Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рясний Васи ль Степа нович Рясно й Рясний у деяких публікаціях українс

Рясной Василь Степанович

Рясной Василь Степанович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рясний.

Васи́ль Степа́нович Рясно́й (Рясний у деяких публікаціях українських авторів; 7 (20) березня 1904, Самарканд, Самаркандська область, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія — 12 грудня 1995(1995-12-12), Москва) — радянський діяч органів внутрішніх справ та держбезпеки, генерал-лейтенант (09.07.1945). З 1943 до 1946 року — нарком внутрішніх справ УРСР. Керував депортацією українців з західних регіонів України до Сибіру. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Василь Степанович Рясной
image
Василь Степанович Рясной
image
Прапор
 Народний комісар внутрішніх справ УРСР
29 липня 1943 — січень 1946
 
Народження: 7 (20) березня 1904
Самарканд, Самаркандська область, Туркестанський край, Російська імперія
Смерть: 12 грудня 1995(1995-12-12)[1](91 рік)
Москва, Росія
Поховання: Кунцевський цвинтар
Країна: image СРСР
Освіта: d
Партія: КПРС
Автограф: image
Нагороди:
imageimageimageimage
imageimageimageimage
image
image
Медаль «За бойові заслуги»
image
image
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»

Біографія

Народився в 1904 році в Самарканді (Російська імперія) в родині конторника колійного господарства залізниці. З серпня 1911 по травень 1914 року навчався в трикласній залізничній школі в Теджені. У січні 1920 року закінчив 4 класи вищого початкового (залізничного технічного) училища в Ашхабаді.

У січні 1920 року вступив добровольцем до Червоної армії. З січня по червень 1920 року служив журналістом у політвідділі 1-ї армії в Ашхабаді. У червні 1920 — лютому 1921 року — журналіст повітового військкомату в Теджені. З лютого по травень 1921 року — діловод повітового продовольчого комітету в Теджені.

У червні — грудні 1921 року — діловод ЦК Комуністичної спілки молоді (комсомолу) Туркестану в Ташкенті. У січні 1922 — січні 1923 року — відповідальний секретар Тедженського повітового комітету комсомолу в Туркменській РСР. У квітні 1922 року вступив до РКП(б).

З лютого по травень 1923 року — голова комісії допомоги голодуючим Тедженського повітового виконавчого комітету. У червні 1923 — січні 1924 року — завідувач організаційного відділу Тедженського повітового комітету КП(б) Туркменії. У лютому 1924 — грудні 1925 року — заступник голови виконавчого комітету Серахської районної ради Туркменської РСР. У січні — жовтні 1926 року — завідувач організаційної частини виконавчого комітету Мервської окружної ради Туркменської РСР.

З жовтня 1926 по березень 1927 року — червоноармієць 8-го залізничного полку в Ашхабаді.

У квітні — жовтні 1927 року — завідувач організаційного відділу Іолотанського районного комітету КП(б) Туркменії. У листопаді 1927 — серпні 1928 року — завідувач організаційного відділу Ашхабадського районного комітету КП(б) Туркменії. У серпні 1928 — лютому 1930 року — завідувач організаційного відділу Мервського районного комітету КП(б) Туркменії. У березні — серпні 1930 року — завідувач організаційного відділу Керкінського окружного комітету КП(б) Туркменії. У вересні 1930 — травні 1931 року — завідувач організаційного відділу Байрам-Алійського районного комітету КП(б) Туркменії.

З червня 1931 по квітень 1933 року навчався у імені Сталіна в Москві, закінчив два курси.

З 1933 до 1937 року перебував на радянській і партійній роботі в Сталінградському краї: з квітня 1933 по березень 1935 року — начальник політичного відділу Лемешкінської МТС, з квітня 1935 по січень 1937 року — 1-й секретар Лемешкінского, а потім Руднянського районних комітетів ВКП(б).

