Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Приро дне пра во лат ius naturale lex naturalis теоретична доктрина в теорії права за якою головним джерелом права є сам

Природне право

Природне право

Приро́дне пра́во (лат. ius naturale, lex naturalis) — теоретична доктрина в теорії права, за якою головним джерелом права є сама природа, а не воля законодавця. Також термін визначає і саме право, задане природою. Людині природні права належать від народження, вони закладені в самій її сутності й однакові для всіх.

Визначення

Природне право протилежне позитивному праву, визначеному законодавством у рамках правової системи конкретної держави.

Природне право — це вихідні принципи, на основі яких приймаються чинні норми і на підставі котрих здійснюється їхнє оцінювання. Це відбувається з урахуванням ієрархії цінностей, яку подає філософія, вирішуючи питання про ставлення людини до оточення, в тому числі й ціннісне. Норми природного права, маючи максимально широке, універсальне значення, адресовані до всіх без винятку правоздатних суб'єктів і закликають дотримуватись закріплених у них приписів, тому що останні відповідають вимогам вищої, абсолютної справедливості.

Поняття природного права є теоретичною доктриною, яка використовується для критики конкретного позитивного права, визначеного законодавцем. Відповідно до теорії соціального натуралізму (О. М. Костенко) «природне право — це правила відносин між людьми у суспільстві, що випливають із законів соціальної природи».

Історія

Історичні передумови, що передують формування права як самостійної науки, свідчать: філософське осмислення правовій реальності почалося з розмежування права на природне і позитивне. Саме їх суперечливу єдність і складає, в найпершому наближенні, структуру правової реальності. Тут ми маємо справу із дуалістичної трактуванням права структури, якої дотримувалися такі російські філософи права, як І. Ільїн, В. Соловйов та деякі інші. Серед сучасних західних філософів права таку позицію займає А. Кауфман. Його концепція «онтологічної структури права» будується на з'єднанні позитивно-нормативної легальності з природничо-правової справедливістю. До її основі знаходиться онтологічну відмінність між сутністю і існуванням права.

У класичній джерелом дійсного права природа вважалася взагалі, в християнському Середньовіччі — божественна мудрість Творця, у період Нового часу — досконалість людського розуму як найбільш значного з створінь природи. Аналіз історії філософсько-правової думки дозволяє розрізняти два основних підходи до розуміння природного права і його співвідношення з позитивною.

З точки зору першого підходу природне право розумілося як сукупність апріорних моральних вимог, що пред'являються до позитивного права, як критична інстанція, що дає моральну оцінку позитивного права з точки зору його справедливості чи несправедливості (Платон], Кант). З позиції ж другого підходу природне право розуміється як необхідна та незмінна основа чинного законодавства, не існує поза ним, тобто природні принципи шукалися всередині чинного права, що мислилося як реалізується в історії надприродна ідея права ([Арістотель], [Гегель]).

Така ж подвійність підходу до розуміння природного права спостерігалася наприкінці XIX-початку XX століття в Росії в ситуації відродження природного права. Тут розрізнялися етико-нормативні концепції (П. Новгородцев, [С. Булгаков]) і ейдологічні концепції (М. Михайловський, Гессен В., Н. Алексєєв та ін.) Хоча перші концепції, як правило, були пов'язані з ліберальними реформістськими ідеями, а другу в більшій мірі стосувалися захисту існуючого правопорядку, всі вони були спрямовані на критику позитивістської методології, ототожнюють право з силою державного примусу. І тут, при всьому різноманітті поглядів з даного питання можна з достатньою чіткістю розрізнити природне право як категорію методологічного порядку і природне право як реальний факт соціальної дійсності.

Роздуми автора статті без посилань

Вся соціальність людини є похідною від природного права. Природне право становить базу соціальної організації суспільства, і сама соціальна організація суспільства виникає як засіб забезпечення природного права людини.

Тому будь-які замахи на повноту її природного права в остаточному підсумку шкодять соціальній організації суспільства.

Із непорушності природного права людини випливає право на самооборону. Як індивідуальну, так і колективну, включно із самообороною суспільства.

Природне право людини може бути обмежене лише у разі, коли її діяльність порушує природне право інших суб'єктів суспільства, і тоді вже йдеться про його (суспільства) право на самооборону.

Однією з умов самоорганізації суспільства є часткове обмеження природного права його членів заради того ж природного права на життя, безпеку і добробут суспільства загалом. Перелік цих обмежень і його межі встановлює суспільний договір.

Суб’єктом суспільного договору є саме суспільство, але не суспільство і влада як договірні сторони. Влада і владні структури не є суб’єктом договірних сторін, а «прикажчиками», найнятими суспільством для контролю за виконанням/додержанням суспільного договору. Саме ця концепція відіграє вирішальну роль у гарантуванні демократії в суспільстві.

Нехтування цієї концепції неминуче призводить до того, що влада спочатку стає стороною договору, а потім стороною, що диктує суспільству свої умови. Історія формування влади (від демократії народних зборів до монархії, диктатури і деспотизму) зумовлена саме такою підміною концепції суспільного договору.

Поняття природного права використовували й розвивали Станіслав Оріховський, Гуго Гроцій, Бенедикт Спіноза, Томас Гоббс, Самуель (Самуїл) фон Пуфендорф, Джон Локк, Жан-Жак Руссо та ін.

Див. також

Примітки

  1. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К.: Українська енциклопедія, 2002. — Т. 4: Н - П. — 720 с.
  2. Луцький Р. П. Позитивне право та природне право: опозиція категорій [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Часопис Київського університету права: Український науково-теоретичний часопис. — № 4. — К.: 2011. — С. 38—41.

Джерела

  • Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. К., 2001.
  • Костенко О.М. Культура і закон у протидії злу. - Київ: Атіка, 2008. - 352 с.
  • Костенко О.М. Що є право? Про основи "натуралістичної" юриспруденції у світлі соціального натуралізму // Право України. - 2010. - №4. - С.83-92.
  • Костенко О.М. Що таке природне право? Концепція природного права у світлі соціального натуралізму // Право України. - 2021. - №1. - С.115-138.
  • Прокопов Д. Є. Розвиток теорії природного права у вітчизняній і російській правовій думці (середина ХІХ - початок ХХ століть): Монографія. — К.: Логос, 2011. — 543 с.
  • Природне та позитивне право: реальність чи ілюзорність аналогії/ С. І. Клім // Актуальні проблеми держави і права. - 2010. - Вип. 56. - С. 84-90.
  • Ідея та необхідність універсальної юридичної науки. Природне право, філософія права, загальне правознавство / П. Й. А. фон Фейєрбах // Порівняльне правознавство. - 2012. - № 3-4. - С. 328-339.
  • Природне право: концептуалізація західноєвропейської моделі від софістів до Гуго Гроція / В. Муляр // Studia politologica Ucraino-Polona. - 2013. - Вип. 3. - С. 59-65.
  • Природне право та законні інтереси у трудових правовідносинах / О. Є. Костюченко // Форум права. - 2008. - № 2. - С. 261-265.
  • Природне право як предмет аналізу в європейській новочасній теоретико-правовій думці / Д. Є. Прокопов // Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. - 2008. - № 3. - С. 47-54.
  • Безпосереднє здійснення влади народом і природне право / А. О. Янчук // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. - 2014. - № 2. - С. 55-59.
  • Місцеве самоврядування як природне право територіальної громади / О. Г. Лиска // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. - 2008. - Вип. 32. - С. 220-227.
  • Природне право з необмеженим потенціалом / А. Селіванов // Віче. - 2012. - № 22. - С. 3-10.
  • Природне та позитивне право: компаративний аналіз / В. Є. Дзівідзінський // Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Філософія. Соціологія. Політологія. - 2012. - Т. 20, вип. 22(2). - С. 71-75.
  • Природне право як юридичний критерій соціальної справедливості / І. В. Воронова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Право. - 2013. - № 1077, вип. 15. - С. 26-29.
  • http://www.pravda.com.ua/articles/2007/08/17/3271782/ [ 25 травня 2017 у Wayback Machine.]
  • http://all-filosof.ru/filosofija-prava/70/759-prirodne-i-pozitivne-pravo-yak-osnovni-elementi-strukturni-pravovoї-realnosti-їx-zmist-i-spivvidnoshennya [ 9 грудня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання


image Це незавершена стаття з права.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Priro dne pra vo lat ius naturale lex naturalis teoretichna doktrina v teoriyi prava za yakoyu golovnim dzherelom prava ye sama priroda a ne volya zakonodavcya Takozh termin viznachaye i same pravo zadane prirodoyu Lyudini prirodni prava nalezhat vid narodzhennya voni zakladeni v samij yiyi sutnosti j odnakovi dlya vsih ViznachennyaPrirodne pravo protilezhne pozitivnomu pravu viznachenomu zakonodavstvom u ramkah pravovoyi sistemi konkretnoyi derzhavi Prirodne pravo ce vihidni principi na osnovi yakih prijmayutsya chinni normi i na pidstavi kotrih zdijsnyuyetsya yihnye ocinyuvannya Ce vidbuvayetsya z urahuvannyam iyerarhiyi cinnostej yaku podaye filosofiya virishuyuchi pitannya pro stavlennya lyudini do otochennya v tomu chisli j cinnisne Normi prirodnogo prava mayuchi maksimalno shiroke universalne znachennya adresovani do vsih bez vinyatku pravozdatnih sub yektiv i zaklikayut dotrimuvatis zakriplenih u nih pripisiv tomu sho ostanni vidpovidayut vimogam vishoyi absolyutnoyi spravedlivosti Ponyattya prirodnogo prava ye teoretichnoyu doktrinoyu yaka vikoristovuyetsya dlya kritiki konkretnogo pozitivnogo prava viznachenogo zakonodavcem Vidpovidno do teoriyi socialnogo naturalizmu O M Kostenko prirodne pravo ce pravila vidnosin mizh lyudmi u suspilstvi sho viplivayut iz zakoniv socialnoyi prirodi IstoriyaIstorichni peredumovi sho pereduyut formuvannya prava yak samostijnoyi nauki svidchat filosofske osmislennya pravovij realnosti pochalosya z rozmezhuvannya prava na prirodne i pozitivne Same yih superechlivu yednist i skladaye v najpershomu nablizhenni strukturu pravovoyi realnosti Tut mi mayemo spravu iz dualistichnoyi traktuvannyam prava strukturi yakoyi dotrimuvalisya taki rosijski filosofi prava yak I Ilyin V Solovjov ta deyaki inshi Sered suchasnih zahidnih filosofiv prava taku poziciyu zajmaye A Kaufman Jogo koncepciya ontologichnoyi strukturi prava buduyetsya na z yednanni pozitivno normativnoyi legalnosti z prirodnicho pravovoyi spravedlivistyu Do yiyi osnovi znahoditsya ontologichnu vidminnist mizh sutnistyu i isnuvannyam prava U klasichnij dzherelom dijsnogo prava priroda vvazhalasya vzagali v hristiyanskomu Serednovichchi bozhestvenna mudrist Tvorcya u period Novogo chasu doskonalist lyudskogo rozumu yak najbilsh znachnogo z stvorin prirodi Analiz istoriyi filosofsko pravovoyi dumki dozvolyaye rozriznyati dva osnovnih pidhodi do rozuminnya prirodnogo prava i jogo spivvidnoshennya z pozitivnoyu Z tochki zoru pershogo pidhodu prirodne pravo rozumilosya yak sukupnist apriornih moralnih vimog sho pred yavlyayutsya do pozitivnogo prava yak kritichna instanciya sho daye moralnu ocinku pozitivnogo prava z tochki zoru jogo spravedlivosti chi nespravedlivosti Platon Kant Z poziciyi zh drugogo pidhodu prirodne pravo rozumiyetsya yak neobhidna ta nezminna osnova chinnogo zakonodavstva ne isnuye poza nim tobto prirodni principi shukalisya vseredini chinnogo prava sho mislilosya yak realizuyetsya v istoriyi nadprirodna ideya prava Aristotel Gegel Taka zh podvijnist pidhodu do rozuminnya prirodnogo prava sposterigalasya naprikinci XIX pochatku XX stolittya v Rosiyi v situaciyi vidrodzhennya prirodnogo prava Tut rozriznyalisya etiko normativni koncepciyi P Novgorodcev S Bulgakov i ejdologichni koncepciyi M Mihajlovskij Gessen V N Aleksyeyev ta in Hocha pershi koncepciyi yak pravilo buli pov yazani z liberalnimi reformistskimi ideyami a drugu v bilshij miri stosuvalisya zahistu isnuyuchogo pravoporyadku vsi voni buli spryamovani na kritiku pozitivistskoyi metodologiyi ototozhnyuyut pravo z siloyu derzhavnogo primusu I tut pri vsomu riznomanitti poglyadiv z danogo pitannya mozhna z dostatnoyu chitkistyu rozrizniti prirodne pravo yak kategoriyu metodologichnogo poryadku i prirodne pravo yak realnij fakt socialnoyi dijsnosti Rozdumi avtora statti bez posilanVsya socialnist lyudini ye pohidnoyu vid prirodnogo prava Prirodne pravo stanovit bazu socialnoyi organizaciyi suspilstva i sama socialna organizaciya suspilstva vinikaye yak zasib zabezpechennya prirodnogo prava lyudini Tomu bud yaki zamahi na povnotu yiyi prirodnogo prava v ostatochnomu pidsumku shkodyat socialnij organizaciyi suspilstva Iz neporushnosti prirodnogo prava lyudini viplivaye pravo na samooboronu Yak individualnu tak i kolektivnu vklyuchno iz samooboronoyu suspilstva Prirodne pravo lyudini mozhe buti obmezhene lishe u razi koli yiyi diyalnist porushuye prirodne pravo inshih sub yektiv suspilstva i todi vzhe jdetsya pro jogo suspilstva pravo na samooboronu Odniyeyu z umov samoorganizaciyi suspilstva ye chastkove obmezhennya prirodnogo prava jogo chleniv zaradi togo zh prirodnogo prava na zhittya bezpeku i dobrobut suspilstva zagalom Perelik cih obmezhen i jogo mezhi vstanovlyuye suspilnij dogovir Sub yektom suspilnogo dogovoru ye same suspilstvo ale ne suspilstvo i vlada yak dogovirni storoni Vlada i vladni strukturi ne ye sub yektom dogovirnih storin a prikazhchikami najnyatimi suspilstvom dlya kontrolyu za vikonannyam doderzhannyam suspilnogo dogovoru Same cya koncepciya vidigraye virishalnu rol u garantuvanni demokratiyi v suspilstvi Nehtuvannya ciyeyi koncepciyi neminuche prizvodit do togo sho vlada spochatku staye storonoyu dogovoru a potim storonoyu sho diktuye suspilstvu svoyi umovi Istoriya formuvannya vladi vid demokratiyi narodnih zboriv do monarhiyi diktaturi i despotizmu zumovlena same takoyu pidminoyu koncepciyi suspilnogo dogovoru Ponyattya prirodnogo prava vikoristovuvali j rozvivali Stanislav Orihovskij Gugo Grocij Benedikt Spinoza Tomas Gobbs Samuel Samuyil fon Pufendorf Dzhon Lokk Zhan Zhak Russo ta in Div takozhPravlinnya zgidno z vishim pravomPrimitkiYuridichna enciklopediya V 6 t Redkol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya 2002 T 4 N P 720 s Luckij R P Pozitivne pravo ta prirodne pravo opoziciya kategorij 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Chasopis Kiyivskogo universitetu prava Ukrayinskij naukovo teoretichnij chasopis 4 K 2011 S 38 41 DzherelaRabinovich P M Osnovi zagalnoyi teoriyi prava ta derzhavi K 2001 Kostenko O M Kultura i zakon u protidiyi zlu Kiyiv Atika 2008 352 s Kostenko O M Sho ye pravo Pro osnovi naturalistichnoyi yurisprudenciyi u svitli socialnogo naturalizmu Pravo Ukrayini 2010 4 S 83 92 Kostenko O M Sho take prirodne pravo Koncepciya prirodnogo prava u svitli socialnogo naturalizmu Pravo Ukrayini 2021 1 S 115 138 Prokopov D Ye Rozvitok teoriyi prirodnogo prava u vitchiznyanij i rosijskij pravovij dumci seredina HIH pochatok HH stolit Monografiya K Logos 2011 543 s Prirodne ta pozitivne pravo realnist chi ilyuzornist analogiyi S I Klim Aktualni problemi derzhavi i prava 2010 Vip 56 S 84 90 Ideya ta neobhidnist universalnoyi yuridichnoyi nauki Prirodne pravo filosofiya prava zagalne pravoznavstvo P J A fon Fejyerbah Porivnyalne pravoznavstvo 2012 3 4 S 328 339 Prirodne pravo konceptualizaciya zahidnoyevropejskoyi modeli vid sofistiv do Gugo Grociya V Mulyar Studia politologica Ucraino Polona 2013 Vip 3 S 59 65 Prirodne pravo ta zakonni interesi u trudovih pravovidnosinah O Ye Kostyuchenko Forum prava 2008 2 S 261 265 Prirodne pravo yak predmet analizu v yevropejskij novochasnij teoretiko pravovij dumci D Ye Prokopov Yuridichnij visnik Povitryane i kosmichne pravo 2008 3 S 47 54 Bezposerednye zdijsnennya vladi narodom i prirodne pravo A O Yanchuk Naukovi zapiski Institutu zakonodavstva Verhovnoyi Radi Ukrayini 2014 2 S 55 59 Misceve samovryaduvannya yak prirodne pravo teritorialnoyi gromadi O G Liska Gumanitarnij visnik Zaporizkoyi derzhavnoyi inzhenernoyi akademiyi 2008 Vip 32 S 220 227 Prirodne pravo z neobmezhenim potencialom A Selivanov Viche 2012 22 S 3 10 Prirodne ta pozitivne pravo komparativnij analiz V Ye Dzividzinskij Visnik Dnipropetrovskogo universitetu Seriya Filosofiya Sociologiya Politologiya 2012 T 20 vip 22 2 S 71 75 Prirodne pravo yak yuridichnij kriterij socialnoyi spravedlivosti I V Voronova Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Seriya Pravo 2013 1077 vip 15 S 26 29 http www pravda com ua articles 2007 08 17 3271782 25 travnya 2017 u Wayback Machine http all filosof ru filosofija prava 70 759 prirodne i pozitivne pravo yak osnovni elementi strukturni pravovoyi realnosti yix zmist i spivvidnoshennya 9 grudnya 2016 u Wayback Machine PosilannyaPrirodne pravo Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Nomos 19 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Prirodne pravo 30 bereznya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 132 736 s ISBN 966 7492 05 2 Yus naturale 21 bereznya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Zolotarov Volodimir Esli dat lyudishkam volyu ili Devyat vidov braka v drevnej Irlandii 3 listopada 2019 u Wayback Machine Kontrakti UA 01 11 2019 ros Ce nezavershena stattya z prava Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