Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Елекція вільна поголовна або Вольна Еклекція (пол. Elekcja wolna viritim) — таку назву мав сейм Речі Посполитої, на якому обирали короля Речі Посполитої й одночасно Великого князя Литовського та Великого князя Руського.
Ця назва походить від однойменної назви принципу, що у часи виборної монархії (1573–1791) змінив інший принцип — elekcja vivente rege, згідно з яким вибори нового короля відбувалися за життя його попередника, співправителем якого та/чи спадкоємцем якого ставав новий король. Так, 1529 року, за життя польського короля та великого князя литовського Сигізмунда I Старого (1467–1548) його наступником — польським королем та великим князем литовським — було проголошено його сина — Сигізмунда Августа. Проти цього гостро протестувала Шляхта, яка побоювалася встановлення в країні спадкової монархії і вважала своїм природним правом вільне обирання польського короля. Однак Сигізмунд I Старий шляхом поступок шляхті все-таки зміг короновувати сина 1530. Та після смерті Сигізмунда II Августа в 1572 році, який не мав потомків, і отже, був останнім з династії Ягеллонів, при обранні нового короля (ним став Генріх Валуа) шляхта досягла своєї мети.
Процедура
- Початок міжкоролів'я - після смерті або зречення короля існував період міжкоролів'я, і владу на цей час перебрав інтеррекс, який був першим сенатором та примасом Речі Посполитої.
- Конвокаційний сейм - Примас відразу після початку періоду міжкоролів'я був зобов’язаний скликати Сейм Конвокаційний, де розроблялись Pacta conventa, та на якому мали бути затвердженні правила, за якими буде обраний майбутній король. Дата і місце виборів також затверджувались на цьому сеймі. Як правило, сейм тривав близько двох тижнів.
- Елекційний сейм - тобто самі вибори короля. Кожен шляхтич Речі Посполитої мав право відвідати цей сейм і проголосувати на ньому. Точна кількість учасників ніколи не записувалася, за приблизними підрахунками брало участь від 10 000 до понад 100 000 шляхтичів. Зазвичай близько 10-15 тисяч. Весь Сейм тривав бл. шість тижнів. Місцем проведення виборів було село Воля поблизу Варшави. Кандидати, що заявили про свою готовність стати королем особисто або через своїх представників (особливо для іноземців) виступали перед виборцями. Після обрання короля Речі Посполитої скликався коронаційний сейм.
- Коронаційний сейм - проходив у Кракові, де традиційно проводився ритуал коронації (від цього звичаю двічі відмовлялись у період вільних виборів). Обряд проводив, як правило, предстоятель католицької церкви у Речі Посполитій. Сейм тривав близько двох тижнів. Під час сейму обраний король виконував необхідні виборчі формальності, обіцяв дотримуватися Генрікських статей та узгодженого pacta Conventionta. Після цього відбувся триденний ритуал коронації у Вавельському соборі.
За умовами Елекції вільної поголовної деталі майбутніх виборів спочатку обговорювалися на конквокаційному сеймі, а потім оголошувався власне елекційний сейм, у якому брали участь не лише сенатори та земські посли, а й уся шляхта (поголовно; лат. viritim) й делегати від деяких міст. Вибори відбувалися неподалік від Варшави поблизу села Воля. Місце зібрання — «коло» оточували ровом та валом. Поруч з «колом» ставили великий намет — шопу, де радилися сенатори й земські посли в присутності примаса — архієпископа Гнєзненського, який був главою католицької церкви Речі Посполитої і в період безкоролів'я виконував функції глави держави (див. Інтеррекс). Шляхта голосувала воєводствами в присутності земських послів, останні мали передавати результати волевиявлення шляхти сенаторам. Керував сеймом маршалок, якого спеціально обирав сейм для того, щоб оголошувати вибір короля, і який під час свого обрання присягався, що не підпише виборчого диплома в разі, коли елекція не буде здійснена при «згоді всіх і кожного зокрема». Новооголошеного маршалком короля номінував далі примас. Загалом відбулося 10 елекцій вільних поголовних (1573, 1575, 1587, 1632, 1648, 1669, 1674, 1697, 1733, 1764). Елекція вільна поголовна була скасована Конституцією 3 травня 1791.
