Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Абу Наср Мухаммед ібн Тархан ат Туркі аль Фарабі 870 950 великий науковець і філософ систематизатор східного перипателіз

Аль-Фарабі

Аль-Фарабі

Абу Наср Мухаммед ібн Тархан ат-Туркі аль-Фарабі (870—950) — великий науковець і філософ, систематизатор східного перипателізму (аристотелізм), представник етико-філософського напрямку.

Аль-Фарабі
перс. ابونصر محمد بن محمد فارابی‎
image
Прізвиськоle Second Maître і المعلم الثاني
Народився870[2]
Отрар, Туркестанська область
Помер950[2][3]
Дамаск, Аббасидський халіфат[5]
Країнаimage Аббасидський халіфат
Діяльністьфілософ, фізик, теоретик музики
Галузьприроднича історія, метафізика, математика, логіка, астрономія, медицина і етика
Вчителіd[9], d[3] і d
Відомі учніd
Знання моварабська[12], перська і согдійська
Magnum opusd, d, d і d
Конфесіяіслам[3]

Від Фарабі йде поширений в середньовічній перській філософії поділ роздумів на п'ять типів, виходячи з якого вирішувалось питання про співвідношення між філософією, теологією і релігією:

  • аподиктичні («абсолютно істинні»), що створюють фундамент науки, філософії;
  • діалектичні («в основному істинні») і софістичні («в основному неправдиві»), що лежать в основі спекулятивної теології (каламу);
  • риторичні («в рівній мірі істинні і неправдиві») і поетичні («абсолютно неправдиві»), на яких базується релігія.

В соціальних трактатах Фарабі розвиває вчення про ідеальне суспільство («доброчинне місто»), головним у якому є правитель-філософ, що наділений також функціями духовного керівника (імама): як філософ він пізнає основи, що керують природним і людським світом, а як імам передає отримані таким чином істини невишуканій в філософії «широкій публіці» в образносимволічній формі «ідеальної релігії».

Фарабі також автор творів по теорії музики. Його «Великий трактат про музику» є важливим джерелом свідчень про і .

Фарабі зробив сильний вплив на середньовічну філософію мусульманського Сходу, а також на філософію і науку середньовічної Західної Європи.

Життєпис

image
Фарабі на купюрі 200 казахстанських тенге
image
Іранська марка, 1950

Існує небагато відомостей про життя Фарабі. Частина з них — легендарні. Достеменно відомі лише роки його смерті та переїзду в Дамаск, решта дати — приблизні. Причина цього у тому, що доступні джерела, які містять біографічні свідчення про Фарабі, були створені досить пізно — в ХІІ-ХІІІ ст. Серед біографів Фарабі можна вказати Бейхакі, Кіфті, , Ібн Хелікана. Пізніші автори у своїх працях опираються на біографічні відомості, вказані саме цими авторами. Існують згадки про більш ранню біографію Фарабі, яка була подана у довідковій праці про великих мудреців минулого, укладеної Абу Саїдом ібн Ахмадом (автор ХІ ст.), але ця праця не збереглася до наших днів і відома лише за цитатами й посиланнями з інших джерел.

Вважається, що Фарабі народився у місцевості Фараб (суч. Отрар, Пд. Казахстан), там де річка Арись впадає у Сирдар'ю. Сучасник Фарабі, Ібн-Хаукаль, вказував, що до міст Фарабського округу належить Весидж, з якого походить Абу-Наср аль Фарабі. Для однозначного визначення етнічної приналежності Фарабі існуючих фактів недостатньо. Традиційно вважається, що Фарабі походить від середньоазійських тюрків. У той же час існує рівноцінна версія про його перське походження. Зі середини ХХ ст. деякі автори ведуть науково необґрунтовану дискусію про належність Фарабі до якоїсь конкретної національності Середньої Азії.

Припускають, що початкову освіту Фарабі отримав на батьківщині. Існують свідчення про те, що до свого від'їзду з Середньої Азії Фарабі побував у Шаші (Ташкент), Самарканді й Бухарі, де якийсь час учився і працював. Продовжувати здобувати освіту філософ подався до Багдаду, столицю й культурний центр Арабського халіфату. По дорозі туди він побував у багатьох містах Ірану: Ісфахані, Хамадані, Реї (Тегерані). У Багдаді Фарабі осів у час правління халіфа аль-Муктадіра (908—932) і займався там вивченням різних мов і наук. Немає згоди щодо імен його вчителів. Проте відомо, що він вивчав медицину, логіку і грецьку мову. Багдад був Меккою для інтелектуалів того часу. Саме там працювала відома школа перекладачів, значну роль в якій відігравали несторіанці. Вони перекладали і коментували твори Платона, Арістотеля, Галена, Евкліда. Паралельно відбувався процес засвоєння культурних досягнень Індії. Така робота стимулювала й самостійну творчу активність.

Наставниками Аль-Фарабі в Багдаді були Юханна ібн Хайлан і відомий перекладач античних текстів на арабську мову Абу Бішр Матта. Про Юханна ібн Хайлана, за повідомленням Усейбіа, Аль-Фарабі розповідав як про носія живої традиції передачі спадщини Арістотеля від учителя до учнів впродовж багатьох поколінь. Абу Бішр Матта викладав логіку. Але, як повідомляють середньовічні джерела, учень досить швидко перевершив учителя. Під час свого навчання в Багдаді Аль-Фарабі мав можливість ознайомитися з «Другою аналітикою» Арістотеля, яку теологічно налаштовані несторіанці намагалися «приховати», оскільки там розвивалися теоретико-пізнавальні погляди, що не лишали місця для релігійного одкровення.

Незадовго Фарабі став відомим ученим. У 941 році він переїжджає в Дамаск, де проводить решту свого життя, займаючись науковою роботою. У Дамаску Фарабі завершує, початий раніше, «Трактат про … місто». Очевидно, що у перші роки Фарабі жилося в Дамаску нелегко. У літературі є оповіді, що він був змушений працювати садовим сторожем, а науковою діяльністю займався лише по ночах, при світлі свічки, купленої за зароблені удень гроші. Однак незабаром від знаходить покровителя — халебського правителя Сайф ад-Даулаа Алі Хамданіда (943—967), який опікувався передовим людям свого часу, зокрема поетам з різних країн Сходу, серед який були Абу Фірас, Абул Аббас ан-Намі, Абул Фарадж ал-Вава, Абул Фатх Кушуджим, ан-Наші, ар-Раффі, Ібн Нубата, ар-Ракі, Абдуллах ібн Халавейхі, Абу-т-Таїб ал-Лугаві ал-Фаріса та ін. Однак придворним ученим Аль-Фарабі не став і не переїхав до Халеба, лише приїжджав туди з Дамаска. У 949—950 рр. Фарабі побував у Єгипті. Існує дві версії смерті Фарабі. Згідно з першою версією, він помер природною смертю в Дамаску, згідно з другою — вбитий грабіжниками при поїздці до Аскалана.[4]. Також відомо, що Фарабі було поховано без участі духовенства. [5]. Водночас окремі мусульманські автори намагаються показати Фарабі правовірним мусульманином. [6].

Згадуються учні Фарабі — Ях'я ібн Аді в Багдаді та Ібрагім ібн Аді в Алеппо, які після смерті вчителя писали коментарі до його трактатів, а також продовжили його роботу з тлумачення творів грецьких філософів.

Політичні вчення

Аль-Фарабі один із перших філософів-арабів порушив проблему співвідношення релігії і філософії. Він став відомим завдяки коментарям до праць Арістотеля, через що отримав почесне ім´я «Арістотель Сходу». Свої державницькі і правові погляди виклав у трактатах «Про погляди жителів доброчесного міста», «Афоризми державного діяча» тощо. В зазначених працях Аль-Фарабі значну увагу приділяв дослідженню сутності влади, завданням і метою якої є створення умов для щастя і злагоди.

Як і більшість філософів, він намагався розробити проект ідеального суспільства — міста-держави. Він класифікував суспільства на великі (об'єднання всіх людей, народів, що населяють землю), середні (спільнота певного народу) та малі (об´єднання людей в окремі міста).

Важливою умовою досягнення щастя вважав умілу діяльність верховної влади. Саме з цих позицій усі міста-держави він поділяв на доброчесні (в яких високоморальні правителі та мешканці прагнуть до щастя, в основі якого — знання та блага) та неосвічені (верхівка влади прагне тільки до особистого зиску). Перевагу філософ віддав першому виду, в якому суспільне життя побудоване на принципах високої моральності людей та взаємодопомоги.

Населення в таких містах-державах він поділяв на п´ять категорій:

  • мудреці та інші достойні особи;
  • «люди релігії», поети, музиканти;
  • лікарі, геометри, астрологи та інші;
  • воїни-ратники, стражі;
  • землевласники, купці, багаті люди.

Причому наголошував, що всі вони пов'язані взаємними інтересами, справедливим ставленням один до одного. Доброчесне місто-державу, за словами Аль-Фарабі, має очолити філософ-правитель, який має пізнати чинники, що управляють природою і суспільством, і передати ці знання населенню в образно-символічній, тобто релігійній, формі. Досягнення щастя та кращої долі для людини він пов'язував не з дотриманням принципів шаріату, а з морально-етичними принципами, покладеними в основу управління державою.

Але його проект ідеального суспільства (міста-держави) суперечив ідеям Корану про божественну передвизначеність: «все у владі Бога». Мусульманське духовенство сприйняло ідеї Аль-Фарабі як посягання на порядок, установлений Аллахом. Аль-Фарабі взагалі відкидав теологічні вчення про походження держави і стверджував, що держава — результат об'єднання людей для задоволення життєвих потреб.

Політико-правове вчення Аль-Фарабі суттєво відрізняється від доктрини західноєвропейських мислителів як за змістом, так і в програмних положеннях. Політичне життя Арабського халіфату не давало підстав для обговорення традиційних для європейської державно-правової думки проблем різних форм правління, співвідношення церкви і держави, держави і права. Що ж до політичного устрою, то за його основу Аль-Фарабі брав мусульманську общину — пов'язане шаріатом територіальне об´єднання віруючих, що справляло вагомий вплив на владу.

Література

  • Аль-Фарабі, Абу Наср. Книга релігії. Переклад з арабської та коментарі Михайла Якубовича // Українське релігієзнаство. — Νο. 47. — 2008;
  • Філософія ісламського світу в перекладах Михайла Якубовича
  • Мірошниченко М. І., Мірошниченко В. І. Історія вчень про державу і право. — К. : Атіка, 2010. — 460 c.
  • Орленко В. В. Історія вчень про державу та право. — К., 2011. — 200 с.
  • Шульженко Ф. П. Історія політичних і правових вчень: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 464 с.
  • ʼАб͞у Нас̣р Мух̣аммад ал-Ф͞ар͞аб͞и. Большой трактат [о] музыке (фрагмент)/ Вступительная статья, перевод с арабского и комментарий Ф. О. Нофала// Філософські дослідження, 21 — Луганськ: Видавництво СНУ ім. В. Даля, 2014. — C. 258—265.(рос.)
  • Фарабі, Абу Наср Мухаммед Ібн Тархан,ал- // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 662. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .

Примітки

  1. الفارابي (unspecified title) / за ред. ع. ب. مخلوف — دار النشر سوي, 2007. — С. 9. — 239 с. —
    d:Track:Q113869358d:Track:Q2635075d:Track:Q2836156d:Track:Q160460
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. Corbin H. Histoire de la philosophie islamique — 1964. — P. 223.
    d:Track:Q113226778d:Track:Q467015
  4. Badawi A. R. Histoire de la philosophie en Islam // Études de Philosophie Médiévale — Paris: Librairie philosophique J. Vrin, 1972. — Vol. 60. — P. 478. — 886 с. — ISSN 0249-7921
    d:Track:Q99181118d:Track:Q90d:Track:Q2223815d:Track:Q3237914d:Track:Q111630476
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118686097 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. Badawi A. R. Histoire de la philosophie en Islam // Études de Philosophie Médiévale — Paris: Librairie philosophique J. Vrin, 1972. — Vol. 60. — P. 481. — 886 с. — ISSN 0249-7921
    d:Track:Q99181118d:Track:Q90d:Track:Q2223815d:Track:Q3237914d:Track:Q111630476
  7. Badawi A. R. Histoire de la philosophie en Islam // Études de Philosophie Médiévale — Paris: Librairie philosophique J. Vrin, 1972. — Vol. 60. — P. 484. — 886 с. — ISSN 0249-7921
    d:Track:Q99181118d:Track:Q90d:Track:Q2223815d:Track:Q3237914d:Track:Q111630476
  8. Badawi A. R. Histoire de la philosophie en Islam // Études de Philosophie Médiévale — Paris: Librairie philosophique J. Vrin, 1972. — Vol. 60. — P. 480. — 886 с. — ISSN 0249-7921
    d:Track:Q99181118d:Track:Q90d:Track:Q2223815d:Track:Q3237914d:Track:Q111630476
  9. https://archive.org/details/galerikitabkuningfiles2/book1/mode/2up — С. 5.
  10. Badawi A. R. Histoire de la philosophie en Islam // Études de Philosophie Médiévale — Paris: Librairie philosophique J. Vrin, 1972. — Vol. 60. — P. 479. — 886 с. — ISSN 0249-7921
    d:Track:Q99181118d:Track:Q90d:Track:Q2223815d:Track:Q3237914d:Track:Q111630476
  11. الفارابي (unspecified title) / за ред. ع. ب. مخلوف — دار النشر سوي, 2007. — С. 15. — 239 с. —
    d:Track:Q113869358d:Track:Q2635075d:Track:Q2836156d:Track:Q160460
  12. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  13. ʼАб͞у Нас̣р Мух̣аммад ал-Ф͞ар͞аб͞и. Большой трактат [о] музыке (фрагмент)/ Вступительная статья, перевод с арабского и комментарий Ф. О. Нофала// Філософські дослідження, 21 – Луганськ: Видавництво СНУ ім. В. Даля, 2014. – с. 258-265. Процитовано 24 липня 2016.

Посилання

  • Аль-Фарабі. Книга релігії [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Abu Nasr Muhammed ibn Tarhan at Turki al Farabi 870 950 velikij naukovec i filosof sistematizator shidnogo peripatelizmu aristotelizm predstavnik etiko filosofskogo napryamku Al Farabipers ابونصر محمد بن محمد فارابی Prizviskole Second Maitre i المعلم الثانيNarodivsya870 2 Otrar Turkestanska oblastPomer950 2 3 Damask Abbasidskij halifat 5 Krayina Abbasidskij halifatDiyalnistfilosof fizik teoretik muzikiGaluzprirodnicha istoriya metafizika matematika logika astronomiya medicina i etikaVchitelid 9 d 3 i dVidomi uchnidZnannya movarabska 12 perska i sogdijskaMagnum opusd d d i dKonfesiyaislam 3 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Vid Farabi jde poshirenij v serednovichnij perskij filosofiyi podil rozdumiv na p yat tipiv vihodyachi z yakogo virishuvalos pitannya pro spivvidnoshennya mizh filosofiyeyu teologiyeyu i religiyeyu apodiktichni absolyutno istinni sho stvoryuyut fundament nauki filosofiyi dialektichni v osnovnomu istinni i sofistichni v osnovnomu nepravdivi sho lezhat v osnovi spekulyativnoyi teologiyi kalamu ritorichni v rivnij miri istinni i nepravdivi i poetichni absolyutno nepravdivi na yakih bazuyetsya religiya V socialnih traktatah Farabi rozvivaye vchennya pro idealne suspilstvo dobrochinne misto golovnim u yakomu ye pravitel filosof sho nadilenij takozh funkciyami duhovnogo kerivnika imama yak filosof vin piznaye osnovi sho keruyut prirodnim i lyudskim svitom a yak imam peredaye otrimani takim chinom istini nevishukanij v filosofiyi shirokij publici v obraznosimvolichnij formi idealnoyi religiyi Farabi takozh avtor tvoriv po teoriyi muziki Jogo Velikij traktat pro muziku ye vazhlivim dzherelom svidchen pro i Farabi zrobiv silnij vpliv na serednovichnu filosofiyu musulmanskogo Shodu a takozh na filosofiyu i nauku serednovichnoyi Zahidnoyi Yevropi ZhittyepisFarabi na kupyuri 200 kazahstanskih tenge Iranska marka 1950 Isnuye nebagato vidomostej pro zhittya Farabi Chastina z nih legendarni Dostemenno vidomi lishe roki jogo smerti ta pereyizdu v Damask reshta dati priblizni Prichina cogo u tomu sho dostupni dzherela yaki mistyat biografichni svidchennya pro Farabi buli stvoreni dosit pizno v HII HIII st Sered biografiv Farabi mozhna vkazati Bejhaki Kifti Ibn Helikana Piznishi avtori u svoyih pracyah opirayutsya na biografichni vidomosti vkazani same cimi avtorami Isnuyut zgadki pro bilsh rannyu biografiyu Farabi yaka bula podana u dovidkovij praci pro velikih mudreciv minulogo ukladenoyi Abu Sayidom ibn Ahmadom avtor HI st ale cya pracya ne zbereglasya do nashih dniv i vidoma lishe za citatami j posilannyami z inshih dzherel Vvazhayetsya sho Farabi narodivsya u miscevosti Farab such Otrar Pd Kazahstan tam de richka Aris vpadaye u Sirdar yu Suchasnik Farabi Ibn Haukal vkazuvav sho do mist Farabskogo okrugu nalezhit Vesidzh z yakogo pohodit Abu Nasr al Farabi Dlya odnoznachnogo viznachennya etnichnoyi prinalezhnosti Farabi isnuyuchih faktiv nedostatno Tradicijno vvazhayetsya sho Farabi pohodit vid serednoazijskih tyurkiv U toj zhe chas isnuye rivnocinna versiya pro jogo perske pohodzhennya Zi seredini HH st deyaki avtori vedut naukovo neobgruntovanu diskusiyu pro nalezhnist Farabi do yakoyis konkretnoyi nacionalnosti Serednoyi Aziyi Pripuskayut sho pochatkovu osvitu Farabi otrimav na batkivshini Isnuyut svidchennya pro te sho do svogo vid yizdu z Serednoyi Aziyi Farabi pobuvav u Shashi Tashkent Samarkandi j Buhari de yakijs chas uchivsya i pracyuvav Prodovzhuvati zdobuvati osvitu filosof podavsya do Bagdadu stolicyu j kulturnij centr Arabskogo halifatu Po dorozi tudi vin pobuvav u bagatoh mistah Iranu Isfahani Hamadani Reyi Tegerani U Bagdadi Farabi osiv u chas pravlinnya halifa al Muktadira 908 932 i zajmavsya tam vivchennyam riznih mov i nauk Nemaye zgodi shodo imen jogo vchiteliv Prote vidomo sho vin vivchav medicinu logiku i grecku movu Bagdad buv Mekkoyu dlya intelektualiv togo chasu Same tam pracyuvala vidoma shkola perekladachiv znachnu rol v yakij vidigravali nestorianci Voni perekladali i komentuvali tvori Platona Aristotelya Galena Evklida Paralelno vidbuvavsya proces zasvoyennya kulturnih dosyagnen Indiyi Taka robota stimulyuvala j samostijnu tvorchu aktivnist Nastavnikami Al Farabi v Bagdadi buli Yuhanna ibn Hajlan i vidomij perekladach antichnih tekstiv na arabsku movu Abu Bishr Matta Pro Yuhanna ibn Hajlana za povidomlennyam Usejbia Al Farabi rozpovidav yak pro nosiya zhivoyi tradiciyi peredachi spadshini Aristotelya vid uchitelya do uchniv vprodovzh bagatoh pokolin Abu Bishr Matta vikladav logiku Ale yak povidomlyayut serednovichni dzherela uchen dosit shvidko perevershiv uchitelya Pid chas svogo navchannya v Bagdadi Al Farabi mav mozhlivist oznajomitisya z Drugoyu analitikoyu Aristotelya yaku teologichno nalashtovani nestorianci namagalisya prihovati oskilki tam rozvivalisya teoretiko piznavalni poglyadi sho ne lishali miscya dlya religijnogo odkrovennya Nezadovgo Farabi stav vidomim uchenim U 941 roci vin pereyizhdzhaye v Damask de provodit reshtu svogo zhittya zajmayuchis naukovoyu robotoyu U Damasku Farabi zavershuye pochatij ranishe Traktat pro misto Ochevidno sho u pershi roki Farabi zhilosya v Damasku nelegko U literaturi ye opovidi sho vin buv zmushenij pracyuvati sadovim storozhem a naukovoyu diyalnistyu zajmavsya lishe po nochah pri svitli svichki kuplenoyi za zarobleni uden groshi Odnak nezabarom vid znahodit pokrovitelya halebskogo pravitelya Sajf ad Daulaa Ali Hamdanida 943 967 yakij opikuvavsya peredovim lyudyam svogo chasu zokrema poetam z riznih krayin Shodu sered yakij buli Abu Firas Abul Abbas an Nami Abul Faradzh al Vava Abul Fath Kushudzhim an Nashi ar Raffi Ibn Nubata ar Raki Abdullah ibn Halavejhi Abu t Tayib al Lugavi al Farisa ta in Odnak pridvornim uchenim Al Farabi ne stav i ne pereyihav do Haleba lishe priyizhdzhav tudi z Damaska U 949 950 rr Farabi pobuvav u Yegipti Isnuye dvi versiyi smerti Farabi Zgidno z pershoyu versiyeyu vin pomer prirodnoyu smertyu v Damasku zgidno z drugoyu vbitij grabizhnikami pri poyizdci do Askalana 4 Takozh vidomo sho Farabi bulo pohovano bez uchasti duhovenstva 5 Vodnochas okremi musulmanski avtori namagayutsya pokazati Farabi pravovirnim musulmaninom 6 Zgaduyutsya uchni Farabi Yah ya ibn Adi v Bagdadi ta Ibragim ibn Adi v Aleppo yaki pislya smerti vchitelya pisali komentari do jogo traktativ a takozh prodovzhili jogo robotu z tlumachennya tvoriv greckih filosofiv Politichni vchennyaAl Farabi odin iz pershih filosofiv arabiv porushiv problemu spivvidnoshennya religiyi i filosofiyi Vin stav vidomim zavdyaki komentaryam do prac Aristotelya cherez sho otrimav pochesne im ya Aristotel Shodu Svoyi derzhavnicki i pravovi poglyadi viklav u traktatah Pro poglyadi zhiteliv dobrochesnogo mista Aforizmi derzhavnogo diyacha tosho V zaznachenih pracyah Al Farabi znachnu uvagu pridilyav doslidzhennyu sutnosti vladi zavdannyam i metoyu yakoyi ye stvorennya umov dlya shastya i zlagodi Yak i bilshist filosofiv vin namagavsya rozrobiti proekt idealnogo suspilstva mista derzhavi Vin klasifikuvav suspilstva na veliki ob yednannya vsih lyudej narodiv sho naselyayut zemlyu seredni spilnota pevnogo narodu ta mali ob yednannya lyudej v okremi mista Vazhlivoyu umovoyu dosyagnennya shastya vvazhav umilu diyalnist verhovnoyi vladi Same z cih pozicij usi mista derzhavi vin podilyav na dobrochesni v yakih visokomoralni praviteli ta meshkanci pragnut do shastya v osnovi yakogo znannya ta blaga ta neosvicheni verhivka vladi pragne tilki do osobistogo zisku Perevagu filosof viddav pershomu vidu v yakomu suspilne zhittya pobudovane na principah visokoyi moralnosti lyudej ta vzayemodopomogi Naselennya v takih mistah derzhavah vin podilyav na p yat kategorij mudreci ta inshi dostojni osobi lyudi religiyi poeti muzikanti likari geometri astrologi ta inshi voyini ratniki strazhi zemlevlasniki kupci bagati lyudi Prichomu nagoloshuvav sho vsi voni pov yazani vzayemnimi interesami spravedlivim stavlennyam odin do odnogo Dobrochesne misto derzhavu za slovami Al Farabi maye ocholiti filosof pravitel yakij maye piznati chinniki sho upravlyayut prirodoyu i suspilstvom i peredati ci znannya naselennyu v obrazno simvolichnij tobto religijnij formi Dosyagnennya shastya ta krashoyi doli dlya lyudini vin pov yazuvav ne z dotrimannyam principiv shariatu a z moralno etichnimi principami pokladenimi v osnovu upravlinnya derzhavoyu Ale jogo proekt idealnogo suspilstva mista derzhavi superechiv ideyam Koranu pro bozhestvennu peredviznachenist vse u vladi Boga Musulmanske duhovenstvo sprijnyalo ideyi Al Farabi yak posyagannya na poryadok ustanovlenij Allahom Al Farabi vzagali vidkidav teologichni vchennya pro pohodzhennya derzhavi i stverdzhuvav sho derzhava rezultat ob yednannya lyudej dlya zadovolennya zhittyevih potreb Politiko pravove vchennya Al Farabi suttyevo vidriznyayetsya vid doktrini zahidnoyevropejskih misliteliv yak za zmistom tak i v programnih polozhennyah Politichne zhittya Arabskogo halifatu ne davalo pidstav dlya obgovorennya tradicijnih dlya yevropejskoyi derzhavno pravovoyi dumki problem riznih form pravlinnya spivvidnoshennya cerkvi i derzhavi derzhavi i prava Sho zh do politichnogo ustroyu to za jogo osnovu Al Farabi brav musulmansku obshinu pov yazane shariatom teritorialne ob yednannya viruyuchih sho spravlyalo vagomij vpliv na vladu LiteraturaAl Farabi Abu Nasr Kniga religiyi Pereklad z arabskoyi ta komentari Mihajla Yakubovicha Ukrayinske religiyeznastvo No 47 2008 Filosofiya islamskogo svitu v perekladah Mihajla Yakubovicha Miroshnichenko M I Miroshnichenko V I Istoriya vchen pro derzhavu i pravo K Atika 2010 460 c Orlenko V V Istoriya vchen pro derzhavu ta pravo K 2011 200 s Shulzhenko F P Istoriya politichnih i pravovih vchen Pidruchnik K Yurinkom Inter 2004 464 s ʼAb u Nas r Muh ammad al F ar ab i Bolshoj traktat o muzyke fragment Vstupitelnaya statya perevod s arabskogo i kommentarij F O Nofala Filosofski doslidzhennya 21 Lugansk Vidavnictvo SNU im V Dalya 2014 C 258 265 ros Farabi Abu Nasr Muhammed Ibn Tarhan al Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 662 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Primitkiالفارابي unspecified title za red ع ب مخلوف دار النشر سوي 2007 S 9 239 s ISBN 978 2 02 048161 8 d Track Q113869358d Track Q2635075d Track Q2836156d Track Q160460 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Corbin H Histoire de la philosophie islamique 1964 P 223 d Track Q113226778d Track Q467015 Badawi A R Histoire de la philosophie en Islam Etudes de Philosophie Medievale Paris Librairie philosophique J Vrin 1972 Vol 60 P 478 886 s ISSN 0249 7921 d Track Q99181118d Track Q90d Track Q2223815d Track Q3237914d Track Q111630476 Deutsche Nationalbibliothek Record 118686097 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Badawi A R Histoire de la philosophie en Islam Etudes de Philosophie Medievale Paris Librairie philosophique J Vrin 1972 Vol 60 P 481 886 s ISSN 0249 7921 d Track Q99181118d Track Q90d Track Q2223815d Track Q3237914d Track Q111630476 Badawi A R Histoire de la philosophie en Islam Etudes de Philosophie Medievale Paris Librairie philosophique J Vrin 1972 Vol 60 P 484 886 s ISSN 0249 7921 d Track Q99181118d Track Q90d Track Q2223815d Track Q3237914d Track Q111630476 Badawi A R Histoire de la philosophie en Islam Etudes de Philosophie Medievale Paris Librairie philosophique J Vrin 1972 Vol 60 P 480 886 s ISSN 0249 7921 d Track Q99181118d Track Q90d Track Q2223815d Track Q3237914d Track Q111630476 https archive org details galerikitabkuningfiles2 book1 mode 2up S 5 Badawi A R Histoire de la philosophie en Islam Etudes de Philosophie Medievale Paris Librairie philosophique J Vrin 1972 Vol 60 P 479 886 s ISSN 0249 7921 d Track Q99181118d Track Q90d Track Q2223815d Track Q3237914d Track Q111630476 الفارابي unspecified title za red ع ب مخلوف دار النشر سوي 2007 S 15 239 s ISBN 978 2 02 048161 8 d Track Q113869358d Track Q2635075d Track Q2836156d Track Q160460 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 ʼAb u Nas r Muh ammad al F ar ab i Bolshoj traktat o muzyke fragment Vstupitelnaya statya perevod s arabskogo i kommentarij F O Nofala Filosofski doslidzhennya 21 Lugansk Vidavnictvo SNU im V Dalya 2014 s 258 265 Procitovano 24 lipnya 2016 PosilannyaAl Farabi Kniga religiyi 26 sichnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