Елліністи́чна філосо́фія — останній період розвитку філософії Стародавньої Греції, після Аристотеля, в період еллінізму — поширення грецької культури за межі старогрецьких колоній після завоювань Олександра Македонського. Часові рамки елліністичної філософії обмежують виникненням неоплатонізму. До основних рис елліністичної філософії відносять етичну спрямованість і адаптацію східних релігійних моментів.
Кініки
Найвідомішими представниками кініків були учень Сократа Антисфен (бл. 450 — бл. 360 до н. Е..) І його учень Діоген (бл. 400 — бл. 325 до н. е..). Антисфен виступав за спрощення життя, вважав, що філософія повинна бути ближче до природи. «Тонке» мудрування він вважав нікчемним. За його словами, не повинно існувати ні уряду, ні держави. Антисфен зневажав багатство і розкіш.
Прославив Антисфена його учень Діоген. Збереглося безліч переказів, легенд і забавних випадків, пов'язаних з цим філософом. Вважається, що жив Діоген у діжці. Він, як і його вчитель, ненавидів багатство, вважаючи його явищем випадковим. Розум для кініків був єдиною цінністю. Діогена вважають першим прихильником космополітизму, він не визнавав жодних кордонів і держав, вважаючи людину — вищим благом. Світ, за Діогеном, дуже поганий, тому необхідно навчитися жити окремо від нього, позбувшись усього наживна.
Скептицизм
Скептицизм — напрям у філософії, що виник під впливом античної філософії на основі ідеї про плинність всього сущого («все тече, все змінюється»). Зокрема Демокріт стверджував, що мед нітрохи не солодший, ніж гіркий, крім того він постійно змінюється. Будь-яка річ, з точки зору скептиків, «Тобто це не більшою мірою, ніж те». Скептики також відзначали різницю між та мисленням. Тому стверджувати нічого в точності не має сенсу. Краще висловлюватися, наприклад, так: «Мені здається, що їжа солодка». Утримання від категоричних суджень призводить до незворушності — ідеалу для мудреця.
Засновником скептицизму є Піррон (360—270 до н. е.). На його переконання сильний вплив справив Демокріт, а також аскети і сектанти, з якими Піррон мав справу в азійському поході Олександра Македонського. Однією з центральних ідей філософії Піррона є прагнення до безтурботності (атараксії). Піррон не писав творів, а викладав свої ідеї усно.
Епікуреїзм
Найяскравішими представниками епікуреїзму були Епікур (341—270 до н. е.) та Лукрецій Кар (бл. 55 — 90). Епікур розвинув ідеї атомізму. Він не міг прийняти причинність, що панувала у світі атомів Демокріта, за яким усе створено в результаті «зіткнень» атомів. Епікур приписує атомам здатність «відхилятися» в своєму русі від строго визначених законів. Він фактично приписує атомам певну волю, через яку світ не є хаотичним. Факт прояву волі і «відхилення атомів» Плутарх називає випадком. Таким чином виходить, що «в необхідності немає жодної необхідності». Епікур вважає, що життя і смерть однаково не страшні для мудреця: «Поки ми існуємо, немає смерті; коли смерть є, нас більше немає». Знання Епікур розглядає як результат осмислення чуттєвого досвіду. Центральною ідеєю етичного вчення Епікура є прагнення до насолоди (принцип гедонізму), часто споглядальної. Вищим благом для філософа за Епікуром є постійне відчуття насолоди, тобто звільнення від страждань. Для цього він закликає жити розумно і морально, проявляти повагу до богів.
Лукрецій — філософ, політик і поет, автор поеми «Про природу речей», в якій витончено описує невловиму дію випромінюваних атомами «ейдолів» на органи чуття, які викликають у людей почуття і емоції. Атоми за Лукрецієм не є мінімальними дробовими частками речовини, але свого роду творчі образи, матеріал для природи. Також як і Епікур визнає існування богів і душі, розглядаючи її як сукупність з найгладкіших частинок.
Стоїцизм
Засновником стоїцизму є Зенон з Кітію. Стоїцизм як підхід в філософії проіснував з до III ст. н. е.. Праці ранніх стоїків (, Ксенофана, Хрісіппа) дійшли до нас неповними, пізніх (I, II ст. Плутарх, Цицерон, Сенека, Марк Аврелій) — у вигляді окремих збережених творів.
