Філосо́фія (дав.-гр. φιλοσοφία, дослівно: любов до мудрості), або любому́дрість, — дисципліна, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики та фундаментальні принципи реальності й пізнання, буття людини, відносини людини й світу, про найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах. Також під філософією розуміють форму людського мислення, теоретичну форму світогляду.
Основна мета
Своїм основним завданням філософія має встановлення перших, основних істин, які слугують першоосновою або принципами для інших істин. Філософія встановлює свої істини шляхом дослідження і доведення. Тобто філософія прагне раціональними засобами створити гранично узагальнену картину світу і місця людини у ньому, досліджуючи пізнавальне, ціннісне, соціально-політичне, моральне й естетичне ставлення людини до світу.
Етимологія терміну
Первісним, істинним значенням (етимоном) слова «філосо́фія» є «любов до мудрості».
Термін запозичено з грецької мови; грец. φιλοσοφια «любов до знання; філософія» пов'язане з грец. φιλοσοφοç «освічений, учений», утвореним з основ іменників φιλοç «друг» і σοφια «наука, мудрість».
Введення поняття «філософія» приписується грецькому мислителю Піфагору з Самосу.
Як специфічний тип знання поняття «філософія» увів Платон.
Розділи філософії
Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що постають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та самоствердження. Постаючи теоретичною формою світогляду, філософія набуває певних особливостей, таких, як узагальнювальний характер знання, принциповий антропоцентризм, прагнення досягти абсолютів тощо.
Ці особливості зумовлюють структуру та функції філософського знання. У кінцевому підсумку філософія постає як глибоке і непереборне прагнення людської душі до прозорості й осмисленості основ власного буття. Філософія виникає як спроба знайти відповіді на основні світоглядні питання за допомогою міркування з метою орієнтації людини у світі.
На сучасному етапі в наукових колах заведено виділяти такі основні галузі філософії:
- Метафізика — займається вивченням природи реальності, в тому числі відносин між розумом і тілом, матерії та випадку, подій і причин. Традиційні відгалуження метафізики — космологія й онтологія.
- Епістемологія пов'язана з природою й обсягом знань, а також питанням: чи можливе знання взагалі. Серед центральних завдань епістемології проблема, породжена скептицизмом, а також відносини між істиною, й обґрунтуванням.
- Етика, або «моральна філософія», пов'язана з питаннями про те, як людина має чинити в різних обставинах і чи можна взагалі це визначити. Основні галузі етики — метаетика, нормативна етика та прикладна етика. Метаетика стосується характеру етичної думки, порівняння різних етичних систем, вона намагається відповісти на питання: чи існують абсолютно етичні істини і як пізнати такі істини. Етика також пов'язана з ідеєю моральності.
- Політична філософія займається вивченням державного управління, відносин окремих осіб і громад у державі. Вона розглядає питання про справедливість, добро, право, власність, права і обов'язки громадянина.
- Естетика має справу із категоріями краси, мистецтва, задоволення, сенсорно-емоційними цінностями, сприйняттям, а також питаннями смаку і настрою тощо.
- Логіка вивчає форми та закони мислення. Починаючи з кінця 19 століття, математики, зокрема Готлоб Фреге, зосереджувались на математичній обробці логіки, відтак сьогодні розвиваються математична логіка і філософська логіка.
- Філософія свідомості, предметом якої постає природа свідомості, а також співвідношення свідомості та фізичної реальності. Для неї характерне протистояння дуалізму та матеріалізму. В останні роки філософія свідомості все більше зближується із когнітивною наукою.
- Філософія мови досліджує природу, походження та використання мови, а також залежність пізнавального процесу та мови.
- Філософія релігії — гілка філософії, яка прагне концептуалізувати релігію, її природу та функції, філософськи обґрунтувати уявлення про божества.
- Філософія інформації — область дослідження, яка вивчає концептуальні питання, що виникають на перетині філософії, кібернетики, інформаційних технологій.
Більшість академічних напрямків науки, перетинаючись із філософією, формують окремі наукові напрямки: наприклад, філософія науки, філософія математики, філософія логіки, філософія права і філософія історії, філософія інформації. Крім того, низка нині самостійних наук виокремились із філософського знання, серед них власне наука, антропологія, психологія.
Структура за сферами реальності
- філософія природи, світу і космосу:
- філософія суспільства та суспільної історії:
- філософія людини з її особливостями, здібностями і властивостями:
- філософія духовної сфери або інтелектуальних процесів:
Предмет філософії
На відміну від окремих наук, що вивчають лише деякі області дійсності, предмет філософії охоплює найзагальніші риси дійсності, основи буття і пізнання, що вивчаються не безпосередньо, а через узагальнення даних інших наук та осмислення всієї культури, її світоглядних структур. Таким чином філософія — раціональна самосвідомість людства, наслідок його прагнення збагнути глибинні основи буття і місце людини у світі.
Давньогрецький філософ Кратет Фіванський зазначав:
«Філософія важливіша від дихання, бо значно важливіше добре жити, чому навчає філософія, ніж просто жити, що залежить від дихання.»
Німецький філософ 19 століття Георг Вільгельм Фрідріх Гегель так визначав предмет філософії:
Філософія є наукою про причини, або [наукою] про «чому?»
Філософія покликана тримати увесь час у полі уваги та в актуальному стані всі основні виявлення людини як людини, із чим пов'язані особливості її предмету:
- історична змінність, оскільки історично змінними постають самовиявлення та самоусвідомлення людини;
- уся історія філософії фактично входить в окреслення її предмету, оскільки лише за такої умови ми здатні окреслити «топографію» людськості;
- філософія постає своєрідною формою збереження та забезпечення історичної неперервності людської свідомої самоідентифікації.
Функції філософії
Серед основних функцій філософії, що мають як індивідуально-особисте, так і суспільне значення, традиційно виділяють:
- світоглядна — філософія допомагає людині знайти й обґрунтувати свої життєві орієнтири, з'ясувати зміст і значення життєвих пріоритетів та цінностей;
- пізнавальна — завдяки дослідженню загальних проблем пізнання філософія озброює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності, критеріями та ознаками правильного руху на шляху до надійних, вірогідних знань;
- логічна — філософія сприяє формуванню культури людського мислення, виробленню критичної неупередженої позиції у міжіндивідуальних та соціально-культурних діалогах;
- соціально-адаптивна — філософія допомагає зорієнтуватися у складних, строкатих, розмаїтих проявах суспільного життя і виробити власну соціальну позицію;
- критична — проявляється в опозиції філософії до емпіричної дійсності, до світу повсякденної реальності, руйнуванні звичних стереотипів та забобонів, пошуку шляхів до більш вдосконаленого, людяного світу;
- виховна — філософія прищеплює інтерес і смак до , сприяє посиленню потягу людини до , творчого підходу до життя, пошуку життєвих сенсів.
Риси філософського мислення
Філософське мислення характеризується такими ознаками:
- гранично широкий рівень узагальнення, що виходять на межу буття і небуття;
- постає формою людського самоусвідомлення, мисленням під кутом зору людини, її життєвого вибору;
- окреслює дійсність не лише такою, якою вона є, але й такою, якою має бути;
- є більшою мірою мисленням про мислення, ніж мисленням і думкою про якусь реальність;
- філософське мислення постає внутрішньо пов'язаним, логічно послідовним, аргументованим та обґрунтованим;
- прагне поставити й розв'язати граничні, абсолютні проблеми людського буття.
Зазначені риси філософського мислення обумовлені тим, що саме у філософії та за допомогою філософії людина заявляє про своє бажання взяти на себе відповідальність за свідоме вирішення своєї життєвої долі. Тобто тією мірою, якою людина здатна на сьогодні осмислити та зрозуміти себе і своє становище у світі, тією мірою, якою вона просякнута рішучістю пройти усю можливу дистанцію розумового прояснення своєї життєвої ситуації, — саме тією мірою вона філософствує або постає філософом.
Філософія в культурі
Філософія займала і займає важливе місце в культурі людства — всіх матеріальних та духових продуктів і цінностей, створених людьми, на відміну від природи, що виникає й існує без стороннього втручання. Стародавні греки виділяли три розділи культури:
- пов'язаний з істиною — предмет науки;
- пов'язаний з красою — предмет мистецтва;
- пов'язаний з визначенням добра і зла — предмет філософії.
Філософію Арістотель ділить на три галузі:
- Теоретичну — про буття, називаючи її «першою філософією», наукою про перші причини та начала. Метою її є знання заради знання.
- Практичну — про діяльність людини. Метою практичної філософії є знання заради діяльності.
- Поетичну, або творчу, метою якої є знання заради творчості.
Важливо відзначити й те, що філософія і мистецтво приділяють суттєву вагу людському самовідчуттю та інтуїції, проте розходяться вони у тому, що філософія постає розумовим осягненням світу, а мистецтво подає його через почуття та переживання. Вихідною формою думки для філософії є поняття, а вихідною формою художньої творчості постає художній образ. Мистецтво до того ж надає вирішального значення уяві як творця, так і тої людини, яка сприймає його твори, тому воно зображує дійсність зі значною часткою умовності, хоча ця умовність постає своєрідним способом проникнення у глибини процесів дійсності.
Філософія в медицині
У своєму історичному розвитку філософія і медицина завжди були тісно пов'язані. Як вважав ще Демокріт, лікарське мистецтво зцілює хвороби тіла, а філософія визволяє душу від пристрастей. Невипадково багато видатних філософів були лікарями, і, фактично, всі видатні медики були своєрідними філософами. Сучасні філософія і медицина мають багато спільного, зокрема наступне:
- близькість до глибинних проблем буття, проблем життя і смерті;
- спільне дослідження методологічних і соціальних проблем медичного пізнання;
- спільне дослідження проблем, пов'язаних з виникненням нових медичних технологій.
Донині зберігають своє значення слова великого філософа і лікаря Демокріта:
Від мудрості отримують такі три [плоди]: [дар] добре мислити, добре говорити і добре робити.
Німецький філософ, творець самобутньої філософської концепції антропологічного матеріалізму вважав:
«Істинний філософ — лікар, але такий, що не дозволяє своїм пацієнтам здогадатися, що він їх лікар, він при цьому обслуговує їх відповідно до їхньої природи, тобто лікує їх, виходячи з них самих і через них самих.»
Філософія в релігії
Філософію та релігію споріднює те, що вони постають різновидами світогляду, те, що вони надають людині найважливіші життєві орієнтири. Обидві вони також базуються на вірі, тобто на безумовному сприйнятті певних положень як істинних, тоді як філософія, базуючись на дискурсивному усвідомленому мисленні, намагається усе розглядати критично та доводити те, що розглядається, до рівня розуміння.
Водночас релігія — не лише ідеї та погляди, але й соціальний інститут, певні ритуали й навіть певний спосіб життя; філософія ж була та залишається інтелектуальною формою світоосмислення. Філософія залишає на розсуд самої людини питання про те, з чим вона погодиться, із чим — не погодиться, та, врешті, як саме буде потім розв'язувати життєві питання.
Візантійський богослов і мислитель Іоанн Дамаскін у своїх працях одним з перших висловив ідею про те, що філософія як пошук істини має бути служницею богослов'я, оскільки відповідно до християнського вчення Бог (Боже Слово) і являє собою єдину Істину в усій повноті.
Філософія в психології
В «теорії потягів» Леопольда Сонді категорія «філософія» займає першорядне значення, оскільки саме філософія індивіда є фундаментом для прийняття рішень і здійснення вчинків
Антична філософія
Філософія як світоглядне явище з'являється в процесі такого поділу людської діяльності, коли виникає необхідність раціонального освоєння дійсності на найзагальнішому рівні її бачення. Хронологічно цей процес відбувається в різних країнах неодночасно. Філософія започаткувала себе в Стародавньому Єгипті, Китаї, Індії, Вавилоні, а трохи пізніше в Стародавній Греції й Римі. Перші філософські вчення виникли близько 2 500 років тому, однак тільки давньогрецька філософія являє собою цілком оригінальне, завершене явище, яке корінним чином вплинуло на західну цивілізацію. Індійська філософія мала епізодичний вплив на європейське мислення: в давнині — імовірно, на Піфагора, в новий час — на Шопенгауера.
В Стародавньому Римі були значні філософи-письменники на зразок Цицерона, Сенеки, Лукреція Кара, але вони не являють руху думки вперед, всі вони повторюють греків. Поряд з римлянами, до римської філософії відносяться також греки — представники римських шкіл.
Філософія Стародавнього Сходу
Зародки філософського мислення в Індії сягають глибокої давнини (2500—2000 роки до н. е.). Зміст цього мислення відображають Веди, Брахмани, Упанішади. Принципи, закладені у них, стали основою таких світоглядних систем як: брахманізм, буддизм, джайнізм, кришнаїзм. Слід зауважити, що буддизм і джайнізм офіційно не визнавали вищого авторитету Вед, однак спиралися на них. Філософські системи, які визнають авторитет Вед (самкх'я, ньяя, вайшешика, йога, міманса, веданта), називаються астіка, водночас ті, які не сприймають авторитет Вед (чарвака-локаята) — настіка. Загальна особливість давньоіндійської філософії полягає в тому, що уявлення про людину спирається на принципи етики страждань і щастя. Шлях позбавлення від страждань — правильний спосіб життя.
Становлення філософської думки (Стародавнього Китаю) спостерігається вже у 7 столітті до н. е. Про це свідчать давньокитайські трактати: «Книга перемін» (І-цін), «Книга пісень» (Ші-цзін) та (Шу-цін). В них проглядаються такі філософські проблеми: про єдність і різноманітність речей, про дію протилежних сил в єдиній субстанції, про природну закономірність, природність людської душі й свідомості. Особливе місце у китайській філософії посідає вчення Лао-Цзи (VI століття до н. е.), центральна категорія його філософії — дао, загальний шлях, якого дотримуються всі явища і речі, їхнє джерело, першооснова. Лао-Цзи вважається засновником даосизму. Конфуцій (VI століття до н. е.) всю свою увагу зосередив на питаннях етики, в основу якої покладені принципи: 1) людяність (жень); 2) справедливість і обов'язок (і); 3) ритуальність (лі); 4) знання (і); 5) довіра (сінь). Важливу роль у розвитку філософії Стародавнього Китаю відігравали школи Ян Чжу, Ван Чуна. У більшості філософських шкіл Китаю переважала практична філософія, тісно пов'язана з проблемами моралі, пізнання природи й соціального управління.
Східній думці властивий момент незацікавленого духовного самозаглиблення, невтомного прагнення шукати найцінніше у глибинах людського духу, шукати заради самого пошуку. Ця «зацікавлена відстороненість» — вічна таємниця східної філософії.
Парадоксальним виглядає прагнення східної мудрості досягти стану повного розчинення індивідуального в загальному, прагнення зануритися у первісну порожнечу, первісну світову тишу. Герман Гессе, німецький письменник коментує це так:
«Коли власне Я буде цілком подолане й помре, коли замовкнуть у серці всі порухи й пристрасті, тоді має прокинутись заповідне в людському єстві, найпотаємніше, що вже перестало бути власним Я, — прокинеться велика таємниця».
Нарешті не може не вражати побудова східної думки, яка нібито розчиняє слова, залишаючи нас у полоні чистих сенсів. Наприклад:
Одного разу Чжуану Чжоу наснилося, що він — метелик, метелик, що весело пурхає. Він насолоджувався з усього серця і не усвідомлював, що він Чжоу. Раптом прокинувся, здригнувся, що він Чжоу, і не міг зрозуміти: чи снилося Чжоу, що він метелик, чи метеликові, що він Чжоу. Це й зветься перетворенням речей…
Давньогрецька філософія
В історії розвитку давньогрецької філософії виділяють кілька етапів: досократівський, натурфілософський (VII—V століття до н. е.), класичний період Сократа, Платона й Аристотеля (V—IV століття до н. е.), пізньокласичний період, до якого відносяться елліністична й александрійська філософія (I століття до н. е. — V століття н. е. ).
Особливу групу у до сократівський період займають найбільш ранні практичні діячі та вчителі 7-6 століть до н. е., розсіяні по різних містах, що у віршованій, стислій формі пропонували уроки життєвої мудрості — так звані «сім мудреців». У 6 столітті до н. е., за свідченням Діогена Лаертського, Піфагор першим використав саме слово «філософія». Однак він не залишив по собі письмових праць, тому першим автором, що використав слово «філософ» був Геракліт, засновник античної діалектики. Атомістичний варіант матеріалізму висунув Демокріт, пізніше його ідеї розвивали Епікур і Лукрецій.
Спочатку в елеатів і піфагорійців, потім у Сократа складається ідеалізм. Сократ першим намагався обґрунтувати етику і теологію, він проголосив ідею провидіння і таким чином пов'язав людський розум і моральність. Родоначальником об'єктивного ідеалізму став Платон, що розвинув ідеалістичну діалектику понять. Однак велична будівля Платона страждала корінним недоліком — дуалізмом. Для пояснення світу Платон припустив існування двох світів — ідеального і реального, і зв'язок між ними став незрозумілим.
Аристотель спробував на ґрунті ідеалізму з'єднати ці два світи в один шляхом ідеї, яка зближує його з кінцем XIX століття. Світ ідеальний дійсний, лише оскільки він існує у світі кінцевих предметів, а проявляється він шляхом розвитку. Матерія — тільки можливість, дійсністю вона стає, коли ідея надає їй форму; ідеї існують тільки в кінцевих предметах. Саме в системі поглядів Аристотеля своєї вершини досягла давньогрецька філософія.
Стоїки на початку 3 століття до н. е. проголосили принцип рівності всіх перед законом і космополітизм протиставили грецькому націоналізму. Скептична філософія, що дала чудові твори Секста Емпірика, мала те саме практичне спрямування, що й стоїцизм, і епікуреїзм. Абсолютно новий елемент з'являється в александрійський період, коли грецький раціоналізм зливається зі східним містицизмом і теософією. Головні представники цього злиття — новоплатонівськая школа на чолі з Плотіном та новопіфагорейська — з Проклом і Ямвліхом.
Середньовічна філософія
Середньовічна філософія мала інші завдання і цілі, ніж антична, вона невіддільна в епоху патристики від історії християнської догматики, а схоластичний період являє собою спробу примирення католицької догми з філософією. Схоластика починається з Йоана Скотта Еріугени (9 століття) і найбільш повно представлена Фомою Аквінським (13 століття). З Йоана Ерігени переривається зв'язок західної думки зі Сходом, з Фомою Аквінським знову з'являється знайомство з усіма творами Аристотеля.
Головний філософський інтерес середніх віків — арабська філософія (Аверроес, Маймонід, аль-Кінді, аль-Фарабі, Ібн Сіна) залишається в колі понять грецької перипатетики. Основними питаннями, які хвилювали середньовічних філософів, були питання доказу існування Бога, розмежування теології та філософії. Важливий диспут про універсалії — співвідношення загального й одиничного, суперечка реалістів, які стверджували існування загальних понять поза людським розумом і до одиничних речей, з номіналістами, що визнавали реальне існування лише одиничних речей. Концептуалісти (Абеляр, Іоанн Солсберійський) в суперечці про універсалії вважали, що загальні поняття не існують незалежно від окремих речей, визнавали існування в розумі загальних понять, як особливої форми пізнання дійсності.
Головний недолік середньовічної філософії — відсутність природознавства і виняткове панування абстрактних, переважно теологічних інтересів.
