Залі зниця село в Україні у Рівненнському районі Рівненської області На сьогоднішній день у складі Корецької міської гро

Залі́зниця — село в Україні, у Рівненнському районі Рівненської області. На сьогоднішній день у складі Корецької міської громади. Раніше було центром Залізницької сільської ради. Населення — 493 особи; перша згадка — 1557 рік. У селі є загальноосвітня школа І ступеня, клуб, публічно-шкільна бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт. Село газифіковане.

село Залізниця
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Рівненський район
Громада	Корецька міська громада
Код КАТОТТГ	UA56060310140039848
Облікова картка	Залізниця
Основні дані
Перша згадка	1557
Населення	494
Площа	1,376 км²
Густота населення	358,28 осіб/км²
Поштовий індекс	34724
Телефонний код	+380 3651
Географічні дані
Географічні координати	50°41′12″ пн. ш. 26°59′25″ сх. д. / 50.68667° пн. ш. 26.99028° сх. д. / 50.68667; 26.99028Координати: 50°41′12″ пн. ш. 26°59′25″ сх. д. / 50.68667° пн. ш. 26.99028° сх. д. / 50.68667; 26.99028
Водойми	річка
Відстань до обласного центру	57 км
Відстань до районного центру	16 км


Місцева влада
Адреса ради	Рівненська область, Корецький район, село Залізниця
Карта
Залізниця
Залізниця
Мапа

Залізниця у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Залізниця (значення).

Географія

Селом протікає річка .

Історія

Визначні дати

1612 року село було сплюндроване нападом татар.
XVIII століття — залізницькі землі захопив польський магнат Щепковський. За його часів зріс видобуток болотної руди.
1812 р. — під час франко-російської війни 1812 року Щепковський створив загін, озброївши своїх кріпаків, і влився до польського війська, яке допомагало французам. Після поразки французів до свого маєтку не повернувся і Залізниця перейшла до поміщиків Леонтовичів.
1913 р. — збудовано школу, у якій було три класи і один вчитель.
1976 р. — встановлено пам'ятний знак землякам, які загинули у Другій світовій війні.
1990 р. — упорядковано братську могилу воїнів УПА на східній околиці села.

Історична довідка

Походження назви села відноситься до часів Київської Русі і пов'язується з добуванням заліза з місцевої болотної руди, яке потім йшло на виготовлення холодної зброї у сусідньому селі Харалуг. Тут у часи плейстоцену і голоцену заклались і сформувались поклади лімонітів (болотних руд), які у своєму складі мають до 65 % заліза. За своїми фізичними властивостями вони порівняно легкоплавкі. Біля Залізниці в урочищі «Німецький ліс» виявлено копальні залізної руди. Ця назва урочища пов'язана з тим, що до початку Другої світової війни на території села проживала велика кількість німецьких колоністів. Тепер, дещо віддалені хутори, на місцевому діалекті звуться «колонії». У селі працював паровий вальцовий млин, велося виробництво цегли-сириці, для будівництва печей і грубок. Але основна частина жителів займалася сільським господарством. Після війни, на дещо спорожнілі терени, прийшло багато нових переселенців-українців, втікачів з Холмщини, у результаті сумновідомої операції Вісла.

У 1906 році село Межиріцької волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 53 верст, від волості 7. Дворів 69, мешканців 422. Польською мовою назва села звучить Желізниця

Постаті

Уродженцем села є Герой України Гордійчук Ігор Володимирович.
У Залізниці народилась Герой України Ступницька Катерина Вікторівна

Архітектура

Покровська церква

Збудована у 1745 році.

Примітки

. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 11 грудня 2010.
Рішення обласної ради^{[недоступне посилання з травня 2019]}
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 13 лютого 2020.
Цинкаловський О. (1984). Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року): У 2-х тт. — Т. 1. — Вінніпег, 1984. — С. 120 (укр.) . с. 391.

Джерела

Żelaźnica, gmina Międzyrzecz, parafia prawosławna Daniczów, kaplica katolicka parafii Międzyrzec Korecki… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 764. (пол.)

Посилання

Погода у Залізниці [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Рудківська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці [ 9 квітня 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[hazyfikatsiya-1] . Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 11 грудня 2010.

[bratska_mohyla-2] Рішення обласної ради^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[Список_населених_місць_Волинської_губернії._—_Житомир:_Волинська_губернська_типографія,_1906._—_219_с.-3] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 13 лютого 2020.

[:0-4] Цинкаловський О. (1984). Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року): У 2-х тт. — Т. 1. — Вінніпег, 1984. — С. 120 (укр.) . с. 391.