Під час раннього середньовіччя, Італія пережила падіння Західної Римської імперії та потерпала від численних нападів інших народів, як-от лангобарди та остготи, візантійців та пізніше норманів. Століттями пізніше Італія стала місцем зародження Середньовічних морських республік та Ренесансу, надзвичайно продуктивного інтелектуального руху, який згодом став загальним і формував наступний хід європейської думки, і заклав основу для сучасного капіталізму. Ці здебільшого незалежні держави виступали головними торговими центрами Європи з Азією та Близьким Сходом, часто насолоджуючись більшою мірою демократії, аніж більші феодальні монархії, що консолідувалися по всій Європі; однак, частина центральної Італії перебувала під владою теократичнихпапських держав, у той час, як Південна Італія залишалася значною мірою феодальною до XIX століття, частково внаслідок послідовних візантійських, арабських, нормандських, анжуйських, арагонських та інших закордонних завоювань регіону. Епоха Відродження розпочалася в Італії та поширилася на решту Європи, викликаючи поновлений інтерес до гуманізму, науки, географічних відкриттів та мистецтва. Італійська культура процвітала, випускаючи відомих вчених, художників та поліматів. Під час середньовіччя італійські дослідники відкрили нові маршрути до Далекого Сходу та Нового Світу. Тим не менш, комерційна та політична міць Італії значно погіршилися з відкриттям торгових шляхів, що обходили Середземномор'я. Століття суперництва та міжусобиць між італійськими містами-державами, як-от Італійські війни XV—XVI століть, залишили Італію роздробленою, а кілька італійських держав були завойовані й далі розділені багатьма європейськими державами протягом кількох наступних століть.
Про етимологію слова «Італія» є багато припущень. Історики та лінгвісти пропонують широке коло теорій походження цієї назви. Згідно із найпоширенішою точкою зору, термін Італія, від лат.Italia, було запозичено через грецьку мову від оскського слова Víteliú, що означає «земля молодого теляти». Давньогрецький історик Діонісій Галікарнаський розповідає легенду про те, що Італію було названо на честь Італа, про якого також згадували Арістотель і Фукідід.
Сухопутні кордони проходять вздовж гірського ланцюга Альп: на заході із Францією — 488 км, на півночі — зі Швейцарією — 740 км й Австрією — 430 км, на сході зі Словенією — 232 км. Крім того, Італія має кордони з двома невеличкими державами — анклавами: Ватиканом — 3,2 км та Сан-Марино — 39 км.
Морські кордони проходять узбережжями морів: зі сходу — Адріатичного, з півдня — Іонічного, з південного заходу — Тірренського, а з північного заходу — Лігурійського. Південне узбережжя острова Сицилія омивають води Сицилійського моря.
Довжина берегової лінії — 7600 км.
Територіальні води — 12 морських миль.
Континентальний шельф — 200 морських миль.
Італія
Клімат
Географічно Італія лежить у помірному і субтропічному кліматичних поясах. Через достатньо високу протяжність Апеннінського півострова, клімат відмінний на півночі, що належить до європейського континенту, та півднем, що оточений Середземним морем. Альпи — частковий бар'єр проти західних і північних вітрів. Сардинія підкорена атлантичним, а Сицилія ─ африканським вітрам. Взагалі, чотири метеорологічні ситуації домінують над італійським кліматом: середземноморський зимовий циклон із відповідним літнім антициклоном; альпійський літній циклон, що є результатом зимового антициклону; атлантичний осінній циклон; та східний сибірський антициклон. Зустріч двох останніх повітряних мас спричинює восени тяжкі, часом катастрофічні дощі.
За кліматичними особливостями Апеннінський півострів і острів Сардинія — типово середземноморські райони, тоді як Альпи та басейн По — центральноєвропейські. За винятком гірських місцевостей, де температура з висотою знижується, решта Італії насолоджується тривалим теплим літом. Зими на узбережжі м'які, з достатньою кількістю погожих сонячних днів. Однак лише південь Апеннінського півострова і Сицилію можна по праву вважати краєм апельсинів і оливок. У внутрішніх районах півострова на північ від Неаполя зимові заморозки заважають дозріванню цитрусових, а у верхньому поясі Апеннін сніг лежить до травня. У басейні По зими набагато суворіші, з частими туманами у зв'язку з тим, що тут застоюється холодне повітря, яке стікає з Альп. В Альпах із жовтня по травень бувають сильні снігопади, що змінюються тривалими періодами з ясною сонячною погодою, переважають низькі температури. Контрасти середніх температур найхолоднішого і найтеплішого місяців зменшуються з півночі на південь.
Річні опади між північними та середземноморськими районами Італії розподілені нерівномірно. Для півночі країни характерна достатня кількість опадів і їх рівномірний розподіл протягом року з максимумом зазвичай восени. У середземноморській Італії виражена літня посуха, тривалість якої зростає на південь, сягаючи максимуму в Сицилії та Апулії.
У географічному розміщенні опадів чітко простежується тенденція до їх збільшення з висотою. Наприклад, в Альпах та Апеннінах (за винятком низів долин) випадає 1000—1500 мм опадів на рік, що набагато більше від середніх показників для країни. Зазвичай опади над територією Італії утворюються шляхом змішування повітряних мас із різними температурами та різним вмістом водяної пари під час проходження циклонів. Рідкі опади часто випадають у вигляді коротких руйнівних злив.
У Середземноморській Італії умови є несприятливими для розвитку сільського господарства не стільки через невеликі річні суми опадів, скільки через невизначеність термінів випадання опадів і їх зливовий характер. Крім того, найбільше опадів припадає на зиму, коли вегетація багатьох культурних рослин переривається. А розвиваються вони в період високих температур, коли зростає і потреба у волозі. Деревні культури можуть перехоплювати підземну вологу своїм довгим корінням, але польові культури потерпають від літньої посухи.
За винятком Альп, де зосереджені великі масиви хвойних порід — ялиці, сосни та модрини, в Італії збереглися лише невеликі залишки лісів, які в минулому вкривали майже всю територію країни. Листяні ліси з дуба, в'яза, тополі й верби в басейні По давно вирубані для розширення площ орних земель. Така ж доля спіткала посухостійкі вічнозелені дубові ліси на середземноморських прибережних рівнинах. Місцями ці ліси збереглися у вигляді чагарників, відомих під назвою маквіс, або макк'я, але на вапнякових ґрунтах вони поступилися місцем середземноморським чагарникам — гаріга. У деяких найвищих і зволожених місцевостях Апеннін вціліли деревостої з дуба, каштана, бука і сосни. Багато підвищених територій використовувалося для лісовідтворення, там в основному висаджувалися європейські посухостійкі вічнозелені породи та австралійські евкаліпти.
Характеристика території
Топографія держави
Площа території — 301 308 км².
Площа суші — 294 020 км² з яких:
38,7 % — гори;
39,7 % — пагорби;
21,6 % — рівнини.
Монблан, найвищий гірський масив на території ЄСПлоща річок та озер — 7210 км².
Гори: Альпи — на півночі, Апенніни — уздовж Апеннінського півострова з північного заходу на південний схід. Підняття Альп й Апеннін проходило в Кайнозойську еру під час формування Альпійсько-Гімалайського ланцюга. Альпійська дуга містить на своєму заході найвищі гірські масиви, серед яких виділяються піки Монблан — 4810 м, Монте-Роза (Дюфур) — 4634 м і Монте-Червіно (Маттергорн) — 4478 м, що вкриті вічними снігами. Західні Альпи можна поділити на Приморські, Коційські й Ґрайські. Центральні Альпи підрозділяються на Пеннінські, Лепонтинські й Ретицькі. Східні Альпи поділяються на Доломітові, Карницькі та Джулійські. Висота гір знижується із заходу на схід. Апенніни нижчі за Альпи (пік Корно-Ґранде — 2912 м). Ланцюг Апеннін протягнувся на 1190 км. Ширина коливається від 30 до 150 км. До головної гірської системи Апеннін прилягають Тірренські та Адріатичні Преапенніни. Гірський рельєф Сицилії вважається продовженням Апеннінського ланцюга. Найвища точка — конус дієвого вулкана Етна (3350 м). Гірські системи Сардинії разом із горами Корсики є рештками стародавнього гірського масиву Тірреніди, що здебільшого заглибився в море, а колись складав єдину гірську країну з Альпами й Апеннінами.
Діючі вулкани
Рівнини: Падано-Венеціянська рівнина, розташована проміж південними схилами Альп та північними передгір'ями Апеннін, має площу 46 тис. км², що становить 71 % від загальної площі рівнин Італії. Інші рівнини — це здебільшого невеликі за площею долини — розширення прибережних територій, як от: Пізанська, Маремма, Аґро-Понтіно, Кампанійська, низовина Селе уздовж Тірренських берегів; долина Тавольєре й півострів Салентина на Адріатичному березі; низовини Сібарі та Метапонто — на Іонійському узбережжі.
Річкова система:
На Падано-Венеціянській рівнині розкинувся басейн найбільшої Італійської річки По, з площею водозбору майже 75 тис. км². Цей водозбір забезпечується численними притоками, найважливішими серед яких є Адідже, Брента, П'яве, Тальяменто й Ізонцо;
Озера: Біля підніжжя Альп розташовано багато озер льодовикового походження, в тому числі: Лаґо-Маджоре (212 км²), Комо (146 км², найглибше — 410 м), Ґарда (370 км²). Озера Тразімено (128 км²), Больсена (113,5 км²), Браччано (57,5 км²), лежать в Апеннінських горах.
Столиця — Рим — 2,6 млн людей, (1997 р.) з передмістями — 3,8 млн.
Великі міста — Мілан — 1,305 млн осіб, Неаполь — 1,047 млн осіб, Турин — 921 тис. осіб, Палермо — 686 тис. осіб, Ґенуя — 656 тис. осіб.
На території Італії. у VIII ст. до н. е. — V ст. н. е. існував один із центрів античної цивілізації — Стародавній Рим, який у III ст. до н. е. підпорядкував собі значну частину Італії, а в I ст. до н. е. утворив Римську імперію, яка об'єднала античний світ (див. Античність). Після падіння Західної Римської імперії у 476 королем Італії було проголошено Одоакра — начальника германської дружини, яка перебувала на службі імперії. Але вже 493 його державу завойовують остготи (див. Готи) і засновують власне королівство. У 2-й третині VI ст. майже вся Італія потрапила під владу Візантії, а у 568 Північну Італію захопили лангобарди. У 756 у центральній частині Італії постала Папська держава (див. Ватикан).
Середні віки
Від X ст. ключову позицію на Апеннінському півострові посіла заснована німецьким королем Оттоном I«Священна Римська імперія» (з кін. XV ст. — «Священна Римська імперія германської нації»). В XI ст. південь країни завоювали нормани, започаткувавши Сицилійське королівство й поєднавши його династичними зв'язками зі «Священною Римською імперією».
Сучасний морський прапор Італії з гербами чотирьох морських республікІталія в 1494 роціСтеля Сікстинської капелли, шедевр Відродження
Із середини XII ст. в Італії відбувається бурхливий розвиток міських комун і перетворення їх на міста-держави. Провідну роль серед них відігравали Венеція, Генуя і Піза, які підпорядковували собі значну частку європейської торгівлі й нагромадили величезні багатства. Стрімке економічне зростання міст-держав посилило їхню опозиційність до центральної влади. У 1176 відбулася битва біля Леньяно, де військо імператора Фрідріха I Барбаросси було розгромлено об'єднаними силами італійських міст-держав. Однак внутрішні незгоди, що дедалі поглиблювалися, підважували сили міст. На півдні й у центрі Італії в XII—XV ст. відбувалися збройні зіткнення між гвельфами та гібеллінами, які репрезентували відповідно противників і прихильників германських імператорів. На хвилі антифеодальних виступів ремісничо-купецьких кіл і селянства 1347 у Римі вибухнуло повстання під орудою Кола ді Рієнцо, який проголосив правління на республіканських засадах (травень — грудень 1347 року). У 1494 році під проводом проповідника-ченця Дж. Савонароли повстало населення Флоренції й скинуло уряд Медічі (повернулися до влади в місті 1512). Розвиток італійських міст у XIV—XVI ст. дав поштовх розквіту в Італії мистецтв і наук, утвердженню ідей гуманізму та поширенню їх в інших країнах Європи (див. Відродження).
