Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Емануеле Северіно італ Emanuele Severino 26 лютого 1929 Брешія 17 січня 2020 там само відомий сучасний італійський філос

Емануеле Северіно

Емануеле Северіно

Емануеле Северіно (італ. Emanuele Severino; 26 лютого 1929, Брешія — 17 січня 2020, там само) — відомий сучасний італійський філософ, автор понад 60 монографій з питань, що стосуються філософії (онтології), логіки, моралі, етики, культури та політики. У науковій літературі філософську доктрину Северіно означують як «неопарменідизм», хоча її суть виходить далеко за межі такого означення.

Емануеле Северіно
італ. Emanuele Severino
image
Народження26 лютого 1929(1929-02-26)[1][2]
Брешія, Ломбардія, Королівство Італія
Смерть17 січня 2020(2020-01-17)[3][4][2](90 років)
Брешія, Ломбардія, Італія[5][6]
Громадянство (підданство)image Італія
Знання мов
  • італійська[7][8] і англійська
    • Діяльність
  • викладач університету
    • Викладавd
    ЧленНаціональна академія дей-Лінчей
    Alma materПавійський університет
    Конфесіяатеїзм
    Нагороди
    image image
    emanueleseverino.it
    image Емануеле Северіно у Вікісховищі

    Життєпис

    Народився 26 лютого 1929 р. у м. Брешія (Італія) у родині військовослужбовця. Закінчив Університет Павії. 1947 року захистив дисертацію на тему «Гайдеггер і метафізика», в якій, на противагу панівним у той час інтерпретаціям, обстоював ідею про те, що М. Гайдеггера можна розглядати як метафізика. У 1951 р. був призначений на посаду викладача теоретичної філософії в цьому університеті. Невдовзі (1954) перейшов на роботу до Католицького університету Мілана, де працював викладачем етики. У 1964 році Северіно публікує великий філософський есей «Ritorno a Parmenide» («Повернення до Парменіда»), в якому піддає критиці весь шлях післяпарменідівської філософії, аргументуючи його хибність і показуючи, що сучасна цивілізація з її тенденцією до саморуйнації є сумним наслідком цієї філософської помилки; есей став предметом палких філософських, теологічних і політичних дискусій.

    Критика Северіно нігілістичної, на його думку, основи доктрини Сотворіння світу привела до тривалого диспуту філософа з церковною владою Ватикану та Католицьким університетом Мілана. Кульмінацією цього протистояння став вердикт єресі, винесений 1970 року Верховною Священною Конгрегацією Священної Канцелярії (нині — Конгрегація Доктрини Віри), і звільнення з місця роботи. Упродовж 1970–1980-х років Северіно викладає теоретичну філософію в Університеті Венеції; до 1989 року він був деканом факультету філософії та теорії науки; нині він почесний професор цього університету. 1972 року його обирають членом престижної італійської наукової Академії деї Лінчеї.

    Упродовж останніх років філософ викладав курс фундаментальної онтології в Університеті св. Рафаеля (Мілан) та курс для аспірантів у рамках програми «Дослідження смерті та завершення життя» в Університеті Падуї.

    Нагороджений Орденом Великого Хреста «За заслуги перед Італійською Республікою» (2001).

    Філософія

    Характерними рисами філософської системи Емануеле Северіно є її цільність, логічність, послідовність, переконливість. У центрі уваги досліджень Северіно — перевизначення поняття «істина». Його аналіз спирається на широку критику непереконливості, характерної для тієї форми, яку в сучасній філософській думці розглядають як засіб для перегляду традиційної ідеї істини. Мета Северіно — виявити ті рушії традиційної думки, які неодмінно призводять до смерті істини, але передусім — показати те, що ці рушії є водночас і виявом вкрай високого ступеню відчуження, досягнутого західною цивілізацією.

    Філософська думка Северіно позиціює себе поза загальною історією філософії, оскільки спрямована на показ того, що філософія, ставши на шлях, який веде від грецької метафізики Платона й Аристотеля до Гегеля, сама того не бажаючи, призводить до деструкції всієї філософської традиції і, зокрема, до руйнації будь-якої спроби здобути доконечну істину про смисл реальності. На думку Северіно, цей шлях, що ставить під сумнів саму можливість розуміння смислу істини в рамках філософської традиції, є не лише неминучим, а й свідчить про високий ступінь ригідності, досягнутий західною традицією. Філософія Северіно не просто відрізняється від інших філософських систем, вона визначає себе в абсолютній опозиції до всієї західної культури і цивілізації.

