Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Самопізнання це своєрідний механізм пізнавальної діяльності людини в основі якого лежить процес рефлексії Процес самопіз

Самопізнання

Самопізнання

Самопізнання — це своєрідний механізм пізнавальної діяльності людини, в основі якого лежить процес рефлексії. Процес самопізнання вимагає від суб'єкта значних зусиль, невпинної праці над собою, дозволяє відкрити себе, виявити свої позитивні якості, можливості та задатки, які потім шляхом людина зможе перетворити в здібності, а талант — у стійку рису характеру. Націленість людини на пізнання своїх фізичних, психічних можливостей, свого місця в соціумі складає сутність самопізнання.

Самопізнання — початковий етап особистості, вивчення нею своїх властивостей, системи цінностей, життєвих намірів, провідних мотивів і мотивацій, характеру, темпераменту, особливостей процесів пізнання (відчуття, сприйняття, пам'яті, уваги, мислення, мовлення тощо). Самопізнання дає можливість самостійно визначити шляхи успіху в певній сфері діяльності, проаналізувати та удосконалити свою повсякденну діяльність.

Самопізнання у філософських вченнях

Ознаки прагнення до духовного вдосконалення, спроби знайти відповідь на проблему добра і зла містяться у філософських концепціях Стародавньої Індії і Китаю, які мають декілька тисячолітній досвід осмислення моральних цінностей людини. Антична філософія також не обійшла своєю увагою етичні виміри. Девіз «пізнай самого себе» був викарбуваний на фронтоні Дельфійського храму в V ст. до нашої ери в Греції. Він означав: пізнай волю богів у своїй долі, підкорись їй. Багато дослідників вважають, що цей вислів належить Сократу, хоча й немає прямого посилання на це. Сократ змушує замислитися над тим, що дійсно є людського в людині, в чому полягає моральність її вчинків. Самопізнання Сократ розуміє не в набутті знань про себе, свій внутрішній світ або роботу біологічних систем та органів, а в пізнанні того, як застосувати знання для осягнення моральності своєї поведінки. Пізнати самого себе, за Сократом, це значить зрозуміти, як бути високоморальною людиною. Шляхами самопізнання Сократа є постійне прагнення людини до осмислення своїх вчинків, намагання покращити свої чесноти, узгодити їх з моральними вимогами суспільства, самовдосконалення, прагнення вести такий образ життя, який би йшов на користь людям. Людина сама повинна розуміти, що таке морально, а що — ні, до встановлення чого вона приходить завдяки діалектизму в своїх розмірковуваннях. Давньогрецькі мислителі часів Платона трактували цей девіз зовсім по-іншому: пізнай своє призначення, відкрий свої можливості, передбач свою поведінку. Основне правило самопізнання — шукати в собі істинне «Я». Моральне самопізнання М. Монтень, Дж. Локк, І. Кант, Г. Гегель розглядали як найважливіший обов'язок та цілком здійсненне завдання кожної особистості. Його специфіка виявляється не стільки в психологічних механізмах, загальних для всіх видів самопізнання, оскільки в змісті, що відображає в нормативно-ціннісному ракурсі положення особи в системі моральних відносин, характер її моральної діяльності, моральні якості, вчинки, їх мотиви та ін. Самопізнання — одна з основних форм виявлення та засіб збагачення, розвитку моральної самосвідомості. Самопізнання відрізняється своєрідним сполученням об'єктивного та суб'єктивного, конкретного та абстрактного, одиничного та загального, чуттєво-емоціонального та логічно-раціонального. Найважче — пізнати самого себе, зазначав Фалес, а Ф. Бекон уточнював: «У всякому разі необхідно докласти не менше, а то й, швидше, і більше для того, щоб отримати про самих себе, а не лише про інших, детальні та правильні уяви».

Я-концепція

У процесі взаємодії з навколишнім світом людина виділяє себе поміж інших людей, відчуває себе об'єктом своїх фізичних і психічних процесів, виступає для себе самого як «Я», що протидіє іншим і, разом з тим, нерозривно з ними пов'язане.
Образ «Я», «Я-концепція» — це відносно стійка, не завжди усвідомлювана, така, що переживається як неповторна, система уявлень індивіда про самого себе, на основі якої він будує взаємовідносини з іншими. «Я- концепція» формується під впливом:

  • минулого досвіду;
  • успіхів та невдач;
  • ставлення до нас людей, особливо в дитячі роки;
  • власної зовнішності.

«Я-концепція» як установка складається з трьох базових компонентів: когнітивного, емоційно-оцінного та поведінкового.
Когнітивний компонент чи «образ Я». До змісту цього компонента належать уявлення індивіда про себе самого.
Емоційно-оцінний компонент. Основним складником є самооцінка як афективна оцінка уявлень особистості про себе саму. Самооцінка породжує такі підструктурні складові як самоставлення (тобто позитивне чи негативне ставлення індивіда до себе самого); самоповага чи самозневага, чи комплекс неповноцінності тощо.
Поведінковий компонент, тобто потенційна поведінкова реакція, що виникає у результаті неперервної взаємодії перших двох компонентів — «образу Я» та емоційно-оцінного компоненту.

До підструктурних елементів поведінкового компоненту належать: саморегуляція та самоконтроль.
У складі «Я-концепції» виокремлюються три основні модальності:

  • реальне «Я» — це уявлення індивіда про себе на цей момент (в реальності) (такі уявлення можуть бути як істинними, так і хибними);
  • ідеальне «Я» (або динамічне «Я») — уявлення про те, яким індивід прагне стати;
  • дзеркальне «Я» — це уявлення індивіда про думки щодо нього з боку інших людей.

За своїм змістом «Я-концепція» може бути позитивною, негативною та амбівалентною.
Ступінь адекватності «Я-образу» виявляється при вивченні одного з найважливіших аспектів — самооцінки особистості.
Самооцінка — оцінка особистістю самого себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей. Це найбільш суттєвий аспект, що забезпечує регуляцію поведінки. Самооцінка тісно пов'язана з рівнем домагань особистості, тобто бажаним рівнем самооцінки. Особистість, використовуючи механізм самооцінки, чутливо реєструє співвідношення особистих домагань і реальних досягнень. На початку XX ст. американський психолог І. Джеймс вивів формулу: 

Самоповага = успіх / рівень домагань

За змістом самооцінка буває завищена, занижена та адекватна. Саме остання сприяє розвитку людини.

Загальні закономірності та особливості самопізнання

До загальних закономірностей самопізнання можуть бути віднесені наступні:

  • ступінь усвідомленості — неусвідомленості. У більшості випадків процес самопізнання має безперервний характер і є до певної межі неусвідомленим. Людина просто живе, вчиться, працює, спілкується, веде безупинний діалог із самим собою;
  • різної насиченості. Існує різна насиченість самопізнання на різних етапах життєвого шляху. Наше життя складається зі спокійних і кризових періодів, з відрізків, не насичених і насичених подіями, які можуть змінювати долю і біографію. Тому самопізнання активізується там, де життя насичене подіями, коли необхідно приймати відповідальні рішення;
  • принципова незавершеність самопізнання. Вона зумовлена тим, що реальне життя як би випереджає процес його усвідомлення, людина вже народилася, живе, у неї навіть сформувались елементарні акти самосвідомості у вигляді виділення свого фізичного «Я» з навколишнього світу, а ось пізнає вона себе дещо пізніше. Те ж саме є характерним і для дорослої людини, реально її особистість і життя багатше, ніж те, що вона знає про себе. Завжди є непізнане, сліпа пляма. Тому пізнати себе повністю неможливо навіть людям, що володіють видатними здібностями в цій сфері.

Специфічні особливості самопізнання:

  1. Самопізнання проходить у своєму розвитку два етапи. На першому етапі самопізнання здійснюється в системі «Я — інші». На другому етапі співвіднесення знань про себе відбувається вже в рамках системи «Я — Я», коли людина оперує вже готовими знаннями про себе, сформованими в різний час за різних обставин.
  2. Інтенсивність, глибина, обґрунтованість самопізнання залежать від багатьох сформованих якостей особистості, зокрема від таких, які мають характер, що визначає спрямованість особистості. Наприклад, до них належать екстраверсія і інтроверсія.
  3. Різні люди володіють різною здатністю до самопізнання. За різного рівня розвитку цих здібностей люди відрізняються один від одного: одні постійно займаються самопізнанням, добре і всебічно знають себе і вміють використовувати ці знання в житті та діяльності; інші самопізнанням займаються епізодично, їх знання про себе уривчасті і фрагментарні, і, що найголовніше, їхні уявлення про себе неадекватні, тобто не відповідають дійсності.


Методи та шляхи самопізнання

Методи самопізнання визначаються за аналогією до методів пізнання особистості. До методів самопізнання належать:


Самоспостереження ґрунтується на загальній спостережливості та включає в себе окремі акти самосприймання, тобто вивчення людиною тієї чи тієї своєї якості. Самоспостереження поділяють на первинне (сучасне) і ретроспективне (спогадливе). З метою досягнення чіткості в процесі самоспостереження використовуються допоміжні прийоми:

  • самоопитування;
  • згадування;
  • самоанкетування, самотестування.


У процесі самоаналізу своєї поведінки найважливіше — це практичні результати своєї діяльності: що зроблено, як зроблено, чи можна було зробити більше і краще, що цьому перешкоджало. Самоаналіз доцільний і ефективний, якщо він допомагає встановити причинно-наслідкові зв'язки в усіх діях і вчинках.

Самокритика — опрацювання плодів самоспостереження за допомогою двох методів — самоаналізу та самооцінки. В основі самокритики лежить розвинуте мислення. Самопізнання сприяє переключенню людини на самовдосконалення. Воно виступає як висхідний момент самовиховання, визначає значною мірою його завдання, а на наступних етапах входить у його регуляційну систему, впливаючи з рештою, і на результат. Самопізнання здійснюється такими шляхами:

  • самоспостереження як спостереження людини за своїми діями, вчинками, прагненнями (В. М. Галузинський, О. І. Кочетов, Н. П. Масленнікова, Л. І. Рувінський, Л. А. Шаєва та ін.);
  • зіставлення себе з іншими;
  • рефлексії, що означає розмірковування над подіями власного життя. Рефлексія полягає не лише в самопізнанні, а й у виявленні особливостей ставлення до себе з боку інших, у виробленні уявлень про зміни у власній особистості;
  • самоперевірка використовується як випробування власних сил і можливостей на початку і пов'язана з самопізнанням;
  • самоаналіз на основі результатів самоспостереження полягає у виділенні сильних чи слабких сторін власної особистості;
  • самонаказ полягає у тому, щоб, прийнявши певне рішення щодо власної поведінки, дати собі команду відповідно діяти в потрібний момент. Він вимагає розвинутої волі;
  • самопримушування, тобто метод здійснення людиною життєво важливих дій та вчинків. На думку А. Я. Арета, «самопримушування у своєму найвищому ступені є те саме, що й перемога над собою»;
  • самовладання, що означає утримування людини від небажаних й негативних дій та вчинків;
  • самонагляд — постійне спостереження за собою з метою стримування від поганих звичок;
  • самооблік полягає в аналізі та оцінці своєї поведінки за певний час (В. М. Галузинський, Н. П. Масленнікова, Л. І. Рувінський, Л. А. Шаєва та ін.);[]
  • самоконтроль може бути двох типів: незапланованим, що здійснюється автоматично завдяки певним сприятливим для того ситуаціям; та запланованим, що передбачає контроль особистістю процесу реалізації поставлених завдань;
  • самонавіювання. Його сутність полягає в тому, що людина, яка прагне впливати на власну психіку, навіює собі, яким чином вона поводитиметься в тій чи тій ситуації;
  • самосхвалення — метод, який полягає у схваленні людиною власних позитивних вчинків і діє як заохочення для подальшого самовиховання;
  • самопідбадьорювання використовується переважно підлітками в умовах виникнення труднощів або втрати надії на успіх;
  • самоосуд і самопокарання посилюють негативне ставлення людини до небажаних вчинків, неправильної поведінки і тим самим допомагають перевиховувати себе, змінювати неправильну лінію поведінки;
  • утілення бажаної поведінки в повсякденне життя. Опрацювання себе, що має на меті формування певних властивостей власного «Я», може бути плідним за умови її включення як окремої ланки певної діяльності, що спрямована на вирішення життєво важливих завдань (С. Л. Рубінштейн).

Примітки

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Самопізнання
  1. Особистість: внутрішній світ і самореалізація / Упоряд. Ю. Н. Кулюткин, Р. С. Сухобская. СПб., 1996. — С. 13.
  2. Ягупов В. В. Педагогіка: Навч. посібник. — К.: Либідь, 2002. — 560 с.
  3. Маралов В. Г. Основы самопознания и саморазвития: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб, заведений. — 2-е изд., стер. — М.: Издательский центр «Академия», 2004. — 256 с. 15 ВК 5-7695-0877-9
  4. Галузинський В. М., Масленнікова П. П. Самовиховання та самоосвіта школярів.- К., 1969.
  5. Рубинштейн СЛ. Бытие и сознание. — М.: Пед. академия наук СССР, 1957.- 328 с.

Література

  1. Особистість: внутрішній світ і самореалізація / Упоряд. Ю. Н. Кулюткин, Р. С. Сухобская. СПб., 1996. — С. 13.
  2. Ягупов В. В. Педагогіка: Навч. посібник. — К.: Либідь, 2002. — 560 с.
  3. Маралов В. Г. Основы самопознания и саморазвития: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб, заведений. — 2-е изд., стер. — М.: Издательский центр «Академия», 2004. — 256 с. 15 ВК 5-7695-0877-9
  4. Винославська О. В. та ін. Психологія: Навчальний посібник / О. В. Винославська, О. А. Бреусенко-Кузнєцов, В. Л. Зливков, А. Ш. Апішева, О. С. Васильєва. — К.: Фірма «ІНКОС», 2005. — 351 c.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Samopiznannya ce svoyeridnij mehanizm piznavalnoyi diyalnosti lyudini v osnovi yakogo lezhit proces refleksiyi Proces samopiznannya vimagaye vid sub yekta znachnih zusil nevpinnoyi praci nad soboyu dozvolyaye vidkriti sebe viyaviti svoyi pozitivni yakosti mozhlivosti ta zadatki yaki potim shlyahom lyudina zmozhe peretvoriti v zdibnosti a talant u stijku risu harakteru Nacilenist lyudini na piznannya svoyih fizichnih psihichnih mozhlivostej svogo miscya v sociumi skladaye sutnist samopiznannya Samopiznannya pochatkovij etap osobistosti vivchennya neyu svoyih vlastivostej sistemi cinnostej zhittyevih namiriv providnih motiviv i motivacij harakteru temperamentu osoblivostej procesiv piznannya vidchuttya sprijnyattya pam yati uvagi mislennya movlennya tosho Samopiznannya daye mozhlivist samostijno viznachiti shlyahi uspihu v pevnij sferi diyalnosti proanalizuvati ta udoskonaliti svoyu povsyakdennu diyalnist Samopiznannya u filosofskih vchennyahOznaki pragnennya do duhovnogo vdoskonalennya sprobi znajti vidpovid na problemu dobra i zla mistyatsya u filosofskih koncepciyah Starodavnoyi Indiyi i Kitayu yaki mayut dekilka tisyacholitnij dosvid osmislennya moralnih cinnostej lyudini Antichna filosofiya takozh ne obijshla svoyeyu uvagoyu etichni vimiri Deviz piznaj samogo sebe buv vikarbuvanij na frontoni Delfijskogo hramu v V st do nashoyi eri v Greciyi Vin oznachav piznaj volyu bogiv u svoyij doli pidkoris yij Bagato doslidnikiv vvazhayut sho cej visliv nalezhit Sokratu hocha j nemaye pryamogo posilannya na ce Sokrat zmushuye zamislitisya nad tim sho dijsno ye lyudskogo v lyudini v chomu polyagaye moralnist yiyi vchinkiv Samopiznannya Sokrat rozumiye ne v nabutti znan pro sebe svij vnutrishnij svit abo robotu biologichnih sistem ta organiv a v piznanni togo yak zastosuvati znannya dlya osyagnennya moralnosti svoyeyi povedinki Piznati samogo sebe za Sokratom ce znachit zrozumiti yak buti visokomoralnoyu lyudinoyu Shlyahami samopiznannya Sokrata ye postijne pragnennya lyudini do osmislennya svoyih vchinkiv namagannya pokrashiti svoyi chesnoti uzgoditi yih z moralnimi vimogami suspilstva samovdoskonalennya pragnennya vesti takij obraz zhittya yakij bi jshov na korist lyudyam Lyudina sama povinna rozumiti sho take moralno a sho ni do vstanovlennya chogo vona prihodit zavdyaki dialektizmu v svoyih rozmirkovuvannyah Davnogrecki misliteli chasiv Platona traktuvali cej deviz zovsim po inshomu piznaj svoye priznachennya vidkrij svoyi mozhlivosti peredbach svoyu povedinku Osnovne pravilo samopiznannya shukati v sobi istinne Ya Moralne samopiznannya M Monten Dzh Lokk I Kant G Gegel rozglyadali yak najvazhlivishij obov yazok ta cilkom zdijsnenne zavdannya kozhnoyi osobistosti Jogo specifika viyavlyayetsya ne stilki v psihologichnih mehanizmah zagalnih dlya vsih vidiv samopiznannya oskilki v zmisti sho vidobrazhaye v normativno cinnisnomu rakursi polozhennya osobi v sistemi moralnih vidnosin harakter yiyi moralnoyi diyalnosti moralni yakosti vchinki yih motivi ta in Samopiznannya odna z osnovnih form viyavlennya ta zasib zbagachennya rozvitku moralnoyi samosvidomosti Samopiznannya vidriznyayetsya svoyeridnim spoluchennyam ob yektivnogo ta sub yektivnogo konkretnogo ta abstraktnogo odinichnogo ta zagalnogo chuttyevo emocionalnogo ta logichno racionalnogo Najvazhche piznati samogo sebe zaznachav Fales a F Bekon utochnyuvav U vsyakomu razi neobhidno doklasti ne menshe a to j shvidshe i bilshe dlya togo shob otrimati pro samih sebe a ne lishe pro inshih detalni ta pravilni uyavi Ya koncepciyaU procesi vzayemodiyi z navkolishnim svitom lyudina vidilyaye sebe pomizh inshih lyudej vidchuvaye sebe ob yektom svoyih fizichnih i psihichnih procesiv vistupaye dlya sebe samogo yak Ya sho protidiye inshim i razom z tim nerozrivno z nimi pov yazane Obraz Ya Ya koncepciya ce vidnosno stijka ne zavzhdi usvidomlyuvana taka sho perezhivayetsya yak nepovtorna sistema uyavlen individa pro samogo sebe na osnovi yakoyi vin buduye vzayemovidnosini z inshimi Ya koncepciya formuyetsya pid vplivom minulogo dosvidu uspihiv ta nevdach stavlennya do nas lyudej osoblivo v dityachi roki vlasnoyi zovnishnosti Ya koncepciya yak ustanovka skladayetsya z troh bazovih komponentiv kognitivnogo emocijno ocinnogo ta povedinkovogo Kognitivnij komponent chi obraz Ya Do zmistu cogo komponenta nalezhat uyavlennya individa pro sebe samogo Emocijno ocinnij komponent Osnovnim skladnikom ye samoocinka yak afektivna ocinka uyavlen osobistosti pro sebe samu Samoocinka porodzhuye taki pidstrukturni skladovi yak samostavlennya tobto pozitivne chi negativne stavlennya individa do sebe samogo samopovaga chi samoznevaga chi kompleks nepovnocinnosti tosho Povedinkovij komponent tobto potencijna povedinkova reakciya sho vinikaye u rezultati neperervnoyi vzayemodiyi pershih dvoh komponentiv obrazu Ya ta emocijno ocinnogo komponentu Do pidstrukturnih elementiv povedinkovogo komponentu nalezhat samoregulyaciya ta samokontrol U skladi Ya koncepciyi viokremlyuyutsya tri osnovni modalnosti realne Ya ce uyavlennya individa pro sebe na cej moment v realnosti taki uyavlennya mozhut buti yak istinnimi tak i hibnimi idealne Ya abo dinamichne Ya uyavlennya pro te yakim individ pragne stati dzerkalne Ya ce uyavlennya individa pro dumki shodo nogo z boku inshih lyudej Za svoyim zmistom Ya koncepciya mozhe buti pozitivnoyu negativnoyu ta ambivalentnoyu Stupin adekvatnosti Ya obrazu viyavlyayetsya pri vivchenni odnogo z najvazhlivishih aspektiv samoocinki osobistosti Samoocinka ocinka osobististyu samogo sebe svoyih mozhlivostej yakostej i miscya sered inshih lyudej Ce najbilsh suttyevij aspekt sho zabezpechuye regulyaciyu povedinki Samoocinka tisno pov yazana z rivnem domagan osobistosti tobto bazhanim rivnem samoocinki Osobistist vikoristovuyuchi mehanizm samoocinki chutlivo reyestruye spivvidnoshennya osobistih domagan i realnih dosyagnen Na pochatku XX st amerikanskij psiholog I Dzhejms viviv formulu Samopovaga uspih riven domagan Za zmistom samoocinka buvaye zavishena zanizhena ta adekvatna Same ostannya spriyaye rozvitku lyudini Zagalni zakonomirnosti ta osoblivosti samopiznannyaDo zagalnih zakonomirnostej samopiznannya mozhut buti vidneseni nastupni stupin usvidomlenosti neusvidomlenosti U bilshosti vipadkiv proces samopiznannya maye bezperervnij harakter i ye do pevnoyi mezhi neusvidomlenim Lyudina prosto zhive vchitsya pracyuye spilkuyetsya vede bezupinnij dialog iz samim soboyu riznoyi nasichenosti Isnuye rizna nasichenist samopiznannya na riznih etapah zhittyevogo shlyahu Nashe zhittya skladayetsya zi spokijnih i krizovih periodiv z vidrizkiv ne nasichenih i nasichenih podiyami yaki mozhut zminyuvati dolyu i biografiyu Tomu samopiznannya aktivizuyetsya tam de zhittya nasichene podiyami koli neobhidno prijmati vidpovidalni rishennya principova nezavershenist samopiznannya Vona zumovlena tim sho realne zhittya yak bi viperedzhaye proces jogo usvidomlennya lyudina vzhe narodilasya zhive u neyi navit sformuvalis elementarni akti samosvidomosti u viglyadi vidilennya svogo fizichnogo Ya z navkolishnogo svitu a os piznaye vona sebe desho piznishe Te zh same ye harakternim i dlya dorosloyi lyudini realno yiyi osobistist i zhittya bagatshe nizh te sho vona znaye pro sebe Zavzhdi ye nepiznane slipa plyama Tomu piznati sebe povnistyu nemozhlivo navit lyudyam sho volodiyut vidatnimi zdibnostyami v cij sferi Specifichni osoblivosti samopiznannya Samopiznannya prohodit u svoyemu rozvitku dva etapi Na pershomu etapi samopiznannya zdijsnyuyetsya v sistemi Ya inshi Na drugomu etapi spivvidnesennya znan pro sebe vidbuvayetsya vzhe v ramkah sistemi Ya Ya koli lyudina operuye vzhe gotovimi znannyami pro sebe sformovanimi v riznij chas za riznih obstavin Intensivnist glibina obgruntovanist samopiznannya zalezhat vid bagatoh sformovanih yakostej osobistosti zokrema vid takih yaki mayut harakter sho viznachaye spryamovanist osobistosti Napriklad do nih nalezhat ekstraversiya i introversiya Rizni lyudi volodiyut riznoyu zdatnistyu do samopiznannya Za riznogo rivnya rozvitku cih zdibnostej lyudi vidriznyayutsya odin vid odnogo odni postijno zajmayutsya samopiznannyam dobre i vsebichno znayut sebe i vmiyut vikoristovuvati ci znannya v zhitti ta diyalnosti inshi samopiznannyam zajmayutsya epizodichno yih znannya pro sebe urivchasti i fragmentarni i sho najgolovnishe yihni uyavlennya pro sebe neadekvatni tobto ne vidpovidayut dijsnosti Metodi ta shlyahi samopiznannyaMetodi samopiznannya viznachayutsya za analogiyeyu do metodiv piznannya osobistosti Do metodiv samopiznannya nalezhat samosposterezhennya samoanaliz samoopituvannya samokritika samoanketuvannya Samosposterezhennya gruntuyetsya na zagalnij sposterezhlivosti ta vklyuchaye v sebe okremi akti samosprijmannya tobto vivchennya lyudinoyu tiyeyi chi tiyeyi svoyeyi yakosti Samosposterezhennya podilyayut na pervinne suchasne i retrospektivne spogadlive Z metoyu dosyagnennya chitkosti v procesi samosposterezhennya vikoristovuyutsya dopomizhni prijomi samoopituvannya zgaduvannya samoanketuvannya samotestuvannya U procesi samoanalizu svoyeyi povedinki najvazhlivishe ce praktichni rezultati svoyeyi diyalnosti sho zrobleno yak zrobleno chi mozhna bulo zrobiti bilshe i krashe sho comu pereshkodzhalo Samoanaliz docilnij i efektivnij yaksho vin dopomagaye vstanoviti prichinno naslidkovi zv yazki v usih diyah i vchinkah Samokritika opracyuvannya plodiv samosposterezhennya za dopomogoyu dvoh metodiv samoanalizu ta samoocinki V osnovi samokritiki lezhit rozvinute mislennya Samopiznannya spriyaye pereklyuchennyu lyudini na samovdoskonalennya Vono vistupaye yak vishidnij moment samovihovannya viznachaye znachnoyu miroyu jogo zavdannya a na nastupnih etapah vhodit u jogo regulyacijnu sistemu vplivayuchi z reshtoyu i na rezultat Samopiznannya zdijsnyuyetsya takimi shlyahami samosposterezhennya yak sposterezhennya lyudini za svoyimi diyami vchinkami pragnennyami V M Galuzinskij O I Kochetov N P Maslennikova L I Ruvinskij L A Shayeva ta in zistavlennya sebe z inshimi refleksiyi sho oznachaye rozmirkovuvannya nad podiyami vlasnogo zhittya Refleksiya polyagaye ne lishe v samopiznanni a j u viyavlenni osoblivostej stavlennya do sebe z boku inshih u viroblenni uyavlen pro zmini u vlasnij osobistosti samoperevirka vikoristovuyetsya yak viprobuvannya vlasnih sil i mozhlivostej na pochatku i pov yazana z samopiznannyam samoanaliz na osnovi rezultativ samosposterezhennya polyagaye u vidilenni silnih chi slabkih storin vlasnoyi osobistosti samonakaz polyagaye u tomu shob prijnyavshi pevne rishennya shodo vlasnoyi povedinki dati sobi komandu vidpovidno diyati v potribnij moment Vin vimagaye rozvinutoyi voli samoprimushuvannya tobto metod zdijsnennya lyudinoyu zhittyevo vazhlivih dij ta vchinkiv Na dumku A Ya Areta samoprimushuvannya u svoyemu najvishomu stupeni ye te same sho j peremoga nad soboyu samovladannya sho oznachaye utrimuvannya lyudini vid nebazhanih j negativnih dij ta vchinkiv samonaglyad postijne sposterezhennya za soboyu z metoyu strimuvannya vid poganih zvichok samooblik polyagaye v analizi ta ocinci svoyeyi povedinki za pevnij chas V M Galuzinskij N P Maslennikova L I Ruvinskij L A Shayeva ta in samokontrol mozhe buti dvoh tipiv nezaplanovanim sho zdijsnyuyetsya avtomatichno zavdyaki pevnim spriyatlivim dlya togo situaciyam ta zaplanovanim sho peredbachaye kontrol osobististyu procesu realizaciyi postavlenih zavdan samonaviyuvannya Jogo sutnist polyagaye v tomu sho lyudina yaka pragne vplivati na vlasnu psihiku naviyuye sobi yakim chinom vona povoditimetsya v tij chi tij situaciyi samoshvalennya metod yakij polyagaye u shvalenni lyudinoyu vlasnih pozitivnih vchinkiv i diye yak zaohochennya dlya podalshogo samovihovannya samopidbadoryuvannya vikoristovuyetsya perevazhno pidlitkami v umovah viniknennya trudnoshiv abo vtrati nadiyi na uspih samoosud i samopokarannya posilyuyut negativne stavlennya lyudini do nebazhanih vchinkiv nepravilnoyi povedinki i tim samim dopomagayut perevihovuvati sebe zminyuvati nepravilnu liniyu povedinki utilennya bazhanoyi povedinki v povsyakdenne zhittya Opracyuvannya sebe sho maye na meti formuvannya pevnih vlastivostej vlasnogo Ya mozhe buti plidnim za umovi yiyi vklyuchennya yak okremoyi lanki pevnoyi diyalnosti sho spryamovana na virishennya zhittyevo vazhlivih zavdan S L Rubinshtejn PrimitkiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Samopiznannya Osobistist vnutrishnij svit i samorealizaciya Uporyad Yu N Kulyutkin R S Suhobskaya SPb 1996 S 13 Yagupov V V Pedagogika Navch posibnik K Libid 2002 560 s Maralov V G Osnovy samopoznaniya i samorazvitiya Ucheb posobie dlya stud sred ped ucheb zavedenij 2 e izd ster M Izdatelskij centr Akademiya 2004 256 s 15 VK 5 7695 0877 9 Galuzinskij V M Maslennikova P P Samovihovannya ta samoosvita shkolyariv K 1969 Rubinshtejn SL Bytie i soznanie M Ped akademiya nauk SSSR 1957 328 s LiteraturaOsobistist vnutrishnij svit i samorealizaciya Uporyad Yu N Kulyutkin R S Suhobskaya SPb 1996 S 13 Yagupov V V Pedagogika Navch posibnik K Libid 2002 560 s Maralov V G Osnovy samopoznaniya i samorazvitiya Ucheb posobie dlya stud sred ped ucheb zavedenij 2 e izd ster M Izdatelskij centr Akademiya 2004 256 s 15 VK 5 7695 0877 9 Vinoslavska O V ta in Psihologiya Navchalnij posibnik O V Vinoslavska O A Breusenko Kuznyecov V L Zlivkov A Sh Apisheva O S Vasilyeva K Firma INKOS 2005 351 c PosilannyaSamopiznannya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1675 1000 ekz Samopiznannya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 366

Дата публікації:
Топ