Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Парменід | ||||
|---|---|---|---|---|
| дав.-гр. Παρμενίδης | ||||
| Західна філософія | ||||
 Παρμενίδης | ||||
| Народження | не раніше 515 до н. е. і не пізніше 510 до н. е. Елея, Ашеа, Провінція Салерно, Кампанія, Італія | |||
| Смерть | 470 до н. е. | |||
| Знання мов | | |||
| Діяльність | | |||
| Школа / Традиція | Елейська школа | |||
| Основні інтереси | метафізика, онтологія | |||
| Значні ідеї | буття є, вічне повторення, детермінізм, монотеїзм | |||
| Вплинув | Зенон Елейський, , Сократ, Платон, Арістотель, Спіноза, Ніцше, Гайдеґґер | |||
| Літературний напрям | Досократики і Елейська школа | |||
| Зазнав впливу | | |||
| Вчителі | Ксенофан | |||
| Відомі студенти | Зенон Елейський, Евклід Мегарський і Емпедокл | |||
| Історичний період | Антична філософія | |||
| | ||||
 Парменід у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Пармені́д або Пармені́д Еле́йський (грец. Παρμενίδες; 515 — 480 р. до н. е.) — давньогрецький філософ і політичний діяч; вважається творцем онтології у філософії, що вперше чітко розвів два різні поняття — істину та суб'єктивні погляди і думки. Був учителем Зенона, здійснив значний вплив на філософію Платона.
Біографія
Народився в грецькій колонії Елея в 515 році до н. е. Походив з багатої та впливової родини. Імовірно, навчався у Ксенофана, пізніше у піфагорейця Амінія. За твердженням Платона у віці 65-и років Парменід спілкувався з юним Сократом.
Парменід брав активну участь у політичному житті рідного міста, за Плутархом ввів численні закони.
Твори
Філософське вчення Парменіда викладене у поемі «Про природу», написаній гекзаметром. До нашого часу збереглися її «Пролог», більшість першої частини і фрагменти другої. В поемі мислитель описував свої погляди, подаючи їх через подорож юнака (під яким розуміється сам Парменід) на небо у володіння богині, котра відкриває йому знання про істинне і хибне.
Пролог описує подорож до богині, що супроводжується метафоричними образами, такими як колісниця, якою керують «доньки сонця», брама на шляху і Правда, котра охороняє її. У першій частині богиня розповідає юнаку про істину, що пізнається розумом. Друга ж частина присвячена оповіді про хибні уявлення, що походять із почуттів.
Філософські погляди
Парменід вперше в історії філософії зробив предметом аналізу саме буття, а не окремі його аспекти. Мислитель обґрунтовував, що буттям є все, що можна пізнати розумом. Навіть вигадка реальна, адже існує в розумі та цілком чи різними своїми частинами повторює реальне. Таким чином, небуття немає і не може бути. З цього можна зробити висновок, що буття нізвідки не виникало і не може зникнути, воно вічне і крім нього не існує нічого. Якби ж існувало й інакше буття, то їх розділяло б небуття. Парменід вважав, що позаяк буття цілісне та довершене, то світ має форму досконалої фігури — сфери. Невідомо чи займався він пошуками відповіді що знаходиться за межами світу і як узгодити такий погляд з його визначенням буття.
Почуттям буття недоступне, оскільки вони обмежені та ненадійні. У такому твердженні Парменіда підкреслюється тотожність буття й мислення. Мислення — це здатність осягати єдність у несуперечливих формах, результатом якого є знання (episteme). Людина може мати також гадку, погляд (doxa) — звичайне, повсякденне уявлення, що протистоїть знанню як наслідку осягнення єдиного буття. Прагнучи віднайти першооснову всього існуючого, Парменід зауважує: ніщо із безпосередньо цього в чуттєвому досвіді не може задовольнити його через явно минущий і скінченний характер.
Філософ заперечував множинність та змінність речей, вважаючи їх оманою відчуттів. Якби існували різні речі, здатні змінюватися, то буття перестало б бути єдиним. Він критикував погляди атомістів на існування найменших часток матерії, розділених порожнечею, стверджуючи неподільність всієї матерії. Також його авторству приписують вислів "Нічого не виникає з нічого".
Погляди Парменіда на світобудову подібні на погляди Анаксімандра. У його вченні Земля міститься в центрі світобудови, оточена трьома кільцями. В першому міститься світло, в середньому в певних пропорціях світло й темрява, в третьому — лише темрява. Їх взаємодія породжує небесні світила. Парменіду належить думка про те, що Місяць належить кільцю темряви і не світить сам, а лиш відбиває світло.
Вчення Парменіда про вічність, цілісність і довершеність буття розвинуте в сучасній філософії в доктрині неопарменідизму (зокрема, у працях італійського філософа Емануеле Северіно).
Див. також
- 6039 Парменід — астероїд, названий на честь філософа.
Примітки
- Curd, Patricia (2011). A Presocratics Reader. Selected Fragments and Testimonia (2nd ed.) // (unspecified title) — Кембридж: Hackett Publishing Company. — С. 53–63. —
- Die Fragmente der Vorsokratiker / за ред. (not translated to grc), (not translated to grc) — 1903.
- Любкер Ф. Empedocles // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 468.
Джерела
- Парменід // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 467. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Узбек Костянтин Минович.. Антична математика і становлення системних підвалин філософського раціоналізму: дис… д-ра філос. наук: 09.00.09 / Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. — К., 2005. — 39с.
- К. М. Узбек. "Фрагменти побудови античної науки, філософії і культури. Донецьк: Східний видавничий дім, 2010. — 234 с.
Посилання
- Парменід[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
- Parmenides, The Stanford Encyclopedia of Philosophy [ 14 березня 2015 у Wayback Machine.]
- «Lecture Notes: Parmenides», S Marc Cohen, University of Washighton [ 11 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Parmenides' of Elea Way of Truth [ 22 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Parallel text of three translations (two English, one German) [ 12 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Parmenides Bilingual Anthology (in Greek and English, side by side) [ 14 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Fragments of Parmenides [ 9 березня 2021 у Wayback Machine.] parallel Greek with links to Perseus, French, and English (Burnet) includes Parmenides article from Encyclopædia Britannica Eleventh Edition
- The Parmenides Foundation [ 21 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
box width Parmeniddav gr ParmenidhsZahidna filosofiyaParmenidhsNarodzhennya ne ranishe 515 do n e i ne piznishe 510 do n e Eleya Ashea Provinciya Salerno Kampaniya ItaliyaSmert 470 do n e Znannya mov davnogrecka movaDiyalnist pismennik poet zakonodavecShkola Tradiciya Elejska shkolaOsnovni interesi metafizika ontologiyaZnachni ideyi buttya ye vichne povtorennya determinizm monoteyizmVplinuv Zenon Elejskij Sokrat Platon Aristotel Spinoza Nicshe GajdeggerLiteraturnij napryam Dosokratiki i Elejska shkolaZaznav vplivu Pifagor KsenofanVchiteli KsenofanVidomi studenti Zenon Elejskij Evklid Megarskij i EmpedoklIstorichnij period Antichna filosofiya Parmenid u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Parmeni d abo Parmeni d Ele jskij grec Parmenides 515 480 r do n e davnogreckij filosof i politichnij diyach vvazhayetsya tvorcem ontologiyi u filosofiyi sho vpershe chitko rozviv dva rizni ponyattya istinu ta sub yektivni poglyadi i dumki Buv uchitelem Zenona zdijsniv znachnij vpliv na filosofiyu Platona BiografiyaNarodivsya v greckij koloniyi Eleya v 515 roci do n e Pohodiv z bagatoyi ta vplivovoyi rodini Imovirno navchavsya u Ksenofana piznishe u pifagorejcya Aminiya Za tverdzhennyam Platona u vici 65 i rokiv Parmenid spilkuvavsya z yunim Sokratom Parmenid brav aktivnu uchast u politichnomu zhitti ridnogo mista za Plutarhom vviv chislenni zakoni TvoriFilosofske vchennya Parmenida vikladene u poemi Pro prirodu napisanij gekzametrom Do nashogo chasu zbereglisya yiyi Prolog bilshist pershoyi chastini i fragmenti drugoyi V poemi mislitel opisuvav svoyi poglyadi podayuchi yih cherez podorozh yunaka pid yakim rozumiyetsya sam Parmenid na nebo u volodinnya bogini kotra vidkrivaye jomu znannya pro istinne i hibne Prolog opisuye podorozh do bogini sho suprovodzhuyetsya metaforichnimi obrazami takimi yak kolisnicya yakoyu keruyut donki soncya brama na shlyahu i Pravda kotra ohoronyaye yiyi U pershij chastini boginya rozpovidaye yunaku pro istinu sho piznayetsya rozumom Druga zh chastina prisvyachena opovidi pro hibni uyavlennya sho pohodyat iz pochuttiv Filosofski poglyadiParmenid