Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Е дмунд Ґуста в Альбре хт Гу ссерль нім Edmund Gustav Albrecht Husserl 8 квітня 1859 Простейов Моравія 26 квітня 1938 Фр

Гуссерль

Гуссерль

Е́дмунд Ґуста́в Альбре́хт Гу́ссерль (нім. Edmund Gustav Albrecht Husserl; 8 квітня 1859, Простейов, Моравія — 26 квітня 1938, Фрайбург) — німецький філософ, відомий як батько феноменології. Його робота порвала із позитивістською орієнтацією науки і філософії його часу, надаючи ваги суб'єктивному досвідові як джерелу пізнання об'єктивних феноменів.

Едмунд Гуссерль
нім. Edmund Gustav Albrecht Husserl
Західна філософія
image
Народження8 квітня 1859(1859-04-08)[1][2][…]
Простейов[4][5]
Смерть27 квітня 1938(1938-04-27)[2][6][…] (79 років)
Фрайбург, Баден-Вюртемберг[8]
Громадянство (підданство)image Австрійська імперія
image Німецький Райх
Знання мов
  • Ідиш, німецька
    • Ім'я при народженнінім. Edmund Gustav Albrecht Husserl[8]
    Діяльність
  • математик, викладач університету
    • ВикладавФрайбурзький університет, Геттінгенський університет і Університет Мартіна Лютера
    ЧленГайдельберзька академія наук і Американська академія мистецтв і наук
    Науковий ступіньдоктор (1883), професор[9] і приват-доцент[9]
    Школа / Традиціяфеноменологія
    Основні інтересиепістемологія, математика
    Значні ідеї, природна точка зору, ноема, ноезис, ,
    ВплинувОйген Фінк, Курт Гедель, Гайдеґґер, Ганс Блюменберґ, Дерріда, Кундера, , Еммануель Левінас, Мерло-Понті, Жан-Поль Сартр, Макс Шелер, Іван-Павло II, , Едіт Штайн, Карнап, , , Хосе Ортега-і-Гассет, Роман Інґарден, Дітріх фон Гільдебранд, , Ганна Арендт, Лешек Колаковський, Ян Паточка, Жан-Люк Маріон,
    Alma materВіденський університет (1883)[9], Лейпцизький університет (1878)[9], HU Berlin (1881)[9] і Університет Мартіна Лютера
    Літературний напрямзахідна філософія
    Зазнав впливу
  • Франц Брентано, , Декарт, Кант
    • ВчителіФранц Брентано[9], Карл Штумпф, Карл Веєрштрасс, Вільгельм Вундт[9], Леопольд Кронекер і d[9]
    Відомі студентиd, Мартін Гайдеґґер, Едіт Штайн, Ґюнтер Андерс і Ойген Фінк
    Визначний твір
  • d і d
    • Історичний періодФілософія XX століття
    Конфесіялютеранство і юдаїзм
    Брати, сестриd
    У шлюбі зd[10]
    image Едмунд Гуссерль у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах

    Біографія

    Гуссерль походив із єврейської сім'ї. Він був другою дитиною з чотирьох у сім'ї кравця Адольфа Абрахама Гуссерля та його дружини Юлії. В 1876 році вступив до Лейпцизького університету, де почав вивчати астрономію, математику, фізику та філософію. В 1878 році перейшов до Гумбольдтського університету Берліна, де продовжив вивчати математику в Леопольда Кронекера і Карла Веєрштраса, а також філософію у Ф. Паульсена. В 1881році вивчав математику в Відні. 8 жовтня 1882 року захистив у Віденському університеті в Лео Кенігсбергера дисертацію на тему «Внесок в теорію варіаційного обчислення» і став займатися філософією у Франца Брентано. В 1886 році Гуссерль разом з нареченою приймає протестантське віросповідання, в 1887 році укладають шлюб, після чого Гуссерль влаштовується на викладацьку роботу в університеті в Галле.

    Його перші публікації були присвячені проблемам основ математики («Філософія арифметики», 1891) та логіки («Логічні дослідження» I, 1900; II, 1901). «Логічні дослідження» стають першою книжкою нового напрямку філософії, заснованого Гуссерлем — феноменології.

    Починаючи з 1901 року він зустрічає в Ґеттінґені та Мюнхені своїх перших однодумців (Райнаха, Шелера, Пфендера). Саме в цей період він публікує програмну статтю в «Логосі» — «Філософія як точна наука» (1911) і перший том (1913).

    В 1916 році він отримує кафедру в Університеті Фрайбурга, яку до нього займав Генріх Рікерт.

    Мартін Гайдеґґер, найздібніший учень Гуссерля, редагує його «Лекції з феноменології внутрішнього усвідомлення часу» (1928). Потім послідовно виходять у світ «Формальна та трансцендентальна логіка» (1929), «Картезіанські роздуми» (французькою, 1931), частини I та II роботи «Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія» (1936, повний текст рукопису було видано посмертно, в 1954році).

    Після приходу до влади нацистів Гуссерля було на деякий час звільнено як єврея, згідно земельного закону Бадена; остаточно його звільнили з посади тільки після прийняття «Нюрнберзьких расових законів», що залишили євреїв без громадянства. Гайдеґґера весною 1933 року було обрано ректором університету і незабаром він вступив в НСДАП. Питання про його особисту причетність до переслідувань Гуссерля та про їх взаємовідносини в цей період викликають багато суперечок. Гуссерлю було заборонено брати участь в філософських конгресах 1933 и 1937 років як офіційно, так і в приватному порядку. Його старі книжки не вилучались із бібліотек, але видання нових було неможливим. Не зважаючи на ворожість, якою оточив його нацистський режим, Гуссерль не емігруровав (його діти виїхали в США). Він помер в Фрайбурзі в 1938 році від плевриту майже в повній самотності. Бельгійський монах-францисканець, аспірант Вищого інституту філософії Германн Лео Ван Бреда, побоюючись гітлеровського антисемітизму, перевіз в Левен бібліотеку та неопубліковані роботи Гуссерля, а також допоміг виїхати з Німеччини вдові та учням філософа. Якщо б не втручання Ван Бреда, вдові Гуссерля загрожувала б депортація в концтабір, а його архіву — конфіскація та знищення. Так в Левені було засновано Гуссерль-Архів — центр вивчення спадщини Гуссерля, який існує до нашого часу.

    Архів Едмунда Гуссерля в Левені нараховує сорок тисяч неопублікованих листів (частково стенограми), які публікуються в повному зібрання творів — Гуссерліані.

    Гуссерль був учнем Франца Брентано і Карла Штумпфа. Його філософські праці мали відлуння в подальшій філософії, адже вони вплинули на таких філософів, як: Едіт Штайн, Ойген Фінк, Макс Шелер, Мартін Гайдеггер, Жан-Поль Сартр, Емануель Левінас, Рудольф Карнап, Герман Вейль, Моріс Мерло-Понті, Ян Паточка і Роман Інгарден. У 1887 році Гуссерль приймає хрещення і стає лютеранином. Він був репетитором (Privatdozent) філософії у Галле з 1887, потім був професором у Геттінгені з 1901, і у Фрайбургу з 1916 до звільнення у 1928. Після цього, він продовжив свої дослідження і письменницьку роботу, використовуючи бібліотеку Фрайбурга, поки через своє єврейське походження не був висланий за сприяння колишнього учня і ймовірного протеже Мартіна Гайдеггера.

    Феноменологія Гуссерля

    Слідуючи за Бернардом Больцано, філософ прагнув усунути з процесу пізнання нашарування психологізму. Також, поділяючи думку Франца Брентано, він вказував на інтенціональність мислення — його спрямованість на певний предмет, внаслідок чого свідомість завжди є усвідомлення чогось, а не існує сама по собі. Гуссерль прагнув з'ясування суті речей, що на його думку було б неможливо, якщо допускати при цьому емоції, упередження, переконання — будь вони особисті, релігійні, наукові чи будь-які інші. З'ясування суті речей можливе лише тоді, коли вони постають як феномени — безпосередні даності, що не є символами, метафорами, ілюзіями чого-небудь іншого.

    Згідно Гуссерля, вважатися істинним може лише очевидне, те, що сприймається без жодних передумов. Гуссерль критикував психологізм, за яким сприйняття дечого як істини зумовлене діяльністю психіки. Він вважав, що істина існує незалежно від людини, проте людина завжди сприймає світ суб'єктивно. Тому він дотримувався принципу  — утримання від суджень, за якого людина постає як трансцедентальний суб'єкт, вільний від будь-якого сумнівного досвіду. В такому разі «Я» людини умовно усувається з процесу пізнання і від предмета дослідження залишається «феноменологічний залишок» — самоочевидне () знання («Ідеї до чистої феноменології і феноменологічної філософії»).

    В пізніх працях Гуссерль доповнює свою філософію поняттями «життєвого світу» та «інтерсуб'єктивності». Людина живе у своєму «життєвому світі» — системі суб'єктивних очевидностей на кшталт існування певних речей, явищ і самої людини в ньому. Ці очевидності базуються на загальнолюдському досвіді, сформованому в ході спілкування між суб'єктами («Картезіанські медитації» та «Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія»)

    Переклади українською

    • Гуссерль Е. Криза європейського людства і філософія. // Пер. Е. Причепій / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. — К.: Ваклер, 1996. — С. 61-94.
    • Гуссерль Е. Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія. Вступ до феноменологічної філософії // Філософська думка. — 2002. — № 3. — С. 134—149.
    • Гуссерль Е. Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки. — К.: ППС-2002, 2009. — 356 с.
    • Гусерль Е. Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки / пер. і післямова В.Кебуладзе — Харків.: Фоліо, 2018. — 372 с.
    • Гусерль Е. Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії: Книга перша. Загальний вступ до чистої феноменології / Гусерль Е.; пер. з нім. і коментарі В.Кебуладзе. — Харків: Фоліо, 2020. — 348 с.
    • Гусерль Е. Картезіанські медитації. Вступ до феноменології / пер. з нім. Андрій Вахтель. — К.: Темпора, 2021. — 304 с.

    Джерела та література

    Література

    • Гуссерль, Едмунд // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
    • Абашнік В. О. Едмунд Гуссерль у філософії Ісидора Продана (1854—1919/1920) // Людина, суспільство, комунікативні технології. Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю Українського державного університету залізничного транспорту, 15–16 жовтня 2020 р. — Харків: ДІСА ПЛЮС, 2020. — С. 6–9.

    Примітки

    1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    2. Landgrebe L. M. Encyclopædia Britannica
      d:Track:Q5375741
    3. SNAC — 2010.
      d:Track:Q29861311
    4. The Fine Art Archive — 2003.
      d:Track:Q10855166
    5. Vědecká knihovna v Olomouci REGO
      d:Track:Q12342237d:Track:Q125023568
    6. Nationalencyklopedin — 1999.
      d:Track:Q1165538
    7. Енциклопедія Брокгауз
      d:Track:Q237227
    8. Deutsche Nationalbibliothek Record #118555006 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    9. Прехт Р. Д. Sei du selbst: Eine Geschichte der Philosophie III — 2019. — Т. 3.
      d:Track:Q107648778d:Track:Q44040
    10. Bakewell S. Au café existentialiste — Éditions Albin Michel, 2018. — P. 489. —
      d:Track:Q4168592d:Track:Q76548370d:Track:Q2190366

    Посилання


    image Це незавершена стаття з філософії.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    E dmund Gusta v Albre ht Gu sserl nim Edmund Gustav Albrecht Husserl 8 kvitnya 1859 Prostejov Moraviya 26 kvitnya 1938 Frajburg nimeckij filosof vidomij yak batko fenomenologiyi Jogo robota porvala iz pozitivistskoyu oriyentaciyeyu nauki i filosofiyi jogo chasu nadayuchi vagi sub yektivnomu dosvidovi yak dzherelu piznannya ob yektivnih fenomeniv Edmund Gusserlnim Edmund Gustav Albrecht HusserlZahidna filosofiyaNarodzhennya8 kvitnya 1859 1859 04 08 1 2 Prostejov 4 5 Smert27 kvitnya 1938 1938 04 27 2 6 79 rokiv Frajburg Baden Vyurtemberg 8 Gromadyanstvo piddanstvo Avstrijska imperiya Nimeckij RajhZnannya movIdish nimeckaIm ya pri narodzhenninim Edmund Gustav Albrecht Husserl 8 Diyalnistmatematik vikladach universitetuVikladavFrajburzkij universitet Gettingenskij universitet i Universitet Martina LyuteraChlenGajdelberzka akademiya nauk i Amerikanska akademiya mistectv i naukNaukovij stupindoktor 1883 profesor 9 i privat docent 9 Shkola TradiciyafenomenologiyaOsnovni interesiepistemologiya matematikaZnachni ideyi prirodna tochka zoru noema noezis VplinuvOjgen Fink Kurt Gedel Gajdegger Gans Blyumenberg Derrida Kundera Emmanuel Levinas Merlo Ponti Zhan Pol Sartr Maks Sheler Ivan Pavlo II Edit Shtajn Karnap Hose Ortega i Gasset Roman Ingarden Ditrih fon Gildebrand Ganna Arendt Leshek Kolakovskij Yan Patochka Zhan Lyuk Marion Alma materVidenskij universitet 1883 9 Lejpcizkij universitet 1878 9 HU Berlin 1881 9 i Universitet Martina LyuteraLiteraturnij napryamzahidna filosofiyaZaznav vplivuFranc Brentano Dekart KantVchiteliFranc Brentano 9 Karl Shtumpf Karl Veyershtrass Vilgelm Vundt 9 Leopold Kroneker i d 9 Vidomi studentid Martin Gajdegger Edit Shtajn Gyunter Anders i Ojgen FinkViznachnij tvird i dIstorichnij periodFilosofiya XX stolittyaKonfesiyalyuteranstvo i yudayizmBrati sestridU shlyubi zd 10 Edmund Gusserl u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaGusserl pohodiv iz yevrejskoyi sim yi Vin buv drugoyu ditinoyu z chotiroh u sim yi kravcya Adolfa Abrahama Gusserlya ta jogo druzhini Yuliyi V 1876 roci vstupiv do Lejpcizkogo universitetu de pochav vivchati astronomiyu matematiku fiziku ta filosofiyu V 1878 roci perejshov do Gumboldtskogo universitetu Berlina de prodovzhiv vivchati matematiku v Leopolda Kronekera i Karla Veyershtrasa a takozh filosofiyu u F Paulsena V 1881roci vivchav matematiku v Vidni 8 zhovtnya 1882 roku zahistiv u Videnskomu universiteti v Leo Kenigsbergera disertaciyu na temu Vnesok v teoriyu variacijnogo obchislennya i stav zajmatisya filosofiyeyu u Franca Brentano V 1886 roci Gusserl razom z narechenoyu prijmaye protestantske virospovidannya v 1887 roci ukladayut shlyub pislya chogo Gusserl vlashtovuyetsya na vikladacku robotu v universiteti v Galle Jogo pershi publikaciyi buli prisvyacheni problemam osnov matematiki Filosofiya arifmetiki 1891 ta logiki Logichni doslidzhennya I 1900 II 1901 Logichni doslidzhennya stayut pershoyu knizhkoyu novogo napryamku filosofiyi zasnovanogo Gusserlem fenomenologiyi Pochinayuchi z 1901 roku vin zustrichaye v Gettingeni ta Myunheni svoyih pershih odnodumciv Rajnaha Shelera Pfendera Same v cej period vin publikuye programnu stattyu v Logosi Filosofiya yak tochna nauka 1911 i pershij tom 1913 V 1916 roci vin otrimuye kafedru v Universiteti Frajburga yaku do nogo zajmav Genrih Rikert Martin Gajdegger najzdibnishij uchen Gusserlya redaguye jogo Lekciyi z fenomenologiyi vnutrishnogo usvidomlennya chasu 1928 Potim poslidovno vihodyat u svit Formalna ta transcendentalna logika 1929 Kartezianski rozdumi francuzkoyu 1931 chastini I ta II roboti Kriza yevropejskih nauk i transcendentalna fenomenologiya 1936 povnij tekst rukopisu bulo vidano posmertno v 1954roci Pislya prihodu do vladi nacistiv Gusserlya bulo na deyakij chas zvilneno yak yevreya zgidno zemelnogo zakonu Badena ostatochno jogo zvilnili z posadi tilki pislya prijnyattya Nyurnberzkih rasovih zakoniv sho zalishili yevreyiv bez gromadyanstva Gajdeggera vesnoyu 1933 roku bulo obrano rektorom universitetu i nezabarom vin vstupiv v NSDAP Pitannya pro jogo osobistu prichetnist do peresliduvan Gusserlya ta pro yih vzayemovidnosini v cej period viklikayut bagato superechok Gusserlyu bulo zaboroneno brati uchast v filosofskih kongresah 1933 i 1937 rokiv yak oficijno tak i v privatnomu poryadku Jogo stari knizhki ne viluchalis iz bibliotek ale vidannya novih bulo nemozhlivim Ne zvazhayuchi na vorozhist yakoyu otochiv jogo nacistskij rezhim Gusserl ne emigrurovav jogo diti viyihali v SShA Vin pomer v Frajburzi v 1938 roci vid plevritu majzhe v povnij samotnosti Belgijskij monah franciskanec aspirant Vishogo institutu filosofiyi Germann Leo Van Breda poboyuyuchis gitlerovskogo antisemitizmu pereviz v Leven biblioteku ta neopublikovani roboti Gusserlya a takozh dopomig viyihati z Nimechchini vdovi ta uchnyam filosofa Yaksho b ne vtruchannya Van Breda vdovi Gusserlya zagrozhuvala b deportaciya v konctabir a jogo arhivu konfiskaciya ta znishennya Tak v Leveni bulo zasnovano Gusserl Arhiv centr vivchennya spadshini Gusserlya yakij isnuye do nashogo chasu Arhiv Edmunda Gusserlya v Leveni narahovuye sorok tisyach neopublikovanih listiv chastkovo stenogrami yaki publikuyutsya v povnomu zibrannya tvoriv Gusserliani Gusserl buv uchnem Franca Brentano i Karla Shtumpfa Jogo filosofski praci mali vidlunnya v podalshij filosofiyi adzhe voni vplinuli na takih filosofiv yak Edit Shtajn Ojgen Fink Maks Sheler Martin Gajdegger Zhan Pol Sartr Emanuel Levinas Rudolf Karnap German Vejl Moris Merlo Ponti Yan Patochka i Roman Ingarden U 1887 roci Gusserl prijmaye hreshennya i staye lyuteraninom Vin buv repetitorom Privatdozent filosofiyi u Galle z 1887 potim buv profesorom u Gettingeni z 1901 i u Frajburgu z 1916 do zvilnennya u 1928 Pislya cogo vin prodovzhiv svoyi doslidzhennya i pismennicku robotu vikoristovuyuchi biblioteku Frajburga poki cherez svoye yevrejske pohodzhennya ne buv vislanij za spriyannya kolishnogo uchnya i jmovirnogo protezhe Martina Gajdeggera Fenomenologiya GusserlyaSliduyuchi za Bernardom Bolcano filosof pragnuv usunuti z procesu piznannya nasharuvannya psihologizmu Takozh podilyayuchi dumku Franca Brentano vin vkazuvav na intencionalnist mislennya jogo spryamovanist na pevnij predmet vnaslidok chogo svidomist zavzhdi ye usvidomlennya chogos a ne isnuye sama po sobi Gusserl pragnuv z yasuvannya suti rechej sho na jogo dumku bulo b nemozhlivo yaksho dopuskati pri comu emociyi uperedzhennya perekonannya bud voni osobisti religijni naukovi chi bud yaki inshi Z yasuvannya suti rechej mozhlive lishe todi koli voni postayut yak fenomeni bezposeredni danosti sho ne ye simvolami metaforami ilyuziyami chogo nebud inshogo Zgidno Gusserlya vvazhatisya istinnim mozhe lishe ochevidne te sho sprijmayetsya bez zhodnih peredumov Gusserl kritikuvav psihologizm za yakim sprijnyattya dechogo yak istini zumovlene diyalnistyu psihiki Vin vvazhav sho istina isnuye nezalezhno vid lyudini prote lyudina zavzhdi sprijmaye svit sub yektivno Tomu vin dotrimuvavsya principu utrimannya vid sudzhen za yakogo lyudina postaye yak transcedentalnij sub yekt vilnij vid bud yakogo sumnivnogo dosvidu V takomu razi Ya lyudini umovno usuvayetsya z procesu piznannya i vid predmeta doslidzhennya zalishayetsya fenomenologichnij zalishok samoochevidne znannya Ideyi do chistoyi fenomenologiyi i fenomenologichnoyi filosofiyi V piznih pracyah Gusserl dopovnyuye svoyu filosofiyu ponyattyami zhittyevogo svitu ta intersub yektivnosti Lyudina zhive u svoyemu zhittyevomu sviti sistemi sub yektivnih ochevidnostej na kshtalt isnuvannya pevnih rechej yavish i samoyi lyudini v nomu Ci ochevidnosti bazuyutsya na zagalnolyudskomu dosvidi sformovanomu v hodi spilkuvannya mizh sub yektami Kartezianski meditaciyi ta Kriza yevropejskih nauk i transcendentalna fenomenologiya Perekladi ukrayinskoyuGusserl E Kriza yevropejskogo lyudstva i filosofiya Per E Prichepij Suchasna zarubizhna filosofiya Techiyi i napryami K Vakler 1996 S 61 94 Gusserl E Kriza yevropejskih nauk i transcendentalna fenomenologiya Vstup do fenomenologichnoyi filosofiyi Filosofska dumka 2002 3 S 134 149 Gusserl E Dosvid i sudzhennya Doslidzhennya genealogiyi logiki K PPS 2002 2009 356 s Guserl E Dosvid i sudzhennya Doslidzhennya genealogiyi logiki per i pislyamova V Kebuladze Harkiv Folio 2018 372 s Guserl E Ideyi chistoyi fenomenologiyi i fenomenologichnoyi filosofiyi Kniga persha Zagalnij vstup do chistoyi fenomenologiyi Guserl E per z nim i komentari V Kebuladze Harkiv Folio 2020 348 s Guserl E Kartezianski meditaciyi Vstup do fenomenologiyi per z nim Andrij Vahtel K Tempora 2021 304 s Dzherela ta literaturaGalushko K Yu Gusserl Edmund 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 259 ISBN 966 00 0405 2 I V Bojchenko Gusserl Edmund 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Minakov M A Pitannya pro dosvid u formulyuvanni fenomenologichnoyi germenevtiki vidpovid z pozicij transcedentalnoyi filosofiyi 28 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Praktichna filosofiya 2004 1 S 167 174 Literatura Gusserl Edmund Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Abashnik V O Edmund Gusserl u filosofiyi Isidora Prodana 1854 1919 1920 Lyudina suspilstvo komunikativni tehnologiyi Materiali VIII Mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi prisvyachenoyi 90 richchyu Ukrayinskogo derzhavnogo universitetu zaliznichnogo transportu 15 16 zhovtnya 2020 r Harkiv DISA PLYuS 2020 S 6 9 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Landgrebe L M Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Vedecka knihovna v Olomouci REGO d Track Q12342237d Track Q125023568 Nationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 118555006 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Preht R D Sei du selbst Eine Geschichte der Philosophie III 2019 T 3 d Track Q107648778d Track Q44040 Bakewell S Au cafe existentialiste Editions Albin Michel 2018 P 489 ISBN 978 2 253 25783 7 d Track Q4168592d Track Q76548370d Track Q2190366PosilannyaGusserl Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