Література
- Кареев Н. Исторический очерк польского сейма. М., 1888;
- Gloger Z. Elekcyjność i elekcje królyw. В кн.:
- Gloger Z. Encyklopedia Staropolska, t. 1-2. Warzawa, 1958; Elecja wolna viritem. В кн.: Maly slownik historii Polski. Warzawa, 1964.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elekciya vilna pogolovna abo Volna Eklekciya pol Elekcja wolna viritim taku nazvu mav sejm Rechi Pospolitoyi na yakomu obirali korolya Rechi Pospolitoyi j odnochasno Velikogo knyazya Litovskogo ta Velikogo knyazya Ruskogo Yan Matejko Zolota volnist Eklekciya Cya nazva pohodit vid odnojmennoyi nazvi principu sho u chasi vibornoyi monarhiyi 1573 1791 zminiv inshij princip elekcja vivente rege zgidno z yakim vibori novogo korolya vidbuvalisya za zhittya jogo poperednika spivpravitelem yakogo ta chi spadkoyemcem yakogo stavav novij korol Tak 1529 roku za zhittya polskogo korolya ta velikogo knyazya litovskogo Sigizmunda I Starogo 1467 1548 jogo nastupnikom polskim korolem ta velikim knyazem litovskim bulo progolosheno jogo sina Sigizmunda Avgusta Proti cogo gostro protestuvala Shlyahta yaka poboyuvalasya vstanovlennya v krayini spadkovoyi monarhiyi i vvazhala svoyim prirodnim pravom vilne obirannya polskogo korolya Odnak Sigizmund I Starij shlyahom postupok shlyahti vse taki zmig koronovuvati sina 1530 Ta pislya smerti Sigizmunda II Avgusta v 1572 roci yakij ne mav potomkiv i otzhe buv ostannim z dinastiyi Yagelloniv pri obranni novogo korolya nim stav Genrih Valua shlyahta dosyagla svoyeyi meti ProceduraPochatok mizhkoroliv ya pislya smerti abo zrechennya korolya isnuvav period mizhkoroliv ya i vladu na cej chas perebrav interreks yakij buv pershim senatorom ta primasom Rechi Pospolitoyi Konvokacijnij sejm Primas vidrazu pislya pochatku periodu mizhkoroliv ya buv zobov yazanij sklikati Sejm Konvokacijnij de rozroblyalis Pacta conventa ta na yakomu mali buti zatverdzhenni pravila za yakimi bude obranij majbutnij korol Data i misce viboriv takozh zatverdzhuvalis na comu sejmi Yak pravilo sejm trivav blizko dvoh tizhniv Elekcijnij sejm tobto sami vibori korolya Kozhen shlyahtich Rechi Pospolitoyi mav pravo vidvidati cej sejm i progolosuvati na nomu Tochna kilkist uchasnikiv nikoli ne zapisuvalasya za pribliznimi pidrahunkami bralo uchast vid 10 000 do ponad 100 000 shlyahtichiv Zazvichaj blizko 10 15 tisyach Ves Sejm trivav bl shist tizhniv Miscem provedennya viboriv bulo selo Volya poblizu Varshavi Kandidati sho zayavili pro svoyu gotovnist stati korolem osobisto abo cherez svoyih predstavnikiv osoblivo dlya inozemciv vistupali pered viborcyami Pislya obrannya korolya Rechi Pospolitoyi sklikavsya koronacijnij sejm Koronacijnij sejm prohodiv u Krakovi de tradicijno provodivsya ritual koronaciyi vid cogo zvichayu dvichi vidmovlyalis u period vilnih viboriv Obryad provodiv yak pravilo predstoyatel katolickoyi cerkvi u Rechi Pospolitij Sejm trivav blizko dvoh tizhniv Pid chas sejmu obranij korol vikonuvav neobhidni viborchi formalnosti obicyav dotrimuvatisya Genrikskih statej ta uzgodzhenogo pacta Conventionta Pislya cogo vidbuvsya tridennij ritual koronaciyi u Vavelskomu sobori Za umovami Elekciyi vilnoyi pogolovnoyi detali majbutnih viboriv spochatku obgovoryuvalisya na konkvokacijnomu sejmi a potim ogoloshuvavsya vlasne elekcijnij sejm u yakomu brali uchast ne lishe senatori ta zemski posli a j usya shlyahta pogolovno lat viritim j delegati vid deyakih mist Vibori vidbuvalisya nepodalik vid Varshavi poblizu sela Volya Misce zibrannya kolo otochuvali rovom ta valom Poruch z kolom stavili velikij namet shopu de radilisya senatori j zemski posli v prisutnosti primasa arhiyepiskopa Gnyeznenskogo yakij buv glavoyu katolickoyi cerkvi Rechi Pospolitoyi i v period bezkoroliv ya vikonuvav funkciyi glavi derzhavi div Interreks Shlyahta golosuvala voyevodstvami v prisutnosti zemskih posliv ostanni mali peredavati rezultati voleviyavlennya shlyahti senatoram Keruvav sejmom marshalok yakogo specialno obirav sejm dlya togo shob ogoloshuvati vibir korolya i yakij pid chas svogo obrannya prisyagavsya sho ne pidpishe viborchogo diploma v razi koli elekciya ne bude zdijsnena pri zgodi vsih i kozhnogo zokrema Novoogoloshenogo marshalkom korolya nominuvav dali primas Zagalom vidbulosya 10 elekcij vilnih pogolovnih 1573 1575 1587 1632 1648 1669 1674 1697 1733 1764 Elekciya vilna pogolovna bula skasovana Konstituciyeyu 3 travnya 1791 LiteraturaKareev N Istoricheskij ocherk polskogo sejma M 1888 Gloger Z Elekcyjnosc i elekcje krolyw V kn Gloger Z Encyklopedia Staropolska t 1 2 Warzawa 1958 Elecja wolna viritem V kn Maly slownik historii Polski Warzawa 1964