Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теософія (д.-грецьк. θεοσοφία) — сукупність різних релігійно-філософських містичних та окультичних вчень та практик; так звана «божественна» та «релігійна мудрість», джерелом якого вважається містична інтуїція.
Основи теософії були закладені Якобом Беме, Еммануїлом Сведенборгом та іншими філософами. Засновником сучасної філософської теософії в Європі вважається Рудольф Штайнер. В Росії як засновника окультистської теософської школи шанують Олену Блаватську. За її ініціативою у 1875 р. у Нью-Йорку засноване Теософське товариство, яке незабаром переїхало у Індію. На теренах Російської імперії теософської практики не було.
З історії термінології
Термін «теософія» відомий з другого століття н. е., коли його стали вживати неоплатоніки: Аммоній Саккас та його учні, що створили філософську систему, головною метою якої було примирити всі релігії, затвердивши єдиний універсальний принцип і загальну систему етики, заснованої на вічних істинах.
У «Ареопагітиках» термін «теософія» використовується як синонім терміну «теологія». Пізніше теософію стали протиставляти богослів'ю (теології), яке спирається на ідею свідоцтва, і догмати церкви. Теософією стали називати богопізнання через містичний досвід (безпосереднє спілкування з божеством в стані екстазу). Точніше: теософія — це таке вчення про божество, яке спирається на суб'єктивний містичний досвід, але, на відміну від чистої містики, прагне викласти цей досвід у вигляді зв'язкової системи. Коли теософія розуміється в такому широкому сенсі, в неї включають гностицизм, неоплатонізм, каббалу, герметизм, розенкрейцерство.
Частіше використовується більш вузький зміст слова: тоді теософією називаються містичні теорії XVI-XVIII століть, які, як правило, перебували за межами певної конфесії та церковної християнської традиції в цілому. Це теорії Якоба Беме, Парацельса, [en], Емануеля Сведенборга, , [en]. Багато теософів (наприклад, Парацельс) припускали, що теософія містить у собі не тільки містичний досвід споглядання Божества, а й розкриття таємниць зовнішньої природи і здійснення чудес (тауматургію).
У ще більш вузькому сенсі, головним чином в Росії, під терміном «теософія» розуміють доробок або так зване «вчення», основи і фрагменти якого викладені у збірці текстів О. П. Блаватської під назвою «Таємна доктрина».
У філософії Фрідріха Шеллінга термін «теософія» позначав синтез містичного богопізнання і раціональної філософії. Теософії він протиставляв «теософізм» — вид містицизму, що виключає можливість наукового пізнання. Після Шеллінга термін «теософія» вживали як назви свого світогляду Ф. К. фон Баадер, А. Розміні («Teosofia»), Ф. Б. Трентовський («Teosofia wszyskich ludów»).
Під впливом Шеллінга, в системі Володимира Соловйова з'являється термін «вільна теософія». Вільна теософія є цілісним знанням — вищим синтезом раціонального та емпіричного знання з містичним знанням. Характеристика «вільна» підкреслює відміну від традиційної теософії: вільна теософія є творчий продукт критичної думки, досвіду і містичного одкровення.
Вчення О.П.Блаватської та Теософського товариства
Найчастіше при згадуванні терміна «теософія» розглядаються книга Олени Блаватської (збірка різних неоднорідних текстів, авторство яких Блавацька приписала собі), яка взяла на озброєння цю назву. При цьому ніякого відношення до ранніх теософських концепцій (християнський містицизм, гностицизм) неотеософія Блаватської не має і носить яскраво виражений анти-християнський характер. Досліджуючи історичні форми релігії, неотеософія прагне об'єднати різні віросповідання через тотожність езотеричного сенсу всіх релігійних символів.
Основні положення вчення викладені нижче, проте, в декількох словах його можна виразити так: в основі походження світу лежить Першопричина або Абсолют. Все існуюче у Всесвіті, в тому числі людина, несе в собі частку першопричини. Людина має можливість з'єднатися з Першопричиною. Вчення О. П. Блаватської спирається на індійську філософію (перш за все, на буддизм, індуїзм і брахманізм). Існує відома схожість між Теософією О.П.Блаватської й Теософією Беме і Плотіна.
У працях О. П. Блаватської та інших неотеософів ставилася мета врятувати від перекручення архаїчні істини, що є основою всіх релігій, розкрити їх єдину основу, вказати людині її законне місце у Всесвіті.
«...вчення Блаватської — теософія — ставило за мету довести, що Природа не є „випадкове поєднання атомів“, і вказати людині її законне місце у схемі Всесвіту; врятувати від перекручення архаїчні істини, які є основою всіх релігій; прочинити до деякої міри основне єдність, звідки всі вони походять; показати, що прихована сторона Природи ніколи ще не була доступна науці сучасної цивілізації. У вченні заперечувалося існування антропоморфного бог а-творця і утверджувалася віра в Універсальний Божественний Принцип — Абсолют, віра в те, що Всесвіт розгортається сам, зі своєї власної Сутності, не будучи створеним. Найважливішим для теософії Блаватська вважала очищення душ, полегшення страждань, моральні ідеали, дотримання принципу Братства людства. Блаватська називала себе не творцем системи, а лише провідником Вищих Сил, зберігачем потаємних знань Вчителів, Махатм, від яких вона отримала всі теософські істини».
Завдяки діяльності «Теософічного товариства», заснованого О.Блаватською та іншими в 1875 році в Нью-Йорку, теософія стала розповсюджуватися в різних країнах світу в середовищі інтелігенції — переважно в Азії, а також у США, країнах Європи та в Російській Імперії. На початку 1910-х у світі видавалося 50 теософічних журналів, у тому числі й на території сьогоднішньої України: «Вісник теософії», «Теософічний огляд», «Теософське життя».
Одні дослідники відносять вчення О.Блаватської до релігійної філософії, інші — до містичної філософії, треті — до езотеричних вчень, четверті — до космізму.
Теософія Блаватської викликала великий резонанс у суспільстві. У ХХІ столітті регулярно проводяться наукові конференції, присвячені теософії, наприклад, щорічна науково-практична конференція у Дніпрі «О. П. Блаватська і сучасність».
Основні положення теософії
Вихідною точкою Всесвіту є «Непізнаване», невимовний Абсолют, безособовий Принцип, завдяки якому все стало. Вищу тріаду складають непроявлений Логос, Потенційна мудрість і Вселенська Мислеоснова. Сходження в світ божественних енергій здійснюється через сфери прояву Логосу, потім через плани: духовний, психічний, астральний і матеріальний.
Людина
Людина — відображення проявленого Абсолюту (мікрокосм), і його справжнє внутрішнє «Я» вічне і єдине з Божественним "Я" Всесвіту.
Вчення про реінкарнацію
„Еволюція людини відбувається шляхом численних втілень, в яких він набуває досвід, знання і самопожертвування життям, служінням людям стає активним учасником божественного перетворення та будівництва на Землі й у Всесвіті. <…> Гносеологічна доктрина теософії спирається на вчення про карму, перевтілення, закон жертви і сходженні людини до свого істинного «Я», і укладеним у вищій Триєдності «Атма-Будга-Манас». Людина, що вступила на шлях самовдосконалення і збагнення Божественної Мудрості, зустрічає, за теософією, безліч перешкод і небезпек: тільки чисте, вогняне серце здатне встояти під натиском стихій і витримати вплив нижчих бажань, пристрастей, думок“.
Закон Карми — закон причин і наслідків
У теософії Блаватської закон карми розглядається з погляду гармонії і злагоди з законами природи:
Єдиний закон карми, закон вічний і незмінний, це гармонія у світі матерії, настільки ж абсолютна, яка вона у світі духу. З цього випливає, що не карма нагороджує або карає нас, але ми самі нагороджуємо або караємо себе в залежності від того, працюємо ми разом з природою, перебуваючи в гармонії з її законами, або ж порушуємо їх.
Філософська концепція
В основі концепції теософії знаходиться сімковий принцип: 7 планів буття, 7 принципів людини, 7 еволюціонуючих рас й ін.
Соціально-історична концепція
Соціально-історична концепція теософії будується на ідеї «Всесвітнього Братства Людства», яка є провідною в усіх світових навчаннях (Сангха буддизму, Умма ісламу, Громада християнства та ін.)
Див. також
- (Теософія є релігією ?)
- Теософія та буддизм
Примітки
- Трефилов, 2005, Часть 1.
- Шабанова, 2016.
- Орион, 2016.
- Новини, 2016.
- Kuhn, 1992, с. 199.
- Трефилов, 2005, Раздел 1.2.
- Трефилов, 2005, Раздел 1.1.
- Kuhn, 1992, с. 113.
Література і джерела
- Я. Любивий. Теософія // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 635. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Теософія |
- Kuhn A. B. Theosophy: A Modern Revival of Ancient Wisdom. — Whitefish, MT : Kessinger Publishing, 1992. — 381 p. — (American religion series: Studies in religion and culture) — .
- Трефилов В. А. Надконфессиональная синкретическая религиозная философия // Основы религиоведения. Учебник / Под ред. И. Н. Яблокова. — 4-е изд. — Москва : Высшая школа, 2005. — С. 364—381. — (Классический университетский учебник) — .
- Шабанова Ю. А. Что такое теософия // Бібліотека : сайт. — Теософське Товариство в Україні, 2016. з джерела 8 серпня 2016. Процитовано 2016-6-2.
- Е. П. Блаватская. Теософия // Библиотека : сайт. — Ярославское Рериховское общество «Орион», 2016. з джерела 5 серпня 2016. Процитовано 2016-6-2.
- Наукова конференція у Дніпропетровську, 6 травня 2016 // Новини : сайт. — Теософське Товариство в Україні, 2016. з джерела 8 серпня 2016. Процитовано 2016-6-2.
- «Філософський словник» / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.
Посилання
- Богопізнання [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]; Теософія [ 3 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Теософія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teosofiya d greck 8eosofia sukupnist riznih religijno filosofskih mistichnih ta okultichnih vchen ta praktik tak zvana bozhestvenna ta religijna mudrist dzherelom yakogo vvazhayetsya mistichna intuyiciya Emblema Mizhnarodnogo Teosofichnogo tovaristva Napis na emblemi Nemaye religiyi vishoyi vid istini Osnovi teosofiyi buli zakladeni Yakobom Beme Emmanuyilom Svedenborgom ta inshimi filosofami Zasnovnikom suchasnoyi filosofskoyi teosofiyi v Yevropi vvazhayetsya Rudolf Shtajner V Rosiyi yak zasnovnika okultistskoyi teosofskoyi shkoli shanuyut Olenu Blavatsku Za yiyi iniciativoyu u 1875 r u Nyu Jorku zasnovane Teosofske tovaristvo yake nezabarom pereyihalo u Indiyu Na terenah Rosijskoyi imperiyi teosofskoyi praktiki ne bulo Z istoriyi terminologiyiYakob Beme nimeckij filosof portret 1730 Paracels znamenitij likar i alhimik XVI st Termin teosofiya vidomij z drugogo stolittya n e koli jogo stali vzhivati neoplatoniki Ammonij Sakkas ta jogo uchni sho stvorili filosofsku sistemu golovnoyu metoyu yakoyi bulo primiriti vsi religiyi zatverdivshi yedinij universalnij princip i zagalnu sistemu etiki zasnovanoyi na vichnih istinah U Areopagitikah termin teosofiya vikoristovuyetsya yak sinonim terminu teologiya Piznishe teosofiyu stali protistavlyati bogosliv yu teologiyi yake spirayetsya na ideyu svidoctva i dogmati cerkvi Teosofiyeyu stali nazivati bogopiznannya cherez mistichnij dosvid bezposerednye spilkuvannya z bozhestvom v stani ekstazu Tochnishe teosofiya ce take vchennya pro bozhestvo yake spirayetsya na sub yektivnij mistichnij dosvid ale na vidminu vid chistoyi mistiki pragne viklasti cej dosvid u viglyadi zv yazkovoyi sistemi Koli teosofiya rozumiyetsya v takomu shirokomu sensi v neyi vklyuchayut gnosticizm neoplatonizm kabbalu germetizm rozenkrejcerstvo Chastishe vikoristovuyetsya bilsh vuzkij zmist slova todi teosofiyeyu nazivayutsya mistichni teoriyi XVI XVIII stolit yaki yak pravilo perebuvali za mezhami pevnoyi konfesiyi ta cerkovnoyi hristiyanskoyi tradiciyi v cilomu Ce teoriyi Yakoba Beme Paracelsa en Emanuelya Svedenborga en Bagato teosofiv napriklad Paracels pripuskali sho teosofiya mistit u sobi ne tilki mistichnij dosvid spoglyadannya Bozhestva a j rozkrittya tayemnic zovnishnoyi prirodi i zdijsnennya chudes taumaturgiyu U she bilsh vuzkomu sensi golovnim chinom v Rosiyi pid terminom teosofiya rozumiyut dorobok abo tak zvane vchennya osnovi i fragmenti yakogo vikladeni u zbirci tekstiv O P Blavatskoyi pid nazvoyu Tayemna doktrina U filosofiyi Fridriha Shellinga termin teosofiya poznachav sintez mistichnogo bogopiznannya i racionalnoyi filosofiyi Teosofiyi vin protistavlyav teosofizm vid misticizmu sho viklyuchaye mozhlivist naukovogo piznannya Pislya Shellinga termin teosofiya vzhivali yak nazvi svogo svitoglyadu F K fon Baader A Rozmini Teosofia F B Trentovskij Teosofia wszyskich ludow Pid vplivom Shellinga v sistemi Volodimira Solovjova z yavlyayetsya termin vilna teosofiya Vilna teosofiya ye cilisnim znannyam vishim sintezom racionalnogo ta empirichnogo znannya z mistichnim znannyam Harakteristika vilna pidkreslyuye vidminu vid tradicijnoyi teosofiyi vilna teosofiya ye tvorchij produkt kritichnoyi dumki dosvidu i mistichnogo odkrovennya Vchennya O P Blavatskoyi ta Teosofskogo tovaristvaNajchastishe pri zgaduvanni termina teosofiya rozglyadayutsya kniga Oleni Blavatskoyi zbirka riznih neodnoridnih tekstiv avtorstvo yakih Blavacka pripisala sobi yaka vzyala na ozbroyennya cyu nazvu Pri comu niyakogo vidnoshennya do rannih teosofskih koncepcij hristiyanskij misticizm gnosticizm neoteosofiya Blavatskoyi ne maye i nosit yaskravo virazhenij anti hristiyanskij harakter Doslidzhuyuchi istorichni formi religiyi neoteosofiya pragne ob yednati rizni virospovidannya cherez totozhnist ezoterichnogo sensu vsih religijnih simvoliv Osnovni polozhennya vchennya vikladeni nizhche prote v dekilkoh slovah jogo mozhna viraziti tak v osnovi pohodzhennya svitu lezhit Pershoprichina abo Absolyut Vse isnuyuche u Vsesviti v tomu chisli lyudina nese v sobi chastku pershoprichini Lyudina maye mozhlivist z yednatisya z Pershoprichinoyu Vchennya O P Blavatskoyi spirayetsya na indijsku filosofiyu persh za vse na buddizm induyizm i brahmanizm Isnuye vidoma shozhist mizh Teosofiyeyu O P Blavatskoyi j Teosofiyeyu Beme i Plotina U pracyah O P Blavatskoyi ta inshih neoteosofiv stavilasya meta vryatuvati vid perekruchennya arhayichni istini sho ye osnovoyu vsih religij rozkriti yih yedinu osnovu vkazati lyudini yiyi zakonne misce u Vsesviti vchennya Blavatskoyi teosofiya stavilo za metu dovesti sho Priroda ne ye vipadkove poyednannya atomiv i vkazati lyudini yiyi zakonne misce u shemi Vsesvitu vryatuvati vid perekruchennya arhayichni istini yaki ye osnovoyu vsih religij prochiniti do deyakoyi miri osnovne yednist zvidki vsi voni pohodyat pokazati sho prihovana storona Prirodi nikoli she ne bula dostupna nauci suchasnoyi civilizaciyi U vchenni zaperechuvalosya isnuvannya antropomorfnogo bog a tvorcya i utverdzhuvalasya vira v Universalnij Bozhestvennij Princip Absolyut vira v te sho Vsesvit rozgortayetsya sam zi svoyeyi vlasnoyi Sutnosti ne buduchi stvorenim Najvazhlivishim dlya teosofiyi Blavatska vvazhala ochishennya dush polegshennya strazhdan moralni ideali dotrimannya principu Bratstva lyudstva Blavatska nazivala sebe ne tvorcem sistemi a lishe providnikom Vishih Sil zberigachem potayemnih znan Vchiteliv Mahatm vid yakih vona otrimala vsi teosofski istini Zavdyaki diyalnosti Teosofichnogo tovaristva zasnovanogo O Blavatskoyu ta inshimi v 1875 roci v Nyu Jorku teosofiya stala rozpovsyudzhuvatisya v riznih krayinah svitu v seredovishi inteligenciyi perevazhno v Aziyi a takozh u SShA krayinah Yevropi ta v Rosijskij Imperiyi Na pochatku 1910 h u sviti vidavalosya 50 teosofichnih zhurnaliv u tomu chisli j na teritoriyi sogodnishnoyi Ukrayini Visnik teosofiyi Teosofichnij oglyad Teosofske zhittya Odni doslidniki vidnosyat vchennya O Blavatskoyi do religijnoyi filosofiyi inshi do mistichnoyi filosofiyi treti do ezoterichnih vchen chetverti do kosmizmu Teosofiya Blavatskoyi viklikala velikij rezonans u suspilstvi U HHI stolitti regulyarno provodyatsya naukovi konferenciyi prisvyacheni teosofiyi napriklad shorichna naukovo praktichna konferenciya u Dnipri O P Blavatska i suchasnist Osnovni polozhennya teosofiyiPohodzhennya Vsesvitu Vihidnoyu tochkoyu Vsesvitu ye Nepiznavane nevimovnij Absolyut bezosobovij Princip zavdyaki yakomu vse stalo Vishu triadu skladayut neproyavlenij Logos Potencijna mudrist i Vselenska Misleosnova Shodzhennya v svit bozhestvennih energij zdijsnyuyetsya cherez sferi proyavu Logosu potim cherez plani duhovnij psihichnij astralnij i materialnij Lyudina Lyudina vidobrazhennya proyavlenogo Absolyutu mikrokosm i jogo spravzhnye vnutrishnye Ya vichne i yedine z Bozhestvennim Ya Vsesvitu Vchennya pro reinkarnaciyu Evolyuciya lyudini vidbuvayetsya shlyahom chislennih vtilen v yakih vin nabuvaye dosvid znannya i samopozhertvuvannya zhittyam sluzhinnyam lyudyam staye aktivnim uchasnikom bozhestvennogo peretvorennya ta budivnictva na Zemli j u Vsesviti lt gt Gnoseologichna doktrina teosofiyi spirayetsya na vchennya pro karmu perevtilennya zakon zhertvi i shodzhenni lyudini do svogo istinnogo Ya i ukladenim u vishij Triyednosti Atma Budga Manas Lyudina sho vstupila na shlyah samovdoskonalennya i zbagnennya Bozhestvennoyi Mudrosti zustrichaye za teosofiyeyu bezlich pereshkod i nebezpek tilki chiste vognyane serce zdatne vstoyati pid natiskom stihij i vitrimati vpliv nizhchih bazhan pristrastej dumok Zakon Karmi zakon prichin i naslidkiv U teosofiyi Blavatskoyi zakon karmi rozglyadayetsya z poglyadu garmoniyi i zlagodi z zakonami prirodi Yedinij zakon karmi zakon vichnij i nezminnij ce garmoniya u sviti materiyi nastilki zh absolyutna yaka vona u sviti duhu Z cogo viplivaye sho ne karma nagorodzhuye abo karaye nas ale mi sami nagorodzhuyemo abo karayemo sebe v zalezhnosti vid togo pracyuyemo mi razom z prirodoyu perebuvayuchi v garmoniyi z yiyi zakonami abo zh porushuyemo yih Filosofska koncepciya V osnovi koncepciyi teosofiyi znahoditsya simkovij princip 7 planiv buttya 7 principiv lyudini 7 evolyucionuyuchih ras j in Socialno istorichna koncepciya Socialno istorichna koncepciya teosofiyi buduyetsya na ideyi Vsesvitnogo Bratstva Lyudstva yaka ye providnoyu v usih svitovih navchannyah Sangha buddizmu Umma islamu Gromada hristiyanstva ta in Div takozhTeosofiya ye religiyeyu Teosofiya ta buddizmPrimitkiTrefilov 2005 Chast 1 Shabanova 2016 Orion 2016 Novini 2016 Kuhn 1992 s 199 Trefilov 2005 Razdel 1 2 Trefilov 2005 Razdel 1 1 Kuhn 1992 s 113 Literatura i dzherelaYa Lyubivij Teosofiya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 635 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Teosofiya Kuhn A B Theosophy A Modern Revival of Ancient Wisdom Whitefish MT Kessinger Publishing 1992 381 p American religion series Studies in religion and culture ISBN 978 1 56459 175 3 Trefilov V A Nadkonfessionalnaya sinkreticheskaya religioznaya filosofiya Osnovy religiovedeniya Uchebnik Pod red I N Yablokova 4 e izd Moskva Vysshaya shkola 2005 S 364 381 Klassicheskij universitetskij uchebnik ISBN 5 06 004254 5 Shabanova Yu A Chto takoe teosofiya Biblioteka sajt Teosofske Tovaristvo v Ukrayini 2016 z dzherela 8 serpnya 2016 Procitovano 2016 6 2 E P Blavatskaya Teosofiya Biblioteka sajt Yaroslavskoe Rerihovskoe obshestvo Orion 2016 z dzherela 5 serpnya 2016 Procitovano 2016 6 2 Naukova konferenciya u Dnipropetrovsku 6 travnya 2016 Novini sajt Teosofske Tovaristvo v Ukrayini 2016 z dzherela 8 serpnya 2016 Procitovano 2016 6 2 Filosofskij slovnik Za red V I Shinkaruka 2 vid pererob i dop K Golov Red URE 1986 PosilannyaBogopiznannya 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Teosofiya 3 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Teosofiya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006