Ідеал стоїка — незворушний, навіть «бездушний» мудрець, вільний від пристрастей. Стоїки у своїх навчаннях приділяли багато уваги феномену волі. На вчення стоїків тому сильний вплив справив Сократ, який мужньо виніс суд над собою і страту. На думку Хрісіппа весь всесвіт складається з єдиної душевної жіночно-ніжної матерії — ефіру. Марк Аврелій, римський імператор, вважав, що все у світі взаємопов'язане, розвивається за якимось законом, під керівництвом божественного провидіння. Існує єдина світова душа, що управляє всім сущим. Особливо виразно ця думка звучить у працях Сенеки, для якого свобода — вищий ідеал.
Філософія ранніх стоїків будується на тому, що світ складається з чотирьох стихій: землі, води, вогню і повітря. Треба сказати, що стоїки вірили прогнозам і астрології. Основою світобудови вважалися вогонь і повітря. Закон, за яким вогонь переходить в інші стихії, слідом за Гераклітом назвали логосом. Доля для стоїків є логос космосу: він упорядковує все у світі. Марк Аврелій також вважав, що всі люди рівні від народження і поважав форми правління, при яких в управлінні країною задіяно все населення країни. Під час його царювання було покращено становище жінок і рабів. Крім того, стоїки приділяли велику увагу .
Посилання
- [1] [ 17 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- [2] [ 7 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- [3] [ 18 січня 2012 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Стародавню Грецію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ellinisti chna filoso fiya ostannij period rozvitku filosofiyi Starodavnoyi Greciyi pislya Aristotelya v period ellinizmu poshirennya greckoyi kulturi za mezhi starogreckih kolonij pislya zavoyuvan Oleksandra Makedonskogo Chasovi ramki ellinistichnoyi filosofiyi obmezhuyut viniknennyam neoplatonizmu Do osnovnih ris ellinistichnoyi filosofiyi vidnosyat etichnu spryamovanist i adaptaciyu shidnih religijnih momentiv KinikiDokladnishe Kiniki Najvidomishimi predstavnikami kinikiv buli uchen Sokrata Antisfen bl 450 bl 360 do n E I jogo uchen Diogen bl 400 bl 325 do n e Antisfen vistupav za sproshennya zhittya vvazhav sho filosofiya povinna buti blizhche do prirodi Tonke mudruvannya vin vvazhav nikchemnim Za jogo slovami ne povinno isnuvati ni uryadu ni derzhavi Antisfen znevazhav bagatstvo i rozkish Proslaviv Antisfena jogo uchen Diogen Zbereglosya bezlich perekaziv legend i zabavnih vipadkiv pov yazanih z cim filosofom Vvazhayetsya sho zhiv Diogen u dizhci Vin yak i jogo vchitel nenavidiv bagatstvo vvazhayuchi jogo yavishem vipadkovim Rozum dlya kinikiv buv yedinoyu cinnistyu Diogena vvazhayut pershim prihilnikom kosmopolitizmu vin ne viznavav zhodnih kordoniv i derzhav vvazhayuchi lyudinu vishim blagom Svit za Diogenom duzhe poganij tomu neobhidno navchitisya zhiti okremo vid nogo pozbuvshis usogo nazhivna SkepticizmDokladnishe Skepticizm Skepticizm napryam u filosofiyi sho vinik pid vplivom antichnoyi filosofiyi na osnovi ideyi pro plinnist vsogo sushogo vse teche vse zminyuyetsya Zokrema Demokrit stverdzhuvav sho med nitrohi ne solodshij nizh girkij krim togo vin postijno zminyuyetsya Bud yaka rich z tochki zoru skeptikiv Tobto ce ne bilshoyu miroyu nizh te Skeptiki takozh vidznachali riznicyu mizh ta mislennyam Tomu stverdzhuvati nichogo v tochnosti ne maye sensu Krashe vislovlyuvatisya napriklad tak Meni zdayetsya sho yizha solodka Utrimannya vid kategorichnih sudzhen prizvodit do nezvorushnosti idealu dlya mudrecya Zasnovnikom skepticizmu ye Pirron 360 270 do n e Na jogo perekonannya silnij vpliv spraviv Demokrit a takozh asketi i sektanti z yakimi Pirron mav spravu v azijskomu pohodi Oleksandra Makedonskogo Odniyeyu z centralnih idej filosofiyi Pirrona ye pragnennya do bezturbotnosti ataraksiyi Pirron ne pisav tvoriv a vikladav svoyi ideyi usno EpikureyizmDokladnishe epikureyizm Najyaskravishimi predstavnikami epikureyizmu buli Epikur 341 270 do n e ta Lukrecij Kar bl 55 90 Epikur rozvinuv ideyi atomizmu Vin ne mig prijnyati prichinnist sho panuvala u sviti atomiv Demokrita za yakim use stvoreno v rezultati zitknen atomiv Epikur pripisuye atomam zdatnist vidhilyatisya v svoyemu rusi vid strogo viznachenih zakoniv Vin faktichno pripisuye atomam pevnu volyu cherez yaku svit ne ye haotichnim Fakt proyavu voli i vidhilennya atomiv Plutarh nazivaye vipadkom Takim chinom vihodit sho v neobhidnosti nemaye zhodnoyi neobhidnosti Epikur vvazhaye sho zhittya i smert odnakovo ne strashni dlya mudrecya Poki mi isnuyemo nemaye smerti koli smert ye nas bilshe nemaye Znannya Epikur rozglyadaye yak rezultat osmislennya chuttyevogo dosvidu Centralnoyu ideyeyu etichnogo vchennya Epikura ye pragnennya do nasolodi princip gedonizmu chasto spoglyadalnoyi Vishim blagom dlya filosofa za Epikurom ye postijne vidchuttya nasolodi tobto zvilnennya vid strazhdan Dlya cogo vin zaklikaye zhiti rozumno i moralno proyavlyati povagu do bogiv Lukrecij filosof politik i poet avtor poemi Pro prirodu rechej v yakij vitoncheno opisuye nevlovimu diyu viprominyuvanih atomami ejdoliv na organi chuttya yaki viklikayut u lyudej pochuttya i emociyi Atomi za Lukreciyem ne ye minimalnimi drobovimi chastkami rechovini ale svogo rodu tvorchi obrazi material dlya prirodi Takozh yak i Epikur viznaye isnuvannya bogiv i dushi rozglyadayuchi yiyi yak sukupnist z najgladkishih chastinok StoyicizmDokladnishe stoyicizm Zasnovnikom stoyicizmu ye Zenon z Kitiyu Stoyicizm yak pidhid v filosofiyi proisnuvav z do III st n e Praci rannih stoyikiv Ksenofana Hrisippa dijshli do nas nepovnimi piznih I II st Plutarh Ciceron Seneka Mark Avrelij u viglyadi okremih zberezhenih tvoriv Ideal stoyika nezvorushnij navit bezdushnij mudrec vilnij vid pristrastej Stoyiki u svoyih navchannyah pridilyali bagato uvagi fenomenu voli Na vchennya stoyikiv tomu silnij vpliv spraviv Sokrat yakij muzhno vinis sud nad soboyu i stratu Na dumku Hrisippa ves vsesvit skladayetsya z yedinoyi dushevnoyi zhinochno nizhnoyi materiyi efiru Mark Avrelij rimskij imperator vvazhav sho vse u sviti vzayemopov yazane rozvivayetsya za yakimos zakonom pid kerivnictvom bozhestvennogo providinnya Isnuye yedina svitova dusha sho upravlyaye vsim sushim Osoblivo virazno cya dumka zvuchit u pracyah Seneki dlya yakogo svoboda vishij ideal Filosofiya rannih stoyikiv buduyetsya na tomu sho svit skladayetsya z chotiroh stihij zemli vodi vognyu i povitrya Treba skazati sho stoyiki virili prognozam i astrologiyi Osnovoyu svitobudovi vvazhalisya vogon i povitrya Zakon za yakim vogon perehodit v inshi stihiyi slidom za Geraklitom nazvali logosom Dolya dlya stoyikiv ye logos kosmosu vin uporyadkovuye vse u sviti Mark Avrelij takozh vvazhav sho vsi lyudi rivni vid narodzhennya i povazhav formi pravlinnya pri yakih v upravlinni krayinoyu zadiyano vse naselennya krayini Pid chas jogo caryuvannya bulo pokrasheno stanovishe zhinok i rabiv Krim togo stoyiki pridilyali veliku uvagu Posilannya 1 17 zhovtnya 2011 u Wayback Machine 2 7 listopada 2011 u Wayback Machine 3 18 sichnya 2012 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Starodavnyu Greciyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi