Харалу г село у складі Корецької громади Рівненського району Рівненської області Колишній центр Харалузької сільської ра

50°42′19″ пн. ш. 27°00′36″ сх. д. / 50.70528° пн. ш. 27.01000° сх. д.Координати: 50°42′19″ пн. ш. 27°00′36″ сх. д. / 50.70528° пн. ш. 27.01000° сх. д.

Водойми

р. Рудка, Вороб'ївка

Відстань до
обласного центру

62 км

Відстань до
районного центру

18 км

Місцева влада

Адреса ради

Рівненська область, Корецький район, с. Харалуг, вул. Шкільна, 1;

Карта

Харалуг

Харалуг

Мапа

Харалуг у Вікісховищі

Географія

Селом протікає річка Вороб'ївка.

Історія

У 1906 році село Межиріцької волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 57 верст, від волості 13. Дворів 78, мешканців 496.

Археологічні знахідки

В 1971 році поблизу села виявлено багатошарове поселення комарівської культури.

До розпаду СРСР в Харалузі існувала унікальна колекція кам'яних знарядь праці, зібрана вчителем історії Ігорем Пантелеймоновичем Кирильчуком.

Історична довідка

Існує версія, що село було повноцінним населеним пунктом вже за часів Київської Русі, оскільки з його назвою ідентифікуються «мечі харалужні», які загадуються в «Слові о полку Ігоревім». Вважається, що саме на місці сучасного Харалуга виготовляли холодну зброю, використовуючи залізо, виготовлене з болотної руди, яку видобували неподалік — в районі села Залізниця.

Перша згадка — 1577 рік.

До скасування кріпосного права Харалуг носив ще назву «Сорокапанівка».

У 1845 році у селі діяла суконна фабрика.

І. П. Кирильчук переконує, що харалужна сталь назвалася від поселення, а не навпаки^[].

В 1985 р., повертаючись до Новочеркаська, в цьому селі зупинявся Чикатило Андрій Романович^[].

Освіта, культура, охорона здоров'я

У селі діють загальноосвітня школа І–ІІ ступенів, дитячий садочок, клуб, публічно-шкільна бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.

Герб і прапор

На лазуровому щиті два срібні мечі із золотими руків'ями в косий хрест, вістрям донизу, над срібною розкритою книгою. На червоній главі срібний уширений хрест. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Автори — Ю. П. Терлецький, Л. О. Онищук.

Релігія

Свято-Яківлівська церква
Церква євангелістів християн-баптистів.

Відомі люди

Поліщук Валентин Михайлович, уродженець села — народний умілець, краєзнавець, почесний донор.
Курчик Микола Якович, житель села, дисидент, багатолітній політв'язень радянських концтаборів.
Павел Казимир Конопка — «посідач» села «з руки» дідича — князя Корецького Самуеля Кароля 1648 року й пізніше
У Харалуг часто приїжджав В. Г. Короленко. У селищі певний час функціонував музей письменника.

Примітки

Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
Спогади Миколи КУРЧИКА
Нескорений з хутора Надія
Дмитро Вирський. Виправа князя С. К. Корецького у степове Побужжя (серпень-жовтень 1644 р.) / Український історичний журнал.— К., № 1 за січень-лютий 2015.— С. 32; прим.

Посилання

«Криворіжсталь» з десятого століття^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Справжня слов'янська зброя — краща за дамаск

[Список_населених_місць_Волинської_губернії._—_Житомир:_Волинська_губернська_типографія,_1906._—_219_с.-1] Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.

[2] Спогади Миколи КУРЧИКА

[3] Нескорений з хутора Надія

[4] Дмитро Вирський. Виправа князя С. К. Корецького у степове Побужжя (серпень-жовтень 1644 р.) / Український історичний журнал.— К., № 1 за січень-лютий 2015.— С. 32; прим.