Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

box width Антисфендав гр ἈντισθένηςЗахідна філософіяПортретний бюст АнтисфенаНародження444 до н е dСмерть365 до н е Афін

Антисфен

Антисфен

Антисфен
дав.-гр. Ἀντισθένης
Західна філософія
image
Портретний бюст Антисфена
Народження444 до н. е.
d
Смерть365 до н. е.
Афіни
Громадянство (підданство)Стародавні Афіни
Знання мов
  • давньогрецька мова
    • Школа / Традиціязапочаткував школу кініків
    Основні інтересиаскетизм, етика, мова, література, логіка
    Значні ідеїоснови філософії кініків
    ВплинувДіоген Синопський, Кратет Фіванський та багато інших кініків
    Літературний напрямкініки
    Зазнав впливу
  • Сократ, Горгій
    • ВчителіСократ
    Відомі студентиДіоген Синопський
    Історичний періодАнтична філософія
    image Антисфен у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах

    Антисфе́н (грец. Αντισθενης, бл. 435—370 до н. е.) — стародавній грецький філософ, засновник школи кініків.

    Антисфен виступив проти платонівської теорії ідей. В етиці Антисфена, яка посідає центральне місце в його філософії, відбито інтереси розорених кіл афінської рабовласницької демократії. Тому Антисфен засуджував поділ людей на панів і рабів, заперечував чуттєві насолоди, пов'язані з багатством, розкішшю; пропагував своєрідний культ праці та повернення до «природного стану».

    Нарис

    Антисфен — послідовник Сократа. Перед тим як примкнути до Сократа, Антисфен вчився у софіста Горгія. Софістика істотно вплинула на філософію раннього Антисфена; сліди цього впливу дослідники знаходять у збережених працях. Послідовником Сократа Антисфен стає у зрілому віці. Антисфен був присутній при передсмертній бесіді Сократа, зафіксованій в творах Платона.

    Після смерті Сократа Антисфен відкрив в Афінах власну школу в гімнасії для неповноправних громадян на Кіносарзі (за цією назвою, за однією з версій, його послідовники і стали іменуватися кініками). Хоча в теорії Антисфена чітко проглядається вплив вчителів, він суперечить софістам, далеко відходить від інших учнів Сократа (Ксенофонта, Платона, Евкліда, Федона, Аристиппа). Вважають, що його перехід до кінізму міг бути пов'язаний з враженням, яке залишила на нього страта Сократа.

    Антисфен — перший номіналіст, який відкидає існування загальних понять і стверджує, що ідеї існують тільки у свідомості людини. За Антисфеном, синтетичні судження помилкові. Предмети окремо-поодинокі, непричетні до будь-якої узагальненості; їх можна називати й порівнювати, але не визначати. Звідси, розвиваючи уявлення Сократа про поняття, він дав визначення: «Поняття є те, що виражає, чим предмет був або чим він є».

    Антисфен виступав проти традиційного з часів елейської школи поділу світу на розумоосяжне («по істині») і чуттєве («на думку») буття, чим передбачив арістотелівську критику ідей Платона.

    Основним завданням філософії, стверджував Антисфен, є дослідження внутрішнього світу людини, розуміння того, що є для людини істинним благом. Сам Антисфен і його учні доводили, що благо для людини — бути доброчесним.

    Антисфен проповідував аскетизм, природність, пріоритет особистих інтересів перед державними. Заперечуючи традиційну релігію і державу, він і Діоген першими назвали себе не громадянами якоїсь певної держави, а громадянами всього світу — космополітами.

    Принцип радикального аскетизму Антисфен поступово застосовував до різних розділів філософії (від логіки та етики до політики, педагогіки і теології). Аскетизм Антисфена був пов'язаний з уявленням про життя відповідно до природи. Вищий критерій істинності Антисфен знаходив у чесності, а метою пізнання та філософії вважав збіг етичного і природного в «автаркії» (незалежності) від соціальних впливів і людських установок.

    У логіці Антисфен вважав, що «про одне може бути висловлено тільки одне, а саме лише його власне ім'я»; суб'єкту не можна приписати відмінний від нього предикат, висловлювання може бути тільки тавтологічним.

    В основі етики Антисфена — вчення про автаркію, самодостатність. Не залежачи ні від чого зовнішнього, обмежуючи себе, ми тим самим уподібнюємося божеству, яке теж самодостатнє (але на відміну від нас, саме завдяки надлишку блага). Досягти стану самодостатності людина може тільки обмеженням своїх потреб, проводячи життя у праці, уникаючи тієї насолоди і тієї розкоші, які згубні для людини. Тобто Антисфен (слідом за Сократом) вважав, що чесноти можна навчити і що щастя можливе тільки від чесноти: «Досить бути доброчестивим, щоб бути щасливим: для цього нічого не потрібно, крім Сократової сили. Доброчесність проявляється у вчинках і не потребує ні великої кількості слів, ні великої кількості знань»(DL VI 11).

    Антисфен і його учень Діоген Синопський були найбільш послідовними, безкомпромісними кініками. Принцип давньогрецьких філософів «відповідність форми життя її внутрішньому змісту» вони доводили до явної демонстративності. Образ мудреця взагалі, який створив Антисфен, було далі розвинуто в стоїцизмі, а за його образом кініка зокрема — короткий подвійний плащ на голе тіло, довга борода, посох, жебрацька торба — кініків упізнавали протягом всієї античності. Як стверджував про нього Діоген Лаертський: «Мабуть, саме він поклав початок найсуворішим стоїчним звичаям … Він був зразком безпристрасності для Діогена, самовладання для Кратета, непохитності для Зенона: це він заклав основу для їх споруд» (DL VI 14- 15).

    Відомі назви близько 70 творів Антисфена, з яких збереглися кілька уривків і два ранні софістичні тексти повністю: «Аякс» і «Одіссей». Стиль збережених текстів недбалий, мова повсякденна, місцями вульгарна.

    Політичні погляди Антисфена були вкрай своєрідні: він заперечував закони та всі соціальні умовності, а зразок для побудови людського суспільства пропонував шукати у тварин.

    Афоризми

    • Дізнавшись одного разу, що Платон відгукується про нього погано, він зауважив: «Це уділ царів: робити гарне і чути погане»
    • Коли Антисфен намагався виставити напоказ діру в своєму плащі, Сократ зауважив: «Крізь цю дірку я бачу твоє марнославство!».
    • Антисфен писав: «Хто досяг мудрості, той не повинен цікавитися науками, книгами, щоб його не відволікали сторонні речі і думки».
    • Антисфен писав «На думку людей, існує безліч богів; по природі ж бог — один».
    • Одного разу він порадив афінянам ухвалити постанову: «Вважати ослів кіньми». Коли це визнали безглуздістю, він зауважив: «Але ж ви простим голосуванням робите неосвічених людей полководцями?».
    • Киренаїку Аристіппу якось раз задали питання, яку користь принесла йому філософія; Аристіпп відповів: «Дала здатність говорити з ким завгодно». Коли таке ж питання задали Антисфену, той, Аристіппу (якого дорікали за розкішне життя) відповів: «Дала здатність говорити самому з собою».
    • Антисфену приписують вислів «я віддав би перевагу безумству аніж насолоді» (DL VI 3). Він також заявляв, що «тільки мудрець знає, кого варто любити» (DL VI 3), у відносинах з жінками рекомендував сходитися тільки з тими, які будуть за це вдячні.

    Див. також

    Примітки

    1. Гаджикурбанова П. А. От Киносарга к Портику [ 16 січня 2014 у Wayback Machine.] // История моральной философии. C.110-115.

    Література

    Вікіцитати містять висловлювання від або про: Антисфен
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антисфен

    Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    box width Antisfendav gr Ἀntis8enhsZahidna filosofiyaPortretnij byust AntisfenaNarodzhennya444 do n e dSmert365 do n e AfiniGromadyanstvo piddanstvo Starodavni AfiniZnannya movdavnogrecka movaShkola Tradiciyazapochatkuvav shkolu kinikivOsnovni interesiasketizm etika mova literatura logikaZnachni ideyiosnovi filosofiyi kinikivVplinuvDiogen Sinopskij Kratet Fivanskij ta bagato inshih kinikivLiteraturnij napryamkinikiZaznav vplivuSokrat GorgijVchiteliSokratVidomi studentiDiogen SinopskijIstorichnij periodAntichna filosofiya Antisfen u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Antisfe n grec Antis8enhs bl 435 370 do n e starodavnij greckij filosof zasnovnik shkoli kinikiv Antisfen vistupiv proti platonivskoyi teoriyi idej V etici Antisfena yaka posidaye centralne misce v jogo filosofiyi vidbito interesi rozorenih kil afinskoyi rabovlasnickoyi demokratiyi Tomu Antisfen zasudzhuvav podil lyudej na paniv i rabiv zaperechuvav chuttyevi nasolodi pov yazani z bagatstvom rozkishshyu propaguvav svoyeridnij kult praci ta povernennya do prirodnogo stanu NarisAntisfen poslidovnik Sokrata Pered tim yak primknuti do Sokrata Antisfen vchivsya u sofista Gorgiya Sofistika istotno vplinula na filosofiyu rannogo Antisfena slidi cogo vplivu doslidniki znahodyat u zberezhenih pracyah Poslidovnikom Sokrata Antisfen staye u zrilomu vici Antisfen buv prisutnij pri peredsmertnij besidi Sokrata zafiksovanij v tvorah Platona Pislya smerti Sokrata Antisfen vidkriv v Afinah vlasnu shkolu v gimnasiyi dlya nepovnopravnih gromadyan na Kinosarzi za ciyeyu nazvoyu za odniyeyu z versij jogo poslidovniki i stali imenuvatisya kinikami Hocha v teoriyi Antisfena chitko proglyadayetsya vpliv vchiteliv vin superechit sofistam daleko vidhodit vid inshih uchniv Sokrata Ksenofonta Platona Evklida Fedona Aristippa Vvazhayut sho jogo perehid do kinizmu mig buti pov yazanij z vrazhennyam yake zalishila na nogo strata Sokrata Antisfen pershij nominalist yakij vidkidaye isnuvannya zagalnih ponyat i stverdzhuye sho ideyi isnuyut tilki u svidomosti lyudini Za Antisfenom sintetichni sudzhennya pomilkovi Predmeti okremo poodinoki neprichetni do bud yakoyi uzagalnenosti yih mozhna nazivati j porivnyuvati ale ne viznachati Zvidsi rozvivayuchi uyavlennya Sokrata pro ponyattya vin dav viznachennya Ponyattya ye te sho virazhaye chim predmet buv abo chim vin ye Antisfen vistupav proti tradicijnogo z chasiv elejskoyi shkoli podilu svitu na rozumoosyazhne po istini i chuttyeve na dumku buttya chim peredbachiv aristotelivsku kritiku idej Platona Osnovnim zavdannyam filosofiyi stverdzhuvav Antisfen ye doslidzhennya vnutrishnogo svitu lyudini rozuminnya togo sho ye dlya lyudini istinnim blagom Sam Antisfen i jogo uchni dovodili sho blago dlya lyudini buti dobrochesnim Antisfen propoviduvav asketizm prirodnist prioritet osobistih interesiv pered derzhavnimi Zaperechuyuchi tradicijnu religiyu i derzhavu vin i Diogen pershimi nazvali sebe ne gromadyanami yakoyis pevnoyi derzhavi a gromadyanami vsogo svitu kosmopolitami Princip radikalnogo asketizmu Antisfen postupovo zastosovuvav do riznih rozdiliv filosofiyi vid logiki ta etiki do politiki pedagogiki i teologiyi Asketizm Antisfena buv pov yazanij z uyavlennyam pro zhittya vidpovidno do prirodi Vishij kriterij istinnosti Antisfen znahodiv u chesnosti a metoyu piznannya ta filosofiyi vvazhav zbig etichnogo i prirodnogo v avtarkiyi nezalezhnosti vid socialnih vpliviv i lyudskih ustanovok U logici Antisfen vvazhav sho pro odne mozhe buti vislovleno tilki odne a same lishe jogo vlasne im ya sub yektu ne mozhna pripisati vidminnij vid nogo predikat vislovlyuvannya mozhe buti tilki tavtologichnim V osnovi etiki Antisfena vchennya pro avtarkiyu samodostatnist Ne zalezhachi ni vid chogo zovnishnogo obmezhuyuchi sebe mi tim samim upodibnyuyemosya bozhestvu yake tezh samodostatnye ale na vidminu vid nas same zavdyaki nadlishku blaga Dosyagti stanu samodostatnosti lyudina mozhe tilki obmezhennyam svoyih potreb provodyachi zhittya u praci unikayuchi tiyeyi nasolodi i tiyeyi rozkoshi yaki zgubni dlya lyudini Tobto Antisfen slidom za Sokratom vvazhav sho chesnoti mozhna navchiti i sho shastya mozhlive tilki vid chesnoti Dosit buti dobrochestivim shob buti shaslivim dlya cogo nichogo ne potribno krim Sokratovoyi sili Dobrochesnist proyavlyayetsya u vchinkah i ne potrebuye ni velikoyi kilkosti sliv ni velikoyi kilkosti znan DL VI 11 Antisfen i jogo uchen Diogen Sinopskij buli najbilsh poslidovnimi bezkompromisnimi kinikami Princip davnogreckih filosofiv vidpovidnist formi zhittya yiyi vnutrishnomu zmistu voni dovodili do yavnoyi demonstrativnosti Obraz mudrecya vzagali yakij stvoriv Antisfen bulo dali rozvinuto v stoyicizmi a za jogo obrazom kinika zokrema korotkij podvijnij plash na gole tilo dovga boroda posoh zhebracka torba kinikiv upiznavali protyagom vsiyeyi antichnosti Yak stverdzhuvav pro nogo Diogen Laertskij Mabut same vin poklav pochatok najsuvorishim stoyichnim zvichayam Vin buv zrazkom bezpristrasnosti dlya Diogena samovladannya dlya Krateta nepohitnosti dlya Zenona ce vin zaklav osnovu dlya yih sporud DL VI 14 15 Vidomi nazvi blizko 70 tvoriv Antisfena z yakih zbereglisya kilka urivkiv i dva ranni sofistichni teksti povnistyu Ayaks i Odissej Stil zberezhenih tekstiv nedbalij mova povsyakdenna miscyami vulgarna Politichni poglyadi Antisfena buli vkraj svoyeridni vin zaperechuvav zakoni ta vsi socialni umovnosti a zrazok dlya pobudovi lyudskogo suspilstva proponuvav shukati u tvarin AforizmiDiznavshis odnogo razu sho Platon vidgukuyetsya pro nogo pogano vin zauvazhiv Ce udil cariv robiti garne i chuti pogane Koli Antisfen namagavsya vistaviti napokaz diru v svoyemu plashi Sokrat zauvazhiv Kriz cyu dirku ya bachu tvoye marnoslavstvo Antisfen pisav Hto dosyag mudrosti toj ne povinen cikavitisya naukami knigami shob jogo ne vidvolikali storonni rechi i dumki Antisfen pisav Na dumku lyudej isnuye bezlich bogiv po prirodi zh bog odin Odnogo razu vin poradiv afinyanam uhvaliti postanovu Vvazhati osliv kinmi Koli ce viznali bezgluzdistyu vin zauvazhiv Ale zh vi prostim golosuvannyam robite neosvichenih lyudej polkovodcyami Kirenayiku Aristippu yakos raz zadali pitannya yaku korist prinesla jomu filosofiya Aristipp vidpoviv Dala zdatnist govoriti z kim zavgodno Koli take zh pitannya zadali Antisfenu toj Aristippu yakogo dorikali za rozkishne zhittya vidpoviv Dala zdatnist govoriti samomu z soboyu Antisfenu pripisuyut visliv ya viddav bi perevagu bezumstvu anizh nasolodi DL VI 3 Vin takozh zayavlyav sho tilki mudrec znaye kogo varto lyubiti DL VI 3 u vidnosinah z zhinkami rekomenduvav shoditisya tilki z timi yaki budut za ce vdyachni Div takozh6614 Antisfen asteroyid nazvanij na chest filosofa PrimitkiGadzhikurbanova P A Ot Kinosarga k Portiku 16 sichnya 2014 u Wayback Machine Istoriya moralnoj filosofii C 110 115 LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Antisfen Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Antisfen Antisfen Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaAntisfen 27 listopada 2020 u Wayback Machine VUE Antisten 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 40 1000 ekz

    Дата публікації:
    Топ