    Суть того, що пропонує Северіно як альтернативу традиційній філософії, полягає у твердженні про те, що кожне суще є вічним. Це означає, що кожне суще — кожна річ, кожне відношення, мить, елемент досвіду, стан свідомості й стан природи, кожна подія, від несуттєвої до найважливішої, тобто все, у будь-який спосіб проявлене, і все, що не проявляється і не може бути відображеним у досвіді, є вічним. «Вічне» означає: необхідно, щоб кожне суще було, і було таким, яким воно є. Для будь-якого сущого неможливо не бути. Все, що не є нічим, є сущим. Кожне суще — вічне.

    Северіно показує, що післяпарменідивська грецька онтологія Платона та Аристотеля спричинила помилку, яка не лише домінуватиме на всьому шляху західної філософії, але й визначить всю історію західної цивілізації. Ця помилка полягає в твердженні про те, що поява «становлення» у світі рівно означає і появу знищення того, що стає, і що смерть людської істоти, як і смерть речі, є рівнозначною її знищенню. Ці помилкові уявлення Северіно означує як нігілізм і вважає, що саме нігілізм становить основу всієї західної культури. Всупереч усій західній філософії, Северіно доводить, що немає становлення у розумінні його рівнозначності знищенню або в розумінні становлення сущого з нічого.

    Головна помилка, на яку вказує Северіно, доповнюється докорінно неправильним уявленням про те, що становлення свідчить про творіння і знищення сущого. А що ця фундаментальна категорія західної філософії стала фундаментальною категорією всієї культури, то саме культура генерує докорінно неправильне нав'язування світові тієї сутності, якої він не має. На думку Северіно, саме ця філософська помилка породила значення смерті як відходу в ніщо, а отже і страх смерті. Це значення надає форми всьому образу сенсу життя і вчинку, як на індивідуальному рівні, так і на рівні соціуму. Помилкове значення смерті як перетворення на ніщо призвело до глибокого внутрішнього розколу в людині — тієї скорботи від усвідомлення власної смертності («рефлексивної печалі»), про яку писав данський філософ К'єркегор. Це значення генерувало, з одного боку, виникнення ідеї божества як такого, що може порятувати людину від перетворення на ніщо, а з другого боку, до розвитку науки і технологій як своєрідного еліксиру безсмертя.

    Вказуючи на цю головну помилку, Северіно, однак, показує її розпізнаваність стосовно до «не-помилки», а саме до того, що він називає «вихідною структурою долі істини», а пізніше — «долею істини». Вихідна структура долі — це з'явлення того, що не є чимось, відмінним від себе самого, і що є доконечною основою буття кожного сущого. Буття речі самою собою — це той вимір, заперечення якого є само-запереченням.

    Теза про справжній смисл того, що з'являється — одна з найголовніших характеристик тієї альтернативи, яку Северіно пропонує з 1950-х років, оскільки ця теза тісно пов'язана з необхідністю вічності кожного сущого, тобто з неможливістю того, що це суще може не бути. Неможливість створення і знищення полягає в неможливості існування часу, в якому суще «ще не» є або «вже не» є. А «неможливість» означає: твердження, що «суще не є» — це заперечення вихідної структури сущого, це твердження про те, що суще є інакшим, ніж воно є. А таке твердження справді є запереченням, що дорівнює само-запереченню. У цьому сенсі, якщо хтось стверджує про якусь істоту або річ, що вона не є, тобто, що в один час вона ще не є, а в інший час — вона вже не є, то насправді він стверджує, що ця істота або річ — ніщо. А ніщо — це абсолютно інше, ніж суще. Якщо хтось заперечує те, що кожне суще — вічне, то він заперечує абсолютно неспростовне.

    Бібліографія

    Оригінальні твори

    • La struttura originaria, Brescia, La Scuola, 1958. Nuova edizione, con modifiche e una Introduzione 1979, Milano, Adelphi, 1981
    • Per un rinnovamento nella interpretazione della filosofia fichtiana, Brescia, La Scuola,1960
    • Studi di filosofia della prassi, Milano, Vita e pensiero, 1963; nuova ediz.ampliata, Milano, Adelphi, 1984
    • Ritornare a Parmenide, in «Rivista di filosofia neoscolastica», LVI [1964], n. 2, pp. 137—175; poi in Essenza del nichilismo, Brescia, Paideia, 1972, pp. 13–66; nuova edizione ampliata, Milano, Adelphi, 1982, pp. 19–61
    • Essenza del nichilismo. Saggi, Brescia, Paideia, 1972; seconda edizione ampliata, Milano, Adelphi, 1982
    • Vom Wesen des Nihilismus, Stuttgart, Klett-Cotta, 1983, Translation by Magda Oschwald-Di Felice
    • Gli abitatori del tempo. Cristianesimo, marxismo, tecnica, Roma, Armando, 1978; nuova edizione ampliata, ivi, 1981
    • Téchne. Le radici della violenza, Milano, Rusconi, 1979; seconda edizione, ivi, 1988; nuova edizione ampliata, Milano, Rizzoli, 2002
    • Legge e caso, Milano, Adelphi, 1979
    • Destino della necessità. Katà tò chreòn, Milano, Adelphi, 1980; nuova edizione, senza modifiche sostanziali, ivi, 1999
    • A Cesare e a Dio, Milano, Rizzoli, 1983; nuova ediz., ivi, 2007
    • La strada, Milano, Rizzoli, 1983; nuova ediz., ivi, 2008
    • La filosofia antica, Milano, Rizzoli, 1984; nuova ediz. ampliata, ivi, 2004
    • La filosofia moderna, Milano, Rizzoli, 1984; nuova ediz. ampliata, ivi, 2004
    • Il parricidio mancato, Milano, Adelphi, 1985
    • La filosofia contemporanea, Milano, Rizzoli, 1986; nuova ediz. ampliata, ivi, 2004
    • Traduzione e interpretazione dell’Orestea di Eschilo, Milano, Rizzoli, 1985
    • La tendenza fondamentale del nostro tempo, Milano, Adelphi, 1988; nuova ediz., ivi, 2008
    • Il giogo. Alle origini della ragione: Eschilo, Milano, Adelphi, 1989.
    • La filosofia futura, Milano, Rizzoli, 1989; nuova ediz. ampliata, ivi, 2005
    • Il nulla e la poesia. Alla fine dell'età della tecnica: Leopardi, Milano, Rizzoli, 1990; nuova ediz., ivi, 2005
    • Filosofia. Lo sviluppo storico e le fonti, Firenze, Sansoni, 3 voll.
    • Oltre il linguaggio, Milano, Adelphi, 1992
    • La guerra, Milano, Rizzoli, 1992
    • La bilancia. Pensieri sul nostro tempo, Milano, Rizzoli, 1992
    • Il declino del capitalismo, Milano, Rizzoli, 1993; nuova ediz., ivi, 2007
    • Sortite. Piccoli scritti sui rimedi (e la gioia), Milano, Rizzoli, 1994
    • Pensieri sul Cristianesimo, Milano, Rizzoli, 1995; nuov ediz., ivi, 2010.
    • Tautótēs, Milano, Adelphi, 1995
    • La filosofia dai Greci al nostro tempo, Milano, Rizzoli, 1996
    • La follia dell'angelo, Milano, Rizzoli, 1997; nuova ediz., Milano, Mimesis, 2006
    • Cosa arcana e stupenda. L'Occidente e Leopardi, Milano, Rizzoli, 1998; nuova ediz., ivi, 2006
    • Il destino della tecnica, Milano, Rizzoli, 1998; nuova ediz., ivi, 2009
    • La buona fede, Milano, Rizzoli, 1999
    • L'anello del ritorno, Milano, Adelphi, 1999
    • Crisi della tradizione occidentale, Milano, Marinotti, 1999
    • La legna e la cenere. Discussioni sul significato dell'esistenza, Milano, Rizzoli, 2000
    • Il mio scontro con la Chiesa, Milano, Rizzoli, 2001
    • La Gloria, Milano, Adelphi, 2001
    • Oltre l'uomo e oltre Dio, Genova, Il melangolo, 2002
    • Lezioni sulla politica, Milano, Marinotti, 2002
    • Tecnica e architettura, Milano, Cortina, 2003
    • Dall'Islam a Prometeo, Milano, Rizzoli, 2003
    • Fondamento della contraddizione, Milano, Adelphi, 2005
    • Nascere, e altri problemi della coscienza religiosa, Milano, Rizzoli, 2005
    • La natura dell'embrione, Milano, Rizzoli, 2005
    • Il muro di pietra. Sul tramonto della tradizione filosofica, Milano, Rizzoli, 2006
    • L'identità della follia. Lezioni veneziane, a cura di Giorgio Brianese, Giulio Goggi, Ines Testoni, Milano, Rizzoli, 2007
    • Oltrepassare, Milano, Adelphi, 2007
    • Dialogo su Etica e Scienza (con Edoardo Boncinelli), 2008, Editrice San Raffaele, Milano
    • Immortalità e destino, Milano, Rizzoli, 2008
    • La buona fede, Milano, Rizzoli, 2008
    • L'etica del capitalismo, Milano, Albo Versorio, 2008
    • Verità, volontà, destino, con un saggio di M. Donà, Milano-Udine, Mimesis, 2008(con due CD audio).
    • L'identità del destino, Milano, Rizzoli, 2009
    • Il diverso come icona del male, Bollati Boringhieri, 2009
    • Democrazia, tecnica, capitalismo, Morcelliana, 2009
    • Discussioni intorno al senso della verità, Pisa, Edizioni ETS, 2009
    • La guerra e il mortale, a cura di Luca Taddio, con un saggio di Giorgio Brianese, Milano-Udine, Mimesis, 2010 (con due CD audio).
    • Macigni e spirito di gravità, Milano, Rizzoli, 2010
    • L'intima mano, Milano, Adelphi, 2010
    • Il mio ricordo degli eterni, Rizzoli, 2011
    • La morte e la terra, Milano, Adelphi, 2011

    Переклади

    • The Essence of Nihilism, London-New York, Verso Books, 2016
    • Емануеле Северино. Сутність нігілізму. — К.: Темпора, 2020. — 688 с.

    Примітки

    1. Енциклопедія Брокгауз
      d:Track:Q237227
    2. BeWeB
      d:Track:Q77541206
    3. https://www.corriere.it/cultura/20_gennaio_21/morto-emanuele-severino-b34a3a26-3c60-11ea-a78f-84ea93852c9b.shtml
    4. ABC — 1903. — ISSN 1136-0143
      d:Track:Q287076
    5. http://www.ansa.it/lombardia/notizie/2020/01/21/addio-severino-filosofo-delleterno_affb4dbd-5605-4fae-91de-884c5bcfa63b.html
    6. https://www.diarioinformacion.com/cultura/2020/01/21/muere-filosofo-italiano-emanuele-severino/2226355.html
    7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    8. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133

    Джерела

    • Emanuele Severino // Filosofico.net. [1] [ 28 червня 2019 у Wayback Machine.]
    • Severino, E. The Essence of Nihilism. — London-New York: Verso Books, 2016.
    • Carrera, A. Severino's Magical Castle. — У кн.: Severino, E. The Essence of Nihilism. — London-New York: Verso Books, 2016.
    • Testoni, I. Fear of Death? And What About Eternity… — У кн.: Severino, E. The Essence of Nihilism. — London-New York: Verso Books, 2016.
    • Morris, J. Haunted by Nothingness: Emanuele Severino's 'The Essence of Nihilism'. [2] [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
    • Юрій Олійник. Філософ в опозиції // «Дзеркало тижня». — Вип. 8. — 2019. [3] [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
    • Юрий Олейник. «Как и каждое сущее, человек не только вечен, но и является локусом вечной манифестации вечного». [4]

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Emanuele Severino ital Emanuele Severino 26 lyutogo 1929 Breshiya 17 sichnya 2020 tam samo vidomij suchasnij italijskij filosof avtor ponad 60 monografij z pitan sho stosuyutsya filosofiyi ontologiyi logiki morali etiki kulturi ta politiki U naukovij literaturi filosofsku doktrinu Severino oznachuyut yak neoparmenidizm hocha yiyi sut vihodit daleko za mezhi takogo oznachennya Emanuele Severinoital Emanuele SeverinoNarodzhennya26 lyutogo 1929 1929 02 26 1 2 Breshiya Lombardiya Korolivstvo ItaliyaSmert17 sichnya 2020 2020 01 17 3 4 2 90 rokiv Breshiya Lombardiya Italiya 5 6 Gromadyanstvo piddanstvo ItaliyaZnannya movitalijska 7 8 i anglijskaDiyalnistvikladach universitetuVikladavdChlenNacionalna akademiya dej LinchejAlma materPavijskij universitetKonfesiyaateyizmNagorodiemanueleseverino it Emanuele Severino u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 26 lyutogo 1929 r u m Breshiya Italiya u rodini vijskovosluzhbovcya Zakinchiv Universitet Paviyi 1947 roku zahistiv disertaciyu na temu Gajdegger i metafizika v yakij na protivagu panivnim u toj chas interpretaciyam obstoyuvav ideyu pro te sho M Gajdeggera mozhna rozglyadati yak metafizika U 1951 r buv priznachenij na posadu vikladacha teoretichnoyi filosofiyi v comu universiteti Nevdovzi 1954 perejshov na robotu do Katolickogo universitetu Milana de pracyuvav vikladachem etiki U 1964 roci Severino publikuye velikij filosofskij esej Ritorno a Parmenide Povernennya do Parmenida v yakomu piddaye kritici ves shlyah pislyaparmenidivskoyi filosofiyi argumentuyuchi jogo hibnist i pokazuyuchi sho suchasna civilizaciya z yiyi tendenciyeyu do samorujnaciyi ye sumnim naslidkom ciyeyi filosofskoyi pomilki esej stav predmetom palkih filosofskih teologichnih i politichnih diskusij Kritika Severino nigilistichnoyi na jogo dumku osnovi doktrini Sotvorinnya svitu privela do trivalogo disputu filosofa z cerkovnoyu vladoyu Vatikanu ta Katolickim universitetom Milana Kulminaciyeyu cogo protistoyannya stav verdikt yeresi vinesenij 1970 roku Verhovnoyu Svyashennoyu Kongregaciyeyu Svyashennoyi Kancelyariyi nini Kongregaciya Doktrini Viri i zvilnennya z miscya roboti Uprodovzh 1970 1980 h rokiv Severino vikladaye teoretichnu filosofiyu v Universiteti Veneciyi do 1989 roku vin buv dekanom fakultetu filosofiyi ta teoriyi nauki nini vin pochesnij profesor cogo universitetu 1972 roku jogo obirayut chlenom prestizhnoyi italijskoyi naukovoyi Akademiyi deyi Lincheyi Uprodovzh ostannih rokiv filosof vikladav kurs fundamentalnoyi ontologiyi v Universiteti sv Rafaelya Milan ta kurs dlya aspirantiv u ramkah programi Doslidzhennya smerti ta zavershennya zhittya v Universiteti Paduyi Nagorodzhenij Ordenom Velikogo Hresta Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu 2001 FilosofiyaHarakternimi risami filosofskoyi sistemi Emanuele Severino ye yiyi cilnist logichnist poslidovnist perekonlivist U centri uvagi doslidzhen Severino pereviznachennya ponyattya istina Jogo analiz spirayetsya na shiroku kritiku neperekonlivosti harakternoyi dlya tiyeyi formi yaku v suchasnij filosofskij dumci rozglyadayut yak zasib dlya pereglyadu tradicijnoyi ideyi istini Meta Severino viyaviti ti rushiyi tradicijnoyi dumki yaki neodminno prizvodyat do smerti istini ale peredusim pokazati te sho ci rushiyi ye vodnochas i viyavom vkraj visokogo stupenyu vidchuzhennya dosyagnutogo zahidnoyu civilizaciyeyu Filosofska dumka Severino poziciyuye sebe poza zagalnoyu istoriyeyu filosofiyi oskilki spryamovana na pokaz togo sho filosofiya stavshi na shlyah yakij vede vid greckoyi metafiziki Platona j Aristotelya do Gegelya sama togo ne bazhayuchi prizvodit do destrukciyi vsiyeyi filosofskoyi tradiciyi i zokrema do rujnaciyi bud yakoyi sprobi zdobuti dokonechnu istinu pro smisl realnosti Na dumku Severino cej shlyah sho stavit pid sumniv samu mozhlivist rozuminnya smislu istini v ramkah filosofskoyi tradiciyi ye ne lishe neminuchim a j svidchit pro visokij stupin rigidnosti dosyagnutij zahidnoyu tradiciyeyu Filosofiya Severino ne prosto vidriznyayetsya vid inshih filosofskih sistem vona viznachaye sebe v absolyutnij opoziciyi do vsiyeyi zahidnoyi kulturi i civilizaciyi Sut togo sho proponuye Severino yak alternativu tradicijnij filosofiyi polyagaye u tverdzhenni pro te sho kozhne sushe ye vichnim Ce oznachaye sho kozhne sushe kozhna rich kozhne vidnoshennya mit element dosvidu stan svidomosti j stan prirodi kozhna podiya vid nesuttyevoyi do najvazhlivishoyi tobto vse u bud yakij sposib proyavlene i vse sho ne proyavlyayetsya i ne mozhe buti vidobrazhenim u dosvidi ye vichnim Vichne oznachaye neobhidno shob kozhne sushe bulo i bulo takim yakim vono ye Dlya bud yakogo sushogo nemozhlivo ne buti Vse sho ne ye nichim ye sushim Kozhne sushe vichne Severino pokazuye sho pislyaparmenidivska grecka ontologiya Platona ta Aristotelya sprichinila pomilku yaka ne lishe dominuvatime na vsomu shlyahu zahidnoyi filosofiyi ale j viznachit vsyu istoriyu zahidnoyi civilizaciyi Cya pomilka polyagaye v tverdzhenni pro te sho poyava stanovlennya u sviti rivno oznachaye i poyavu znishennya togo sho staye i sho smert lyudskoyi istoti yak i smert rechi ye rivnoznachnoyu yiyi znishennyu Ci pomilkovi uyavlennya Severino oznachuye yak nigilizm i vvazhaye sho same nigilizm stanovit osnovu vsiyeyi zahidnoyi kulturi Vsuperech usij zahidnij filosofiyi Severino dovodit sho nemaye stanovlennya u rozuminni jogo rivnoznachnosti znishennyu abo v rozuminni stanovlennya sushogo z nichogo Golovna pomilka na yaku vkazuye Severino dopovnyuyetsya dokorinno nepravilnim uyavlennyam pro te sho stanovlennya svidchit pro tvorinnya i znishennya sushogo A sho cya fundamentalna kategoriya zahidnoyi filosofiyi stala fundamentalnoyu kategoriyeyu vsiyeyi kulturi to same kultura generuye dokorinno nepravilne nav yazuvannya svitovi tiyeyi sutnosti yakoyi vin ne maye Na dumku Severino same cya filosofska pomilka porodila znachennya smerti yak vidhodu v nisho a otzhe i strah smerti Ce znachennya nadaye formi vsomu obrazu sensu zhittya i vchinku yak na individualnomu rivni tak i na rivni sociumu Pomilkove znachennya smerti yak peretvorennya na nisho prizvelo do glibokogo vnutrishnogo rozkolu v lyudini tiyeyi skorboti vid usvidomlennya vlasnoyi smertnosti refleksivnoyi pechali pro yaku pisav danskij filosof K yerkegor Ce znachennya generuvalo z odnogo boku viniknennya ideyi bozhestva yak takogo sho mozhe poryatuvati lyudinu vid peretvorennya na nisho a z drugogo boku do rozvitku nauki i tehnologij yak svoyeridnogo eliksiru bezsmertya Vkazuyuchi na cyu golovnu pomilku Severino odnak pokazuye yiyi rozpiznavanist stosovno do ne pomilki a same do togo sho vin nazivaye vihidnoyu strukturoyu doli istini a piznishe doleyu istini Vihidna struktura doli ce z yavlennya togo sho ne ye chimos vidminnim vid sebe samogo i sho ye dokonechnoyu osnovoyu buttya kozhnogo sushogo Buttya rechi samoyu soboyu ce toj vimir zaperechennya yakogo ye samo zaperechennyam Teza pro spravzhnij smisl togo sho z yavlyayetsya odna z najgolovnishih harakteristik tiyeyi alternativi yaku Severino proponuye z 1950 h rokiv oskilki cya teza tisno pov yazana z neobhidnistyu vichnosti kozhnogo sushogo tobto z nemozhlivistyu togo sho ce sushe mozhe ne buti Nemozhlivist stvorennya i znishennya polyagaye v nemozhlivosti isnuvannya chasu v yakomu sushe she ne ye abo vzhe ne ye A nemozhlivist oznachaye tverdzhennya sho sushe ne ye ce zaperechennya vihidnoyi strukturi sushogo ce tverdzhennya pro te sho sushe ye inakshim nizh vono ye A take tverdzhennya spravdi ye zaperechennyam sho dorivnyuye samo zaperechennyu U comu sensi yaksho htos stverdzhuye pro yakus istotu abo rich sho vona ne ye tobto sho v odin chas vona she ne ye a v inshij chas vona vzhe ne ye to naspravdi vin stverdzhuye sho cya istota abo rich nisho A nisho ce absolyutno inshe nizh sushe Yaksho htos zaperechuye te sho kozhne sushe vichne to vin zaperechuye absolyutno nesprostovne BibliografiyaOriginalni tvori La struttura originaria Brescia La Scuola 1958 Nuova edizione con modifiche e una Introduzione 1979 Milano Adelphi 1981 Per un rinnovamento nella interpretazione della filosofia fichtiana Brescia La Scuola 1960 Studi di filosofia della prassi Milano Vita e pensiero 1963 nuova ediz ampliata Milano Adelphi 1984 Ritornare a Parmenide in Rivista di filosofia neoscolastica LVI 1964 n 2 pp 137 175 poi in Essenza del nichilismo Brescia Paideia 1972 pp 13 66 nuova edizione ampliata Milano Adelphi 1982 pp 19 61 Essenza del nichilismo Saggi Brescia Paideia 1972 seconda edizione ampliata Milano Adelphi 1982 Vom Wesen des Nihilismus Stuttgart Klett Cotta 1983 Translation by Magda Oschwald Di Felice Gli abitatori del tempo Cristianesimo marxismo tecnica Roma Armando 1978 nuova edizione ampliata ivi 1981 Techne Le radici della violenza Milano Rusconi 1979 seconda edizione ivi 1988 nuova edizione ampliata Milano Rizzoli 2002 Legge e caso Milano Adelphi 1979 Destino della necessita Kata to chreon Milano Adelphi 1980 nuova edizione senza modifiche sostanziali ivi 1999 A Cesare e a Dio Milano Rizzoli 1983 nuova ediz ivi 2007 La strada Milano Rizzoli 1983 nuova ediz ivi 2008 La filosofia antica Milano Rizzoli 1984 nuova ediz ampliata ivi 2004 La filosofia moderna Milano Rizzoli 1984 nuova ediz ampliata ivi 2004 Il parricidio mancato Milano Adelphi 1985 La filosofia contemporanea Milano Rizzoli 1986 nuova ediz ampliata ivi 2004 Traduzione e interpretazione dell Orestea di Eschilo Milano Rizzoli 1985 La tendenza fondamentale del nostro tempo Milano Adelphi 1988 nuova ediz ivi 2008 Il giogo Alle origini della ragione Eschilo Milano Adelphi 1989 La filosofia futura Milano Rizzoli 1989 nuova ediz ampliata ivi 2005 Il nulla e la poesia Alla fine dell eta della tecnica Leopardi Milano Rizzoli 1990 nuova ediz ivi 2005 Filosofia Lo sviluppo storico e le fonti Firenze Sansoni 3 voll Oltre il linguaggio Milano Adelphi 1992 La guerra Milano Rizzoli 1992 La bilancia Pensieri sul nostro tempo Milano Rizzoli 1992 Il declino del capitalismo Milano Rizzoli 1993 nuova ediz ivi 2007 Sortite Piccoli scritti sui rimedi e la gioia Milano Rizzoli 1994 Pensieri sul Cristianesimo Milano Rizzoli 1995 nuov ediz ivi 2010 Tautotes Milano Adelphi 1995 La filosofia dai Greci al nostro tempo Milano Rizzoli 1996 La follia dell angelo Milano Rizzoli 1997 nuova ediz Milano Mimesis 2006 Cosa arcana e stupenda L Occidente e Leopardi Milano Rizzoli 1998 nuova ediz ivi 2006 Il destino della tecnica Milano Rizzoli 1998 nuova ediz ivi 2009 La buona fede Milano Rizzoli 1999 L anello del ritorno Milano Adelphi 1999 Crisi della tradizione occidentale Milano Marinotti 1999 La legna e la cenere Discussioni sul significato dell esistenza Milano Rizzoli 2000 Il mio scontro con la Chiesa Milano Rizzoli 2001 La Gloria Milano Adelphi 2001 Oltre l uomo e oltre Dio Genova Il melangolo 2002 Lezioni sulla politica Milano Marinotti 2002 Tecnica e architettura Milano Cortina 2003 Dall Islam a Prometeo Milano Rizzoli 2003 Fondamento della contraddizione Milano Adelphi 2005 Nascere e altri problemi della coscienza religiosa Milano Rizzoli 2005 La natura dell embrione Milano Rizzoli 2005 Il muro di pietra Sul tramonto della tradizione filosofica Milano Rizzoli 2006 L identita della follia Lezioni veneziane a cura di Giorgio Brianese Giulio Goggi Ines Testoni Milano Rizzoli 2007 Oltrepassare Milano Adelphi 2007 Dialogo su Etica e Scienza con Edoardo Boncinelli 2008 Editrice San Raffaele Milano Immortalita e destino Milano Rizzoli 2008 La buona fede Milano Rizzoli 2008 L etica del capitalismo Milano Albo Versorio 2008 Verita volonta destino con un saggio di M Dona Milano Udine Mimesis 2008 con due CD audio L identita del destino Milano Rizzoli 2009 Il diverso come icona del male Bollati Boringhieri 2009 Democrazia tecnica capitalismo Morcelliana 2009 Discussioni intorno al senso della verita Pisa Edizioni ETS 2009 La guerra e il mortale a cura di Luca Taddio con un saggio di Giorgio Brianese Milano Udine Mimesis 2010 con due CD audio Macigni e spirito di gravita Milano Rizzoli 2010 L intima mano Milano Adelphi 2010 Il mio ricordo degli eterni Rizzoli 2011 La morte e la terra Milano Adelphi 2011Perekladi The Essence of Nihilism London New York Verso Books 2016 Emanuele Severino Sutnist nigilizmu K Tempora 2020 688 s PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 BeWeB d Track Q77541206 https www corriere it cultura 20 gennaio 21 morto emanuele severino b34a3a26 3c60 11ea a78f 84ea93852c9b shtml ABC 1903 ISSN 1136 0143 d Track Q287076 http www ansa it lombardia notizie 2020 01 21 addio severino filosofo delleterno affb4dbd 5605 4fae 91de 884c5bcfa63b html https www diarioinformacion com cultura 2020 01 21 muere filosofo italiano emanuele severino 2226355 html Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaEmanuele Severino Filosofico net 1 28 chervnya 2019 u Wayback Machine Severino E The Essence of Nihilism London New York Verso Books 2016 Carrera A Severino s Magical Castle U kn Severino E The Essence of Nihilism London New York Verso Books 2016 Testoni I Fear of Death And What About Eternity U kn Severino E The Essence of Nihilism London New York Verso Books 2016 Morris J Haunted by Nothingness Emanuele Severino s The Essence of Nihilism 2 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Yurij Olijnik Filosof v opoziciyi Dzerkalo tizhnya Vip 8 2019 3 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Yurij Olejnik Kak i kazhdoe sushee chelovek ne tolko vechen no i yavlyaetsya lokusom vechnoj manifestacii vechnogo 4

    Дата публікації:
    Топ