Філософія Відродження
Епоха Відродження відрізняється, в першу чергу, пробудженням допитливості розуму, що звертається до вивчення явищ природи, по-друге — знайомством зі справжніми творами грецьких мислителів, по-третє — реакцією проти церковного гніту. Думка, методично не підготовлена до розв'язання питань, що вимагають точності експериментального дослідження, втрачається у фантастичних образах і створює низку псевдонаук — алхімія, магія, хіромантія, які тільки наприкінці ΧVII століття втрачають ґрунт, коли наприкінці XVI століття починають урочисто святкувати істинні принципи знання. Філософське мислення цього періоду є антропоцентричним, в центрі його уваги була людина, тоді як античність зосереджувала увагу на природно-космічному житті, а в середні віки на ідеї спасіння. Саме людина в епоху Відродження усвідомлюється не носієм гріховності, а як вища цінність і онтологічна реальність.
У філософії початок Відродження пов'язаний з іменами італійського філософа Марсіліо Фічіно і німецького кардинала Миколи Кузанського. У Джироламо Кардано, Джордано Бруно, Кампанелли, зустрічається поєднання геніального провидіння і схоластичного сплетіння понять (наприклад, Ars lulliana Раймунда Луллія, перед якою схилявся Бруно, шляхом механічного поєднання понять намагалася зрозуміти всю дійсність), методичних недоліків, які давали можливість людям вірити в принципи таємних наук в той час, коли основа механічного світогляду вже була висловлена Декартом, а загальна будова світу пояснена Коперником. Розвиток ренесансного гуманізму нерозривно пов'язаний з ім'ям Еразма Ротердамського.
Філософія Реформації й Контрреформації
Найзначніші постаті Реформації та Контрреформації — Мартін Лютер, Жан Кальвін та Ігнатій Лойола. Всі троє вони в інтелектуальному відношенні — представники середньовічної філософії. Сторіччя філософської думки, що наступило за початком Реформації, виявилось безплідним. І Лютер, і Кальвін повернулися до Августина Аврелія, однак, оскільки їхня теологія мала метою підрив влади церкви, вони слідували тільки поглядам Аврелія щодо зв'язку між душею і Богом. Натомість вони відкинули уявлення про чистилище, скасовували індульгенції. Вчення про попередню визначеність долі душі після смерті допомогло досягти незалежності від дій духовенства.
Реформація та Контрреформація виявилися корисними для інтелектуальної сфери: відраза до релігійних війн змусила найздібніших людей звернутись до світського знання, особливо до математики та природничих наук.
Філософія Нового часу
У 16-17 століттях філософія інтенсивно розвивалася поза межами університетів, звільнившись від тісних рамок схоластики й зв'язку з теологією. Томас Гоббс, на якого найбільший вплив мали Платон і Аристотель, сам здійснив грандіозний вплив на подальшу політичну філософію.
У теорії пізнання для філософії Нового часу характерне протистояння раціоналізму та емпіризму. Раціоналізм, найвизначнішими прихильниками якого були Бенедикт Спіноза, Рене Декарт, Готфрід Лейбніц, дотримується думки про те, що основою для пізнання є розум, логічне мислення. Емпіризм, представлений у ці часи Френсісом Беконом, Джоржем Берклі, Томасом Гоббсом, Джоном Локом, Девідом Г'юмом, вважає, що джерелом будь-якого знання є передусім досвід.
Один із найяскравіших представників епохи, Френсіс Бекон став родоначальником емпіризму, вважав, що вища мета науки полягає у забезпеченні панування людини над природою. На противагу йому Рене Декарт, основоположник раціоналізму, прагнув розробити універсальний метод для всіх наук. Характерна риса вчення Декарта — дуалізм субстанцій. Бенедикт Спіноза дотримувався пантеїстичних поглядів і протиставив дуалізму Декарта матеріалістичний монізм, за що був відлучений від юдаїзму. Джон Лок розвинув сенсуалістичну теорію пізнання. Ідеї суб'єктивного ідеалізму у різних варіаціях пропонували Джордж Берклі й Девід Г'юм. Об'єктивно-ідеалістичне вчення розробив Готфрид Лейбніц, який висловив ряд глибоких діалектичних ідей.
- Філософія Просвітництва
Друга половина 18 століття — період широкого соціально-культурного руху Просвітництва, ідеалом якого була перебудова суспільства на засадах розумного, раціонального законодавства, поширення освіти та відповідного виховання. Ця епоха породила цілу низку визначних філософів, серед яких Шарль Луї де Монтеск'є, Дені Дідро, Вольтер, Жан-Жак Руссо, Жульєн Ламетрі, Поль Анрі Гольбах, Клод Адріан Гельвецій та інші мислителі, що виражали широкий спектр ідей, починаючи від деїзму до безкомпромісного матеріалізму. Спільними для цих філософів були ідеї природного права та суспільного договору, захоплення механікою Ньютона як зразка наукового знання.
Філософія 19 століття
Німецька класична філософія
Наприкінці 18 і на початку 19 століття головними центрами розвитку філософської думки знову стали університети, однак на відміну від Середньовіччя, філософія уже не була підпорядкованою богослов'ю, а мала світський характер. Найвидатніші філософи цього часу працювали в Німеччині: Іммануїл Кант, Йоганн Готліб Фіхте, Фрідріх Вільгельм Шеллінг, Георг Гегель. Їхню творчість об'єднують під назвою німецький ідеалізм. До німецької класичної філософії заведено зараховувати також матеріаліста Людвіга Феєрбаха.
Марксизм-ленінізм
Філософським джерелом марксизму, що виник в другій половині 19 століття була німецька класична філософія. Його творці Карл Маркс та Фрідріх Енгельс об'єднали матеріалізм Феєрбаха та діалектику Гегеля, створивши філософський напрям, який отримав назву діалектичного матеріалізму, і розширили його на розуміння історії, заснувавши історичний матеріалізм. Вожді комуністичного руху Володимир Ленін, Йосип Сталін, Мао Цзе Дун доповнили та розвинули погляди засновників марксизму.
Надалі у 20 столітті філософія марксизму розвивалася двома річищами: як офіційна філософія в країнах соціалістичного табору, та як різні течії неомарксизму на Заході.
Інші течії
В другій половині 19 століття закладено основи кількох філософських течій, що набули широкого розвитку у 20 столітті. Так, в середині століття філософія в Європі майже цілком займалася абстрактними метафізичними системами, а Серен К'єркегор, що намагався побудувати філософію в дусі Сократа, зосереджуючись на суб'єктивізмі, душевних переживаннях людини, став основоположником екзистенціалізму.
Одним із напрямків філософії другої половини 19 століття була філософія життя, схильна до ірраціоналізму, серед видатних представників якої Артур Шопенгауер, Фрідріх Ніцше, Анрі Бергсон та інші. Ніцше відзначав, що моральність у XIX століття сповзає в бік нігілізму. Він виділив два типи моралі: «мораль панів» і «мораль рабів», вважаючи вихід у відкиданні людиною європейської рабської моралі.
У 19 столітті зародився позитивізм — філософія науки, основоположником якої став Оґюст Конт. У Сполучених Штатах розвивається прагматизм — філософський напрям, для якого найважливішим критерієм істини є практика. У Великій Британії Джеремі Бентам і Джон Стюарт Мілль розробили концепції утилітаризму. Ральф Волдо Емерсон заклав основи трансценденталізму, а його послідовником став Торо Генрі Девід.
Філософія XX століття
Початок XX століття ознаменувався революційними змінами в науці — відкриттям атома й електрона, побудовою теорії відносності та квантової механіки, а також становленням психології фройдизму.
На початку століття інтенсивно розвивалася філософія науки, представлена різними школами позитивізму, серед яких виділяються емпіріокритицизм, логічний позитивізм та аналітична філософія, яку розробляли члени віденського гуртка, Бертран Рассел, Людвіґ Вітґенштайн, Рудольф Карнап, Поппер Карл та інші.
Важливим для подальшого розвитку філософії була побудова феноменології Гуссерля. Набрав сили екзистенціалізм, серед визначних представників якого Мартін Гайдеггер, Карл Ясперс, Жан-Поль Сартр, Альбер Камю та інші.
Визначними представниками філософської антропології були Макс Шелер, Мартин Бубер, П'єр Тейяр де Шарден. Неофрейдизм розвивали Альфред Адлер, Карл Юнг, Еріх Фромм.
Герменевтику, розділ філософії, що зосереджується на розкритті значення знаків та символів та тлумаченні текстів, у двадцятому столітті представляли Фрідріх Шлаєрмахер, Вільгельм Дільтей, Ганс-Георг Гадамер, Карл Отто Апель, , Поль Рікер, Юрген Габермас.
У другій половині XX століття розвився структуралізм, серед представників якого Клод Леві-Строс, Ролан Барт, Мішель Фуко. Постмодернізм у філософії представляли Жан-Франсуа Ліотар, Жиль Делез, Жак Дерріда.
Філософію релігій розвивали Володимир Соловйов, Іван Ільїн, Антанас Мацейна.
Сучасність
Для розвитку філософського знання на сучасному етапі характерний поділ за географічною ознакою, у якого, втім, чимало противників. При цьому виділяються два основні розділи:
- Аналітична філософія — напрям у філософській думці XX століття, який розвивається переважно в англомовних країнах і об'єднує велику кількість різноманітних концепцій і шкіл. Засновниками аналітичної філософії вважаються Готлоб Фреге, Джордж Мур, Бертран Рассел і Людвіг Вітгенштайн.
- Континентальна філософія — термін, використовуваний для визначення однієї з двох головних традицій сучасної західної філософії, що набув поширення наприкінці 20 століття в континентальній Європі. Вона включає феноменологію, екзистенціалізм, герменевтику, структуралізм, постструктуралізм і постмодернізм, деконструкцію, французький фемінізм, критичну теорію Франкфуртської школи, психоаналіз, більшість гілок марксизму.