Захоплення турками Константинополя та відкриття Америки негативно відбилося на становищі морських республік Італії. Від кінця XV ст. зазнала істотних змін структура морських європейських торговельних шляхів: з'явилися нові маршрути, на яких панувала Іспанія, і водночас були порушені традиційні — середземноморсько-чорноморські (контроль над ними встановила Османська імперія). Послабленням італійських міст-держав першим скористався король ФранціїКарл VIII Валуа, який у 1494 здійснив похід через весь Апеннінський півострів з півночі на південь і завоював Неаполітанське королівство. У 1500 у володіння французької корони потрапив також Мілан. У 1512 Священна ліга (воєнно-політичний союз Іспанії, Англії, Венеції, Швейцарії та Папської держави) звільнила Італію від французького панування. Проте вже від 2-ї пол. XVI ст. владу на італійських землях, за винятком Венеційської республіки, Папської держави та Савойського герцогства, почав перебирати на себе мадридський двір. Іспанська присутність в Італії супроводжувалася масовими пограбуваннями, обтяжливими контрибуціями. Це призвело до того, що Італія втратила роль активного фактора тогочасної європейської політики. На її території Франція воює зі Священною Римською імперією, лютує інквізиція, жертвами якої стали Дж.-Ф. Бруно, , П. Карнезеккі та інші визначні мислителі й учені.
Крах імперії Наполеона I Бонапарта не приніс Італії сподіваної свободи. На її території, згідно з рішенням Віденського конгресу 1814—1815, було відновлено абсолютистські монархії, більшість яких потрапила у сферу австрійського впливу, а Ломбардо-Венеційська область включена до складу Австрії. Саме війська останньої у 1821 році потопили в крові карбонарські революції в Королівстві обох Сицилій і в П'ємонті.
У 1831 з ініціативи Дж. Мадзіні була створена нова патріотична організація на республіканських засадах — «Молода Італія», яка впродовж наступних десятиліть складала ядро національного руху під гаслами незалежності та об'єднання країни. У середині XIX ст. важелі впливу на об'єднавчий рух перейшли до рук поміркованих лібералів, які під керівництвом короля Віктора-Еммануїла IIзавершили створення єдиної Італії. у формі парламентарної монархії — Італійського королівства. Його столицею, після ліквідації Папської держави, було проголошено Рим (січень 1871).
Об'єднання прискорило процеси формування в Італії національного ринку, індустріалізації її економіки, впорядкування фінансової системи. Водночас збільшення податкового тягаря, малоземелля та безробіття змушували мільйони італійців, переважно селян, покидати рідні домівки й виїздити на заробітки до сусідніх країн Європи та до Америки.
У 1946 році, за результатами референдуму, Італія стала республікою. У післявоєнний період країна сягнула високого рівня економічного розвитку, увійшовши до кола провідних держав-лідерів світу.
Після Другої світової війни на політичній арені вагоме місце зайняла Християнсько-демократична партія Італії (ХДП), яка формувала уряд у 1945—1981 і в 1987—1992.
У 1948 році пройшли парламентські вибори, які закріпили до 1953 року встановлення політичного домінування ХДП. У червні 1948 року прем'єр Де Гаспері підписав угоду із США про поширення на Італію «плану Маршалла».
У березні 1949 року Італія приєдналася до НАТО. У 1960 відбувається активізація неофашизму. У 1969 рік почалася так звана «Спекотна осінь» (боротьба за нові умови колективних договорів та розширення прав робітників організацій).
Наприкінці 1960-х — початок 1970-х, в Італії почалася боротьба проти злочинності та політичного екстремізму. В країні почали відбуватися численні терористичні акти, в багатьох містах регулярно відбувалися вибухи бомб, викрадення та вбивства політиків, бізнесменів, суддів, поліціянтів і журналістів. Протягом 1977 року в Італії налічується 2128 актів злочинів політичного спрямування. У 1978 році в Римі відбувся злочин світового масштабу — викрадення і вбивство терористами із «Червоних бригад» експрем'єр-міністра, голови Християнсько-демократичної партії Альдо Моро. У 1979 році в країні було влаштовано 2150 терактів. У серпні 1980 року стався найкривавіший теракт за всю післявоєнну історію Італії — терористи підірвали вокзал в Болоньї, в результаті чого загинули 85 осіб. Над Італією нависла загроза правої диктатури (подібно профашистському режиму «чорних полковників» в Греції), проте країна подолала кризу конституційним шляхом.
У 1980 році відбувся прихід до влади п'ятипартійної коаліції. У 1988 році за паритетом купівельної спроможності Італія подолала кризу, входячи за економічними показниками в десятку найрозвиненіших країн світу.
У січні 1991 року відбувся XX з'їздом ІКП і припиненням її існування (утворення Демократичної партії лівих сил і партії Комуністичного відтворення). 1991—1993 — перехід від пропорційної виборчої системи до мажоритарної; операція «Чисті руки» і криза традиційних урядових партій.
У 1993 році відбулося приєднання Італії до Мастрихтського договору. Різке посилення корупції у всіх ланках влади призвело до зміни виборчої системи. 4 серпня 1993 року набув чинності новий закон про парламентські вибори.
У 1994 році посаду прем'єр-міністра зайняв Сільвіо Берлусконі та займав цей пост із перервами до листопада 2011 року.
У 2007 році в Італії проведена масштабна реформа спецслужб. З 12 грудня 2016 року, після відставки Ренці, викликаної невдачею на конституційному референдумі, уряд очолює Паоло Джентілоні.
У лютому 2020 року в Італії епідемія досить швидко поширилася із північних регіонів країни на всю країну. Спочатку карантин був введений тільки в деяких містечках півночі Італії, потім у північних регіонах і згодом, на всій території країни. Вже із середини березня 2020 року Італія вийшла за темпами поширення вірусу на третє місце у світі після Ірану, а потім і на друге після Китаю і в кінці березня на друге місце після США, обійшовши Китай. У країні найвища у світі смертність серед інфікованих — близько 8 %, в той час, як у Китаї близько 3 % і менше ніж 1 % в Німеччині. Таку високу смертність пов'язують із тим, що італійці дуже контактні люди та Італія має найстаріше населення на Землі після Японії. Абсолютна більшість померлих (за даними Bloomberg 99 %) мали хронічні хвороби. Причому середній вік померлих 79,5 років.
Станом на 21 березня 2020 року, в Італії було 50 тис. інфікованих і 4 тис. померлих. Це друге місце після Китаю за кількістю інфікованих і перше в світі за кількістю померлих.
Медична система Італії із середини березня перестала справлятися із великою кількістю хворих. До всього додалася проблема інфікування лікарів — близько 20 % лікарів виявилися хворими.
Вища влада належить народу, який втілює її у формах і межах, визначених Конституцією».
Парламент
Починаючи з парламентських виборів 2022 року, після італійського конституційного референдуму 2020 року виборний двопалатний Парламент складається з Палати Депутатів з 400 членами (замість 600) і Сенату Республіки з 200 членами (замість 315). Законодавча функція належить обом Палатам. Крім того, вони контролюють політику і діяльність виконавчої влади.
Області поділені на 110 провінцій. Провінції своєю чергою поділяються на комуни. Загальна кількість комун — 8101. Області з особливим статусом (автономії) мають власні парламенти — обласні ради та уряди — джунти — які мають спеціальні повноваження в питаннях місцевого самоврядування.
В багатьох італійців не можна знайти спільних фізичних особливостей. Це можна пояснити великим впливом людей різних національностей у минулому. Етруски в Тоскані, умбрійці та греки на півдні переважали кількістю римлян, які потім «латинізували» всю країну і зберегли єдність до V ст. Євреї прибули в Італію в часи Римської Республіки та залишилися досі. Після зруйнування Західної Римської Імперії, Італія зазнавала численних вторгнень і колонізації, що неминуче впливало на етнічний склад. В той час як германські племена перетинали Альпи та оселялися на півночі, середземноморські народи, що прибували з моря, колонізували південь. Візантійці переважали на сході п'ять століть, збігаючись у часі з домінуванням лангобардів (германське плем'я) в Беневенто та інших частинах материку. В IX ст. сарацини, які залишалися тут до норманського вторгнення на почату XI ст. вдерлися на Сицилію. За норманами острів почали заселяти арагонці в 1282 р. В 1720 р. Сицилія потрапила під правління Австрії.
Цей змішаний етнічний спадок частково пояснює чому сицилійці світлоокі та світловолосі в оточенні темнооких і темноволосих народів. За винятком сарацинського панування, Королівство Неаполь, що займало нижчу частину півострова, має схожу ситуацію, тоді як північна частина Італії, відокремлена від сходу Папською Державою, піддавалась набагато більшому впливові австрійців. Етнічне змішування в Італії продовжується дотепер. Після 1970 р. до Італії почали з'їжджатися багато іммігрантів із країн, що розвиваються. Переважно жіноча міграція з Філіппін та інших азійських країн порівнюється з чоловічим припливом із північної Африки. Імміграція інших африканців та латиноамериканців також дуже значна, так само як і імміграція з деяких країн східної Європи. Загалом, понад один мільйон іноземців проживає на італійській території.
Офіційною мовою країни є італійська. Англійську і французьку розуміють майже скрізь у готелях, ресторанах, у туристичних бюро. Німецьку — у першу чергу в курортних зонах на півночі.
Літературна італійська мова існує тільки з часів об'єднання Італії в 1860 р. Італійці повільно приймали літературну мову, говорячи переважно регіональними діалектами. Остаточне прийняття італійської мови завдячує в основному приходу телебачення, що з'явилося майже в кожному домі. Еміграція XIX—XX століть також зіграла вагому роль поширенню літературної мови: багато діалектів не мали письмової форми, зобов'язуючи італійців вчити італійську мову, аби мати можливість писати своїм родичам.
Незважаючи на різноманіття історичних доль населення складових частин Італії, воно етнічно однорідне. У прикордонних районах живуть невеликі групи сусідніх народів. Найбільша — австрійсько-німецька група (близько 300 тис. осіб) у Південному Тіролі (область Трентіно-Альто-Адідже)
Італія є домівкою для тисяч імігрантів з усього світу
Демографічні показники населення Італії зараз є однотипними з показниками інших індустріально розвинених країн. Але зближення їх відбулося недавно. Швидкий ріст населення, безземелля і безробіття наприкінці XIX ст. перетворили Італію на країну постійної еміграції. За 1860—1970 рр. за кордон перемістилося 9 млн осіб, найбільше до США, Аргентини й Бразилії. Еміграція відбувається і нині.
Серед внутрішніх міграцій найбільшими є переміщення населення з аграрного Півдня до промислової Півночі та з сільської місцевості взагалі — в міста.
Густота населення за даними перепису 2011 року
Густота населення
Населення Італії дуже нерівномірно розподілене по країні, середня щільність його — 189 осіб на 1 км². Найбільш густонаселені регіони Італії — рівнини Кампанії, Ломбардії й Лігурії, де на один км² припадає понад 300 жителів. Це пояснюється сприятливими умовами для розвитку тут інтенсивного землеробства, різноманітної промисловості, портової діяльності й туризму. Особливою скупченістю населення відрізняється провінція Неаполь у Кампанії, де на 1 км² сконцентровано 2531 людина. Гірські ж райони населені набагато рідше. Тут щільність населення падає до 35 осіб на 1 км² у посушливих і економічно слаборозвинених областях Сардинії та Базилікате щільність населення — 60 осіб на 1 км². Містами-мільйонерами є Рим, Мілан, Неаполь і Турин. Міста, як правило, давні, багато з них існують понад два тисячоліття.
Дані ISTAT наведено на 31 серпня2014 року. Вони засновані на перепису населення 2011 року і виправлені за офіційними демографічними даними (італ.bilancio demografico).
Більшість вірян належать до християнської церкви, в Італії переважає католицька релігія на чолі з Папою: її центр — Ватиканська держава в Римі. В 1984 р. був прийнятий конкордат, який скасовував примусове релігійне навчання в школах та зменшив фінансовий внесок держави до церкви. Близько 225 000 чол. вважають себе протестантами, в тому числі лютерани, методисти та баптисти. Вони всі є членами (Federazione delle Chiese Evangeliche in Italia).
Кількість євреїв різко зменшилася в період Другої світової війни через нацистське переслідування. В 1987 р. єврейська громада одержала спеціальні права, які дозволяли не працювати у священний день відпочинку та святкувати всі свої свята.
Італія — високорозвинена індустріально-аграрна країна, яка за обсягом промислового виробництва на межі XX—XXI ст. входить у число 10 найрозвиненіших країн світу. Основні галузі промисловості: машинобудівна, текстильна і швейна, залізо- і сталеливарна, хімічна, харчова, моторобудівна, туризм. Найважливіший сектор економіки Італії — обробна промисловість. Транспорт — залізничний, автомобільний, морський, повітряний. Гол. морські порти: Генуя, Трієст, Венеція, Неаполь. Повітряний транспорт є важливим засобом пересування на території Апеннінського півострова, для зв'язку з островами. Нарівні з великими міжнародними аеропортами в Римі, Мілані та Неаполі існує багато невеликих аеропортів на материку та островах.
Промисловість
Енергетика. Італія залежить від імпорту енергоресурсів. Він досягає 4/5 її потреб, проти 1/2 у середньому в Західній Європі. Особливо велика роль належить імпортній нафті (приблизно 70 млн т на рік). Власний її видобуток — 5 млн т, природного газу — 60 млрд м3. З 220 млрд кВт·год виробленої протягом року електроенергії на ГЕС припадає 1/5. Атомна енергетика не розвинена. Водночас «Энциклопедия стран мира» (с. 235) зазначає, що Італія входить до четвірки країн-виробників сталі, феросплавів, електроенергії, цементу та інших видів продукції важкої індустрії.
Нафту і природний газ видобувають на Паданській низовині. Численні невеликі ГЕС побудовані на лівих притоках річки По, які беруть свій початок в Альпах. Пунктами прийому нафти та нафтопереробки є Ґенуя і Трієст, від яких ідуть трансальпійські нафтопроводи в Німеччину, а також невеликі портові міста на Півдні. Важливою подією стало введення в експлуатацію транссередземноморського підводного газопроводу, який з'єднав алжирські газопромисли з материковою Італією через Туніс і Сицилію. Підводна його частина має довжину 160 км.
Обробна промисловість. Після Другої світової війни Італія зробила великий крок у розвитку обробної промисловості. Це не тільки провідна, а й сучасна і комплексна сфера її матеріального виробництва. Характерними рисами, у порівнянні з іншими головними розвиненими країнами, є низька частка високотехнологічних виробництв і висока трудомісткість галузей, які виготовляють споживчі товари тривалого і короткочасного користування. Це наслідок молодості італійської промисловості, поразки Італії в другій світовій війні, наявності дешевої робочої сили.
Відповідним є і склад промислового експорту: сталь, автомобілі, судна, побутова електротехніка (морозильники, кухонні печі, пральні посудомийні та швейні машини), конторське обладнання (друкарські й лічильні машини), тканини, одяг, взуття, пластмасові вироби та меблі. Вивіз і ввіз сталі та автомобілів майже однакові, але як експортер і, відповідно, виробник побутової електротехніки, одягу і взуття Італія займає провідні позиції в Західній Європі. Одночасно італійські експортні виробництва зазнають все більшої конкуренції з боку нових індустріальних країн із дешевшою робочою силою. Розміщення обробної промисловості має такі загальні риси. Найбільша концентрація промислового виробництва характерна для Півночі при зростанні останнім часом ролі Центру. Значну роль у розміщенні підприємств і галузей відіграв історичний чинник: попереднє ремісниче виробництво, ресурси енергії та сировини, які тепер уже вичерпані, бідність сучасної сировинної бази та імпорт необхідних ресурсів.
Італія виплавляє 25 млн т сталі та 230 тис. т алюмінію на рік. У виробництві сталі вагоме значення імпортного скрапу. Найбільшими центрами чорної металургії стали агломерації Ґенуї, Неаполя, міста Пйомбіно (Тоскана) і Таранто (Апулія). Ще не так давно в металообробці та машинобудуванні домінували Мілан, Турин і Ґенуя. Поступово ці галузі поширились на північний схід, а тепер і в Центр. Значними машинобудівними центрами стали Брешія, Венеція, Трієст, Болонья, Флоренція і навіть Рим і Неаполь. Автомобільна промисловість Італії відома автомашинами «ФІАТ» (фабрика італійських авто Турина), гоночними машинами, моторолерами та мопедами. Головним центром автомобілебудування залишається Турин. Щорічно випускається до 2 млн автомобілів.
Хімічна промисловість Італії зародилась у Ломбардії, і нині там знаходиться чимало її підприємств. Крім того, з'явилися нові центри нафтохімії на Півдні та частково в Центрі. Виробництво синтетичних волокон стало важливою галуззю. Легка і меблева промисловість, які представлені невеликими підприємствами, зосереджені в місцях виникнення, тобто на Півночі, але й для них характерне зміщення в Центр, де оплата праці нижча. Модні вироби (одяг, взуття, меблі) є невеликою, але престижною частиною італійської промисловості.
Сільське господарство
За стандартами ЄС, сільське господарство Італії недостатньо ефективне. Середній розмір ферм — 7 га. Малі господарства малопродуктивні й малотоварні. Використовується чимало маргінальних (крайніх за своїми характеристиками) земель. До багатих і розвинених сільськогосподарських районів можна віднести Паданську низовину та західне узбережжя між Ліворно і Неаполем. Тут зосереджена переважна частина зрошуваних земель (усього їх в Італії 3 млн га). Південь і острови надзвичайно посушливі влітку, місцеві ґрунти бідні, можливості для зрошення мінімальні. Зовнішня торгівля продуктами сільського господарства для Італії дефіцитна.
На відміну від Північно-Західної Європи, в сільському господарстві Італії домінує рослинництво. На першому місці за вартістю в ньому стоять так звані «середземноморські продукти». Природне середовище для них сприятливе саме на півострові й островах. Овочів (і ранніх, і пізніх) тут вирощують більше, ніж у Великій Британії, Франції та Німеччині разом узятих. Найбільше значення має культура томатів. Італія є великим виробником і експортером (як правило, перше або одне з перших місць у світі) також фруктів, особливо груш і персиків, апельсинів, лимонів, винограду й вина. Разом з Іспанією вона утримує першість у вирощуванні оливок, але олія є продуктом внутрішнього споживання. Виробництво вина, якість якого, у порівнянні з французькими винами, нижча, і олії зосереджене здебільшого на фермах. Середземноморські продукти домінують у сільськогосподарському експорті. В територіальному плані вони займають прибережні частини Апеннінського півострова та острова Сицилія.
Італія є важливим виробником зерна. Вирощують пшеницю, кукурудзу, ячмінь і рис. Значні площі зайняті під цукровими буряками та картоплею. Це культури Паданської низовини. Щоправда, тверда пшениця для виготовлення макаронів (макарони з томатною пастою є найпоширенішою стравою італійців) культивується в межах Півдня. Власної пшениці не вистачає, її імпортують. Рис Італія експортує в інші країни Європи.
В міру економічного розвитку країни все більшого значення набуває тваринництво, хоча умови Середземномор'я для нього не можна вважати сприятливими. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, кіз, птицю. Італія є значним виробником м'яса й сиру. Частина продуктів тваринництва, включаючи вовну, а також кормове зерно, імпортується. М'ясо-молочне тваринництво зосереджене переважно на Півночі, вівчарство — в Апеннінських горах і на островах.
Щорічний вилов риби у межах 0,6 млн т, заготівля лісу становить 9 млн м3. Лісопродукти, включаючи папір, імпортуються.
Італійський потяг , найшвидший у ЄС (400 км/год)
Транспорт
Транспорт Італії є розвиненим і комплексним. Найбільше значення мають автомобільний, залізничний, трубопровідний і морський. Суперавтостради Італії (вони тут почали будуватися вперше і звідси їх назва) відповідають найкращим міжнародним стандартам. Використовуються 25 млн легкових і 2 млн вантажних автомобілів. Італія має великий морський флот, а її авіакомпанія «Аліталіа» — серед найбільших у світі. Головними вузлами внутрішніх і міжнародних сполучень є Рим і Мілан, морськими портами — Ґенуя, Трієст і Венеція. Специфікою транспортної системи Італії є такі її риси:
Найщільніша мережа транспортної інфраструктури на Півночі.
Італія є морською країною, але порти півострівної частини, за винятком Неаполя, невеликі, бо не мають значних хінтерландів. Будівництво нових спеціалізованих портів не змінює становища.
Залізниці й автостради півострова за своїми напрямками та густотою фактично повторили мережу стародавніх римських доріг, включаючи й славнозвісну Аппієву дорогу між Римом, Неаполем і Бриндізі.
Для сполучень із рештою Європи важливе значення мають узбережжя Рив'єри, тунелі під Монбланом та перевалом Фрежюсом, перевали й тунелі Сен-Бернар, Сімплон, Сен-Ґотард і Бреннер. Найдовшим є Симплонський залізничний тунель — 19,8 км. Поромні переправи з'єднують півострів з островами Сицилія і Сардинія та з Грецією. Існує проєкт будівництва моста або тунелю через Мессінську протоку.
За оцінками фахівців, Італія являє собою туристський продукт вищого ступеня досконалості: міжнародна статистика відводить їй почесне місце у п'ятірці найрозвиненіших із погляду туризму країн світу, оскільки на вказану країну припадає 6 % усього туристичного «обігу» нашої планети. Всесвітньо відома історія Італії, краса її природи, твори мистецтва, культурні пам'ятники, релігійні свята, мода й італійський стиль життя, вино й гастрономія — ось ті ключові пункти, які зробили Італію важливим туристичним центром світового рівня. 12 % італійського ВВП формує сектор туристичних послуг, який таким чином є однією з основних галузей національної індустрії. В Італії склалася добре організована система прийому туристів. Інші туристські об'єкти — природні парки, центри проведення конгресів, транспорт, пляжі, фунікулери, авто- і залізниці, порти й аеропорти, ресторани, дискотеки, гірські траси, мінеральні джерела тощо у загальній розгалуженій і розподіленій по всій території Італії мережі утворюють, разом із державною туристичною організацією (у національному масштабі, а також на обласному й місцевому рівнях) систему прийому та розміщення туристів у Італії. Італійські області мають у своєму розпорядженні незліченну кількість автономних спортивних споруд і розважальних комплексів, стадіонів, гімнастичних залів, басейнів, ковзанок і велодоріжок, танцювальних залів й атракціонів, церков і монастирів, замків і фортець, цирків шапіто й цілодобових критих павільйонів, площ й обладнаних приміщень для проведення громадських видовищних заходів за всіх пір року, картами, маршрутами, прогнозами погоди, календарями виставок і подій, традицій, шопінгу, довідниками послуг.
Ця галузь має надзвичайно велике значення в житті Італії. За масштабами туризму країна стоїть на першому місці у світі (понад 50 млн іноземних туристів протягом року). Туристів приваблюють і сонячні пляжі Середземномор'я, і краєвиди, і зимові види спорту в Альпах. Італійська Рив'єра в Лігурії є одним цілим із французькою, її доповнюють пляжі Сардинії та Адріатики.
Італія має першокласну туристичну інфраструктуру і стабільну клієнтуру — жителів Північно-Західної Європи. У порівнянні з Францією іноземний туризм в Італії є молодшим (за віком туристів), дешевим (за середніми їхніми витратами). Величезний наплив туристів має і негативні наслідки. Багато пляжів забруднено, виникла загроза збереженню творів мистецтва.
Культура
Внесок Італії до європейської та світової культурної спадщини є надзвичайно великим. На сьогодні у країні знаходиться найбільша у світі (55) кількість пам'яток ЮНЕСКО.
Італійська архітектура виникла і в прямому і в переносному значенні на руїнах Стародавнього Риму.
Провідна роль в архітектурі середньовічної Італії належала церковній архітектурі. Найпоширенішим типом будівлі цієї епохи була базиліка. Найбільш проґресивним, не тільки в Італії, але й в усій Західній Европі була архітектура Ломбардії.
В XI ст. на базі розвинутих феодальних відносин в Італії з'являється романський стиль. Як і раніше домінує монументальна церковна архітектура, але в зв'язку з великим ростом міст розвивається будування міських стін, веж, башт, ратуш. Із будинків того періоду ми можемо назвати базиліки Сант-Амброджо у Мілані (XI ст.), Сан-Дзено у Вероні (1120—1138), собори в Модені (1099—1106).
У Венеції та на півдні Італії був значний вплив візантійських майстрів, який особливо посилився після завоювання хрестоносцями та венеційцями Константинополя в 1204 році. У Венеції на місці церкви X століття було споруджено відомий собор Сан-Марко. Особливе місце займало мистецтво передової Токсани, де міста вже з середини XI століття домоглися повної самостійності.
В архітектурі цього часу важкий романський стиль поступово замінюється новим, динамічнішим та гнучкішим стилем готика, який набув в Італії своєрідних рис, менш гострих форм у порівняні зі зразками Франції чи Німеччини. Арки майже завжди мали напівкруглу форму, архітектурний образ перейнятий спокоєм.
В готичному стилі будувались собори в Сієні (XIII ст.), Орв'єто (1285), у Флоренції (почалось будування в 1296). В північній Італії будувались розкішні церкви, які нерідко відрізнялись своїми величезними розмірами: Сан-Франческо у Болоньї, Сант — Антоніо в Падуї, собор у Мілані. Готика захоплює також і громадянське будівництво — Палаццо Веккіо (1298) і лоджія деі Ланци у Флоренції, Палаццо Публіко (1245) в Кремоні, та ще велика кількість палаців у Сієні, Орв'єто, Флоренції.
В XIII—XIV століттях своєю творчість виділяються такі видатні архітектори, представники флорентійської школи, як Арнольфо ді Камбіо та Андреа де Понтдера, який ввійшов в історій під іменем Андреа Пізано, та Андреа ди Чоне, відомий під іменем Андреа Орканья. В скульптурних та архітектурних працях Андреа Пізано поєднував проторенесансну ясність композицій із готичною стилізацією форм. Він керував будівництвом кампаніли (дзвіниці) флорентійського собору та спорудженням соборів в Орвієто (1347—1348). Орканья також брав участь у будівництві соборів в Орв'єтота Флоренції (1359—1367).
В XV столітті італійська архітектура остаточно виходить з-під опіки церкви, пройнялася світським духом. Спираючись на античний та проторенесансний спадок, визначний італійський архітектор, скульптор та вчений Філіппо Брунеллескі (1377—1446) заклав основи всієї архітектурної епохи Відродження. На перевагу попередній епосі, провідним типом будівлі стає Палаццо — палац, міський маєток заможної родини. Ця світська будівля мала великий вплив і на церковне зодчество. Композиція фасадів із їх спокійними, простими, прямими лініями будувалась на основі ретельно продуманій раціоналістичної системи пропорцій. Лоджії та галереї надавали особливу легкість внутрішньому двору будівлі, і без того наповненому світлим та радісним настроєм. Споруди Бурллескі виражали нові гуманістичні ідеали, та відрізнялись гармонійністю, ясністю просторових рішень, легкістю та витонченістю. Серед праць майстра назвемо купол собору Санта-Марія делль Фйоре (1420—1436), капелу Пацці, Палаццо Пітті.
Через століття Джорджо Вазарі зробить висновок про те, що саме цей майстер прийшов у світ, щоб «надати нову форму архітектурі, яка збилася зі шляху і блукала в пітьмі такий довгий час».
Учнем Філліпо Брунеллескі був архітектор та скульптор Мікелоццо ді Бартоломео (1396—1472). Він продовжив традиції, закладені вчителем, розвиваючи та удосконалюючи стиль доби Відродження. Найвидатнішою працею цього архітектора — палаццо Медічі Ріккарді у Флоренції (1444—1459). Він також побудував ряд вілл на околиці Флоренції.
Поряд із Брунеллескі та Мікелоцці, однією з найвідоміших фігур раннього відродження є Альберті Леон-Баттіста (1404—1472). Як і багато інших талановитих людей доби Відродження, він був людиною універсального спрямування. Альберті займався філософією, етикою, правом, математикою, економікою, поезією, музикою, живописом, скульптурою, архітектурою, залишив своїм нащадкам багату кількість праць на латинській та італійській мовах. Першим в історії італійського Відродження цей дивовижний майстер став гуманістичним ідеалом «універсальної людини». Він творив у Флоренції, Феррарі, Ріміні, але на відміну від його попередників не керував будівництвом, а лише створював проєкти споруд та спостерігав за ходом роботи. Споруди Альберті уособлювали собою еволюцію поглядів доби Відродження. Так, на приклад, Палаццо Руччелаі (1446—1451) у Флоренції відрізнявся гладеньким фасадом, пишно декорованим обрамленням порталів та вікон, втративши фортечну міць і замкненість споруд попередньої доби середньовіччя.
Італійські кінокартини здобули всесвітнє визнання в період по Другої світової війни, що сприяло стабільному розвитку кіноіндустрії. У той час утвердився напрямок в італійській кінематографії — неореалізм.
До числа перших зразків неореалістичних фільмів належать роботи режисерів: Роберто Росселліні «Рим — відкрите місто» (1945), «Диво» (1948); Вітторіо де Сіка «Шуша» (1946), «Викрадачі велосипедів» (1949); Діно Де Лаурентіс «Гіркий рис» (1950). Серед інших фільмів цього жанру виділяються: «Умберто» (1952); «Дах» (1956) і «Дві жінки» (1961) Вітторіо де Сіка, а також фільм Федеріко Фелліні «Дорога» (1954). Згодом італійські режисери відчули на собі вплив французького кіно нової хвилі. Тут можна згадати фільми Росселліні «Генерал делла Ровере» (1959), Фелліні «Солодке життя» (1960) і Мікеланджело Антоніоні «Пригода» (1961).
Зразком тематичного розмаїття італійських кінофільмів 1960-х років є сатирична комедія П'єтро Джермі «Розлучення по-італійськи» (1962) і реалістичний фільм П'єр Паоло Пазоліні «Євангеліє від Матфея» (1966). Фелліні все більше йде у світ фантазії в таких фільмах, як «Вісім з половиною» (1963), «Джульєтта і парфуми» (1965) і «Сатирикон» (1970). У 1970-х роках італійські майстри кіно починають виявляти більший інтерес до історичних сюжетів. Події фашистського періоду показані у фільмах «Конформіст» (1970) Бернардо Бертолуччі, «Сад Фінці-Контіні» (1971) Вітторіо де Сіка, у дуже суперечливому фільмі «Сало, або 120 днів Содому» (1976) і «Сім красунь» (1976) Ліни Вертмюллер. З видатних фільмів 1980-х та 1990-х років варто виділити роботи Мікеланджело Антоніоні «Ідентифікація жінки» (1982), Франко Дзефіреллі «Травіата» (1983) і «Отелло» (1984), Федеріко Фелліні «І корабель пливе» (1983) і «Джинджер і Фред» (1986), Ліни Вертмюллер «Іронія долі» (1984), Джузеппе Торнаторе «Кінорай» (1989), Джанні Амеліо «Відчинені двері» (1990), Пупі Аваті «Повість про хлопчиків і дівчаток» (1991) і Торнаторе «Прекрасний для всіх» (1991), Роберто Беніньї«Життя прекрасне» (1997).
У Венеції щороку проводиться кінофестиваль «Міжнародна виставка кіномистецтва».
Традиційна кухня Італії поширена і популярна у всьому світі, завдяки, зокрема, таким стравам, як піца та паста. По підсумках дослідження YouGov, у якому взяли участь 25 тисяч людей з 24 країн — італійська кухня була визнана найпопулярнішою в світі.
Зважаючи на чотири основні фактори за якими визначається модель медіа системи країни, що стосуються політичних та економічних сторін діяльності ЗМІ, а саме:
ступінь розвитку медіа ринків та масової преси
політичний паралелізм — зв'язок між медіа та політичними групами, партіями та ін.
ступінь професіоналізації ЗМІ у сенсі розвитку автономної професійної медіа спільноти
зв'язок медіа системи з державою та ступінь втручання держави у діяльність ЗМІ можна визначити, що Італія має поляризованого плюралізму ЗМІ.
Модель поляризованого плюралізму характерна для Середземноморських країн та відзначається низьким рівнем тиражів газет та професіоналізації медіа спільноти, а натомість високим рівнем пов'язаності ЗМІ з політичними партіями та іншими економічно-промисловими групами.
Провідні медіакомпанії
Як вже було згадано для Італії характерний значний вплив політичних партій та впливових економічних кіл на ЗМІ. Медіа є невід'ємне від інтересів банкірів, фінансистів, політиків та будівельних магнатів. Періодично ця тема є причиною значної кількості скандалів на території країни, але вона так само швидко й несподівано згасає, як і з'являється[].
— окрім книг та книжкових магазинів, цій компанії належать газети, періодичні видання, радіо та рекламні пакети. Основними власниками акцій є: міланська та банк Intesa San Paolo, будівельні компанії Toti та , фінансова компанія Mittel та інвестиційна компанія Merloni. Власністю цього холдингу є: Corriere della sera, Gazzetta dello sport, lo Donna, il Mondo, Vivi Milano, Astra, Amica, Brava casa, RCS pubblicita, Play Radio, Agr radio, Cnr radio та ін..
Mediaset — телевізійна та рекламна компанія. Основний гравець на ринку італійських телеканалів, що входить в світовий клуб власників телекомунікацій. Основна частина акцій належить сім'ї Сільвіо Берлусконі, які керують компанією через «Fininvest». На сьогодні президентом компанії став Феделла Конфанольєрі. До мережі цієї компанії належать: Mediaset Espana Comunicacioni, il Foglio, il Giornale, Canale 5,Italia 1,La 5, Mediaset Extra, Mediaset Italia DUE, та ін.
Видавнича група — ще одна важлива компанія на медіа ринку Італії. Засновниками та основними власниками компанії є Карло де Бенедетті та Карло Кораччоло. Співвласниками є також — Fondazione Cassa di Risparmio di Trieste та Assicurazioni Generali. Під контролем цієї компанії знаходяться такі ЗМІ: La Repubblica, , Limes, Micromega, Ketaweb, Radio Deejay, Radio Capital, All Music, A. Manzoni.
RAI — Radiotelevisione Italiana — одна з найбільших італійських теле- та радіо компаній, акціонерне товариство всі акції якого належать державі. Є основним конкурентом компанії Mediaset. Фінансування проводиться більшою мірою за рахунок абонентської плати та реклами. Має широку мережу телеканалів, радіостанцій та власних сайтів, також має своє паперове видання. Їх легко розпізнати, оскільки більшість з них починається з назви компанії. Отож, Rai належить: Rai 1, Rai 2, Rai 3, Rai Italia 1 — Америка, 2 — Азія, 3 — Африка, 4 — Європа, Rai World Premium, Rai Scuola, Rai News 24, Rai Radio 1,2,3, Rai IsoRadio, Rai Italia Radio, сторінки в Facebook та Twitter, також офіційний сайт з однойменною назвою, та багато іншого. Крім того, саме Rai є організатором популярного в Італії та серед туристів фестивалю в Сан-Ремо.
Також важливими є такі компанії на медіаринку Італії, як CALTAGIRONE, RIFFESER, LA STAMPA, IL SOLE 24 ORE, TELECOM ITALIA MEDIA, SKY та інші.
Періодичні видання
Незважаючи на те, що модель медіасистеми Італії подібна до інших країн Середземномор'я, структура ринку друкованих видань значно різниться. До прикладу, якщо в інших європейських країнах типологія друкованих видань, зокрема газет, відображається поділом на верхній, середній та нижній сегменти, то в Італії такого поділу немає. Для Італії характерний поділ за іншими аспектами, це — охоплення населення, час виходу, тематика, не рахуючись з маркетинговими підходами, такими, як аудиторія, орієнтація, стандарти новин. Для Італії характерне таке поняття, як «чорний рік газет», що настав під час газетної кризи в країні. У 2008—2009 рр. в Італії наступила газетна криза.
Високий відсоток «resa» (залишок) — значна частина тиражу італійських видань залишається не проданою і йде на утилізацію.
Низький рівень підписки на друковані видання — від 8 % до 13 %.
В роки економічно буму в країні був великий наплив реклами в газети, що вимагало збільшення кількості шпальт, щоб розбавити рекламу.
Зростання інтернет-ЗМІ, та ін.
Найпопулярніші та найпоширеніші газети Італії:
Corriere della Sera, 1938
Corriere della Sera — одна з найпопулярніших газет Італії. Видається в Мілані з березня 1876 року, відповідно є також і однією з найстаріших щоденних видань країни. Станом на 2011 рік щоденний тираж газети становив 482 000 примірників, однак це далеко не найбільший тираж газети за роки її видання. Є також електронна версія видання, яка займає 13 місце за відвідуванням в країні, серед вебсайтів. Головним редактором нині є Луччіано Фонтана.
La Repubblica логотип
La Repubblica — італійська щоденна газета, заснована в 1976 році виданням L'Espresso. На ряду з «Вечірнім кур'єром» є однією з найпопулярніших італійських газет. На сьогодні редактором є Вітторіо Цукконе. Станом на 2008 рік налічувалося 556 000 примірників щодня. За політичною приналежністю схиляється до помірно лівих поглядів. В січні 2016 року новим директором газети було призначено Маріо Калабрезі, який перед тим протягом 6 років був директором газети La Stampa. Видається в десяти різних італійських містах: Барі, Болонья, Флоренція, Генуя, Мілан, Неаполь, Палермо, Парма, Рим, Турин. Також існує ряд додатків до газети, які виходять рідше. Зокрема, La Repubblica XL — щомісячний додаток для молоді, Velvet — щомісячник присвячений моді та вечіркам, Dcasa (La Repubblica delle Donne) — щомісячний додаток для жінок, та ін..
La Stampa 1915
La Stampa — одна з найпопулярніших газет Італії на ряду з «Республікою» та «Вечірнім кур'єром». Заснована 1867 року, з 1895 отримала свою сучасну назву, її власником є FIAT Group. Станом на 2012 рік її тираж становив 256 000 примірників щодень, відповідно за тиражем вона є на четвертому місці, після своїх основних конкурентів та Il Sole 24 ORE. З 2009 до 2016 директором був Маріо Калабрезі, сьогодні цю посаду займає Мауріціо Молінарі, а редактором є Джуліо Ансельмі. З 1999 року відкрито офіційний сайт газети.
Il Sole 24 ORE — італійська національна щоденна газета Федерації італійських роботодавців. Є в п'ятірці найпопулярніших та в трійці найбільш продаваних газет країни. Видавець — 24 ORE Group. Станом на 2015 рік тираж становив 366 405 примірників щодня, де близько 215 594 — цифровий наклад (перша щоденна газета що має цифровий наклад). Видається та формується в 11 найбільших містах: Мілан, Рим, Неаполь, Турин, Флоренція, Болонья, Генуя, Трієст, Падуя, Палермо, Барі. Головним редактором на сьогодні є Роберто Наполетано. Містить в собі чотири газети в одній та 8 основних рубрик (політика, бізнес та економіка, ринок, нерухомість, урядова політика, державні фінанси, закони та податки, мистецтво та відпочинок). Також, кожного дня, окрім середи, разом з газетою виходять її додатки.
Il Giornale
Il Giornale — щоденна італійська національна газета, що була заснована 1974 року в Мілані. З 1979 року належить родині С. Берлусконі. За своїм тиражем займає десяте місце серед інших щоденних видань. Громадсько-політична газета редактором якої є Алессандро Саллусті. За політичним спрямуванням дотримується консерватизму та «берлусконізму». Станом на 2015 рік кількість примірників щоденно становила — 82 376. За своєю структурою наслідує «Вечірнього кур'єра». Містить 40 шпальт, однак кольоровими друкуються лише перша, дев'ята (сенсації) та остання (реклама). У 2013 році Верховний суд засудив газету виплатити компенсацію в 10 000 євро декільком суддям Міланської прокуратури за статтю 1999 року «Винен за всіма пунктами звинувачення», в якій звинувачували суддів в переслідування Сільвіо Берлусконі.
Провідні телеканали країни
Провідні телеканали країни можна класифікувати за приналежністю до медіагруп та корпорацій Італії. Відповідно найпопулярнішими є канали медіагрупи Mediaset, корпорація Rai, компанії Sky. Ми розглянемо 4 основних телеканалів країни.
Canale 5 — італійський приватний телеканал, доступний по всій території країни, який належить медіагрупі Mediaset. Один з основних телеканалів країни. За своїм характером універсальний та з широким спектром жанрів для різноманітної публіки. В той час, як інші канали цієї компанії мають обмеженішу аудиторію. Зокрема, Italia 1 — переважно для дітей та молоді, а Rete 4 — для домогосподарок. З 2013 року керівником каналу є Джанкарло Скері. Канал розпочав свою роботу 30 вересня 1980 року.
— італійський телеканал, який до 2013 року належав телекомунікаційній компанії Telecom Italia, а з 2013 р. належить медіагрупі Cairo Communacation. За своїм характером є універсальним, для широкого спектра аудиторії, при цьому містить велику кількість розваг та програм заглиблених у певну тематику. Є також дочірній канал La7d — Donne — націлений на молоду жіночу аудиторію.
Rai Uno (Rai1) — перший канал державної теле- та радіокорпорації RAI. Як і попередні два, вважається універсальним та для широкої аудиторії. Окрім Італії, транслюється також на території Франції, Швейцарії, Тунісу. Розпочав свою роботу з 3 січня 1954 року. з початку 2016 року керівником каналу є Андреа Фабіано. З початку 2000-х років канал починає виходити в Інтернет. Окрім цього каналу корпорація Rai має ще близько десятка різного роду телеканалів, як універсального спрямування так і жанрового. До прикладу: Rai Premium, Rai Scuola, Rai News 24, Rai Sport 1, Rai World Premium та ін..
— італійська група телеканалів Sky Italia. Цілодобові телеканали спрямовані на вузьку аудиторію любителів спорту та активного відпочинку. Транслюють переважно різноманітні чемпіонати різних видів спорту, автоперегони, новини спорту, змагання з бойових мистецтв. Початок транслювання датується 31 липня 2003 року. до групи каналів належать: - переважно футбольні трансляції, — баскетбол, американський футбол, єдиноборства, — теніс, гольф, футбол, Sky Sport F1 Sport MotoGP — змагання авто та мотоспорту, Sky Calcio — пакет з 13 футбольних телеканалів та ін..
Радіостанції Італії
— приватна радіостанція, що була утворена в Локрії (Калабрія) 6 червня 1985 року. Трансляції проходять в десяти провінціях, п'яти регіонах Південної Італії: Катанія, Месіна, Реджо-ді-Калабрія, Вібо-Валентія, Катандзаро, Козенца, Лечче, Потенза та Салерно. Власником радіостанції є Франческо Массара. Програма радіо в переважній більшості складається з трансляції музичних хітів світу та інформації в режимі реального часу з щоденними оновленнями. Транслюється близько двадцяти програм.
— перша радіостанція державної теле та радіокомпанії Rai. Спеціалізується в основному на новинах, спорті, ток-шоу та музиці. Радіотрансляцію розпочала з 6 жовтня 1924 року. Власником є Луїджі Губітозі, а керівником Флавіо Муччанте. Окрім музичних програм радіостанція транслює футбольні матчі збірної Італії та італійського чемпіонату з футболу.
— інформаційна радіостанція державної теле та радіокомпанії RAI, офіційний радіоканал Парламенту Італії. В прямому ефірі транслює політичні ток-шоу та інформаційні програми. Керівником радіостанції є Флавіо Муччанте, директор Rai Radio 1 та інформаційної служби Giornale Radio Rai. Радіоканал був заснований 1998 року, за розпорядженням Міністерства комунікацій Італії. Ціллю його роботи було заповнення недостатньої поінформованості про діяльність уряду, яка тоді забезпечувалася лише радіостанцією Радикальної партії. Радіостанція дозволяє в прямому ефірі слухати виступи спікера Палати депутатів, голови Сенату та Президента країни. Крім того, щоденно транслюються близько 15 програм.
Ciao Como Radio — радіостанція в місті Комо. Провідна радіостанція не лише міста але й регіону поблизу нього, через те що в своєму регіоні місто є провідним з точки зору подій регіону та ін.. Транслює переважно новини, корисні програми для слухачів та музику, також, містить програми для безпосереднього спілкування радіоведучих з населенням. Сфокусувавшись на новинах та бізнесі в проміжках лунають композиції класиків та сучасних співаків та груп. Щоденне радіо для жителів міста та околиць.
Спорт
Збірна Італії з футболу
У країні розвинуті майже усі види спорту, але італійці, як нація в цілому, дуже великі вболівальники футболу (італ.Calcio). Італійське «tifosi» — в перекладі означає — вболівальник, часто це слово вживають у світі для опису відданих та палких фанів. Але італійці вболівають не тільки тоді коли грає національна збірна, чи великі команди. У кожному, навіть найменшому населеному пункті є своя футбольна команда та свої тифозі.
Збірна Італії з футболу одна з найтитулованіших чоловічих збірних світового футболу, чотириразовий чемпіон світу та дворазовий чемпіон Європи. Національний футбольний клубний турнір, Серія А, також, вважається одним з сильніших у світі футбольним чоловічим турніром. Італійські клуби діставалися фіналу найпрестижнішого європейського клубного футбольного турніру двадцять п'ять разів, а вигравали його одинадцять разів.
Збірна Італії з футболу утримує світовий рекорд з матчів без поразок (37 ігор поспіль).
Italy. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 18 квітня 2012.
Search the agreements database [ 29 березня 2014 у Wayback Machine.] Council of the European Union (retrieved 13 жовтня 2013).
Italy: The World Factbook [ 9 липня 2017 у Wayback Machine.] Central Intelligence Agency (retrieved 13 жовтня 2013).
Country names (англійською) . оригіналу за 19 травня 2011.
BBC News – Italy profile – Facts. BBC News (англійською) . 17 грудня 2015. оригіналу за 25 вересня 2013.
. unstats.un.org (англійською) . Архів оригіналу за 30 серпня 2017.
. Encyclopedia Britannica (англійською) . Архів оригіналу за 25 лютого 2008. Процитовано 9 лютого 2020.
. www.un.org (англійською) . Архів оригіналу за 21 серпня 2017.
Italy is often grouped in Western Europe. Academic works describing Italy as a Western European country:
Hancock, M. Donald; Conradt, David P.; Peters, B. Guy; Safran, William; Zariski, Raphael (11 листопада 1998). Politics in Western Europe : an introduction to the politics of the United Kingdom, France, Germany, Italy, Sweden, and the European Union (вид. 2nd). Chatham House Publishers. ISBN . list of Western European countries Italy.
Ugo, Ascoli; Emmanuele, Pavolini (2016). The Italian welfare state in a European perspective: A comparative analysis(англ.). Policy Press. ISBN .
Zloch-Christy, Iliana (1991). East-West Financial Relations: Current Problems and Future Prospects(англ.). Cambridge University Press. ISBN. Процитовано 29 вересня 2019. list of Western European countries Italy.
Clout, Hugh D. (1989). Western Europe: Geographical Perspectives(англ.). Longman Scientific & Technical. ISBN. Процитовано 29 вересня 2019.
Furlong, Paul (2003). Modern Italy: Representation and Reform(англ.). Routledge. ISBN. Процитовано 29 вересня 2019.
Hanf, Kenneth; Jansen, Alf-Inge (2014). Governance and Environment in Western Europe: Politics, Policy and Administration(англ.). Routledge. ISBN. Процитовано 29 вересня 2019.
Carl Waldman; Catherine Mason (2006). (англійською) . Infobase Publishing. с. 586. ISBN . Архів оригіналу за 28 листопада 2015. Процитовано 23 лютого 2013.
Lazenby, John Francis (4 лютого 1998). Hannibal's War: A Military History of the Second Punic War. University of Oklahoma Press. с. 29. ISBN — через Internet Archive. Italy homeland of the Romans.
Maddison, Angus (20 вересня 2007). . OUP Oxford. ISBN . Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 9 травня 2020 — через Google Books.
(PDF). Township of Washington, NJ: Immaculate Heart Academy. [n.d.] Архів оригіналу (PDF) за 27 квітня 2011. Процитовано 20 грудня 2009. {{}}: Проігноровано |contribution= (). []
Sée, Henri. (PDF). University of Rennes (англійською) . Batoche Books. Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2013. Процитовано 29 серпня 2013.
Jepson, Tim (2012). National Geographic Traveler: Italy. National Geographic Books. ISBN .
Bouchard, Norma; Ferme, Valerio (2013). Italy and the Mediterranean: Words, Sounds, and Images of the Post-Cold War Era (англійською) . Palgrave Macmillan. ISBN. Процитовано 17 грудня 2015.
(англійською) . Library.thinkquest.org. 4 квітня 2003. Архів оригіналу за 7 березня 2009. Процитовано 19 листопада 2009.
