Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джордж Едвард Мур англ George Edward Moore 4 листопада 1873 Лондон Англія Велика Британія 24 жовтень 1958 Кембридж Англі

Джордж Мур

Джордж Мур

Джордж Едвард Мур (англ. George Edward Moore; 4 листопада 1873, Лондон, Англія, Велика Британія — 24 жовтень, 1958 Кембридж, Англія, Велика Британія) — англійський філософ, родоначальник аналітичної традиції в філософії (разом з Людвігом Вітгенштейном і Бертраном Расселом).

Джордж Мур
англ. George Edward Moore
image
Народився 4 листопада 1873(1873-11-04)[1][2][…]
d[4]
Помер 24 жовтня 1958(1958-10-24)[1][2][…] (84 роки)
Кембридж, Англія, Велика Британія[5][4]
Поховання d
Країна image Велика Британія
Діяльність філософ, викладач університету
Alma mater Триніті-коледж (Кембридж)
d[6]
Галузь філософія
Заклад Кембриджський університет
Науковий ступінь d[6] (1913)
Вчителі d
Аспіранти, докторанти d
d[7]
Членство Британська академія[6]
Нагороди
image Джордж Мур у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мур.

Навчався, а потім і викладав у Кембриджському університеті.

Виступив з обґрунтуванням неореалізму («Спростування ідеалізму», 1903); розробив метод логічного аналізу.

Філософія

Логічний аналіз

У дусі неореалізму Мур говорив про незалежне від свідомості існування понять. Поняття осягається інтуїтивно і вступає у відносини з думкою. Судження конструюється з понять. Щодо суджень існування Мур дотримувався точки зору, згідно з якою їх відмінність від інших суджень лише в наявності поняття існування. Факт має форму судження, тому посилання на факт не має доказової сили. Буття світу є буття понять — так коротко можна підсумувати онтологію Мура.

Пізніше його точка зору на природу факту і судження зазнає змін. Виступаючи проти суб'єктивного ідеалізму, Мур звертає вістря критики на відомий беркліанскій принцип esse est percipi, доводячи його логічну неспроможність (зв'язка est насправді є логічно неправомірною), чого повинно бути достатньо для демонстрації неспроможності всіх інших побудов. Цей аналіз спонукає Мура звернутися до розгляду того, чим є відчуття. Питання про відмінність між матеріальним об'єктом та відчуттям вирішувалося ним по-різному (від «Спростування ідеалізму» до роботи «Кілька суджень про сприйняття»). У підсумку існування матеріального світу цілком у дусі англомовної філософської традиції ув'язується зі здоровим глуздом («Захист здорового глузду»), значущість якого визначається його загальністю. На відміну від картезіанського підходу, Мур вказує не на індивідуальну певність існування «Я», а на загальне переконання людей у ​​реальному бутті своїх тіл. Загальність робить неспроможною критику («Доказ зовнішнього світу»). При цьому послідовний філософський аналіз здорового глузду Мур визнає ще нездійсненою задачею.

Етика

В етиці стояв на позиціях інтуїтивізму. У фундаментальній праці Principia Ethica («Підстави етики», «Принципи етики» — латинська назва відображає традицію створення «неосередньовічних» назв) відстоював концепцію автономної етики, яка не може бути обґрунтована за рахунок якої-небудь іншої реальності, включаючи і релігію. Дана робота є однією з найбільших, присвячених проблемам метаетики. Розгляд етики покоїться на аналізі її мови, що пов'язує етичну теорію Мура з усією системою його поглядів. Він розрізняє «добро як таке» і «добро як засіб». Перше є поняттям, визначити неможливо і, як всі поняття, осягається інтуїтивно. Спроби його визначення та виведення етики з позаетичних явищ Мур позначив як «натуралістичну помилку». «Добро як засіб» передбачає крім осягнення «добра як такого» аналіз зв'язку вчинків і породжуваних ними результатів. Етично правильне тотожне максимально корисному, етичні приписи мають на увазі, що деякі дії принесуть користь. Досконалість вчинку (як і його обов'язковість) визначаються обсягом і універсальністю добра, яке досягається. В області етичної аксіології Мур визначає зміст цінності як певний стан свідомості. Найбільшою мірою цінними є комунікативне задоволення і естетична насолода. Концепція етики Мура залишається однією з найбільш фундаментальних для XX ст., до того ж, що вона зберігає етику як самостійну структуровану область філософського знання.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
    d:Track:Q17565097d:Track:Q5145336d:Track:Q34217d:Track:Q217595
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118583859 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. Internet Encyclopedia of Philosophy, The Internet encyclopedia of philosophy / J. Fieser, B. Dowden — 1995. — ISSN 2161-0002
    d:Track:Q259513d:Track:Q16241691d:Track:Q18719173
  7. https://www.phil.cam.ac.uk/library/lewy
  8. Новая философская энциклопедия [ 24 січня 2013 у Wayback Machine.](рос.)

Література

  • Мур, Джордж Едвард // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 402. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
  • Современная западная философия. Энциклопедический словарь / Под ред. О. Хеффе, B.C. Малахова, В. П. Филатова при участии Т. А. Дмитриева. Ин-т философии. — М.: Культурная революция, 2009—392 с.

_________________________________________________________________________________________________________________________

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhordzh Edvard Mur angl George Edward Moore 4 listopada 1873 London Angliya Velika Britaniya 24 zhovten 1958 Kembridzh Angliya Velika Britaniya anglijskij filosof rodonachalnik analitichnoyi tradiciyi v filosofiyi razom z Lyudvigom Vitgenshtejnom i Bertranom Rasselom Dzhordzh Murangl George Edward MooreNarodivsya 4 listopada 1873 1873 11 04 1 2 d 4 Pomer 24 zhovtnya 1958 1958 10 24 1 2 84 roki Kembridzh Angliya Velika Britaniya 5 4 Pohovannya dKrayina Velika BritaniyaDiyalnist filosof vikladach universitetuAlma mater Triniti koledzh Kembridzh d 6 Galuz filosofiyaZaklad Kembridzhskij universitetNaukovij stupin d 6 1913 Vchiteli dAspiranti doktoranti d d 7 Chlenstvo Britanska akademiya 6 Nagorodi Chlen Britanskoyi akademiyi 1918 Dzhordzh Mur u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mur Navchavsya a potim i vikladav u Kembridzhskomu universiteti Vistupiv z obgruntuvannyam neorealizmu Sprostuvannya idealizmu 1903 rozrobiv metod logichnogo analizu FilosofiyaLogichnij analiz U dusi neorealizmu Mur govoriv pro nezalezhne vid svidomosti isnuvannya ponyat Ponyattya osyagayetsya intuyitivno i vstupaye u vidnosini z dumkoyu Sudzhennya konstruyuyetsya z ponyat Shodo sudzhen isnuvannya Mur dotrimuvavsya tochki zoru zgidno z yakoyu yih vidminnist vid inshih sudzhen lishe v nayavnosti ponyattya isnuvannya Fakt maye formu sudzhennya tomu posilannya na fakt ne maye dokazovoyi sili Buttya svitu ye buttya ponyat tak korotko mozhna pidsumuvati ontologiyu Mura Piznishe jogo tochka zoru na prirodu faktu i sudzhennya zaznaye zmin Vistupayuchi proti sub yektivnogo idealizmu Mur zvertaye vistrya kritiki na vidomij berklianskij princip esse est percipi dovodyachi jogo logichnu nespromozhnist zv yazka est naspravdi ye logichno nepravomirnoyu chogo povinno buti dostatno dlya demonstraciyi nespromozhnosti vsih inshih pobudov Cej analiz sponukaye Mura zvernutisya do rozglyadu togo chim ye vidchuttya Pitannya pro vidminnist mizh materialnim ob yektom ta vidchuttyam virishuvalosya nim po riznomu vid Sprostuvannya idealizmu do roboti Kilka sudzhen pro sprijnyattya U pidsumku isnuvannya materialnogo svitu cilkom u dusi anglomovnoyi filosofskoyi tradiciyi uv yazuyetsya zi zdorovim gluzdom Zahist zdorovogo gluzdu znachushist yakogo viznachayetsya jogo zagalnistyu Na vidminu vid kartezianskogo pidhodu Mur vkazuye ne na individualnu pevnist isnuvannya Ya a na zagalne perekonannya lyudej u realnomu butti svoyih til Zagalnist robit nespromozhnoyu kritiku Dokaz zovnishnogo svitu Pri comu poslidovnij filosofskij analiz zdorovogo gluzdu Mur viznaye she nezdijsnenoyu zadacheyu Etika V etici stoyav na poziciyah intuyitivizmu U fundamentalnij praci Principia Ethica Pidstavi etiki Principi etiki latinska nazva vidobrazhaye tradiciyu stvorennya neoserednovichnih nazv vidstoyuvav koncepciyu avtonomnoyi etiki yaka ne mozhe buti obgruntovana za rahunok yakoyi nebud inshoyi realnosti vklyuchayuchi i religiyu Dana robota ye odniyeyu z najbilshih prisvyachenih problemam metaetiki Rozglyad etiki pokoyitsya na analizi yiyi movi sho pov yazuye etichnu teoriyu Mura z usiyeyu sistemoyu jogo poglyadiv Vin rozriznyaye dobro yak take i dobro yak zasib Pershe ye ponyattyam viznachiti nemozhlivo i yak vsi ponyattya osyagayetsya intuyitivno Sprobi jogo viznachennya ta vivedennya etiki z pozaetichnih yavish Mur poznachiv yak naturalistichnu pomilku Dobro yak zasib peredbachaye krim osyagnennya dobra yak takogo analiz zv yazku vchinkiv i porodzhuvanih nimi rezultativ Etichno pravilne totozhne maksimalno korisnomu etichni pripisi mayut na uvazi sho deyaki diyi prinesut korist Doskonalist vchinku yak i jogo obov yazkovist viznachayutsya obsyagom i universalnistyu dobra yake dosyagayetsya V oblasti etichnoyi aksiologiyi Mur viznachaye zmist cinnosti yak pevnij stan svidomosti Najbilshoyu miroyu cinnimi ye komunikativne zadovolennya i estetichna nasoloda Koncepciya etiki Mura zalishayetsya odniyeyu z najbilsh fundamentalnih dlya XX st do togo zh sho vona zberigaye etiku yak samostijnu strukturovanu oblast filosofskogo znannya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Deutsche Nationalbibliothek Record 118583859 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Internet Encyclopedia of Philosophy The Internet encyclopedia of philosophy J Fieser B Dowden 1995 ISSN 2161 0002 d Track Q259513d Track Q16241691d Track Q18719173 https www phil cam ac uk library lewy Novaya filosofskaya enciklopediya 24 sichnya 2013 u Wayback Machine ros LiteraturaMur Dzhordzh Edvard Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 402 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Sovremennaya zapadnaya filosofiya Enciklopedicheskij slovar Pod red O Heffe B C Malahova V P Filatova pri uchastii T A Dmitrieva In t filosofii M Kulturnaya revolyuciya 2009 392 s ISBN 978 5 250060 60 8

Дата публікації:
Топ