Еле́йська шко́ла — давньогрецька філософська школа, що виникла в місті Елея на півдні Італії у 6-7 століттях до н. е. Головними її представниками були Ксенофан, Парменід, Зенон Елейський, Мелісс Самоський, Горгій.
На відміну від мілетської та піфагорійської традицій розглядати дійсність як узгодження, єднання протилежностей, елеати аргументовано критикують усі вчення, де визнається рухома, мінлива першооснова речей. Елеати обґрунтовують поняття про незмінну сутність істинного буття, ганебність усіх помітних змін та відношень між речами, бо в іншому випадку будь-яке вчення про ту чи іншу річ стає простою марою, жодне знання не є опорою ані в теорії, ані в практичному житті.
Елейська школа вперше розрізнила мислення (і мислиме буття) та чуттєві дані (і буття, що сприймається чуттєво), виділила буття як поняття про реальність. Завдяки цьому вперше був здійснений поділ між поняттям і тим, що воно позначає, поняття стає окремим предметом дослідження. Елеати змогли сформулювати поняття єдності, єдиного буття як неперервного, незмінного, неподільного цілого, однаково присутнього в усіх елементах чуттєво даної дійсності.
Поняття «буття» стало одним з головних для класифікації відомої реальності, для побудови перших логічно обґрунтованих систем знання за принципом поєднання відомих уявлень у висловлювання, які не суперечать одне одному. Здійснені перші спроби аналізу понять, що використовувалися філософами, призвели до відкриття феномену обмеженості, суперечливості понять. Так, відомі апорії Зенона засвідчили, що поняття «єдине — множинне», «обмежене — необмежене» та інші неспроможні відобразити дійсність, яку за своїми визначеннями вони повинні відображати. Завдяки цьому відкриттю постала проблема створення нових понять, придатніших для пізнання Космосу. Передусім — це проблема відображення засобами логіки зміни, руху, процесів.
Див. також
Література
- С. Пролеєв. Елейська школа // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Елеати // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Велика радянська енциклопедія[недоступне посилання з липня 2019]
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
}}
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ele jska shko la davnogrecka filosofska shkola sho vinikla v misti Eleya na pivdni Italiyi u 6 7 stolittyah do n e Golovnimi yiyi predstavnikami buli Ksenofan Parmenid Zenon Elejskij Meliss Samoskij Gorgij Na vidminu vid miletskoyi ta pifagorijskoyi tradicij rozglyadati dijsnist yak uzgodzhennya yednannya protilezhnostej eleati argumentovano kritikuyut usi vchennya de viznayetsya ruhoma minliva pershoosnova rechej Eleati obgruntovuyut ponyattya pro nezminnu sutnist istinnogo buttya ganebnist usih pomitnih zmin ta vidnoshen mizh rechami bo v inshomu vipadku bud yake vchennya pro tu chi inshu rich staye prostoyu maroyu zhodne znannya ne ye oporoyu ani v teoriyi ani v praktichnomu zhitti Elejska shkola vpershe rozriznila mislennya i mislime buttya ta chuttyevi dani i buttya sho sprijmayetsya chuttyevo vidilila buttya yak ponyattya pro realnist Zavdyaki comu vpershe buv zdijsnenij podil mizh ponyattyam i tim sho vono poznachaye ponyattya staye okremim predmetom doslidzhennya Eleati zmogli sformulyuvati ponyattya yednosti yedinogo buttya yak neperervnogo nezminnogo nepodilnogo cilogo odnakovo prisutnogo v usih elementah chuttyevo danoyi dijsnosti Ponyattya buttya stalo odnim z golovnih dlya klasifikaciyi vidomoyi realnosti dlya pobudovi pershih logichno obgruntovanih sistem znannya za principom poyednannya vidomih uyavlen u vislovlyuvannya yaki ne superechat odne odnomu Zdijsneni pershi sprobi analizu ponyat sho vikoristovuvalisya filosofami prizveli do vidkrittya fenomenu obmezhenosti superechlivosti ponyat Tak vidomi aporiyi Zenona zasvidchili sho ponyattya yedine mnozhinne obmezhene neobmezhene ta inshi nespromozhni vidobraziti dijsnist yaku za svoyimi viznachennyami voni povinni vidobrazhati Zavdyaki comu vidkrittyu postala problema stvorennya novih ponyat pridatnishih dlya piznannya Kosmosu Peredusim ce problema vidobrazhennya zasobami logiki zmini ruhu procesiv Div takozhKsenofan Parmenid Zenon Elejskij Meliss Samoskij GorgijLiteraturaS Proleyev Elejska shkola Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaEleati Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Velika radyanska enciklopediya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi