Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Томас Пейн | ||||
|---|---|---|---|---|
| Thomas Paine | ||||
 Томас Пейн | ||||
| Ім'я при народженні | Томас Пейн | |||
| Народився | 29 січня (9 лютого) 1737 Тетфорд, Англія | |||
| Помер | 8 червня 1809 (72 роки) Нью-Йорк, США | |||
| Поховання | Нью-Рошелл | |||
| Громадянство |  США | |||
| Національність | англієць | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Alma mater | d | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Роки активності | до 1809 | |||
| Напрямок | просвітництво | |||
| Жанр | памфлет | |||
| Magnum opus | Здоровий глузд (1776) | |||
| Членство | Американське філософське товариство і d | |||
| Конфесія | деїзм | |||
| У шлюбі з | d і d | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Томас Пейн у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
То́мас Пейн (англ. Thomas Paine) (29 січня (9 лютого) 1737—8 червня 1809) — письменник і політичний філософ. Народився в Англії, переїхав до Америки у листопаді 1774 року. На початку 1776 року видав памфлет «Здоровий глузд», який заохотив багатьох американців підтримати війну за незалежність. Під час війни його памфлет «Американська криза» сприяв підтримці революції та надихав вояків Континентальної армії.
Життєпис
Виходець із бідної фермерської англійської сім'ї, 1774 року залишив Англію і прибув до Філадельфії, де розпочав активну діяльність. У 1775 році став редактором «Пенсільванського журналу». Його статті приваблювали сміливими та оригінальними ідеями, а публікації, спрямовані проти работоргівлі, викликали інтерес філософа Бенджаміна Раша. Пейн брав активну участь в американській боротьбі за незалежність від Англії та як публіцист-пропагандист ідей незалежності й безпосередньо як доброволець революційної армії.
У різко викривальному памфлеті «Здоровий глузд» рішуче виступив проти влади англійського короля Георга ІІІ, назвавши його «коронованим розбійником». У памфлеті Пейн доводить закономірність набуття незалежності колоніями і необхідність війни проти Англії, позаяк Англія силою утримує колонії в рабстві, колоністи мають право на насилля відповісти насиллям і шляхом революційної війни за незалежність знищити владу англійської корони. У період перебування в лавах республіканської армії Томас Пейн написав ряд прокламацій під назвою «Американська криза», в яких енергійно закликав американський народ до боротьби за незалежність. «Американська криза» відіграла велику роль у піднесенні морального духу бійців американської армії.
Статті Пейна надихали повстанців, вселяли віру в перемогу в боротьбі за незалежність їх батьківщини. У його статтях вперше з'явилася назва нової держави — «Сполучені Штати Америки». Ці статті передруковували інші газети, які агітували за незалежність. Всіляко сприяв цьому головнокомандувач американської армії Джордж Вашингтон.
У 1781 році Пейн брав участь у складі делегації, що вела переговори від імені повсталих колоній, з урядом Франції про надання допомоги в боротьбі проти Англії. За службу країні отримав від штату Нью-Йорк будинок неподалік від , а конгрес США і штат Пенсільванія за заслуги перед революцією надали йому грошову допомогу. Пейн працював у науці, брав участь у політичному житті США. Навесні 1787 року переїхав до Парижа для реалізації власного проекту будівництва моста. Але цього зробити не вдалося, і він прибув до Англії, де 1790 року міст за його проектом збудували. Пейн продовжував спостерігати за подіями у США та Франції. 1791 року він опублікував памфлет «Права людини», в якому дав оцінку французької революції 1789—1790 рр. Він писав про наступні революції, засуджував монархію як тиранію, стверджував, що монархія і аристократія скоро зійдуть в могилу, — виступав за республіканський устрій. У червні 1791 року видав у Парижі газету «Республіканець», був серед тих революційних діячів, які очолили рух за республіку у Франції.
12 вересня 1792 року Пейн вирушив до Франції, де його обрали до Конвенту. Памфлети й критичні твори американця обурили англійську владу. 18 грудня 1792 англійський суд звинуватив Пейна у змові проти англійської монархії та оголосив його поза законом.
У Франції Пейн мав славу мужнього борця та мученика за свободу і рівність. У серпні 1792 року одержав французьке громадянство. А 21 вересня у Конвенті Пейн разом з усіма депутатами вітав проголошення Франції республікою. У жовтні його призначили членом комітету з розробки нової конституції Франції. Пейн виступив проти смертної кари Людовику XVI, але більшість Конвенту ухвалила рішення про засудження його до страти.
Пейн не підтримував терор якобінців. 28 грудня 1793 року Конвент прийняв декрет, за яким «жоден іноземець не міг бути представником французького народу». Пейна було заарештовано. Його тюремне ув'язнення тривало понад десять місяців і тільки випадковість врятувала його від гільйотини. Пейна звільнили завдяки зусиллям американського посла Монро.
Роки, які провів Пейн у Франції, були заповнені енергійною діяльністю. Він опублікував праці: «Роздуми про первісні держави», «Аграрна справедливість», «Занепад і крах англійської фінансової системи» та інші.
1801 року президентом США став друг Пейна Джефферсон і письменник відплив до Балтімора, де опублікував вісім листів «До громадян Сполучених Штатів», у яких підтримував Джефферсона, відстоював демократичні інститути. Помер 8 червня 1809 у Нью-Йорку.
Політично-філософські погляди
Учення Пейна про суспільство і державу викладено в його працях «Здоровий глузд», «Права людини», «Аграрна справедливість», де проаналізовано події, очевидцем і учасником яких був автор. Головна тема цих творів — суспільство і держава, їх походження, функції, взаємовідносини. Пейн розумів, що суспільство і держава — два поняття, не тотожні одне одному, що це — «речі не тільки різні, а й різного походження». Між суспільством і державою є істотна відмінність, оскільки перше передує другому. Перше — причина, друге — наслідок. У «Здоровому глузді» Пейн пояснює виникнення суспільства тим, що людині важко жити одній, — беручи до уваги як магістральні умови її існування, так і особливості її психіки. «Сила однієї людини настільки не відповідає її потребам… що вона скоро буде змушена шукати допомоги і полегшення в іншої, котра, в своєю чергою, відчуває потребу в тому ж самому». Цю думку автор неодноразово повторює у своїх працях.
Пейн дійшов висновку, що саме необхідність спільної праці змусила людей згуртуватись у суспільство: «Суспільство створюють наші потреби, а уряд — наші пороки… Суспільство у будь-якому своєму стані є благо, а в гіршому випадку — злом нестерним». Визнаючи об'єктивний характер законів розвитку природи і суспільства, Пейн не розумів специфічних відмінностей між останніми. Перебуваючи під владою механістичного світогляду, він ототожнював їх, вважаючи закони суспільства законами природи. Пейн захищав єдність людського роду, рівність людей, бачив, що в суспільстві є бідні і багаті. «Життя індіанця, — це постійне свято, порівняно з життям європейського бідняка. Отже, цивілізація призвела до двоякого результату: зробила одну частину суспільства багатшою, а другу — злиденнішою, ніж вони були б, за- лишившись у природному стані».
Філософ обстоював революційно-демократичне розуміння громадянського договору. «Самі індивіди, кожний згідно зі своїм особистим і суверенним правом, вступає у договір один з одним для утворення уряду; і це єдиний спосіб, яким мають право утворюватись уряди, і єдина основа, на котрій вони вправі існувати». За Пейном, існують три джерела влади: марновірство, сила, загальні інтереси суспільства і загальні права людини. Ці джерела уособлюють: панування духовенства, панування завойовників і панування розуму. Останнє і є республіка. На думку Пейна, «Конституція — реальна річ, вона існує не тільки в уяві, а й у дійсності. Конституція передує державі; держава — це лише породження Конституції. Конституція певної країни є акт не уряду, а народу, який утворює його (уряд)». На принципах Конституції повинні базуватися державна влада, її структура і повноваження; спосіб обрання і тривалість існування парламентів або інших органів, як би їх не називали", словом, усе, що стосується організації громадянського управління і законів, якими вона буде пов'язана. Він писав про поділ влади на виконавчу, законодавчу і судову, про республіку і монархію. В основі його політичного світогляду лежало демократичне тлумачення доктрини природного права, котру він використав для теоретичного обґрунтування права пригноблених на повстання, на збройний опір тиранії. «Народ, — писав Пейн, — в усі часи має властиве йому невід'ємне право знищувати будь-яку форму уряду, котру він вважає невідповідною».
Був противником політики розпалювання війн: «Війна є їх [урядів] ремеслом, грабування і прибутки — їх метою. Якщо така влада продовжує існувати, мир не може бути гарантований ні на один день». Пейн суворо засуджував експлуатацію, характеризував приватну власність як суспільне зло, основу суспільної нерівності. Він писав, що «приватна власність у багатьох випадках є результатом недоплати працівникам, котрі її виробили; внаслідок цього в стародавні часи працівники втратили власність, а підприємці набули владу». Пейн негативно ставився до релігійних догматів. У спеціальній праці «Вік розуму» він піддав гострій критиці Святе Письмо. Ця робота Пейна була названа «Біблією для невіруючих». Загалом, Пейн був представником найрадикальніших демократичних кіл серед борців за незалежність Сполучених Штатів Америки. Його вчення про суспільство і державу було прогресивне, оскільки стверджувало право народу знищувати антинародні режими і встановлювати владу, що відповідатиме народним цілям і потребам.
Твори
Переклади українською
- Пейн Т. Права людини. — Львів: Літопис, 2000. — 255 с.
Див. також
Джерела
- Безродний Є. Ф., Уткін О. І. Історія політичних вчень: Навчальний посібник. — Київ: ВД «Професіонал», 2006. — С. 189—193
- Томас Пейн. Здоровий глузд [ 5 січня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- М. Кармазіна. Пейн Томас // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.547
- Пейн, Томас // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 473. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Пейн [ 3 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — С. 468. — .
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Tomas PejnThomas PaineTomas PejnIm ya pri narodzhenni Tomas PejnNarodivsya 29 sichnya 9 lyutogo 1737 1737 02 09 Tetford AngliyaPomer 8 chervnya 1809 1809 06 08 72 roki Nyu Jork SShAPohovannya Nyu RoshellGromadyanstvo SShANacionalnist angliyecDiyalnist prozayikAlma mater dMova tvoriv anglijskaRoki aktivnosti do 1809Napryamok prosvitnictvoZhanr pamfletMagnum opus Zdorovij gluzd 1776 Chlenstvo Amerikanske filosofske tovaristvo i dKonfesiya deyizmU shlyubi z d i dAvtograf Tomas Pejn u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pejn To mas Pejn angl Thomas Paine 29 sichnya 9 lyutogo 1737 17370209 8 chervnya 1809 pismennik i politichnij filosof Narodivsya v Angliyi pereyihav do Ameriki u listopadi 1774 roku Na pochatku 1776 roku vidav pamflet Zdorovij gluzd yakij zaohotiv bagatoh amerikanciv pidtrimati vijnu za nezalezhnist Pid chas vijni jogo pamflet Amerikanska kriza spriyav pidtrimci revolyuciyi ta nadihav voyakiv Kontinentalnoyi armiyi ZhittyepisVihodec iz bidnoyi fermerskoyi anglijskoyi sim yi 1774 roku zalishiv Angliyu i pribuv do Filadelfiyi de rozpochav aktivnu diyalnist U 1775 roci stav redaktorom Pensilvanskogo zhurnalu Jogo statti privablyuvali smilivimi ta originalnimi ideyami a publikaciyi spryamovani proti rabotorgivli viklikali interes filosofa Bendzhamina Rasha Pejn brav aktivnu uchast v amerikanskij borotbi za nezalezhnist vid Angliyi ta yak publicist propagandist idej nezalezhnosti j bezposeredno yak dobrovolec revolyucijnoyi armiyi U rizko vikrivalnomu pamfleti Zdorovij gluzd rishuche vistupiv proti vladi anglijskogo korolya Georga III nazvavshi jogo koronovanim rozbijnikom U pamfleti Pejn dovodit zakonomirnist nabuttya nezalezhnosti koloniyami i neobhidnist vijni proti Angliyi pozayak Angliya siloyu utrimuye koloniyi v rabstvi kolonisti mayut pravo na nasillya vidpovisti nasillyam i shlyahom revolyucijnoyi vijni za nezalezhnist znishiti vladu anglijskoyi koroni U period perebuvannya v lavah respublikanskoyi armiyi Tomas Pejn napisav ryad proklamacij pid nazvoyu Amerikanska kriza v yakih energijno zaklikav amerikanskij narod do borotbi za nezalezhnist Amerikanska kriza vidigrala veliku rol u pidnesenni moralnogo duhu bijciv amerikanskoyi armiyi Statti Pejna nadihali povstanciv vselyali viru v peremogu v borotbi za nezalezhnist yih batkivshini U jogo stattyah vpershe z yavilasya nazva novoyi derzhavi Spolucheni Shtati Ameriki Ci statti peredrukovuvali inshi gazeti yaki agituvali za nezalezhnist Vsilyako spriyav comu golovnokomanduvach amerikanskoyi armiyi Dzhordzh Vashington Kniga Zdorovij gluzd vidana u 1776 U 1781 roci Pejn brav uchast u skladi delegaciyi sho vela peregovori vid imeni povstalih kolonij z uryadom Franciyi pro nadannya dopomogi v borotbi proti Angliyi Za sluzhbu krayini otrimav vid shtatu Nyu Jork budinok nepodalik vid a kongres SShA i shtat Pensilvaniya za zaslugi pered revolyuciyeyu nadali jomu groshovu dopomogu Pejn pracyuvav u nauci brav uchast u politichnomu zhitti SShA Navesni 1787 roku pereyihav do Parizha dlya realizaciyi vlasnogo proektu budivnictva mosta Ale cogo zrobiti ne vdalosya i vin pribuv do Angliyi de 1790 roku mist za jogo proektom zbuduvali Pejn prodovzhuvav sposterigati za podiyami u SShA ta Franciyi 1791 roku vin opublikuvav pamflet Prava lyudini v yakomu dav ocinku francuzkoyi revolyuciyi 1789 1790 rr Vin pisav pro nastupni revolyuciyi zasudzhuvav monarhiyu yak tiraniyu stverdzhuvav sho monarhiya i aristokratiya skoro zijdut v mogilu vistupav za respublikanskij ustrij U chervni 1791 roku vidav u Parizhi gazetu Respublikanec buv sered tih revolyucijnih diyachiv yaki ocholili ruh za respubliku u Franciyi 12 veresnya 1792 roku Pejn virushiv do Franciyi de jogo obrali do Konventu Pamfleti j kritichni tvori amerikancya oburili anglijsku vladu 18 grudnya 1792 anglijskij sud zvinuvativ Pejna u zmovi proti anglijskoyi monarhiyi ta ogolosiv jogo poza zakonom U Franciyi Pejn mav slavu muzhnogo borcya ta muchenika za svobodu i rivnist U serpni 1792 roku oderzhav francuzke gromadyanstvo A 21 veresnya u Konventi Pejn razom z usima deputatami vitav progoloshennya Franciyi respublikoyu U zhovtni jogo priznachili chlenom komitetu z rozrobki novoyi konstituciyi Franciyi Pejn vistupiv proti smertnoyi kari Lyudoviku XVI ale bilshist Konventu uhvalila rishennya pro zasudzhennya jogo do strati Pejn ne pidtrimuvav teror yakobinciv 28 grudnya 1793 roku Konvent prijnyav dekret za yakim zhoden inozemec ne mig buti predstavnikom francuzkogo narodu Pejna bulo zaareshtovano Jogo tyuremne uv yaznennya trivalo ponad desyat misyaciv i tilki vipadkovist vryatuvala jogo vid giljotini Pejna zvilnili zavdyaki zusillyam amerikanskogo posla Monro Roki yaki proviv Pejn u Franciyi buli zapovneni energijnoyu diyalnistyu Vin opublikuvav praci Rozdumi pro pervisni derzhavi Agrarna spravedlivist Zanepad i krah anglijskoyi finansovoyi sistemi ta inshi 1801 roku prezidentom SShA stav drug Pejna Dzhefferson i pismennik vidpliv do Baltimora de opublikuvav visim listiv Do gromadyan Spoluchenih Shtativ u yakih pidtrimuvav Dzheffersona vidstoyuvav demokratichni instituti Pomer 8 chervnya 1809 u Nyu Jorku Politichno filosofski poglyadiUchennya Pejna pro suspilstvo i derzhavu vikladeno v jogo pracyah Zdorovij gluzd Prava lyudini Agrarna spravedlivist de proanalizovano podiyi ochevidcem i uchasnikom yakih buv avtor Golovna tema cih tvoriv suspilstvo i derzhava yih pohodzhennya funkciyi vzayemovidnosini Pejn rozumiv sho suspilstvo i derzhava dva ponyattya ne totozhni odne odnomu sho ce rechi ne tilki rizni a j riznogo pohodzhennya Mizh suspilstvom i derzhavoyu ye istotna vidminnist oskilki pershe pereduye drugomu Pershe prichina druge naslidok U Zdorovomu gluzdi Pejn poyasnyuye viniknennya suspilstva tim sho lyudini vazhko zhiti odnij beruchi do uvagi yak magistralni umovi yiyi isnuvannya tak i osoblivosti yiyi psihiki Sila odniyeyi lyudini nastilki ne vidpovidaye yiyi potrebam sho vona skoro bude zmushena shukati dopomogi i polegshennya v inshoyi kotra v svoyeyu chergoyu vidchuvaye potrebu v tomu zh samomu Cyu dumku avtor neodnorazovo povtoryuye u svoyih pracyah Pejn dijshov visnovku sho same neobhidnist spilnoyi praci zmusila lyudej zgurtuvatis u suspilstvo Suspilstvo stvoryuyut nashi potrebi a uryad nashi poroki Suspilstvo u bud yakomu svoyemu stani ye blago a v girshomu vipadku zlom nesternim Viznayuchi ob yektivnij harakter zakoniv rozvitku prirodi i suspilstva Pejn ne rozumiv specifichnih vidminnostej mizh ostannimi Perebuvayuchi pid vladoyu mehanistichnogo svitoglyadu vin ototozhnyuvav yih vvazhayuchi zakoni suspilstva zakonami prirodi Pejn zahishav yednist lyudskogo rodu rivnist lyudej bachiv sho v suspilstvi ye bidni i bagati Zhittya indiancya ce postijne svyato porivnyano z zhittyam yevropejskogo bidnyaka Otzhe civilizaciya prizvela do dvoyakogo rezultatu zrobila odnu chastinu suspilstva bagatshoyu a drugu zlidennishoyu nizh voni buli b za lishivshis u prirodnomu stani Filosof obstoyuvav revolyucijno demokratichne rozuminnya gromadyanskogo dogovoru Sami individi kozhnij zgidno zi svoyim osobistim i suverennim pravom vstupaye u dogovir odin z odnim dlya utvorennya uryadu i ce yedinij sposib yakim mayut pravo utvoryuvatis uryadi i yedina osnova na kotrij voni vpravi isnuvati Za Pejnom isnuyut tri dzherela vladi marnovirstvo sila zagalni interesi suspilstva i zagalni prava lyudini Ci dzherela uosoblyuyut panuvannya duhovenstva panuvannya zavojovnikiv i panuvannya rozumu Ostannye i ye respublika Na dumku Pejna Konstituciya realna rich vona isnuye ne tilki v uyavi a j u dijsnosti Konstituciya pereduye derzhavi derzhava ce lishe porodzhennya Konstituciyi Konstituciya pevnoyi krayini ye akt ne uryadu a narodu yakij utvoryuye jogo uryad Na principah Konstituciyi povinni bazuvatisya derzhavna vlada yiyi struktura i povnovazhennya sposib obrannya i trivalist isnuvannya parlamentiv abo inshih organiv yak bi yih ne nazivali slovom use sho stosuyetsya organizaciyi gromadyanskogo upravlinnya i zakoniv yakimi vona bude pov yazana Vin pisav pro podil vladi na vikonavchu zakonodavchu i sudovu pro respubliku i monarhiyu V osnovi jogo politichnogo svitoglyadu lezhalo demokratichne tlumachennya doktrini prirodnogo prava kotru vin vikoristav dlya teoretichnogo obgruntuvannya prava prignoblenih na povstannya na zbrojnij opir tiraniyi Narod pisav Pejn v usi chasi maye vlastive jomu nevid yemne pravo znishuvati bud yaku formu uryadu kotru vin vvazhaye nevidpovidnoyu Buv protivnikom politiki rozpalyuvannya vijn Vijna ye yih uryadiv remeslom grabuvannya i pributki yih metoyu Yaksho taka vlada prodovzhuye isnuvati mir ne mozhe buti garantovanij ni na odin den Pejn suvoro zasudzhuvav ekspluataciyu harakterizuvav privatnu vlasnist yak suspilne zlo osnovu suspilnoyi nerivnosti Vin pisav sho privatna vlasnist u bagatoh vipadkah ye rezultatom nedoplati pracivnikam kotri yiyi virobili vnaslidok cogo v starodavni chasi pracivniki vtratili vlasnist a pidpriyemci nabuli vladu Pejn negativno stavivsya do religijnih dogmativ U specialnij praci Vik rozumu vin piddav gostrij kritici Svyate Pismo Cya robota Pejna bula nazvana Bibliyeyu dlya neviruyuchih Zagalom Pejn buv predstavnikom najradikalnishih demokratichnih kil sered borciv za nezalezhnist Spoluchenih Shtativ Ameriki Jogo vchennya pro suspilstvo i derzhavu bulo progresivne oskilki stverdzhuvalo pravo narodu znishuvati antinarodni rezhimi i vstanovlyuvati vladu sho vidpovidatime narodnim cilyam i potrebam TvoriPerekladi ukrayinskoyu Pejn T Prava lyudini Lviv Litopis 2000 255 s Div takozhStolittya rozumuDzherelaTomas Pejn u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Tomas Pejn u Vikishovishi Bezrodnij Ye F Utkin O I Istoriya politichnih vchen Navchalnij posibnik Kiyiv VD Profesional 2006 S 189 193 Tomas Pejn Zdorovij gluzd 5 sichnya 2008 u Wayback Machine ros LiteraturaM Karmazina Pejn Tomas Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 547 ISBN 978 966 611 818 2 Pejn Tomas Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 473 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaPejn 3 grudnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P S 468 ISBN 966 7492 04 4 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563