detal kartini Afinska shkola Rafaelya Parmenid vpershe v istoriyi filosofiyi zrobiv predmetom analizu same buttya a ne okremi jogo aspekti Mislitel obgruntovuvav sho buttyam ye vse sho mozhna piznati rozumom Navit vigadka realna adzhe isnuye v rozumi ta cilkom chi riznimi svoyimi chastinami povtoryuye realne Takim chinom nebuttya nemaye i ne mozhe buti Z cogo mozhna zrobiti visnovok sho buttya nizvidki ne vinikalo i ne mozhe zniknuti vono vichne i krim nogo ne isnuye nichogo Yakbi zh isnuvalo j inakshe buttya to yih rozdilyalo b nebuttya Parmenid vvazhav sho pozayak buttya cilisne ta dovershene to svit maye formu doskonaloyi figuri sferi Nevidomo chi zajmavsya vin poshukami vidpovidi sho znahoditsya za mezhami svitu i yak uzgoditi takij poglyad z jogo viznachennyam buttya Pochuttyam buttya nedostupne oskilki voni obmezheni ta nenadijni U takomu tverdzhenni Parmenida pidkreslyuyetsya totozhnist buttya j mislennya Mislennya ce zdatnist osyagati yednist u nesuperechlivih formah rezultatom yakogo ye znannya episteme Lyudina mozhe mati takozh gadku poglyad doxa zvichajne povsyakdenne uyavlennya sho protistoyit znannyu yak naslidku osyagnennya yedinogo buttya Pragnuchi vidnajti pershoosnovu vsogo isnuyuchogo Parmenid zauvazhuye nisho iz bezposeredno cogo v chuttyevomu dosvidi ne mozhe zadovolniti jogo cherez yavno minushij i skinchennij harakter Filosof zaperechuvav mnozhinnist ta zminnist rechej vvazhayuchi yih omanoyu vidchuttiv Yakbi isnuvali rizni rechi zdatni zminyuvatisya to buttya perestalo b buti yedinim Vin kritikuvav poglyadi atomistiv na isnuvannya najmenshih chastok materiyi rozdilenih porozhnecheyu stverdzhuyuchi nepodilnist vsiyeyi materiyi Takozh jogo avtorstvu pripisuyut visliv Nichogo ne vinikaye z nichogo Poglyadi Parmenida na svitobudovu podibni na poglyadi Anaksimandra U jogo vchenni Zemlya mistitsya v centri svitobudovi otochena troma kilcyami V pershomu mistitsya svitlo v serednomu v pevnih proporciyah svitlo j temryava v tretomu lishe temryava Yih vzayemodiya porodzhuye nebesni svitila Parmenidu nalezhit dumka pro te sho Misyac nalezhit kilcyu temryavi i ne svitit sam a lish vidbivaye svitlo Vchennya Parmenida pro vichnist cilisnist i dovershenist buttya rozvinute v suchasnij filosofiyi v doktrini neoparmenidizmu zokrema u pracyah italijskogo filosofa Emanuele Severino Div takozh6039 Parmenid asteroyid nazvanij na chest filosofa PrimitkiCurd Patricia 2011 A Presocratics Reader Selected Fragments and Testimonia 2nd ed unspecified title Kembridzh Hackett Publishing Company S 53 63 ISBN 978 1 60384305 8 d Track Q49111d Track Q5637282 Die Fragmente der Vorsokratiker za red not translated to grc not translated to grc 1903 d Track Q67863d Track Q61889d Track Q1212533 Lyubker F Empedocles Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 468 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q45270574d Track Q1459210DzherelaParmenid Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 467 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Uzbek Kostyantin Minovich Antichna matematika i stanovlennya sistemnih pidvalin filosofskogo racionalizmu dis d ra filos nauk 09 00 09 Institut filosofiyi im G S Skovorodi NAN Ukrayini K 2005 39s K M Uzbek Fragmenti pobudovi antichnoyi nauki filosofiyi i kulturi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2010 234 s PosilannyaParmenid nedostupne posilannya z lipnya 2019 angl Parmenides The Stanford Encyclopedia of Philosophy 14 bereznya 2015 u Wayback Machine Lecture Notes Parmenides S Marc Cohen University of Washighton 11 listopada 2020 u Wayback Machine Parmenides of Elea Way of Truth 22 lipnya 2010 u Wayback Machine Parallel text of three translations two English one German 12 listopada 2020 u Wayback Machine Parmenides Bilingual Anthology in Greek and English side by side 14 bereznya 2021 u Wayback Machine Fragments of Parmenides 9 bereznya 2021 u Wayback Machine parallel Greek with links to Perseus French and English Burnet includes Parmenides article from Encyclopaedia Britannica Eleventh Edition The Parmenides Foundation 21 bereznya 2022 u Wayback Machine