Principia Mathematica («Математичні принципи» або «Математичні основи») — тритомна праця з основ математики, написана Бертраном Расселлом та Альфредом Нортом Вайтгедом й опублікована у 1910–1913 роках. Праця є спробою вивести всі математичні принципи з символічної логіки. Декілька сот сторінок присвячено системі понять і символів, які пізніше виступають основою арифметики. Виведення математики з логіки спростовувало деякі поширені тогочасні уявлення про суть математичного пізнання. Праця пропонує доказ того, що основи математики не є ні емпірично, ні синтетично апріорними (останнє припускав Іммануїл Кант), а мають мовну природу, тобто виводяться з формальної логіки, таким чином вони є аналітично апріорними.
Математичні теми праці
Principia розглядає такі математичні теми, як теорію множин, кардинальні числа, порядкові числа, дійсні числа, складніші побудови з математичного аналізу не розглядаються. Проте у кінці третього тому з викладу стає зрозуміло, що власне вся відома математика могла розвинутися з логічного формалізму.
Попередники
Важливі ідеї для написання Principia Mathematica було запозичено з Арифметики Готлоба Фреге, опублікованої 1893 року, на основі якої Рассел розробив так званий Парадокс Рассела. Цей та інші парадокси наївної теорії множин Рассел спробував розв'язати через теорію типів, сформульовану 1908 року, яка й стала основою для Principia Mathematica.
Іншим важливим підґрунтям для праці були формули Джузеппе Пеано, видані у формі збірника в 1903 році. У Пеано Бертран Рассел запозичив численні символи та формули.
Рецепція
Досі залишається до кінця не з'ясованим, чи справді система аксіом Principia Mathematica позбавлена протиріч і чи справді з формальної логіки можна вивести абсолютно всі істинні твердження математики. На можливі вади такого підходу вказав Курт Гедель у своїх теоремах про неповноту.
Principia Mathematica мала великий вплив зокрема на німецько-американського філософа-позитивіста Рудольфа Карнапа та його головну працю «Логічна структура світу» (нім. Der logische Aufbau der Welt).
Примітки
- Russell: Mathematical logic as based on the theory of types [ 25 травня 2013 у Wayback Machine.], in: American Journal of Mathematics 30 (1908), p. 222–262.
Література
- Principia Mathematica to *56. Cambridge University Press; 2. Aufl. 1997.
- Principia Mathematica. 3 Bände. Cambridge University Press 2. Aufl. 1962.
- Alfred North Whitehead, Bertrand Russell, Kurt Gödel: Principia Mathematica. Vorwort und Einleitungen. Suhrkamp 2008.
- Esther Ramharter, Georg Rieckh: Principia Mathematica auf den Punkt gebracht. öbvhpt 2007.
Посилання
- Principia Mathematica в електронній Стенфордській філософській енциклопедії (з бібліографією) [ 28 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Principia Mathematica, перше видання на сайті University of Michigan [ 24 липня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro pracyu Nyutona div Philosophiae Naturalis Principia Mathematica Principia Mathematica Matematichni principi abo Matematichni osnovi tritomna pracya z osnov matematiki napisana Bertranom Rassellom ta Alfredom Nortom Vajtgedom j opublikovana u 1910 1913 rokah Pracya ye sproboyu vivesti vsi matematichni principi z simvolichnoyi logiki Dekilka sot storinok prisvyacheno sistemi ponyat i simvoliv yaki piznishe vistupayut osnovoyu arifmetiki Vivedennya matematiki z logiki sprostovuvalo deyaki poshireni togochasni uyavlennya pro sut matematichnogo piznannya Pracya proponuye dokaz togo sho osnovi matematiki ne ye ni empirichno ni sintetichno apriornimi ostannye pripuskav Immanuyil Kant a mayut movnu prirodu tobto vivodyatsya z formalnoyi logiki takim chinom voni ye analitichno apriornimi Titulna storinka pershogo vidannya Principia MathematicaMatematichni temi praciPrincipia rozglyadaye taki matematichni temi yak teoriyu mnozhin kardinalni chisla poryadkovi chisla dijsni chisla skladnishi pobudovi z matematichnogo analizu ne rozglyadayutsya Prote u kinci tretogo tomu z vikladu staye zrozumilo sho vlasne vsya vidoma matematika mogla rozvinutisya z logichnogo formalizmu PoperednikiVazhlivi ideyi dlya napisannya Principia Mathematica bulo zapozicheno z Arifmetiki Gotloba Frege opublikovanoyi 1893 roku na osnovi yakoyi Rassel rozrobiv tak zvanij Paradoks Rassela Cej ta inshi paradoksi nayivnoyi teoriyi mnozhin Rassel sprobuvav rozv yazati cherez teoriyu tipiv sformulovanu 1908 roku yaka j stala osnovoyu dlya Principia Mathematica Inshim vazhlivim pidgruntyam dlya praci buli formuli Dzhuzeppe Peano vidani u formi zbirnika v 1903 roci U Peano Bertran Rassel zapozichiv chislenni simvoli ta formuli RecepciyaDosi zalishayetsya do kincya ne z yasovanim chi spravdi sistema aksiom Principia Mathematica pozbavlena protirich i chi spravdi z formalnoyi logiki mozhna vivesti absolyutno vsi istinni tverdzhennya matematiki Na mozhlivi vadi takogo pidhodu vkazav Kurt Gedel u svoyih teoremah pro nepovnotu Principia Mathematica mala velikij vpliv zokrema na nimecko amerikanskogo filosofa pozitivista Rudolfa Karnapa ta jogo golovnu pracyu Logichna struktura svitu nim Der logische Aufbau der Welt PrimitkiRussell Mathematical logic as based on the theory of types 25 travnya 2013 u Wayback Machine in American Journal of Mathematics 30 1908 p 222 262 LiteraturaPrincipia Mathematica to 56 Cambridge University Press 2 Aufl 1997 ISBN 978 0 521 62606 4 Principia Mathematica 3 Bande Cambridge University Press 2 Aufl 1962 ISBN 978 0 521 06791 1 Alfred North Whitehead Bertrand Russell Kurt Godel Principia Mathematica Vorwort und Einleitungen Suhrkamp 2008 ISBN 978 3 518 28193 2 Esther Ramharter Georg Rieckh Principia Mathematica auf den Punkt gebracht obvhpt 2007 ISBN 978 3 209 05547 7PosilannyaPrincipia Mathematica v elektronnij Stenfordskij filosofskij enciklopediyi z bibliografiyeyu 28 kvitnya 2019 u Wayback Machine Principia Mathematica pershe vidannya na sajti University of Michigan 24 lipnya 2008 u Wayback Machine