Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гра мота князі в Коріято вичів 1374 ро ку грамота видана 7 15 січня 1374 року литовськими князями Олександром і Юрієм Ко

Грамота князів Коріятовичів

Грамота князів Коріятовичів

Гра́мота князі́в Коріято́вичів 1374 ро́ку — грамота, видана 7(15) січня 1374 року литовськими князями Олександром і Юрієм Коріятовичами міщанам міста Кам'янець на Поділлі. Найдавніший із відомих сьогодні датованих писемних документів, що стосуються історії Кам'янця-Подільського.

Публікації тексту грамоти

Оригінал грамоти не зберігся. Як засвідчує запис під 1564 роком у книзі люстрації Теребовлянського замку, грамоту було написано давньоруською мовою. Того ж 1564 року документ було занесено до Коронної метрики в польському перекладі.

Давньоруський текст грамоти також не зберігся. Є тільки дві редакції польського перекладу: давніша — за виписом 1564 року, пізніша — за виписом 18 століття. Як зазначив Юхим Сіцінський, «пізніша редакція не зовсім певна», оскільки «в ній є деякі зміни в тексті на користь міста (але незначні зміни) і, крім того, на початку грамоти вперлася якась нісенітниця» .

Польський переклад грамоти неодноразово друкувався. Зокрема, відомі публікації цього документу польським істориком Олександром Пшездзецьким (Вільно, 1841), подільським церковним істориком Данилом Синицьким (Кам'янець-Подільський, 1868), українськими істориками Никандром Молчановським (Київ, 1885), Михайлом Грушевським (Львів, 1906). Свій переклад грамоти сучасною українською мовою подала Ольга Пламеницька в книзі «Кам'янець-Подільський» (Київ, 2004) .

Польський історик Януш Куртика уклав і 2004 року опублікував збірник документів з історії Поділля до 1430 року, в якому, зокрема, навів відомості про всі відомі копії грамоти 1374 року .

Зміст грамоти

Грамотою від 7(15) січня 1374 року Юрій та Олександр Коріятовичі:

  • подарували місту Кам'янцю близько 200 ланів поля та вигін для худоби;
  • звільнили міщан на 20 років (за іншим списком, на 24 роки) від усяких повинностей на подаровану їм землю;
  • надали міщанам право самостійного суду перед власним війтом і райцями;
  • уступили магістрату прибутки від усяких міських торгово-промислових закладів, взамін міщани були зобов'язані зміцнювати місто своїм коштом;
  • встановили порядок розпорядження безгосподарним майном.

Як зазначив Никандр Молчановський, цей акт засвідчив, що «перші подільські князі були не тільки військовими зверхниками та захисниками зайнятого ними краю, але також його внутрішніми керівниками та колонізаторами» .

Датування грамоти

У князівській грамоті точно вказано дату, коли її видано. Але в різних копіях вона різна. В одній копії це 7 листопада 1374 року, в іншій — 7 лютого 1374 року. Тому в різних науково-популярних книгах грамоту датують по-різному. Так, Ольга Пламеницька в книзі «Кам'янець-Подільський», виданій 2004 року, пише про 7 листопада , а Олександр Расщупкін і Сергій Трубчанінов у книзі «Кам'янець на Поділлі», виданій 2008 року, — про 7 лютого .

Юхим Сіцінській у монографії «Кам'янець-Подільський», виданій 1895 року, вказував 7 листопада . Зате в «Нарисах з історичної топографії міста Кам'янця-Подільського та його околиць», написаних 1930 року, він змінив дату на 7 січня . Річ у тім, що Сіцінський мав вищу духовну освіту, довгі роки був священиком, тож, детальніше вивчаючи грамоту, звернув увагу на те, що князівський акт видано «на Св. Іоанна Хрестителя» (це вказано в обидвох копіях грамоти). А Собор Предтечі й Хрестителя Господнього Іоанна (так офіційно називається свято) припадає на 7 січня (за старим стилем).

Уперше думку про те, що справжньою датою видачі грамоти є 7 січня (попри те, що в одній копії вказано 7 лютого, а в іншій — 7 листопада), висловив Михайло Грушевський у «Матеріалах до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України» (Львів, 1906). Проте, як зазначив Януш Куртика, Грушевський не навів достатніх доказів на підтвердження цієї дати. Сам же Куртика зробив обережне припущення (зі знаком запитання у дужках) про можливе датування грамоти днем 24 лютого (у православному календарі — це перше та друге знайдення голови Іоанна Предтечі).

Логічне пояснення того, звідки ж в одній копії взялося 7 листопада, в іншій — 7 лютого, спробував зробити краєзнавець Олег Будзей. Колись рік починався не з січня, а з березня. Про це, зокрема, засвідчують назви чотирьох останніх місяців року в латинській мові, запозичені англійською, німецькою і навіть російською мовами (для прикладу, російське «декабрь» походить від числівника «дека» — десять). При такій нумерації січень був одинадцятим місяцем року. Цілком ймовірно, що в тексті князівської грамоти його позначили числом 11. Через кілька століть одні перекладачі зрозуміли це як одинадцятий місяць за новим відліком — тобто, листопад, інші прочитали арабське 11 як римське II (два) — звідси в іншій копії з'явився лютий .

Цікаві факти

Примітки

  1. Сіцінський Юхим. Нариси з історії топографії міста Кам'янця-Подільського та його околиць. — Кам'янець-Подільський, 1994. — С. 47.
  2. Пламеницька Ольга. Кам'янець-Подільський. — К., 2004. — С. 32—33.
  3. Janusz Kurtyka. Repertorium podolskie. Dokumenty do 1430 roku // Rocznik Przemyski. — 2004. — T. 40. — Z. 4: Historia. — S. 147-149.
  4. Молчановский Н. Очерк известий о Подольской земле до 1434 года. — К., 1885. — С. 206.
  5. Пламеницька Ольга. Кам'янець-Подільський. — К., 2004. — С. 32.
  6. Расщупкін О. І., Трубчанінов С. В. Кам'янець на Поділлі. — Кам'янець-Подільський, 2008. — С. 16.
  7. Сецинский Е. Город Каменец-Подольский. — С. 197.
  8. Сіцінський Ю. Нариси з історичної топографії міста Кам'янця-Подільського та його околиць. — Кам'янець-Подільський, 1994. — С. 46.
  9. Будзей Олег. Звідкіля ти, Кам'янцю? // Подолянин. — 2009. — 29 травня. — С. 7.
  10. Молчановский Н. Очерк известий о Подольской земле до 1434 года. — К., 1885. — С. 213.
  11. Сіцінський Юхим. Нариси з історії топографії міста Кам'янця-Подільського та його околиць. — Кам'янець-Подільський, 1994. — С. 46—60.

Література

  • Молчановский Н. Очерк известий о Подольской земле до 1434 года (Преимущественно по летописям). — К., 1885. — С. 206—213.
  • Сецинский Е. Город Каменец-Подольский. Историческое описание. — К., 1895. — С. 10, 197—199.
  • Сіцінський Юхим. Нариси з історії топографії міста Кам'янця-Подільського та його околиць. — Кам'янець-Подільський, 1994. — С. 46—60.
  • Грушевський Михайло. Історія України-Руси. — Т. 5. — К., 1994. — С. 229.
  • Пламеницька Ольга. Кам'янець-Подільський. — К., 2004. — С. 32—34.
  • Білецька О. В. Грамоти подільських князів Коріятовичів як джерела до вивчення історії Поділля XIV ст. // Записки історичного факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 2002. — Вип. 12. — С. 415—423.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gra mota knyazi v Koriyato vichiv 1374 ro ku gramota vidana 7 15 sichnya 1374 roku litovskimi knyazyami Oleksandrom i Yuriyem Koriyatovichami mishanam mista Kam yanec na Podilli Najdavnishij iz vidomih sogodni datovanih pisemnih dokumentiv sho stosuyutsya istoriyi Kam yancya Podilskogo Publikaciyi tekstu gramotiOriginal gramoti ne zberigsya Yak zasvidchuye zapis pid 1564 rokom u knizi lyustraciyi Terebovlyanskogo zamku gramotu bulo napisano davnoruskoyu movoyu Togo zh 1564 roku dokument bulo zaneseno do Koronnoyi metriki v polskomu perekladi Davnoruskij tekst gramoti takozh ne zberigsya Ye tilki dvi redakciyi polskogo perekladu davnisha za vipisom 1564 roku piznisha za vipisom 18 stolittya Yak zaznachiv Yuhim Sicinskij piznisha redakciya ne zovsim pevna oskilki v nij ye deyaki zmini v teksti na korist mista ale neznachni zmini i krim togo na pochatku gramoti vperlasya yakas nisenitnicya Polskij pereklad gramoti neodnorazovo drukuvavsya Zokrema vidomi publikaciyi cogo dokumentu polskim istorikom Oleksandrom Pshezdzeckim Vilno 1841 podilskim cerkovnim istorikom Danilom Sinickim Kam yanec Podilskij 1868 ukrayinskimi istorikami Nikandrom Molchanovskim Kiyiv 1885 Mihajlom Grushevskim Lviv 1906 Svij pereklad gramoti suchasnoyu ukrayinskoyu movoyu podala Olga Plamenicka v knizi Kam yanec Podilskij Kiyiv 2004 Polskij istorik Yanush Kurtika uklav i 2004 roku opublikuvav zbirnik dokumentiv z istoriyi Podillya do 1430 roku v yakomu zokrema naviv vidomosti pro vsi vidomi kopiyi gramoti 1374 roku Zmist gramotiGramotoyu vid 7 15 sichnya 1374 roku Yurij ta Oleksandr Koriyatovichi podaruvali mistu Kam yancyu blizko 200 laniv polya ta vigin dlya hudobi zvilnili mishan na 20 rokiv za inshim spiskom na 24 roki vid usyakih povinnostej na podarovanu yim zemlyu nadali mishanam pravo samostijnogo sudu pered vlasnim vijtom i rajcyami ustupili magistratu pributki vid usyakih miskih torgovo promislovih zakladiv vzamin mishani buli zobov yazani zmicnyuvati misto svoyim koshtom vstanovili poryadok rozporyadzhennya bezgospodarnim majnom Yak zaznachiv Nikandr Molchanovskij cej akt zasvidchiv sho pershi podilski knyazi buli ne tilki vijskovimi zverhnikami ta zahisnikami zajnyatogo nimi krayu ale takozh jogo vnutrishnimi kerivnikami ta kolonizatorami Datuvannya gramotiU knyazivskij gramoti tochno vkazano datu koli yiyi vidano Ale v riznih kopiyah vona rizna V odnij kopiyi ce 7 listopada 1374 roku v inshij 7 lyutogo 1374 roku Tomu v riznih naukovo populyarnih knigah gramotu datuyut po riznomu Tak Olga Plamenicka v knizi Kam yanec Podilskij vidanij 2004 roku pishe pro 7 listopada a Oleksandr Rasshupkin i Sergij Trubchaninov u knizi Kam yanec na Podilli vidanij 2008 roku pro 7 lyutogo Yuhim Sicinskij u monografiyi Kam yanec Podilskij vidanij 1895 roku vkazuvav 7 listopada Zate v Narisah z istorichnoyi topografiyi mista Kam yancya Podilskogo ta jogo okolic napisanih 1930 roku vin zminiv datu na 7 sichnya Rich u tim sho Sicinskij mav vishu duhovnu osvitu dovgi roki buv svyashenikom tozh detalnishe vivchayuchi gramotu zvernuv uvagu na te sho knyazivskij akt vidano na Sv Ioanna Hrestitelya ce vkazano v obidvoh kopiyah gramoti A Sobor Predtechi j Hrestitelya Gospodnogo Ioanna tak oficijno nazivayetsya svyato pripadaye na 7 sichnya za starim stilem Upershe dumku pro te sho spravzhnoyu datoyu vidachi gramoti ye 7 sichnya popri te sho v odnij kopiyi vkazano 7 lyutogo a v inshij 7 listopada visloviv Mihajlo Grushevskij u Materialah do istoriyi suspilno politichnih i ekonomichnih vidnosin Zahidnoyi Ukrayini Lviv 1906 Prote yak zaznachiv Yanush Kurtika Grushevskij ne naviv dostatnih dokaziv na pidtverdzhennya ciyeyi dati Sam zhe Kurtika zrobiv oberezhne pripushennya zi znakom zapitannya u duzhkah pro mozhlive datuvannya gramoti dnem 24 lyutogo u pravoslavnomu kalendari ce pershe ta druge znajdennya golovi Ioanna Predtechi Logichne poyasnennya togo zvidki zh v odnij kopiyi vzyalosya 7 listopada v inshij 7 lyutogo sprobuvav zrobiti krayeznavec Oleg Budzej Kolis rik pochinavsya ne z sichnya a z bereznya Pro ce zokrema zasvidchuyut nazvi chotiroh ostannih misyaciv roku v latinskij movi zapozicheni anglijskoyu nimeckoyu i navit rosijskoyu movami dlya prikladu rosijske dekabr pohodit vid chislivnika deka desyat Pri takij numeraciyi sichen buv odinadcyatim misyacem roku Cilkom jmovirno sho v teksti knyazivskoyi gramoti jogo poznachili chislom 11 Cherez kilka stolit odni perekladachi zrozumili ce yak odinadcyatij misyac za novim vidlikom tobto listopad inshi prochitali arabske 11 yak rimske II dva zvidsi v inshij kopiyi z yavivsya lyutij Cikavi faktiShe v 17 i 18 stolittyah mistyani Kam yancya Podilskogo u borotbi z magistratom i v superechkah iz voyevodami posilalis na gramotu 1374 roku ta navit vimagali shob burgomistri ta rajci prisyagali na nij U 16 stolitti na osnovi ciyeyi gramoti misto rozpochalo sudovij proces proti vlasnikiv nizki sil sumizhnih iz Kam yancem Podilskim za pravo volodinnya zemlyami Sered cih sil nini Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti bachimo Pudlivci Gumenci Kolubayivci Borishkivci Tarasivku Panivci Zubrivku Cibulivku Proces roztyagnuvsya na chotiri stolittya Ostannij dokument cogo procesu datovano 1889 rokom Mistu tak i ne vdalosya vidsuditi zemli nadani jomu gramotoyu knyaziv Koriyatovichiv PrimitkiSicinskij Yuhim Narisi z istoriyi topografiyi mista Kam yancya Podilskogo ta jogo okolic Kam yanec Podilskij 1994 S 47 Plamenicka Olga Kam yanec Podilskij K 2004 S 32 33 Janusz Kurtyka Repertorium podolskie Dokumenty do 1430 roku Rocznik Przemyski 2004 T 40 Z 4 Historia S 147 149 Molchanovskij N Ocherk izvestij o Podolskoj zemle do 1434 goda K 1885 S 206 Plamenicka Olga Kam yanec Podilskij K 2004 S 32 Rasshupkin O I Trubchaninov S V Kam yanec na Podilli Kam yanec Podilskij 2008 S 16 Secinskij E Gorod Kamenec Podolskij S 197 Sicinskij Yu Narisi z istorichnoyi topografiyi mista Kam yancya Podilskogo ta jogo okolic Kam yanec Podilskij 1994 S 46 Budzej Oleg Zvidkilya ti Kam yancyu Podolyanin 2009 29 travnya S 7 Molchanovskij N Ocherk izvestij o Podolskoj zemle do 1434 goda K 1885 S 213 Sicinskij Yuhim Narisi z istoriyi topografiyi mista Kam yancya Podilskogo ta jogo okolic Kam yanec Podilskij 1994 S 46 60 LiteraturaMolchanovskij N Ocherk izvestij o Podolskoj zemle do 1434 goda Preimushestvenno po letopisyam K 1885 S 206 213 Secinskij E Gorod Kamenec Podolskij Istoricheskoe opisanie K 1895 S 10 197 199 Sicinskij Yuhim Narisi z istoriyi topografiyi mista Kam yancya Podilskogo ta jogo okolic Kam yanec Podilskij 1994 S 46 60 Grushevskij Mihajlo Istoriya Ukrayini Rusi T 5 K 1994 S 229 Plamenicka Olga Kam yanec Podilskij K 2004 S 32 34 Bilecka O V Gramoti podilskih knyaziv Koriyatovichiv yak dzherela do vivchennya istoriyi Podillya XIV st Zapiski istorichnogo fakultetu Odeskogo nacionalnogo universitetu im I I Mechnikova Odesa 2002 Vip 12 S 415 423

Дата публікації:
Топ