Ді́йсність (ст.-укр. *доистьныи, пов'язане з істний, існісінький) — здійснена реальність у всій своїй сукупності — реальність не тільки речей, але і втілених ідей, цілей, ідеалів, суспільних інститутів, загальноприйнятого знання. На відміну від реальності, дійсність включає в собі також все ідеальне, яке прийняло втілений, матеріальний характер у вигляді різних продуктів людської діяльності — світу техніки, загальноприйнятого знання, моралі, держави, права. Поняття «дійсності» протилежне не поняттям «ілюзія», «фантазія», які також можуть бути здійснені, а поняттю «можливість». Все можливе може стати дійсним.
Дійсність в античній філософії
Розрізнення дійсного і даного спогляданню грало важливу роль вже в античній філософії. Згідно з ученням Демокріта, лише в загальній думці існує колір, в думці — солодке, в думці — гірке, насправді ж існують тільки — атоми і порожнеча. «У загальній думці» у нього означає те ж, що «згідно із загальноприйнятою думкою» і «для нас», не за природою самих речей; природу ж самих речей він, у свою чергу, позначає виразом «насправді» (від слова «правда», «істинне»). Це розрізнення збігається, таким чином, у Демокріта з відмінністю між об'єктивно існуючою «природою речей» і формами її плотського сприйняття суб'єктом.
У зв'язку з цим питання про дійсність ставиться і вирішується далі як питання про «дійсну природу речей» і переплітається з проблемою пізнання дійсності і її критеріїв. Згідно з Сократом і Платоном, дійсність, будучи лише осягнута розумом, позбавлена всякого чуттєво сприйманого образу, а що оточує людину і даний йому в чуттєвому сприйнятті світ є лише спотворена подібність, «тінь» справжньої дійсності, «істинно сущого».
В ученні Платона дійсність набуває рис абсолютної незмінності і розглядається як нетлінний і нерухомий прообраз чуттєво сприйнятого світу, як «ідея», як чиста «суть».
Арістотель піддає критиці платонівську концепцію дійсності і розглядає чуттєво сприйнятий світ, сукупність емпірично спостережуваних одиничних тіл як справжню дійсність, а чисті, нереалізовані форми тіл — лише як можливість. Дійсність в ученні Арістотеля стає синонімом актуальної даності вічних і незмінних форм речей в матерії, в чуттєво сприйнятому світі. Категорія дійсності розглядається в його працях головним чином у зв'язку з проблемою реалізації можливості, її актуалізації за допомогою діяльності, цілеспрямованої зміни. Дійсність зображається їм урешті-решт як результат активної діяльності чистої форми (і далі «форми форм» божественного розуму), направленої на пасивну «матерію», як здійснення суті речі, як «енергія».
Дійсність в середньовічній філософії
Середньовічна філософія з її зневагою до емпіричного дослідження світу, заданого відчуттями, і переважанням формально-логічного раціоналізму надає значення справжньої дійсності лише світу духовних явищ, які тлумачить релігійно-ідеалістично, часто в містичному поєднанні з грубо-чуттєвою символікою.
Дійсність у діалектичному матеріалізмі
У діалектичному матеріалізмі дійсність — об'єктивна реальність як конкретно розвинена сукупність природних і суспільно-історичних явищ; що все існує з необхідністю як результат закономірного розвитку природи, суспільства і духовної культури в її об'єктивному значенні. Дійсність зазвичай протиполягає фантазіям, ілюзіям, нездійсненим і нездійсненним планам, намірам, нереалізованим можливостям і видимості, що приховує справжню картину і зміст явищ, подій, поглядів і теорій. Дійсність розкривається як система реально існуючих фактів, що зрозуміла в їх конкретно-історичній взаємодії, в процесі її саморозвитку, в її конкретній суті, оскільки вона складається насправді незалежно від волі і свідомості людей, суб'єкта. Кожне окреме явище в загальному контексті дійсності може мати абсолютно інше значення і зміст, ніж будучи штучно або природно ізольовано від неї.
Термін «дійсність» носить гносеологічний відтінок, на відміну від терміну «матерія». Протилежністю дійсності в актуальній реальності є видимість (здаєтність, те що здається).
Примітки
- Дійсний // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — С. 89.
- Існісінький // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Di jsnist st ukr doistnyi pov yazane z istnij isnisinkij zdijsnena realnist u vsij svoyij sukupnosti realnist ne tilki rechej ale i vtilenih idej cilej idealiv suspilnih institutiv zagalnoprijnyatogo znannya Na vidminu vid realnosti dijsnist vklyuchaye v sobi takozh vse idealne yake prijnyalo vtilenij materialnij harakter u viglyadi riznih produktiv lyudskoyi diyalnosti svitu tehniki zagalnoprijnyatogo znannya morali derzhavi prava Ponyattya dijsnosti protilezhne ne ponyattyam ilyuziya fantaziya yaki takozh mozhut buti zdijsneni a ponyattyu mozhlivist Vse mozhlive mozhe stati dijsnim Dijsnist v antichnij filosofiyiRozriznennya dijsnogo i danogo spoglyadannyu gralo vazhlivu rol vzhe v antichnij filosofiyi Zgidno z uchennyam Demokrita lishe v zagalnij dumci isnuye kolir v dumci solodke v dumci girke naspravdi zh isnuyut tilki atomi i porozhnecha U zagalnij dumci u nogo oznachaye te zh sho zgidno iz zagalnoprijnyatoyu dumkoyu i dlya nas ne za prirodoyu samih rechej prirodu zh samih rechej vin u svoyu chergu poznachaye virazom naspravdi vid slova pravda istinne Ce rozriznennya zbigayetsya takim chinom u Demokrita z vidminnistyu mizh ob yektivno isnuyuchoyu prirodoyu rechej i formami yiyi plotskogo sprijnyattya sub yektom U zv yazku z cim pitannya pro dijsnist stavitsya i virishuyetsya dali yak pitannya pro dijsnu prirodu rechej i pereplitayetsya z problemoyu piznannya dijsnosti i yiyi kriteriyiv Zgidno z Sokratom i Platonom dijsnist buduchi lishe osyagnuta rozumom pozbavlena vsyakogo chuttyevo sprijmanogo obrazu a sho otochuye lyudinu i danij jomu v chuttyevomu sprijnyatti svit ye lishe spotvorena podibnist tin spravzhnoyi dijsnosti istinno sushogo V uchenni Platona dijsnist nabuvaye ris absolyutnoyi nezminnosti i rozglyadayetsya yak netlinnij i neruhomij proobraz chuttyevo sprijnyatogo svitu yak ideya yak chista sut Aristotel piddaye kritici platonivsku koncepciyu dijsnosti i rozglyadaye chuttyevo sprijnyatij svit sukupnist empirichno sposterezhuvanih odinichnih til yak spravzhnyu dijsnist a chisti nerealizovani formi til lishe yak mozhlivist Dijsnist v uchenni Aristotelya staye sinonimom aktualnoyi danosti vichnih i nezminnih form rechej v materiyi v chuttyevo sprijnyatomu sviti Kategoriya dijsnosti rozglyadayetsya v jogo pracyah golovnim chinom u zv yazku z problemoyu realizaciyi mozhlivosti yiyi aktualizaciyi za dopomogoyu diyalnosti cilespryamovanoyi zmini Dijsnist zobrazhayetsya yim ureshti resht yak rezultat aktivnoyi diyalnosti chistoyi formi i dali formi form bozhestvennogo rozumu napravlenoyi na pasivnu materiyu yak zdijsnennya suti rechi yak energiya Dijsnist v serednovichnij filosofiyiSerednovichna filosofiya z yiyi znevagoyu do empirichnogo doslidzhennya svitu zadanogo vidchuttyami i perevazhannyam formalno logichnogo racionalizmu nadaye znachennya spravzhnoyi dijsnosti lishe svitu duhovnih yavish yaki tlumachit religijno idealistichno chasto v mistichnomu poyednanni z grubo chuttyevoyu simvolikoyu Dijsnist u dialektichnomu materializmiU dialektichnomu materializmi dijsnist ob yektivna realnist yak konkretno rozvinena sukupnist prirodnih i suspilno istorichnih yavish sho vse isnuye z neobhidnistyu yak rezultat zakonomirnogo rozvitku prirodi suspilstva i duhovnoyi kulturi v yiyi ob yektivnomu znachenni Dijsnist zazvichaj protipolyagaye fantaziyam ilyuziyam nezdijsnenim i nezdijsnennim planam namiram nerealizovanim mozhlivostyam i vidimosti sho prihovuye spravzhnyu kartinu i zmist yavish podij poglyadiv i teorij Dijsnist rozkrivayetsya yak sistema realno isnuyuchih faktiv sho zrozumila v yih konkretno istorichnij vzayemodiyi v procesi yiyi samorozvitku v yiyi konkretnij suti oskilki vona skladayetsya naspravdi nezalezhno vid voli i svidomosti lyudej sub yekta Kozhne okreme yavishe v zagalnomu konteksti dijsnosti mozhe mati absolyutno inshe znachennya i zmist nizh buduchi shtuchno abo prirodno izolovano vid neyi Termin dijsnist nosit gnoseologichnij vidtinok na vidminu vid terminu materiya Protilezhnistyu dijsnosti v aktualnij realnosti ye vidimist zdayetnist te sho zdayetsya PrimitkiDijsnij Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci S 89 Isnisinkij Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909