Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Курт Ге дель нім Kurt Gödel 28 квітня 1906 Брюнн Австро Угорщина тепер Брно Чехія 14 січня 1978 Принстон США австрійськи

Курт Гедель

Курт Гедель

Курт Ге́дель (нім. Kurt Gödel; 28 квітня 1906, Брюнн, Австро-Угорщина (тепер Брно, Чехія) — 14 січня 1978, Принстон, США) — австрійський логік і математик, філософ, приват-доцент Віденського університету (1933–1938).

Курт Гедель
нім. Kurt Friedrich Gödel
image
Курт Гедель (1925 рік)
Курт Гедель (1925 рік)
Ім'я при народженні нім. Kurt Friedrich Gödel
Народився 28 квітня 1906(1906-04-28)[1][2][…]
Брно, Землі Богемської Корони, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][4][…]
Помер 14 січня 1978(1978-01-14)[1][6][…](71 рік)
Принстон, Мерсер, Нью-Джерсі, США[1]
·голод[2]
Поховання d[7][8]
Місце проживання Австрія
Країна image США[9]
image Австрія
image Долитавщина
image Чехословаччина
Діяльність математик, філософ, викладач університету, інформатик, фізик, науковець
Alma mater Віденський університет
Галузь теорія множин, математична логіка[4], аналітична філософія, математика[4], фізика[4], теорія відносності[4], логіка[4], предикатна логіка[4], філософія[4] і філософія математики[4]
Заклад Принстонський університет[2]
Віденський університет[2]
Університет Нотр-Дам[2]
Інститут перспективних досліджень[2]
Вчителі d
Членство Лондонське королівське товариство
Американська академія мистецтв і наук
Французька академія наук[10]
Національна академія наук США
Відомий завдяки: Теорема Геделя про неповноту
У шлюбі з d[2]
Нагороди
image

Гіббсівська лекція (1951)

d

d

премія Альберта Ейнштейна (1951)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (1968)

Нагорода Альберта Ейнштейна (1951)

Автограф image
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Курт Гедель у Вікісховищі

Біографія

Народився 28 квітня 1906 р. у Брюнні (нині місто Брно, Чехія). Закінчив Віденський університет, де захистив докторську дисертацію. 1940 року, після аншлюсу емігрував до США.

З 1953 року професор Принстонського інституту перспективних досліджень, член Національної АН США та Американського філософського товариства.

В пізньому житті у Геделя були періоди психічної нестабільності та хвороб. Після вбивства його близького друга Моріца Шліка у Геделя розвинувся нав'язливий страх бути отруєним, і він їв лише їжу, яку готувала його дружина Адель. Адель була госпіталізована наприкінці 1977 року, і за її відсутності Гедель відмовлявся їсти; він важив 29 кілограмів на момент смерті від «недоїдання, спричиненого розладом особистості» в Принстонській лікарні 14 січня 1978 року. Він був похований на Принстонському кладовищі. Адель померла у 1981 році.

Доробок

Гедель був логіком і філософом науки. Найвідоміше досягнення Геделя — це сформульовані й доведені ним теореми про неповноту, опубліковані 1931 року. Теореми Геделя стосувалися перш за все формальної системи, яка описує основу основ математики — формальної арифметики. Перша теорема стверджує: якщо формальна арифметика несуперечлива, то вона неповна. Друга теорема стверджує: несуперечливість формальної арифметики не може бути доведена засобами самої формальної арифметики. Отримані результати було поширено на найбільш відомі формально-аксіоматичні системи: Рассела—Вайтхеда, Цермело—Френкеля, Гільберта тощо. Стало зрозуміло, що будь-яка досить потужна несуперечлива система необхідно неповна. Більше того, така неповнота має принциповий характер, її не можна усунути поступовим приєднанням до системи нових аксіом. Узагальнюючи це твердження можна сказати, що будь-яка мова, досить «потужна» для визначення натуральних чисел (наприклад, логіка другого порядку чи українська мова), є неповною, тобто містить висловлювання, які не можна ані довести, ані заперечити з аксіом мови. Доведені Геделем теореми мають широкі наслідки як для математики, так і для філософії (зокрема, для онтології й філософії науки).

Крім того Геделю належать роботи в галузі диференціальної геометрії й теоретичної фізики. Зокрема, він написав працю про загальну теорії відносності, в якій запропонував варіант розв'язку рівнянь Ейнштейна, з якого випливає, що Всесвіт може бути влаштований таким чином, що перебіг часу в ньому закільцьований (метрика Геделя). Теоретично такий розв'язок припускає подорожі в часі. Більшість сучасних фізиків вважають, що цей розв'язок є правильним лише формально й не має фізичного сенсу.

Релігійні погляди

Гедель вірив, що Бог був особистим, і називав свою філософію «раціоналістичною, ідеалістичною, оптимістичною і теологічною».

Гедель вірив у потойбічне життя, кажучи: «Звичайно, це передбачає, що існує багато взаємозв'язків, про які сьогоднішня наука і отримана мудрість не мають жодного уявлення. Але я переконаний у цьому [потойбічному житті], незалежно від будь-якої теології». Він вважав, що «сьогодні можна усвідомити чистим розумом», що це «цілком узгоджується з відомими фактами». «Якщо світ раціонально побудований і має сенс, то така річ [як потойбічне життя] повинна існувати».

В неопублікованій відповіді на анкету Гедель описав свою релігію так: «Я хрещений лютеранин (але не член жодної релігійної громади). Моя віра є теїстичною, а не пантеїстичною, слідує за Лейбніцем, а не за Спінозою». Загалом про релігію (релігії) він казав: «Релігії здебільшого погані, але релігія — ні». За словами його дружини Адель, «Гедель, хоча й не ходив до церкви, був релігійним і читав Біблію в ліжку щонеділі вранці», а про іслам він говорив: «Мені подобається іслам: це послідовне і відкрите уявлення про релігію».

Праці

  • Gödel, K. Collected Works. Vol. I. Publications 1929—1936. ― Oxford: Oxford University Press, 1986.
  • Gödel, K. Collected Works. Vol. II. Publications 1938—1974. ― Oxford: Oxford University Press, 1990.
  • Gödel, K. Collected Works. Vol. III. Unpublished essays and lectures. ― Oxford: Oxford University Press, 1995.
  • Gödel, K. Collected Works. Vol. IV. Correspondence A-G. ― Oxford: Oxford University Press, 2003.
  • Gödel, K. Collected Works. Vol. V: Correspondence H-Z. ― Oxford: Oxford University Press, 2003.

Визнання

Почесний доктор Єльського й Гарвардського університетів, член [].

1951 року Курт Гедель удостоївся найвищої нагороди США — Ейнштейнівської премії. У статті, присвяченій цій події, Джон фон Нейман написав[]:

image Внесок Курта Геделя до сучасної логіки воістину монументальний. Це – більше, ніж просто монумент. Це віха, що поділяє дві епохи… Без жодного перебільшення можна сказати, що роботи Геделя докорінно змінили сам предмет логіки як науки. image

Переклади українською мовою

Гьодель, К. Нотатка про взаємозв'язок між теорією відносності та ідеалістичною філософією. — Пер. з англ. — У публ.: Юрій Олійник. Обертові світи і відносність існування: сім кроків до філософії Курта Гьоделя. — Е-ресурс: www.tureligious.com.ua (також рос. мовою, у публ.: Юрий Олейник. Вращающиеся миры и относительность существования: семь приближений к философии Курта Геделя. — Е-ресурс: www.academia.edu)

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #11869569X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  7. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  8. http://www.cemeteryregister.com/search.asp?id=NJ_PRINCETON
  9. https://plato.stanford.edu/entries/goedel/#BioSke
  10. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  11. Tragic deaths in science: Kurt Gödel - looking over the edge of reason - Paperpile.
  12. Davis, Martin (4 травня 2005). Gödel's universe. Nature. 435 (7038): 19—20. Bibcode:2005Natur.435...19D. doi:10.1038/435019a.
  13. Toates, Frederick; Olga Coschug Toates (2002). Obsessive Compulsive Disorder: Practical Tried-and-Tested Strategies to Overcome OCD. Class Publishing. с. 221. ISBN .
  14. (1 червня 2006). Gödel and the limits of logic. Plus (англ.). University of Cambridge. Процитовано 1 листопада 2020.
  15. K. Gödel (1931). . Monatshefte für Math.u.Physik. 38: 173—198. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 16 листопада 2013. (нім.)
  16. . Офіційний сайт ВМГО «Союз обдарованої молоді». Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 1 грудня 2010.
  17. Докл. про це див.: Юрій Олійник. Обертові світи і відносність існування: сім кроків до філософії Курта Гьоделя. — Е-ресурс: www.tureligious.com.ua
  18. Tucker McElroy (2005). A to Z of Mathematicians. Infobase Publishing. с. 118. ISBN . Gödel had a happy childhood, and was called "Mr. Why" by his family, due to his numerous questions. He was baptized as a Lutheran, and re-mained a theist (a believer in a personal God) throughout his life.
  19. Wang, 1996, с. 8.
  20. Wang, 1996, с. 104-105.
  21. Gödel's answer to a special questionnaire sent him by the sociologist Burke Grandjean. This answer is quoted directly in Wang, 1987, с. 18, and indirectly in Wang, 1996, с. 112. It's also quoted directly in Dawson, 1997, с. 6, who cites Wang, 1987. The Grandjean questionnaire is perhaps the most extended autobiographical item in Gödel's papers. Gödel filled it out in pencil and wrote a cover letter, but he never returned it. "Theistic" is italicized in both Wang, 1987 and Wang, 1996. It is possible that this italicization is Wang's and not Gödel's. The quote follows Wang, 1987, with two corrections taken from Wang, 1996. Wang, 1987 reads "Baptist Lutheran" where Wang, 1996 has "baptized Lutheran". Wang, 1987 has "rel. cong.", which in Wang, 1996 is expanded to "religious congregation".
  22. Wang, 1996, с. 316.
  23. Wang, 1996, с. 51.
  24. Wang, 1996, с. 148, 4.4.3. It is one of Gödel's observations, made between 16 November and 7 December 1975, which Wang found hard to classify under the main topics considered elsewhere in the book.

Посилання

  • Голяндин, А. Гёдельwelt, Гёдeльworld, Гёдельgott // «Знание ― сила», 2005. — N 2.
  • (рос.)
  • Юрій Олійник. Обертові світи і відносність існування: сім кроків до філософії Курта Гьоделя. — Е-ресурс: www.tureligious.com.ua
  • Музыкантский, A. Теория противоречивости бытия. // «В мире науки», 2007. — N 3.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kurt Ge del nim Kurt Godel 28 kvitnya 1906 Bryunn Avstro Ugorshina teper Brno Chehiya 14 sichnya 1978 Prinston SShA avstrijskij logik i matematik filosof privat docent Videnskogo universitetu 1933 1938 Kurt Gedelnim Kurt Friedrich GodelKurt Gedel 1925 rik Kurt Gedel 1925 rik Im ya pri narodzhenni nim Kurt Friedrich GodelNarodivsya 28 kvitnya 1906 1906 04 28 1 2 Brno Zemli Bogemskoyi Koroni Dolitavshina Avstro Ugorshina 1 4 Pomer 14 sichnya 1978 1978 01 14 1 6 71 rik Prinston Merser Nyu Dzhersi SShA 1 golod 2 Pohovannya d 7 8 Misce prozhivannya AvstriyaKrayina SShA 9 Avstriya Dolitavshina ChehoslovachchinaDiyalnist matematik filosof vikladach universitetu informatik fizik naukovecAlma mater Videnskij universitetGaluz teoriya mnozhin matematichna logika 4 analitichna filosofiya matematika 4 fizika 4 teoriya vidnosnosti 4 logika 4 predikatna logika 4 filosofiya 4 i filosofiya matematiki 4 Zaklad Prinstonskij universitet 2 Videnskij universitet 2 Universitet Notr Dam 2 Institut perspektivnih doslidzhen 2 Vchiteli dChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk Francuzka akademiya nauk 10 Nacionalna akademiya nauk SShAVidomij zavdyaki Teorema Gedelya pro nepovnotuU shlyubi z d 2 Nagorodi Gibbsivska lekciya 1951 d d premiya Alberta Ejnshtejna 1951 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 1968 Nagoroda Alberta Ejnshtejna 1951 AvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Kurt Gedel u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 28 kvitnya 1906 r u Bryunni nini misto Brno Chehiya Zakinchiv Videnskij universitet de zahistiv doktorsku disertaciyu 1940 roku pislya anshlyusu emigruvav do SShA Z 1953 roku profesor Prinstonskogo institutu perspektivnih doslidzhen chlen Nacionalnoyi AN SShA ta Amerikanskogo filosofskogo tovaristva V piznomu zhitti u Gedelya buli periodi psihichnoyi nestabilnosti ta hvorob Pislya vbivstva jogo blizkogo druga Morica Shlika u Gedelya rozvinuvsya nav yazlivij strah buti otruyenim i vin yiv lishe yizhu yaku gotuvala jogo druzhina Adel Adel bula gospitalizovana naprikinci 1977 roku i za yiyi vidsutnosti Gedel vidmovlyavsya yisti vin vazhiv 29 kilogramiv na moment smerti vid nedoyidannya sprichinenogo rozladom osobistosti v Prinstonskij likarni 14 sichnya 1978 roku Vin buv pohovanij na Prinstonskomu kladovishi Adel pomerla u 1981 roci DorobokGedel buv logikom i filosofom nauki Najvidomishe dosyagnennya Gedelya ce sformulovani j dovedeni nim teoremi pro nepovnotu opublikovani 1931 roku Teoremi Gedelya stosuvalisya persh za vse formalnoyi sistemi yaka opisuye osnovu osnov matematiki formalnoyi arifmetiki Persha teorema stverdzhuye yaksho formalna arifmetika nesuperechliva to vona nepovna Druga teorema stverdzhuye nesuperechlivist formalnoyi arifmetiki ne mozhe buti dovedena zasobami samoyi formalnoyi arifmetiki Otrimani rezultati bulo poshireno na najbilsh vidomi formalno aksiomatichni sistemi Rassela Vajtheda Cermelo Frenkelya Gilberta tosho Stalo zrozumilo sho bud yaka dosit potuzhna nesuperechliva sistema neobhidno nepovna Bilshe togo taka nepovnota maye principovij harakter yiyi ne mozhna usunuti postupovim priyednannyam do sistemi novih aksiom Uzagalnyuyuchi ce tverdzhennya mozhna skazati sho bud yaka mova dosit potuzhna dlya viznachennya naturalnih chisel napriklad logika drugogo poryadku chi ukrayinska mova ye nepovnoyu tobto mistit vislovlyuvannya yaki ne mozhna ani dovesti ani zaperechiti z aksiom movi Dovedeni Gedelem teoremi mayut shiroki naslidki yak dlya matematiki tak i dlya filosofiyi zokrema dlya ontologiyi j filosofiyi nauki Krim togo Gedelyu nalezhat roboti v galuzi diferencialnoyi geometriyi j teoretichnoyi fiziki Zokrema vin napisav pracyu pro zagalnu teoriyi vidnosnosti v yakij zaproponuvav variant rozv yazku rivnyan Ejnshtejna z yakogo viplivaye sho Vsesvit mozhe buti vlashtovanij takim chinom sho perebig chasu v nomu zakilcovanij metrika Gedelya Teoretichno takij rozv yazok pripuskaye podorozhi v chasi Bilshist suchasnih fizikiv vvazhayut sho cej rozv yazok ye pravilnim lishe formalno j ne maye fizichnogo sensu Religijni poglyadiGedel viriv sho Bog buv osobistim i nazivav svoyu filosofiyu racionalistichnoyu idealistichnoyu optimistichnoyu i teologichnoyu Gedel viriv u potojbichne zhittya kazhuchi Zvichajno ce peredbachaye sho isnuye bagato vzayemozv yazkiv pro yaki sogodnishnya nauka i otrimana mudrist ne mayut zhodnogo uyavlennya Ale ya perekonanij u comu potojbichnomu zhitti nezalezhno vid bud yakoyi teologiyi Vin vvazhav sho sogodni mozhna usvidomiti chistim rozumom sho ce cilkom uzgodzhuyetsya z vidomimi faktami Yaksho svit racionalno pobudovanij i maye sens to taka rich yak potojbichne zhittya povinna isnuvati V neopublikovanij vidpovidi na anketu Gedel opisav svoyu religiyu tak Ya hreshenij lyuteranin ale ne chlen zhodnoyi religijnoyi gromadi Moya vira ye teyistichnoyu a ne panteyistichnoyu sliduye za Lejbnicem a ne za Spinozoyu Zagalom pro religiyu religiyi vin kazav Religiyi zdebilshogo pogani ale religiya ni Za slovami jogo druzhini Adel Gedel hocha j ne hodiv do cerkvi buv religijnim i chitav Bibliyu v lizhku shonedili vranci a pro islam vin govoriv Meni podobayetsya islam ce poslidovne i vidkrite uyavlennya pro religiyu PraciGodel K Collected Works Vol I Publications 1929 1936 Oxford Oxford University Press 1986 Godel K Collected Works Vol II Publications 1938 1974 Oxford Oxford University Press 1990 Godel K Collected Works Vol III Unpublished essays and lectures Oxford Oxford University Press 1995 Godel K Collected Works Vol IV Correspondence A G Oxford Oxford University Press 2003 Godel K Collected Works Vol V Correspondence H Z Oxford Oxford University Press 2003 ViznannyaPochesnij doktor Yelskogo j Garvardskogo universitetiv chlen dzherelo 1951 roku Kurt Gedel udostoyivsya najvishoyi nagorodi SShA Ejnshtejnivskoyi premiyi U statti prisvyachenij cij podiyi Dzhon fon Nejman napisav dzherelo Vnesok Kurta Gedelya do suchasnoyi logiki voistinu monumentalnij Ce bilshe nizh prosto monument Ce viha sho podilyaye dvi epohi Bez zhodnogo perebilshennya mozhna skazati sho roboti Gedelya dokorinno zminili sam predmet logiki yak nauki Perekladi ukrayinskoyu movoyuGodel K Notatka pro vzayemozv yazok mizh teoriyeyu vidnosnosti ta idealistichnoyu filosofiyeyu Per z angl U publ Yurij Olijnik Obertovi sviti i vidnosnist isnuvannya sim krokiv do filosofiyi Kurta Godelya E resurs www tureligious com ua takozh ros movoyu u publ Yurij Olejnik Vrashayushiesya miry i otnositelnost sushestvovaniya sem priblizhenij k filosofii Kurta Gedelya E resurs www academia edu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11869569X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 SNAC 2010 d Track Q29861311 Czech National Authority Database d Track Q13550863 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Find a Grave 1996 d Track Q63056 http www cemeteryregister com search asp id NJ PRINCETON https plato stanford edu entries goedel BioSke NNDB 2002 d Track Q1373513 Tragic deaths in science Kurt Godel looking over the edge of reason Paperpile Davis Martin 4 travnya 2005 Godel s universe Nature 435 7038 19 20 Bibcode 2005Natur 435 19D doi 10 1038 435019a Toates Frederick Olga Coschug Toates 2002 Obsessive Compulsive Disorder Practical Tried and Tested Strategies to Overcome OCD Class Publishing s 221 ISBN 978 1 85959 069 0 1 chervnya 2006 Godel and the limits of logic Plus angl University of Cambridge Procitovano 1 listopada 2020 K Godel 1931 Monatshefte fur Math u Physik 38 173 198 Arhiv originalu za 18 grudnya 2014 Procitovano 16 listopada 2013 nim Oficijnij sajt VMGO Soyuz obdarovanoyi molodi Arhiv originalu za 19 serpnya 2012 Procitovano 1 grudnya 2010 Dokl pro ce div Yurij Olijnik Obertovi sviti i vidnosnist isnuvannya sim krokiv do filosofiyi Kurta Godelya E resurs www tureligious com ua Tucker McElroy 2005 A to Z of Mathematicians Infobase Publishing s 118 ISBN 978 0 8160 5338 4 Godel had a happy childhood and was called Mr Why by his family due to his numerous questions He was baptized as a Lutheran and re mained a theist a believer in a personal God throughout his life Wang 1996 s 8 Wang 1996 s 104 105 Godel s answer to a special questionnaire sent him by the sociologist Burke Grandjean This answer is quoted directly in Wang 1987 s 18 and indirectly in Wang 1996 s 112 It s also quoted directly in Dawson 1997 s 6 who cites Wang 1987 The Grandjean questionnaire is perhaps the most extended autobiographical item in Godel s papers Godel filled it out in pencil and wrote a cover letter but he never returned it Theistic is italicized in both Wang 1987 and Wang 1996 It is possible that this italicization is Wang s and not Godel s The quote follows Wang 1987 with two corrections taken from Wang 1996 Wang 1987 reads Baptist Lutheran where Wang 1996 has baptized Lutheran Wang 1987 has rel cong which in Wang 1996 is expanded to religious congregation Wang 1996 s 316 Wang 1996 s 51 Wang 1996 s 148 4 4 3 It is one of Godel s observations made between 16 November and 7 December 1975 which Wang found hard to classify under the main topics considered elsewhere in the book PosilannyaGolyandin A Gyodelwelt Gyodelworld Gyodelgott Znanie sila 2005 N 2 ros Yurij Olijnik Obertovi sviti i vidnosnist isnuvannya sim krokiv do filosofiyi Kurta Godelya E resurs www tureligious com ua Muzykantskij A Teoriya protivorechivosti bytiya V mire nauki 2007 N 3 LiteraturaGedel Kurt Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X

Дата публікації:
Топ