga svitova vijna Boyi UPA Data sichen 1944 kviten 1960 Misce Zahidna Ukrayina Galichina Volin Polissya Zakarpattya Pivnichna Bukovina Podillya Zahidna Bilorus Rezultat Rozgrom UPA porazka vizvolnogo ruhu Storoni Ukrayinska Povstanska Armiya SKV do 1946 UPA Pivden do 1946 UPA Pivnich do 1951 UPA Zahid do 1949 SB OUN b do 1951 Pidtrimka Biloruska vizvolna armiya Gruzinskij divizion UPA z 1943 Lisovi brati z 1948 Armiya Krajova z 1945 Velika Britaniya z 1946 SShA z 1946 OUN m do 1950 BUSA 1944 SRSR Radyanski partizani 1944 Vinishuvalni bataljoni Polska Narodna Respublika z 1945 Chehoslovachchina z 1945 Komanduvachi Dmitro Klyachkivskij Roman Shuhevich Mikola Lebid Vasil Sidor Oleksandr Gasin Vasil Kuk Kirilo Osmak Ivan Litvinchuk Oleksandr Luckij Vasil Galasa Mikola Arsenich Omelyan Grabec Mikola Tverdohlib Vasil Levkovich Miroslav Onishkevich Ivan Butkovskij Petro Olijnik Ostap Linda Viktor Harkiv Yakiv Chornij Mikola Kapustyanskij Ivan Kedyulich Vasil Shumka Josip Stalin Lavrentij Beriya Mikita Hrushov Vsevolod Merkulov Viktor Abakumov Ivan Syerov Vasil Ryasnij Mikola Vatutin Pavlo Sudoplatov Sergij Savchenko Timofij Strokach Pavlo Meshik Boleslav Berut Karol Sverchevskij Zigmunt Berling Edvard Benesh Vijskovi sili Maksimalne chislo ponad 400 tis partizaniv pidpilnikiv ta pomichnikiv za 1942 1956 rr Vtrati bilshe 155 tis vbito 130 200 tis areshtovano 8340 spivrobitnikiv derzhbezpeki i vijskovosluzhbovciv Za inshimi danimi 25 tis spivrobitnikiv derzhbezpeki i vijskovosluzhbovciv 30 tis predstavnikiv sovpartaktivu Z vidnovlennyam radyanskogo rezhimu v Ukrayini UPA v 1944 roci vela velikomasshtabni bojovi diyi proti radyanskih vijsk a potim vnaslidok vazhkih vtrat postupovo perevela diyi v partizansku fazu Z 1944 po 1956 roki radyanskimi vijskami i organami derzhbezpeki bulo vbito blizko 155 tisyach povstanciv v tomu chisli klyuchovi kerivniki OUN UPA Roman Shuhevich Dmitro Klyachkivskij Oleksandr Luckij Petro Olijnik ta inshi Osnovu sil yaki borolisya z ukrayinskim nacionalno vizvolnim ruhom v 40 50 ti roki stanovili represivni vidomstva Radyanskogo Soyuzu NKVS NKGB MDB ta MVS Do nih priyednuvalis vinishuvalni bataljoni z tiyeyi chastini miscevogo naselennya yaka spivpracyuvala z komunistami PeredistoriyaUPA vinikla na rubezhi 1942 43 rr i pershimi yiyi proyavami borotbi na antiradyanskomu fronti stala diyalnist proti chervonih partizan She do togo yak vona utvorilasya OUN B oharakterizuvala chervonih partizan yak agentiv Stalina i Sikorskogo i nadali rozglyadala yih yak avangard moskovskogo imperializmu Na Volini ta v Shidnij Galichini umovi diyalnosti dlya radyanskih partizan buli osoblivo skladnimi Pereshkodoyu organizaciyi yih ruhu stala shvidka okupaciya teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini gitlerivcyami i yih soyuznikami sho ne dozvolilo obkomam partiyi zavchasno stvoriti pidpillya Do togo zh zanadto svizhoyu zalishalasya v pam yati lyudej radyanska okupaciya 1939 1941 rokiv shob komunisti mogli otrimati v suspilstvi znachnu pidtrimku Pered radyanskimi pidrozdilami bula postavlena zadacha znishuvati zagoni UPA i stvoryuvati svoyu agenturnu merezhu v nacionalistichnomu pidpilli shob rozkladati jogo zseredini She voseni vzimku 1943 radyanski organam derzhbezpeki dovodilosya stikatisya z nacionalistichnimi organizaciyami na Shodi Ukrayini Buli viyavleni likvidovani pidpilni grupi sho vinikli v period nimeckoyi okupaciyi v Dnipropetrovskij Zaporizkij Poltavskij Kiyivskij Zhitomirskij ta Stalinskoyi ninishnya Donecka oblastyah Vsogo za radyanskimi danimi v rezultati realizaciyi agenturnih materialiv likvidovano 26 takih grup 226 uchasnikiv Na pochatku 1944 roku v rajoni diyalnosti UPA prijshla Chervona Armiya U sichni lyutomu 1944 roku vona zajnyala znachnu chastinu Volini vijska 1 go Ukrayinskogo frontu silami 13 j i 60 j armij zdijsnili Rivnensko Lucku operaciyu zahopivshi ci dva oblasni centri 2 lyutogo Na zahoplenih teritoriyah radyanska vlada styaguvala kontingenti produktiv miscevih ukrayinciv masovo rekrutuvali v Chervonu Armiyu i vzhe pislya dekilkoh dniv pidgotovki kidali na peredovu Bliskavichno z yavlyalisya administraciyi Bilshist partijnih i derzhavnih kadriv stanovili priyizhdzhi zi Shidnoyi Ukrayini yaki chasto veli sebe yak u zavojovanij krayini grubo stavlyachis do miscevogo ukrayinskogo naselennya Pro ce svidchat chislenni prikladi shahrajstv kradizhok i zgvaltuvan skoyenih radyanskimi sluzhbovcyami Tomu ne divno sho rosla pidtrimka ukrayinskogo pidpillya U 1944 roci UPA dosyagla najvishogo rozkvitu Vona nalichuvala 25 30 tis partizan Do cogo takozh slid dodati opolchenciv SKV SB OUN i tih yaki vidnosyatsya tilki do gromadyanskoyi merezhi OUN yaka isnuvala v znachnij chastini ukrayinskih sil Mozhna pripustiti sho zagoni UPA mali mozhlivist mobilizaciyi do 100 tisyach osib Pam yatnik bijcyam UPA zagiblim v boyu z radyanskimi partizanami v Striganah Nablizhennya Chervonoyi armiyi do golovnih punktiv dislokaciyi UPA postavilo pered komanduvannyam povstanciv zavdannya rozrobki podalshoyi strategiyi i taktiki borotbi Komanduvannya uhvalilo rishennya pro perehid liniyi frontu cherez bojovi radyanski poryadki i vihid v yih tilovi rajoni Grupa UPA Pivden otrimala nakaz zalishiti Vinnicku ta Kam yanec Podilsku oblasti de bulo malo lisiv i vidijti na Volin razom z dvoma chastinami armijskoyi grupi UPA Shid Chastini UPA Pivnich u drugij polovini sichnya 1944 perejshli front v lisosmuzi Volini po liniyi richok Sluch ta Gorin U samomu pochatku 1944 roku UPA vistupala za te shob chastina ukrayinciv ne uhilyalasya vid mobilizaciyi do RSChA a vstupala b v neyi z metoyu rozklasti zseredini Odnak vzhe v berezni 1944 roku UPA zaklikala molod uhilyatisya vid prizovu do lav Chervonoyi armiyi Pislya zakinchennya zimi vidpovidno do rishennya uhvalenomu na III Nadzvichajnomu z yizdi OUN B bulo virisheno vidpravlyati zagoni UPA v rejdi vglib SRSR na shid Ukrayini v Bilorus i na Kavkaz pidnimayuchi narodi na povstannya proti SRSR Hocha rejdi zakinchilisya povnoyu nevdacheyu ukrayinci ne zbiralisya vidmovlyatisya vid borotbi Shans na uspih voni bachili na pochatku Tretoyi svitovoyi vijni a tomu soyuznikami vvazhali Veliku Britaniyu ta Spolucheni Shtati Volyu do borotbi zanadto zmicnyuvala povsyudna vpevnenist v tomu sho radyanska vlada pereb ye abo v krashomu vipadku deportuye vsih zhiteliv Zahidnoyi Ukrayini Provid OUN i komanduvannya UPA buli vpevneni sho komunisti gotuvali ukrayincyam dolyu yevreyiv i v comu yih zatverdzhuvav dosvid Velikogo Golodu tridcyatih rokiv Tomu voni vvazhali sho krashe zaginuti v boyu nizh pasivno dozvoliti vbiti sebe Ounivci namagalisya zaluchiti v UPA ne tilki ukrayinciv a j predstavnikiv inshih nacionalnostej osoblivo vijskovih fahivciv z okruzhenciv i vijskovopolonenih Hocha v UPA i isnuvali nacionalni viddili prote v cilomu cya sproba takozh provalilasya She odnim vinahodom OUN UPA buli pidzemni kriyivki Sistemu tayemnih shovish pochali buduvati yak raz v ochikuvanni prihodu radyanskih vijsk Kriyivki buvali riznih vidiv skladi punkti radiozv yazku drukarni i kazarmi Buduvalisya voni za principom zemlyanok z tiyeyu rizniceyu sho vhid buv zamaskovanij Yak pravilo vhodom v kriyivku sluzhiv pen abo yashik z zemleyu v yakij sadili molode derevo Ventilyaciyu vivodili cherez dereva Dlya stvorennya pidzemnogo bunkera na teritoriyi sela chi sela ounivciv dovodilosya buti bilsh vinahidlivimi Vhid v ukrittya voni maskuvali pid kupi smittya kopici sina kolodyazi sobachi budki i navit mogili Vsogo za chas isnuvannya UPA bulo pobudovano 10 000 kriyivok Hid borotbiPershi sutichki Chervonoyi Armiyi z UPA persha polovina 1944 Takim chinom vidrazu zh pislya prihodu Chervonoyi Armiyi ukrayinski partizanski pidrozdili vzyalisya za bojovi diyi poklikani zapobigti viniknennyu lokalnih komunistichnih organiv vladi Bilshist vidkritih zitknen zakinchuvalisya dlya vidnosno slabko pidgotovlenih zagoniv UPA serjoznimi nevdachami Tomu namagayuchis unikati boyiv z regulyarnimi vijskami zagoni UPA napadali na mobilizacijni punkti viddilennya zv yazku intendantski sluzhbi Harakternim v protistoyanni mizh Chervonoyu armiyeyu ta UPA v toj chas bulo she j te sho kerivnictvo UPA dalo svoyim viddilam vkazivku vlashtovuvati privitnij prijom vijskam diyuchoyi Chervonoyi armiyi yaki zajmali mista i sela Zahidnoyi Ukrayini Ce robilosya dlya togo shob prispati yih pilnist a potim nanositi nespodivani udari po shtabah bazah i okremih nevelikih pidrozdilah dlya popovnennya zapasiv zbroyi i produktiv Zgidno z danimi Rivnenskogo obkomu partiyi na teritoriyi oblasti v sichni lyutomu 1944 diyalo 56 zagoniv UPA chiselnistyu vid 100 do 600 cholovik kozhen Zagalna chiselnist bula 10 600 bijciv U sichni lyutomu 1944 roku v Rivnenskij oblasti radyanski dzherela zafiksuvali 154 napadi na neveliki chastini i okremih soldativ v rezultati chogo zaginulo 439 soldativ Chervonoyi Armiyi Tak napriklad v nich na 9 sichnya v Berezanskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti v s Beloshuvka ounivci vbili 13 chervonoarmijciv v seli Mokvin 55 km Vid Rivnogo otruyili 30 chervonoarmijciv 181 strileckoyi diviziyi 21 sichnya 1944 roku na hutori Kopitovo Koreckogo rajonu Rivnenshini UPA obstrilyala grupu bijciv 140 yi Strileckoyi Diviziyi 60 yi armiyi odin chervonoarmiyec zaginuv 27 sichnya v lisi bilya sela Guta Stepanska zagin UPA do 100 chol napav na grupu chervonoarmijciv v kilkosti 15 chol Zav yazavsya bij v rezultati yakogo bulo vbito 13 chervonoarmijciv V nich z 6 na 7 lyutogo 1944 roku v rajoni Sarn na roz yizdi Strasheve upivci vbili shistoh radistiv i unter oficera sho zupinilisya na nichnij prival Vid sichnya do 5 bereznya 1944 roku UPA za radyanskimi dzherelami sim raz atakuvala rajcentri Rivnenskoyi oblasti ubivshi 109 radyanskih i partijnih aktivistiv Voni atakuvali zokrema Derazhno Tuchin Volodimirec Morochne Visock 12 lyutogo 1944 roku bulo opublikovano pershe zvernennya kerivnictva SRSR do UPA iz zaklikom dobrovilno vijti z pidpillya i sklasti zbroyu U toj zhe chas pochalisya masshtabni operaciyi zachistki Osib zapidozrenih u spriyanni pidpillyu vivozili vglib SRSR Tila ubitih chasto vistavlyali na zagalnij oglyad shob zalyakati inshih Z ciyeyu zh metoyu bulo organizovano vidkriti sudovi procesi i publichni strati shoplenih chleniv OUN B i UPA na yaki zganyali navit shkolyariv 29 lyutogo 1944 zagin UPA napav na konvoj v yakomu yihav zi shtabu trinadcyatoyi armiyi komanduvach 1 m Ukrayinskim frontom general Mikola Vatutin v rezultati chogo general buv vazhko poranenij i cherez misyac pomer u kiyivskij likarni Za najbilsh poshirenoyu versiyeyu bilya sela Milyatin Ostrozkogo rajonu kolona bula obstrilyana obstrilyana zagonom UPA pid komanduvannyam Eneya Petra Olijnika Pislya zakinchennya vijni chekisti zadokumentuvali she dvi versiyi napadu na Mikolu Vatutina V hodi odniyeyi z chekistskih operacij 15 sichnya 1946 buv zahoplenij kolishnij komanduvach grupi UPA Tyutyunnik Fedir Vorobec Vereshaka Na odnomu z dopitiv vin povidomiv sho napad na Mikoli Vatutina stalosya v rajoni diyi sotni Derkacha i zrobili ce zagoni Sluzhbi bezpeki OUN SB OUN sil Mihalkivci i Siyanci Ostrovskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti V operaciyi brali uchast za riznimi danimi vid 17 do 27 bijciv She odnu versiyu vbivstva Mikoli Vatutina rozpoviv v dev yanosti roki minulogo stolittya veteran UPA Yevgen Basyuk Chornomorec yakogo dolya zanesla v Rostovsku oblast Rosiyi Za jogo slovami v sutichci z ohoronoyu generala brav uchast zagin chiselnistyu 30 cholovik pid komanduvannyam Primaka Troyana Koli z yavilasya kolona upivci rozvantazhuvali pidvodi obozu ranishe zahoplenogo u chervonoarmijciv I po mashinam vogon vidkrili spontanno bez bud yakoyi zasidki Na vbivstvo Vatutina radyanskij uryad vidpoviv tak samo zhorstko Dlya borotbi z povstancyami v berezni togo zh roku 1 j Ukrayinskij front vidiliv odnu kavalerijsku diviziyu posilenu 20 broneavtomobilyami i 8 tankami Z odnogo boku ce buv akt pomsti a z inshogo suto praktichnij zahid armiya povinna bula ochistiti vid antiradyanskih partizaniv svoyi tili i komunikaciyi Krim togo do komanduvannya Chervonoyi Armiyi chasto zvertalisya z prohannyam pro vidilennya vijsk dlya borotbi z OUN UPA miscevi partijni ta radyanski organi U kozhnomu rajoni buv rozmishenij garnizon chiselnistyu do bataljonu a v oblasnih centrah polki Vnutrishnih Vijsk NKVS Zagalom na borotbu proti UPA buli spryamovani bilshe 30 tis soldativ NKVS Deyaki pidrozdili pribuvali v Ukrayinu bezposeredno z Chechni i Kalmikiyi de tilki sho zakinchili deportaciyi naselennya V okremih selah buli stvoreni pidlegli NKVS vinishuvalni bataljoni VB Dlya ohoroni zaliznic pributku desyat bronepoyizdiv pidtrimuvanih desantnimi grupami U berezni 1944 roku Sovyeti zafiksuvali 270 napadiv na soldativ Chervonoyi Armiyi U kvitni 1944 roku harakter dij povstanciv rizko zminivsya Same todi vijska Pershogo Ukrayinskogo frontu gotuvalisya do nastupu proti nimecko fashistskih zagarbnikiv Ce ne vlashtovuvalo kerivnictvo OUN i vono viddalo nakaz provesti ryad glibokih rejdiv po tilah Chervonoyi armiyi U rajonah na pivnich vid zaliznichnoyi liniyi Kovel Rivne Shepetivka vidbulisya vidkriti zbrojni sutichki v hodi yakih zagoni UPA zaznali znachnih vtrat 28 bereznya Mikiti Hrushovu povidomlyali sho v hodi 65 operacij bulo znisheno 1129 uchasnikiv OUN i UPA do 7 kvitnya ce chislo zroslo do 2 6 tisyach ubitih i 3256 vzyatih v polon Vlasni vtrati sklali 112 ubitih i 90 poranenih Mapa bojovih dij pid Gurbami Odna z najbilshih bitv UPA z regulyarnimi chastinami Chervonoyi armiyi NKVS i Smershu vidbulasya 21 25 kvitnya 1944 roku v Gurbenskih lisah Mizockogo rajonu na stiku Rivnenskij Ternopilskij ta Kam yanec Podilskoyi oblastej Tut bulo zoseredzheno 4 5 tis soldativ UPA yaki nalezhali do vijskovogo okrugu UPA Pivden i povinni buli stati osnovoyu dlya rozgortannya UPA Shid Sili protivnika nalichuvali do 30 tis soldativ NKVS pidtrimuvanih artileriyeyu i tankami Zgidno dopovidnij zapisci vid Lavrentiya Beriyi na adresu derzhavnogo komitetu oboroni SRSR za period z 21 po 27 kvitnya 1944 roku vidbulasya 26 boyiv i sutichok mizh NKVD i nacionalistami v hodi yakih bulo znisheno 2018 i zahopleno v polon 1570 chleniv OUN i UPA vlasni vtrati 11 ubitih i 46 poranenih Takozh buli vzyati veliki trofeyi sered yakih litak U 2 7 garmat i 15 minometiv Yak pokazav na dopiti politichnij referent VO Bogun UPA Pivnich Ostap yakij stanoviv oficijnij zvit pro bij pid Gurbami jomu podali vidomosti sho vlasni vtrati sklali 200 cholovik a bilshovikiv 2000 Mizh tim na dopiti Ostap pokazav sho v rezultati boyu zaginulo bagato povstanciv i zalishki kureniv vidstupili Rozgromiti osnovni sili UPA na pivdni Rivnenshini ta pivnochi Ternopilshini radyanskomu komanduvannyu ne vdalosya Ne zvertayuchi uvagi na masshtabi antipovstanskih operacij viglyadayut mensh rezultativnimi Tak pid danimi upravlinnya kontrrozvidki Smersh za kviten i 10 dniv travnya v hodi 545 operacij bulo vbito 530 uchasnikiv OUN i UPA oskilki v prifrontovij smuzi OUN i UPA dotrimuvalosya direktivu GSh UPA pro gliboku konspiraciyu Vranci 12 travnya 1944 zagin ukrayinskih povstanciv napav na partizanskij zagin Antona Oduhi v seli Strigani i rozrahovuvav zahopiti partizanskij gospital i znishiti komanduvannya partizaniv Zav yazavsya bij v hodi yakogo upivci buli zmusheni vidstupiti a pislya koli pribulo pidkriplennya prilegla teritoriya bula zachishena vkraj zhorstko Poloneni buli rozstrilyani 10 go chervnya 1944 roku poblizu sela Mikulinci u Vinnickij oblasti v boyu z chekistami 189 go 203 go i 209 go bataljoniv vnutrishnih vijsk NKVD zaginuv polkovnik UPA organizator i komandir grupi UPA Pivden Omelyan Batko Grabec U tomu boyu za danimi bilshovikiv zaginuli 14 povstanciv i dvoye potrapili v polon Za radyanskimi danimi v rezultati provedenih operativnih zahodiv i karalnih operacij za pershu polovinu 1944 roku organami NKVS znisheno 16338 vzyato v polon 15991 povstanciv z yavilisya z povinnoyu 2549 cholovik Zaareshtovano 3676 uchasnikiv ounivskogo pidpillya ta UPA Krim cogo zatrimano 27361 osib sho uhililisya vid mobilizaciyi Vtrati sered osobovogo skladu NKVS sklali vbitimi pracivniki NKVD 37 oficeriv i bijciv vijsk NKVS ta Chervonoyi Armiyi 655 propalo bezvisti 112 osib Stanom na 1 7 1944 v prifrontovij smuzi kudi vhodili zahopleni Chervonoyu Armiyeyu zahidni oblasti URSR bulo vrahovano 80 diyuchih zagoniv UPA z 6749 uchasnikami 19 lipnya 1944 roku bulo vvedeno tekst prisyagi voyaka Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi zatverdzhenij UGVR i vvedenij nakazom GVSh Pislya vidhodu nacistiv druga polovina 1944 U lipni 1944 roku v hodi operaciyi po zahoplennyu Zahidnoyi Ukrayini radyanski vijska otochili j rozbili pid Brodami visim nimeckih divizij chiselnistyu blizko 60 000 cholovik Sered nih bulo 10 000 bijciv diviziyi SS Galichina Blizko 5 ti tisyacham udalosya virvatisya z otochennya ale bagato hto buv ubitij poraneno i zahopleno v polon Za pidrahunkami 3000 unikli polonu piznishe bagato z nih priyednalisya do povstanciv Na moment zakinchennya Lvivsko Sandomirskoyi operaciyi praktichno vsya Galichina vzhe bula v rukah radyanskih vijsk 27 lipnya Chervona armiya zajnyala Lviv Stanislav i Peremishl 6 serpnya Drogobich i Borislav Tim samim nimci vtratili majzhe vsyu Ukrayinu za vinyatkom girskogo hrebta i Zakarpattya U toj chas lishe nevelika chastina UPA perebuvala na nimeckomu boci frontu v Karpatah U serpni 1944 roku pislya togo yak vijska Chervonoyi armiyi vstupili na teritoriyu Ugorshini Rumuniyi ta Polshi aktivni diyi UPA znovu ponovlyuyutsya Krim zasidok na shosejnih dorogah obstriliv mashin i vbivstv okremih vijskovosluzhbovciv napadiv na vijskovi skladi i diversiyi na komunikaciyah diyi OUN UPA buli takozh napravleni na zriv postavok prodovolstva dlya Chervonoyi Armiyi Zaznavali napadiv takozh i okremi vijskovi pidrozdili Tak 18 serpnya 1944 na dorozi v rajoni Pidgajciv na Ternopilshini potrapiv v zasidku 1 j bataljon zv yazku 1331 strileckogo polku yakij jshov na front Bilshist soldativ i oficeriv zaginuli vryatuvalisya lishe 11 osib Antipovstanski operaciyi prodovzhilisya i vlitku 1944 30 lipnya 1944 r vijskovimi grupami 207 i 208 okremih strileckih bataljoniv pri prochisuvanni Dermanskogo lisu v Rivnenskij oblasti buv viyavlenij i rozgromlenij shtab UPA Pivnich na choli z nachalnikom shtabu Leonidom Stupnickim V rezultati boyu bulo vbito 70 v osnovnomu kerivnij sklad i yih ohorona i zahopleno 73 povstancya U serpni 1944 r tilki na teritoriyi Lvivskoyi oblasti bulo provedeno 220 vijskovih operacij v rezultati yakih bulo vbito ponad 5 tisyach chleniv OUN UPA pid chas radyanskoyi operaciyi vijsk NKVD i Chetvertogo Ukrayinskogo frontu v rajoni Drogobicha z 18 serpnya po 9 veresnya buli vbiti 1171 i vzyato v polon 1180 banderivciv a takozh zatrimani 6000 osib yaki uhililis vid mobilizaciyi U period z 10 sichnya po 23 lyutogo 1945 bulo vzyato v polon blizko 26 000 povstanciv znisheno 11 000 Na osin 1944 vipalo ostatochne virishennya pitannya pro koordinacijnih diyah melnikivskih zbrojnih formuvan i zagoniv UPA Melnikivci dislokuvalisya v pivnichno zahidnih rajonah Volini i v Karpatah spivpracyuyuchi z pidrozdilami UNRA i nimcyami Viddili OUN M v rajonah Karpat ocholyuvav S Kasyan Korop a zagalne komanduvannya Ivan Kedyulich Chubchik Pri perehodi frontiv cherez Karpati zi storoni GVSh UPA melnikivciv nadijshla propoziciya pro pidporyadkuvannya komanduvannyu UPA Z sankciyi komanduvacha zbrojnimi silami OUN M generala Kapustyanskogo take zlittya vidbulosya a Ivana Kedyulicha vveli do skladu GVSh UPA Z kincya lita 1944 roku pochinayut aktivno formuvatisya dopomizhni zagoni NKVD vinishuvalni bataljoni Do listopada bulo sformovano 203 vinishuvalnih bataljoni 27 796 bijciv i 2997 grup spriyannya 27 385 chleniv Do kincya 1944 roku v zahidnih oblastyah Ukrayini nalichuvalosya 212 vinishuvalnih bataljoni 23 906 bijciv i 2 336 grup spriyannya 24 025 chleniv 9 zhovtnya 1944 roku po NKVD i NKDB SRSR vidayetsya nakaz Pro zahodi borotbi z ounivskogo pidpillya ta likvidaciyi zbrojnih band OUN u zahidnih oblastyah SRSR Vidpovidno do nogo zahidni oblasti URSR podilyalisya na 2 zoni vidpovidalnosti Lvivskoyi Stanislavskoyi Drogobickoyi i Cherniveckoyi oblastyu zajmalisya narkomi NKVD URSR Vasil Ryasnij i NKDB URSR Sergij Savchenko i nachalnik prikordonnih vijsk Ukrayinskogo okrugu Petra Burmaka Rivnenska Volinska ta Ternopilska oblasti buli u vidanni zastupnikiv narkomiv Strokacha i Danila Yesipenko i nachalnika VV NKVS Ukrayinskogo okrugu Mihajla Marchenkova Na 9 zhovtnya 1944 roku v Volinskij oblasti dislokuvalasya 9 strilecka diviziya 1 OSB okremij strileckij bataljon i 1 shabelnij eskadron 18 Kavaleriskogo polku zagalnoyu chiselnistyu 5285 cholovik v Rivnenskij oblasti dislokuvalisya 4 strileckih brigadi zagalnoyu chiselnistyu 8754 cholovik U Lvivskij oblasti 2 strilecki brigadi 18 kavpolka bez 1 eskadronu i 2 OSB vsogo 6525 cholovik U Tarnapolskij oblasti 1 strilecka brigada 3 OSB i 3 strilecki roti vsogo 3057 cholovik U Stanislavskij 2 OSB i shtabni chastini 1 brigadi vsogo 1328 cholovik U Cherniveckij 3 OSB 2 h strileckih brigad vsogo 1355 osib Zagalna chiselnist Vnutrishnih vijsk NKVD v Zahidnih oblastyah Ukrayini stanovila 26304 lyudini Persha polovina 1944 roku zasvidchila sho cih sil yaki buli v nayavnosti na Zahidnij Ukrayini nedostatno dlya togo shob pridushiti nacionalno vizvolnij ruh Tomu z centralnih i shidnih rajoniv krayini nadhodili dodatkovi vijskovi kontingenti Dlya posilennya v zahidni oblasti URSR nakazom vid 9 zhovtnya 1944 napravlyalisya 1 OSB 517 osib 1 polk konvojnih vijsk 1500 chol i 1 polk z ohoroni promislovih pidpriyemstv 1200 chol I 3 bronepoyizda z desantom po 100 cholovik Do Lvivskoyi oblasti perekidavsya 42 prikordonnij polk z Turkmeniyi i 27 prikordonnij zagin z Moldovi 26 zhovtnya Lavrentij Beriya dopovidav sho za period z 1 po 15 zhovtnya bulo provedeno 688 chekistsko vijskovih operacij v hodi yakih vbito 2946 i zahopleno 2723 povstancya zaareshtovano 42 aktivnih ounivcya i kerivnogo skladu UPA z yavilasya z povinnoyu 465 lyudini Vlasni vtrati sklali 39 ubitih i 43 poranenih 24 listopada 1944 bilya sela Krasne na Stanislavshini v bojovomu zitknenni z manevrenoyu grupoyu NKVS buv ubitij komandir okrugu Bug major UPA Ostap Linda Yarema kolishnij komandir roti batalonu Nahtigal 8 grudnya 1944 roku v seli Obgiv nini Sosnivka Dubenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti v boyu z NKVD zaginuv nachalnik shtabu UPA Pivden major Mikola Svistun 23 grudnya 1944 buv ubitij komandir okrugu San horunzhij UPA Yakiv Chornij spivuchasnik zamahu na ministra vnutrishnih sprav Polshi Perackogo i kolishnij komandir dopomizhnoyi policiyi v Peremishli Vsogo za danimi NKVS URSR za period z lyutogo po 31 grudnya 1944 roku v Zahidnij Ukrayini bulo provedeno 6 495 operacij v yakih bulo znisheno 57 405 povstanciv 50 387 zahopleno i zatrimano i 15 990 z yavilasya z povinnoyu dani vtrat po vsomu nacionalistichnogo pidpillya zahidnij Ukrayini Z URSR bulo vislano 4 744 simej 13 320 osib chleniv UPA i osib yaki dopomagali yim V rezultati operacij buli zahopleni 1 litak U 2 1 bronemashina i 1 bronetransporter 35 garmat 323 minometiv 321 stankovij i 2 588 ruchnih kulemetiv 211 PTR 18 6 tisyach rushnic 4 2 tisyachi avtomativ ta inshe ozbroyennya i sporyadzhennya sered yakogo buli 135 racij i 18 drukaren Vtrati radyanskoyi storoni za toj zhe period ubitimi i povishenimi pri provedenni operacij i vidpovidnih akcij UPA sklali spivrobitniki NKVD NKGB 221 37 propali bezvisti abo buli zahopleni oficeri VV NKVS ta Chervonoyi Armiyi 157 31 soldati i serzhanti 1 880 402 sovpartaktivu 904 127 miscevi zhiteli 1 953 248 i bijciv vinishuvalnih bataljoniv 40 230 Vsogo bulo zafiksovano 2 903 bandproyaviv z boku OUN UPA Agenturno bojova grupa Stanislavskogo upravlinnya MDB ta yiyi oficer kurator Najbilsh vidomi boyi z UPA z NKVS v 1944 roci Bitva bilya sela Zaliznicya 28 kvitnya 1944 28 kvitnya 1944 roku 19 a brigada Vnutrishnih vijsk NKVS pochala chergovu ochishennya Kremeneckih lisiv Do kincya dnya ne zustrivshi voroga vona dosyagla richki Sluch Vranci v 5 godini 29 kvitnya Poradi chuv postrili z sela Zaliznicya Z yasuvalosya sho 18 chervonoarmijciv 70 yi armiyi potrapili v zasidku kurenya UPA Doksa Semena Kotika Enkavedisti virishili obijti selo O 6 15 rota NKVS vijshla na okolicyu sela de bula zupinena silnim vognem UPA Partizani ne tilki zatrimali NKVD ale nezabarom perejshli v kontrataku Poradi viyavilisya v skrutnomu stanovishi O 7 40 v yakosti pidkriplennya radam pributku 155 spivrobitnikiv NKVS na choli z komandirom 19 yi brigadi polkovnikom Timofyeyevim Pobachivshi ce partizani pochali vidhid NKVS pochalo peresliduvannya yake trivalo do vechora Na nastupnij den ce bulo prodovzheno Uvecheri blizko 19 30 Sovyeti dosyagli sela Gronne nini Gvizdiv i atakuvali partizaniv dislokovanih v seli Za danimi NKVS v nichnomu boyu zaginulo bagato partizan Vsogo upivci mali vtratiti 225 ubitimi 15 poranenimi i 106 zaareshtovanimi Velika chastina z nih jmovirno buli civilnimi osobami Sovyeti takozh zaznali vazhkih vtrat 23 lyudini vbito v tomu chisli dva oficera tridcyat poraneni p yatero z nih oficeri i dvoye propali bez visti vklyuchayuchi oficera UPA ocinila vtrati radyanskih vijsk v 240 cholovik ubitimi Bij pid Piryatinom 19 serpnya 1944 Bij sotni UPA Siromanci i kurinem Galajda pid Piryatinom na Lvivshini Pislya boyu bilya Yazhevoyi Gori 16 08 1944 kolo Magerova sotnya UPA Siromanci pid komanduvannyam urodzhencya Poltavshini Dmitra Karpenka Yastruba vidijshla na pivnichnij shid do lisu mizh Piryatinom Zhovkivskij rajon i Pristannyu Sokalskij rajon V Piryatini Siromanci zustrilisya z novostvorenimi sotnyami UPA Zavojovniki k r Marnij ta k ra Yaremi yaki ochevidno uvijshli v pidporyadkuvannya Yastruba yak novopriznachenogo komandira taktichnogo vidtinka na tereni mizh shose Lviv Veliki Mosti i r Bug Magerivskij rajviddil NKVD naperedodni otrimav agenturni vidomosti pro perebuvannya bilya Piryatina troh soten UPA yaki vedut postijne bojove cherguvannya i mayut na ozbroyenni krim legkoyi zbroyi takozh minometi PTR i kulemeti Takozh v Piryatini ta na susidnih prisilkah bazuvalisya boyivka Sluzhbi Bezpeki z referentom SB OUN Ravskoyi okrugi Gayem Dmitro Dumich ta miscevij samooboronnij kushovij viddil SKV Zagalna kilkist uchasnikiv vsih formuvan sho brali uchast v Piryatinskomu boyu stanovila priblizno 700 osib 19 serpnya 1944 na Piryatin pochali nastupati pidrozdili NKVS z Vilki Mazoveckoyi teper Volicya Pristani i Lyubeli Persha chota Siromanciv zajnyala poziciyi zi shodu druga i tretya z pivnochi bilya lisnichivki rij VPZh z pivnichnogo shodu Sotnya Yaremi cherez brak vishkolu ta pogane ozbroyennya uchasti v boyu ne brala iz sotni Marnogo buv zaluchenij tilki nevelikij pidrozdil z dopomizhnimi zavdannyami Blizko 12 god rozpochavsya bij z boku Vilki na poziciyah SKV ta drugoyi i tretoyi chot Siromanciv de NKVD postavilo proti nih dvi garmati Nevdovzi bij poshirivsya i na poziciyi inshih pidrozdiliv Povstanci vidbili dva nastupi z pivnochi vidtak centr boyu perekinuvsya na poziciyi pershoyi choti Vidbivshi kilka raziv voroga blizko 17 god yiyi komandir Stepan Kockovich Lonskij poviv chotu u kontrnastup Za nim podibno vchinili j inshi pidrozdili Siromanciv Cogo ne ochikuvali vijska NKVD i panichno vidstupili a povstanci yih peresliduvali povernuvshis v selo pid vechir Vidtak vsi viddili perejshli na prisilok Vladiki teper chastina s Piryatin Zvidsi odni viddili virushili na pivdennij zahid v bik Dobrosina a Siromanci na pivdennij shid do Turinki Zhovkivskij r n Nakazom Voyennoyi okrugi 2 Bug ch 12 vid 11 09 1944 vislovleno pohvalu za vidchajdushnist rishuchist i tverezist siromancyam yaki tverdo trimalisya v boyu 19 serpnya z trikratno perevazhayuchim vorogom vidbili tri nastupi i perejshli u protinastup rojovim Vovkovi Golubovi Gori Griznomu Krukovi Marcigelyu Ivan Dusik Murashci Pidstupnomu Sokiri Grigorij Bazarko starshim strilcyam Berezi Bzini Burlaci Iskri Levovi Lugovomu Netyazi Plishci Prutovi Shpakovi Shucovi strilcyam Baranovi Bryuhoveckomu Dmitro Bojko Dzvonovi Zirci Adam Krasnopera Krichevskomu Kuli Skoromu Firi Yarusovi ta vsim strilcyam z roya VOP Za Hronikoyu sotni Siromanciv vorog vtrativ 80 vbitimi i 62 poranenimi povstanci 4 vbitimi i 2 ranenimi Zdobuto trofeyi kulemet Maksim tri kulemeti Degtyarova kilka avtomativ i gvintivok Zbroyu peredano novoorganizovanij sotni Pidpilnik Yarema zvituvav sho vorozhi vtrati nemozhlivo tochno povidomiti todi zdobuto kulemet Maksima kilka Degtyarovih avtomativ i gvintivok Vtrati povstanciv 5 vbitih i 4 poranenih Chastina novobranciv iz soten Marnogo Zavojovniki i Yaremi yaki pohodili z navkolishnih sil pislya boyu rozijshlisya po hatah Reshta cih soten doluchilisya do kurenya Galajda yakij 22 serpnya pid Zubejkami Zhovkivskij rajonn zviv velikij oboronnij bij iz bataljonom 83 polku prikordonnih vijsk NKVS ta 50 motocikletnim polkom ChA a vidtak povernuvsya v okolici Vilki Mazoveckoyi ta Karova Krayeznavec i pismennik Ivan Gubka u svoyih hudozhno dokumentalnih tvorah tverdit sho v piryatinskomu boyu zaginulo 18 povstanciv 11 z SKV ta 7 z sotni Siromanci Pidrozdili vnutrishnih ta prikordonnih vijsk NKVD nastupnogo dnya znovu otochili Piryatin vvazhayuchi sho v nomu dali perebuvayut viddili UPA Nikogo ne viyavivshi voni rozpochali teror proti mirnogo ukrayinskogo naselennya spalivshi blizko 75 dvoriv v seli ta navkolishnih prisilkah i vbivshi shist selyan ta odnogo poranivshi Za svidchennyami miscevogo naselennya v Piryatini ta jogo prisilkah bulo vbito 44 osobi Natomist za radyanskimi danimi v Piryatini 19 20 serpnya vbito abo zatrimano 60 povstanciv Za radyanskimi dokumentami zagalom v operaciyi provedenij vijskami z ohoroni tilu 1 go Ukrayinskogo frontu chiselnistyu 13 tisyach vijskovosluzhbovciv u Velikomostivskomu Magerivskomu Nemirivskomu Rava Ruskomu i Yavorivskomu rajonah 18 24 serpnya nibito vbito 929 povstanciv zatrimano 240 povstanciv i 388 prizovnikiv zdobuto trofeyi 3 minometi 4 krupnokaliberni kulemeti 10 ruchnih kulemetiv 92 avtomati 165 gvintivok 1 tachanku 323 mini do minometiv 65 granat 1 bronetransporter 9 voziv z vijskovim majnom pidirvano i spaleno 4 skladi z boyepripasami v odnomu z yakih zberigalosya do 30 tis patroniv i 200 ruchnih granat Dopitom ad yutanta kurinnogo Ema vstanovleno sho v operaciyi rozgromleni sotni Galajda Metodiya Yaremi i Yarkut ochevidno mova pro Berkuta V naselenih punktah Piryatin Suhoruki i Vilka Mazovecka povstanci vikopali okopi i zbuduvati dzoti z yakih veli vogon po radyanskih pidrozdilah Vlasni vtrati v operaciyi 13 vbitimi i 8 poranenimi Naskilki vtrati povstanciv ye zavishenimi vidno z porivnyannya kilkosti vbitih ta polonenih iz kilkistyu zdobutih trofeyiv Bronetranspoter zgadanij sered nih ochevidno toj yakij Siromanci zahopili v bilshovickih partizaniv 16 serpnya pid Yazhevoyu Goroyu a vidtak kinuli pid Magerovom Zgodom vin figuruvav u vsih zvedenih vidomostyah pro trofeyi radyanskoyi vladi u borotbi z ukrayinskimi povstancyami Bitva pid Karovim 29 30 serpnya 1944 roku 27 serpnya 1944 radyanska rozvidka diznalasya sho v lisi v rajoni Kariv Piddubci operuye silne ugrupuvannya UPA chiselnistyu v 1400 cholovik Dlya operaciyi proti povstanciv buli vidileni 3 j bataljon 2 go polku 250 osib golovnokomanduvach major Korzhenko okremi grupi soldativ 88 go i 104 go viddiliv prikordonnih vijsk vsogo 450 prikordonnikiv chotiri eskadroni 29 go gvardijskogo polku Pihotu pidtrimuvali v tomu chisli artilerijska batareya i 82 mm minometna batareya Na svitanku 29 serpnya radyanski vijska otochili lis zajnyavshi vihidni poziciyi dlya ataki Enkavedistam protistoyav kurin Galajda pid komanduvannyam Dmitra Pelipa sho skladayetsya z troh soten Galajda I komandir Vasil Vasilyashko Galajda II komandir Grigorij Shklyanka Nezabarom do kurenya priyednalasya sotnya Krilachi ocholyuvana Mikoloyu Ravlikom Berkutom Yih takozh pidtrimuvala chota SKV O 5 30 partizani buli poperedzheni tikayuchimi z navkolishnih sil zhitelyami sho yih otochuyut Ce dozvolyalo yim zazdalegid zajnyati oboronni poziciyi 29 serpnya o 7 ranku pochavsya intensivnij pivtoragodinnij artobstril garmatami minometami i Katyushami yakij pravda ne zavdav vtrat povstancyam Tomu protivnik pochav nastup zi shodu de stoyala sotnya Galajda 2 Nezabarom napryamok osnovnogo udaru pereneslosya na centr povstanskih pozicij yaki zajmala sotnya Galajda 1 i misceva kushova chota Enkavedistam yaki nastupali z pivnochi vdalosya vidtisniti chotu Oleksiya Homina Maksima i zmusiti do panichnoyi vtechi soldativ SKV Na cyu dilyanku Vasilyashko perekinuv na dopomogu chotu Dobvni sam osobisto strimav i zibrav tikayuchih strilciv ta poviv yih v kontrataku vidkinuvshi voroga Uporyadkuvavshi poziciyi voyini sotni Galajda 1 prodovzhili svij nastup i zmusili vidstupiti enkavedistiv yaki atakuvali vidrizok sotni Galajda 2 Ce dozvolilo yiyi komandiru vivesti svij viddil z otochennya v shidnomu napryamku Blizko 19 godini vechora z boku Karova enkavedisti otrimali pidkriplennya na 7 avtomashinah i virushili v novij nastup Cej udar ostatochno zlamav liniyu oboroni UPA na dilyanci sotni Berkuta ale z nastannyam sutinkiv radyanski vijska zupinili nastup Skoristavshis nagodoyu upivci rozbilisya na neveliki grupi i prorivalisya v rezhimi Stels cherez radyanski rubezhi Vranci nastup vidnovilosya ale v otochenni zalishilisya lishe neveliki grupi upivciv yaki buli likvidovani Sovyeti ocinili vtrati UPA v 625 cholovik ubitimi U nih samih bulo 32 vbitih i 48 poranenih odin soldat znik bezvisti Za danimi UPA 10 partizan zaginuli i 12 buli poraneni Dva bijcya UPA potrapili v polon Vtrati radyanskih vijsk ocinyuvalisya priblizno v 300 ubitimi i blizko 200 poranenimi Bitva pid selom Urman 17 veresnya 1944 17 veresnya 1944 roku 187 j bataljon VV NKVS bez pershoyi roti proviv operaciyu na pivnich vid Berezhan Prochisuyuchi miscevist 3 ya rota natrapila na zagin UPA v kilkosti 60 cholovik i peresliduvala jogo Dosyagnuvshi Urmani NKVS nespodivano atakuvalo silne ugrupuvannya UPA za danimi Sovyetiv nalichuvalo do 800 partizan 3 ya rota z 35 soldativ bula shvidko otochena vidrizana vid reshti bataljonu Bij trivav 11 godin potim z nastannyam sutinkiv partizani vidijshli do Berezhan Ocinki cogo zitknennya rizni Za danimi NKVS UPA vtratila 300 cholovik i voni takozh vtratili dvadcyati oboziv zi zbroyeyu i boyepripasami Vijska NKVD vtrativ 12 ubitimi 18 poranenimi i dvoye znikli bezvisti Zgidno zi zvitom UPA vijska NKVS vtratili 97 cholovik ubitimi bulo zahopleno tri granatometi a takozh insha zbroya i boyepripasi Pro vlasni vtrati nichogo ne govoritsya Bitva pid Univom 30 veresnya 1 zhovtnya 1944 Bij mizh vnutrishnimi vijskami NKVD SRSR i silami VO 3 Lisonya UPA Zahid yakij vidbuvsya z 30 veresnya po 1 zhovtnya 1944 nedaleko vid monastirya Univska lavra Zakinchivsya taktichnoyu peremogoyu radyanskih vijsk ale znishiti osnovni sili ukrayinskih povstanciv ne vdalosya V kinci veresnya 1944 roku komanduvannya NKVD otrimalo informaciyu pro te sho silnij pidrozdil UPA dislokuyetsya v vosmi kilometrah na pivnichnij shid vid Peremishlyan Dlya jogo likvidaciyi v cej rajon buli vidpravleni pidrozdili 17 yi brigadi chiselnistyu blizko 450 osib pid komanduvannyam pidpolkovnika S G Bromberga U zaznachenomu rajoni dislokuvavsya kurin UPA pid komanduvannyam Dmitra Karpenka Yastruba Ukrayinska povstanska rozvidka v svoyu chergu takozh povidomlyala pro koncentraciyu radyanskih vijsk ale vvazhalosya sho ce bulo prosto prochisuvannya sela Bij vidbuvsya 30 veresnya 1944 roku bilya monastirya Univska lavra Z boku UPA bij prijnyav kurin Siromanciv sotnya samooboroni Volodimira Zobkiva Kosi i sotnya Dovbni Protistoyala ukrayinskim povstancyam 17 brigada vnutrishnih vijsk NKVD chiselnistyu do 1500 soldativ Radyanski vijska zastosuvali vazhku zbroyu vklyuchayuchi tanki z rozviduvalnimi litakami Z 9 ranku do 23 godini vechora vijska NKVS za pidtrimki garmat minometiv tankiv proveli 22 ataki yaki buli vidobrazheni ukrayinskimi povstancyami Bijci UPA kilka raziv kontratakuvali Vnochi nezvazhayuchi na otochennya UPA rozdilivshis na neveliki grupi pochala proriv z kotla v storonu Pnyatinu Vijska NKVS vidpravili v pogonyu za povstancyami grupu z 50 osib za pidtrimki chotiroh tankiv Radyanski vijska nazdognali partizaniv v Pnyatini koli voni zupinilisya tam na vidpochinok Tanki obstrilyali poziciyi UPA zavdavshi dodatkovi silni vtrati povstancyam Za ukrayinskimi dzherelami ataka vnutrishnih vijsk NKVD bula zupinena Dmitrom Karpenko Yastrub osobisto poshkodiv z protitankovoyi rushnici odin z tankiv Za radyanskimi danimi ukrayinski partizani zaznali vtrat v 165 ubitimi i 15 polonenimi U NKVS bulo 6 ubitih i 32 poranenih NKVD zahopili dva protitankovi garmati p yat kulemetiv i 31 gvintivku UPA viznali vtrati voroga v 17 ubitih i 25 poranenih pid Univom 7 ubitimi i 8 poranenimi v Pnyatini Za yihnimi ocinkami u vijsk NKVS bulo 170 vbitih i 120 poranenih abo navit 303 ubitih Ataki na chastini Vijska Polskogo v SRSR 1944 U 1944 roci ukrayinski partizani takozh napadali na soldativ 1 go Vijska Polskogo sho dislokuvalisya na Volini z 1 travnya po 15 lipnya 1944 roku Yak i u vipadku z pidrozdilami ChA buli postijni napadi na dribni pidrozdili i okremih soldativ Najbilshogo uspihu ukrayinci dosyagli 23 chervnya 1944 koli voni atakuvali rozviduvalnu grupu 7 go artilerijskogo polku sho jshla z Cumani na misce postoyu v Klevan V zasidci zaginuli chotiri polskih soldativ komandir 7 go polku pidpolkovnik Kazimir Kulchickij pidpolkovnik Vladislav Dobzhanskij zastupnik nachalnika viddilu informaciyi lejtenant Yuzef Lozovskij i jogo vodij Odin soldat buv poranenij Bij pid Leshavoyu Gorishnoyu 28 zhovtnya 1944 roku Najbilshij bij UPA proti NKVS na teritoriyi Polshi Vidbuvsya 28 zhovtnya 1944 roku v p yatij godini ranku bilya sela Leshava Gorishnya Peremishlskij povit Pidkarpatske voyevodstvo zagin vijsk NKVS chiselnistyu do 300 bijciv buv atakovanij perevazhayuchimi silami upivciv do 500 osib 70 80 avtomativ Enkavedistam protistoyav Chornoliskij kurin UPA Bij trivav bilshe 15 godin prichomu do radyanskih chastin pidijshlo pidkriplennya do 800 cholovik z bronevikami Za danimi UPA vijska NKVS vtratili 207 cholovik dva bronoviki i 13 vantazhivok UPA ocinila svoyi vtrati v 17 ubitih v tomu chisli sotennij komandir Foma visim poranenih troh pomerlih vid ran piznishee U tij bitvi brav uchast sotnik Hrin Stepan Stebelskij majbutnij organizator zamahu na zastupnika ministra oboroni Polshi generala Karolya Svyerchevskogo Pereshkodzhannya mobilizaciyi ukrayinciv v RSChA Vstupivshi na teritoriyu Zahodu Ukrayini radyanske komanduvannya rozgornulo masovij prizov do lav Chervonoyi armiyi Mobilizacijna politika Kremlya v regioni mala osoblivij pidtekst poryad z popovnennyam radyanskih zbrojnih sil stavilosya zavdannya pozbaviti takoyi mozhlivosti vizvolnij ruh tobto pidirvati socialnu bazu UPA Pro totalne harakter mobilizaciyi svidchat nastupni dani Z pochatku 1944 do 25 kvitnya diyuchu armiyu popovnilo blizko 170 tis zhiteliv Rivnenskoyi Volinskoyi ta Ternopilskoyi oblastej Do 23 veresnya v Lvivskij oblasti bulo mobilizovano 33 745 ukrayinciv i 13 701 polyak Ternopilskij vidpovidno 105 761 i 30 072 Drogobickij 25004 i 9197 Stanislavskij 50784 i 8434 Volinskij 79 472 i 3067 Rivnenskij 98 693 i 5262 Cherniveckij 59 561 i 2145 a vsogo 524 898 osib u tomu chisli 453 020 ukrayinciv i 71 878 polyakiv Radyanski mobilizacijni sluzhbi v krayi zitknulisya z velicheznimi problemami Kerivnictvo OUN i komanduvannya UPA nakazali svoyim propagandistskim viddilam i bojovim grupam vsilyako protidiyati sprobam mobilizaciyi Dlya cogo rekomenduvalosya falsifikuvati abo znishuvati prizovni listi bojkotuvati otrimani vikliki do vijskkomatu a takozh organizovuvati vijskovi akciyi po povernennyu mobilizovanih She odnim iz sposobiv protidiyi mobilizaciyi buv zaklik lyudej do partizanskoyi vijni nezadovgo do dnya yavki do vijskkomatu Za otrimanimi instrukciyami chastini UPA chasto zahodili v sela i zaboronyali lyudyam vstupati v Chervonu Armiyu na zborah naselennya Bojkot mobilizaciyi v RSChA dav svoyi plodi Napriklad v kvitni 1944 roku v Rivnenskij oblasti z 69 110 osib sho pidlyagali mobilizaciyi tilki 2620 z yavilisya za povistkami u vijskkomati Vinyatok sklali mista v yakih bilshist viklikanih vidguknulosya na zaklik Do 1 veresnya 1944 r mobilizacijni plani 1 go Ukrayinskogo frontu buli vikonani lishe na 56 Partizani zdijsnyuvali ataki spryamovani na te shob pereshkoditi mobilizaciyi Tak napriklad v nich z 6 na 7 bereznya 1944 roku upivci atakuvali Rivnenskij vijskkomat Budivlya zgorila 11 serpnya 1944 roku zi Stanislava do Striyu pid ohoronoyu chotiroh soldativ Chervonoyi Armiyi virushili 405 mobilizovanih novobranciv Bilya sela Vista na Kalushini 24 km vid Stanislavova konvoj buv obstrilyanij iz zasidki Skoristavshis zamishannyam 166 novobranciv vtekli v lisi Vsogo do 29 serpnya 1944 roku na Stanislavshini stalosya azh shist atak na koloni novobranciv 23 serpnya 1944 roku v rajoni sela Chervone Berezhanskogo rajonu partizani atakuvali kolonu z 850 novobranciv v suprovodi 80 soldativ Semero zaginuli v boyu shist chervonoarmijciv buli poraneni Takozh zaginuli visim prizovnikiv i 12 buli poraneni Upivci za radyanskimi danimi vtratili visimnadcyat cholovik Ataki na UPA na mista v 1944 roci Odniyeyu z najvazhlivishih vidminnostej ukrayinskoyi partizanskoyi vijni prodi radyanskoyi vladi buli napadi na veliki mista ta selisha miskogo tipu tak zvani rajcentri Voni mali osoblive znachennya Dlya provedennya takoyi ataki buli potribni veliki sili ne menshe kilkoh soten lyudej Shlyahom napadiv na shtab rajonnoyi vladi komanduvannya UPA za slovami ukrayinskogo istorika Anatoliya Kentiya malo namir a zmusiti radyansku vladc zalishiti v rajcentrah bilshe sil i tim samim poslabiti svoyu prisutnist v silskij miscevosti b stvoryuvati pereshkodi na shlyahu zmicnennya miscevoyi vladi i paralizuvati yih diyi proti vizvolnogo ruhu v perervati zbir silskogospodarskogo kontingentu ta inshi diyi silskoyi vladi Tak u nich z 18 na 19 sichnya 1944 roku upivci napali na Ostrog v hodi ataki voni spalili 12 budivel v tomu chisli budivli rajkomu KP b U rajviddil NKVS klub apteku i shkolu Zaginuli 25 polyakiv U nich z 23 na 24 lyutogo 1944 roku UPA atakuvala Volodimirec Blizko 400 nacionalistiv otochili budivlyu NKVS de shovavsya radyansko partijnij aktiv UPA zaklikala spochatku kinuti zbroyu a potim vidkrila vogon Bij trivav 2 5 godini Sovyeti vtratili chotiroh ubitih i sim poranenih Sered zagiblih buli sered inshogo komandir vzvodu vinishuvalnogo bataljonu Samickij Pislya napadu Sovyeti proveli seriyu akcij po viyavlennyu nacionalistiv Buli zaareshtovani visim osib U nich z 19 na 20 serpnya 1944 roku UPA atakuvala Komarno v Drogobickij oblasti Metoyu ataki bula budivlya NKVS Bulo vzyato pid kontrol poshtove viddilennya zaznav napadu punkt VNOS 03098 budivlya RV NKVS bula otochena z pochatku yiyi zakidali granatami a potim z krikom Slava Banderi shturmuvali zvilnivshi simnadcyat uv yaznenih ounivciv 25 za inshoyu versiyeyu Vtrati partizaniv ocinyuvalisya v shist ubitih U nich z 30 na 31 serpnya 1944 rokiv dvi ukrayinski boyivki SKV atakuvali Yezupil Partizani uvirvalisya v budivlyu NKVS rozstrilyali troh oficeriv i yih sekretarya zvilnili 7 ukrayinskih polonenih i viluchili arhivi NKVS V nich z 8 na 9 grudnya 1944 roku UPA atakuvala vokzal v Snyatini Bulo pidirvano blizko sta metriv zaliznichnih kolij rozbivsya vagon zgorili mist i vinokurnya Cherez dva dni 11 grudnya ataka povtorilasya ale Sovyeti v cej raz vidbili yiyi bez vtrat Hocha ci ataki i nosili riznij harakter inodi obmezhuvalisya znishennyam pidpriyemstva na okolici mista inodi naselyonnij punkt prosto obstrilyuvali ale kilkist i masshtab atak pokazuyut silu ukrayinskih partizan Najchastishe zaznavali napadiv shtab kvartiri NKVS i NKDB z metoyu likvidaciyi spivrobitnikiv organiv derzhbezpeki i zvilnennya zaareshtovanih ounivciv Ataki mali velike znachennya Voni zmusili Sovyetiv buti postijno pilnimi i trimati v mistah hocha b minimalni sili neobhidni dlya oboroni Ce poslabilo diyi vladi a z inshogo boku pidvishilo moralnij duh partizan i naselennya Diversiyi UPA na zaliznicyah U 1944 1945 rokah v porivnyanni z nimeckoyu okupaciyeyu bulo bilshe napadiv UPA na zaliznici Napriklad 3 serpnya mizh stanciyami Klesiv i Strasheve buv pidirvanij vijskovij poyizd zijshlo z rejok desyat vagoniv 8 radyanskih soldativ buli vbiti Pererva v rusi trivalv desyat godin 11 serpnya 1944 roku bilya Kam yanki Strumilovoyi buv pidirvanij poyizd v rezultati chogo bulo znisheno visim vagoniv U 1944 roci UPA pidirvala sanitarnij eshelon v Rivnenskij oblasti i vidvezla v lis 40 medsester 1 travnya 1945 roku na dilyanci Sarni Klesiv partizani pidirvali poyizd Zaginuli 27 chervonih u tomu chisli tri majora i odin polkovnik 30 veresnya 1945 roku z dopomogoyu mini vstanovlenoyi UPA zijshov z rejok bronepoyizd mizh stanciyami Klesiv i Tomashogrud V toj zhe den ale mizh Striyem i Stanislavom partizani pustili pid ukis tovarnyak z palnim Zgorili visim cistern z yih vmistom Dva vagoni i dva parovoza zijshli z rejok Skladno suditi skilki cih ta inshih akcij bulo spravoyu ruk UPA i skilki diversijnih grup stvorili nimci Prote chastota atak na zaliznici ne zalishaye sumniviv v tomu sho ukrayinski partizani namagalisya poslabiti vijskovij potencial SRSR bachachi shans na peremogu v prodovzhenni vijni Persha polovina 1945 roku Vtrati poneseni UPA v 1944 r v zitknenni z vijskami NKVS zmusili kerivnictvo OUN b pereosmisliti taktiku Prekrasno rozumiyuchi sho v bojovomu zitknenni z vijskami NKVD yim uspihu ne domogtisya na pochatku lyutogo 1945 r v lisovomu masivi Ternopilskij oblasti vidbulasya narada kerivnictva UPA na yakomu buli prisutni Shuhevich Dmitro Gricaj nachalnik GVSh UPA kerivnik Galickogo krajovogo provodu OUN Roman Kravchuk referent propagandi Centralnogo provodu OUN P Duzhij nachalnik SB OUN Mikola Arsenich organizacijnij referent UPA Vasil Kuk U hodi naradi bulo uhvaleno rishennya perejti do aktivnih dij vikoristovuyuchi mobilni dribni pidrozdilu chota rij veliki pidrozdili chastkovo rozformuvati i pidporyadkuvati bojovi grupi teritorialnomu kerivnictvu 29 sichnya 1945 roku na Kalushini opergrupa NKVS pid kerivnictvom Petra Furmanchaka shopila zhivim kolishnogo komandira UNS Oleksandra Luckogo Vin majzhe dva roki na dopitah dokladno rozpoviv pro istoriyu stvorennya ta diyalnosti UNS UPA SB OUN Luckogo rozstrilyali v Kiyevi v listopadi 1946 roku Zgidno z radyanskimi danimi na kinec lyutogo 1945 roku na teritoriyi Rivnenskoyi oblasti operuvalo 40 velikih zagoniv UPA 2608 osib i 68 dribnih grup i zagoniv SB chiselnistyu 1115 soldativ razom 3169 bijciv u Volinskij oblasti 28 band po 25 150 voyiniv vsogo blizko 1200 osib Pislya zagibel 12 lyutogo 1945 komandira UPA Pivnich i providnika OUN B na PZUZ Dmitra Klyachkivskogo Klima Savura provid ocholiv Mikola Kozak Smok Dayuchi v odnomu zi zvitiv ocinku polozhennya z pidpilnimi kadrami v Zahidnomu krayi OUN na PZUZ vin viznavav sho sered nih tilki 30 nadijnih aktivnih ounivciv a reshta agenti NKVD 50 abo bezidejni pasivni elementi 20 U zv yazku z cim deyaki doslidniki vvazhayut nevipadkovim sho protyagom sichnya serpnya 1945 referentura Sluzhbi Bezpeki OUN likviduvala 833 chleniv OUN yakih zvinuvachuvali u spivpraci z organami NKVS i NKDB U zv yazku iz zakinchennyam bojovih dij na yevropejskij teritoriyi Drugoyi svitovoyi vijni golovnij komandir UPA Roman Shuhevich v travni 1945 oprilyudniv zvernennya Bijci i komandiri Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi V yakomu vidznachiv vnesok voyiniv UPA v peremogu nad Nimechchinoyu Vsogo za radyanskimi danimi za pershu polovinu 1945 roku proti UPA provedeno 9238 chekistsko vijskovih operacij 2565 v sichni 1448 U lyutomu 1849 v berezni 1568 v kvitni 1205 v travni 1603 v chervni Yih rezultatom stalo znishennya 34210 uchasnikiv vizvolnogo ruhu zahopleno 46059 z yavilasya z povinnoyu 25868 voyiniv vsogo 106137 Krim togo buli zaareshtovani 5717 bandposibnikiv viseleno 5395 simej banditiv 12773 osib Vsogo vid napadiv UPA i zbrojnih chleniv OUN b i pri pridushenni zbrojnogo oporu inshih povstanskih ugrupuvan UNRA i zagoni Melnika v 1944 roci Chervona Armiya za radyanskimi dannimi zaznala takih vtrat ubitimi i povishenimi 157 oficeriv i 1880 soldativ i serzhantiv poranenimi 74 i 1770 vidpovidno zniklimi bezvisti i vidvedenimi v lis 31 i 402 Z pochatku roku po 1 travnya 1945 bulo vbito abo povisheno 33 oficera i 443 soldata i serzhanta 11 oficeriv i 80 soldativ i serzhantiv propalo bezvisti V hodi operacij NKVS proti UPA za pershu polovinu 1945 roku vilucheno veliku kilkist zbroyi boyepripasiv i vijskovogo majna 6 garmat 268 stankovih i 2024 ruchnih kulemetiv 125 minometiv 5 granatometiv 5 vognemetiv 74 PTR 4968 avtomativ 17030 gvintivok revolveriv i pistoletiv 30490 granat 7385 min majzhe 3 mln patroniv 31 radiostanciyu 7 drukaren Najbilsh vidomi boyi z UPA z NKVS v 1945 roci Likvidaciya Klima Savura Agitacijnij plakat UPA 1948 r 26 sichnya 1945 roku v 22 km na pivdennij shid vid Kamenya Kashirskogo u sela Yajno 9 a strilecka rota 169 go polku NKVS natrapila na zagin UPA V boyu zaginuli 17 partizan Sovyeti za vlasnimi danimi vtratili tilki odnu lyudinu zastupnika komandira roti Odnak radyanskij uspih viznachavsya porivnyannyam vzayemnih vtrat V hodi perestrilki spivrobitniki NKVS zatrimali na Volini odnogo z vishih komandiriv UPA Yuriya Stelmashuka Rudogo komandir VO Turiv yakij she j buv hvorij na tif Podrobici dopitu yakogo vin zaznav jmovirno nazavzhdi zalishatsya v sekreti Fakt v tomu sho Stelmashuk 8 lyutogo 1945 roku v prisutnosti zastupnika narkoma VS URSR generala Timofiya Strokacha pokazav sered inshogo sho 30 listopada 1944 roku vin zustrichavsya z komanduvachem UPA na Volini Dmitrom Klyachkivskim Klimom Savurom v rajoni Orzhivskih hutoriv Klevanskogo rajonu na Rivnenshini Yak ziznavsya Stelmashuk na 30 sichnya 1944 u nih z Savurom bula obumovlena she zustrich Za slovami Stelmashuka Klyachkivskij dnem hovayetsya v lisah a vnochi v budinkah pomichnikiv povstanciv V 1 1 5 km yak pravilo roztashovuyetsya dlya prikrittya viddil osoblivogo priznachennya pid komanduvannyam Vasilya Pavlonyuka Uzbeka Opisav vin i viglyad budinku de perehovuvavsya Savur 10 lyutogo 1945 roku v rajon v centri yakogo znahodilisya sela Orzhiv Grabiv Pokosi Susk Brovniki bulo perekinuto velike z yednannya NKVS Vono skladalosya z 20 yi i 24 yi brigad vnutrishnih vijsk NKVS Uzhe v pershij den radyanski vijska viyavili i likviduvali zagin Uzbeka yakij ocholyuvav ohoronu Klima Savura 22 partizana buli vbiti Odnak samogo komanduvacha UPA Pivnich znajti ne vdalosya 12 lyutogo 1945 operativno vijskova grupa Klevanskogo rajviddilu NKDB i 233 go okremogo bataljonu VV NKVS pid komanduvannyam starshogo lejtenanta Habibulina provodyachi prochisuvannya lisu bilya Orzhivskih hutoriv Klevanskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti viyavila troh osib ce buli soldati UPA Voni vidmovilisya zdatisya i vidkrili vogon a potim pochali bigti vglib lisu Pri peresliduvanni vsi buli znisheni Klyachkivskij buv smertelno poranenij serzhantom Baronovim i yefrejtorom Sokolovim Radyanski vijska vtratili odnogo vbitogo U ubitih partizaniv znajshli tri pistoleti kulemeti dva pistoleti revolver orden Chervonogo Prapora Bulo upiznano lishe tilo Klyachkivskogo V hodi operaciyi buli vbiti i zaareshtovani 42 bandita i 100 cholovik yaki vidmovilisya mobilizuvatisya v Radyansku armiyu Ataki UPA na mista v 1945 31 zhovtnya 1945 roku UPA virishila atakuvati Stanislav Napad na misto zdijsniv kurin Skazheni pid komanduvannyam Rizuna Vasilya Andrusyaka Nalotu pereduvav minometnij obstril centru mista sho viklikalo paniku Potim v misto uvijshli do 400 povstanciv Grupi atakuvali zazdalegid vkazani cili viddil NKVS obkom partiyi vijskkomat apteki magazini skladi kvartiri partaktivu i kvartiri spivrobitnikiv derzhbezpeki Vidstupili voni organizovano vzyavshi v polon do pivsotni lyudej partijciv i enkavedistiv i zahopivshi zavidni trofeyi Pislyavoyennij period Div takozh Operaciya Zahid Pislya zakinchennya Nimecko radyanskoyi vijni teritoriya URSR zaznala istotnih zmin 29 chervnya 1945 SRSR i Chehoslovachchina uklali dogovir zgidno z yakim do skladu URSR uvijshla Zakarpatska oblast 16 serpnya 1945 Radyanskij Soyuz uklav dogovir z Polsheyu zgidno z yakim Lemkivshina Holmshina Nadsyannya ta Pidlyashshya opinilisya v skladi Polskoyi Narodnoyi Respubliki a Galichina i Volin buli zakripleni za Radyanskim Soyuzom U pislyavoyennij period bilshovickij rezhim provodiv politiku nasilnickoyi radyanizaciyi novo priyednanih ukrayinskih teritorij Z prihodom Radyanskoyi vladi na Volini ta v Galichini buli vidnovleni partijni i derzhavni organi vladi znovu organizovani oblasni ta rajonni organi KP b U Zahidnoukrayinski mista pochali shvidko radyanizovuvalisya za rahunok rosijskogo naselennya U pershi povoyenni desyatilittya v zahidnoukrayinskih oblasti pereselilisya sotni tisyach rosiyan i shidnih ukrayinciv Ci lyudi pribuvali yak fahivci narodnogo gospodarstva i yak predstavniki administrativnogo aparatu derzhavi Radyanizaciya spriyala peretvorennyu vsih sfer zhittya za standartami totalitarnogo suspilstva Stvoryuvalisya komsomolski i pionerski organizaciyi stvoryuvalasya agenturna merezha ta merezha informatoriv Odnim z pershih krokiv stalinskogo rezhimu stalo znishennya Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi UGKC yaka vidigravala vazhlivu rol v suspilno politichnomu i nacionalno kulturnogo zhittya ukrayinciv Galichini Pislya smerti mitropolita Aandreya Sheptickogo listopad 1944 z iniciativi organiv derzhbezpeki pochalasya likvidaciya uniatstva Rozgornulasya propagandistska robota z diskreditaciyi UGKC yak voroga narodu i znaryaddya ukrayinskogo burzhuaznogo nacionalizmu U 1945 she v bilshih masshtabah nizh v poperednomu roci zdijsnyuvalosya viselennya simej banditiv i bandposibnikiv Zagalna kilkist represovanih stanovilo 7393 sim yi 17 497 osib Za radyanskimi danimi z 1 zhovtnya do 20 listopada 1945 mobilnimi zagonami i grupami vijsk Prikarpatskogo vijskovogo okrugu zdijsnena 31 operaciya po likvidaciyi band Pri comu bulo znisheno 146 poraneno 13 i zatrimano 969 banditiv spivuchasnikiv agenturi i pidozrilih osib Vtrati mobilnih pidrozdiliv 17 oficeriv 46 ryadovih i serzhantiv ubitimi 5 oficeriv i 9 ryadovih poranenimi she dvoye vijskovosluzhbovciv potrapili v polon V informacijnomu dokumenti NKVS URSR vid 16 sichnya 1946 pidbivalisya pidsumki borotbi z banditizmom v zahidnih oblastyah Ukrayini vid lyutogo 1944 do 1 sichnya 1946 Za cej period bulo provedeno 39778 chekistsko vijskovih operacij vbito 103 313 zatrimani 110 785 banditiv zaareshtovani 8370 ounivciv i 15959 aktivnih povstanciv z yavilosya z povinnoyu 50058 cholovik Krim togo zatrimani 83284 osobi yaki uhilyalisya vid prizovu v Chervonu armiyu Bilshist z cih zhertv sklalo civilne naselennya adzhe operaciyi vnutrishnih vijsk MVS suprovodzhuvalisya riznomanitnimi zlovzhivannyami Navit z radyanskih zvitiv mozhna diznatisya sho pid chas operaciyi buli vipadki nezakonnih rozstriliv ni v chomu ne vinnih gromadyan maroderstva piyactva nedisciplinovanosti soldativ i oficeriv i sho she girshe z cimi zlochinami ne velasya rishucha borotba Vzimku 1945 1946 roku yak raz naperedodni zaplanovanih na 10 lyutogo 1946 viboriv do Verhovnoyi Radi SRSR komunisti virishili nanesti UPA rishuchogo udaru Bula organizovana operaciya Velika Blokada Vona polyagala v tomu sho pislya 10 sichnya 1946 vsyu Zahidnu Ukrayinu pokrili garnizoni soldativ Chervonoyi Armiyi i NKVS Yih bulo sformovano 3 5 tis i kozhen narahovuvav vid 20 do 100 soldativ i oficeriv dobre osnashenih avtomatichnoyu zbroyeyu Krim togo buli stvoreni chislenni gonchi grupi pidtrimuvani bronetransporterami yaki provodili bezperervni oblavi Velika Blokada trivala do 1 kvitnya Vona koshtuvala povstancyam yak minimum 5 tis zagiblih Odnak rozgromiti ostatochno vizvolnij ruh ne vdalosya 17 lyutogo 1946 roku poblizu sela Rudniki Manevickogo rajonu na Volini potrapiv v zaplanovanu zasidku i buv znishenij komandir boyu pid Gurbami Petro Olijnik Enej Pislya zagibeli Dmitra Klyachkivskogo vin vzyavsya vikonuvati obov yazki komanduvannya vijskovim okrugom UPA Pivnich 24 lyutogo 1946 roku rejdova grupa 215 go strileckogo polku VV NKVS v rajoni Chornogo lisu na Stanislavshini atakuvala grupu povstanciv z 10 cholovik Bij buv korotkim zagin perebili za pivgodini U chisli zagiblih buv komandir TO 22 Chornij lis Vasil Andrusyak Rizun 1 kvitnya 1946 roku u rezultati specoperaciyi buv spijmanij u Lvovi zhivim komandir vijskovogo okrugu Lisonya Omelyan Polovij Spochatku buv zasudzhenij do rozstrilu Zgodom virok zminili do 25 rokiv taboriv Za danimi radyanskoyi storoni v kvitni serpni 1946 na teritoriyi zahidnogo regionu Ukrayini organami MVS i MDB vnutrishnimi i prikordonnimi vijskami bulo provedeno 42 175 vijskovo chekistskih operacij v rezultati yakih vbito 3277 zaareshtovano i zahopleno v polon 3364 chlena OUN i UPA vilucheno 7225 odinic zbroyi Poryad z cim v 1946 vinishuvalni bataljoni zdijsnili 16907 operacij proti povstanciv i pidpilnikiv v rezultati chogo vbito ponad odniyeyi tisyachi i zatrimani 5410 osib pov yazanih z vizvolnim ruhom zahopleno 2902 odinici zbroyi Vsogo za radyanskimi danimi v 1946 bulo zareyestrovano 1619 zbrojnih akcij z boku OUN UPA z yakih 78 napadi na spivrobitnikiv MVS i MDB na soldativ i oficeriv Radyanskoyi Armiyi 123 na bijciv VB 204 Dosvid Velikoyi blokadi i litnih misyaciv 1946 roku zmusiv kerivnictvo ukrayinskogo pidpillya usvidomiti sho mozhlivosti povstansko partizanskoyi borotbi proti perevazhayuchih sil komunistichnogo rezhimu vicherpani U Sovyetiv buli praktichno neobmezheni mozhlivosti kompensuvati vtrati Upivci buli pozbavleni takoyi mozhlivosti U lipni 1946 roku kerivnictvo ukrayinskogo pidpillya uhvalilo rishennya postupovo rozpustiti veliki zagoni UPA i pereklasti vsyu tyazhkist podalshoyi borotbi na boyivki OUN i SB 4 zhovtnya 1946 CK KP b U prijnyav postanovu Pro stan borotbi iz zalishkami ukrayinsko nimeckih nacionalistiv u zahidnih oblastyah URSR MVS i MDB sekretariv obkomiv i rajkomiv partiyi zobov yazuvali pokinchiti z nedoocinkoyu v borotbi iz zalishkami formuvan UPA i pidpillya OUN i najblizhchim chasom domogtisya yih povnoyi likvidaciyi pered komanduvannyam Prikarpatskogo VO stavilosya zavdannya stvoriti operativni grupi v tij miscevosti de pomicheni proyavi bojovoyi diyalnosti povstanciv i pidpilnikiv i aktivizuvati borotbu z nimi Postanova pripalo na chas pidgotovki viboriv do Verhovnoyi Radi URSR Tak pochalasya she odna hvilya totalnogo nastupu na sili vizvolnogo ruhu z metoyu yih paralizaciyi na viborah i podalshoyi likvidaciyi Z 1 sichnya po 20 bereznya 1947 vijska i organi MVS i MDB vchinili 12 268 operacij v rezultati yakih OUN i UPA ponesli 966 cholovik ubitimi i 1478 zahoplenimi v polon Vlasni vtrati obchislyuvalisya v 355 cholovik Organi MVS URSR vid 20 po 31 sichnya 1947 proveli specialni operaciyi v hodi yakih na pidstavi agenturnih rozrobok zavdali udariv po kerivnih centrah i kadrah vizvolnogo ruhu Na Volini Polissya yim vdalosya likviduvati 79 vidpovidalnih pracivnikiv OUN i UPA Sered ubitih shef SB OUN Mikola Arsenich Za ocinkami radyanskoyi storoni vzhiti zahodi priveli do togo sho v pidpilli OUN zaraz povna rozgublenist vtrata zv yazkiv i upravlinnya nizovimi organizaciyami Zaznachalosya posilennya tendenciyi dobrovilnoyi zdachi povstanciv i pidpilnikiv organam radyanskoyi vladi abo perehid yih na polsku teritoriyu Za sichen berezen 1947 radyanski dzherela vidznachili 272 akcij z boku OUN i UPA Pri comu pidkreslyuvalosya sho stan borotbi z ukrayinskim pidpillyam pogirshuyetsya v rezultati chogo posilyuyetsya aktivnist i rostut vtrati radyanskoyi storoni CK KP b U uhvaliv 5 kvitnya 1947 postanovu Pro posilennya borotbi iz zalishkami band ukrayinsko nimeckih nacionalistiv u zahidnih oblastyah URSR U nij zaznachalosya na slabke vedennya borotbi z zagonami UPA i pidpillyam OUN z boku partijnih organizacij zahidnih oblastej i MGB pidkreslyuvalosya sho organi derzhbezpeki nezadovilno gotuyut i provodyat vijskovo chekistski operaciyi znachna chastina yakih zakinchuyutsya bezrezultatno Zvertalasya uvaga j na nedoliki bojovogo i politichnogo pidgotovki bijciv vinishuvalnih bataljoniv Odniyeyu z golovnih cilej radyanskih organiv derzhbezpeki buv komandir UPA Zahid Vasil Sidor Shelest Jogo z druzhinoyu 14 kvitnya 1949 roku znajshla opergrupa MDB pid komanduvannyam starshogo lejtenanta Litvinenko 14 kvitnya 1949 roku seli Osmoloda na Stanislavshini Oboh znishili v hodi boyu U period z travnya 1945 po 1949 radyanska vlada ogolosila 7 amnistij dlya uchasnikiv nacionalistichnogo pidpillya Propoziciyeyu uryadu sklasti zbroyu v obmin na povne proshennya v travni 1945 roku skoristalosya do 30 tis povstanciv a vsogo do grudni 1949 rr ponad 77 tis uchasnikiv ruhu Oporu Bagatoh z nih ochikuvala zhorstoka dolya smertna kara katorga zaslannya Kontakti z UPA z inshimi antikomunistichnimi ruhami Peregovori mizh ukrayinskimi i polskimi antikomunistichnimi povstancyami v seli Ruda Ruzhanecka na Lyublinshini 21 travnya 1945 Z 1945 roku UPA aktivno vzayemodiyala z polskim antikomunistichnim pidpillyam U travni z iniciativi Armiyi Krajovoyi v berezni v Rudi Ruzhaneckij mizh neyu i UPA buli provedeni peregovori i dosyagnuti domovlenosti pro spilni diyi proti radyanskih vijsk Uspishnist kontaktiv ukrayinskogo i polskogo pidpillya variyuvalasya po regionah U deyakih prikordonnih ukrayinsko polskih zemlyah voni trivali z 1945 azh do 1948 r V inshih regionah spivpracya mizh polskimi ta ukrayinskimi nacionalistami bula mensh uspishnoyu i faktichno obmezhuvalosya nejtralitetom v inshih regionah zagoni UPA i AK WIN provodili spilni diyi proti polskoyi miliciyi ta upravlinnya bezpeki Odnim z najbilsh potuzhnih centriv zbrojnogo oporu v SRSR v pislyavoyennij period poryad iz Zahidnoyu Ukrayinoyu i Polsheyu buli krayini Baltiyi de aktivno diyali Lisovi brati Liderom antiradyanskoyi vizvolnoyi borotbi vistupala Litva de do 1953 roku velosya zbrojnij opir radyanskij vladi OUN zvertali osoblivu uvagu na neobhidnist vstanovlennya zv yazkiv z predstavnikami litovskogo pidpillya obumovlyuyuchi ce tim sho okremi chleni litovskoyi politichnoyi emigraciyi she v 1946 uvijshli do skladu Antibilshovickogo bloku narodiv ABN Pershi kontakti z litovskim antiradyanskim ruhom Oporu vdalosya nalagoditi v 1948 roci na teritoriyi pivdennoyi Bilorusi Tut z grupoyu litovskih partizan yaka perejshla na cyu teritoriyu zmig vijti na zv yazok Kobrinskij nadrajonnij provid OUN U zv yazku z cim 15 sichnya 1949 roku kerivnik provodu OUN na Pivnichno zahidnih ukrayinskih zemlyah PZUZ Vasil Galasa napisav lista kerivniku Brestskogo okruzhnogo provodu OUN v yakomu shvalyuvav sprobi pidpillya OUN na teritoriyi biloruskogo Polissya nalagoditi kontakti z predstavnikami litovskogo vizvolnogo ruhu Vid biloruskogo okruzhnogo providnika vin vimagav vstanoviti zv yazok z kerivnictvom litovskih nacionalistichnih organizacij poperedno diznavshis pro yih strukturu programu taktiku antiradyanskoyi zbrojnoyi borotbi i otrimavshi dani pro stan borotbi litovskogo pidpillya proti radyanskoyi vladi na teritoriyi Litvi Dlya poshuku kontaktiv z predstavnikami baltijskih ruhiv Oporu buv organizovanij vlitku 1950 roku rejd ukrayinskih povstanciv na teritoriyu Baltiyi Uchasniki grupi OUN b vzyali z soboyu yak propagandistskij material broshuri Chi vedut bilshoviki do komunizmu Hto taki banderivci i za sho voni boryutsya Petra Feduna Poltavi Platforma UGVR i Universal UGVR Za svidchennyam druzhini Vasilya Galasi uchasniki grupi buli nastilki perevantazheni propagandistskoyu literaturoyu sho ne mogli vzyati z soboyu bilshoyi kilkosti zapasiv prodovolstva Diyalnist UPA na terenah Chehoslovachchini Dokladnishe Akciya B UPA Pershi banderivci pochali pronikati na teritoriyu Chehoslovachchini she v 1945 roci Cya krayina yih cikavila yak najkorotshij marshrut do amerikanskoyi zoni okupaciyi v Avstriyi i Nimechchini Takozh yih akciyi nosili propagandistskij harakter rozdacha listivok zakliki vlivatisya v zagoni OUN UPA kritika radyanskoyi vladi U serpni 1945 roku na teritoriyu Slovachchini z Polshi zdijsniv rejd kurin UPA pid komanduvannyam Pruta Pavla Vacika Cilyu kurenya bulo zvilnennya taboru z nimeckimi vijskovopolonenimi v Kisaku UPA spodivalasya vklyuchiti yih do svoyih lav odnak cherez protidiyu cheskoyi rozvidki rejd zakinchivsya nevdalo 10 veresnya 1945 roku kurin povernuvsya na teritoriyu Polshi U listopadi 1945 roku UPA vidpravila na teritoriyu Chehoslovachchini vzhe kilka zagoniv sotni Mirona Karmelyuka Sokola Perigi Brovka i Gorbovogo Povstanci zahopili kilka sil Zbij Novu Sedlicyu Ublyu Ulich i tak dali Tak chi inakshe uryad poslav u ci rajoni armiyu 2500 cholovik yaki znovu vidavili povstanciv z krayini 6 grudnya 1945 roku operaciya zakinchilasya U berezni kvitni 1946 roku UPA znovu organizuvala velikij rejd do Slovachchini Na teritoriyu krayini uvijshlo tri sotni Mirona Karmelyuka i Bira Banderivci zahopili kilka desyatkiv sil u Shidnij Slovachchini Namagayuchis rozigrati nacionalnu kartu voni zaklikali slovakiv voyuvati za Jozefa Tiso organizovuvali silski zbori v slovackih selah Yih planom bulo virisheno organizuvati antikomunistichnij partizanskij ruh v Slovachchini stvoriti slovackij zagin Vrhala sho vtim yim ne vdalosya Chehoslovacka armiya 18 kvitnya 1946 roku pochala operaciyu Shiroki grabli i vitisnila zagoni UPA v Polshu Shidnij kordon buv posilenij dodatkovimi armijskimi z yednannyami i obladnanij vognevimi tochkami Vlitku 1947 roku na teritoriyu Chehoslovachchini vtorglisya vidrazu tri sotni OUN UPA U vidpovid chehoslovacka armiya pid komanduvannyam generala Yuliusha Nosko pristupila do vikonannya operaciyi B U chehoslovakiv ne bulo dosvidu kontr partizanskoyi vijni yih chastini buli pogano ozbroyeni nedokomplekt skladav 25 35 realnim bojovim dosvidom volodili tilki 12 soldativ Chehi nesli velichezni vtrati ale Nosko vnis taktichni zmini v plan operaciyi Teper armijski pidrozdili zabezpecheni raciyami dililisya na operativni grupi i rozhodilisya po lisah i gorah Koli nadhodilo povidomlennya pro viyavlennya zagoniv UPA v tomu chi inshomu rajoni vsi pidrozdili styaguvalisya tudi dlya yih znishennya Zavdyaki takim diyam bula otochena znishena i chastkovo polonena odna z troh soten UPA pid komanduvannyam Burlaki Volodimira Shigelskogo Z dvoh inshih soten Mihajla Dudi ta Romana Grobelskogo bilsh mensh ciloyu do Nimechchini distalasya tilki odna sotnya Dudi Grobelskij buv polonenij chehami a Duda v 1950 roku zdijsniv samogubstvo koli buv pokinutij na parashuti anglijskoyu rozvidkoyu v Ivano Frankivsku oblast i potrapiv v otochennya Za danimi chehoslovackogo ministerstva vnutrishnih sprav v rezultati operaciyi Akciya B bulo vbito 59 banderivciv vzyato v polon i poraneno 39 vzyato v polon 217 osib dobrovilno zdavsya 29 osib Z chehoslovackoyi storoni zaginulo 24 soldati i spivrobitnika derzhbezpeki Do amerikanskoyi zoni okupaciyi distalosya lishe 1 5 pervisnogo skladu 97 osib UPA na terenah Polshi Dokladnishe Operaciya Visla OUN rozglyadala pivdenno shidni zemli Polshi de zhili sotni tisyach ukrayinciv yak nevid yemnu chastinu Ukrayinskoyi derzhavi Vzimku 1943 1944 rokiv polske pidpillya golovnim chinom Armiya Krajova osvoyuye ci teritoriyi Usih svidomih ukrayinskih patriotiv polski bojoviki znishuvali fizichno vbivayuchi pri comu yih druzhin i ditej a vid reshti ukrayinskogo naselennya vimagali zayav pro loyalnist i pidtrimku polskogo povstanskogo ruhu Navesni vlitku 1944 roku na Lyublinshinu uvijshli kilka kureniv UPA z Volini i Shidnoyi Galichini Chasto pishut sho yih osnovnoyu metoyu buv zahist ukrayinskogo naselennya Odnak shvidshe za vse OUN B i UPA znayuchi pro peredumovi akciyi Burya takozh pragnuli likviduvati polske partizanskij ruh She v sichni 1944 roku ukrayinske pidpillya zasnuvalo tut svoyi strukturi stvorivshi v shidnih voyevodstvah Polshi Pidkarpatske Lyublinske VI vijskovij okrug UPA Syan pidleglij ugrupovannyu UPA Zahid na choli z Vasilem Sidorom Shelestom Ukrayinske pidpillya v Polshi ocholyuvali Yaroslav Staruh Styag providnik OUN na Zakerzonni pershim komandirom VO 6 Syan buv horunzhij Mushka Yakiv Chornij pislya jogo zagibeli v boyu z vijskami NKVD u grudni 1944 roku komandirom stav major Miroslav Onishkevich Orest Petro Fedoriv Dalnich kerivnik Sluzhbi bezpeki OUN v Polshi i Vasil Galasa Orlan vidpovidav za agitacijnu diyalnist Najbilsh vidomimi kerivnikami UPA na Zakerzonni buli Ren Martin Mizernij Brodich Roman Grobelskij Hrin Stepan Stebelskij Burlaka Volodimir Shigelskij Ne divlyachis na svoyu nechislennist ukrayinski partizani diyali duzhe aktivno i rishuche Zavdannyam viddiliv UPA buv zahist miscevogo ukrayinskogo naselennya vid primusovoyi deportaciyi v SRSR Z metoyu ne dopustiti deukrayinizaciyi spokonvichnoyi ukrayinskoyi etnichnoyi teritoriyi zagoni UPA napadali na pereselenski komisiyi polskih vijskovih veli borotbu proti shovinistichnih elementiv yaki terorizuvali ukrayinske naselennya spalyuvali sela z yakih buli viseleni ukrayinci j v yaki zaselili polyakiv Osoblivo aktivno UPA stala diyati z oseni 1945 roku 9 veresnya 1945 roku komanduvannya UPA viddalo svoyim pidrozdilam nakaz vistupiti proti operaciyi viselennya Polska miliciya ta organi bezpeki u vidpovid chasto vdavalisya do represij proti mirnogo ukrayinskogo naselennya Potim bulo virisheno intensifikuvati proces pereselennya ukrayinciv do SRSR Na teritoriyu URSR bulo vivezeno blizko 500 000 ukrayinciv UPA vsilyakimi zasobami chinit opir gvaltivnikam Yiyi diyi buli spryamovani na znishennya i poshkodzhennya shlyahiv spoluchennya pidriv mostiv zaliznichnih kolij zaliznichnih stancij i likvidaciyi pereselenskih komisij Vsogo z lipnya 1945 do bereznya 1946 roku ounivci proveli v Shidnij Polshi ponad 50 diversij i teraktiv spryamovanih na zriv pereselennya ukrayinciv do SRSR Osoblivu uvagu zaslugovuyut boyi za misto Bircha upivci na choli z komandirom Renom trichi tam atakuvali garnizon Vijska Polskogo i tilki ostannya ataka v sichni 1946 roku bula nevdaloyu Slid zaznachiti sho do pochatku 1947 roku vsi najbilsh boyezdatni sili armiyi i vijsk bezpeki narodnoyi Polshi buli zadiyani v borotbi proti polskogo zbrojnogo nacionalistichnogo pidpillya yake bulo pidporyadkovane emigrantskomu uryadu v Londoni Na borotbu z UPA sil yavno ne vistachalo Na Zakerzonni diyali kilka ozbroyenih organizacij polskogo antikomunistichnogo pidpillya yaki oriyentuvalisya na londonskij uryad Golovnoyu zbrojnoyu siloyu bula Armiya Krajova AK yaka v 1945 roci bula perejmenovana U Volya i Nezalezhnist ViN AK bula formalno rozpushena 19 sichnya 1945 roku nakazom yiyi golovnokomanduvacha Leopolda Okulickogo Vedmedika Odnak buli zberezheni skladi zi zbroyeyu i zakonspirovana merezha bijciv Yak vzhe bulo skazano vishe 1945 roku ViN sprobuvala domovitisya z UPA pro spilnu borotbu proti kommunistiv Odnak na Zakerzonni she bilsh ekstremistski organizaciyi napriklad Nacionalni zbrojni sili NZS Vsih yih ob yednuvalo negativne shovinistichne stavlennya do ukrayinciv Voni bachili lishe odne rishennya ukrayinskogo pitannya etnichnu chistku U chervni 1945 roku NZS virizali ukrayinske selo Verhovinu ubivshi 194 zhitelya v tomu chisli zhinok i ditej Do ostatochnoyi likvidaciyi UPA na svoyij teritoriyi polska vlada pristupila v kvitni 1947 roku stvorivshi dlya cogo operativnu grupu Visla yaka skladalasya z p yati armijskih pihotnih divizij 3 ya 6 a 7 a 8 a 9 a pihotni diviziyi vijska Polskogo 1 j diviziyi Korpusu vnutrishnoyi bezpeki ta dvoh okremih polkiv 5 go sapernogo i 1 go avtomobilnogo Zagalna chiselnist zadiyanogo osobovogo skladu nalichuvala do 20 tis soldativ i oficeriv Zagalne kerivnictvo bulo pokladeno na zastupnika nachalnika Generalnogo shtabu vijska Polskogo generala Stefana Mossora Voseni 1947 roku pislya deportaciyi 160 tis ukrayinciv z pivdenno shidnih voyevodstv Polshi diyalnist UPA na Zakerzonni stala bezperspektivnoyu U rezultati neznachna chastina grupi Syan probilasya cherez teritoriyu Chehoslovachchini v Zahidnu Nimechchinu inshi oseredki UPA rozbili polski vijska Kontakti UPA zi specsluzhbami krayin Zahodu Pislya bereznevoyi promovi prem yer ministra Velikoyi Britaniyi Vinstona Cherchillya 1946 yaka progolosila pochatok Holodnoyi vijni OUN yak i inshi antiradyanski vizvolni organizaciyi shidnoyi Yevropi potrapili v pole zoru specsluzhb Velikoyi Britaniyi i SShA Osoblivo aktivnimi buli v cih kontaktah prihilniki OUN B Spodivayuchis na rozkol v antigitlerivskoyi koaliciyi i blizku vijnu mizh SShA i Angliyeyu z odnogo boku i Radyanskim Soyuzom z inshogo voni vserjoz rozrahovuvali sho Tretya svitova prinese Ukrayini svobodu i nezalezhnist Do 1947 roku blizko 250 tisyach ukrayinciv opinilisya v taborah dlya peremishenih osib v zahidnih okupacijnih zonah v Nimechchini Avstriyi ta Italiyi Bagato z cih lyudej buli chlenami OUN abo simpatizuvali yij Pislya 1947 roku bijci UPA pochali pronikati v amerikansku okupacijnu zonu cherez Chehoslovachchinu Tabori dlya peremishenih osib stali miscem poshirennya idej ukrayinskih nacionalistiv a Stepan Bandera postaviv zavdannya vstanovlennya kontrolyu nad ukrayinskimi emigrantskimi kolami Odna z ryadu sekretnih operacij CRU proti SRSR sho provodilasya u spivpraci zi specsluzhbami Velikoyi Britaniyi Italiyi ta FRN nosila nazvu Aerodinamika Yiyi sut zvodilasya do togo sho CRU zabezpechuvalo finansuvannya i navchannya voyiniv UPA nadavali trenuvalni bazi ta instruktoriv a zgodom zakidalo desantuvannya povstanciv na radyansku teritoriyu Tam yim proponuvalosya zbirati najriznomanitnishu rozviduvalnu informaciyu dani pro vijskovi ta promislovi ob yekti pro dislokaciyu vijskovih chastin yih nazvi ozbroyennya osnashennya roztashuvannya aerodromiv dovzhinu zlitnih smug tipi litakiv i yih kilkist tochne misceznahodzhennya partijnih i administrativnih budivel roztashuvannya zaliznichnih stancij transport nastrij v armiyi i v narodi a takozh verbuvannya v pidpillya OUN novih chleniv Operaciya v cilomu provalilasya Bilshist desantnikiv znishili abo shopili yakus chastinu z nih vdavalosya pereverbuvati radyanskimi specsluzhbami i vzhe nezabarom voni pochinali vihoditi v efir zabezpechuyuchi zahidni specsluzhbi dezinformaciyeyu Napriklad pislya togo yak spivrobitniki derzhbezpeki yakogo v chervni 1951 spravili zahoplennya grupi parashutistiv na choli z chlenom OUN b i kumom Banderi Mironom Matviyejko voni v nastupni tizhni i misyaci zustrili she 9 grup ounivciv pri zahoplenni yakih 18 osib buli znisheni a 26 potrapili v polon Pri comu p yatero z polonenih viyavili gotovnist spivpracyuvati z MDB I cherez deyakij chas radisti na choli z Matviyejko pochali postachati Zahid radiogramami z dezinformaciyeyu Zgodom voni zajmalisya cim protyagom she 10 rokiv 17 bereznya 1951 roku UPA zvernulasya iz zaklikom do uryadu SShA nadati dopomogu ukrayinskim povstancyam v borotbi proti SRSR Povidomlennya pro znishennya voyinami UPA elektrostancij u Lvovi i Korsun Shevchenkivskomu rajoni v grudni 1946 U sichni 2017 roku CRU rozsekretilo velika kilkist materialiv sho stosuyutsya vidnosin CRU z ukrayinskimi nacionalistami Amerikanski rozvidniki vstanovili zv yazok z kerivnictvom Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv OUN vidrazu zh pislya vijni u drugij polovini 40 h rokiv i zv yazok cej perervavsya tilki na pochatku 90 h z rozpadom Radyanskogo Soyuzu Odin z najbilsh rannih dokumentiv datovanij kvitnem 1947 roku U zviti pro teroristichni akti skoyeni na teritoriyi Ukrayini zaznacheno sho u Lvovi pidirvana elektrostanciya a v Korsun Shevchenkivskomu rajoni gidroelektrostanciya Povidomlyayetsya pro veliku kilkist zhertv sered mirnogo naselennya Ostatochne pridushennya nacionalno vizvolnogo ruhu Vtrati yaki ukrayinske pidpillya poneslo v drugij polovini 1940 ih rokiv skladno bulo kompensuvati Z pochatkom 1950 h rokiv podalshu borotbu veli lishe gliboko zakonspirovani zbrojni boyivki OUN Borotba z nimi vse chastishe peretvoryuvalasya v raptovi vipadi Pid chas perehodiv partizani vdavali sebe za miscevih selyan mali z soboyu rizni gospodarski znaryaddya sokiri pilki abo vudki Svoyi slidi voni polivali gasom posipali tyutyunom abo percem peresuvalisya po dnu richok i strumkiv abo vihodili na dorogi de panuvav zhvavij ruh vse ce shob obduriti pogonyu yaka vela poshuki z vikoristannyam sobak Aktivnist pidpillya vpala ale ce zovsim ne zavazhalo jomu zdijsnyuvati chas vid chasu tochno nejmovirni operaciyi Zuhvala akciya napriklad bula organizovana 10 lipnya 1951 roku u Nadvirnij Blizko 23 yi godini partizani uvirvalisya v miscevij gospital vbili dvoh ohoronciv MDB yaki stezhili za poranenoyu aktivistkoyu OUN zabrali zhinku i vtekli U berezni 1950 roci buv znishenij golovnokomanduvach UPA Roman Shuhevich 3 bereznya 1950 roku bula zaareshtovana zv yazkova Dariya Gusyak psevdonim Darka Nusya Za dopomogoyu vnutrishnokamernogo vprovadzhennya agenta MDB Rozi vdalosya diznatisya tochnu adresu za yakoyu znahodilasya insha pomichnicya Shuhevicha 5 bereznya spivrobitniki MDB na choli z Pavlom Sudoplatovim vstanovili sho Shuhevich znahoditsya v primishenni kooperativnoyi kramnici v seli Bilogorsha pid Lvovom Yak pishe v svoyih memuarah Pavlo Sudoplatov general MDB Drozdov zazhadav vid Shuhevicha sklasti zbroyu v comu vipadku jomu garantuvali zhittya U vidpovid prozvuchala avtomatna cherga Shuhevich namagayuchis prorvati kilce otochennya kinuv z ukrittya dvi ruchni granati Zav yazalasya perestrilka v rezultati yakoyi Shuhevich buv ubitij Na rubezhi 1950 1951 rr MDB rozshukalo v Demidivskomu rajoni Rivnenshini komandira UPA Pivnich Ivana Litvinchuka Dubovogo yakij v Polshi vvazhayetsya odnim iz golovnih iniciatoriv pershih antipolskih akcij Otochenij v bunkeri vin pidirvav sebe U 1952 roci MDB Hmelnickoyi oblasti likviduvalo dvi partizanski grupi OUN v Kiyivskij oblasti i tri v Vinnickij Varto vidznachiti sho Radam vdalosya stvoriti v cij oblasti fiktivnij provid OUN pid kerivnictvom agenta N 26 proti chleniv pidpillya vin vistupav pid psevdonimom Skob Zgodom N 26 zigrav vazhlivu rol v likvidaciyi CP OUN U lipni 1953 roku chekisti vzyali v polon ostannogo komandira UPA Pivnich Vasilya Galasu Orlana Dlya jogo upijmannya bula navit stvorena specgrupa MDB Zahid i rozroblena okrema operaciya Galasu vzyali za dopomogoyu snodijnogo Vin aktivno spivpracyuvav zi slidstvom jogo zasudili na 10 rokiv v yaznici v Zhitomiri Pislya smerti Shuhevicha komanduvannya silami pidpillya prijnyav polkovnik Vasil Kuk Lemish Jogo zaareshtuvali razom z druzhinoyu 24 travnya 1954 Cya data oznachala kinec isnuvannya ukrayinskogo pidpillya yak organizovanoyi strukturi Odnak i dali trivali poshuki okremih grup i osib yaki namagalisya vizhiti v ukraj nespriyatlivih obstavin Postupovo yih vilovlyuvalo abo vinishuvalo KDB Stanom na 17 bereznya 1955 roku v Zahidnih oblastyah URSR zalishalosya v cilomu 11 dribnih grup UPA zagalnoyu chiselnistyu v 32 lyudini 17 pidpilnikiv odinakiv a takozh 50 nelegaliv Hocha taka kilkist povstanciv vzhe bulo ne v zmozi adekvatno reaguvati na represivni zahodi radyanskoyi vladi prote v 1955 1956 rokah voni zdijsnili 35 akcij v tomu chisli 10 vbivstv i 15 zamahiv U lipni 1955 roku v seli Sushki pislya 10 godinnogo boyu bulo znisheno ostannyu boyivku OUN na Zhitomirshini sho skladalasya z dvoh pidpilnikiv Ostannyu aktivnu grupu OUN yaka skladalasya z troh osib KDB fizichno likviduvalo v kvitni 1960 roku u Ternopilskij oblasti Za oficijnimi danimi pidgotovlenimi v radyanski chasi pidpillya OUN B i UPA v 1944 1956 rokah vchinila 14 424 zbrojnih napadiv V rezultati cih dij radyanski soldati vtratili 30 676 ubitih v tomu chisli 8340 spivrobitnikiv organiv vnutrishnih sprav vijskovosluzhbovciv vnutrishnih i prikordonnih vijsk Chervonoyi Armiyi i bijciv vinishuvalnih bataljoniv Bilsh 15 000 ubitih stanovili civilni osobi chinovniki selyani i kolgospniki U lyutomu 1990 roku KDB URSR oprilyudnilo ci dani i z tih pir voni prijnyati v yakosti oficijnih Tim chasom sami spivrobitniki specsluzhb neodnorazovo vidznachali sho cifri z vkazanoyu vishe dovidki ni v yakij miri ne mozhut vvazhatisya ostatochnimi Po pershe v neyi ne buli vklyucheni chervonoarmijci zhertvi ounivciv pochatkovogo periodu Nimecko radyanskoyi vijni Po druge ne buli vrahovani zagibli vid ruk OUN UPA radyanski partizani Po tretye vidomosti pro zagiblih nadhodili do organiv vladi vkraj neregulyarno osoblivo v pershi roki pislya vidnovlennya radyanskogo rezhimu na teritoriyi zahidnih oblastej URSR i tomu oblik vivsya lishe epizodichno po okremim rajonam I nareshti navit isnuyuchij oblik neodnorazovo porushuvavsya cherez postijni reorganizaciyi yak samih organiv pravoporyadku i derzhbezpeki tak i vidpovidalnih za protidiyu vizvolnomu ruhu vidpovidnih upravlin Napriklad v odnij dovidci zaznacheno sho najbilshi vtrati radyanskoyi storoni pripali na 1945 rik i sklali vsogo 3 451 cholovik A v dovidci MVS URSR vid 28 travnya 1946 pidgotovlenoyi ministrom vnutrishnih sprav URSR Timofiyem Strokachem dlya CK KP b U zaznacheno sho vtrati radyanskoyi storoni za toj zhe 1945 rik sklali 1 072 lyudini pri provedenni operacij proti UPA i 7 395 cholovik v rezultati bandproyaviv Z inshogo boku vnaslidok represij zdijsnyuvanih specsluzhbami dlya podolannya UPA buli vbiti areshtovani abo deportovani vid 445 do 500 000 zhiteliv zahidnih oblastej Ukrayini Kilkist odnih lishe ubitih dosyagla bilshe 155 tis povstanciv a deportovanih 203 662 Otzhe radyanski represiyi suprovodzhuyuchi borotbu z pidpillyam torknulisya kozhnogo desyatogo zhitelya Zahidnoyi Ukrayini V boyah z UPA v 1944 45 rokah NKVS vzyalo v polon ponad 300 nimeckih vijskovosluzhbovciv perevazhno oficeriv abveru i gestapo yaki za zbigom obstavin zalishilisya v povstanskomu seredovishi U pidpilli OUN i UPA do rechi nimci diyali do kincya sichnya 1947 koli SB OUN cilespryamovano yih likviduvala shob ne komprometuvati ruh pered Zahodom U zhovtni 1956 v Ugorshini spalahnulo povstannya proti miscevogo komunistichnogo rezhimu Z kolishnih chleniv UPA v emigraciyi bulo stvoreno kilka dobrobativ yaki virushili do Budapeshta i vzyali uchast v boyah proti radyanskih okupacijnih vijsk Voni oboronyali mosti cherez Dunaj yaki ob yednuyut dvi chastini ugorskoyi stolici Budu i Pesht Bilshist z nih zaginulo Samogo lidera OUN B Stepana Banderu v zhovtni 1959 roku v Myunheni za nakazom Mikiti Hrushova vbiv kiler KDB Bogdan Stashinskij Pislya zvilnennya v 1944 roci z nimeckogo konctaboru Bandera keruvav ounivskim ruhom u emigraciyi Tim chasom koli chastina jogo soratnikiv pislya vijni Lev Rebet Mikola Lebid spershu iz suto kon yunkturnih prichin pochali dozrivati do sprijnyattya livoliberalnih yevropejskih cinnostej i faktichno rozkololi vzhe banderivsku frakciyu OUN Bandera do kincya zhittya zalishavsya integralnim nacionalistom PrimitkiUkrayinska Povstanska Armiya UPA yak vijskove formuvannya v strukturi ukrayinskogo povstanskogo ruhu Letopis UPA T 7 Borba protiv UPA i nacionalisticheskogo podpolya informacionnye dokumenty CK KP b U obkomov partii NKVD MVD MGB KGB 1949 1959 Kniga chetvertaya 1949 1959 HAH Ukrainy Georgij Sannikov Bolshaya ohota Razgrom vooruzhennogo podpolya v Zapadnoj Ukraine 2002 god ISBN 5 224 03311 X nedostupne posilannya Kentij A V 5 Borotba OUN i UPA na protibilshovickomu fronti Rozdil 4 Dvofrontova borotba UPA 1943 persha polovina 1944 rr ct 2 Antifashistskij Ruh oporu v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi Vijni na territorii Ukrayini Ternopilskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Volodimira Gnatyuka Kafedra istoriyi Ukrayini Ternopil 2006 S 13 Stalinskie kommandos Ukrainskie partizanskie formirovaniya 1941 1944 ros 2 e izd ispr i dop Moskva Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 2012 GARF F 9478 Op 1 D 63 L 72 73 Motika Gzhegozh Vid Volinskoyi rizanini do operaciyi Visla Polsko ukrayinskij Konflikt 1943 1947 rr Avtoriz per z pol A Pavlishina pislyam d i n I Ilyushina K Duh i litera 2013 s 221 Kentij A Naris BOROTBI OUN UPA v Ukrayini 1946 1956 rr K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 1999 S 83 Starodubec G Geneza ukrayinskogo povstanskogo zapillya Ternopil 2008 S 232 Motika Gzhegozh Vid Volinskoyi rizanini do operaciyi Visla Polsko ukrayinskij Konflikt 1943 1947 rr Avtoriz per z pol A Pavlishina pislyam d i n I Ilyushina K Duh i litera 2013 s 221 Arhiv originalu za 21 serpnya 2021 Procitovano 21 serpnya 2021 Arhiv originalu za 15 chervnya 2021 Procitovano 11 lipnya 2021 Vijskove budivnictvo v Radyanskij Ukrayini 1917 poch 30 h rr Istoriya ukrayinskogo vijska Lviv 1996 s 396 W Hrynewycz Wijskowe budiwnyctwo w Radjanskij Ukrajini kinec 30 ch 80 ti roky XX st S 375 Litopys UPA Nowa serija t 4 s 181 Ukrainskie nacionalisticheskie organizacii v gody vtoroj mirovoj vojny Tom 2 1944 1945 Moskva ROSSPEN 2012 Str 60 71 CA FSB Rossii f 100 op 11 d 7 ll 133 139 Kopiya Litopys UPA Nowa serija t 4 s 181 Litopys UPA Nowa serija t 4 s 191 OUN i UPA v 1944 godu Dokumenti U 2 ch Ch 1 Uporyadnik O Veselova S Kokin O Lisenko V Sergijchuk Vidpovidalnij redaktor S Kulchickij NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Institut istoriyi Ukrayini 2009 s 105 109 Gogun A Kak pogib general Vatutin Posev 2004 god 5 1520 Motika Gzhegozh Vid volinskoyi rizanini do operaciyi Visla Polsko ukrayinskij konflikt 1943 1947 rr Avtoriz per z pol A Pavlishina pislyam d i n I Ilyushina K Duh i litera 2013 S 222 Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Istorichni narisi NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini S V Kulchickij vidp red K Nauk dumka 2005 s 213 Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021 OUN i UPA v 1944 roci Dokumenti V 2 ch Ch 1 Uporyad O Veselova S Kokin O Lisenko V Sergijchuk Vidp red S Kulchickij NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Institut istoriyi Ukrayini 2009 s 285 Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Istorichni narisi NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini S V Kulchickij vidp red K Nauk dumka 2005 s 212 213 Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Istorichni narisi NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini S V Kulchickij vidp red K Nauk dumka 2005 s 326 Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Istorichni narisi NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini S V Kulchickij vidp red K Nauk dumka 2005 s 355 Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Istorichni narisi NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini S V Kulchickij vidp red K Nauk dumka 2005 Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Istorichni narisi NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini S V Kulchickij vidp red K Nauk dumka 2005 s 357 RGWA i 38 698 op 1 t 3 k 58 Opis dzialan operacyjno bojowych pododdzialow 19 Brygady Strzeleckiej WW NKWD dotyczacych likwidacji UPA od 28 IV do 1 V 1944 r UPA w switli dokumentiv z borotby za Ukrajinsku Samostijnu Sobornu Derzawu 1942 1950 rr t 2 s 48 Moroz V Diyalnist sotni Siromanci u Lvivskij voyennij okruzi Bug vesna osin 1944 r V Moroz Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist 2012 Vip 22 S 329 Litopis UPA Nova seriya T 12 S 488 Litopis Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi T 39 Taktichnij vidtinok UPA 28 j Daniliv Holmshina i Pidlyashshya Dokumenti i materiyali Toronto Lviv 2003 S 41 Litopis UPA Nova seriya T 12 S 414 415 Pogranichnye vojska SSSR v Velikoj Otechestvennoj vojne 1942 1945 M Nauka 1976 S 678 680 Gubka I Piryatin peremoga i tragediya S 124 125 GDA SBU F 2 Op 31 1960 Spr 1 Ark 97 98 F 13 Spr 372 T 55 Ark 83a Derzhavnij arhiv Lvivskoyi oblasti dali DALO F P 3 Op 1 Spr 436 Ark 92 Bilas I Represivno karalna sistema v Ukrayini 1917 1953 1994 Kn 2 Dokumenti i materiali K Libid Vijsko Ukrayini S 585 Motyka Grzegorz Ukrainska partyzantka 1942 1960 Warszawa 2006 s 492 Motyka Grzegorz Ukrainska partyzantka 1942 1960 Warszawa 2006 s 493 RGWA z 38724 op 1 t 9 k 136 137 Opis dzialan bojowych samodzielnego oddzialu do walki z bandformacjami UPA 29 30 08 44 Litopys UPA t 39 s 44 45 Motyka G Ukrainska partyzantka 1942 1960 Dzialalnosc organizacji ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii Warszawa 2006 s 494 Litopis UPA novoyi seriyi Tom 12 Hronika sotni Siromanciv na s 494 496 UPA w switli dokumentiv z borotby za Ukrajinsku Samostijnu Sobornu Derzawu 1942 1950 rr t 2 s 19 I Blagowieszczanski Dzieje 1 Armii Polskiej w ZSRR maj lipiec 1944 Warszawa 1972 s 23 Patrz tez R Brzozowski Tarcza na niebie Warszawa 1978 s 88 104 Liczby takie podaje powolujac sie na raporty Sowietow Stepan Stebelski Chrin w Przez smiech zelaza Oficyna Wydawnicza Mireki 2012 s 122 OUN i UPA v 1944 roci Dokumenti V 2 ch Ch 1 Uporyad O Veselova S Kokin O Lisenko V Sergijchuk Vidp red S Kulchickij NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Institut istoriyi Ukrayini 2009 s 4 Litopys UPA Nowa serija t 4 s 274 W Hrynewycz Wijskowe budiwnyctwo w Radjanskij Ukrajini kinec 30 ch 80 ti roky XX st s 376 377 Litopys UPA Nowa serija t 4 s 216 Litopis UPA Nova seriya T 4 Borotba proti UPA i nacionalistichnogo pidpillya informacijni dokumenti CK KP b U obkomiv partiyi NKVS MVS MDB KDB 1943 1959 Kniga persha 1943 1945 HAH Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografii ta dzhereloznavstva im M C Grushevskogo Vidavnictvo Litopis UPA ta in Kiyiv Toronto 2002 s 273 274 Litopys UPA Nowa serija t 4 s 272 Bilas I Represivno karalna sistema v Ukrayini 1917 1953 suspilno politichnij ta istoriko pravovij analiz Kn 2 K Libid Vijsko Ukrayini 1994 s 567 A Kentij Ukrajinska Powstanska Armija w 1944 1945 rr s 172 173 OUN i UPA u druhij switowij wijni red P Kowal Ukrajinskyj Istorycznyj Zurnal nr 6 1994 s 103 Litopis UPA Nova seriya T 4 Borotba proti UPA i nacionalistichnogo pidpillya informacijni dokumenti CK KP b U obkomiv partiyi NKVS MVS MDB KDB 1943 1959 Kniga persha 1943 1945 HAH Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografii ta dzhereloznavstva im M C Grushevskogo Vidavnictvo Litopis UPA ta in Kiyiv Toronto 2002 s 190 UPA w switli dokumentiv z borotby za Ukrajinsku Samostijnu Sobornu Derzawu 1942 1950 rr t 2 s 65 Tez Litopys UPA Nowa serija t 4 s 286 S Makarczuk Radianski metody borotby z OUN i UPA za materialamy 1944 1945 rr z Drohobyckoji ta Lwiwskoji oblastej w Drohobyckyj Krajeznawczyj Zbirnyk Specwypusk do 60 riczczia UPA Drohobycz 2002 s 72 UPA w switli dokumentiv z borotby za Ukrajinsku Samostijnu Sobornu Derzawu 1942 1950 rr t 2 s 68 Wg innych danych zaatakowaly Jezupol bojowka Tyrsy czesc L wypuscili 8 aresztowanych Patrz DA SBU z 13 j a 376 t 61 k 9 10 Volodimir Sergijchuk Desyat buremnih lit Zahidnoukrayinski zemli u 1944 1953 rr Novi dokumenti i materiali K 1998 s 176 D Wiedieniejew O Lysenko Projawy teroru i teroryzmu w protystojani radianskoji wlady ta OUN i UPA w zachidnoukrajinskomu rehioni pisljawojennoji doby s 750 Desiat buremnych lit Zachidno ukrajinski zemli w 1944 1953 rokach s 347 Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Istorichni narisi NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini S V Kulchickij vidp red K Nauk dumka 2005 s 359 360 Vypiska iz protokola doprosa rukovoditelya UPA Zapad A A Luckogo o sotrudnichestve OUN s nemeckimi razvedyvatelnymi organami v dovoennyj period o II kongresse OUN sozdanii Ukrainskogo legiona i uchastii ego v karatelnyh ekspediciyah protiv partizan Luckogo rasstrelyali v Kieve v noyabre 1946 goda 8 serpnya 2021 u Wayback Machine Opubl Stepan Bandera u dokumentah radyanskih organiv derzhavnoi bezpeki Kiiv 2009 T 1 S 509 531 Iz protokola doprosa rukovoditelya UPA Zapad A A Luckogo o ego uchastii v sozdanii i rukovodstve UPA i Ukrainskoj narodnoj samooborony UNS 29 serpnya 2019 u Wayback Machine Opubl Stepan Bandera u dokumentah radyanskih orgashv derzhavnoi bezpeki Ku ie 2009 T 1 S 532 553 Vypiska iz protokola doprosa rukovoditelya UPA Zapad A A Luckogo o zasedaniyah Glavnogo provoda OUN Bandery peregovorah s nemcami vengrami polyakami melnikovcami i otnoshenii Provoda k UGVR 8 serpnya 2021 u Wayback Machine Ukrainskie nacionalisticheskie organizacii v gody Vtoroj mirovoj vojny Dokumenty V dvuh tomah Tom 2 1944 1945 S 736 741 OUN i UPA v 1945 roci Zbirnik dokumentiv i materialiv V 2 ch Red kol Boryak G V Veselova O M Danilenko V M Kulchickij S V vidp red Vstup Lisenko O Ye Uporyad Veselova O M vidp uporyad Grinevich V A Sergijchuk V I NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Ch 1 K Institut istoriyi Ukrayini 2015 s 7 OUN i UPA v 1945 roci Zbirnik dokumentiv i materialiv V 2 ch Red kol Boryak G V Veselova O M Danilenko V M Kulchickij S V vidp red Vstup Lisenko O Ye Uporyad Veselova O M vidp uporyad Grinevich V A Sergijchuk V I NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Ch 1 K Institut istoriyi Ukrayini 2015 s 6 Roman Shuhevich u dokumentah radyanskih organiv derzhavnoyi bezpeki 1940 1950 t 1 2 K 2007 OUN i UPA v 1945 roci Zbirnik dokumentiv i materialiv V 2 ch Red kol Boryak G V Veselova O M Danilenko V M Kulchickij S V vidp red Vstup Lisenko O Ye Uporyad Veselova O M vidp uporyad Grinevich V A Sergijchuk V I NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Ch 1 K Institut istoriyi Ukrayini 2015 72 Bilas I G 1994 Kn 2 S 605 Vklyuchaya voennosluzhashih VV NKVD OUN i UPA v 1945 roci Zbirnik dokumentiv i materialiv V 2 ch Red kol Boryak G V Veselova O M Danilenko V M Kulchickij S V vidp red Vstup Lisenko O Ye Uporyad Veselova O M vidp uporyad Grinevich V A Sergijchuk V I NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Ch 1 K Institut istoriyi Ukrayini 2015 72 73 RGWA z 38699 op 1 t 17 k 386 Arhiv originalu za 5 listopada 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 Donesenie B C Ryasnogo L P Berii ob areste komanduyushego severo zapadnoj obedinennoj gruppy UPA Yu A Stelmashuka po klichke Rudoj i likvidacii odnogo iz rukovoditelej UPA Klima Savura 31 lipnya 2021 u Wayback Machine Ukrainskie nacionalisticheskie organizacii v gody vtoroj mirovoj vojny Tom 2 1944 1945 Moskva ROSSPEN 2012 Str 567 568 Wnutriennije Wojska w Wielikoj Otiecziestwiennoj Wojnie 1941 1945 gg s 654 UPA w switli dokumentiv z borotby za Ukrajinsku Samostijnu Sobornu Derzawu 1942 1950 rr t 2 s 83 Desiat buremnych lit Zachidno ukrajinski zemli w 1944 1953 rokach s 176 Vijna pislya vijni Yurij ShAPOVAL doktor istorichnih nauk profesor nedostupne posilannya Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2021 Procitovano 20 zhovtnya 2021 Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Istorichni narisi NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini S V Kulchickij vidp red K Nauk dumka 2005 s 386 Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Istorichni narisi NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini S V Kulchickij vidp red K Nauk dumka 2005 s 385 OUN i UPA v 1945 roci Zbirnik dokumentiv i materialiv V 2 ch Red kol Boryak G V Veselova O M Danilenko V M Kulchickij S V vidp red Vstup Lisenko O Ye Uporyad Veselova O M vidp uporyad Grinevich V A Sergijchuk V I NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Ch 1 K Institut istoriyi Ukrayini 2015 s 80 Rossijskij gosudarstvennyj voennyj arhiv RGVA f 38675 on 1 d 12 l 130 Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Istorichni narisi NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini S V Kulchickij vidp red K Nauk dumka 2005 s 400 401 Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Istorichni narisi NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini S V Kulchickij vidp red K Nauk dumka 2005 s 402 Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Istorichni narisi NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini S V Kulchickij vidp red K Nauk dumka 2005 s 405 Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Istorichni narisi NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini S V Kulchickij vidp red K Nauk dumka 2005 s 407 Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Istorichni narisi NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini S V Kulchickij vidp red K Nauk dumka 2005 s 408 Podrobnee o polsko ukrainskom sotrudnichestve sm Motyka Grz Wnuk R Pany i rezuny Wspolpraca AK WiN i UPA 1945 1947 Warszawa 1997 P 73 138 Arhiv originalu za 26 chervnya 2020 Procitovano 8 serpnya 2021 Litopis UPA T 28 Mariya Savchin Marichka Tisyacha dorig spogadi Toronto Lviv Vidavnictvo Litopis UPA 1995 S 382 Litopys UPA t 3 Toronto 1987 s 167 176 W Wjatrowycz Rejdy UPA terenamy Czechoslowaczczyny Toronto Lwiw 2001 s 63 72 Por W Wjatrowycz Rejdy UPA terenamy Czechoslowaczczyny s 75 76 Motyka G Ukrainska partyzanka 1942 1960 Dzialnosc Organizacji Ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii Warsawa 2006 S 594 Motyka G Ukrainska partyzanka 1942 1960 Dzialnosc Organizacji Ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii Warsawa 2006 S 597 599 Motyka G Ukrainska partyzanka 1942 1960 Dzialnosc Organizacji Ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii Warsawa 2006 S 602 604 Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Istorichni narisi NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini S V Kulchickij vidp red K Nauk dumka 2005 s 274 Motyka G Ukrainska partyzantka 1942 1960 Dzialalnosc organizacji ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii Warszawa 2006 s 577 579 Grzegorz Motyka Ukrainska Partyzantka 1942 1960 Warszawa Rytm 1999 s 328 ISBN 978 83 739 9645 8 Motyka G Ukrainska partyzantka 1942 1960 Dzialalnosc organizacji ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii Warszawa 2006 s 579 580 PDF Arhiv originalu PDF za 9 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Shapoval Yu OUN i UPA na tereni Polshi 1944 1947 rr K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2000 240 s ISBN 966 02 1803 6 Bilas I Represivno karalna sistema v Ukrayini 1917 1953 suspilno politichnij ta istoriko pravovij analiz Kn 2 Kiyiv Libid Vijsko Ukrayini 1994 s 668 669 Arhiv originalu za 14 serpnya 2021 Procitovano 14 serpnya 2021 17 marta 1951 goda zhurnal Master ruzhyo 3 120 mart 2007 str 94 Pidriv elektrostancij Ukrayinskoyu Povstanskoyu Armiyeyu Arhivovano 17 kvitnya 2022 u Wayback Machine Wikisource Motyka G Ukrainska partyzantka 1942 1960 Dzialalnosc organizacji ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii Warszawa 2006 s 615 Litopys UPA Nowa serija t 7 s 514 Shapoval Yu Vijna pislya vijni Litopis UPA Nova seriya T 3 S 27 Anatolij Zborovskij Ostannij bij UPA na Zhitomirshini Buchanski novini 29 334 23 lipnya 2010 stor 11 Motyka G Ukrainska partyzantka 1942 1960 Warszawa 2006 s 648 CGAOOU F 1 Op 23 D 2967 L 25 Motika Gzhegozh Vid volinskoyi rizanini do operaciyi Visla Polsko ukrayinskij konflikt 1943 1947 rr Avtoriz per z pol A Pavlishina pislyam d i n I Ilyushina K Duh i litera 2013 s 227 Vyedyenyeyev D V Bistruhin G S Mech i trizub Rozvidka i kontrrozvidka ruhu ukrayinskih nacionalistiv ta UPA 1920 1945 K Geneza 2006 S 262 Yurij Kirichuk Istoriya UPA Ternopil 1991LiteraturaMotyka G Ukrainska partyzantka 1942 1960 Warszawa 2006 720 s 6 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrainskie nacionalisticheskie organizacii v gody Vtoroj mirovoj vojny Dokumenty V 2 h tomah Tom 2 1944 1945 Redkollegiya Argizov A N predsedatel Borisenok E Yu Dyukov A R Kuzelenkov V N Mironenko S V Naumov O V Panin S O Permyakov I A Pivovar E I Sorokin A K Stepanov A S Tarasov V P Hristoforov V S Carevskaya Dyakina T V Yurasov A V Sostaviteli Carevskaya Dyakina T V otv sostavitel Voyakina H N Dobrohotov L N Emelyanova H M Zyuzina I A Korotaev V I Kostygov V V Kochetova A S Luchkina L Ya Federalnoe arhivnoe agentstvo Rossijskij gosudarstvennyj arhiv socialno politicheskoj istorii Gosudarstvennyj arhiv RF Rossijskij gosudarstvennyj voennyj arhiv Arhiv Prezidenta RF Upravlenie registracii i arhivnyh fondov Federalnoj sluzhby bezopasnosti RF Arhiv Sluzhby vneshnej razvedki RF Centralnyj arhiv Ministerstva oborony RF M ROSSPEN 2012 1167 s 11 lipnya 2021 u Wayback Machine Narisi z istoriyi politichnogo teroru i terorizmu v Ukrayini XIX XX st K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2002 5 grudnya 2020 u Wayback Machine Materiali ta dokumenti Sluzhbi bezpeki OUN b u 1940 h rr Uporyad O Ye Lisenko I K Patrilyak Vidp red S V Kulchickij K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2003 254 s ISBN 966 02 2729 9 11 sichnya 2012 u Wayback Machine Shapoval Yu OUN i UPA na tereni Polshi 1944 1947 rr K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2000 240 s ISBN 966 02 1803 6 ukr 11 lipnya 2021 u Wayback Machine Reabilitovani istoriyeyu Ivano Frankivska oblast Kniga 1 Uporyad avt peredm L Vardzaruk Naukovo redakcijnij viddil Reabilitovani istoriyeyu pri Ivano Frankivskij oblderzhadministraciyi Ivano Frankivsk Misto NV 2004 983 s 11 lipnya 2021 u Wayback Machine Reabilitovani istoriyeyu Ivano Frankivska oblast Kniga 2 Uporyad avt peredm L Vardzaruk Naukovo redakcijnij viddil Reabilitovani istoriyeyu pri Ivano Frankivskij oblderzhadministraciyi Ivano Frankivsk Misto NV 2006 989 s 11 lipnya 2021 u Wayback Machine Bilas I Represivno karalna sistema v Ukrayini 1917 1953 suspilno politichnij ta istoriko pravovij analiz Kn 1 K Libid Vijsko Ukrayini 1994 432 s 11 lipnya 2021 u Wayback Machine Bilas I Represivno karalna sistema v Ukrayini 1917 1953 suspilno politichnij ta istoriko pravovij analiz Kn 2 K Libid Vijsko Ukrayini 1994 686 s 11 lipnya 2021 u Wayback Machine Marchuk I Tishenko O Gurbi Kviten 1944 go Rivne vidavec Oleg Zen 2007 198 c 11 lipnya 2021 u Wayback Machine Petro Mirchuk Ukrayinska Povstanska Armiya 1942 1952 Ukrayinska Povstanska Armiya 1942 1952 Dokumenti i materiali Lviv Prosvita 1991 ISBN 5 7707 0630 9 18 lipnya 2021 u Wayback Machine UPA ta ViN u borotbi z totalitarizmom 1945 1947 Dokumenti spogadi Vishgorod FOP Sergijchuk M I 2019 592 s 24 lipnya 2021 u Wayback Machine Vyedyenyeyev D V Bistruhin G S Mech i trizub Rozvidka i kontrrozvidka ruhu ukrayinskih nacionalistiv ta UPA 1920 1945 K Geneza 2006 408 s il shemi ISBN 966 504 544 X 26 chervnya 2021 u Wayback Machine OUN i UPA v 1944 roci Dokumenti V 2 ch Ch 1 Uporyad O Veselova S Kokin O Lisenko V Sergijchuk Vidp red S Kulchickij NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Institut istoriyi Ukrayini 2009 292 s 11 sichnya 2012 u Wayback Machine ISBN 978 966 02 5316 2 ISBN 978 966 02 5682 8 OUN i UPA v 1944 roci Dokumenti V 2 ch Ch 2 Uporyad O Veselova S Kokin O Lisenko V Sergijchuk Vidp red S Kulchickij NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Institut istoriyi Ukrayini 2009 256 s 11 sichnya 2012 u Wayback Machine ISBN 978 966 02 5316 2 ISBN 978 966 02 5683 5 Polsha ta Ukrayina u tridcyatih sorokovih rokah XX stolittya Nevidomi dokumenti z arhiviv specialnih sluzhb T 4 Polyaki i ukrayinci mizh dvoma totalitarnimi sistemami 1942 1945 Ch 2 Red kol S Bogunov M Vinyarchik Kossakovska Z Gajovnichek B Gronek P Kulakovskij P Myereckij V Pristajko O Pshennikov Ye Tuholskij Yu Shapoval Derzhavnij arhiv Sluzhbi bezpeki Ukrayini Arhiv Ministerstva vnutrishnih sprav i administraciyi Respubliki Polsha Institut nacionalnoyi pamʼyati Komisiya z peresliduvannya zlochiniv proti polskogo narodu Institut politichnih i etnonacionalnih doslidzhen NAN Ukrayini Varshava Kiyiv 2005 878 s 25 lipnya 2021 u Wayback Machine OUN i UPA v 1945 roci Zbirnik dokumentiv i materialiv V 2 ch Red kol Boryak G V Veselova O M Danilenko V M Kulchickij S V vidp red Vstup Lisenko O Ye Uporyad Veselova O M vidp uporyad Grinevich V A Sergijchuk V I NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Ch 1 K Institut istoriyi Ukrayini 2015 371 s ISBN 978 966 02 7443 3 ISBN 978 966 02 7436 5 31 travnya 2015 u Wayback Machine OUN i UPA v 1945 roci Zbirnik dokumentiv i materialiv V 2 ch Red kol Boryak G V Veselova O M Danilenko V M Kulchickij S V vidp red Uporyad Veselova O M vidp uporyad Grinevich V A Sergijchuk V I NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Ch 2 K Institut istoriyi Ukrayini 2015 366 s 31 travnya 2015 u Wayback Machine ISBN 978 966 02 7443 3 ISBN 978 966 02 7437 2 B Grinevich L Grinevich B Yakimovich ta in Istoriya ukrayinskogo vijska 1917 1995 Uporyadnik Ya Dashkevich Lviv Cvit 1996 840 s ISBN 5 7773 0007 3 8 serpnya 2021 u Wayback Machine OUN UPA v Belarusi 1939 1953 gg dokumenty i materialy 2 e izd Sostav V I Adamushko H A Valahanovich V I Gulenko D N Zhigalov Yu V Zverev A G Karapuzova V D Selemenev V V Skalaban Red kol V I Adamushko I A Valahanovich V K Doroshevich V P Kryuk V D Selemenev V V Skalaban A B Sharkov Departament po arhivam i deloproizvodstvu Ministerstva yusticii Respubliki Belarus Nacionalnyj arhiv Respubliki Belarus Gosudarstvennyj arhiv Brestskoj oblasti Centralnyj arhiv Komiteta gosudarstvennoj bezopasnosti Respubliki Belarus Minsk Vysh shk 2012 528 s 28 lipnya 2021 u Wayback Machine Sergijchuk V Tavruyuchi vizvolnij prapor Diyalnist agenturi ta specboyivok NKVS NKDB pid viglyadom OUN UPA Kiyiv PP Sergijchuk M I 2006 94 s ISBN 966 2911 04 9 Volodimir Sergijchuk Desyat buremnih lit Zahidnoukrayinski zemli u 1944 1953 rr Novi dokumenti i materiali K 1998 944 s 23 serpnya 2021 u Wayback Machine