Філософія в Україні
У Вікіпедії є проєкт |
Дослідженням того, чим є істина (тобто пошуком істини) в ідеологічних межах, накладених церквою на землях України займалися мислителі з часів Київської Русі. В цьому розумінні можна говорити про розвиток філософії (пошуку істини) на землях України з найдавніших часів.
Григорій Савич Сковорода — найзначніший український філософ-просвітитель, мораліст. У його філософських діалогах і трактатах біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Вважав, що світ складають три світи: макрокосм, мікрокосм і символічне (Бог). В кожному світі існує і матерія (тимчасове), і вічне (Бог). Для досягнення особистого щастя мислитель радив: не навчайся тому, для чого не народжений, не виконуй роботу, яка не подобається і т. д. В цьому полягає принцип «незрідності» Сковороди. Відтак і зміст людського існування філософ вбачав у самопізнанні, через яке людина могла визначити свою «зрідність».
Див. також
Примітки
- Філософія // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Любомудрість // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Новейший философский словарь:3-е изд., исправл. — Мн.: Книжный Дом. 2003.— 1280 с. — (Мир энциклопедий). [ 7 березня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2011.
- Философия//Онлайн Энциклопедия «Кругосвет»
- Philosophia, Henry George Liddell, Robert Scott, ''A Greek-English Lexicon'', at Perseus. Perseus.tufts.edu. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 22 серпня 2010.
- Online Etymology Dictionary. Etymonline.com. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 22 серпня 2010.
- The definition of philosophy is: «1.orig., love of, or the search for, wisdom or knowledge 2.theory or logical analysis of the principles underlying conduct, thought, knowledge, and the nature of the universe».Webster's New World Dictionary (вид. Second College).
- Етимологічний словник української мови: у 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (голов. ред.) [та ін.]. — К.: Наук.думка, 1982 (Словники України) Т.6 : У — Я (С. 99) / Уклад. Г. П. Півторак [та ін.]. — 2012. — 568 с. —
- Фрагменты Демокрита и свидетельства о его учении. Перевод с древнегреческого А. О. Маковельского: [ 2009-11-14 у Wayback Machine.] «Демокрит, объясняя производство слова „Тритогенея“, говорит, что от мудрости получаются следующие три [плода]: [дар] хорошо мыслить хорошо говорить и хорошо делать.»
- Мальцев О.В. (27.09.2018). На крок ближче до пізнання долі. oleg-maltsev.com (рос.). Процитовано 11 грудня 2018.
- Герман Гессе. Сиддхартха. У Саманов
- Из книги «Чжуан‑цзы». Из гл. 2 — «О равенстве вещей»
- Диоген Лаэртский. Книга I // О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов / Пер. М. Л. Гаспарова. — М.: Мысль, 1986.
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2006. Процитовано 16 січня 2011.
- Радлов Э. Л. Философия. Краткий исторический обзор
- Роджер Бекон. De augmentis scientiarum [ 2014-11-24 у Wayback Machine.]
- Рассел Б. История западной философии. Книга 3. Философия Нового времени. Часть 1. От возрождения до Дюма
- Сковорода Григорий Саввич//Биографический словарь
Література
- Кирильчук Володимир Терентійович, Решетов Олександр Олексійович, Стежко Зоя Василівна, Стежко Григорій Петрович. Філософія в короткому викладі. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — 2-ге, доповнене. — Кіровоград : Поліграфічно-видавничий центр ТОВ «Імекс ЛТД», 2005. — 188 с. — 1 000 прим. — .
- Кралюк П. М. Філософська думка на українських землях: історія та специфіка[недоступне посилання з липня 2019].
- Лук'янець В., Соболь О. Філософський постмодерн. — К.: Абрис, 1998. — 351 с.
- Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія. — третє, стереотипне. — Київ : Академвидав, 2009. — .
- Жаклін Рюс Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки. — К. Основи, 1998.
- Філософія: [підручник] / М. Фюрст, Ю. Тринкс ; пер. з нім. В. Кебуладзе. — Вид. 2-е. — Київ: Дух і Літера, 2019. — 536 с. — .
- Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
Посилання
- Класична філософія //ЕСУ
- Філософія і релігієзнавство (укр.)
- Електрона бібліотечка з філософії кафедри філософії та методології науки Київського університету(укр.)
- (укр.)
- Сайт Internet Encyclopedia of Philosophy. Академічний ресурс, який рецензується експертами(англ.)
- Оновлюваний перелік українських підручників, хрестоматій та енциклопедичних видань з філософії на Національному порталі української філософії Philosophy.ua
- Про місце і роль філософії в сучасній Україні /Сайт НАН України/
- Sententiae — історико-філософський журнал
- Mind — філософський журнал видавництва Oxford University Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filoso fiya dav gr filosofia doslivno lyubov do mudrosti abo lyubomu drist disciplina sho vivchaye najbilsh zagalni suttyevi harakteristiki ta fundamentalni principi realnosti j piznannya buttya lyudini vidnosini lyudini j svitu pro najzagalnishi suttyevi harakteristiki lyudskogo stavlennya do prirodi suspilstva ta duhovnogo zhittya u vsih jogo osnovnih proyavah Takozh pid filosofiyeyu rozumiyut formu lyudskogo mislennya teoretichnu formu svitoglyadu Osnovna metaSvoyim osnovnim zavdannyam filosofiya maye vstanovlennya pershih osnovnih istin yaki sluguyut pershoosnovoyu abo principami dlya inshih istin Filosofiya vstanovlyuye svoyi istini shlyahom doslidzhennya i dovedennya Tobto filosofiya pragne racionalnimi zasobami stvoriti granichno uzagalnenu kartinu svitu i miscya lyudini u nomu doslidzhuyuchi piznavalne cinnisne socialno politichne moralne j estetichne stavlennya lyudini do svitu Etimologiya terminuPervisnim istinnim znachennyam etimonom slova filoso fiya ye lyubov do mudrosti Termin zapozicheno z greckoyi movi grec filosofia lyubov do znannya filosofiya pov yazane z grec filosofoc osvichenij uchenij utvorenim z osnov imennikiv filoc drug i sofia nauka mudrist Vvedennya ponyattya filosofiya pripisuyetsya greckomu mislitelyu Pifagoru z Samosu Yak specifichnij tip znannya ponyattya filosofiya uviv Platon Rozdili filosofiyiFilosofiya yak osobliva sfera lyudskogo znannya i piznannya vinikla na osnovi svitoglyadnih poshukiv ta oriyentacij lyudini sho postayut yak neobhidnist z poglyadu lyudskogo zhittyevogo viboru ta samostverdzhennya Postayuchi teoretichnoyu formoyu svitoglyadu filosofiya nabuvaye pevnih osoblivostej takih yak uzagalnyuvalnij harakter znannya principovij antropocentrizm pragnennya dosyagti absolyutiv tosho Ci osoblivosti zumovlyuyut strukturu ta funkciyi filosofskogo znannya U kincevomu pidsumku filosofiya postaye yak gliboke i nepereborne pragnennya lyudskoyi dushi do prozorosti j osmislenosti osnov vlasnogo buttya Filosofiya vinikaye yak sproba znajti vidpovidi na osnovni svitoglyadni pitannya za dopomogoyu mirkuvannya z metoyu oriyentaciyi lyudini u sviti Na suchasnomu etapi v naukovih kolah zavedeno vidilyati taki osnovni galuzi filosofiyi Metafizika zajmayetsya vivchennyam prirodi realnosti v tomu chisli vidnosin mizh rozumom i tilom materiyi ta vipadku podij i prichin Tradicijni vidgaluzhennya metafiziki kosmologiya j ontologiya Epistemologiya pov yazana z prirodoyu j obsyagom znan a takozh pitannyam chi mozhlive znannya vzagali Sered centralnih zavdan epistemologiyi problema porodzhena skepticizmom a takozh vidnosini mizh istinoyu j obgruntuvannyam Etika abo moralna filosofiya pov yazana z pitannyami pro te yak lyudina maye chiniti v riznih obstavinah i chi mozhna vzagali ce viznachiti Osnovni galuzi etiki metaetika normativna etika ta prikladna etika Metaetika stosuyetsya harakteru etichnoyi dumki porivnyannya riznih etichnih sistem vona namagayetsya vidpovisti na pitannya chi isnuyut absolyutno etichni istini i yak piznati taki istini Etika takozh pov yazana z ideyeyu moralnosti Politichna filosofiya zajmayetsya vivchennyam derzhavnogo upravlinnya vidnosin okremih osib i gromad u derzhavi Vona rozglyadaye pitannya pro spravedlivist dobro pravo vlasnist prava i obov yazki gromadyanina Estetika maye spravu iz kategoriyami krasi mistectva zadovolennya sensorno emocijnimi cinnostyami sprijnyattyam a takozh pitannyami smaku i nastroyu tosho Logika vivchaye formi ta zakoni mislennya Pochinayuchi z kincya 19 stolittya matematiki zokrema Gotlob Frege zoseredzhuvalis na matematichnij obrobci logiki vidtak sogodni rozvivayutsya matematichna logika i filosofska logika Filosofiya svidomosti predmetom yakoyi postaye priroda svidomosti a takozh spivvidnoshennya svidomosti ta fizichnoyi realnosti Dlya neyi harakterne protistoyannya dualizmu ta materializmu V ostanni roki filosofiya svidomosti vse bilshe zblizhuyetsya iz kognitivnoyu naukoyu Filosofiya movi doslidzhuye prirodu pohodzhennya ta vikoristannya movi a takozh zalezhnist piznavalnogo procesu ta movi Filosofiya religiyi gilka filosofiyi yaka pragne konceptualizuvati religiyu yiyi prirodu ta funkciyi filosofski obgruntuvati uyavlennya pro bozhestva Filosofiya informaciyi oblast doslidzhennya yaka vivchaye konceptualni pitannya sho vinikayut na peretini filosofiyi kibernetiki informacijnih tehnologij Bilshist akademichnih napryamkiv nauki peretinayuchis iz filosofiyeyu formuyut okremi naukovi napryamki napriklad filosofiya nauki filosofiya matematiki filosofiya logiki filosofiya prava i filosofiya istoriyi filosofiya informaciyi Krim togo nizka nini samostijnih nauk viokremilis iz filosofskogo znannya sered nih vlasne nauka antropologiya psihologiya Struktura za sferami realnosti filosofiya prirodi svitu i kosmosu ontologiya naturfilosofiya kosmologiya filosofiya suspilstva ta suspilnoyi istoriyi sociologiya socialna filosofiya filosofiya istoriyi kulturologiya etnofilosofiya filosofiya lyudini z yiyi osoblivostyami zdibnostyami i vlastivostyami filosofska antropologiya antroposofiya strukturna antropologiya sociobiologiya filosofiya duhovnoyi sferi abo intelektualnih procesiv logika gnoseologiya etika estetika filosofiya religiyi filosofiya prava istoriya filosofiyi noologiyaPredmet filosofiyi Zvidki mi prijshli Hto mi Kudi mi jdemo Pol Gogen 1897 rik Na vidminu vid okremih nauk sho vivchayut lishe deyaki oblasti dijsnosti predmet filosofiyi ohoplyuye najzagalnishi risi dijsnosti osnovi buttya i piznannya sho vivchayutsya ne bezposeredno a cherez uzagalnennya danih inshih nauk ta osmislennya vsiyeyi kulturi yiyi svitoglyadnih struktur Takim chinom filosofiya racionalna samosvidomist lyudstva naslidok jogo pragnennya zbagnuti glibinni osnovi buttya i misce lyudini u sviti Davnogreckij filosof Kratet Fivanskij zaznachav Filosofiya vazhlivisha vid dihannya bo znachno vazhlivishe dobre zhiti chomu navchaye filosofiya nizh prosto zhiti sho zalezhit vid dihannya Nimeckij filosof 19 stolittya Georg Vilgelm Fridrih Gegel tak viznachav predmet filosofiyi Filosofiya ye naukoyu pro prichini abo naukoyu pro chomu Filosofiya poklikana trimati uves chas u poli uvagi ta v aktualnomu stani vsi osnovni viyavlennya lyudini yak lyudini iz chim pov yazani osoblivosti yiyi predmetu istorichna zminnist oskilki istorichno zminnimi postayut samoviyavlennya ta samousvidomlennya lyudini usya istoriya filosofiyi faktichno vhodit v okreslennya yiyi predmetu oskilki lishe za takoyi umovi mi zdatni okresliti topografiyu lyudskosti filosofiya postaye svoyeridnoyu formoyu zberezhennya ta zabezpechennya istorichnoyi neperervnosti lyudskoyi svidomoyi samoidentifikaciyi Funkciyi filosofiyiSered osnovnih funkcij filosofiyi sho mayut yak individualno osobiste tak i suspilne znachennya tradicijno vidilyayut svitoglyadna filosofiya dopomagaye lyudini znajti j obgruntuvati svoyi zhittyevi oriyentiri z yasuvati zmist i znachennya zhittyevih prioritetiv ta cinnostej piznavalna zavdyaki doslidzhennyu zagalnih problem piznannya filosofiya ozbroyuye lyudinu oriyentirami v piznavalnij diyalnosti kriteriyami ta oznakami pravilnogo ruhu na shlyahu do nadijnih virogidnih znan logichna filosofiya spriyaye formuvannyu kulturi lyudskogo mislennya viroblennyu kritichnoyi neuperedzhenoyi poziciyi u mizhindividualnih ta socialno kulturnih dialogah socialno adaptivna filosofiya dopomagaye zoriyentuvatisya u skladnih strokatih rozmayitih proyavah suspilnogo zhittya i virobiti vlasnu socialnu poziciyu kritichna proyavlyayetsya v opoziciyi filosofiyi do empirichnoyi dijsnosti do svitu povsyakdennoyi realnosti rujnuvanni zvichnih stereotipiv ta zaboboniv poshuku shlyahiv do bilsh vdoskonalenogo lyudyanogo svitu vihovna filosofiya prisheplyuye interes i smak do spriyaye posilennyu potyagu lyudini do tvorchogo pidhodu do zhittya poshuku zhittyevih sensiv Risi filosofskogo mislennya Mislitel Ogyust Roden 1888 rik Filosofske mislennya harakterizuyetsya takimi oznakami granichno shirokij riven uzagalnennya sho vihodyat na mezhu buttya i nebuttya postaye formoyu lyudskogo samousvidomlennya mislennyam pid kutom zoru lyudini yiyi zhittyevogo viboru okreslyuye dijsnist ne lishe takoyu yakoyu vona ye ale j takoyu yakoyu maye buti ye bilshoyu miroyu mislennyam pro mislennya nizh mislennyam i dumkoyu pro yakus realnist filosofske mislennya postaye vnutrishno pov yazanim logichno poslidovnim argumentovanim ta obgruntovanim pragne postaviti j rozv yazati granichni absolyutni problemi lyudskogo buttya Zaznacheni risi filosofskogo mislennya obumovleni tim sho same u filosofiyi ta za dopomogoyu filosofiyi lyudina zayavlyaye pro svoye bazhannya vzyati na sebe vidpovidalnist za svidome virishennya svoyeyi zhittyevoyi doli Tobto tiyeyu miroyu yakoyu lyudina zdatna na sogodni osmisliti ta zrozumiti sebe i svoye stanovishe u sviti tiyeyu miroyu yakoyu vona prosyaknuta rishuchistyu projti usyu mozhlivu distanciyu rozumovogo proyasnennya svoyeyi zhittyevoyi situaciyi same tiyeyu miroyu vona filosofstvuye abo postaye filosofom Filosofiya v kulturiFilosofiya zajmala i zajmaye vazhlive misce v kulturi lyudstva vsih materialnih ta duhovih produktiv i cinnostej stvorenih lyudmi na vidminu vid prirodi sho vinikaye j isnuye bez storonnogo vtruchannya Starodavni greki vidilyali tri rozdili kulturi pov yazanij z istinoyu predmet nauki pov yazanij z krasoyu predmet mistectva pov yazanij z viznachennyam dobra i zla predmet filosofiyi Filosofiyu Aristotel dilit na tri galuzi Teoretichnu pro buttya nazivayuchi yiyi pershoyu filosofiyeyu naukoyu pro pershi prichini ta nachala Metoyu yiyi ye znannya zaradi znannya Praktichnu pro diyalnist lyudini Metoyu praktichnoyi filosofiyi ye znannya zaradi diyalnosti Poetichnu abo tvorchu metoyu yakoyi ye znannya zaradi tvorchosti Vazhlivo vidznachiti j te sho filosofiya i mistectvo pridilyayut suttyevu vagu lyudskomu samovidchuttyu ta intuyiciyi prote rozhodyatsya voni u tomu sho filosofiya postaye rozumovim osyagnennyam svitu a mistectvo podaye jogo cherez pochuttya ta perezhivannya Vihidnoyu formoyu dumki dlya filosofiyi ye ponyattya a vihidnoyu formoyu hudozhnoyi tvorchosti postaye hudozhnij obraz Mistectvo do togo zh nadaye virishalnogo znachennya uyavi yak tvorcya tak i toyi lyudini yaka sprijmaye jogo tvori tomu vono zobrazhuye dijsnist zi znachnoyu chastkoyu umovnosti hocha cya umovnist postaye svoyeridnim sposobom proniknennya u glibini procesiv dijsnosti Filosofiya v mediciniU svoyemu istorichnomu rozvitku filosofiya i medicina zavzhdi buli tisno pov yazani Yak vvazhav she Demokrit likarske mistectvo zcilyuye hvorobi tila a filosofiya vizvolyaye dushu vid pristrastej Nevipadkovo bagato vidatnih filosofiv buli likaryami i faktichno vsi vidatni mediki buli svoyeridnimi filosofami Suchasni filosofiya i medicina mayut bagato spilnogo zokrema nastupne blizkist do glibinnih problem buttya problem zhittya i smerti spilne doslidzhennya metodologichnih i socialnih problem medichnogo piznannya spilne doslidzhennya problem pov yazanih z viniknennyam novih medichnih tehnologij Donini zberigayut svoye znachennya slova velikogo filosofa i likarya Demokrita Vid mudrosti otrimuyut taki tri plodi dar dobre misliti dobre govoriti i dobre robiti Nimeckij filosof tvorec samobutnoyi filosofskoyi koncepciyi antropologichnogo materializmu vvazhav Istinnij filosof likar ale takij sho ne dozvolyaye svoyim paciyentam zdogadatisya sho vin yih likar vin pri comu obslugovuye yih vidpovidno do yihnoyi prirodi tobto likuye yih vihodyachi z nih samih i cherez nih samih Filosofiya v religiyiFilosofiyu ta religiyu sporidnyuye te sho voni postayut riznovidami svitoglyadu te sho voni nadayut lyudini najvazhlivishi zhittyevi oriyentiri Obidvi voni takozh bazuyutsya na viri tobto na bezumovnomu sprijnyatti pevnih polozhen yak istinnih todi yak filosofiya bazuyuchis na diskursivnomu usvidomlenomu mislenni namagayetsya use rozglyadati kritichno ta dovoditi te sho rozglyadayetsya do rivnya rozuminnya Vodnochas religiya ne lishe ideyi ta poglyadi ale j socialnij institut pevni rituali j navit pevnij sposib zhittya filosofiya zh bula ta zalishayetsya intelektualnoyu formoyu svitoosmislennya Filosofiya zalishaye na rozsud samoyi lyudini pitannya pro te z chim vona pogoditsya iz chim ne pogoditsya ta vreshti yak same bude potim rozv yazuvati zhittyevi pitannya Vizantijskij bogoslov i mislitel Ioann Damaskin u svoyih pracyah odnim z pershih visloviv ideyu pro te sho filosofiya yak poshuk istini maye buti sluzhniceyu bogoslov ya oskilki vidpovidno do hristiyanskogo vchennya Bog Bozhe Slovo i yavlyaye soboyu yedinu Istinu v usij povnoti Filosofiya v psihologiyiV teoriyi potyagiv Leopolda Sondi kategoriya filosofiya zajmaye pershoryadne znachennya oskilki same filosofiya individa ye fundamentom dlya prijnyattya rishen i zdijsnennya vchinkivAntichna filosofiyaDokladnishe Antichna filosofiya Filosofiya yak svitoglyadne yavishe z yavlyayetsya v procesi takogo podilu lyudskoyi diyalnosti koli vinikaye neobhidnist racionalnogo osvoyennya dijsnosti na najzagalnishomu rivni yiyi bachennya Hronologichno cej proces vidbuvayetsya v riznih krayinah neodnochasno Filosofiya zapochatkuvala sebe v Starodavnomu Yegipti Kitayi Indiyi Vaviloni a trohi piznishe v Starodavnij Greciyi j Rimi Pershi filosofski vchennya vinikli blizko 2 500 rokiv tomu odnak tilki davnogrecka filosofiya yavlyaye soboyu cilkom originalne zavershene yavishe yake korinnim chinom vplinulo na zahidnu civilizaciyu Indijska filosofiya mala epizodichnij vpliv na yevropejske mislennya v davnini imovirno na Pifagora v novij chas na Shopengauera V Starodavnomu Rimi buli znachni filosofi pismenniki na zrazok Cicerona Seneki Lukreciya Kara ale voni ne yavlyayut ruhu dumki vpered vsi voni povtoryuyut grekiv Poryad z rimlyanami do rimskoyi filosofiyi vidnosyatsya takozh greki predstavniki rimskih shkil Filosofiya Starodavnogo Shodu Dokladnishe Indijska filosofiya ta Kitajska filosofiya Konfucij ilyustraciya z knigi Mifi i legendi Kitayu 1922 E T S Verner Zarodki filosofskogo mislennya v Indiyi syagayut glibokoyi davnini 2500 2000 roki do n e Zmist cogo mislennya vidobrazhayut Vedi Brahmani Upanishadi Principi zakladeni u nih stali osnovoyu takih svitoglyadnih sistem yak brahmanizm buddizm dzhajnizm krishnayizm Slid zauvazhiti sho buddizm i dzhajnizm oficijno ne viznavali vishogo avtoritetu Ved odnak spiralisya na nih Filosofski sistemi yaki viznayut avtoritet Ved samkh ya nyaya vajsheshika joga mimansa vedanta nazivayutsya astika vodnochas ti yaki ne sprijmayut avtoritet Ved charvaka lokayata nastika Zagalna osoblivist davnoindijskoyi filosofiyi polyagaye v tomu sho uyavlennya pro lyudinu spirayetsya na principi etiki strazhdan i shastya Shlyah pozbavlennya vid strazhdan pravilnij sposib zhittya Stanovlennya filosofskoyi dumki Starodavnogo Kitayu sposterigayetsya vzhe u 7 stolitti do n e Pro ce svidchat davnokitajski traktati Kniga peremin I cin Kniga pisen Shi czin ta Shu cin V nih proglyadayutsya taki filosofski problemi pro yednist i riznomanitnist rechej pro diyu protilezhnih sil v yedinij substanciyi pro prirodnu zakonomirnist prirodnist lyudskoyi dushi j svidomosti Osoblive misce u kitajskij filosofiyi posidaye vchennya Lao Czi VI stolittya do n e centralna kategoriya jogo filosofiyi dao zagalnij shlyah yakogo dotrimuyutsya vsi yavisha i rechi yihnye dzherelo pershoosnova Lao Czi vvazhayetsya zasnovnikom daosizmu Konfucij VI stolittya do n e vsyu svoyu uvagu zoserediv na pitannyah etiki v osnovu yakoyi pokladeni principi 1 lyudyanist zhen 2 spravedlivist i obov yazok i 3 ritualnist li 4 znannya i 5 dovira sin Vazhlivu rol u rozvitku filosofiyi Starodavnogo Kitayu vidigravali shkoli Yan Chzhu Van Chuna U bilshosti filosofskih shkil Kitayu perevazhala praktichna filosofiya tisno pov yazana z problemami morali piznannya prirodi j socialnogo upravlinnya Shidnij dumci vlastivij moment nezacikavlenogo duhovnogo samozagliblennya nevtomnogo pragnennya shukati najcinnishe u glibinah lyudskogo duhu shukati zaradi samogo poshuku Cya zacikavlena vidstoronenist vichna tayemnicya shidnoyi filosofiyi Paradoksalnim viglyadaye pragnennya shidnoyi mudrosti dosyagti stanu povnogo rozchinennya individualnogo v zagalnomu pragnennya zanuritisya u pervisnu porozhnechu pervisnu svitovu tishu German Gesse nimeckij pismennik komentuye ce tak Koli vlasne Ya bude cilkom podolane j pomre koli zamovknut u serci vsi poruhi j pristrasti todi maye prokinutis zapovidne v lyudskomu yestvi najpotayemnishe sho vzhe perestalo buti vlasnim Ya prokinetsya velika tayemnicya Nareshti ne mozhe ne vrazhati pobudova shidnoyi dumki yaka nibito rozchinyaye slova zalishayuchi nas u poloni chistih sensiv Napriklad Odnogo razu Chzhuanu Chzhou nasnilosya sho vin metelik metelik sho veselo purhaye Vin nasolodzhuvavsya z usogo sercya i ne usvidomlyuvav sho vin Chzhou Raptom prokinuvsya zdrignuvsya sho vin Chzhou i ne mig zrozumiti chi snilosya Chzhou sho vin metelik chi metelikovi sho vin Chzhou Ce j zvetsya peretvorennyam rechej Davnogrecka filosofiya Dokladnishe Davnogrecka filosofiya ta Spisok davnogreckih filosofiv Platon i Aristotel centralnij fragment freski Rafaelya Afinska shkola Aristotel trimayuchi svoyu Nikomahovu etiku vkazuye na zemlyu sho vidobrazhaye jogo viru v piznannya cherez empirichne sposterezhennya i dosvid v toj chas yak Platon vkazuye na nebesa sho vidobrazhaye jogo viru u formu ejdos V istoriyi rozvitku davnogreckoyi filosofiyi vidilyayut kilka etapiv dosokrativskij naturfilosofskij VII V stolittya do n e klasichnij period Sokrata Platona j Aristotelya V IV stolittya do n e piznoklasichnij period do yakogo vidnosyatsya ellinistichna j aleksandrijska filosofiya I stolittya do n e V stolittya n e Osoblivu grupu u do sokrativskij period zajmayut najbilsh ranni praktichni diyachi ta vchiteli 7 6 stolit do n e rozsiyani po riznih mistah sho u virshovanij stislij formi proponuvali uroki zhittyevoyi mudrosti tak zvani sim mudreciv U 6 stolitti do n e za svidchennyam Diogena Laertskogo Pifagor pershim vikoristav same slovo filosofiya Odnak vin ne zalishiv po sobi pismovih prac tomu pershim avtorom sho vikoristav slovo filosof buv Geraklit zasnovnik antichnoyi dialektiki Atomistichnij variant materializmu visunuv Demokrit piznishe jogo ideyi rozvivali Epikur i Lukrecij Spochatku v eleativ i pifagorijciv potim u Sokrata skladayetsya idealizm Sokrat pershim namagavsya obgruntuvati etiku i teologiyu vin progolosiv ideyu providinnya i takim chinom pov yazav lyudskij rozum i moralnist Rodonachalnikom ob yektivnogo idealizmu stav Platon sho rozvinuv idealistichnu dialektiku ponyat Odnak velichna budivlya Platona strazhdala korinnim nedolikom dualizmom Dlya poyasnennya svitu Platon pripustiv isnuvannya dvoh svitiv idealnogo i realnogo i zv yazok mizh nimi stav nezrozumilim Aristotel sprobuvav na grunti idealizmu z yednati ci dva sviti v odin shlyahom ideyi yaka zblizhuye jogo z kincem XIX stolittya Svit idealnij dijsnij lishe oskilki vin isnuye u sviti kincevih predmetiv a proyavlyayetsya vin shlyahom rozvitku Materiya tilki mozhlivist dijsnistyu vona staye koli ideya nadaye yij formu ideyi isnuyut tilki v kincevih predmetah Same v sistemi poglyadiv Aristotelya svoyeyi vershini dosyagla davnogrecka filosofiya Stoyiki na pochatku 3 stolittya do n e progolosili princip rivnosti vsih pered zakonom i kosmopolitizm protistavili greckomu nacionalizmu Skeptichna filosofiya sho dala chudovi tvori Seksta Empirika mala te same praktichne spryamuvannya sho j stoyicizm i epikureyizm Absolyutno novij element z yavlyayetsya v aleksandrijskij period koli greckij racionalizm zlivayetsya zi shidnim misticizmom i teosofiyeyu Golovni predstavniki cogo zlittya novoplatonivskaya shkola na choli z Plotinom ta novopifagorejska z Proklom i Yamvlihom Serednovichna filosofiyaDokladnishe Filosofiya Serednovichchya Serednovichna filosofiya mala inshi zavdannya i cili nizh antichna vona neviddilna v epohu patristiki vid istoriyi hristiyanskoyi dogmatiki a sholastichnij period yavlyaye soboyu sprobu primirennya katolickoyi dogmi z filosofiyeyu Sholastika pochinayetsya z Joana Skotta Eriugeni 9 stolittya i najbilsh povno predstavlena Fomoyu Akvinskim 13 stolittya Z Joana Erigeni pererivayetsya zv yazok zahidnoyi dumki zi Shodom z Fomoyu Akvinskim znovu z yavlyayetsya znajomstvo z usima tvorami Aristotelya Golovnij filosofskij interes serednih vikiv arabska filosofiya Averroes Majmonid al Kindi al Farabi Ibn Sina zalishayetsya v koli ponyat greckoyi peripatetiki Osnovnimi pitannyami yaki hvilyuvali serednovichnih filosofiv buli pitannya dokazu isnuvannya Boga rozmezhuvannya teologiyi ta filosofiyi Vazhlivij disput pro universaliyi spivvidnoshennya zagalnogo j odinichnogo superechka realistiv yaki stverdzhuvali isnuvannya zagalnih ponyat poza lyudskim rozumom i do odinichnih rechej z nominalistami sho viznavali realne isnuvannya lishe odinichnih rechej Konceptualisti Abelyar Ioann Solsberijskij v superechci pro universaliyi vvazhali sho zagalni ponyattya ne isnuyut nezalezhno vid okremih rechej viznavali isnuvannya v rozumi zagalnih ponyat yak osoblivoyi formi piznannya dijsnosti Golovnij nedolik serednovichnoyi filosofiyi vidsutnist prirodoznavstva i vinyatkove panuvannya abstraktnih perevazhno teologichnih interesiv Filosofiya VidrodzhennyaDokladnishe Filosofiya Vidrodzhennya Erazm Roterdamskij gumanist piznogo Vidrodzhennya Epoha Vidrodzhennya vidriznyayetsya v pershu chergu probudzhennyam dopitlivosti rozumu sho zvertayetsya do vivchennya yavish prirodi po druge znajomstvom zi spravzhnimi tvorami greckih misliteliv po tretye reakciyeyu proti cerkovnogo gnitu Dumka metodichno ne pidgotovlena do rozv yazannya pitan sho vimagayut tochnosti eksperimentalnogo doslidzhennya vtrachayetsya u fantastichnih obrazah i stvoryuye nizku psevdonauk alhimiya magiya hiromantiya yaki tilki naprikinci XVII stolittya vtrachayut grunt koli naprikinci XVI stolittya pochinayut urochisto svyatkuvati istinni principi znannya Filosofske mislennya cogo periodu ye antropocentrichnim v centri jogo uvagi bula lyudina todi yak antichnist zoseredzhuvala uvagu na prirodno kosmichnomu zhitti a v seredni viki na ideyi spasinnya Same lyudina v epohu Vidrodzhennya usvidomlyuyetsya ne nosiyem grihovnosti a yak visha cinnist i ontologichna realnist U filosofiyi pochatok Vidrodzhennya pov yazanij z imenami italijskogo filosofa Marsilio Fichino i nimeckogo kardinala Mikoli Kuzanskogo U Dzhirolamo Kardano Dzhordano Bruno Kampanelli zustrichayetsya poyednannya genialnogo providinnya i sholastichnogo spletinnya ponyat napriklad Ars lulliana Rajmunda Lulliya pered yakoyu shilyavsya Bruno shlyahom mehanichnogo poyednannya ponyat namagalasya zrozumiti vsyu dijsnist metodichnih nedolikiv yaki davali mozhlivist lyudyam viriti v principi tayemnih nauk v toj chas koli osnova mehanichnogo svitoglyadu vzhe bula vislovlena Dekartom a zagalna budova svitu poyasnena Kopernikom Rozvitok renesansnogo gumanizmu nerozrivno pov yazanij z im yam Erazma Roterdamskogo Filosofiya Reformaciyi j Kontrreformaciyi Najznachnishi postati Reformaciyi ta Kontrreformaciyi Martin Lyuter Zhan Kalvin ta Ignatij Lojola Vsi troye voni v intelektualnomu vidnoshenni predstavniki serednovichnoyi filosofiyi Storichchya filosofskoyi dumki sho nastupilo za pochatkom Reformaciyi viyavilos bezplidnim I Lyuter i Kalvin povernulisya do Avgustina Avreliya odnak oskilki yihnya teologiya mala metoyu pidriv vladi cerkvi voni sliduvali tilki poglyadam Avreliya shodo zv yazku mizh dusheyu i Bogom Natomist voni vidkinuli uyavlennya pro chistilishe skasovuvali indulgenciyi Vchennya pro poperednyu viznachenist doli dushi pislya smerti dopomoglo dosyagti nezalezhnosti vid dij duhovenstva Reformaciya ta Kontrreformaciya viyavilisya korisnimi dlya intelektualnoyi sferi vidraza do religijnih vijn zmusila najzdibnishih lyudej zvernutis do svitskogo znannya osoblivo do matematiki ta prirodnichih nauk Filosofiya Novogo chasuDokladnishe Filosofiya Novogo chasu U 16 17 stolittyah filosofiya intensivno rozvivalasya poza mezhami universitetiv zvilnivshis vid tisnih ramok sholastiki j zv yazku z teologiyeyu Tomas Gobbs na yakogo najbilshij vpliv mali Platon i Aristotel sam zdijsniv grandioznij vpliv na podalshu politichnu filosofiyu U teoriyi piznannya dlya filosofiyi Novogo chasu harakterne protistoyannya racionalizmu ta empirizmu Racionalizm najviznachnishimi prihilnikami yakogo buli Benedikt Spinoza Rene Dekart Gotfrid Lejbnic dotrimuyetsya dumki pro te sho osnovoyu dlya piznannya ye rozum logichne mislennya Empirizm predstavlenij u ci chasi Frensisom Bekonom Dzhorzhem Berkli Tomasom Gobbsom Dzhonom Lokom Devidom G yumom vvazhaye sho dzherelom bud yakogo znannya ye peredusim dosvid Odin iz najyaskravishih predstavnikiv epohi Frensis Bekon stav rodonachalnikom empirizmu vvazhav sho visha meta nauki polyagaye u zabezpechenni panuvannya lyudini nad prirodoyu Na protivagu jomu Rene Dekart osnovopolozhnik racionalizmu pragnuv rozrobiti universalnij metod dlya vsih nauk Harakterna risa vchennya Dekarta dualizm substancij Benedikt Spinoza dotrimuvavsya panteyistichnih poglyadiv i protistaviv dualizmu Dekarta materialistichnij monizm za sho buv vidluchenij vid yudayizmu Dzhon Lok rozvinuv sensualistichnu teoriyu piznannya Ideyi sub yektivnogo idealizmu u riznih variaciyah proponuvali Dzhordzh Berkli j Devid G yum Ob yektivno idealistichne vchennya rozrobiv Gotfrid Lejbnic yakij visloviv ryad glibokih dialektichnih idej Filosofiya Prosvitnictva Druga polovina 18 stolittya period shirokogo socialno kulturnogo ruhu Prosvitnictva idealom yakogo bula perebudova suspilstva na zasadah rozumnogo racionalnogo zakonodavstva poshirennya osviti ta vidpovidnogo vihovannya Cya epoha porodila cilu nizku viznachnih filosofiv sered yakih Sharl Luyi de Montesk ye Deni Didro Volter Zhan Zhak Russo Zhulyen Lametri Pol Anri Golbah Klod Adrian Gelvecij ta inshi misliteli sho virazhali shirokij spektr idej pochinayuchi vid deyizmu do bezkompromisnogo materializmu Spilnimi dlya cih filosofiv buli ideyi prirodnogo prava ta suspilnogo dogovoru zahoplennya mehanikoyu Nyutona yak zrazka naukovogo znannya Filosofiya 19 stolittyaNimecka klasichna filosofiya Dokladnishe Nimecka klasichna filosofiya Immanuyil Kant Georg Gegel Naprikinci 18 i na pochatku 19 stolittya golovnimi centrami rozvitku filosofskoyi dumki znovu stali universiteti odnak na vidminu vid Serednovichchya filosofiya uzhe ne bula pidporyadkovanoyu bogoslov yu a mala svitskij harakter Najvidatnishi filosofi cogo chasu pracyuvali v Nimechchini Immanuyil Kant Jogann Gotlib Fihte Fridrih Vilgelm Shelling Georg Gegel Yihnyu tvorchist ob yednuyut pid nazvoyu nimeckij idealizm Do nimeckoyi klasichnoyi filosofiyi zavedeno zarahovuvati takozh materialista Lyudviga Feyerbaha Marksizm leninizm Dokladnishe Marksizm ta Marksizm leninizm Filosofskim dzherelom marksizmu sho vinik v drugij polovini 19 stolittya bula nimecka klasichna filosofiya Jogo tvorci Karl Marks ta Fridrih Engels ob yednali materializm Feyerbaha ta dialektiku Gegelya stvorivshi filosofskij napryam yakij otrimav nazvu dialektichnogo materializmu i rozshirili jogo na rozuminnya istoriyi zasnuvavshi istorichnij materializm Vozhdi komunistichnogo ruhu Volodimir Lenin Josip Stalin Mao Cze Dun dopovnili ta rozvinuli poglyadi zasnovnikiv marksizmu Nadali u 20 stolitti filosofiya marksizmu rozvivalasya dvoma richishami yak oficijna filosofiya v krayinah socialistichnogo taboru ta yak rizni techiyi neomarksizmu na Zahodi Inshi techiyi V drugij polovini 19 stolittya zakladeno osnovi kilkoh filosofskih techij sho nabuli shirokogo rozvitku u 20 stolitti Tak v seredini stolittya filosofiya v Yevropi majzhe cilkom zajmalasya abstraktnimi metafizichnimi sistemami a Seren K yerkegor sho namagavsya pobuduvati filosofiyu v dusi Sokrata zoseredzhuyuchis na sub yektivizmi dushevnih perezhivannyah lyudini stav osnovopolozhnikom ekzistencializmu Odnim iz napryamkiv filosofiyi drugoyi polovini 19 stolittya bula filosofiya zhittya shilna do irracionalizmu sered vidatnih predstavnikiv yakoyi Artur Shopengauer Fridrih Nicshe Anri Bergson ta inshi Nicshe vidznachav sho moralnist u XIX stolittya spovzaye v bik nigilizmu Vin vidiliv dva tipi morali moral paniv i moral rabiv vvazhayuchi vihid u vidkidanni lyudinoyu yevropejskoyi rabskoyi morali U 19 stolitti zarodivsya pozitivizm filosofiya nauki osnovopolozhnikom yakoyi stav Ogyust Kont U Spoluchenih Shtatah rozvivayetsya pragmatizm filosofskij napryam dlya yakogo najvazhlivishim kriteriyem istini ye praktika U Velikij Britaniyi Dzheremi Bentam i Dzhon Styuart Mill rozrobili koncepciyi utilitarizmu Ralf Voldo Emerson zaklav osnovi transcendentalizmu a jogo poslidovnikom stav Toro Genri Devid Filosofiya XX stolittyaPochatok XX stolittya oznamenuvavsya revolyucijnimi zminami v nauci vidkrittyam atoma j elektrona pobudovoyu teoriyi vidnosnosti ta kvantovoyi mehaniki a takozh stanovlennyam psihologiyi frojdizmu Na pochatku stolittya intensivno rozvivalasya filosofiya nauki predstavlena riznimi shkolami pozitivizmu sered yakih vidilyayutsya empiriokriticizm logichnij pozitivizm ta analitichna filosofiya yaku rozroblyali chleni videnskogo gurtka Bertran Rassel Lyudvig Vitgenshtajn Rudolf Karnap Popper Karl ta inshi Vazhlivim dlya podalshogo rozvitku filosofiyi bula pobudova fenomenologiyi Gusserlya Nabrav sili ekzistencializm sered viznachnih predstavnikiv yakogo Martin Gajdegger Karl Yaspers Zhan Pol Sartr Alber Kamyu ta inshi Viznachnimi predstavnikami filosofskoyi antropologiyi buli Maks Sheler Martin Buber P yer Tejyar de Sharden Neofrejdizm rozvivali Alfred Adler Karl Yung Erih Fromm Germenevtiku rozdil filosofiyi sho zoseredzhuyetsya na rozkritti znachennya znakiv ta simvoliv ta tlumachenni tekstiv u dvadcyatomu stolitti predstavlyali Fridrih Shlayermaher Vilgelm Diltej Gans Georg Gadamer Karl Otto Apel Pol Riker Yurgen Gabermas U drugij polovini XX stolittya rozvivsya strukturalizm sered predstavnikiv yakogo Klod Levi Stros Rolan Bart Mishel Fuko Postmodernizm u filosofiyi predstavlyali Zhan Fransua Liotar Zhil Delez Zhak Derrida Filosofiyu religij rozvivali Volodimir Solovjov Ivan Ilyin Antanas Macejna SuchasnistDokladnishe Suchasna filosofiya Predtechi ekzistencializmu odniyeyi z providnih techij kontinentalnoyi filosofiyi K yerkegor Nicshe Dostoyevskij Kafka Dlya rozvitku filosofskogo znannya na suchasnomu etapi harakternij podil za geografichnoyu oznakoyu u yakogo vtim chimalo protivnikiv Pri comu vidilyayutsya dva osnovni rozdili Analitichna filosofiya napryam u filosofskij dumci XX stolittya yakij rozvivayetsya perevazhno v anglomovnih krayinah i ob yednuye veliku kilkist riznomanitnih koncepcij i shkil Zasnovnikami analitichnoyi filosofiyi vvazhayutsya Gotlob Frege Dzhordzh Mur Bertran Rassel i Lyudvig Vitgenshtajn Kontinentalna filosofiya termin vikoristovuvanij dlya viznachennya odniyeyi z dvoh golovnih tradicij suchasnoyi zahidnoyi filosofiyi sho nabuv poshirennya naprikinci 20 stolittya v kontinentalnij Yevropi Vona vklyuchaye fenomenologiyu ekzistencializm germenevtiku strukturalizm poststrukturalizm i postmodernizm dekonstrukciyu francuzkij feminizm kritichnu teoriyu Frankfurtskoyi shkoli psihoanaliz bilshist gilok marksizmu Filosofiya v UkrayiniU Vikipediyi ye proyekt Filosofiya Dokladnishe Filosofiya v Ukrayini ta Spisok ukrayinskih filosofiv Doslidzhennyam togo chim ye istina tobto poshukom istini v ideologichnih mezhah nakladenih cerkvoyu na zemlyah Ukrayini zajmalisya misliteli z chasiv Kiyivskoyi Rusi V comu rozuminni mozhna govoriti pro rozvitok filosofiyi poshuku istini na zemlyah Ukrayini z najdavnishih chasiv Grigorij Savich Skovoroda najznachnishij ukrayinskij filosof prosvititel moralist U jogo filosofskih dialogah i traktatah biblijna problematika pereplitayetsya z ideyami platonizmu ta stoyicizmu Vvazhav sho svit skladayut tri sviti makrokosm mikrokosm i simvolichne Bog V kozhnomu sviti isnuye i materiya timchasove i vichne Bog Dlya dosyagnennya osobistogo shastya mislitel radiv ne navchajsya tomu dlya chogo ne narodzhenij ne vikonuj robotu yaka ne podobayetsya i t d V comu polyagaye princip nezridnosti Skovorodi Vidtak i zmist lyudskogo isnuvannya filosof vbachav u samopiznanni cherez yake lyudina mogla viznachiti svoyu zridnist Div takozhIstoriya filosofiyi Mizhnarodnij den filosofiyi Zahidna filosofiya Shidna filosofiya Premiya NAN Ukrayini imeni D I Chizhevskogo MetafilosofiyaPrimitkiFilosofiya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Lyubomudrist Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Novejshij filosofskij slovar 3 e izd ispravl Mn Knizhnyj Dom 2003 1280 s Mir enciklopedij 7 bereznya 2011 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 8 lyutogo 2012 Procitovano 15 sichnya 2011 Filosofiya Onlajn Enciklopediya Krugosvet Philosophia Henry George Liddell Robert Scott A Greek English Lexicon at Perseus Perseus tufts edu Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 22 serpnya 2010 Online Etymology Dictionary Etymonline com Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 22 serpnya 2010 The definition of philosophy is 1 orig love of or the search for wisdom or knowledge 2 theory or logical analysis of the principles underlying conduct thought knowledge and the nature of the universe Webster s New World Dictionary vid Second College Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi u 7 t redkol O S Melnichuk golov red ta in K Nauk dumka 1982 Slovniki Ukrayini T 6 U Ya S 99 Uklad G P Pivtorak ta in 2012 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Fragmenty Demokrita i svidetelstva o ego uchenii Perevod s drevnegrecheskogo A O Makovelskogo 2009 11 14 u Wayback Machine Demokrit obyasnyaya proizvodstvo slova Tritogeneya govorit chto ot mudrosti poluchayutsya sleduyushie tri ploda dar horosho myslit horosho govorit i horosho delat Malcev O V 27 09 2018 Na krok blizhche do piznannya doli oleg maltsev com ros Procitovano 11 grudnya 2018 German Gesse Siddhartha U Samanov Iz knigi Chzhuan czy Iz gl 2 O ravenstve veshej Diogen Laertskij Kniga I O zhizni ucheniyah i izrecheniyah znamenityh filosofov Per M L Gasparova M Mysl 1986 Arhiv originalu za 19 grudnya 2006 Procitovano 16 sichnya 2011 Radlov E L Filosofiya Kratkij istoricheskij obzor Rodzher Bekon De augmentis scientiarum 2014 11 24 u Wayback Machine Rassel B Istoriya zapadnoj filosofii Kniga 3 Filosofiya Novogo vremeni Chast 1 Ot vozrozhdeniya do Dyuma Skovoroda Grigorij Savvich Biograficheskij slovarLiteraturaKirilchuk Volodimir Terentijovich Reshetov Oleksandr Oleksijovich Stezhko Zoya Vasilivna Stezhko Grigorij Petrovich Filosofiya v korotkomu vikladi Rekomendovano Ministerstvom osviti i nauki Ukrayini yak navchalnij posibnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv 2 ge dopovnene Kirovograd Poligrafichno vidavnichij centr TOV Imeks LTD 2005 188 s 1 000 prim ISBN 966 7822 46 X Kralyuk P M Filosofska dumka na ukrayinskih zemlyah istoriya ta specifika nedostupne posilannya z lipnya 2019 Luk yanec V Sobol O Filosofskij postmodern K Abris 1998 351 s Prichepij Ye M Chernij A M Chekal L A Filosofiya tretye stereotipne Kiyiv Akademvidav 2009 ISBN 978 966 8226 85 4 Zhaklin Ryus Postup suchasnih idej Panorama novitnoyi nauki K Osnovi 1998 Filosofiya pidruchnik M Fyurst Yu Trinks per z nim V Kebuladze Vid 2 e Kiyiv Duh i Litera 2019 536 s ISBN 966 378 649 0 Filosofskij slovnik za red V I Shinkaruka 2 ge vid pererob i dop K Golovna red URE 1986 PosilannyaFilosofiya u sestrinskih Vikiproyektah Oznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Filosofiya u Vikishovishi Klasichna filosofiya ESU Filosofiya i religiyeznavstvo ukr Elektrona bibliotechka z filosofiyi kafedri filosofiyi ta metodologiyi nauki Kiyivskogo universitetu ukr ukr Sajt Internet Encyclopedia of Philosophy Akademichnij resurs yakij recenzuyetsya ekspertami angl Onovlyuvanij perelik ukrayinskih pidruchnikiv hrestomatij ta enciklopedichnih vidan z filosofiyi na Nacionalnomu portali ukrayinskoyi filosofiyi Philosophy ua Pro misce i rol filosofiyi v suchasnij Ukrayini Sajt NAN Ukrayini Sententiae istoriko filosofskij zhurnal Mind filosofskij zhurnal vidavnictva Oxford University Press