Александрі́йська шко́ла — одна із шкіл еллінського мистецтва. Існувала в Стародавньому Єгипті за правління династії Птолемеїв (305—30 до н. е.).
Школа названа за головним художнім центром еллінського Єгипту — Александрії. На ранньому етапі (кінець IV — середина III до н. е.) переважали риси грецької культури: будівництво Александрії за регулярної, так званої гіподамової системи, з прямокутною сіткою вулиць, схожою на шахову дошку, з головними магістралями, забудованими колонадами по всій довжині, з величними ансамблями. Проходив розвиток і садово-паркової архітектури та скульптури, елінської пластики та живопису (фрески та мозаїки художників , Еванта, ).
Грандіозне втілення архітектурного та інженерного мистецтва Александрійської школи — маяк на острові Форос, який не зберігся до наших днів (III століття до н. е.), архітектором якого виступив з Кніда. Це 3-ярусна вежа висотою 120 м. В середині III — середині II до н. е. почали переважати місцеві елементи. В середині II — I столітті до н. е. школа поступово переходить в стан застою.
Для більшості пам'ятників характерне поєднання форм грецького та єгипетського мистецтва. Катакомби Ком-еш-Шукафа в Александрії — приклад дивного сплаву місцевих та принесених елементів: планування в традиціях стародавньоєгипетських гробниць, використання грецьких та єгипетських колон і капителіїв, використання греко-елінських принципів скульптурної та живописної прикраси інтер'єрів. Скульптурний портрет Александрійської школи відрізняється використанням традицій стародавньоєгипетської портретної пластики, використанням кольорового каміння, монументальних образів. Характерні гротескні теракотові і бронзові статуетки, керамічні вази групи Гадра (слугували для зберігання попілу в некрополях), виготовлені на експорт розписані вази, вироби з кольорового скла з яскраво орнаментальним емалевим розписом в сміливих яскравих поєднань.
Александрійська школа була також відома й групою поетів та вчених, що зробили місто головним культурним центром античного світу в період з 331 до н. е. до 642 н. е. До неї відносяться поети Каллімах, Аполлоній Родоський, Теокріт; математики, основоположник геометрії Евклід та Гіппарх, який розробив тригонометричну систему; географ Ератосфен; астроном Птолемей (астрономічна система Птолемея проіснувала понад тисячу років); філософ Філон, граматик Аполлоній Діскол.
Див. також
Література
- Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986
Посилання
- Александрійська школа // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 28. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aleksandri jska shko la odna iz shkil ellinskogo mistectva Isnuvala v Starodavnomu Yegipti za pravlinnya dinastiyi Ptolemeyiv 305 30 do n e Shkola nazvana za golovnim hudozhnim centrom ellinskogo Yegiptu Aleksandriyi Na rannomu etapi kinec IV seredina III do n e perevazhali risi greckoyi kulturi budivnictvo Aleksandriyi za regulyarnoyi tak zvanoyi gipodamovoyi sistemi z pryamokutnoyu sitkoyu vulic shozhoyu na shahovu doshku z golovnimi magistralyami zabudovanimi kolonadami po vsij dovzhini z velichnimi ansamblyami Prohodiv rozvitok i sadovo parkovoyi arhitekturi ta skulpturi elinskoyi plastiki ta zhivopisu freski ta mozayiki hudozhnikiv Evanta Grandiozne vtilennya arhitekturnogo ta inzhenernogo mistectva Aleksandrijskoyi shkoli mayak na ostrovi Foros yakij ne zberigsya do nashih dniv III stolittya do n e arhitektorom yakogo vistupiv z Knida Ce 3 yarusna vezha visotoyu 120 m V seredini III seredini II do n e pochali perevazhati miscevi elementi V seredini II I stolitti do n e shkola postupovo perehodit v stan zastoyu Dlya bilshosti pam yatnikiv harakterne poyednannya form greckogo ta yegipetskogo mistectva Katakombi Kom esh Shukafa v Aleksandriyi priklad divnogo splavu miscevih ta prinesenih elementiv planuvannya v tradiciyah starodavnoyegipetskih grobnic vikoristannya greckih ta yegipetskih kolon i kapiteliyiv vikoristannya greko elinskih principiv skulpturnoyi ta zhivopisnoyi prikrasi inter yeriv Skulpturnij portret Aleksandrijskoyi shkoli vidriznyayetsya vikoristannyam tradicij starodavnoyegipetskoyi portretnoyi plastiki vikoristannyam kolorovogo kaminnya monumentalnih obraziv Harakterni groteskni terakotovi i bronzovi statuetki keramichni vazi grupi Gadra sluguvali dlya zberigannya popilu v nekropolyah vigotovleni na eksport rozpisani vazi virobi z kolorovogo skla z yaskravo ornamentalnim emalevim rozpisom v smilivih yaskravih poyednan Aleksandrijska shkola bula takozh vidoma j grupoyu poetiv ta vchenih sho zrobili misto golovnim kulturnim centrom antichnogo svitu v period z 331 do n e do 642 n e Do neyi vidnosyatsya poeti Kallimah Apollonij Rodoskij Teokrit matematiki osnovopolozhnik geometriyi Evklid ta Gipparh yakij rozrobiv trigonometrichnu sistemu geograf Eratosfen astronom Ptolemej astronomichna sistema Ptolemeya proisnuvala ponad tisyachu rokiv filosof Filon gramatik Apollonij Diskol Div takozhAleksandrijska bogoslovska shkolaLiteraturaAfrika Enciklopedichnij dovidnik T 1 2 Moskva 1986PosilannyaAleksandrijska shkola Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 28 ISBN 978 966 439 921 7 Portal Mistectvo Portal Starodavnya Greciya