Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Самосвідо́мість — рефлекторна (відображувана) свідомість, за допомогою якої особа конкретно усвідомлює себе у своїх власних розумових діях і станах; самоусвідомлення. Самосвідомість є усвідомленням особою самої себе на відміну від інших — інших суб'єктів і світу взагалі.
Усвідомлення індивідом себе як автора і творця власних дій, суб'єкта життєтворчості з неповторними фізичними та духовними якостями, потребами й здібностями, носія інтелекту, почуттів і волі, виразника національної, професійної і групової належності в системі суспільних відносин. На відміну від свідомості самосвідомість відрізняється своєю спрямованістю: якщо свідомість орієнтована на об'єктивний світ, то об'єктом самосвідомості є суб'єктивний, внутрішній світ особистості.
«Дитина далеко не відразу усвідомлює себя як Я; протягом перших років вона скрізь і навколо називає себе по імені - так як називають її оточуючі люди; вона спочатку існує для самої себе скоріше як об'єкт для інших людей, аніж як самостійний по відношенню до них суб'єкт.»
Юність, вважається періодом підвищеної самосвідомості. Особа з хронічним нахилом щодо самосвідомості може бути соромливою або інтровертною. Переживаючи самосвідомість, людина усвідомлює навіть найменші зі своїх власних вчинків. Таке усвідомлення може порушити здатність особи виконувати складні вчинки. Наприклад, піаніст може «задихнутись», втратити впевненість, і навіть здатність виконання у момент коли він помічає публіку. Це є функцією психологічного феномену . Як самосвідомість в'яне людина може повернути здатність виконання «не гублячись» в надмірному самоусвідомленні.
Прояви самосвідомості відрізняються різноманітністю форм:
- когнітивний аспект психічної діяльності людини виявляється в самовідчуттях, самоаналізі, самооцінці.
- афективний аспект — у скромності, самолюбстві.
- регулятивний аспект — у самоконтролі, самодисципліні та ін. властивостях.
Психологія
В психології самосвідомість розуміється як , усвідомлення людиною себе суб'єктом діяльності, в результаті якої уявлення людини про саму себе складаються в .
На відміну від , самосвідомість може бути часто проблемою. Вона часто асоціюється з соромливістю і збентеженістю і може вплинути на самооцінку. У позитивному контексті, вона може вплинути на розвиток індивідуальності, оскільки під час високої самосвідомості люди часто найближче приходять до пізнання себе. Самосвідомість впливає на людей в різній мірі, оскільки деякі люди є постійно само-спостережливі чи само-зайняті, а інші цілком забутливі про себе.
Психологи часто розрізняють між двома видами самосвідомості, особистою і громадською. Особиста самосвідомість є нахилом розглядати внутрішнє самого себе і свої відчуття. Громадська самосвідомість є усвідомленням себе з точки зору інших. Такий вид самосвідомості може бути результатом самоспостереження і суспільної тривоги. Як і особиста, так і громадська самосвідомість розглядаються як риси особистості, які залишаються порівняно стабільними з плином часу, але вони не є співвідносними. Те що особа висока в одному розмірі не означає, що вона теж висока на іншому.
В рамках соціальних наук також використовують терміни «національна самосвідомість», «етнічна самосвідомість», «класова самосвідомість», що означають усвідомлення членами групи наявності даної групи, її особливостей і цілей в суспільному світі.
Різні рівні самосвідомості впливають на поведінку, оскільки для людей є звичним діяти по-іншому коли вони «губляться в натовпі». Розташування особи перед дзеркалом може тимчасово підвищити самосвідомість.
Розвиток самосвідомості
Самосвідомість це продукт розвитку. Однак, зачаток свідомості з'являється вже у немовляти, коли він починає розрізняти відчуття, викликані зовнішніми предметами, і відчуття, викликані власним тілом.
Стадії (або етапи) розвитку самосвідомості:
- Відкриття «Я» відбувається у віці 1 року.
- До 2–3 років життя, людина починає відокремлювати результат своїх дій від дій інших і чітко усвідомлює себе як діяча.
- До 7 років формується здатність оцінювати себе (самооцінка).
- Підлітковий і юнацький вік — етап активного самопізнання, пошуку себе, свого стилю. Завершується період формування соціально-моральних оцінок.
На формування самосвідомості впливають:
- Оцінки оточуючих і статус у групі однолітків.
- Співвідношення «Я-реальне» і «Я-ідеальне».
- Оцінка результатів своєї діяльності.
Філософія
В філософії самосвідомість є усвідомленням самого себе, рефлексія свідомості відносно себе. Самосвідомість одночасно розуміється і як акт (дія) рефлексії усвідомлення себе і як результат такої рефлексії — знання себе. Самосвідомість є умовою того, що свідомість зберігає себе в часі — утримує себе як одна і таж свідомість. При цьому говорять про єдність самосвідомості. Своєю чергою єдність самосвідомості є умовою всякої єдності у світі (див. Кант). В суто філософському значенні свідомість є завжди — вона не може ані початися, ані припинитися, оскільки в строго філософському значенні вона розуміється як сама умова констатації світу, як сам спосіб буття і даності світу. Відповідно цьому самосвідомість розуміється як єдність суб'єкта, що лежить в основі всякої свідомості.
Див. також
Примітки
- Самосвідомість // Енциклопедія освіти / Академія пед. наук України; головний редактор. В. Г. Кремінь. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — С. 802—803.
- С. Л. Рубінштейн Основи Загальної Психології. М., 1946.
Література
- І. Надольний. Самосвідомість особистості // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 564. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Джерела
- Боришевський М. Й. Особистість у вимірах самосвідомості. — Суми: «Еллада», 2012. — 608 с. .
- Rochat, Philippe (2003). Five levels of self-awareness as they unfold early in life (PDF). Consciousness and Cognition. 12 (4): 717—731. doi:10.1016/s1053-8100(03)00081-3.
Посилання
- Самосвідомість // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 366-367.
 | Це незавершена стаття з психології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з філософії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Samosvido mist reflektorna vidobrazhuvana svidomist za dopomogoyu yakoyi osoba konkretno usvidomlyuye sebe u svoyih vlasnih rozumovih diyah i stanah samousvidomlennya Samosvidomist ye usvidomlennyam osoboyu samoyi sebe na vidminu vid inshih inshih sub yektiv i svitu vzagali Fransua Shifflyar 1825 1901 Sumlinnya za Viktorom Gyugo Sumlinnya ye moralnoyu samosvidomistyu a zorovij kontakt stimulyuye samosvidomist Usvidomlennya individom sebe yak avtora i tvorcya vlasnih dij sub yekta zhittyetvorchosti z nepovtornimi fizichnimi ta duhovnimi yakostyami potrebami j zdibnostyami nosiya intelektu pochuttiv i voli viraznika nacionalnoyi profesijnoyi i grupovoyi nalezhnosti v sistemi suspilnih vidnosin Na vidminu vid svidomosti samosvidomist vidriznyayetsya svoyeyu spryamovanistyu yaksho svidomist oriyentovana na ob yektivnij svit to ob yektom samosvidomosti ye sub yektivnij vnutrishnij svit osobistosti Ditina daleko ne vidrazu usvidomlyuye sebya yak Ya protyagom pershih rokiv vona skriz i navkolo nazivaye sebe po imeni tak yak nazivayut yiyi otochuyuchi lyudi vona spochatku isnuye dlya samoyi sebe skorishe yak ob yekt dlya inshih lyudej anizh yak samostijnij po vidnoshennyu do nih sub yekt Yunist vvazhayetsya periodom pidvishenoyi samosvidomosti Osoba z hronichnim nahilom shodo samosvidomosti mozhe buti soromlivoyu abo introvertnoyu Perezhivayuchi samosvidomist lyudina usvidomlyuye navit najmenshi zi svoyih vlasnih vchinkiv Take usvidomlennya mozhe porushiti zdatnist osobi vikonuvati skladni vchinki Napriklad pianist mozhe zadihnutis vtratiti vpevnenist i navit zdatnist vikonannya u moment koli vin pomichaye publiku Ce ye funkciyeyu psihologichnogo fenomenu Yak samosvidomist v yane lyudina mozhe povernuti zdatnist vikonannya ne gublyachis v nadmirnomu samousvidomlenni Proyavi samosvidomosti vidriznyayutsya riznomanitnistyu form kognitivnij aspekt psihichnoyi diyalnosti lyudini viyavlyayetsya v samovidchuttyah samoanalizi samoocinci afektivnij aspekt u skromnosti samolyubstvi regulyativnij aspekt u samokontroli samodisciplini ta in vlastivostyah PsihologiyaV psihologiyi samosvidomist rozumiyetsya yak usvidomlennya lyudinoyu sebe sub yektom diyalnosti v rezultati yakoyi uyavlennya lyudini pro samu sebe skladayutsya v Na vidminu vid samosvidomist mozhe buti chasto problemoyu Vona chasto asociyuyetsya z soromlivistyu i zbentezhenistyu i mozhe vplinuti na samoocinku U pozitivnomu konteksti vona mozhe vplinuti na rozvitok individualnosti oskilki pid chas visokoyi samosvidomosti lyudi chasto najblizhche prihodyat do piznannya sebe Samosvidomist vplivaye na lyudej v riznij miri oskilki deyaki lyudi ye postijno samo sposterezhlivi chi samo zajnyati a inshi cilkom zabutlivi pro sebe Psihologi chasto rozriznyayut mizh dvoma vidami samosvidomosti osobistoyu i gromadskoyu Osobista samosvidomist ye nahilom rozglyadati vnutrishnye samogo sebe i svoyi vidchuttya Gromadska samosvidomist ye usvidomlennyam sebe z tochki zoru inshih Takij vid samosvidomosti mozhe buti rezultatom samosposterezhennya i suspilnoyi trivogi Yak i osobista tak i gromadska samosvidomist rozglyadayutsya yak risi osobistosti yaki zalishayutsya porivnyano stabilnimi z plinom chasu ale voni ne ye spivvidnosnimi Te sho osoba visoka v odnomu rozmiri ne oznachaye sho vona tezh visoka na inshomu V ramkah socialnih nauk takozh vikoristovuyut termini nacionalna samosvidomist etnichna samosvidomist klasova samosvidomist sho oznachayut usvidomlennya chlenami grupi nayavnosti danoyi grupi yiyi osoblivostej i cilej v suspilnomu sviti Rizni rivni samosvidomosti vplivayut na povedinku oskilki dlya lyudej ye zvichnim diyati po inshomu koli voni gublyatsya v natovpi Roztashuvannya osobi pered dzerkalom mozhe timchasovo pidvishiti samosvidomist Rozvitok samosvidomostiSamosvidomist ce produkt rozvitku Odnak zachatok svidomosti z yavlyayetsya vzhe u nemovlyati koli vin pochinaye rozriznyati vidchuttya viklikani zovnishnimi predmetami i vidchuttya viklikani vlasnim tilom Stadiyi abo etapi rozvitku samosvidomosti Vidkrittya Ya vidbuvayetsya u vici 1 roku Do 2 3 rokiv zhittya lyudina pochinaye vidokremlyuvati rezultat svoyih dij vid dij inshih i chitko usvidomlyuye sebe yak diyacha Do 7 rokiv formuyetsya zdatnist ocinyuvati sebe samoocinka Pidlitkovij i yunackij vik etap aktivnogo samopiznannya poshuku sebe svogo stilyu Zavershuyetsya period formuvannya socialno moralnih ocinok Na formuvannya samosvidomosti vplivayut Ocinki otochuyuchih i status u grupi odnolitkiv Spivvidnoshennya Ya realne i Ya idealne Ocinka rezultativ svoyeyi diyalnosti FilosofiyaV filosofiyi samosvidomist ye usvidomlennyam samogo sebe refleksiya svidomosti vidnosno sebe Samosvidomist odnochasno rozumiyetsya i yak akt diya refleksiyi usvidomlennya sebe i yak rezultat takoyi refleksiyi znannya sebe Samosvidomist ye umovoyu togo sho svidomist zberigaye sebe v chasi utrimuye sebe yak odna i tazh svidomist Pri comu govoryat pro yednist samosvidomosti Svoyeyu chergoyu yednist samosvidomosti ye umovoyu vsyakoyi yednosti u sviti div Kant V suto filosofskomu znachenni svidomist ye zavzhdi vona ne mozhe ani pochatisya ani pripinitisya oskilki v strogo filosofskomu znachenni vona rozumiyetsya yak sama umova konstataciyi svitu yak sam sposib buttya i danosti svitu Vidpovidno comu samosvidomist rozumiyetsya yak yednist sub yekta sho lezhit v osnovi vsyakoyi svidomosti Div takozhuzagalnenij inshij perezhivannya Ya koncepciya appercepciyaPrimitkiSamosvidomist Enciklopediya osviti Akademiya ped nauk Ukrayini golovnij redaktor V G Kremin K Yurinkom Inter 2008 S 802 803 ISBN 978 966 667 281 3 S L Rubinshtejn Osnovi Zagalnoyi Psihologiyi M 1946 LiteraturaI Nadolnij Samosvidomist osobistosti Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 564 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X DzherelaBorishevskij M J Osobistist u vimirah samosvidomosti Sumi Ellada 2012 608 s ISBN 978 966 16 8429 3 Rochat Philippe 2003 Five levels of self awareness as they unfold early in life PDF Consciousness and Cognition 12 4 717 731 doi 10 1016 s1053 8100 03 00081 3 PosilannyaSamosvidomist Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 366 367 Ce nezavershena stattya z psihologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi