Пиря́тин — село в Україні, у Добросинсько-Магерівській сільській громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 371 особу. Орган місцевого самоврядування — Добросинсько-Магерівська сільська громада.
село Пирятин | |
---|---|
Каплиця Преображення Господнього у пам'ять про Пирятинський бій | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Громада | Добросинсько-Магерівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA46060110310042314 |
Основні дані | |
Населення | 371 |
Площа | 13,92 км² |
Густота населення | 26,652 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80333 |
Телефонний код | +380 3252 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 212 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80333, Львівська обл., Львівський р-н, с. Бишків |
Карта | |
Пирятин | |
Пирятин | |
Мапа | |
Назва
Перша відома згадка про Пирятин датується 1508 роком, коли він був згаданий у виданні «Matriculanum Poloniae Regni Polonic Scriptum».
За однією із версій назва села – Пиратин (Перитин), походить від того, що свого часу був перетятий ліс. За іншою версією, назва села «Пирятин» походить від перетину доріг, який є на центральній площі. Цей перетин утворює «перехресну дорогу», тобто перехрестя з головною та бічною дорогами[].
Виконавчий комітет Львівської обласної ради народних депутатів рішенням від 18 грудня 1990 року вніс в адміністративно-територіальний устрій окремих районів такі зміни: у Нестерівський (Жовківський) район уточнив назви сіл: Мілява Бишківської сільської ради на село Миляво, Пиратин Бишківської сільської ради на село Пирятин.
Історія
Парафію у Кам'янці-Лісовій, до якої раніше належало с. Пирятин, було засновано близько 1660 року. Місцева церква дерев'яна з трьома куполами, будувалася від 1666 року по 1701 рік (можливо й до 1721 року). В церкві знаходився портрет засновника, отця Василія Гавриловича Курдоби з 1668 року і оригінальна грамота заснування парафії на пергаменті, виставлена в 1671 році королем Михайлом. Гарний іконостас пензля Дем'яна Раєвича з 1666 року відновив разом з церквою Антоній Монастирський з Любича у 1859 році.
До складу Кам'янки-Лісової с.Пирятин потрапило тільки у 1854 р. внаслідок адміністративної реформи, проведеної новим власником цих земель Яном Чайковським.
До середини XIX століття Пирятин був одним з присілків села Кам'янки-Волоської, яке родина Чайківських придбала за 190 000 злотих у Франциска Воронецького 29 червня 1840 року.
Після розформування радянською владою у 1939 році одного з найбільших сіл Галичини, Кам'янки Волоської, Пирятин стає окремою територіально-адміністративною одиницею.
Лісничівка, гаївка та паровий млин
У лісі на північ від Пирятину до Другої Світової війни була розташована лісничівка — одноповерхова будівлю разом із стайнями, стодолами та господарством, де постійно жив лісничий, що управляв лісом. За спогадами місцевих мешканців, за винятком останнього лісничого, усі попередні були поляками. Власник господарства жив у Варшаві та мав схожі двори також в інших селах Равського повіту, зокрема на Липнику та Добросині.
Розташована на перехресті лісових доріг, лісничівка відігравала досить важливу роль. Одна з доріг вела на захід до Кам’янки Нової, інша — на схід, через присілки Яцуни і Стадницькі в напрямку Любелі, дорога обабіч лісничівки через ліс і болота вела прямо на північ — на Вільки.
Із західної сторони лісничівки була розташована гаївка, що була відома своїми садами і городиною. Щоб збирати ягоди у Пирятинському лісі, потрібно було придбати квиток у гайового.
Розбудова панського маєтку, в результаті якої до нього було проведено світло, з'явилися другий поверх будинку а також сучасний паровий млин, відбулася у 1936 році. Парову машину, якою за гроші могли користуватися всі охочі, з Польщі притягнули 24 пари коней. Млин діяв до 1942 року. Окрім млину тут були також тартак та сушарка, хотіли будувати і фабрику тканин, проте не склалося: у 1939 році, як прийшли перші совіти, власника вивезли до Сибіру. Пізніше тут був ще один лісничий, але вже не поляк, житель сусідніх сіл.
Підпільна боротьба
Лісничівка була розташована в ідеальному місці з точки зору підготовки бійців ОУН та Самооборони до особливих завдань. Біля неї проходила звичайна польова дорога, що веде з Вільок до Пирятина, але її прокладали із значними труднощами. Між Вілецьким і Пирятинським лісом була смуга боліт, які не сприяли доступові в цей район з півночі. Навкруги — суцільні ліси, а з півдня — поля, які можна детально оглядати з насипу колії. За свідченнями очевидців, у лютому 1942 року на території колишньої лісничівки вже була розташована боївка Служби безпеки ОУН, де проводились вишколи з чоловіками, яких навчали основам військової справи.
Влітку 1943 р. ОУН створила в Галичині Українську Народну Самооборону, яка наприкінці січня 1944 р. була переформована в армійську групу «УПА–Захід» майора Василя Сидора "Шелеста". З часів «Самооборони» на лісничівці знаходився військовий шпиталь з персоналом Українського Червоного Хреста. Окрім українців–лікарів, тут працювали єврейські медики, яких було викрадено за їх згодою з Рава-Руського гетто. Лісничівка слугувала також місцем тимчасового відпочинку для перехідних груп та зв’язку. Також під Пирятинським лісом, де закінчувалися болота, цілодобово стояла застава з «Самооборони», а пізніше воїнів УПА.
На лісничівці була розташована підстаршинська школа для відділів УПА цього терену. Вона мала близько 50 курсантів та старшин, а з нею і нечисленна боївка терену. Наприкінці 1943 року у Пирятині була створена і базувалася одна з перших сотень УПА на Львівщині, яку очолив Тарас Онишкевич («Галайда»). Довший час на хуторі Ладики в домі Крихівця знаходилася друкарня ВО «Буг» (військова округа «УПА – Захід»).
Місцеве населення підтримувало партизанську боротьбу, а також долучилось до лав національного війська.
Під осінь 1943 року за лісничівкою совіти скинули з літака 26 парашутистів, які мали намір знищити «Самооборону». Десантом зайнялася спецбоївка «Гая», що була підрозділом військової розвідки загальної мережі Служби безпеки. Слід підкреслити, що це були люди освічені, знали українську мову. Серед них була одна жінка – радистка. Частина з них почала співпрацювати з повстанцями. Радистка підтримувала зв’язок з московським центром і з літаків сюди скидали одяг, зброю, а також інформаційні матеріали.
Пирятинський бій
Пирятин сьогодні відомий усім завдяки подіям 19 серпня 1944 року. У цей день, що припав на свято Преображення Господнього, відбувся бій між загонами УПА і трьома тисячами солдатів НКВС. Напередодні чекісти дізналися про розташування на лісничівці під Пирятином відділів УПА і отримали наказ їх знищити.
На той час на лісничівці перебували наступні формування:
- Кущ «Самооборони» із 40 вояків, яким командували Іван Станчук — "Гонта" та Микола Зелений — «Мамай».
- Загін окружного провідника (псевдо «Гай»), що був відділом особливого призначення та відносився до ВО «Буг». Його чисельність становила понад 100 вояків, які пройшли військовий та ідеологічний вишкіл.
- Невелика частина з командування ВО «Буг», що налічувала 32 вояки та командири.
- Сотня «Тихоліса» з куреня Дмитра Пелипа — «Ема» («Євшана»), який очолив сотню «Галайди» після загибелі її командира Тараса Онишкевича у березні 1944 року сотня нараховувала 179 осіб та мала досить добре озброєння і була добре вишколена.
- Бойова сотня «Марного», що також входила в курінь «Ема». Самого курінного в Пирятині тоді не було, він з сотнею був на відпочинку біля села Камінна Гора. Чисельність підрозділу становила 186 вояків.
- Сотня «Перемоги», яка здебільшого формувалась з місцевого населення. Втім, минуло лише 10 днів з моменту запису хлопців у відділ, тому участі в бою вони брати не могли, адже були недостатньо навчені і без зброї.
- Сотня «Сіроманців» під керівництвом Дмитра Карпенка («Яструба»), що нараховувала майже 216 чоловік, прибула до Пирятина у ніч з 18 на 19 серпня. Колишній офіцер Радянської армії Карпенко згодом став героєм українського національного руху опору, подолавши шлях від рядового стрільця до командира куреня УПА.
- Підстаршинська школа, а також нечисленна теренова боївка, яка змогла забезпечити детальну розвідку.
- Начальником штабу був Іван Матвіїв («Джулик»). Загальна кількість учасників всіх формувань, які брали участь в Пирятинському бою становила від 700 до 800 осіб.
За спогадами учасників тих подій, день 19 серпня виявився спекотним. Мешканці сіл пішли до церкви. В той час енкаведисти та прикордонні війська почали йти в сторону Пирятина, маючи намір знищити підстаршинську школу та взяти в кільце весь Пирятинський ліс з прилеглими селами, таким чином блокуючи відхід повстанців. Чисельність ворожого війська була в чотири рази більшою від повстанського, але карателі не знали, що упівцям вже відомий їхній намір, тож були налаштовані на мінімальний спротив. По дорозі енкаведисти зайшли в село, взяли жіночий одяг та під виглядом збиральниць ягід почали наближатись до рогатки. Повстанці завдали з лісу удару першими. Супротивник був змушений відступити або спробувати перечекати небезпеку в болотах. Завдяки таким діям партизанського війська, останнє отримало контроль над дорогою з Вільок, якою бійці НКВС планували дістатися на лісничівку.
Друга група ворожого війська підійшла до лісничівки з боку села та відкрила стрільбу по лісі. Партизани завдали удару у відповідь — зав'язався бій, що тривав майже до самого вечора. Повстанці здобули блискучу перемогу, а супротивника поніс значні втрати (280 солдатів), незважаючи на перевагу в людських резервах та оснащенні зброєю.
Зі сторони упівців загинуло 18 вояків. Усі вони поховані у спільній могилі в Пирятинському лісі. На даний час невідомо, де саме знаходиться поховання, адже ніхто не насипав могили і не ставив хреста тому, що енкаведисти часто оскверняли тіла загиблих. За спогадами очевидців, військовий капелан відслужив коротеньку відправу, тіла накрили синьо-жовтим прапором і поховали. Вже мабуть ніхто і ніколи не довідається, де саме могила славних синів українського народу, адже істотної зміни зазнав ландшафт і навіть учасники того бою згодом були не в змозі пригадати точне місце поховання своїх бойових побратимів. В пам’яті народу збереглося ім'я лише одного загиблого повстанця — Івана Допіри "«Горошок»).
Помста з боку НКВС
Наступного дня село було спалене військовими НКВС дотла, а ще через чотири дня були розстріляні 70 чоловіків-заручників.
Після Пирятинського бою повстанці покинули територію лісничівки. Відділ «Сіроманців» нічним маршем вирушив до села Зіболки, провідник «Гай» із своїм загоном вирушив у Магерівські ліси, сотні «Марного» та «Тихоліса» приєдналися до свого куреня «Ема» та попрямували до Зубейок. Кущ «Самооборони» припинив своє існування як самостійна одиниця. Відділ «Перемоги» був ще не сформований і відповідно розформувався. Разом з повстанцями територію лісничівки покинули також лікарі, які супроводжували поранених. Курсанти підстаршинської школи з Пирятина відійшли в Карівські ліси.
На наступний день — в неділю, 20 серпня, з боку Погариська, йшла друга тура енкаведистів. В помсту за програний бій вони мали за мету спалити Пирятин. Люди якраз поверталися з церкви, коли ворог почав палити село зі сторони присілка Гелетії. Як наслідок, окрім власно Пирятина, було спалено і навколишні села — Сподини, Барани, Яцуни, Стадницькі, Кочани, а також вищезгадану лісничівку та гаївку.
В Народному Домі села Пирятин, на стенді подано таких як повністю знищених 68 домівок, втім дослідник Іван Губка у праці «Пирятин: перемога і трагедія» подає число 76 господарств. За свідченнями очевидців, були випадки, коли енкаведисти змушували господарів палити свої господарства. Тоді так само і вбивали місцеве населення, і грабували господарства. Залишились неспаленими чотири двори. Дві хати випадково не побачили, що не горять, ще в одній був на столі покійник, а господар ще одної повіз пораненого командира червоноармійців до лікарів. Таким чином вони залишились. Всі, хто залишились без нічого, – хати, господарських будівель, їжі, одягу, переважно пороз'їжджалися по родичах, перезимували там, а навесні починали відбудову втрачених господарств.
В четвер, після Спаса, 24 серпня відбулася нова масова облава. Стріляли всіх — когось прямо вдома, декого брали до лісу і розстрілювали там. Хто спробував втікати, то як наздоганяли, розстрілювали на місці. Тіла загиблих родичі вивозили з лісу та хоронили на цвинтарі. Багато чоловіків забрали до армії. Тоді в Кам’янці, Пирятині і сусідніх хуторах було вбито понад 60 осіб.
Підпілля після війни
Навіть після подій в Пирятині, в довколишніх лісах продовжували перебувати упівці, які проживали у криївках. За спогадами Шкоропад Варвари, наприкінці 1940–х років, група дівчат пішли до лісу в район села Стадницькі збирати брусниці. Небо затягнуло хмарами і збиральниці поспішили додому. Раптом перед ними, ніби з-під землі, з'явився хлопець. Як з'ясувалося, це був повстанець, який вийшов з криївки, щоб перевірити чи падає дощ. Упівець розпитав дівчат яка ситуація на селі та сказав, що через те, що його побачили вони змушені переходити в інше місце. Вищенаведений факт виступає свідченням того, що в пирятинських та довколишніх лісах продовжувало існувати українське підпілля.
Пам'ять
Єдиним очевидцем і славної повстанської перемоги, і страшної та кривавої енкаведистської розправи є старий та могутній дуб, який росте обабіч дороги, що проходила повз лісничівку. Він, за твердженнями старожилів, має як мінімум 350 років. «На дубі був побудований пункт спостереження, з якого повстанці з ранку до ночі оглядали в далековид трасу Рава-Руська – Львів (від с. Кам'янка—Липник до с. Добросин)», – розповів пирятинець Михайло Шкоропад.
Про Пирятинську трагедію довгий час мовчали. Почали говорити вже тоді, коли Україна ставала незалежною. У 1989 році на місці колишньої лісничівки за ініціативи місцевих мешканців було встановлено пам'ятний знак — березовий хрест. У 1991 році силами громад сіл Пирятина і Бишкова та місцевого осередку Народного Руху (голова Микола Демчина) у пам'ять про Пирятинський бій та невинно убієнних від рук «більшовицького окупанта» тут було зведено невелику богослужебну каплицю для новозаснованої парафії. Поруч було створено пам’ятний хрест – могилу, на якій викарбувані прізвища розстріляних та закатованих пирятинців.
Каплиця Преображення Господнього розташована на північ за селом, в сосновому борі, на невеличкому узвишші. Мурована дводільна прямокутна споруда, що складається з нави з внутрішньо виділеним вівтарем і пригінку, вкритого двосхилим причілковим дахом. Над навою здіймається дерев’яний четвериковий тризаломний верх бойківського типу, увінчаний ліхтарем з маківкою.
Щороку, 19 серпня, на свято Преображення Господнього тут проходить відправа. До каплички сходяться місцеві жителі, а також всі бажаючи вшанувати пам’ять славетних хлопців-повстанців та полеглих місцевих жителів. Раніше щороку на Спаса сюди приїжджали колишні вояки УПА, які прагнули віддати честь своїм бойовим побратимам.
В Народному Домі села Пирятин зусиллями нащадків знищених енкаведистами пирятинців зібрано матеріали про трагічні події серпня 1944 року. Від 19 серпня 2001 р. вони доступні для відвідувачів. За словами бібліотекаря Народному Дому с. Пирятин Мулик Марії, громада має намір відкрити Музей Пирятинської трагедії.
У 2019 році біля каплички відбулись будівельні роботи. Зробили фасад на капличці, положили бруківку довкола та поновили пам'ятний знак.
Адміністративний поділ
Після розподілу у 1854 р. Кам'янки Волоської на дві гміни — власне Кам'янку Волоську і Кам'янку-Лісової — Пирятин разом із присілками Буди, Криве, Миляво, Бишків і Боброїди увійшов до складу останньої.
Після приходу в 1939 р. на західну Україну радянської влади Пирятин стає окремою територіально-адміністративною одиницею. Село складається з наступних присілків: Стадницькі, Яцуни, Пирятин, Кочани, Гелетії, Лаки, Павлини, Боднарі, Залужні.
В присілку Яцуни до 19 серпня 1944 року знаходилась читальня та магазин у приміщенні, що стояло на місті сучасної «Вільончиної господарки». До пожежі існувало 19 господарок, після війни відновилось 17. З часом ще дві пропало та одна господарка (родини Стадницьких) виїхала в Запорізьку обл. Станом на 2015 рік існує 13 господарств (дві господарки об'єднано в одну).
В присілку Стадницькі станом на 2015 рік існує 8 господарств, 4 до штреки та 4 за штрекою (насип для залізниці). В цьому присілку є 20 дітей та молоді до 20 років.
У 1950 році була утворена Бишківська сільська рада з центром у селі Бишків, куди і увійшло село Пирятин.
Цікаві факти
Між с.Пирятин, його присілками та лісом проходила залізнична колія, яку будували протягом 1940—1941 років радянські військові. Для втілення ідеї з побудовою колії, потрібно було виконати чимало робіт. Не всі знали, що колія мала мати військове призначення. Робітники жили на лісничівці, а інженери — на гаївці. Було побудовано чимало мостів, зробили насип, поклали рейки. Колія проходила по високому насипу, заввишки до трьох метрів. Коли штрека була майже готова, розпочалася війна, колію розібрали і вона так і не виконала свого призначення.
У Пирятині наразі немає своєї церкви. Село належить до Боброїдської церкви (раніше ця парафія називалась Кам'янка-Лісна).
Каплицю Преображення Господнього зведено за проектом архітектора Ігоря Подоляка. Цікаво, що сходи до меморіального комплексу робили на сходах лісничівки. Неподалік від каплиці є криниця, яка також розташована приблизно на тому місці, де була попередня.
Відомі люди
- Кудрик Богдан Васильович (1978—2022) — боєць ЗСУ, загинув у боях за Україну. Поховали захисника в с. Пирятин.
- Кочан Олексій Васильович (02.06.1980-10.09.2022) — уродженець с. Великий Дорошів, житель с. Пирятин, боєць ЗСУ. Загинув поблизу с. Безіменне, Баштанського району, Миколаївської області.
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 18 червня 2023.
- . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 18 червня 2023.
- Kamionka Wołoska // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 788. (пол.)
- Мар'яна Іванишин (4 жовтня 2017). Маловідомі факти історії села Пирятин, або колись на лісничівці. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. оригіналу за 26 квітня 2023. Процитовано 18 червня 2023.
- Допіра Б. «Сіроманці». Відділ окремого призначення. — Львів : НВФ «Львівські технології», 2003. — 272 с. — .
- Губка І. Пирятин: перемога і трагедія. — Львів : НВФ «Львівські технології», 2002. — С. 128.
- Пирятин с Каплиця Преображення. www.pslava.info. Процитовано 25 грудня 2021.
- На Жовківщині вшанували жертв Пирятинської трагедії. loda.gov.ua. Процитовано 24 грудня 2021.
- Реєстровці Львівщини відвідали меморіальний комплекс у с. Пирятин зведений на згадку про спалення села військами НКВС. kozatstvo.net.ua. Українське Реєстрове Козацтво. Процитовано 24 грудня 2021.
- Офіційний портал Верховної Ради України. Бишківська сільська рада на сайті Верховної Ради України. Процитовано 24 грудня 2021.
- Слободян В. (1998). Жовківщина: історико-архітектурні нариси церков. Жовква. с. 140.
Посилання
- Прогноз погоди в селі Пирятин
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pirya tin selo v Ukrayini u Dobrosinsko Magerivskij silskij gromadi Lvivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 371 osobu Organ miscevogo samovryaduvannya Dobrosinsko Magerivska silska gromada selo Piryatin Kaplicya Preobrazhennya Gospodnogo u pam yat pro Piryatinskij bijKaplicya Preobrazhennya Gospodnogo u pam yat pro Piryatinskij bij Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Lvivskij rajon Gromada Dobrosinsko Magerivska silska gromada Kod KATOTTG UA46060110310042314 Osnovni dani Naselennya 371 Plosha 13 92 km Gustota naselennya 26 652 osib km Poshtovij indeks 80333 Telefonnij kod 380 3252 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 12 09 pn sh 23 51 57 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 212 m Misceva vlada Adresa radi 80333 Lvivska obl Lvivskij r n s Bishkiv Karta Piryatin Piryatin MapaNazvaPersha vidoma zgadka pro Piryatin datuyetsya 1508 rokom koli vin buv zgadanij u vidanni Matriculanum Poloniae Regni Polonic Scriptum Za odniyeyu iz versij nazva sela Piratin Peritin pohodit vid togo sho svogo chasu buv peretyatij lis Za inshoyu versiyeyu nazva sela Piryatin pohodit vid peretinu dorig yakij ye na centralnij ploshi Cej peretin utvoryuye perehresnu dorogu tobto perehrestya z golovnoyu ta bichnoyu dorogami dzherelo Vikonavchij komitet Lvivskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ rishennyam vid 18 grudnya 1990 roku vnis v administrativno teritorialnij ustrij okremih rajoniv taki zmini u Nesterivskij Zhovkivskij rajon utochniv nazvi sil Milyava Bishkivskoyi silskoyi radi na selo Milyavo Piratin Bishkivskoyi silskoyi radi na selo Piryatin IstoriyaParafiyu u Kam yanci Lisovij do yakoyi ranishe nalezhalo s Piryatin bulo zasnovano blizko 1660 roku Misceva cerkva derev yana z troma kupolami buduvalasya vid 1666 roku po 1701 rik mozhlivo j do 1721 roku V cerkvi znahodivsya portret zasnovnika otcya Vasiliya Gavrilovicha Kurdobi z 1668 roku i originalna gramota zasnuvannya parafiyi na pergamenti vistavlena v 1671 roci korolem Mihajlom Garnij ikonostas penzlya Dem yana Rayevicha z 1666 roku vidnoviv razom z cerkvoyu Antonij Monastirskij z Lyubicha u 1859 roci Do skladu Kam yanki Lisovoyi s Piryatin potrapilo tilki u 1854 r vnaslidok administrativnoyi reformi provedenoyi novim vlasnikom cih zemel Yanom Chajkovskim Do seredini XIX stolittya Piryatin buv odnim z prisilkiv sela Kam yanki Voloskoyi yake rodina Chajkivskih pridbala za 190 000 zlotih u Franciska Voroneckogo 29 chervnya 1840 roku Pislya rozformuvannya radyanskoyu vladoyu u 1939 roci odnogo z najbilshih sil Galichini Kam yanki Voloskoyi Piryatin staye okremoyu teritorialno administrativnoyu odiniceyu Lisnichivka gayivka ta parovij mlin U lisi na pivnich vid Piryatinu do Drugoyi Svitovoyi vijni bula roztashovana lisnichivka odnopoverhova budivlyu razom iz stajnyami stodolami ta gospodarstvom de postijno zhiv lisnichij sho upravlyav lisom Za spogadami miscevih meshkanciv za vinyatkom ostannogo lisnichogo usi poperedni buli polyakami Vlasnik gospodarstva zhiv u Varshavi ta mav shozhi dvori takozh v inshih selah Ravskogo povitu zokrema na Lipniku ta Dobrosini Roztashovana na perehresti lisovih dorig lisnichivka vidigravala dosit vazhlivu rol Odna z dorig vela na zahid do Kam yanki Novoyi insha na shid cherez prisilki Yacuni i Stadnicki v napryamku Lyubeli doroga obabich lisnichivki cherez lis i bolota vela pryamo na pivnich na Vilki Iz zahidnoyi storoni lisnichivki bula roztashovana gayivka sho bula vidoma svoyimi sadami i gorodinoyu Shob zbirati yagodi u Piryatinskomu lisi potribno bulo pridbati kvitok u gajovogo Rozbudova panskogo mayetku v rezultati yakoyi do nogo bulo provedeno svitlo z yavilisya drugij poverh budinku a takozh suchasnij parovij mlin vidbulasya u 1936 roci Parovu mashinu yakoyu za groshi mogli koristuvatisya vsi ohochi z Polshi prityagnuli 24 pari konej Mlin diyav do 1942 roku Okrim mlinu tut buli takozh tartak ta susharka hotili buduvati i fabriku tkanin prote ne sklalosya u 1939 roci yak prijshli pershi soviti vlasnika vivezli do Sibiru Piznishe tut buv she odin lisnichij ale vzhe ne polyak zhitel susidnih sil Pidpilna borotbaLisnichivka bula roztashovana v idealnomu misci z tochki zoru pidgotovki bijciv OUN ta Samooboroni do osoblivih zavdan Bilya neyi prohodila zvichajna polova doroga sho vede z Vilok do Piryatina ale yiyi prokladali iz znachnimi trudnoshami Mizh Vileckim i Piryatinskim lisom bula smuga bolit yaki ne spriyali dostupovi v cej rajon z pivnochi Navkrugi sucilni lisi a z pivdnya polya yaki mozhna detalno oglyadati z nasipu koliyi Za svidchennyami ochevidciv u lyutomu 1942 roku na teritoriyi kolishnoyi lisnichivki vzhe bula roztashovana boyivka Sluzhbi bezpeki OUN de provodilis vishkoli z cholovikami yakih navchali osnovam vijskovoyi spravi Vlitku 1943 r OUN stvorila v Galichini Ukrayinsku Narodnu Samooboronu yaka naprikinci sichnya 1944 r bula pereformovana v armijsku grupu UPA Zahid majora Vasilya Sidora Shelesta Z chasiv Samooboroni na lisnichivci znahodivsya vijskovij shpital z personalom Ukrayinskogo Chervonogo Hresta Okrim ukrayinciv likariv tut pracyuvali yevrejski mediki yakih bulo vikradeno za yih zgodoyu z Rava Ruskogo getto Lisnichivka sluguvala takozh miscem timchasovogo vidpochinku dlya perehidnih grup ta zv yazku Takozh pid Piryatinskim lisom de zakinchuvalisya bolota cilodobovo stoyala zastava z Samooboroni a piznishe voyiniv UPA Na lisnichivci bula roztashovana pidstarshinska shkola dlya viddiliv UPA cogo terenu Vona mala blizko 50 kursantiv ta starshin a z neyu i nechislenna boyivka terenu Naprikinci 1943 roku u Piryatini bula stvorena i bazuvalasya odna z pershih soten UPA na Lvivshini yaku ocholiv Taras Onishkevich Galajda Dovshij chas na hutori Ladiki v domi Krihivcya znahodilasya drukarnya VO Bug vijskova okruga UPA Zahid Misceve naselennya pidtrimuvalo partizansku borotbu a takozh doluchilos do lav nacionalnogo vijska Pid osin 1943 roku za lisnichivkoyu soviti skinuli z litaka 26 parashutistiv yaki mali namir znishiti Samooboronu Desantom zajnyalasya specboyivka Gaya sho bula pidrozdilom vijskovoyi rozvidki zagalnoyi merezhi Sluzhbi bezpeki Slid pidkresliti sho ce buli lyudi osvicheni znali ukrayinsku movu Sered nih bula odna zhinka radistka Chastina z nih pochala spivpracyuvati z povstancyami Radistka pidtrimuvala zv yazok z moskovskim centrom i z litakiv syudi skidali odyag zbroyu a takozh informacijni materiali Piryatinskij bij Piryatin sogodni vidomij usim zavdyaki podiyam 19 serpnya 1944 roku U cej den sho pripav na svyato Preobrazhennya Gospodnogo vidbuvsya bij mizh zagonami UPA i troma tisyachami soldativ NKVS Naperedodni chekisti diznalisya pro roztashuvannya na lisnichivci pid Piryatinom viddiliv UPA i otrimali nakaz yih znishiti Na toj chas na lisnichivci perebuvali nastupni formuvannya Kush Samooboroni iz 40 voyakiv yakim komanduvali Ivan Stanchuk Gonta ta Mikola Zelenij Mamaj Zagin okruzhnogo providnika psevdo Gaj sho buv viddilom osoblivogo priznachennya ta vidnosivsya do VO Bug Jogo chiselnist stanovila ponad 100 voyakiv yaki projshli vijskovij ta ideologichnij vishkil Nevelika chastina z komanduvannya VO Bug sho nalichuvala 32 voyaki ta komandiri Sotnya Tiholisa z kurenya Dmitra Pelipa Ema Yevshana yakij ocholiv sotnyu Galajdi pislya zagibeli yiyi komandira Tarasa Onishkevicha u berezni 1944 roku sotnya narahovuvala 179 osib ta mala dosit dobre ozbroyennya i bula dobre vishkolena Bojova sotnya Marnogo sho takozh vhodila v kurin Ema Samogo kurinnogo v Piryatini todi ne bulo vin z sotneyu buv na vidpochinku bilya sela Kaminna Gora Chiselnist pidrozdilu stanovila 186 voyakiv Sotnya Peremogi yaka zdebilshogo formuvalas z miscevogo naselennya Vtim minulo lishe 10 dniv z momentu zapisu hlopciv u viddil tomu uchasti v boyu voni brati ne mogli adzhe buli nedostatno navcheni i bez zbroyi Sotnya Siromanciv pid kerivnictvom Dmitra Karpenka Yastruba sho narahovuvala majzhe 216 cholovik pribula do Piryatina u nich z 18 na 19 serpnya Kolishnij oficer Radyanskoyi armiyi Karpenko zgodom stav geroyem ukrayinskogo nacionalnogo ruhu oporu podolavshi shlyah vid ryadovogo strilcya do komandira kurenya UPA Pidstarshinska shkola a takozh nechislenna terenova boyivka yaka zmogla zabezpechiti detalnu rozvidku Nachalnikom shtabu buv Ivan Matviyiv Dzhulik Zagalna kilkist uchasnikiv vsih formuvan yaki brali uchast v Piryatinskomu boyu stanovila vid 700 do 800 osib Za spogadami uchasnikiv tih podij den 19 serpnya viyavivsya spekotnim Meshkanci sil pishli do cerkvi V toj chas enkavedisti ta prikordonni vijska pochali jti v storonu Piryatina mayuchi namir znishiti pidstarshinsku shkolu ta vzyati v kilce ves Piryatinskij lis z prileglimi selami takim chinom blokuyuchi vidhid povstanciv Chiselnist vorozhogo vijska bula v chotiri razi bilshoyu vid povstanskogo ale karateli ne znali sho upivcyam vzhe vidomij yihnij namir tozh buli nalashtovani na minimalnij sprotiv Po dorozi enkavedisti zajshli v selo vzyali zhinochij odyag ta pid viglyadom zbiralnic yagid pochali nablizhatis do rogatki Povstanci zavdali z lisu udaru pershimi Suprotivnik buv zmushenij vidstupiti abo sprobuvati perechekati nebezpeku v bolotah Zavdyaki takim diyam partizanskogo vijska ostannye otrimalo kontrol nad dorogoyu z Vilok yakoyu bijci NKVS planuvali distatisya na lisnichivku Druga grupa vorozhogo vijska pidijshla do lisnichivki z boku sela ta vidkrila strilbu po lisi Partizani zavdali udaru u vidpovid zav yazavsya bij sho trivav majzhe do samogo vechora Povstanci zdobuli bliskuchu peremogu a suprotivnika ponis znachni vtrati 280 soldativ nezvazhayuchi na perevagu v lyudskih rezervah ta osnashenni zbroyeyu Zi storoni upivciv zaginulo 18 voyakiv Usi voni pohovani u spilnij mogili v Piryatinskomu lisi Na danij chas nevidomo de same znahoditsya pohovannya adzhe nihto ne nasipav mogili i ne staviv hresta tomu sho enkavedisti chasto oskvernyali tila zagiblih Za spogadami ochevidciv vijskovij kapelan vidsluzhiv korotenku vidpravu tila nakrili sino zhovtim praporom i pohovali Vzhe mabut nihto i nikoli ne dovidayetsya de same mogila slavnih siniv ukrayinskogo narodu adzhe istotnoyi zmini zaznav landshaft i navit uchasniki togo boyu zgodom buli ne v zmozi prigadati tochne misce pohovannya svoyih bojovih pobratimiv V pam yati narodu zbereglosya im ya lishe odnogo zagiblogo povstancya Ivana Dopiri Goroshok Pomsta z boku NKVS Nastupnogo dnya selo bulo spalene vijskovimi NKVS dotla a she cherez chotiri dnya buli rozstrilyani 70 cholovikiv zaruchnikiv Pislya Piryatinskogo boyu povstanci pokinuli teritoriyu lisnichivki Viddil Siromanciv nichnim marshem virushiv do sela Zibolki providnik Gaj iz svoyim zagonom virushiv u Magerivski lisi sotni Marnogo ta Tiholisa priyednalisya do svogo kurenya Ema ta popryamuvali do Zubejok Kush Samooboroni pripiniv svoye isnuvannya yak samostijna odinicya Viddil Peremogi buv she ne sformovanij i vidpovidno rozformuvavsya Razom z povstancyami teritoriyu lisnichivki pokinuli takozh likari yaki suprovodzhuvali poranenih Kursanti pidstarshinskoyi shkoli z Piryatina vidijshli v Karivski lisi Na nastupnij den v nedilyu 20 serpnya z boku Pogariska jshla druga tura enkavedistiv V pomstu za progranij bij voni mali za metu spaliti Piryatin Lyudi yakraz povertalisya z cerkvi koli vorog pochav paliti selo zi storoni prisilka Geletiyi Yak naslidok okrim vlasno Piryatina bulo spaleno i navkolishni sela Spodini Barani Yacuni Stadnicki Kochani a takozh vishezgadanu lisnichivku ta gayivku V Narodnomu Domi sela Piryatin na stendi podano takih yak povnistyu znishenih 68 domivok vtim doslidnik Ivan Gubka u praci Piryatin peremoga i tragediya podaye chislo 76 gospodarstv Za svidchennyami ochevidciv buli vipadki koli enkavedisti zmushuvali gospodariv paliti svoyi gospodarstva Todi tak samo i vbivali misceve naselennya i grabuvali gospodarstva Zalishilis nespalenimi chotiri dvori Dvi hati vipadkovo ne pobachili sho ne goryat she v odnij buv na stoli pokijnik a gospodar she odnoyi poviz poranenogo komandira chervonoarmijciv do likariv Takim chinom voni zalishilis Vsi hto zalishilis bez nichogo hati gospodarskih budivel yizhi odyagu perevazhno poroz yizhdzhalisya po rodichah perezimuvali tam a navesni pochinali vidbudovu vtrachenih gospodarstv V chetver pislya Spasa 24 serpnya vidbulasya nova masova oblava Strilyali vsih kogos pryamo vdoma dekogo brali do lisu i rozstrilyuvali tam Hto sprobuvav vtikati to yak nazdoganyali rozstrilyuvali na misci Tila zagiblih rodichi vivozili z lisu ta horonili na cvintari Bagato cholovikiv zabrali do armiyi Todi v Kam yanci Piryatini i susidnih hutorah bulo vbito ponad 60 osib Pidpillya pislya vijni Navit pislya podij v Piryatini v dovkolishnih lisah prodovzhuvali perebuvati upivci yaki prozhivali u kriyivkah Za spogadami Shkoropad Varvari naprikinci 1940 h rokiv grupa divchat pishli do lisu v rajon sela Stadnicki zbirati brusnici Nebo zatyagnulo hmarami i zbiralnici pospishili dodomu Raptom pered nimi nibi z pid zemli z yavivsya hlopec Yak z yasuvalosya ce buv povstanec yakij vijshov z kriyivki shob pereviriti chi padaye dosh Upivec rozpitav divchat yaka situaciya na seli ta skazav sho cherez te sho jogo pobachili voni zmusheni perehoditi v inshe misce Vishenavedenij fakt vistupaye svidchennyam togo sho v piryatinskih ta dovkolishnih lisah prodovzhuvalo isnuvati ukrayinske pidpillya Pam yatYedinim ochevidcem i slavnoyi povstanskoyi peremogi i strashnoyi ta krivavoyi enkavedistskoyi rozpravi ye starij ta mogutnij dub yakij roste obabich dorogi sho prohodila povz lisnichivku Vin za tverdzhennyami starozhiliv maye yak minimum 350 rokiv Na dubi buv pobudovanij punkt sposterezhennya z yakogo povstanci z ranku do nochi oglyadali v dalekovid trasu Rava Ruska Lviv vid s Kam yanka Lipnik do s Dobrosin rozpoviv piryatinec Mihajlo Shkoropad Pro Piryatinsku tragediyu dovgij chas movchali Pochali govoriti vzhe todi koli Ukrayina stavala nezalezhnoyu U 1989 roci na misci kolishnoyi lisnichivki za iniciativi miscevih meshkanciv bulo vstanovleno pam yatnij znak berezovij hrest U 1991 roci silami gromad sil Piryatina i Bishkova ta miscevogo oseredku Narodnogo Ruhu golova Mikola Demchina u pam yat pro Piryatinskij bij ta nevinno ubiyennih vid ruk bilshovickogo okupanta tut bulo zvedeno neveliku bogosluzhebnu kaplicyu dlya novozasnovanoyi parafiyi Poruch bulo stvoreno pam yatnij hrest mogilu na yakij vikarbuvani prizvisha rozstrilyanih ta zakatovanih piryatinciv Kaplicya Preobrazhennya Gospodnogo roztashovana na pivnich za selom v sosnovomu bori na nevelichkomu uzvishshi Murovana dvodilna pryamokutna sporuda sho skladayetsya z navi z vnutrishno vidilenim vivtarem i priginku vkritogo dvoshilim prichilkovim dahom Nad navoyu zdijmayetsya derev yanij chetverikovij trizalomnij verh bojkivskogo tipu uvinchanij lihtarem z makivkoyu Shoroku 19 serpnya na svyato Preobrazhennya Gospodnogo tut prohodit vidprava Do kaplichki shodyatsya miscevi zhiteli a takozh vsi bazhayuchi vshanuvati pam yat slavetnih hlopciv povstanciv ta poleglih miscevih zhiteliv Ranishe shoroku na Spasa syudi priyizhdzhali kolishni voyaki UPA yaki pragnuli viddati chest svoyim bojovim pobratimam V Narodnomu Domi sela Piryatin zusillyami nashadkiv znishenih enkavedistami piryatinciv zibrano materiali pro tragichni podiyi serpnya 1944 roku Vid 19 serpnya 2001 r voni dostupni dlya vidviduvachiv Za slovami bibliotekarya Narodnomu Domu s Piryatin Mulik Mariyi gromada maye namir vidkriti Muzej Piryatinskoyi tragediyi U 2019 roci bilya kaplichki vidbulis budivelni roboti Zrobili fasad na kaplichci polozhili brukivku dovkola ta ponovili pam yatnij znak Administrativnij podilPislya rozpodilu u 1854 r Kam yanki Voloskoyi na dvi gmini vlasne Kam yanku Volosku i Kam yanku Lisovoyi Piryatin razom iz prisilkami Budi Krive Milyavo Bishkiv i Bobroyidi uvijshov do skladu ostannoyi Pislya prihodu v 1939 r na zahidnu Ukrayinu radyanskoyi vladi Piryatin staye okremoyu teritorialno administrativnoyu odiniceyu Selo skladayetsya z nastupnih prisilkiv Stadnicki Yacuni Piryatin Kochani Geletiyi Laki Pavlini Bodnari Zaluzhni V prisilku Yacuni do 19 serpnya 1944 roku znahodilas chitalnya ta magazin u primishenni sho stoyalo na misti suchasnoyi Vilonchinoyi gospodarki Do pozhezhi isnuvalo 19 gospodarok pislya vijni vidnovilos 17 Z chasom she dvi propalo ta odna gospodarka rodini Stadnickih viyihala v Zaporizku obl Stanom na 2015 rik isnuye 13 gospodarstv dvi gospodarki ob yednano v odnu V prisilku Stadnicki stanom na 2015 rik isnuye 8 gospodarstv 4 do shtreki ta 4 za shtrekoyu nasip dlya zaliznici V comu prisilku ye 20 ditej ta molodi do 20 rokiv U 1950 roci bula utvorena Bishkivska silska rada z centrom u seli Bishkiv kudi i uvijshlo selo Piryatin Cikavi faktiMizh s Piryatin jogo prisilkami ta lisom prohodila zaliznichna koliya yaku buduvali protyagom 1940 1941 rokiv radyanski vijskovi Dlya vtilennya ideyi z pobudovoyu koliyi potribno bulo vikonati chimalo robit Ne vsi znali sho koliya mala mati vijskove priznachennya Robitniki zhili na lisnichivci a inzheneri na gayivci Bulo pobudovano chimalo mostiv zrobili nasip poklali rejki Koliya prohodila po visokomu nasipu zavvishki do troh metriv Koli shtreka bula majzhe gotova rozpochalasya vijna koliyu rozibrali i vona tak i ne vikonala svogo priznachennya U Piryatini narazi nemaye svoyeyi cerkvi Selo nalezhit do Bobroyidskoyi cerkvi ranishe cya parafiya nazivalas Kam yanka Lisna Kaplicyu Preobrazhennya Gospodnogo zvedeno za proektom arhitektora Igorya Podolyaka Cikavo sho shodi do memorialnogo kompleksu robili na shodah lisnichivki Nepodalik vid kaplici ye krinicya yaka takozh roztashovana priblizno na tomu misci de bula poperednya Vidomi lyudiKudrik Bogdan Vasilovich 1978 2022 boyec ZSU zaginuv u boyah za Ukrayinu Pohovali zahisnika v s Piryatin Kochan Oleksij Vasilovich 02 06 1980 10 09 2022 urodzhenec s Velikij Doroshiv zhitel s Piryatin boyec ZSU Zaginuv poblizu s Bezimenne Bashtanskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 18 chervnya 2023 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 18 chervnya 2023 Kamionka Woloska Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 788 pol Mar yana Ivanishin 4 zhovtnya 2017 Malovidomi fakti istoriyi sela Piryatin abo kolis na lisnichivci photo lviv in ua Fotografiyi starogo Lvova originalu za 26 kvitnya 2023 Procitovano 18 chervnya 2023 Dopira B Siromanci Viddil okremogo priznachennya Lviv NVF Lvivski tehnologiyi 2003 272 s ISBN 966 666 073 3 Gubka I Piryatin peremoga i tragediya Lviv NVF Lvivski tehnologiyi 2002 S 128 Piryatin s Kaplicya Preobrazhennya www pslava info Procitovano 25 grudnya 2021 Na Zhovkivshini vshanuvali zhertv Piryatinskoyi tragediyi loda gov ua Procitovano 24 grudnya 2021 Reyestrovci Lvivshini vidvidali memorialnij kompleks u s Piryatin zvedenij na zgadku pro spalennya sela vijskami NKVS kozatstvo net ua Ukrayinske Reyestrove Kozactvo Procitovano 24 grudnya 2021 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Bishkivska silska rada na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 24 grudnya 2021 Slobodyan V 1998 Zhovkivshina istoriko arhitekturni narisi cerkov Zhovkva s 140 PosilannyaPrognoz pogodi v seli Piryatin Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi