Гностици́зм (від лат. gnostikos «обізнаний»; грец. γνῶσις «знання») — низка релігійних течій, що розвивалися паралельно з християнством. Гностицизм в його розвинених формах — це поєднання східних і елліністичних мотивів з християнською інтерпретацією історії та призначення людства. Загальним для гностичних систем є різкий дуалізм — протиставлення духу і матерії. В основі гностичного міфу лежало уявлення, що світ наповнений злом і це зло жодним чином не могло бути створене Богом. Звідси випливало, що світ створений або обмеженою у своїй могутності силою, або наперед визначено злою, яку гностики іменують Деміургом. Мета гностицизму полягає у возз'єднанні людини зі справжнім Богом завдяки таємному знанню — гнозису. Із гностицизмом пов'язане виникнення маніхейства. Він справив значний вплив на середньовічні єресі та неортодоксальну містику сучасного часу. Прихильник гностицизму — гностик.
Характеристики гностицизму
Світ у гностичних вченнях дуалістичний — трансцедентному досконалому Богу протистоїть недосконалий матеріальний світ і його творець — Деміург, який видає себе за Бога, з його духами. Різні школи гностицизму ототожнюють Деміурга з , Самаелем, Сатаною, або Ягве.
Гностицизму притаманна ідея про визволення з матеріального світу і входу в божественну реальність через осягнення Гнозису — знання надприродного походження. Гнозис відкривається окремим людям через особисте одкровення та включає таємниці щодо влаштування світу, його історії та місця в ньому людини.
Примітно, що гностицизм не мав загальновизнаних священних текстів, канонів чи обрядів, що відкривало простір для широких трактувань його основ різними течіями. Відомі деякі головні риси найвпливовіших течій гностицизму. Так, василідани (послідовники Василіда) вважали віру особливим способом пізнання, відмінним від розуму, що необхідний для звільнення. Вони стверджували, що злі духи матеріального світу приєднуються до людської душі, зумовлюючи страждання. Також василідани персоніфікували такі поняття як Праведність та Премудрість. Послідовники Валентина-гностика приписували створення людини янголам, визнаючи втім дане і Богом зерно вищої сутності. Матеріальний світ вони вважали недосконалим образом вищої реальності, звідки людині не дають звільнитись злі духи, спонукаючи до злих вчинків. Спаситель — перший знавець Гнозису, зробив можливим звільнення від їхнього впливу та єднання з божественною реальністю. Особа Спасителя в гностицизмі належить як виключно Ісусові Христу чи іншим пророкам і мислителям, так і багатьом з них.
Гностична космологія
Згідно з гностицизмом, Землю оточують вісім небесних сфер повітря. Ці сфери населяють нечисті духи чи демони архонти й Деміург, які визначають закони природи на Землі. Існують архонти, які керують окремими стихіями чи явищами. За допомогою цих законів вони утримують божественну складову людини в полоні матерії, створюючи різні потреби, омани чи невігластво, завдяки чому архонти, Деміург і Земля, продовжують існувати. За небесними сферами розташована плерома — Царство Боже, населене еонами — персоніфікаціями Божих якостей або абстрактних понять. Кінцевою метою існування світу є возз'єднання часток плероми, якими є людські душі, з рештою Царства Божого.
Поява матеріального світу пов'язується з прагненням еона Софії (Мудрості) пізнати Бога чи уподібнитись Йому. В результаті гармонія Софії з Богом була порушена, продуктом чого стала поява зла і матерії. Софія особисто чи через нащадків породила Деміурга. Своєю чергою Деміургом були створені небесні сфери та різноманітні духи, що керують Землею. Видаючи себе за Бога, Деміург очолив світобудову. Деякі течії гностицизму вважали, що добро і зло споконвічні та лише проявились у протистоянні божественної та матеріальної реальностей.
Людині в гностицизмі відводиться статус вищий, аніж у архонтів. Людина володіє як божественною складовою (дух або душа), так і матеріальною (тіло). Тому вона здатна звільнитися з матеріального світу, що неможливо для архонтів. У той же час цьому стають на заваді тілесні закони та архонти. Після смерті душа людини звільняється, проте не може покинути матеріальний світ, не володіючи Гнозисом. За допомогою Гнозису душа отримує змогу змусити архонтів пропустити її. Також живі члени общини, що пізнали Гнозис, здатні полегшити звільнення душі з матеріального світу. Доля душ, які не покинули світ, описується по-різному: вони гинуть, страждають до останнього суду, або ж повертаються на Землю в нових тілах.
У гностицизмі заперечується майбутнє тілесне воскресіння померлих, закономірним фіналом історії уявляється лише повернення душ до Царства Божого. Після цього матеріальна та духовна реальності остаточно розділяться, або ж матерія буде знищена.
Месіанство в гностицизмі
Окремі, прохристиянські, течії сприймають Ісуса як утілення вищої істоти, що прийшла на землю, аби принести Гнозис. Інші категорично заперечують прихід вищої істоти у плоті, стверджуючи, що Ісус був просто людиною, яка осягла Божественність через пізнання і навчала своїх учнів того ж шляху. Крім того, месіями в гностицизмі іноді проголошувалися пророки, такі як Зороастр, або мислителі-гностики, такі як .
Історія
Гностицизм поєднує ідеї античної філософії та містицизму, а також юдаїзму та зороастризму. Гностицизмом також вважаються деякі течії раннього християнства, які зазнали еллінського впливу. Він виник на території сучасних Ізраїлю та Сирії, а на початку II ст. поширився в Римі та Єгипті.
Сформувалося чотири основних напрямки гностицизму: 1) оюдеєні (Василід і Валентин), що зазнали впливу парсизму чи стоїцизму та перебували в опозиції до християнства; 2) антиюдейські (Сатурнін, Маркіон, Апеллес, Препон, Лукан) протиставляли християнство юдаїзму та язичництву, визнаючи деякі християнські тексти; 3) язичницькі гностики (Карпократ, Симон Волхв), яким був притаманний пантеїзм і часто заперечення панівних моральних норм як проявів матеріального світу; 4) офіти вирізнялися виділенням особливого місця Змію то як слузі Бога, що рятує душі, то як творцеві зла.
Вперше в християнській літературі гностицизм згадується в Юстина Філософа в II ст. у переліку єресей «Синтагмі» (не дійшов до нашого часу). Найраніший опис гностичного вчення міститься в працях Іринея Ліонського. Він вважав засновником гностицизму , а з-поміж гностиків згадував Валентина, учня Симона Менандра, Птолемея і Маркіона. Інші відомі гностики — Санторіл, Кердон, Керінф. Карпократ, Епіфан, Марцеліна, Василід, Апеллес, що жили в II ст. Численні цитати із гностичних текстів відомі за працями Климента Олександрійського та Орігена, що полемізували із гностиками. Критика гностицизму наявна в Тертулліана, Фотія, Євсевія, Ієроніма Стридонського, Іполіта Римського, Феодорита Кірського, Іоана Дамаскіна, Августина Блаженного, . Так, Тертулліан критикував християнські течії, що прийняли гностичні елементи, як єресі, оскільки вважав, що лише християнство сходить виключно до Христа і Його апостолів. Згідно з Іполітом Римським, гностицизм перейняв магічні та астрологічні практики язичництва, підлаштувавши їх для власних цілей, чим спотворив християнство.
Маркіоніти були розділені на велику кількість сект, що діяли від Персії до Риму. Валентиани мали вплив у Південній Галлії, Єгипті, Сирії та Малій Азії впродовж II ст. Втім, у III ст. гностицизм почав втрачати позиції через зростання популярності маніхейства, хоча й не зник цілком. У IV ст. в Єгипті зберігались общини послідовників Василіда — василідани.
Гностицизм здійснив значний влив на формування віровчення павликіанів VII—IX ст і катарів ХІ–XIV ст., яким притаманні погляди на розділене творіння — Бог творить духовний світ, а повсталий проти Нього Деміург — матеріальний. Його риси прослідковуються у вченні мандеїв, яке збереглося до нашого часу. В X—XIV ст. гностичні ідеї отримали розвиток у вченні богомилів, яке походило з Візантії та поширилось на Балканах і далі по Європі, в тому числі на території сучасної України. В богомильстві створення людини та світу відводиться Сатані, тоді як Бог створив людські душі аби вони замінили палих янголів. Аналогічні до гностичних ідеї наявні в кабалізмі, що виник у XII—XIII ст., зокрема про природу добра і зла, вчення про еони та плерому.
Після Другої світової війни виникли численні церкви, що зараховували себе до гностицизму, такі як Еклезія Гностика, Церква Іоанітів у США та Європі, Гностична церква Франції.
Див. також
Примітки
- . www.pravenc.ru. Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 30 серпня 2019.
- . azbyka.ru (рос.). Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
- . www.pravenc.ru. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
- Dan, Joseph (30 листопада 2005). Kabbalah: A Very Short Introduction (англ.). Oxford University Press. ISBN .
- Taussig, Hal (5 березня 2013). A New New Testament: A Bible for the Twenty-first Century Combining Traditional and Newly Discovered Texts (англ.). HMH. ISBN .
Література
- Б. Катусенко. Гностицизм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Гностицизм / Православная энциклопедия. Том XI: «Георгий — Гомар». — М.: Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2006. — С. 627—638.
- Гностицизм / Православная богословская энциклопедия. Том IV.: «ГААГА — ДОНАТИСТЫ». Петроград, 1903. — С. 418—432.
- Анрі Шарль Пюеш. У пошуках гнозису / Henri-Charles Puech. En quête de la gnose (1978)
Посилання
- Ґностицизм // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Гностицизм // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gnostici zm vid lat gnostikos obiznanij grec gnῶsis znannya nizka religijnih techij sho rozvivalisya paralelno z hristiyanstvom Gnosticizm v jogo rozvinenih formah ce poyednannya shidnih i ellinistichnih motiviv z hristiyanskoyu interpretaciyeyu istoriyi ta priznachennya lyudstva Zagalnim dlya gnostichnih sistem ye rizkij dualizm protistavlennya duhu i materiyi V osnovi gnostichnogo mifu lezhalo uyavlennya sho svit napovnenij zlom i ce zlo zhodnim chinom ne moglo buti stvorene Bogom Zvidsi viplivalo sho svit stvorenij abo obmezhenoyu u svoyij mogutnosti siloyu abo napered viznacheno zloyu yaku gnostiki imenuyut Demiurgom Meta gnosticizmu polyagaye u vozz yednanni lyudini zi spravzhnim Bogom zavdyaki tayemnomu znannyu gnozisu Iz gnosticizmom pov yazane viniknennya manihejstva Vin spraviv znachnij vpliv na serednovichni yeresi ta neortodoksalnu mistiku suchasnogo chasu Prihilnik gnosticizmu gnostik Abraksas obraz verhovnogo arhonta chi istinnogo Boga v gnosticizmiHarakteristiki gnosticizmuU gnosticizmi Bog tvorec ce samozvanec Demiurg kartina Bog Savaof Vasnyecova Svit u gnostichnih vchennyah dualistichnij transcedentnomu doskonalomu Bogu protistoyit nedoskonalij materialnij svit i jogo tvorec Demiurg yakij vidaye sebe za Boga z jogo duhami Rizni shkoli gnosticizmu ototozhnyuyut Demiurga z Samaelem Satanoyu abo Yagve Gnosticizmu pritamanna ideya pro vizvolennya z materialnogo svitu i vhodu v bozhestvennu realnist cherez osyagnennya Gnozisu znannya nadprirodnogo pohodzhennya Gnozis vidkrivayetsya okremim lyudyam cherez osobiste odkrovennya ta vklyuchaye tayemnici shodo vlashtuvannya svitu jogo istoriyi ta miscya v nomu lyudini Primitno sho gnosticizm ne mav zagalnoviznanih svyashennih tekstiv kanoniv chi obryadiv sho vidkrivalo prostir dlya shirokih traktuvan jogo osnov riznimi techiyami Vidomi deyaki golovni risi najvplivovishih techij gnosticizmu Tak vasilidani poslidovniki Vasilida vvazhali viru osoblivim sposobom piznannya vidminnim vid rozumu sho neobhidnij dlya zvilnennya Voni stverdzhuvali sho zli duhi materialnogo svitu priyednuyutsya do lyudskoyi dushi zumovlyuyuchi strazhdannya Takozh vasilidani personifikuvali taki ponyattya yak Pravednist ta Premudrist Poslidovniki Valentina gnostika pripisuvali stvorennya lyudini yangolam viznayuchi vtim dane i Bogom zerno vishoyi sutnosti Materialnij svit voni vvazhali nedoskonalim obrazom vishoyi realnosti zvidki lyudini ne dayut zvilnitis zli duhi sponukayuchi do zlih vchinkiv Spasitel pershij znavec Gnozisu zrobiv mozhlivim zvilnennya vid yihnogo vplivu ta yednannya z bozhestvennoyu realnistyu Osoba Spasitelya v gnosticizmi nalezhit yak viklyuchno Isusovi Hristu chi inshim prorokam i mislitelyam tak i bagatom z nih Gnostichna kosmologiyaGnostichne vlashtuvannya svitu Zgidno z gnosticizmom Zemlyu otochuyut visim nebesnih sfer povitrya Ci sferi naselyayut nechisti duhi chi demoni arhonti j Demiurg yaki viznachayut zakoni prirodi na Zemli Isnuyut arhonti yaki keruyut okremimi stihiyami chi yavishami Za dopomogoyu cih zakoniv voni utrimuyut bozhestvennu skladovu lyudini v poloni materiyi stvoryuyuchi rizni potrebi omani chi neviglastvo zavdyaki chomu arhonti Demiurg i Zemlya prodovzhuyut isnuvati Za nebesnimi sferami roztashovana pleroma Carstvo Bozhe naselene eonami personifikaciyami Bozhih yakostej abo abstraktnih ponyat Kincevoyu metoyu isnuvannya svitu ye vozz yednannya chastok pleromi yakimi ye lyudski dushi z reshtoyu Carstva Bozhogo Poyava materialnogo svitu pov yazuyetsya z pragnennyam eona Sofiyi Mudrosti piznati Boga chi upodibnitis Jomu V rezultati garmoniya Sofiyi z Bogom bula porushena produktom chogo stala poyava zla i materiyi Sofiya osobisto chi cherez nashadkiv porodila Demiurga Svoyeyu chergoyu Demiurgom buli stvoreni nebesni sferi ta riznomanitni duhi sho keruyut Zemleyu Vidayuchi sebe za Boga Demiurg ocholiv svitobudovu Deyaki techiyi gnosticizmu vvazhali sho dobro i zlo spokonvichni ta lishe proyavilis u protistoyanni bozhestvennoyi ta materialnoyi realnostej Lyudini v gnosticizmi vidvoditsya status vishij anizh u arhontiv Lyudina volodiye yak bozhestvennoyu skladovoyu duh abo dusha tak i materialnoyu tilo Tomu vona zdatna zvilnitisya z materialnogo svitu sho nemozhlivo dlya arhontiv U toj zhe chas comu stayut na zavadi tilesni zakoni ta arhonti Pislya smerti dusha lyudini zvilnyayetsya prote ne mozhe pokinuti materialnij svit ne volodiyuchi Gnozisom Za dopomogoyu Gnozisu dusha otrimuye zmogu zmusiti arhontiv propustiti yiyi Takozh zhivi chleni obshini sho piznali Gnozis zdatni polegshiti zvilnennya dushi z materialnogo svitu Dolya dush yaki ne pokinuli svit opisuyetsya po riznomu voni ginut strazhdayut do ostannogo sudu abo zh povertayutsya na Zemlyu v novih tilah U gnosticizmi zaperechuyetsya majbutnye tilesne voskresinnya pomerlih zakonomirnim finalom istoriyi uyavlyayetsya lishe povernennya dush do Carstva Bozhogo Pislya cogo materialna ta duhovna realnosti ostatochno rozdilyatsya abo zh materiya bude znishena Mesianstvo v gnosticizmiOkremi prohristiyanski techiyi sprijmayut Isusa yak utilennya vishoyi istoti sho prijshla na zemlyu abi prinesti Gnozis Inshi kategorichno zaperechuyut prihid vishoyi istoti u ploti stverdzhuyuchi sho Isus buv prosto lyudinoyu yaka osyagla Bozhestvennist cherez piznannya i navchala svoyih uchniv togo zh shlyahu Krim togo mesiyami v gnosticizmi inodi progoloshuvalisya proroki taki yak Zoroastr abo misliteli gnostiki taki yak IstoriyaSimon volhv v otochenni demoniv malyunok 1493 r Gnosticizm poyednuye ideyi antichnoyi filosofiyi ta misticizmu a takozh yudayizmu ta zoroastrizmu Gnosticizmom takozh vvazhayutsya deyaki techiyi rannogo hristiyanstva yaki zaznali ellinskogo vplivu Vin vinik na teritoriyi suchasnih Izrayilyu ta Siriyi a na pochatku II st poshirivsya v Rimi ta Yegipti Sformuvalosya chotiri osnovnih napryamki gnosticizmu 1 oyudeyeni Vasilid i Valentin sho zaznali vplivu parsizmu chi stoyicizmu ta perebuvali v opoziciyi do hristiyanstva 2 antiyudejski Saturnin Markion Apelles Prepon Lukan protistavlyali hristiyanstvo yudayizmu ta yazichnictvu viznayuchi deyaki hristiyanski teksti 3 yazichnicki gnostiki Karpokrat Simon Volhv yakim buv pritamannij panteyizm i chasto zaperechennya panivnih moralnih norm yak proyaviv materialnogo svitu 4 ofiti viriznyalisya vidilennyam osoblivogo miscya Zmiyu to yak sluzi Boga sho ryatuye dushi to yak tvorcevi zla Vpershe v hristiyanskij literaturi gnosticizm zgaduyetsya v Yustina Filosofa v II st u pereliku yeresej Sintagmi ne dijshov do nashogo chasu Najranishij opis gnostichnogo vchennya mistitsya v pracyah Irineya Lionskogo Vin vvazhav zasnovnikom gnosticizmu a z pomizh gnostikiv zgaduvav Valentina uchnya Simona Menandra Ptolemeya i Markiona Inshi vidomi gnostiki Santoril Kerdon Kerinf Karpokrat Epifan Marcelina Vasilid Apelles sho zhili v II st Chislenni citati iz gnostichnih tekstiv vidomi za pracyami Klimenta Oleksandrijskogo ta Origena sho polemizuvali iz gnostikami Kritika gnosticizmu nayavna v Tertulliana Fotiya Yevseviya Iyeronima Stridonskogo Ipolita Rimskogo Feodorita Kirskogo Ioana Damaskina Avgustina Blazhennogo Tak Tertullian kritikuvav hristiyanski techiyi sho prijnyali gnostichni elementi yak yeresi oskilki vvazhav sho lishe hristiyanstvo shodit viklyuchno do Hrista i Jogo apostoliv Zgidno z Ipolitom Rimskim gnosticizm perejnyav magichni ta astrologichni praktiki yazichnictva pidlashtuvavshi yih dlya vlasnih cilej chim spotvoriv hristiyanstvo Markioniti buli rozdileni na veliku kilkist sekt sho diyali vid Persiyi do Rimu Valentiani mali vpliv u Pivdennij Galliyi Yegipti Siriyi ta Malij Aziyi vprodovzh II st Vtim u III st gnosticizm pochav vtrachati poziciyi cherez zrostannya populyarnosti manihejstva hocha j ne znik cilkom U IV st v Yegipti zberigalis obshini poslidovnikiv Vasilida vasilidani Gnosticizm zdijsniv znachnij vliv na formuvannya virovchennya pavlikianiv VII IX st i katariv HI XIV st yakim pritamanni poglyadi na rozdilene tvorinnya Bog tvorit duhovnij svit a povstalij proti Nogo Demiurg materialnij Jogo risi proslidkovuyutsya u vchenni mandeyiv yake zbereglosya do nashogo chasu V X XIV st gnostichni ideyi otrimali rozvitok u vchenni bogomiliv yake pohodilo z Vizantiyi ta poshirilos na Balkanah i dali po Yevropi v tomu chisli na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini V bogomilstvi stvorennya lyudini ta svitu vidvoditsya Satani todi yak Bog stvoriv lyudski dushi abi voni zaminili palih yangoliv Analogichni do gnostichnih ideyi nayavni v kabalizmi sho vinik u XII XIII st zokrema pro prirodu dobra i zla vchennya pro eoni ta pleromu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vinikli chislenni cerkvi sho zarahovuvali sebe do gnosticizmu taki yak Ekleziya Gnostika Cerkva Ioanitiv u SShA ta Yevropi Gnostichna cerkva Franciyi Div takozhPortal Filosofiya Agnosticizm Gnoseologiya Kabala IgnorabimusPrimitki www pravenc ru Arhiv originalu za 7 veresnya 2019 Procitovano 30 serpnya 2019 azbyka ru ros Arhiv originalu za 31 serpnya 2019 Procitovano 31 serpnya 2019 www pravenc ru Arhiv originalu za 28 serpnya 2019 Procitovano 1 veresnya 2019 Dan Joseph 30 listopada 2005 Kabbalah A Very Short Introduction angl Oxford University Press ISBN 9780195313482 Taussig Hal 5 bereznya 2013 A New New Testament A Bible for the Twenty first Century Combining Traditional and Newly Discovered Texts angl HMH ISBN 9780547792118 LiteraturaB Katusenko Gnosticizm Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Gnosticizm Pravoslavnaya enciklopediya Tom XI Georgij Gomar M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2006 S 627 638 Gnosticizm Pravoslavnaya bogoslovskaya enciklopediya Tom IV GAAGA DONATISTY Petrograd 1903 S 418 432 Anri Sharl Pyuesh U poshukah gnozisu Henri Charles Puech En quete de la gnose 1978 PosilannyaGnosticizm Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Gnosticizm Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya