Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

В іншому мовному розділі є повніша стаття Bertrand Russell англ Ви можете допомогти розширивши поточну статтю за допомог

Бертран Расселл

Бертран Расселл
В іншому мовному розділі є повніша стаття Bertrand Russell(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. .

Бертра́н А́ртур Ві́льям Ра́сселл (англ. Bertrand Arthur William Russell; 18 травня 1872, , Уельс — 2 лютого 1970, [en], Уельс) — британський філософ, логік, математик, громадський діяч. Основоположник англійського неореалізму та неопозитивізму, засновник сучасної філософії логічного аналізу. З метою обґрунтування математики заснував логіко-філософську програму логіцизму, найповніше втілену у фундаментальній тритомній праці Principia Mathematica («Основи математики», написана у співавторстві з А.Вайтгедом). Один із ініціаторів Пагвоського руху. Лавреат Нобелівської премії з літератури за 1950 з формулюванням «як визнання різноманітних й важливих творів, в яких він відстоював гуманні ідеали й свободу думки».

Бертран Расселл
англ. Bertrand Arthur William Russell
Західна філософія
image
Бертран Расел у 1957 році
Народження 18 травня 1872(1872-05-18)[1][2][…]
d, d, Монмутшир, Уельс, Сполучене Королівство[4]
Смерть 2 лютого 1970(1970-02-02)[5][2][…](97 років)
d, d, Гвінет, Уельс, Велика Британія[4] або d, Гвінет, Уельс, Велика Британія[4]
грип[6]
Громадянство (підданство) image Велика Британія
image Сполучене Королівство
Знання мов
  • англійська[2][7][8]
    • Ім'я при народженні англ. Bertrand Arthur William Russell
    Діяльність
  • математик, social critic, есеїст, логік, епістемолог, філософ мови, політичний активіст, metaphysician, філософ-аналітик, автобіограф, викладач університету, письменник наукової фантастики, філософ науки, політик, антивоєнний активіст, журналіст, письменник
    • Викладав Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі, Гарвардський університет, Чиказький університет і Лондонська школа економіки та політичних наук
    Член Лондонське королівське товариство
    Школа / Традиція аналітична філософія
    Основні інтереси етика, епістемологія, логіка, математика, філософія мови, філософія науки, релігія
    Вплинув Людвіг Вітґенштайн · Еєр ·
    Рудольф Карнап · Курт Гедель ·
    Поппер · Квайн ·
    Чомскі · Джон Остін · Саул Кріпке · Моріц Шлік · Альфред Тарський ·  · Дональд Девідсон · Артур Еддінгтон · Алан Тюринг · Арендт ·  ·  ·  ·
    Ґарет Еванс ·
    Alma mater Кембриджський університет і Триніті-коледж (Кембридж)
    Літературний напрям аналітична філософія, Вільнодумство і західна філософія
    Зазнав впливу
  • Евклід · Платон · Лейбніц ·
    Юм · Джордж Мур ·
    Джон Стюарт Мілл · Фреге ·
    Людвіг Вітґенштайн ·
     · Вайтгед ·
    Томас Пейн · Пеано ·
    • Вчителі d
    Відомі студенти d
    Визначний твір
  • d, d, Проблеми філософії, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Principia Mathematica, d і d
    • Історичний період Філософія XX століття
    Титул граф[d]
    Посада член Палати лордів[d]
    Партія Лейбористська партія і Ліберальна партія (1922)
    Конфесія агностицизм
    Батько d[4][9]
    Мати d[9]
    Брати, сестри d
    У шлюбі з d[4][9], d[10][4][…], d[9] і d[9]
    Діти
  • d[9], d[9], d[9][11] і d[11][9]
    • Автограф image
    Нагороди
    image Бертран Расселл у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах
    image  Роботи у  Вікіджерелах
    У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Расселл.

    Життєпис

    Цей розділ потребує доповнення. (березень 2016)
    image
    Чотирирічний Бертран Рассел

    Бертран Рассел народився в сім'ї Джона Рассела, віконта Емберлі і Кетрін (Стенлі). Цей старовинний аристократичний рід був відомий у політичному житті країни, починаючи з XVI століття. Найвідомішим представником роду був дідусь, Джон Рассел — він очолював уряд з 1846 до 1852 року та з 1865 до 1866 року. Уже в чотири роки став сиротою. Після смерті обох батьків, Бертрана і двох його старших братів взяла під свою опіку їхня бабуся, графиня Рассел, яка дотримувалась поглядів. Любив проводити час за читанням книг із великої бібліотеки, зібраною ще дідусем в маєтку . Дитинство Рассела було дуже самотнім, і він часто серйозно задумувався про самогубство. У своїй автобіографії він пише про те, що його найбільшими зацікавленнями були релігія і математика, і що єдине бажання, яке втримало його від самогубства, було вивчити більше математики. Він навчався вдома з кількома репетиторами. У віці одинадцяти років його брат Френк познайомив його з роботами Евкліда, які перевернули його життя.

    У грудні 1889 р. Бертран вступив в Триніті-коледж, де після другого року навчання за пропозицією Альфред Норт Вайтгед, британського математика, логіка, філософа та педагога, який разом з Бертраном Расселом написав фундаментальну працю , яка стала базовою для розвитку таких напрямків філософії, як логіцизм та теорія типів , був обраний членом дискусійного товариства .

    Навчався і надалі викладав у Кембриджському університеті. Рассела неодноразово запрошували для викладання в університетах інших країн, передусім США.

    1908 — став членом Фабіанського товариства, яке відіграло визначну роль у поширенні ідей соціал-демократії у Британії.

    1914—1965 — член лейбористської партії. Вийшов із лав лейбористів, протестуючи проти їхньої політики щодо інтервенції США до В'єтнаму.

    Під час навчання в університеті перебував під впливом «абсолютного ідеалізму» (британської версії неогегельянства), але пізніше разом із своїм колегою Дж. Е. Муром став противником ідеалістичної метафізики, поклавши початок традиції аналітичної філософії.

    Філософські погляди

    Філософська еволюція Расселла — перехід від платонізму і логоцентризму до г'юмівського конвенціоналізму та арістотелівського есенціалізму. На початку XX сторіччя разом із Дж. Муром Расселл виступив із критикою з реалістичних позицій. Надалі неодноразово змінював свої філософські погляди, залишаючись, однак, послідовним прибічником аналітичного методу.

    За Расселлом філософія не зводиться до аналізу буденної мови, як вважають послідовники філософії мовного аналізу, і її роль не обмежується функцією загального методу розв'язання практичних проблем, на чому наполягають прибічники прагматизму. Расселл обстоював філософське поняття кореспондентної істини як відповідності фактам, які як такі значною мірою не піддаються людському контролю. На його думку, об'єктивне поняття істини впроваджує необхідний елемент стриманості людини щодо універсуму і тим служить противагою прагматистському «отруєнню владою».

    Істина й дескрипції

    Расселл вважав, що сутність філософського пізнання полягає не в проясненні філософської термінології, а в систематичному дослідженні навколишнього світу. Логічний аналіз може сприяти філософському пізнанню тільки тоді, коли він спирається на науково обґрунтовану онтологію, з якою мусять бути узгоджені мовні засоби аналізу. Звідси виникає проблема побудови «логічно досконалої мови». Згідно з теорією дескрипцій Рассела, для побудови логічно досконалої мови треба переформулювати твердження природної мови таким чином, щоб усунути посилання на сумнівні сутності, уникаючи як суперечливих описів на зразок «круглий квадрат», так і фіктивних дескрипцій («Гамлет», «крилатий кінь» і т. ін.). Тоді вимога істинності висловлювання буде еквівалентною вимозі відповідності висловлювання до дійсності. Таке бачення взаємовідносин між логікою та онтологією базується на припущенні про дискретну «атомарну» структуру світу ().

    Онтологія

    Расселова онтологія раннього періоду містить, однак, крім індивідів, деякі абстрактні сутності — властивості, відношення та висловлювання (propositions). У 1914 Расселл відкидає онтологічний статус абстрактних сутностей і стверджує, що лише індивіди можуть бути носіями власних імен і суб'єктами логічно досконалих суджень. Згідно з концепцією цього періоду, атомарні онтологічні факти утворюються з властивостей та відношень індивідів, а висловлювання та пропозиційні функції лише виконують функцію мовних виразів. При цьому в ролі індивідів виступають події, а звичайні фізичні об'єкти — які ми звикли вважати носіями власних імен — розглядаються як комплекси «співприсутніх» (compresent) подій. У 1940 Расселл ще раз змінює свою онтологію. Після цього перегляду єдиними базовими елементами світу стають прості якості, що мають характер індивідів і водночас універсалій, доступних для прямого сприйняття («знання через безпосереднє знайомство»). Як фізичні об'єкти, так і події аналізуються в термінах цих простих якостей.

    Епістемологія

    Доктрина «знання через безпосереднє знайомство» (knowledge by acquaintance) займає центральне місце в епістемології Рассела. Згідно з цією доктриною, є два види знань: знання речей і знання істин. Знання речей, своєю чергою, поділяється на два різновиди: безпосереднє і таке, що базується на знанні істин. Безпосереднє знання, чи знання через безпосереднє знайомство, полягає у прямому відношенні між індивідуальним розумом та чимось відмінним від нього. Доктрина безпосереднього знання пов'язана у Расселла з емпіристичною теорією «чуттєвих даних» (sense-data), але, безсумнівно, має й самостійне значення як версія арістотелівської епістемології прямого знання.

    Суспільні погляди

    Суспільно-політичні погляди Расселла мають ліберальний, антифашистський і антикомуністичний характер. Його першою книгою була «Німецька соціал-демократія» (1896; російський переклад 1906). У питанні про відносини між людиною і державними інституціями Расселл виходив із принципу поєднання максимуму свободи з мінімумом сили. Виступав за створення на демократичних засадах , повноваження якого становило б вирішення міждержавних конфліктів.

    Спочатку Расселл із симпатією поставився до «соціального експерименту» в Росії, але, відвідавши країну в 1920 році й зустрівшись із Леніним, він розчарувався в побаченому на місці. Ленін справив на нього враження зелота, повністю поглинутого революційними перетвореннями. Расселл негативно ставився до Сталіна й сталінізму, а марксизм називав догматичною системою.

    У 1955 році Б. Расселл підготував текст антивоєнного «Маніфесту Ейнштейна-Рассела», проголошення якого поклало початок Пагвоському рухові вчених (англ. Pugwash Conferences on Science and World Affairs) — об'єднанню науковців, які виступають за мир, роззброєння та міжнародну безпеку, запобігання світової термоядерної війни та наукову співпрацю. З цього часу Расселл повністю присвячує себе політиці та її дослідженню.

    У листопаді 1957 року Расселл звернувся з відкритим листом до лідерів двох країн — СРСР (М. Хрущов) та США (Д. Ейзенхауер) із закликом щодо запобігання подальшого поширення ядерної зброї. Основним його прагненням було переконати обох політиків у тому, що їхні спільні інтереси й інтереси їх держав набагато важливіші за розбіжності. Першим на заклик цей публічно відгукнувся М. Хрущов (21.12.1957), невдовзі (8.02.1958) — держсекретар США Дж. Даллес. Згодом Расселл висував ідею створення Комітету з примирення — міжнародного органу, який займався б вирішенням питань, пов'язаних з конфліктними ситуаціями і територіальними суперечностями. Ця ідея була розвинена у його працях «Здоровий глузд і ядерна війна» (1959), «Мудрість Заходу» (1960) «Чи є в людини майбутнє?» (1961).

    Пропонуючи конкретну антиядерну програму, Расселл наголошував, що і Заходу, і Сходу необхідно зробити все для попередження будь-яких воєн, докорінно переглянути наявні підходи до зовнішньої політики. Расселл заснував благодійну організацію «Фонду миру Бертрана Рассела». Не залишалися поза увагою науковця й ключові зовнішньополітичні події XX ст. — розміщення на Британських островах американських ракетних сил (1958), події в Угорщині (1956), спорудження Берлінської стіни (1961), Карибська криза (1962), війна у В'єтнамі, події у Чехословаччині (1968) тощо.

    Як зазначає український дослідник Ю. Шайгородський, життя англійського науковця та громадського діяча Б. Расселла — це майже вікова історія Європи. Народившись у період розквіту Британської імперії, він став свідком двох страшних світових війн XX ст., революцій, розпаду колоніальної системи і дожив до ядерної епохи. Останні роки життя Р. провів у Вельсі разом з дружиною й онуками. Майже до самої смерті 98-річний вчений залишався енергійним і діяльним.

    Твори

    • англ. The Problems of Philosophy 1912; Проблеми філософії [ 17 червня 2019 у Wayback Machine.](англ.) на проєкті Гутенберг
    • Містицизм і логіка англ. Mysticism and Logic, Holt & Co, 1918;
    • Introduction to Mathematical Philosophy, Macmillan, 1918
    • The Practice and Theory of Bolshevism. — London: Allen & Unwin, 1920. — 188 p. / Практика і теорія.
    • The Analysis of Mind, Macmillan, 1921;
    • The Analysis of Matter, Routledge & Kegan Paul, 1927;
    • Freedom and Organization, George Allen & Unwin, 1934;
    • A History of Western Philosophy, George Allen & Unwin, 1945; Переклад — Расселл Бертран. Історія західної філософії. К., 1995.
    • Human Khowledge, George Allen & Unwin, 1948.
    • «Чому я не християнин»

    Українські переклади

    • Бертран Рассел. Історія західної філософії [ 26 квітня 2013 у Wayback Machine.]. Київ, 1995.
    • Бертран Рассел. Мистецтво філософствування. Лекція 1. Мистецтво раціонального припущення [ 22 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Актуальні проблеми духовності. — Вип. 18. — Кривий Ріг, 2017.

    Див. також

    Примітки

    1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118604287 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    3. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
      d:Track:Q547473
    4. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
      d:Track:Q17565097d:Track:Q5145336d:Track:Q34217d:Track:Q217595
    5. Рассел Бертран // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
      d:Track:Q649d:Track:Q17378135
    6. The Guardian — UK: GMG, 1970. — ed. size: 161152 — ISSN 0261-3077
      d:Track:Q11148d:Track:Q2665980d:Track:Q145
    7. Czech National Authority Database
      d:Track:Q13550863
    8. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    9. Kindred Britain
      d:Track:Q75653886
    10. Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 934.
      d:Track:Q47119734d:Track:Q18328141d:Track:Q47119724d:Track:Q47119715
    11. Lundy D. R. The Peerage
      d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
    12. BeWeB
      d:Track:Q77541206
    13. . Архів оригіналу за 7 жовтня 2010. Процитовано 8 жовтня 2010.
    14. [1] [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
    15. Bertrand Russell (1998). . Psychology Press. с. 38. ISBN . Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 27 березня 2016.
    16. Bertrand Russell (2012). . Taylor \& Francis. ISBN . Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 27 березня 2016.
    17. . Нобелівська премія з літератури. 1950. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 27 березня 2016.
    18. Lenz, John R. . Архів оригіналу (PDF) за 14 травня 2011. Процитовано 27 жовтня 2007.
    19. Альфред Норт Вайтгед
    20. Шайгородський Ю. Рассел Бертран / Ю. Шайгородський // Історія політичної думки: навч. енцикл. словник-довідник для студентів вищих навч. закл / за ред Н. М. Хоми. — Львів: Новий Світ-2000, 2014. — С. 551—552.
    21. Шайгородський Ю. Рассел Бертран / Ю. Шайгородський // Історія політичної думки: навч. енцикл. словник-довідник для студентів вищих навч. закл / за ред Н. М. Хоми. — Львів: Новий Світ-2000, 2014. — С. 552.

    Джерела

    • Товариство Бертрана Рассела [ 28 травня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
    • Шайгородський Ю. Рассел Бертран / Ю. Шайгородський // Історія політичної думки: навч. енцикл. словник-довідник для студентів вищих навч. закл / за ред Н. М. Хоми. — Львів: Новий Світ-2000, 2014. — С. 551—552.
    • Бертран Рассел [ 15 вересня 2014 у Wayback Machine.]

    Література

    • Дем'яненко Б. Рассел Бертран Артур Вільям // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 624. — .
    • Расселл, Бертран // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 538. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .

    Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Bertrand Russell angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Bertra n A rtur Vi lyam Ra ssell angl Bertrand Arthur William Russell 18 travnya 1872 Uels 2 lyutogo 1970 en Uels britanskij filosof logik matematik gromadskij diyach Osnovopolozhnik anglijskogo neorealizmu ta neopozitivizmu zasnovnik suchasnoyi filosofiyi logichnogo analizu Z metoyu obgruntuvannya matematiki zasnuvav logiko filosofsku programu logicizmu najpovnishe vtilenu u fundamentalnij tritomnij praci Principia Mathematica Osnovi matematiki napisana u spivavtorstvi z A Vajtgedom Odin iz iniciatoriv Pagvoskogo ruhu Lavreat Nobelivskoyi premiyi z literaturi za 1950 z formulyuvannyam yak viznannya riznomanitnih j vazhlivih tvoriv v yakih vin vidstoyuvav gumanni ideali j svobodu dumki Bertran Rassellangl Bertrand Arthur William RussellZahidna filosofiyaBertran Rasel u 1957 rociNarodzhennya 18 travnya 1872 1872 05 18 1 2 d d Monmutshir Uels Spoluchene Korolivstvo 4 Smert 2 lyutogo 1970 1970 02 02 5 2 97 rokiv d d Gvinet Uels Velika Britaniya 4 abo d Gvinet Uels Velika Britaniya 4 grip 6 Gromadyanstvo piddanstvo Velika Britaniya Spoluchene KorolivstvoZnannya mov anglijska 2 7 8 Im ya pri narodzhenni angl Bertrand Arthur William RussellDiyalnist matematik social critic eseyist logik epistemolog filosof movi politichnij aktivist metaphysician filosof analitik avtobiograf vikladach universitetu pismennik naukovoyi fantastiki filosof nauki politik antivoyennij aktivist zhurnalist pismennikVikladav Kalifornijskij universitet v Los Andzhelesi Garvardskij universitet Chikazkij universitet i Londonska shkola ekonomiki ta politichnih naukChlen Londonske korolivske tovaristvoShkola Tradiciya analitichna filosofiyaOsnovni interesi etika epistemologiya logika matematika filosofiya movi filosofiya nauki religiyaVplinuv Lyudvig Vitgenshtajn Eyer Rudolf Karnap Kurt Gedel Popper Kvajn Chomski Dzhon Ostin Saul Kripke Moric Shlik Alfred Tarskij Donald Devidson Artur Eddington Alan Tyuring Arendt Garet Evans Alma mater Kembridzhskij universitet i Triniti koledzh Kembridzh Literaturnij napryam analitichna filosofiya Vilnodumstvo i zahidna filosofiyaZaznav vplivu Evklid Platon Lejbnic Yum Dzhordzh Mur Dzhon Styuart Mill Frege Lyudvig Vitgenshtajn Vajtged Tomas Pejn Peano Vchiteli dVidomi studenti dViznachnij tvir d d Problemi filosofiyi d d d d d d d d d Principia Mathematica d i dIstorichnij period Filosofiya XX stolittyaTitul graf d Posada chlen Palati lordiv d Partiya Lejboristska partiya i Liberalna partiya 1922 Konfesiya agnosticizmBatko d 4 9 Mati d 9 Brati sestri dU shlyubi z d 4 9 d 10 4 d 9 i d 9 Diti d 9 d 9 d 9 11 i d 11 9 AvtografNagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d premiya Kalinga YuNESKO 1957 medal de Morgana 1932 Medal Silvestra 1934 Yerusalimska premiya 1963 Bertran Rassell u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rassell ZhittyepisCej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2016 Chotiririchnij Bertran Rassel Bertran Rassel narodivsya v sim yi Dzhona Rassela vikonta Emberli i Ketrin Stenli Cej starovinnij aristokratichnij rid buv vidomij u politichnomu zhitti krayini pochinayuchi z XVI stolittya Najvidomishim predstavnikom rodu buv didus Dzhon Rassel vin ocholyuvav uryad z 1846 do 1852 roku ta z 1865 do 1866 roku Uzhe v chotiri roki stav sirotoyu Pislya smerti oboh batkiv Bertrana i dvoh jogo starshih brativ vzyala pid svoyu opiku yihnya babusya grafinya Rassel yaka dotrimuvalas poglyadiv Lyubiv provoditi chas za chitannyam knig iz velikoyi biblioteki zibranoyu she didusem v mayetku Ditinstvo Rassela bulo duzhe samotnim i vin chasto serjozno zadumuvavsya pro samogubstvo U svoyij avtobiografiyi vin pishe pro te sho jogo najbilshimi zacikavlennyami buli religiya i matematika i sho yedine bazhannya yake vtrimalo jogo vid samogubstva bulo vivchiti bilshe matematiki Vin navchavsya vdoma z kilkoma repetitorami U vici odinadcyati rokiv jogo brat Frenk poznajomiv jogo z robotami Evklida yaki perevernuli jogo zhittya U grudni 1889 r Bertran vstupiv v Triniti koledzh de pislya drugogo roku navchannya za propoziciyeyu Alfred Nort Vajtged britanskogo matematika logika filosofa ta pedagoga yakij razom z Bertranom Rasselom napisav fundamentalnu pracyu yaka stala bazovoyu dlya rozvitku takih napryamkiv filosofiyi yak logicizm ta teoriya tipiv buv obranij chlenom diskusijnogo tovaristva Navchavsya i nadali vikladav u Kembridzhskomu universiteti Rassela neodnorazovo zaproshuvali dlya vikladannya v universitetah inshih krayin peredusim SShA 1908 stav chlenom Fabianskogo tovaristva yake vidigralo viznachnu rol u poshirenni idej social demokratiyi u Britaniyi 1914 1965 chlen lejboristskoyi partiyi Vijshov iz lav lejboristiv protestuyuchi proti yihnoyi politiki shodo intervenciyi SShA do V yetnamu Pid chas navchannya v universiteti perebuvav pid vplivom absolyutnogo idealizmu britanskoyi versiyi neogegelyanstva ale piznishe razom iz svoyim kolegoyu Dzh E Murom stav protivnikom idealistichnoyi metafiziki poklavshi pochatok tradiciyi analitichnoyi filosofiyi Filosofski poglyadiFilosofska evolyuciya Rassella perehid vid platonizmu i logocentrizmu do g yumivskogo konvencionalizmu ta aristotelivskogo esencializmu Na pochatku XX storichchya razom iz Dzh Murom Rassell vistupiv iz kritikoyu z realistichnih pozicij Nadali neodnorazovo zminyuvav svoyi filosofski poglyadi zalishayuchis odnak poslidovnim pribichnikom analitichnogo metodu Za Rassellom filosofiya ne zvoditsya do analizu budennoyi movi yak vvazhayut poslidovniki filosofiyi movnogo analizu i yiyi rol ne obmezhuyetsya funkciyeyu zagalnogo metodu rozv yazannya praktichnih problem na chomu napolyagayut pribichniki pragmatizmu Rassell obstoyuvav filosofske ponyattya korespondentnoyi istini yak vidpovidnosti faktam yaki yak taki znachnoyu miroyu ne piddayutsya lyudskomu kontrolyu Na jogo dumku ob yektivne ponyattya istini vprovadzhuye neobhidnij element strimanosti lyudini shodo universumu i tim sluzhit protivagoyu pragmatistskomu otruyennyu vladoyu Istina j deskripciyi Rassell vvazhav sho sutnist filosofskogo piznannya polyagaye ne v proyasnenni filosofskoyi terminologiyi a v sistematichnomu doslidzhenni navkolishnogo svitu Logichnij analiz mozhe spriyati filosofskomu piznannyu tilki todi koli vin spirayetsya na naukovo obgruntovanu ontologiyu z yakoyu musyat buti uzgodzheni movni zasobi analizu Zvidsi vinikaye problema pobudovi logichno doskonaloyi movi Zgidno z teoriyeyu deskripcij Rassela dlya pobudovi logichno doskonaloyi movi treba pereformulyuvati tverdzhennya prirodnoyi movi takim chinom shob usunuti posilannya na sumnivni sutnosti unikayuchi yak superechlivih opisiv na zrazok kruglij kvadrat tak i fiktivnih deskripcij Gamlet krilatij kin i t in Todi vimoga istinnosti vislovlyuvannya bude ekvivalentnoyu vimozi vidpovidnosti vislovlyuvannya do dijsnosti Take bachennya vzayemovidnosin mizh logikoyu ta ontologiyeyu bazuyetsya na pripushenni pro diskretnu atomarnu strukturu svitu Ontologiya Rasselova ontologiya rannogo periodu mistit odnak krim individiv deyaki abstraktni sutnosti vlastivosti vidnoshennya ta vislovlyuvannya propositions U 1914 Rassell vidkidaye ontologichnij status abstraktnih sutnostej i stverdzhuye sho lishe individi mozhut buti nosiyami vlasnih imen i sub yektami logichno doskonalih sudzhen Zgidno z koncepciyeyu cogo periodu atomarni ontologichni fakti utvoryuyutsya z vlastivostej ta vidnoshen individiv a vislovlyuvannya ta propozicijni funkciyi lishe vikonuyut funkciyu movnih viraziv Pri comu v roli individiv vistupayut podiyi a zvichajni fizichni ob yekti yaki mi zvikli vvazhati nosiyami vlasnih imen rozglyadayutsya yak kompleksi spivprisutnih compresent podij U 1940 Rassell she raz zminyuye svoyu ontologiyu Pislya cogo pereglyadu yedinimi bazovimi elementami svitu stayut prosti yakosti sho mayut harakter individiv i vodnochas universalij dostupnih dlya pryamogo sprijnyattya znannya cherez bezposerednye znajomstvo Yak fizichni ob yekti tak i podiyi analizuyutsya v terminah cih prostih yakostej Epistemologiya Doktrina znannya cherez bezposerednye znajomstvo knowledge by acquaintance zajmaye centralne misce v epistemologiyi Rassela Zgidno z ciyeyu doktrinoyu ye dva vidi znan znannya rechej i znannya istin Znannya rechej svoyeyu chergoyu podilyayetsya na dva riznovidi bezposerednye i take sho bazuyetsya na znanni istin Bezposerednye znannya chi znannya cherez bezposerednye znajomstvo polyagaye u pryamomu vidnoshenni mizh individualnim rozumom ta chimos vidminnim vid nogo Doktrina bezposerednogo znannya pov yazana u Rassella z empiristichnoyu teoriyeyu chuttyevih danih sense data ale bezsumnivno maye j samostijne znachennya yak versiya aristotelivskoyi epistemologiyi pryamogo znannya Suspilni poglyadiSuspilno politichni poglyadi Rassella mayut liberalnij antifashistskij i antikomunistichnij harakter Jogo pershoyu knigoyu bula Nimecka social demokratiya 1896 rosijskij pereklad 1906 U pitanni pro vidnosini mizh lyudinoyu i derzhavnimi instituciyami Rassell vihodiv iz principu poyednannya maksimumu svobodi z minimumom sili Vistupav za stvorennya na demokratichnih zasadah povnovazhennya yakogo stanovilo b virishennya mizhderzhavnih konfliktiv Spochatku Rassell iz simpatiyeyu postavivsya do socialnogo eksperimentu v Rosiyi ale vidvidavshi krayinu v 1920 roci j zustrivshis iz Leninim vin rozcharuvavsya v pobachenomu na misci Lenin spraviv na nogo vrazhennya zelota povnistyu poglinutogo revolyucijnimi peretvorennyami Rassell negativno stavivsya do Stalina j stalinizmu a marksizm nazivav dogmatichnoyu sistemoyu U 1955 roci B Rassell pidgotuvav tekst antivoyennogo Manifestu Ejnshtejna Rassela progoloshennya yakogo poklalo pochatok Pagvoskomu ruhovi vchenih angl Pugwash Conferences on Science and World Affairs ob yednannyu naukovciv yaki vistupayut za mir rozzbroyennya ta mizhnarodnu bezpeku zapobigannya svitovoyi termoyadernoyi vijni ta naukovu spivpracyu Z cogo chasu Rassell povnistyu prisvyachuye sebe politici ta yiyi doslidzhennyu U listopadi 1957 roku Rassell zvernuvsya z vidkritim listom do lideriv dvoh krayin SRSR M Hrushov ta SShA D Ejzenhauer iz zaklikom shodo zapobigannya podalshogo poshirennya yadernoyi zbroyi Osnovnim jogo pragnennyam bulo perekonati oboh politikiv u tomu sho yihni spilni interesi j interesi yih derzhav nabagato vazhlivishi za rozbizhnosti Pershim na zaklik cej publichno vidguknuvsya M Hrushov 21 12 1957 nevdovzi 8 02 1958 derzhsekretar SShA Dzh Dalles Zgodom Rassell visuvav ideyu stvorennya Komitetu z primirennya mizhnarodnogo organu yakij zajmavsya b virishennyam pitan pov yazanih z konfliktnimi situaciyami i teritorialnimi superechnostyami Cya ideya bula rozvinena u jogo pracyah Zdorovij gluzd i yaderna vijna 1959 Mudrist Zahodu 1960 Chi ye v lyudini majbutnye 1961 Proponuyuchi konkretnu antiyadernu programu Rassell nagoloshuvav sho i Zahodu i Shodu neobhidno zrobiti vse dlya poperedzhennya bud yakih voyen dokorinno pereglyanuti nayavni pidhodi do zovnishnoyi politiki Rassell zasnuvav blagodijnu organizaciyu Fondu miru Bertrana Rassela Ne zalishalisya poza uvagoyu naukovcya j klyuchovi zovnishnopolitichni podiyi XX st rozmishennya na Britanskih ostrovah amerikanskih raketnih sil 1958 podiyi v Ugorshini 1956 sporudzhennya Berlinskoyi stini 1961 Karibska kriza 1962 vijna u V yetnami podiyi u Chehoslovachchini 1968 tosho Yak zaznachaye ukrayinskij doslidnik Yu Shajgorodskij zhittya anglijskogo naukovcya ta gromadskogo diyacha B Rassella ce majzhe vikova istoriya Yevropi Narodivshis u period rozkvitu Britanskoyi imperiyi vin stav svidkom dvoh strashnih svitovih vijn XX st revolyucij rozpadu kolonialnoyi sistemi i dozhiv do yadernoyi epohi Ostanni roki zhittya R proviv u Velsi razom z druzhinoyu j onukami Majzhe do samoyi smerti 98 richnij vchenij zalishavsya energijnim i diyalnim Tvoriangl The Problems of Philosophy 1912 Problemi filosofiyi 17 chervnya 2019 u Wayback Machine angl na proyekti Gutenberg Misticizm i logika angl Mysticism and Logic Holt amp Co 1918 Introduction to Mathematical Philosophy Macmillan 1918 The Practice and Theory of Bolshevism London Allen amp Unwin 1920 188 p Praktika i teoriya The Analysis of Mind Macmillan 1921 The Analysis of Matter Routledge amp Kegan Paul 1927 Freedom and Organization George Allen amp Unwin 1934 A History of Western Philosophy George Allen amp Unwin 1945 Pereklad Rassell Bertran Istoriya zahidnoyi filosofiyi K 1995 Human Khowledge George Allen amp Unwin 1948 Chomu ya ne hristiyanin Ukrayinski perekladiBertran Rassel Istoriya zahidnoyi filosofiyi 26 kvitnya 2013 u Wayback Machine Kiyiv 1995 Bertran Rassel Mistectvo filosofstvuvannya Lekciya 1 Mistectvo racionalnogo pripushennya 22 grudnya 2018 u Wayback Machine Aktualni problemi duhovnosti Vip 18 Krivij Rig 2017 Div takozhPozitivizm Analitichna filosofiya Paradoks Rassela Chajnik Rassela Krasa matematiki SayentizmPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118604287 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Rassel Bertran Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 The Guardian UK GMG 1970 ed size 161152 ISSN 0261 3077 d Track Q11148d Track Q2665980d Track Q145 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 Kindred Britain d Track Q75653886 Blain V Grundy I Clements P The Feminist Companion to Literature in English Women Writers from the Middle Ages to the Present 1990 P 934 d Track Q47119734d Track Q18328141d Track Q47119724d Track Q47119715 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 BeWeB d Track Q77541206 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2010 Procitovano 8 zhovtnya 2010 1 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Bertrand Russell 1998 Psychology Press s 38 ISBN 9780415189859 Arhiv originalu za 3 chervnya 2016 Procitovano 27 bereznya 2016 Bertrand Russell 2012 Taylor amp Francis ISBN 9781136754609 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2016 Procitovano 27 bereznya 2016 Nobelivska premiya z literaturi 1950 Arhiv originalu za 2 lipnya 2017 Procitovano 27 bereznya 2016 Lenz John R Arhiv originalu PDF za 14 travnya 2011 Procitovano 27 zhovtnya 2007 Alfred Nort Vajtged Shajgorodskij Yu Rassel Bertran Yu Shajgorodskij Istoriya politichnoyi dumki navch encikl slovnik dovidnik dlya studentiv vishih navch zakl za red N M Homi Lviv Novij Svit 2000 2014 S 551 552 Shajgorodskij Yu Rassel Bertran Yu Shajgorodskij Istoriya politichnoyi dumki navch encikl slovnik dovidnik dlya studentiv vishih navch zakl za red N M Homi Lviv Novij Svit 2000 2014 S 552 DzherelaTovaristvo Bertrana Rassela 28 travnya 2007 u Wayback Machine angl Shajgorodskij Yu Rassel Bertran Yu Shajgorodskij Istoriya politichnoyi dumki navch encikl slovnik dovidnik dlya studentiv vishih navch zakl za red N M Homi Lviv Novij Svit 2000 2014 S 551 552 Bertran Rassel 15 veresnya 2014 u Wayback Machine LiteraturaDem yanenko B Rassel Bertran Artur Vilyam Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 624 ISBN 978 966 611 818 2 Rassell Bertran Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 538 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaRassell B 27 sichnya 2021 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 239 ISBN 966 7492 05 2

    Дата публікації:
    Топ