Континентальна армія — ополчення американських колоністів, які брали активну участь у Війні за незалежність США. Створена за рішенням Континентального Конгресу 14 червня 1775, як об'єднана армія від представників всіх північноамериканських штатів на чолі з генералом Джорджем Вашингтоном з метою боротьби з армією Великої Британії. Беззмінним головою Континентальної армії був генерал Джордж Вашингтон. За всю історію втрати Континентальної армії склали 6.8 тисяч бійців. Крім британських королівських військ противниками Континентальної армії були також індіанці та німецькі найманці. Начальником штабу Континентальної армії деякий час був маркіз Лафаєтт.
Розпущена в 1783 році після укладення Паризького мирного договору, котрий закінчив американську війну за незалежність. Вцілілі підрозділи були згодом використані при формуванні Армії Сполучених Штатів.
Історія
Континентальна армія набиралась з громадян, їх служба оплачувалася. На першому етапі терміни служби були короткими, так як Конгрес побоювався перетворення ополчення в постійну армію. Починаючи з зими 1776—1777 року стандартні строки були збільшені від 1 до 3 років. Загальна чисельність Континентальної армії ніколи не перевищувала 17 тис. осіб.
У 1775 році Джордж Вашингтон організував три дивізії Континентальної армії, крім того, десять полків під командуванням генерал-майора Філіпа Шуйлера здійснили невдале вторгнення в Канаду.
У 1776 році терміни служби багатьох солдатів вже минули, і почалася реорганізація війська.
У 1777—1780 Континентальній армії довелося зіткнутися із значними силами британців. Чисельність була визначена в 88 батальйонів, головнокомандувач Джордж Вашингтон отримав повноваження набрати додатково 16 батальйонів. Терміни служби були збільшені до трьох років, або «до закінчення війни».
Джордж Вашингтон вибрав спочатку тактику Фабіана, відомого давньоримського стратега. Він став використовувати тактику постійного вимотування противника, наносячи йому несподівані і стрімкі удари по найменш захищених місцях, і тут же зникаючи зі своїми військами.
Здобувши рішучу перемогу в битві при Йорктауні, та отримавши підтримку з боку Франції, Іспанії і Голландії армія Вашингтона стала поступово схиляти вагу терезів на свій бік, що врешті-решт призвело до укладання Версальського мирного договору 1783 і визнання незалежності Сполучених Штатів Америки. Після закінчення війни Континентальна Армія була швидко розпущена, в першу чергу через небажання американців, які завоювали незалежність, залишатися в рядах збройних сил. Але наявна міліція не відповідала всім вимогам молодої держави і постійні війни з племенами індіанців змусили ухвалити рішення про створення постійної армії — Легіону Сполучених Штатів, який був заснований в 1791.
Демобілізація
3 червня 1784 Конгрес ухвалив рішення про створення Армії США. Невеликі сили були залишені у Вест-Пойнті і декількох прикордонних аванпостах, основні сили Континентальної армії були розпущені.
Перехід до армії мирного часу почався в квітні 1783 за запитом комітету конгресу під головуванням Олександра Гамільтона. 2 травня головнокомандуючий обговорив це питання з вищими офіцерами.
За пропозицією Вашингтона, були утворені чотири основні компоненти збройних сил: невелика регулярна армія, одноманітно навчене і організоване ополчення, система арсеналів і військова академія для навчання артилеристів і військових інженерів. Він запитував чотири полки, кожен на окремий сектор кордону, і один артилерійський полк.
2 листопада 1783 Джордж Вашингтон видав Прощальний наказ по армії, опублікований в газетах Філадельфії. 14 січня 1784 Конгрес ратифікував Паризький договір від 3 вересня 1783, закінчивши тим самим війну за незалежність.
Пропозиції Джорджа Вашингтона по організації армії мирного часу були відхилені. Помірні делегати запропонували встановити чисельність армії в 900 осіб у складі трьох піхотних батальйонів і одного артилерійського. Однак і ця пропозиція була відхилена через розбіжності штатів Нью-Йорк і Массачусетс.
2 червня Конгрес наказав розпустити армію в повному складі, за винятком 25 осіб у Форт Піт, і 55 у Вест-Пойнті. Наступного дня був прийнятий компроміс.
Джерела
- Lengel, Edward G. General George Washington: A Military Life. New York: Random House, 2005. .
- Royster, Charles. A Revolutionary People at War: The Continental Army and American Character, 1775—1783. Chapel Hill: University of North Carolina Press, 1979. .
- Carp, E. Wayne. To Starve the Army at Pleasure: Continental Army Administration and American Political Culture, 1775—1783. Chapel Hill: University of North Carolina Press, 1984. .
- Gillett, Mary C. The Army Medical Department, 1775—1818. Washington: Center of Military History, U.S. Army, 1981.
- Martin, James Kirby, and Mark Edward Lender. A Respectable Army: The Military Origins of the Republic, 1763—1789. 2nd ed. Wheeling, Illinois: Harlan Davidson, 2006. .
- Mayer, Holly A. Belonging to the Army: Camp Followers and Community during the American Revolution. Columbia: University of South Carolina Press, 1999. ; .
- Risch, Erna (1981). . Washington, D.C.: United States Army Center of Military History. Архів оригіналу за 17 червня 2010. Процитовано 10 травня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kontinentalna armiya opolchennya amerikanskih kolonistiv yaki brali aktivnu uchast u Vijni za nezalezhnist SShA Stvorena za rishennyam Kontinentalnogo Kongresu 14 chervnya 1775 yak ob yednana armiya vid predstavnikiv vsih pivnichnoamerikanskih shtativ na choli z generalom Dzhordzhem Vashingtonom z metoyu borotbi z armiyeyu Velikoyi Britaniyi Bezzminnim golovoyu Kontinentalnoyi armiyi buv general Dzhordzh Vashington Za vsyu istoriyu vtrati Kontinentalnoyi armiyi sklali 6 8 tisyach bijciv Krim britanskih korolivskih vijsk protivnikami Kontinentalnoyi armiyi buli takozh indianci ta nimecki najmanci Nachalnikom shtabu Kontinentalnoyi armiyi deyakij chas buv markiz Lafayett Pihota Kontinentalnoyi armyi Rozpushena v 1783 roci pislya ukladennya Parizkogo mirnogo dogovoru kotrij zakinchiv amerikansku vijnu za nezalezhnist Vcilili pidrozdili buli zgodom vikoristani pri formuvanni Armiyi Spoluchenih Shtativ IstoriyaGeneral Dzhordzh Vashington buv priznachenij Verhovnij golovnokomanduvach Kontinentalnoyi armiyi 15 chervnya 1775 p Kontinentalna armiya nabiralas z gromadyan yih sluzhba oplachuvalasya Na pershomu etapi termini sluzhbi buli korotkimi tak yak Kongres poboyuvavsya peretvorennya opolchennya v postijnu armiyu Pochinayuchi z zimi 1776 1777 roku standartni stroki buli zbilsheni vid 1 do 3 rokiv Zagalna chiselnist Kontinentalnoyi armiyi nikoli ne perevishuvala 17 tis osib U 1775 roci Dzhordzh Vashington organizuvav tri diviziyi Kontinentalnoyi armiyi krim togo desyat polkiv pid komanduvannyam general majora Filipa Shujlera zdijsnili nevdale vtorgnennya v Kanadu U 1776 roci termini sluzhbi bagatoh soldativ vzhe minuli i pochalasya reorganizaciya vijska U 1777 1780 Kontinentalnij armiyi dovelosya zitknutisya iz znachnimi silami britanciv Chiselnist bula viznachena v 88 bataljoniv golovnokomanduvach Dzhordzh Vashington otrimav povnovazhennya nabrati dodatkovo 16 bataljoniv Termini sluzhbi buli zbilsheni do troh rokiv abo do zakinchennya vijni Dzhordzh Vashington vibrav spochatku taktiku Fabiana vidomogo davnorimskogo stratega Vin stav vikoristovuvati taktiku postijnogo vimotuvannya protivnika nanosyachi jomu nespodivani i strimki udari po najmensh zahishenih miscyah i tut zhe znikayuchi zi svoyimi vijskami Zdobuvshi rishuchu peremogu v bitvi pri Jorktauni ta otrimavshi pidtrimku z boku Franciyi Ispaniyi i Gollandiyi armiya Vashingtona stala postupovo shilyati vagu tereziv na svij bik sho vreshti resht prizvelo do ukladannya Versalskogo mirnogo dogovoru 1783 i viznannya nezalezhnosti Spoluchenih Shtativ Ameriki Pislya zakinchennya vijni Kontinentalna Armiya bula shvidko rozpushena v pershu chergu cherez nebazhannya amerikanciv yaki zavoyuvali nezalezhnist zalishatisya v ryadah zbrojnih sil Ale nayavna miliciya ne vidpovidala vsim vimogam molodoyi derzhavi i postijni vijni z plemenami indianciv zmusili uhvaliti rishennya pro stvorennya postijnoyi armiyi Legionu Spoluchenih Shtativ yakij buv zasnovanij v 1791 Demobilizaciya3 chervnya 1784 Kongres uhvaliv rishennya pro stvorennya Armiyi SShA Neveliki sili buli zalisheni u Vest Pojnti i dekilkoh prikordonnih avanpostah osnovni sili Kontinentalnoyi armiyi buli rozpusheni Perehid do armiyi mirnogo chasu pochavsya v kvitni 1783 za zapitom komitetu kongresu pid golovuvannyam Oleksandra Gamiltona 2 travnya golovnokomanduyuchij obgovoriv ce pitannya z vishimi oficerami Za propoziciyeyu Vashingtona buli utvoreni chotiri osnovni komponenti zbrojnih sil nevelika regulyarna armiya odnomanitno navchene i organizovane opolchennya sistema arsenaliv i vijskova akademiya dlya navchannya artileristiv i vijskovih inzheneriv Vin zapituvav chotiri polki kozhen na okremij sektor kordonu i odin artilerijskij polk 2 listopada 1783 Dzhordzh Vashington vidav Proshalnij nakaz po armiyi opublikovanij v gazetah Filadelfiyi 14 sichnya 1784 Kongres ratifikuvav Parizkij dogovir vid 3 veresnya 1783 zakinchivshi tim samim vijnu za nezalezhnist Propoziciyi Dzhordzha Vashingtona po organizaciyi armiyi mirnogo chasu buli vidhileni Pomirni delegati zaproponuvali vstanoviti chiselnist armiyi v 900 osib u skladi troh pihotnih bataljoniv i odnogo artilerijskogo Odnak i cya propoziciya bula vidhilena cherez rozbizhnosti shtativ Nyu Jork i Massachusets 2 chervnya Kongres nakazav rozpustiti armiyu v povnomu skladi za vinyatkom 25 osib u Fort Pit i 55 u Vest Pojnti Nastupnogo dnya buv prijnyatij kompromis DzherelaLengel Edward G General George Washington A Military Life New York Random House 2005 ISBN 1 4000 6081 8 Royster Charles A Revolutionary People at War The Continental Army and American Character 1775 1783 Chapel Hill University of North Carolina Press 1979 ISBN 0 8078 1385 0 Carp E Wayne To Starve the Army at Pleasure Continental Army Administration and American Political Culture 1775 1783 Chapel Hill University of North Carolina Press 1984 ISBN 0 8078 1587 X Gillett Mary C The Army Medical Department 1775 1818 Washington Center of Military History U S Army 1981 Martin James Kirby and Mark Edward Lender A Respectable Army The Military Origins of the Republic 1763 1789 2nd ed Wheeling Illinois Harlan Davidson 2006 ISBN 0 88295 239 0 Mayer Holly A Belonging to the Army Camp Followers and Community during the American Revolution Columbia University of South Carolina Press 1999 ISBN 1 57003 339 0 ISBN 1 57003 108 8 Risch Erna 1981 Washington D C United States Army Center of Military History Arhiv originalu za 17 chervnya 2010 Procitovano 10 travnya 2012