У січні 1937 року за партійним набором направлений на роботу в органи НКВС, до квітня 1937 року був прикріпленим стажером до 3-го відділу ГУДБ НКВС у Москві. У квітні — жовтні 1937 року — помічник начальника 4-го відділення 3-го відділу ГУДБ НКВС СРСР. З жовтня 1937 по 1938 рік — заступник начальника 4-го відділення 3-го відділу ГУДБ НКВС СРСР. У листопаді 1938 — жовтні 1939 року — заступник начальника 14-го відділення 3-го відділу ГУДБ НКВС СРСР. З жовтня 1939 по серпень 1940 року — начальник 14-го відділення 3-го відділу ГУДБ НКВС СРСР. З липня 1940 року — заступник начальника, а з січня по лютий 1941 року — начальник 1-го відділення 3-го відділу ГУДБ НКВС СРСР. З 27 лютого по 31 липня 1941 року — начальник 1-го відділення 1-го відділу 2-го управління НКДБ СРСР. В його обов'язки входило оперативне обслуговування німецьких представництв в Москві. Після початку німецько-радянської війни відповідав за інтернування німецьких дипломатів.

З 31 липня 1941 по 7 травня 1943 року — начальник УНКВС по Горьковській області РРФСР. 7 травня — 29 липня 1943 року — начальник УНКДБ по Горьковській області.

З 29 липня (офіційно з 25 жовтня) 1943 по 29 січня 1946 року — народний комісар внутрішніх справ УРСР. Керував депортаціями з західних регіонів України до Сибіру.

20 вересня 1944 року написав доповідну записку секретарю ЦК КП(б) України Дем'яну Коротченку, в якій запропонував на базі Сидора Ковпака сформувати нові загони. За твердженням кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Юрія Зайцева, реалізація саме цієї ідеї привела до влиття всього особового складу дивізії, якою на той момент командував Петро Вершигора, до спецгруп та загонів НКВС..

З 15 січня 1946 по 24 лютого 1947 року — 1-й заступник народного комісара (з 22 березня 1946 р. — міністра) внутрішніх справ СРСР, з 24 лютого 1947 по 14 лютого 1952 року — заступник міністра внутрішніх справ СРСР. Курував підрозділи по боротьбі з бандитизмом і шпигунством, будівництво найбільших гідротехнічних споруд — Волго-Донського каналу, Куйбишевської і Сталінградської ГЕС та ін.

14 лютого 1952 — 11 березня 1953 року — заступник міністра державної безпеки СРСР. Одночасно, з 15 лютого 1952 по 5 січня 1953 року — начальник 2-го головного управління МДБ СРСР.

У 1952 році на XIX з'їзді КПРС був обраний кандидатом у члени ЦК КПРС. Наприкінці 1952 року — член Комісії ЦК КПРС з організації ГРУ МДБ. З 5 січня по 11 березня 1953 року — начальник Управління контррозвідки всередині країни ГРУ МДБ СРСР. З 12 березня по 28 травня 1953 року керував Другим головним управлінням (зовнішньою розвідкою) МВС СРСР.

28 травня 1953 — 30 березня 1956 року — начальник Управління МВС СРСР по місту Москві і Московській області та член колегії МВС СРСР.

У березні 1956 року «за незадовільне керівництво органами міліції міста Москви» відсторонений від роботи, виведений з колегії МВС СРСР і звільнений у запас. У липні 1956 року формулювання звільнення була змінене на «вважати звільненим за фактами, що дискредитують звання офіцера».

У 1956—1958 роках — начальник будівництва Волго-Балтійського каналу. З 1958 до 1988 року працював начальником тресту в системі дорожнього будівництва в Москві. У 1988 році вийшов на пенсію.

Помер 12 грудня 1995 року в Москві.

Депортація українців

У книзі Фелікса Чуєва з посиланням на генерала Рясного наведено текст так званого наказу № 0078/42, відомого з нацистської пропагандистської листівки, екземпляр якої зберігається в Центральному державному архіві громадських об'єднань України, та вперше оприлюдненої з купюрами в газеті «Літературна Україна» 27 березня 1992 року. У газетній публікації було допущено помилку. Замість «вислати у віддалені краї Союзу РСР», було надруковано «вислати в окремі краї Союзу РСР». Текст у книзі містить таку ж помилку, що дає підстави вважати, що Фелікс Чуєв використав або газетну публікацію, або її пізніший передрук.

«Він [наказ] був виконаний частково, — говорить Рясной, — і я мав до цього безпосереднє відношення. Мені цей наказ привіз з Москви один із заступників наркома внутрішніх справ. І було сказано, що за активну діяльність проти Червоної Армії з боку Оунівців, виступи „боївок“, за вороже ставлення до російського народу товариш Сталін наказав виселити всіх українців до відомої матері, а конкретніше — у Сибір. Я намітив найактивніших ворогів російського народу і радянської влади — досвідчених вовків. Кілька ешелонів мої молодці заповнили та відправили. Але потім цей наказ раптом зупинився. У чому справа, спершу я не знав, і ніхто не знав. Щось сталося між українськими начальниками і нашими справжніми керівниками, виникли розбіжності, чи варто цією справою займатися».

