Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Демокріт (Демокрит) Абдерський (дав.-гр. Δημόκριτος, приблизно 460—370 роки до н. е.) — давньогрецький філософ-матеріаліст, засновник атомістичної гіпотези пояснення світу, що розглядав можливість існування ( нескінченної кількості неповторних світів).
| Демокріт Δημόκριτος | |
|---|---|
| дав.-гр. Δημόκριτος | |
 | |
| Народився | близько 460 до н. е. Абдери, Абдера (Фракія), d, Східна Македонія та Фракія, d, Греція[1] |
| Помер | бл. 370 до н. е. (≈ 90 років) Греція |
| Діяльність | філософ, математик, мистецтвознавець |
| Галузь | філософія |
| Відомий завдяки | давньогрецький філософ |
| Вчителі | Левкіпп |
| Відомі учні | Гіппократ, Метродор Хіоський, d, Протагор і Анаксарх |
| Знання мов | давньогрецька |
| Напрямок | Атомістика |
| Magnum opus | d |
| Конфесія | атеїзм |
| Брати, сестри | d |
| |
Біографія
Матір Демокріта звали Сиптілія і він народився в місті Абдери у Фракії. Він багато мандрував світом, вивчив філософські та натурфілософські ідеї різних народів, а саме: Єгипту, Вавилону, Персії та Ефіопії.
Розповідали, що на ці подорожі Демокріт витратив великі гроші, які отримав у спадок від батька. Розтрата спадку в Абдерах переслідувалась судом. На суді замість свого захисту, Демокріт зачитує уривки із свого твору — «Великий світоустрій» і був виправданим, що гроші витрачені не дарма.
Багато хто з громадян вважав Демокріта дивакуватим і незрозумілим, тому що той часто йшов з міста — ховався подалі від метушні і поринав у роздуми. Демокріт часто вибухав сміхом, з приводу того, що йому людські тіла видавалися доволі смішними на фоні великого світового порядку. Співгромадяни визнали Демокріта божевільним і, навіть, запросили відомого лікаря Гіпократа для медичного огляду. Гіпократ та Демокріт дійсно зустрічалися, після чого перший запевнив всіх, що Демокріт — один із наймудріших людей, з якими йому доводилось спілкуватись. Його прозвали «філософ, що сміється».
Демокріт імовірно прожив сто чотири роки.
Учення про атоми
Демокріт розвинув учення про атоми свого вчителя філософа Левкіппа, що є головним досягненням демокрітової філософії. Демокріт доходив до ідеї неподільності атомів, які можуть бути різної конфігурації: гачкоподібні, кітвоподібні, кутасті, вигнуті тощо.
За Демокрітом фізичні атоми неподільні, але подумки в них можна виділити певні частини — точки, які не мають ваги і які не можна від атома відторгнути. Це — уявна частина атома — «амера» (та, що не має частин). У найдрібнішому атомі було сім амер: верхня, нижня, ліва і права, передня і задня, серединна. Це була математика, узгоджена з даними чуттєвого сприйняття, які говорили, що, яким би малим не було фізичне тіло — наприклад, невидимий атом, — точки частини (сторони) у ньому завжди можна уявити, але ділити нескінченно навіть подумки неможливо.[]
Атоми рухаються у великій пустоті, вдаряються один об одного, та тримаються разом, утворюючи різні тіла. Різні тіла — це різні комбінації атомів. Різноманітність тіл спричинена різноманітністю складених атомів.
Атоми не можуть доторкатися — між будь-якими двома атомами завжди є простір. Слідкуючи з цього при зближенні атомів між ними виникають сили відштовхування.
Принцип ізономії
Принцип ізономії (з грец. «рівність всіх перед законом») — це чітка констатація принципу інерції — основи всієї сучасної фізики. Галілей, якому приписують відкриття інерції, всього лише скористався працями Демокріта та інших античних філософів.
Принципи ізономії:
- Існують атоми різних форм і розмірів (в тому числі з розміром у цілий світ).
- Усі напрямки та всі точки у Великій Пустоті рівноправні.
- Атоми рухаються у Великій Пустоті в будь-яких напрямках і з будь-якими швидкостями.
Аксіоматичний метод у математиці
У методології Демокріта уперше в історії пізнання системно використаний раніше недостатньо чітко усвідомлюваний аксіоматичний метод. Концепція математичного атомізму Демокріта логічно послідовно витікала з атомізму фізичного і підтверджувала правомірність усієї системи теоретичної математики. У межах цієї концепції було отримано багато видатних результатів, серед яких особливо слід зазначити заслуги Демокріта як одного з фундаторів методу нескінченно малих.
За легендою Платон настільки не любив Демокріта, що звелів спалити всі його книги.
Космологія
Для філософії Демокріта характерний твердий детермінізм — заперечення випадковості; все, за Демокрітом, закономірне і має свої причини. Філософ стверджував, що люди вигадали ідол випадку, щоб користуватися ним як приводом, який прикриває їх власну нерозсудливість. Демокріту приписують авторство забавної притчі: Один раз лиса людина йшла по пустельній місцевості і їй на голову з неба впав камінь. Людина померла. — Якщо ми не утруднятимемо себе поясненнями, то скажемо, що це відбулося випадково. Однак, спробувавши знайти причину, ми довідаємося, що в цій місцевості живуть хижі птахи, які своєрідним способом полюють на черепах — піднімають у пазурах камінь і кидають його зверху на панцир черепахи її, розбиваючи його, ласують м'ясом черепахи. У нашому випадку птах лисину сприйняв за панцир. Мораль: завжди шукай причину, закономірність того, що відбувається.[]
Демокріт розвиває концепцію Левкіппа про космічні вихри, які породжують незліченні світи, різні за розміром і структурою. В одних світах сонце і місяць більше наших, в інших — більша кількість світил, у третіх — немає зовсім. Світи, розрізняються за віком: одні тільки народжуються; інші — перебувають у розквіті; треті — гинуть зіштовхуючись один з одним.[]
Велика Пустота просторово нескінченна. Спочатку в хаосі спонтанно утворюється великий вихор. Симетрія Великої пустоти порушується і у всередині вихра утворюється центр і периферія. Важкі тіла накопичуються в центрі вихра. Різниця між важким і легким не якісна, а кількісна. На зовнішній поверхні світу утворюється захисна плівка, яка відгороджує космос від навколишньої пустоти. Атоми намагаються рухатися до середини всесвіту, тому він має сферично-симетричну структуру.
Демокріт прихильник концепції множинності світів. Наш світ Земля — центр Космосу, тому не рухається ні в якому напрямку, проте інші світи можуть рухатись в будь-якому напрямку, так як всі напрямки рівноправні.
Земля не має форми кулі, бо при заході і сході сонця сонячні промені по поверхні падали не по прямій лінії, а по дузі.[]
Порядок розміщення світил:[]
- Місяць.
- Венера.
- Сонце.
- Інші планети.
- Зірки.
Падінню тіл на Землю перешкоджає відцентрова сила.
Чумацький Шлях є сукупністю зірок, які розташовуються одна відносно одної так, що їх зображення зливаються в єдине слабке світіння.
Етика
Демокріт виділив два ступені пізнання: почуттєвий досвід, який виникає внаслідок витікання від об'єктів прозорих матеріальних образів, які попадають в наші органи почуттів і мислення. Почуття, що є джерелом будь-якого пізнання саме по собі може дати лише «темне», тобто неповне, поверхневе знання, тому що сутність речей — атоми, можуть бути осягненні умоглядним шляхом.[]
Етика Демокріта — це етика щастя — гедонізм. Метою життя філософ вважає гарний настрій — евтюмію, що означає безтурботний щасливий стан, коли людина не піддається дії пристрастей і страху. Найбільшою чеснотою є безтурботна мудрість, яка дає людині дар правильно мислити, правильно говорити і правильно чинити.[]
У соціально-політичних поглядах Демокріт був прихильником демократичного устрою держави, стверджуючи, що бідність у демократії настільки краще так званого благополуччя громадян при царях, наскільки свобода краще рабства.[]
Демокріт розвиває загально еллінське поняття міри. Міра — це відповідність поведінки людини до її природних можливостей і здібностей. Через призму подібної міри задоволення постає уже об'єктивним благом, а не тільки суб'єктивним чуттєвим сприйняттям.
Основний принцип існування людини — перебування в безтурботно розташованому дусі, позбавленому пристрастей і крайностей. Це не тільки просто лише чуттєве задоволення, а стан «спокою, безтурботності і гармонії».
Все зло і нещастя трапляються з людиною через відсутність необхідного знання. Звідси і висновок: усунення проблем лежить в здобутті знань. Філософія Демокріта не допускає абсолютності зла, ставлячи мудрість засобом досягнення щастя.
Вклад в інші науки
- Один із перших давньогрецьких календарів.
- Об'єм піраміди.
Релігія
Демокріт заперечував існування богів і роль всього надприродного в утворенні світу.
Твори
Можливо, існувало 70 творів, проте ні один з них до наших днів не зберігся.
Найбільш значуща робота Демокріта: «Великий світоустрій», яка охоплювала всі доступні в той час знання.
Деякі з творів: «Про почуття», «Про планети», «Про розум», «Опис полюсів», «Землеробство».
Пам'ять
У місті Кривий Ріг є вулиця Демокріта.
Інші факти
- Портрет Демокрита було представлено на грецькій монеті номіналом 10 драхм, а також на купюрі номіналом 100 драхм.
Див. також
- 6129 Демокріт — астероїд, названий на честь філософа.
- Відмінність між натурфілософією Демокріта і натурфілософією Епікура
- Геракліт, що плаче, і Демокріт, що сміється.
Примітки
- Encyklopedie antiky — Academia, 1973. — С. 31. — 741 с.
- В.І. Шинкарук та інші (2002). Філософський енциклопедичний словник (PDF) (укр) . Київ: Абрис. с. 147—148.
- Політологічний словник:навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. М. Ф. Головатого та О. В. Антонюка. — К.: МАУП, 2005. — (С. 180) 792 с. —
Література
- Демокрит // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Демокріт. // Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2 [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- К. Меркотан. Демокріт // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.195
- Узбек Костянтин Минович. Антична математика і становлення системних підвалин філософського раціоналізму: дис… д-ра філос. наук: 09.00.09 / Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. — К., 2005. — 39с.
- К. М. Узбек. "Фрагменти побудови античної науки, філософії і культури. Донецьк: Східний видавничий дім, 2010. — 234 с.
Посилання
- Демокріт [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — С. 62. — .
- Демокріт з Абдери // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Демокріт |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Демокріт |
- Демокріт — видатний філософ стародавнього світу [ 3 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- Democritus in The Internet Encyclopedia of Philosophy [ 9 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Democritus and Leucippus [ 9 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Democritus in Stanford Encyclopedia of Philosophy [ 30 серпня 2006 у Wayback Machine.]
- Democritus on Greek 100 Drachma banknote. [ 12 лютого 2005 у Wayback Machine.]
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (лютий 2021) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Demokrit Demokrit Abderskij dav gr Dhmokritos priblizno 460 370 roki do n e davnogreckij filosof materialist zasnovnik atomistichnoyi gipotezi poyasnennya svitu sho rozglyadav mozhlivist isnuvannya neskinchennoyi kilkosti nepovtornih svitiv Demokrit Dhmokritosdav gr DhmokritosNarodivsya blizko 460 do n e Abderi Abdera Frakiya d Shidna Makedoniya ta Frakiya d Greciya 1 Pomer bl 370 do n e 90 rokiv GreciyaDiyalnist filosof matematik mistectvoznavecGaluz filosofiyaVidomij zavdyaki davnogreckij filosofVchiteli LevkippVidomi uchni Gippokrat Metrodor Hioskij d Protagor i AnaksarhZnannya mov davnogreckaNapryamok AtomistikaMagnum opus dKonfesiya ateyizmBrati sestri dVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMatir Demokrita zvali Siptiliya i vin narodivsya v misti Abderi u Frakiyi Vin bagato mandruvav svitom vivchiv filosofski ta naturfilosofski ideyi riznih narodiv a same Yegiptu Vavilonu Persiyi ta Efiopiyi Rozpovidali sho na ci podorozhi Demokrit vitrativ veliki groshi yaki otrimav u spadok vid batka Roztrata spadku v Abderah peresliduvalas sudom Na sudi zamist svogo zahistu Demokrit zachituye urivki iz svogo tvoru Velikij svitoustrij i buv vipravdanim sho groshi vitracheni ne darma Bagato hto z gromadyan vvazhav Demokrita divakuvatim i nezrozumilim tomu sho toj chasto jshov z mista hovavsya podali vid metushni i porinav u rozdumi Demokrit chasto vibuhav smihom z privodu togo sho jomu lyudski tila vidavalisya dovoli smishnimi na foni velikogo svitovogo poryadku Spivgromadyani viznali Demokrita bozhevilnim i navit zaprosili vidomogo likarya Gipokrata dlya medichnogo oglyadu Gipokrat ta Demokrit dijsno zustrichalisya pislya chogo pershij zapevniv vsih sho Demokrit odin iz najmudrishih lyudej z yakimi jomu dovodilos spilkuvatis Jogo prozvali filosof sho smiyetsya Demokrit imovirno prozhiv sto chotiri roki Uchennya pro atomiDemokrit rozvinuv uchennya pro atomi svogo vchitelya filosofa Levkippa sho ye golovnim dosyagnennyam demokritovoyi filosofiyi Demokrit dohodiv do ideyi nepodilnosti atomiv yaki mozhut buti riznoyi konfiguraciyi gachkopodibni kitvopodibni kutasti vignuti tosho Za Demokritom fizichni atomi nepodilni ale podumki v nih mozhna vidiliti pevni chastini tochki yaki ne mayut vagi i yaki ne mozhna vid atoma vidtorgnuti Ce uyavna chastina atoma amera ta sho ne maye chastin U najdribnishomu atomi bulo sim amer verhnya nizhnya liva i prava perednya i zadnya seredinna Ce bula matematika uzgodzhena z danimi chuttyevogo sprijnyattya yaki govorili sho yakim bi malim ne bulo fizichne tilo napriklad nevidimij atom tochki chastini storoni u nomu zavzhdi mozhna uyaviti ale diliti neskinchenno navit podumki nemozhlivo dzherelo Atomi ruhayutsya u velikij pustoti vdaryayutsya odin ob odnogo ta trimayutsya razom utvoryuyuchi rizni tila Rizni tila ce rizni kombinaciyi atomiv Riznomanitnist til sprichinena riznomanitnistyu skladenih atomiv Atomi ne mozhut dotorkatisya mizh bud yakimi dvoma atomami zavzhdi ye prostir Slidkuyuchi z cogo pri zblizhenni atomiv mizh nimi vinikayut sili vidshtovhuvannya Princip izonomiyiPrincip izonomiyi z grec rivnist vsih pered zakonom ce chitka konstataciya principu inerciyi osnovi vsiyeyi suchasnoyi fiziki Galilej yakomu pripisuyut vidkrittya inerciyi vsogo lishe skoristavsya pracyami Demokrita ta inshih antichnih filosofiv Principi izonomiyi Isnuyut atomi riznih form i rozmiriv v tomu chisli z rozmirom u cilij svit Usi napryamki ta vsi tochki u Velikij Pustoti rivnopravni Atomi ruhayutsya u Velikij Pustoti v bud yakih napryamkah i z bud yakimi shvidkostyami Aksiomatichnij metod u matematiciU metodologiyi Demokrita upershe v istoriyi piznannya sistemno vikoristanij ranishe nedostatno chitko usvidomlyuvanij aksiomatichnij metod Koncepciya matematichnogo atomizmu Demokrita logichno poslidovno vitikala z atomizmu fizichnogo i pidtverdzhuvala pravomirnist usiyeyi sistemi teoretichnoyi matematiki U mezhah ciyeyi koncepciyi bulo otrimano bagato vidatnih rezultativ sered yakih osoblivo slid zaznachiti zaslugi Demokrita yak odnogo z fundatoriv metodu neskinchenno malih Za legendoyu Platon nastilki ne lyubiv Demokrita sho zveliv spaliti vsi jogo knigi KosmologiyaDlya filosofiyi Demokrita harakternij tverdij determinizm zaperechennya vipadkovosti vse za Demokritom zakonomirne i maye svoyi prichini Filosof stverdzhuvav sho lyudi vigadali idol vipadku shob koristuvatisya nim yak privodom yakij prikrivaye yih vlasnu nerozsudlivist Demokritu pripisuyut avtorstvo zabavnoyi pritchi Odin raz lisa lyudina jshla po pustelnij miscevosti i yij na golovu z neba vpav kamin Lyudina pomerla Yaksho mi ne utrudnyatimemo sebe poyasnennyami to skazhemo sho ce vidbulosya vipadkovo Odnak sprobuvavshi znajti prichinu mi dovidayemosya sho v cij miscevosti zhivut hizhi ptahi yaki svoyeridnim sposobom polyuyut na cherepah pidnimayut u pazurah kamin i kidayut jogo zverhu na pancir cherepahi yiyi rozbivayuchi jogo lasuyut m yasom cherepahi U nashomu vipadku ptah lisinu sprijnyav za pancir Moral zavzhdi shukaj prichinu zakonomirnist togo sho vidbuvayetsya dzherelo Demokrit rozvivaye koncepciyu Levkippa pro kosmichni vihri yaki porodzhuyut nezlichenni sviti rizni za rozmirom i strukturoyu V odnih svitah sonce i misyac bilshe nashih v inshih bilsha kilkist svitil u tretih nemaye zovsim Sviti rozriznyayutsya za vikom odni tilki narodzhuyutsya inshi perebuvayut u rozkviti treti ginut zishtovhuyuchis odin z odnim dzherelo Velika Pustota prostorovo neskinchenna Spochatku v haosi spontanno utvoryuyetsya velikij vihor Simetriya Velikoyi pustoti porushuyetsya i u vseredini vihra utvoryuyetsya centr i periferiya Vazhki tila nakopichuyutsya v centri vihra Riznicya mizh vazhkim i legkim ne yakisna a kilkisna Na zovnishnij poverhni svitu utvoryuyetsya zahisna plivka yaka vidgorodzhuye kosmos vid navkolishnoyi pustoti Atomi namagayutsya ruhatisya do seredini vsesvitu tomu vin maye sferichno simetrichnu strukturu Demokrit prihilnik koncepciyi mnozhinnosti svitiv Nash svit Zemlya centr Kosmosu tomu ne ruhayetsya ni v yakomu napryamku prote inshi sviti mozhut ruhatis v bud yakomu napryamku tak yak vsi napryamki rivnopravni Zemlya ne maye formi kuli bo pri zahodi i shodi soncya sonyachni promeni po poverhni padali ne po pryamij liniyi a po duzi dzherelo Poryadok rozmishennya svitil dzherelo Misyac Venera Sonce Inshi planeti Zirki Padinnyu til na Zemlyu pereshkodzhaye vidcentrova sila Chumackij Shlyah ye sukupnistyu zirok yaki roztashovuyutsya odna vidnosno odnoyi tak sho yih zobrazhennya zlivayutsya v yedine slabke svitinnya EtikaDemokrit vidiliv dva stupeni piznannya pochuttyevij dosvid yakij vinikaye vnaslidok vitikannya vid ob yektiv prozorih materialnih obraziv yaki popadayut v nashi organi pochuttiv i mislennya Pochuttya sho ye dzherelom bud yakogo piznannya same po sobi mozhe dati lishe temne tobto nepovne poverhneve znannya tomu sho sutnist rechej atomi mozhut buti osyagnenni umoglyadnim shlyahom dzherelo Etika Demokrita ce etika shastya gedonizm Metoyu zhittya filosof vvazhaye garnij nastrij evtyumiyu sho oznachaye bezturbotnij shaslivij stan koli lyudina ne piddayetsya diyi pristrastej i strahu Najbilshoyu chesnotoyu ye bezturbotna mudrist yaka daye lyudini dar pravilno misliti pravilno govoriti i pravilno chiniti dzherelo U socialno politichnih poglyadah Demokrit buv prihilnikom demokratichnogo ustroyu derzhavi stverdzhuyuchi sho bidnist u demokratiyi nastilki krashe tak zvanogo blagopoluchchya gromadyan pri caryah naskilki svoboda krashe rabstva dzherelo Demokrit rozvivaye zagalno ellinske ponyattya miri Mira ce vidpovidnist povedinki lyudini do yiyi prirodnih mozhlivostej i zdibnostej Cherez prizmu podibnoyi miri zadovolennya postaye uzhe ob yektivnim blagom a ne tilki sub yektivnim chuttyevim sprijnyattyam Osnovnij princip isnuvannya lyudini perebuvannya v bezturbotno roztashovanomu dusi pozbavlenomu pristrastej i krajnostej Ce ne tilki prosto lishe chuttyeve zadovolennya a stan spokoyu bezturbotnosti i garmoniyi Vse zlo i neshastya traplyayutsya z lyudinoyu cherez vidsutnist neobhidnogo znannya Zvidsi i visnovok usunennya problem lezhit v zdobutti znan Filosofiya Demokrita ne dopuskaye absolyutnosti zla stavlyachi mudrist zasobom dosyagnennya shastya Vklad v inshi naukiOdin iz pershih davnogreckih kalendariv Ob yem piramidi ReligiyaDemokrit zaperechuvav isnuvannya bogiv i rol vsogo nadprirodnogo v utvorenni svitu TvoriMozhlivo isnuvalo 70 tvoriv prote ni odin z nih do nashih dniv ne zberigsya Najbilsh znachusha robota Demokrita Velikij svitoustrij yaka ohoplyuvala vsi dostupni v toj chas znannya Deyaki z tvoriv Pro pochuttya Pro planeti Pro rozum Opis polyusiv Zemlerobstvo Pam yatU misti Krivij Rig ye vulicya Demokrita Inshi faktiPortret Demokrita bulo predstavleno na greckij moneti nominalom 10 drahm a takozh na kupyuri nominalom 100 drahm Div takozh6129 Demokrit asteroyid nazvanij na chest filosofa Vidminnist mizh naturfilosofiyeyu Demokrita i naturfilosofiyeyu Epikura Geraklit sho plache i Demokrit sho smiyetsya PrimitkiEncyklopedie antiky Academia 1973 S 31 741 s d Track Q10379185d Track Q100707143 V I Shinkaruk ta inshi 2002 Filosofskij enciklopedichnij slovnik PDF ukr Kiyiv Abris s 147 148 Politologichnij slovnik navch posib dlya stud vish navch zakl Za red M F Golovatogo ta O V Antonyuka K MAUP 2005 S 180 792 s ISBN 966 608 459 7LiteraturaDemokrit Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Demokrit Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine K Merkotan Demokrit Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 195 ISBN 978 966 611 818 2 Uzbek Kostyantin Minovich Antichna matematika i stanovlennya sistemnih pidvalin filosofskogo racionalizmu dis d ra filos nauk 09 00 09 Institut filosofiyi im G S Skovorodi NAN Ukrayini K 2005 39s K M Uzbek Fragmenti pobudovi antichnoyi nauki filosofiyi i kulturi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2010 234 s PosilannyaDemokrit 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J S 62 ISBN 966 7492 00 8 Demokrit z Abderi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro DemokritVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DemokritDemokrit vidatnij filosof starodavnogo svitu 3 listopada 2008 u Wayback Machine Democritus in The Internet Encyclopedia of Philosophy 9 travnya 2008 u Wayback Machine Democritus and Leucippus 9 travnya 2008 u Wayback Machine Democritus in Stanford Encyclopedia of Philosophy 30 serpnya 2006 u Wayback Machine Democritus on Greek 100 Drachma banknote 12 lyutogo 2005 u Wayback Machine Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2021