Оригінальний текст (рос.)
«Он [приказ] был выполнен частично, – говорит Рясной, – и я имел к этому самое прямое отношение. Мне этот приказ привез из Москвы один из заместителей наркома внутренних дел. И было сказано, что за активную деятельность против Красной Армии со стороны ОУНовцев, выступления «боёвок», за враждебное отношение к русскому народу товарищ Сталин приказал выселить всех украинцев к известной матери, а конкретнее – в Сибирь. Я наметил активнейших врагов русского народа и советской власти – матерых волков. Несколько эшелонов мои молодцы заполнили и отправили. Но потом этот приказ вдруг остановился. В чем дело, сперва я не знал, и никто не знал. Что-то произошло между украинскими начальниками и нашими настоящими руководителями, возникли разногласия, стоит ли этим делом заниматься».

Звання

Нагороди

Примітки

  1. Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности: 1941—1954 — Мемориал, 2010. —
    d:Track:Q2061139d:Track:Q851563d:Track:Q28027554
  2. Життя і боротьба Генерала «Тарас Чупринки» (1907–1950): документи і матеріали
  3. Тоталітарний режим і військовослужбовці та працівники органів ДПУ-НКВС України в 20-50 роки ХХ століття
  4. Архітектор Городецький: історичні розвідки
  5. Діяльність спецгрупи НКВД чекає детальнішого дослідження, — історик, Zaxid.net
  6. Чуев Ф. И. Солдаты империи: Беседы. Воспоминания. Документы. (рос.)

Джерела

  • на сайті Служби зовнішньої розвідки РФ (рос.)
  • Абрамов В. Российская контрразведка между войнами и революциями. // Контрразведка. Щит и меч против Абвера и ЦРУ. — М. : Яуза, Эксмо, 2006. — 336 с. — .
  • Органы государственной безопасности СССР в Великой Отечественной войне. — Сборник документов. — М. : Кучково поле, 1995. — Т. 2, 5. — , 978-5-9950-0023-5.
  • Окіпнюк В. Т., Чисніков В. М. Рясной Василь Степанович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
  • Рясной Василий Степанович // Внешняя разведка России / А. И. Колпакиди, Д. П. Прохоров. — СПб.; М. : Нева; Олма-Пресс, 2001. (рос.)
  • Рясной Василий Степанович // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза. 1898–1991. (рос.)
  • Архив Аленксандра Яковле. База документов (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ryasnij Vasi l Stepa novich Ryasno j Ryasnij u deyakih publikaciyah ukrayinskih avtoriv 7 20 bereznya 1904 Samarkand Samarkandska oblast Turkestanske general gubernatorstvo Rosijska imperiya 12 grudnya 1995 1995 12 12 Moskva radyanskij diyach organiv vnutrishnih sprav ta derzhbezpeki general lejtenant 09 07 1945 Z 1943 do 1946 roku narkom vnutrishnih sprav URSR Keruvav deportaciyeyu ukrayinciv z zahidnih regioniv Ukrayini do Sibiru Kandidat u chleni CK KPRS u 1952 1956 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 go sklikannya Vasil Stepanovich RyasnojVasil Stepanovich RyasnojPrapor Narodnij komisar vnutrishnih sprav URSR29 lipnya 1943 sichen 1946 Narodzhennya 7 20 bereznya 1904 Samarkand Samarkandska oblast Turkestanskij kraj Rosijska imperiyaSmert 12 grudnya 1995 1995 12 12 1 91 rik Moskva RosiyaPohovannya Kuncevskij cvintarKrayina SRSROsvita dPartiya KPRSAvtograf Nagorodi Medal Za bojovi zaslugi Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR BiografiyaNarodivsya v 1904 roci v Samarkandi Rosijska imperiya v rodini kontornika kolijnogo gospodarstva zaliznici Z serpnya 1911 po traven 1914 roku navchavsya v triklasnij zaliznichnij shkoli v Tedzheni U sichni 1920 roku zakinchiv 4 klasi vishogo pochatkovogo zaliznichnogo tehnichnogo uchilisha v Ashhabadi U sichni 1920 roku vstupiv dobrovolcem do Chervonoyi armiyi Z sichnya po cherven 1920 roku sluzhiv zhurnalistom u politviddili 1 yi armiyi v Ashhabadi U chervni 1920 lyutomu 1921 roku zhurnalist povitovogo vijskkomatu v Tedzheni Z lyutogo po traven 1921 roku dilovod povitovogo prodovolchogo komitetu v Tedzheni U chervni grudni 1921 roku dilovod CK Komunistichnoyi spilki molodi komsomolu Turkestanu v Tashkenti U sichni 1922 sichni 1923 roku vidpovidalnij sekretar Tedzhenskogo povitovogo komitetu komsomolu v Turkmenskij RSR U kvitni 1922 roku vstupiv do RKP b Z lyutogo po traven 1923 roku golova komisiyi dopomogi goloduyuchim Tedzhenskogo povitovogo vikonavchogo komitetu U chervni 1923 sichni 1924 roku zaviduvach organizacijnogo viddilu Tedzhenskogo povitovogo komitetu KP b Turkmeniyi U lyutomu 1924 grudni 1925 roku zastupnik golovi vikonavchogo komitetu Serahskoyi rajonnoyi radi Turkmenskoyi RSR U sichni zhovtni 1926 roku zaviduvach organizacijnoyi chastini vikonavchogo komitetu Mervskoyi okruzhnoyi radi Turkmenskoyi RSR Z zhovtnya 1926 po berezen 1927 roku chervonoarmiyec 8 go zaliznichnogo polku v Ashhabadi U kvitni zhovtni 1927 roku zaviduvach organizacijnogo viddilu Iolotanskogo rajonnogo komitetu KP b Turkmeniyi U listopadi 1927 serpni 1928 roku zaviduvach organizacijnogo viddilu Ashhabadskogo rajonnogo komitetu KP b Turkmeniyi U serpni 1928 lyutomu 1930 roku zaviduvach organizacijnogo viddilu Mervskogo rajonnogo komitetu KP b Turkmeniyi U berezni serpni 1930 roku zaviduvach organizacijnogo viddilu Kerkinskogo okruzhnogo komitetu KP b Turkmeniyi U veresni 1930 travni 1931 roku zaviduvach organizacijnogo viddilu Bajram Alijskogo rajonnogo komitetu KP b Turkmeniyi Z chervnya 1931 po kviten 1933 roku navchavsya u imeni Stalina v Moskvi zakinchiv dva kursi Z 1933 do 1937 roku perebuvav na radyanskij i partijnij roboti v Stalingradskomu krayi z kvitnya 1933 po berezen 1935 roku nachalnik politichnogo viddilu Lemeshkinskoyi MTS z kvitnya 1935 po sichen 1937 roku 1 j sekretar Lemeshkinskogo a potim Rudnyanskogo rajonnih komitetiv VKP b U sichni 1937 roku za partijnim naborom napravlenij na robotu v organi NKVS do kvitnya 1937 roku buv prikriplenim stazherom do 3 go viddilu GUDB NKVS u Moskvi U kvitni zhovtni 1937 roku pomichnik nachalnika 4 go viddilennya 3 go viddilu GUDB NKVS SRSR Z zhovtnya 1937 po 1938 rik zastupnik nachalnika 4 go viddilennya 3 go viddilu GUDB NKVS SRSR U listopadi 1938 zhovtni 1939 roku zastupnik nachalnika 14 go viddilennya 3 go viddilu GUDB NKVS SRSR Z zhovtnya 1939 po serpen 1940 roku nachalnik 14 go viddilennya 3 go viddilu GUDB NKVS SRSR Z lipnya 1940 roku zastupnik nachalnika a z sichnya po lyutij 1941 roku nachalnik 1 go viddilennya 3 go viddilu GUDB NKVS SRSR Z 27 lyutogo po 31 lipnya 1941 roku nachalnik 1 go viddilennya 1 go viddilu 2 go upravlinnya NKDB SRSR V jogo obov yazki vhodilo operativne obslugovuvannya nimeckih predstavnictv v Moskvi Pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni vidpovidav za internuvannya nimeckih diplomativ Z 31 lipnya 1941 po 7 travnya 1943 roku nachalnik UNKVS po Gorkovskij oblasti RRFSR 7 travnya 29 lipnya 1943 roku nachalnik UNKDB po Gorkovskij oblasti Z 29 lipnya oficijno z 25 zhovtnya 1943 po 29 sichnya 1946 roku narodnij komisar vnutrishnih sprav URSR Keruvav deportaciyami z zahidnih regioniv Ukrayini do Sibiru 20 veresnya 1944 roku napisav dopovidnu zapisku sekretaryu CK KP b Ukrayini Dem yanu Korotchenku v yakij zaproponuvav na bazi Sidora Kovpaka sformuvati novi zagoni Za tverdzhennyam kandidata istorichnih nauk starshogo naukovogo spivrobitnika Institutu ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Yuriya Zajceva realizaciya same ciyeyi ideyi privela do vlittya vsogo osobovogo skladu diviziyi yakoyu na toj moment komanduvav Petro Vershigora do specgrup ta zagoniv NKVS Z 15 sichnya 1946 po 24 lyutogo 1947 roku 1 j zastupnik narodnogo komisara z 22 bereznya 1946 r ministra vnutrishnih sprav SRSR z 24 lyutogo 1947 po 14 lyutogo 1952 roku zastupnik ministra vnutrishnih sprav SRSR Kuruvav pidrozdili po borotbi z banditizmom i shpigunstvom budivnictvo najbilshih gidrotehnichnih sporud Volgo Donskogo kanalu Kujbishevskoyi i Stalingradskoyi GES ta in 14 lyutogo 1952 11 bereznya 1953 roku zastupnik ministra derzhavnoyi bezpeki SRSR Odnochasno z 15 lyutogo 1952 po 5 sichnya 1953 roku nachalnik 2 go golovnogo upravlinnya MDB SRSR U 1952 roci na XIX z yizdi KPRS buv obranij kandidatom u chleni CK KPRS Naprikinci 1952 roku chlen Komisiyi CK KPRS z organizaciyi GRU MDB Z 5 sichnya po 11 bereznya 1953 roku nachalnik Upravlinnya kontrrozvidki vseredini krayini GRU MDB SRSR Z 12 bereznya po 28 travnya 1953 roku keruvav Drugim golovnim upravlinnyam zovnishnoyu rozvidkoyu MVS SRSR 28 travnya 1953 30 bereznya 1956 roku nachalnik Upravlinnya MVS SRSR po mistu Moskvi i Moskovskij oblasti ta chlen kolegiyi MVS SRSR U berezni 1956 roku za nezadovilne kerivnictvo organami miliciyi mista Moskvi vidstoronenij vid roboti vivedenij z kolegiyi MVS SRSR i zvilnenij u zapas U lipni 1956 roku formulyuvannya zvilnennya bula zminene na vvazhati zvilnenim za faktami sho diskredituyut zvannya oficera U 1956 1958 rokah nachalnik budivnictva Volgo Baltijskogo kanalu Z 1958 do 1988 roku pracyuvav nachalnikom trestu v sistemi dorozhnogo budivnictva v Moskvi U 1988 roci vijshov na pensiyu Pomer 12 grudnya 1995 roku v Moskvi Deportaciya ukrayincivU knizi Feliksa Chuyeva z posilannyam na generala Ryasnogo navedeno tekst tak zvanogo nakazu 0078 42 vidomogo z nacistskoyi propagandistskoyi listivki ekzemplyar yakoyi zberigayetsya v Centralnomu derzhavnomu arhivi gromadskih ob yednan Ukrayini ta vpershe oprilyudnenoyi z kupyurami v gazeti Literaturna Ukrayina 27 bereznya 1992 roku U gazetnij publikaciyi bulo dopusheno pomilku Zamist vislati u viddaleni krayi Soyuzu RSR bulo nadrukovano vislati v okremi krayi Soyuzu RSR Tekst u knizi mistit taku zh pomilku sho daye pidstavi vvazhati sho Feliks Chuyev vikoristav abo gazetnu publikaciyu abo yiyi piznishij peredruk Vin nakaz buv vikonanij chastkovo govorit Ryasnoj i ya mav do cogo bezposerednye vidnoshennya Meni cej nakaz priviz z Moskvi odin iz zastupnikiv narkoma vnutrishnih sprav I bulo skazano sho za aktivnu diyalnist proti Chervonoyi Armiyi z boku Ounivciv vistupi boyivok za vorozhe stavlennya do rosijskogo narodu tovarish Stalin nakazav viseliti vsih ukrayinciv do vidomoyi materi a konkretnishe u Sibir Ya namitiv najaktivnishih vorogiv rosijskogo narodu i radyanskoyi vladi dosvidchenih vovkiv Kilka esheloniv moyi molodci zapovnili ta vidpravili Ale potim cej nakaz raptom zupinivsya U chomu sprava spershu ya ne znav i nihto ne znav Shos stalosya mizh ukrayinskimi nachalnikami i nashimi spravzhnimi kerivnikami vinikli rozbizhnosti chi varto ciyeyu spravoyu zajmatisya Originalnij tekst ros On prikaz byl vypolnen chastichno govorit Ryasnoj i ya imel k etomu samoe pryamoe otnoshenie Mne etot prikaz privez iz Moskvy odin iz zamestitelej narkoma vnutrennih del I bylo skazano chto za aktivnuyu deyatelnost protiv Krasnoj Armii so storony OUNovcev vystupleniya boyovok za vrazhdebnoe otnoshenie k russkomu narodu tovarish Stalin prikazal vyselit vseh ukraincev k izvestnoj materi a konkretnee v Sibir Ya nametil aktivnejshih vragov russkogo naroda i sovetskoj vlasti materyh volkov Neskolko eshelonov moi molodcy zapolnili i otpravili No potom etot prikaz vdrug ostanovilsya V chem delo sperva ya ne znal i nikto ne znal Chto to proizoshlo mezhdu ukrainskimi nachalnikami i nashimi nastoyashimi rukovoditelyami voznikli raznoglasiya stoit li etim delom zanimatsya Zvannyastarshij lejtenant derzhavnoyi bezpeki 23 04 1937 kapitan derzhavnoyi bezpeki 9 08 1940 major derzhavnoyi bezpeki 6 09 1941 komisar derzhavnoyi bezpeki 14 02 1943 komisar derzhavnoyi bezpeki 3 go rangu 2 01 1944 general lejtenant 9 07 1945 Nagorodidva ordeni Lenina 20 09 1943 19 09 1952 dva ordeni Chervonogo Prapora 10 04 1945 24 08 1949 orden Kutuzova II st 20 10 1944 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 3 06 1942 dva ordeni Chervonoyi Zirki 28 11 1941 24 11 1942 orden Znak Poshani 26 04 1940 medal Za bojovi zaslugi medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medali Pochesnij pracivnik VNK DPU XV 9 05 1938 PrimitkiPetrov N V Kto rukovodil organami gosbezopasnosti 1941 1954 Memorial 2010 ISBN 966 95519 0 0 d Track Q2061139d Track Q851563d Track Q28027554 Zhittya i borotba Generala Taras Chuprinki 1907 1950 dokumenti i materiali Totalitarnij rezhim i vijskovosluzhbovci ta pracivniki organiv DPU NKVS Ukrayini v 20 50 roki HH stolittya Arhitektor Gorodeckij istorichni rozvidki Diyalnist specgrupi NKVD chekaye detalnishogo doslidzhennya istorik Zaxid net Chuev F I Soldaty imperii Besedy Vospominaniya Dokumenty ros Dzherelana sajti Sluzhbi zovnishnoyi rozvidki RF ros Abramov V Rossijskaya kontrrazvedka mezhdu vojnami i revolyuciyami Kontrrazvedka Shit i mech protiv Abvera i CRU M Yauza Eksmo 2006 336 s ISBN 5 699 11282 0 Organy gosudarstvennoj bezopasnosti SSSR v Velikoj Otechestvennoj vojne Sbornik dokumentov M Kuchkovo pole 1995 T 2 5 ISBN 978 5 9950 0022 8 978 5 9950 0023 5 Okipnyuk V T Chisnikov V M Ryasnoj Vasil Stepanovich Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Ryasnoj Vasilij Stepanovich Vneshnyaya razvedka Rossii A I Kolpakidi D P Prohorov SPb M Neva Olma Press 2001 ros Ryasnoj Vasilij Stepanovich Spravochnik po istorii Kommunisticheskoj partii i Sovetskogo Soyuza 1898 1991 ros Arhiv Alenksandra Yakovle Baza dokumentov ros

Дата публікації:
Топ