. All Empires. Архів оригіналу за 24 February 2012. Процитовано 17 червня 2012. At its peak, just before WWII, the Italian Empire comprehended the territories of present time Italy, Albania, Rhodes, Dodecanese, Libya, Ethiopia, Eritrea, the majority of Somalia and the little concession of Tientsin in China
Jon Rynn. WHAT IS A GREAT POWER? (PDF). economicreconstruction.com (англійською) . (PDF) оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
IMF Advanced Economies List. World Economic Outlook, April 2016, p. 148 (PDF) (англійською) . (PDF) оригіналу за 21 квітня 2016.
CIA (2008). Appendix B. International Organizations and Groups. World Factbook (англійською) . оригіналу за 9 квітня 2008. Процитовано 10 квітня 2008.
(англійською) . Photius.com. Архів оригіналу за 5 січня 2010. Процитовано 7 вересня 2015.
Gabriele Abbondanza, Italy as a Regional Power: the African Context from National Unification to the Present Day (Rome: Aracne, 2016)
« may be considered one of the most important instances in which Italy has acted as a regional power, taking the lead in executing a technically and politically coherent and determined strategy.» See Federiga Bindi, Italy and the European Union (Washington, D.C.: Brookings Institution Press, 2011), p. 171.
Canada Among Nations, 2004: Setting Priorities Straight. McGill-Queen's Press — MQUP. 17 січня 2005. с. 85. ISBN. Процитовано 13 червня 2016. («The United States is the sole world's superpower. France, Italy, Germany and the United Kingdom are great powers»)
Sterio, Milena (2013). . Milton Park, Abingdon, Oxon: Routledge. с. xii (preface). ISBN . Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 13 червня 2016. («The great powers are super-sovereign states: an exclusive club of the most powerful states economically, militarily, politically and strategically. These states include veto-wielding members of the United Nations Security Council (United States, United Kingdom, France, China, and Russia), as well as economic powerhouses such as Germany, Italy and Japan.»)
Michael Barone (2 вересня 2010). (англійською) . Council for Research in Values and philosophy. Архів оригіналу за 22 вересня 2012. Процитовано 22 вересня 2012.
Alberto Manco, Italia. Disegno storico-linguistico, 2009, Napoli, L'Orientale,
Alberto Manco, Italia. Disegno storico-linguistico, 2009, Napoli, L'Orientale,
OLD, p. 974: «first syll. naturally short (cf. Inst.1.5.18), and so scanned in 825, but in dactylic verse lengthened metri gratia.»
Dionysius of Halicarnassus, Roman Antiquities, 1.35, on LacusCurtius
Aristotle, Politics, 7.1329b [ 10 вересня 2015 у Wayback Machine.], on Perseus
Thucydides, The Peloponnesian War, 6.2.4 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], on Perseus
. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 8 липня 2018.
. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 8 липня 2018.
. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 8 липня 2018.
. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 8 липня 2018.
. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
визнала: 99 % померлих від коронавірусу мали інші хвороби [ 3 грудня 2021 у Wayback Machine.], Главком, 19 березня 2020
99 % of Those Who Died From Virus Had Other Illness, Italy Says [ 22 березня 2020 у Wayback Machine.], Bloomberg, 18 березня 2020
Новий антирекорд: в Італії за добу від Covid-19 померли майже 800 людей [ 22 березня 2020 у Wayback Machine.], Главком, 21 березня 2020
В Італії 20 % медичного персоналу заразилися коронавірусом [ 22 березня 2020 у Wayback Machine.], Главком, 22 березня 2020
Конституція Італії [ 21 травня 2019 у Wayback Machine.](італ.)
ISTAT[недоступне посилання з лютого 2019]
Энциклопедия стран мира: Справочное(рос.)
. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 5 квітня 2022.
Кевін Ешбі (24 травня 2007). Серія A підтверджує зірковий рівень. UEFA.com. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 5 грудня 2007. (англ.)
Андрущенко І., Срібняк І. Суспільно-політичний розвиток Сицилійського королівства у XI—XIII ст. // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія «Історія, економіка, філософія». — К., 2001. — Вип. 5. — С. 284—291.
Срібняк І. В. Утворення єдиного Італійського королівства (1848—1870) // Гетьманський альманах / Відп. ред. Ю. Терещенко. — К., 2002. — Ч. І. — С. 95—107.
Срібняк І. Державотворча діяльність монархів Савойської династії в Італії (1821—1870 рр.) // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. — К., 2006. — Вип. 15. — С. 348—361.
Срібняк І. Нормани в Сицилії та Південній Італії: особливості проникнення, територіальні здобутки, державно-політична спадщина (XI—XIII ст.) // Wojskowość Ludów Morza Bałtyckiego. Mare Integrans. Studia nad dziejami wybrzeży Morza Bałtyckiego. Materiały z II Międzynarodowej Sesji Naukowej Dziejów Ludów Morza Bałtyckiego, Wolin 4-6 sierpnia 2006 / Pod redakcją Michała Bogackiego, Macieja Franza, Zbigniewa Pilarczyka. — Toruń, 2007. — S.264-277.
Срібняк І., Бульвінський А. Італія // Країни світу і Україна: енциклопедія в 5-ти т. / редкол. А. І. Кудряченко (голова) та ін.; ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». — К., 2017. — Т. 1: Північна Європа, Західна Європа, Південна Європа. — С. 479—517. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24470 [ 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (PDF [ 31 березня 2020 у Wayback Machine.])
Все об Италии: общ. сведения. История. Наука. Культура. Образование. Спорт. Достопримечательности. Полезные мелочи и советы / А. Рапопорт ; под ред. проф. Николы Франко Баллони ; предисл. Юрия Макарова ; Итал. ин-т культуры в Украине. — Х. : Фолио, 2006. — 539, [1] с. : ил. — (Серия «Страны мира»). —
Італійська їжа в історії та культурі: зб. наук. ст. з нагоди року італ. їжі у світі та III всесвіт. тижня італ. кухні / [відп. ред. О. В. Сминтина ; редкол.: В. Г. Кушнір та ін.] ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Ф-т історії та філософії, Каф. археології та етнології України [та ін.]. — Одеса: ОНУ, 2018. — 148 с. : іл., табл. —
Мистецтво італійського Відродження / Н. Рипська. — К. : Мистецтво, 1968. — 75 с. : іл.
Музична культура Італії та Франції: від бароко до романтизму (проблеми стилю та міжкультурних контактів): зб. наук. пр. / Київ. держ. консерваторія ім. П. І. Чайковського ; [ред.-упоряд.: М. Р. Черкашина, Г. В. Куколь]. — Київ: [б. в.], 1991. — 115 с.
Територіальний устрій Франції та Італії — уроки для України: [монографія] / Ален Панов. — Ужгород: АУТДОР-ШАРК, 2015. — 126 с. : рис., табл. —
Ita liya ital Italia iˈtalʲa prosluhati oficijna nazva Itali jska Respu blika ital Repubblica Italiana reˈpubblika itaˈlʲana derzhava na pivdni Yevropi sho skladayetsya z pivostrova vidmezhovanogo Alpami ta otochenogo kilkoma Krayina roztashovana u pivdenno centralnij Yevropi i vvazhayetsya chastinoyu zahidnoyi Yevropi Unitarna parlamentska respublika zi stoliceyu u misti Rim sho zajmaye teritoriyu zagalnoyu plosheyu 301 340 km i mezhuye na suhodoli z Franciyeyu na pivnichnomu zahodi zi Shvejcariyeyu ta Avstriyeyu na pivnochi ta Sloveniyeyu na pivnichnomu shodi a takozh anklavovanimi mikroderzhavami Vatikan San Marino ta Suverennij Maltijskij orden Italiya maye teritorialnij eksklav u Shvejcariyi Kampjone ta morskij eksklav u vodah Tunisu Lampeduza Naselennya krayini blizko 60 miljoniv sho robit yiyi tretoyu za chiselnistyu krayinoyu chlenom Yevropejskogo Soyuzu Italijska Respublika Repubblica Italiana Prapor Emblema Gimn Fratelli d Italia Brattya Italiyi source source track track track track track track track track track track track track track track track track track Roztashuvannya Italiyi Stolicya ta najbilshe misto Rim Oficijni movi Italijska Forma pravlinnya Parlamentska respublika Prezident Serdzho Matarella Prem yer ministr Dzhordzhiya Meloni Formuvannya Unifikaciya 17 bereznya 1861 Respublika 2 chervnya 1946 chinna konstituciya 1 sichnya 1948 zasnovano NATO 4 kvitnya 1949 zasnovano YeES 1 sichnya 1958 Plosha Zagalom 301 338 km 71 Vnutr vodi 2 4 Naselennya ocinka 2019 60 588 306 23 perepis 2016 59 464 644 Gustota 201 2 km 61 VVP PKS 2018 r ocinka Povnij 2 399 trln 12 Na dushu naselennya 39 499 32 VVP nom 2018 rik ocinka Povnij 2 181 trln 8 Na dushu naselennya 35 913 25 Valyuta Yevro a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 EUR a Chasovij poyas CET UTC 1 Kodi ISO 3166 IT ITA Domen it Telefonnij kod 39 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Italiya Cherez svoye geografichne roztashuvannya u Pivdennij Yevropi ta Seredzemnomor yi Italiya istorichno bula domom dlya bezlichi narodiv ta kultur Okrim riznih davnih narodiv rozsiyanih po usij teritoriyi suchasnoyi Italiyi najposhirenishimi buli indoyevropejski italiki yaki dali pivostrovu svoyu nazvu pochinayuchi z antichnosti finikijci ta karfagenyani zasnovuvali koloniyi perevazhno na ostrovah suchasnoyi Italiyi Greki zasnuvali poselennya u tak zvanij Graecia Magna u Pivdennij Italiyi u toj chas yak etruski ta kelti naselyali vidpovidno centralnu ta pivnichnu Italiyu Plem ya italikiv vidome yak latini utvorilo Rimske carstvo u VIII stolitti do nashoyi eri yake z chasom stalo respublikoyu z uryadom senatu ta narodu Rimska respublika spochatku zavoyuvala j asimilyuvala svoyih susidiv na italijskomu pivostrovi vreshti rozshirivshi ta zavoyuvavshi chastini Yevropi Pivnichnoyi Afriki ta Aziyi Do pershogo stolittya do n e Rimska imperiya stala dominantnoyu siloyu u Seredzemnomor yi a takozh providnim kulturnim politichnim ta religijnim centrom oznamenuvavshi Pax Romana period ponad u 200 rokiv protyagom yakogo Italijske pravo tehnologiyi ekonomika mistectvo ta literatura zaznali strimkogo rozvitku Italiya zalishilasya batkivshinoyu rimlyan i metropoliyeyu imperiyi spadshinu yakoyi mozhna sposterigati u vsesvitnomu poshirenni kulturi uryaduvannya hristiyanstva ta latinskogo pisma Pid chas rannogo serednovichchya Italiya perezhila padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi ta poterpala vid chislennih napadiv inshih narodiv yak ot langobardi ta ostgoti vizantijciv ta piznishe normaniv Stolittyami piznishe Italiya stala miscem zarodzhennya Serednovichnih morskih respublik ta Renesansu nadzvichajno produktivnogo intelektualnogo ruhu yakij zgodom stav zagalnim i formuvav nastupnij hid yevropejskoyi dumki i zaklav osnovu dlya suchasnogo kapitalizmu Ci zdebilshogo nezalezhni derzhavi vistupali golovnimi torgovimi centrami Yevropi z Aziyeyu ta Blizkim Shodom chasto nasolodzhuyuchis bilshoyu miroyu demokratiyi anizh bilshi feodalni monarhiyi sho konsoliduvalisya po vsij Yevropi odnak chastina centralnoyi Italiyi perebuvala pid vladoyu teokratichnih papskih derzhav u toj chas yak Pivdenna Italiya zalishalasya znachnoyu miroyu feodalnoyu do XIX stolittya chastkovo vnaslidok poslidovnih vizantijskih arabskih normandskih anzhujskih aragonskih ta inshih zakordonnih zavoyuvan regionu Epoha Vidrodzhennya rozpochalasya v Italiyi ta poshirilasya na reshtu Yevropi viklikayuchi ponovlenij interes do gumanizmu nauki geografichnih vidkrittiv ta mistectva Italijska kultura procvitala vipuskayuchi vidomih vchenih hudozhnikiv ta polimativ Pid chas serednovichchya italijski doslidniki vidkrili novi marshruti do Dalekogo Shodu ta Novogo Svitu Tim ne mensh komercijna ta politichna mic Italiyi znachno pogirshilisya z vidkrittyam torgovih shlyahiv sho obhodili Seredzemnomor ya Stolittya supernictva ta mizhusobic mizh italijskimi mistami derzhavami yak ot Italijski vijni XV XVI stolit zalishili Italiyu rozdroblenoyu a kilka italijskih derzhav buli zavojovani j dali rozdileni bagatma yevropejskimi derzhavami protyagom kilkoh nastupnih stolit Do seredini XIX stolittya zrostannya italijskogo nacionalizmu ta zakliki do nezalezhnosti vid zovnishnogo kontrolyu prizveli do periodu revolyucijnih politichnih potryasin Pislya stolit inozemnogo panuvannya ta politichnogo podilu Italiya bula majzhe povnistyu ob yednana v 1861 roci protyagom burhlivogo periodu svoyeyi istoriyi vidomogo yak Risordzhimento ital il risorgimento vidrodzhennya zasnuvavshi Italijske korolivstvo yak veliku derzhavu Z kincya XIX pochatku XX stolittya pivnichna Italiya shvidko industrializuvalasya i nadbala kolonialnu imperiyu u toj chas yak pivden zalishavsya znachnoyu miroyu zbidnilim i viklyuchenim iz procesu industrializaciyi pidzhivlyuyuchi veliku i vplivovu Popri te sho Italiya bula odniyeyu z chotiroh golovnih derzhav soyuznikiv u Pershij svitovij vijni krayina perezhila v period ekonomichnoyi krizi ta socialnih potryasin sho prizvelo do pidnesennya italijskoyi fashistskoyi diktaturi u 1922 roci Uchast u Drugij svitovij vijni u skladi krayin osi zakinchilasya vijskovoyu porazkoyu ekonomichnim rujnuvannyam ta gromadyanskoyu vijnoyu Pislya vizvolennya Italiyi krayina pozbulasya monarhiyi ta stvorila demokratichnu respubliku sho prizvelo do trivalogo ekonomichnogo bumu yakij peretvoriv Italiyu u visokorozvinenu krayinu Sogodni Italiya vvazhayetsya odniyeyu z najbilsh kulturno ta ekonomichno rozvinenih krayin svitu z vosmoyu ekonomikoyu za velichinoyu nominalnogo VVP tretoyu u Yevrozoni shostoyu za velichinoyu nacionalnogo bagatstva ta tretoyu za velichinoyu zolotih rezerviv centralnogo banku Krayina posidaye visoki miscya u rejtingah ochikuvanoyi trivalosti zhittya yakosti zhittya ohoroni zdorov ya ta osviti Italiya vidigraye znachnu rol u regionalnij ta globalnij ekonomichnij vijskovij kulturnij ta diplomatichnij politici Italiya ye vodnochas regionalnoyu potugoyu ta velikoyu derzhavoyu i posidaye vosme misce u spisku krayin iz najpotuzhnishimi armiyami Italiya ye spivzasnovnikom i providnim chlenom Yevropejskogo Soyuzu ta chlenom chislennih mizhnarodnih organizacij sered yakih OON NATO OESR OBSYe SOT Velika simka Velika dvadcyatka Seredzemnomorskij soyuz Rada Yevropi Shengenska zona ta bagato inshih Krayina trivalij chas ye globalnim centrom mistectva muziki literaturi nauki j tehniki modi i zdijsnila znachnij vpliv ta spriyala riznomanitnim sferam vklyuchayuchi kino kuhnyu sport yurisprudenciyu bankivsku diyalnist ta biznes Yak vidobrazhennya svogo kulturnogo bagatstva Italiya ye domom dlya najbilshoyi u sviti kilkosti lyudskih nadban 55 i ye p yatoyu najbilsh vidviduvanoyu krayinoyu svitu Pohodzhennya nazviDokladnishe Evolyuciya Italiyi v antichni chasi Pro etimologiyu slova Italiya ye bagato pripushen Istoriki ta lingvisti proponuyut shiroke kolo teorij pohodzhennya ciyeyi nazvi Zgidno iz najposhirenishoyu tochkoyu zoru termin Italiya vid lat Italia bulo zapozicheno cherez grecku movu vid oskskogo slova Viteliu sho oznachaye zemlya molodogo telyati Davnogreckij istorik Dionisij Galikarnaskij rozpovidaye legendu pro te sho Italiyu bulo nazvano na chest Itala pro yakogo takozh zgaduvali Aristotel i Fukidid GeografiyaDiv takozh Geografiya Italiyi Geologiya Italiyi Sejsmichnist Italiyi Geografichne polozhennya Italiya ce krayina sho roztashovana na pivdni Yevropi otochena moryami basejnu Seredzemnogo morya i zajmaye ves Apenninskij pivostriv veliki ostrovi Siciliya Sardiniya 7 naselenih ostroviv Toskanskogo arhipelagu najbilshim iz yakih ye ostriv Elba Poncianski ostrovi ostrovi Iskiya Kapri Prochida Liparski Eolijski ostrovi ostriv Ustika Egadski ostrovi arhipelag Maddalena ostrovi Tavolara Sant Antioko i San P yetro poblizu Sardiniyi ostriv Pantelleriya j Pelagijski ostrovi v Sicilijskomu mori ostrovi v zatoci Suhoputni kordoni prohodyat vzdovzh girskogo lancyuga Alp na zahodi iz Franciyeyu 488 km na pivnochi zi Shvejcariyeyu 740 km j Avstriyeyu 430 km na shodi zi Sloveniyeyu 232 km Krim togo Italiya maye kordoni z dvoma nevelichkimi derzhavami anklavami Vatikanom 3 2 km ta San Marino 39 km Morski kordoni prohodyat uzberezhzhyami moriv zi shodu Adriatichnogo z pivdnya Ionichnogo z pivdennogo zahodu Tirrenskogo a z pivnichnogo zahodu Ligurijskogo Pivdenne uzberezhzhya ostrova Siciliya omivayut vodi Sicilijskogo morya Dovzhina beregovoyi liniyi 7600 km Teritorialni vodi 12 morskih mil Kontinentalnij shelf 200 morskih mil Italiya Klimat Geografichno Italiya lezhit u pomirnomu i subtropichnomu klimatichnih poyasah Cherez dostatno visoku protyazhnist Apenninskogo pivostrova klimat vidminnij na pivnochi sho nalezhit do yevropejskogo kontinentu ta pivdnem sho otochenij Seredzemnim morem Alpi chastkovij bar yer proti zahidnih i pivnichnih vitriv Sardiniya pidkorena atlantichnim a Siciliya afrikanskim vitram Vzagali chotiri meteorologichni situaciyi dominuyut nad italijskim klimatom seredzemnomorskij zimovij ciklon iz vidpovidnim litnim anticiklonom alpijskij litnij ciklon sho ye rezultatom zimovogo anticiklonu atlantichnij osinnij ciklon ta shidnij sibirskij anticiklon Zustrich dvoh ostannih povitryanih mas sprichinyuye voseni tyazhki chasom katastrofichni doshi Ozero Komo Za klimatichnimi osoblivostyami Apenninskij pivostriv i ostriv Sardiniya tipovo seredzemnomorski rajoni todi yak Alpi ta basejn Po centralnoyevropejski Za vinyatkom girskih miscevostej de temperatura z visotoyu znizhuyetsya reshta Italiyi nasolodzhuyetsya trivalim teplim litom Zimi na uzberezhzhi m yaki z dostatnoyu kilkistyu pogozhih sonyachnih dniv Odnak lishe pivden Apenninskogo pivostrova i Siciliyu mozhna po pravu vvazhati krayem apelsiniv i olivok U vnutrishnih rajonah pivostrova na pivnich vid Neapolya zimovi zamorozki zavazhayut dozrivannyu citrusovih a u verhnomu poyasi Apennin snig lezhit do travnya U basejni Po zimi nabagato suvorishi z chastimi tumanami u zv yazku z tim sho tut zastoyuyetsya holodne povitrya yake stikaye z Alp V Alpah iz zhovtnya po traven buvayut silni snigopadi sho zminyuyutsya trivalimi periodami z yasnoyu sonyachnoyu pogodoyu perevazhayut nizki temperaturi Kontrasti serednih temperatur najholodnishogo i najteplishogo misyaciv zmenshuyutsya z pivnochi na pivden Richni opadi mizh pivnichnimi ta seredzemnomorskimi rajonami Italiyi rozpodileni nerivnomirno Dlya pivnochi krayini harakterna dostatnya kilkist opadiv i yih rivnomirnij rozpodil protyagom roku z maksimumom zazvichaj voseni U seredzemnomorskij Italiyi virazhena litnya posuha trivalist yakoyi zrostaye na pivden syagayuchi maksimumu v Siciliyi ta Apuliyi Italijska Riv yera Liguriya U geografichnomu rozmishenni opadiv chitko prostezhuyetsya tendenciya do yih zbilshennya z visotoyu Napriklad v Alpah ta Apenninah za vinyatkom niziv dolin vipadaye 1000 1500 mm opadiv na rik sho nabagato bilshe vid serednih pokaznikiv dlya krayini Zazvichaj opadi nad teritoriyeyu Italiyi utvoryuyutsya shlyahom zmishuvannya povitryanih mas iz riznimi temperaturami ta riznim vmistom vodyanoyi pari pid chas prohodzhennya cikloniv Ridki opadi chasto vipadayut u viglyadi korotkih rujnivnih zliv Delta richki Po U Seredzemnomorskij Italiyi umovi ye nespriyatlivimi dlya rozvitku silskogo gospodarstva ne stilki cherez neveliki richni sumi opadiv skilki cherez neviznachenist terminiv vipadannya opadiv i yih zlivovij harakter Krim togo najbilshe opadiv pripadaye na zimu koli vegetaciya bagatoh kulturnih roslin pererivayetsya A rozvivayutsya voni v period visokih temperatur koli zrostaye i potreba u volozi Derevni kulturi mozhut perehoplyuvati pidzemnu vologu svoyim dovgim korinnyam ale polovi kulturi poterpayut vid litnoyi posuhi Za vinyatkom Alp de zoseredzheni veliki masivi hvojnih porid yalici sosni ta modrini v Italiyi zbereglisya lishe neveliki zalishki lisiv yaki v minulomu vkrivali majzhe vsyu teritoriyu krayini Listyani lisi z duba v yaza topoli j verbi v basejni Po davno virubani dlya rozshirennya plosh ornih zemel Taka zh dolya spitkala posuhostijki vichnozeleni dubovi lisi na seredzemnomorskih priberezhnih rivninah Miscyami ci lisi zbereglisya u viglyadi chagarnikiv vidomih pid nazvoyu makvis abo makk ya ale na vapnyakovih gruntah voni postupilisya miscem seredzemnomorskim chagarnikam gariga U deyakih najvishih i zvolozhenih miscevostyah Apennin vcilili derevostoyi z duba kashtana buka i sosni Bagato pidvishenih teritorij vikoristovuvalosya dlya lisovidtvorennya tam v osnovnomu visadzhuvalisya yevropejski posuhostijki vichnozeleni porodi ta avstralijski evkalipti Harakteristika teritoriyi Topografiya derzhavi Plosha teritoriyi 301 308 km Plosha sushi 294 020 km z yakih 38 7 gori 39 7 pagorbi 21 6 rivnini Monblan najvishij girskij masiv na teritoriyi YeSPlosha richok ta ozer 7210 km Dolomiti italijski Alpi Gori Alpi na pivnochi Apennini uzdovzh Apenninskogo pivostrova z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Pidnyattya Alp j Apennin prohodilo v Kajnozojsku eru pid chas formuvannya Alpijsko Gimalajskogo lancyuga Alpijska duga mistit na svoyemu zahodi najvishi girski masivi sered yakih vidilyayutsya piki Monblan 4810 m Monte Roza Dyufur 4634 m i Monte Chervino Mattergorn 4478 m sho vkriti vichnimi snigami Zahidni Alpi mozhna podiliti na Primorski Kocijski j Grajski Centralni Alpi pidrozdilyayutsya na Penninski Lepontinski j Reticki Shidni Alpi podilyayutsya na Dolomitovi Karnicki ta Dzhulijski Visota gir znizhuyetsya iz zahodu na shid Apennini nizhchi za Alpi pik Korno Grande 2912 m Lancyug Apennin protyagnuvsya na 1190 km Shirina kolivayetsya vid 30 do 150 km Do golovnoyi girskoyi sistemi Apennin prilyagayut Tirrenski ta Adriatichni Preapennini Girskij relyef Siciliyi vvazhayetsya prodovzhennyam Apenninskogo lancyuga Najvisha tochka konus diyevogo vulkana Etna 3350 m Girski sistemi Sardiniyi razom iz gorami Korsiki ye reshtkami starodavnogo girskogo masivu Tirrenidi sho zdebilshogo zaglibivsya v more a kolis skladav yedinu girsku krayinu z Alpami j Apenninami Diyuchi vulkani Rivnini Padano Veneciyanska rivnina roztashovana promizh pivdennimi shilami Alp ta pivnichnimi peredgir yami Apennin maye ploshu 46 tis km sho stanovit 71 vid zagalnoyi ploshi rivnin Italiyi Inshi rivnini ce zdebilshogo neveliki za plosheyu dolini rozshirennya priberezhnih teritorij yak ot Pizanska Maremma Agro Pontino Kampanijska nizovina Sele uzdovzh Tirrenskih beregiv dolina Tavolyere j pivostriv Salentina na Adriatichnomu berezi nizovini Sibari ta Metaponto na Ionijskomu uzberezhzhi Richkova sistema Na Padano Veneciyanskij rivnini rozkinuvsya basejn najbilshoyi Italijskoyi richki Po z plosheyu vodozboru majzhe 75 tis km Cej vodozbir zabezpechuyetsya chislennimi pritokami najvazhlivishimi sered yakih ye Adidzhe Brenta P yave Talyamento j Izonco Richki sho zhivlyatsya z Apennin Arno Tibr Sele nalezhat do basejnu Tirrenskogo morya Reno Peskara Ofanto techut do Adriatichnogo morya j Agri nesut svoyi vodi do Ionichnogo morya nizovinu v Sardiniyi peretinayut richki ta Ozera Bilya pidnizhzhya Alp roztashovano bagato ozer lodovikovogo pohodzhennya v tomu chisli Lago Madzhore 212 km Komo 146 km najglibshe 410 m Garda 370 km Ozera Trazimeno 128 km Bolsena 113 5 km Brachchano 57 5 km lezhat v Apenninskih gorah Stolicya Rim 2 6 mln lyudej 1997 r z peredmistyami 3 8 mln Veliki mista Milan 1 305 mln osib Neapol 1 047 mln osib Turin 921 tis osib Palermo 686 tis osib Genuya 656 tis osib Dokladnishe Spisok mist Italiyi V Italiyi nalichuyetsya 22 nacionalnih parki sho zajmayut 5 teritoriyi krayini IstoriyaDokladnishe Istoriya Italiyi Antichnist Rimska imperiya za chasiv najbilshoyi mogutnosti Na teritoriyi Italiyi u VIII st do n e V st n e isnuvav odin iz centriv antichnoyi civilizaciyi Starodavnij Rim yakij u III st do n e pidporyadkuvav sobi znachnu chastinu Italiyi a v I st do n e utvoriv Rimsku imperiyu yaka ob yednala antichnij svit div Antichnist Pislya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi u 476 korolem Italiyi bulo progolosheno Odoakra nachalnika germanskoyi druzhini yaka perebuvala na sluzhbi imperiyi Ale vzhe 493 jogo derzhavu zavojovuyut ostgoti div Goti i zasnovuyut vlasne korolivstvo U 2 j tretini VI st majzhe vsya Italiya potrapila pid vladu Vizantiyi a u 568 Pivnichnu Italiyu zahopili langobardi U 756 u centralnij chastini Italiyi postala Papska derzhava div Vatikan Seredni viki Vid X st klyuchovu poziciyu na Apenninskomu pivostrovi posila zasnovana nimeckim korolem Ottonom I Svyashenna Rimska imperiya z kin XV st Svyashenna Rimska imperiya germanskoyi naciyi V XI st pivden krayini zavoyuvali normani zapochatkuvavshi Sicilijske korolivstvo j poyednavshi jogo dinastichnimi zv yazkami zi Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu Suchasnij morskij prapor Italiyi z gerbami chotiroh morskih respublik Italiya v 1494 roci Stelya Sikstinskoyi kapelli shedevr Vidrodzhennya Iz seredini XII st v Italiyi vidbuvayetsya burhlivij rozvitok miskih komun i peretvorennya yih na mista derzhavi Providnu rol sered nih vidigravali Veneciya Genuya i Piza yaki pidporyadkovuvali sobi znachnu chastku yevropejskoyi torgivli j nagromadili velichezni bagatstva Strimke ekonomichne zrostannya mist derzhav posililo yihnyu opozicijnist do centralnoyi vladi U 1176 vidbulasya bitva bilya Lenyano de vijsko imperatora Fridriha I Barbarossi bulo rozgromleno ob yednanimi silami italijskih mist derzhav Odnak vnutrishni nezgodi sho dedali pogliblyuvalisya pidvazhuvali sili mist Na pivdni j u centri Italiyi v XII XV st vidbuvalisya zbrojni zitknennya mizh gvelfami ta gibellinami yaki reprezentuvali vidpovidno protivnikiv i prihilnikiv germanskih imperatoriv Na hvili antifeodalnih vistupiv remisnicho kupeckih kil i selyanstva 1347 u Rimi vibuhnulo povstannya pid orudoyu Kola di Riyenco yakij progolosiv pravlinnya na respublikanskih zasadah traven gruden 1347 roku U 1494 roci pid provodom propovidnika chencya Dzh Savonaroli povstalo naselennya Florenciyi j skinulo uryad Medichi povernulisya do vladi v misti 1512 Rozvitok italijskih mist u XIV XVI st dav poshtovh rozkvitu v Italiyi mistectv i nauk utverdzhennyu idej gumanizmu ta poshirennyu yih v inshih krayinah Yevropi div Vidrodzhennya Novij chas Nikola Sanson Mapa Italiyi 1651 Zahoplennya turkami Konstantinopolya ta vidkrittya Ameriki negativno vidbilosya na stanovishi morskih respublik Italiyi Vid kincya XV st zaznala istotnih zmin struktura morskih yevropejskih torgovelnih shlyahiv z yavilisya novi marshruti na yakih panuvala Ispaniya i vodnochas buli porusheni tradicijni seredzemnomorsko chornomorski kontrol nad nimi vstanovila Osmanska imperiya Poslablennyam italijskih mist derzhav pershim skoristavsya korol Franciyi Karl VIII Valua yakij u 1494 zdijsniv pohid cherez ves Apenninskij pivostriv z pivnochi na pivden i zavoyuvav Neapolitanske korolivstvo U 1500 u volodinnya francuzkoyi koroni potrapiv takozh Milan U 1512 Svyashenna liga voyenno politichnij soyuz Ispaniyi Angliyi Veneciyi Shvejcariyi ta Papskoyi derzhavi zvilnila Italiyu vid francuzkogo panuvannya Prote vzhe vid 2 yi pol XVI st vladu na italijskih zemlyah za vinyatkom Venecijskoyi respubliki Papskoyi derzhavi ta Savojskogo gercogstva pochav perebirati na sebe madridskij dvir Ispanska prisutnist v Italiyi suprovodzhuvalasya masovimi pograbuvannyami obtyazhlivimi kontribuciyami Ce prizvelo do togo sho Italiya vtratila rol aktivnogo faktora togochasnoyi yevropejskoyi politiki Na yiyi teritoriyi Franciya voyuye zi Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu lyutuye inkviziciya zhertvami yakoyi stali Dzh F Bruno P Karnezekki ta inshi viznachni misliteli j ucheni U XVIII st kontrol nad Italiyeyu perebrala Avstriya potisnivshi ispanciv vona zdobula Milan Neapol Parmu P yachencu ta o v Sardiniya zgodom buv obminenij na Siciliyu Francuzka revolyuciya kincya XVIII stolittya dokorinno zminila stanovishe Italiyi Vstup na teritoriyu Italiyi vijsk Napoleona Bonaparta div Napoleon I prizviv do utvorennya tut zalezhnih vid Franciyi respublik Cizalpinskoyi Rimskoyi Ligurijskoyi ta Partenopejskoyi Prote yih isnuvannya bulo korotkochasnim Nevdovzi Napoleon Bonapart priyednav do Franciyi P yemont Ligurijsku respubliku Parmu Toskanu Cerkovnu oblast peretvoriv Cizalpinsku respubliku na Italijsku a potim na Italijske korolivstvo na tron yakogo j koronuvavsya u 1805 u Milani Vidpoviddyu na vstanovlennya v Italiyi napoleonivskogo imperskogo rezhimu bulo utvorennya tayemnih vizvolnih tovaristv karbonariv div Karbonariyi Vittoriano monument na chest pershogo korolya ob yednanoyi Italiyi Viktora Emmanuyila II Risordzhimento Nacionalnij geroj Dzhuzeppe Garibaldi Krah imperiyi Napoleona I Bonaparta ne prinis Italiyi spodivanoyi svobodi Na yiyi teritoriyi zgidno z rishennyam Videnskogo kongresu 1814 1815 bulo vidnovleno absolyutistski monarhiyi bilshist yakih potrapila u sferu avstrijskogo vplivu a Lombardo Venecijska oblast vklyuchena do skladu Avstriyi Same vijska ostannoyi u 1821 roci potopili v krovi karbonarski revolyuciyi v Korolivstvi oboh Sicilij i v P yemonti U 1831 z iniciativi Dzh Madzini bula stvorena nova patriotichna organizaciya na respublikanskih zasadah Moloda Italiya yaka vprodovzh nastupnih desyatilit skladala yadro nacionalnogo ruhu pid gaslami nezalezhnosti ta ob yednannya krayini U seredini XIX st vazheli vplivu na ob yednavchij ruh perejshli do ruk pomirkovanih liberaliv yaki pid kerivnictvom korolya Viktora Emmanuyila II zavershili stvorennya yedinoyi Italiyi u formi parlamentarnoyi monarhiyi Italijskogo korolivstva Jogo stoliceyu pislya likvidaciyi Papskoyi derzhavi bulo progolosheno Rim sichen 1871 Ob yednannya priskorilo procesi formuvannya v Italiyi nacionalnogo rinku industrializaciyi yiyi ekonomiki vporyadkuvannya finansovoyi sistemi Vodnochas zbilshennya podatkovogo tyagarya malozemellya ta bezrobittya zmushuvali miljoni italijciv perevazhno selyan pokidati ridni domivki j viyizditi na zarobitki do susidnih krayin Yevropi ta do Ameriki Utverdzhuyuchi sebe na mizhnarodnij areni Italijske korolivstvo 1882 uklalo spilno z Nimechchinoyu ta Avstro Ugorshinoyu Troyistij soyuz rozpochalo kolonialni zagarbannya v Africi Somali Eritreya U svoyih zamorskih ekspediciyah Italiya nashtovhnulasya na silnij opir tubilnogo naselennya ta v 1896 roci zaznala porazki v Efiopiyi Pragnuchi zavoloditi rinkami Blizkogo Shodu Italiya rozpochala 1911 vijnu proti Osmanskoyi imperiyi j aneksuvala Liviyu ta Egejski ostrovi Benito Mussolini duche Italijskogo korolivstva Svitovi vijni Italijska kolonialna imperiya v 1942 roci Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni nezvazhayuchi na chlenstvo v Troyistomu soyuzi Italiya utrimalasya vid vistupu na jogo boci j pislya tayemnih londonskih ugod z Antantoyu u 1915 ogolosila Avstro Ugorshini vijnu yaka obijshlasya italijskomu narodovi velicheznimi lyudskimi ta materialnimi vtratami Pislya zakinchennya vijni do Italiyi bulo priyednano Pivdennij Tirol Trentino ta m Triyest i navkolishnoyu zonoyu Na pochatku 1920 h rr krayinu ohopili chislenni strajki ta demonstraciyi vidbuvalisya zahoplennya robitnikami zavodiv i fabrik zavorushennya selyan Na hvili masovogo nezadovolennya trudyashih svoyim stanovishem v Italiyi aktivizuvalasya fashistska partiya na choli z B Mussolini Organizovanij neyu 1922 pohid na Rim zavershivsya vstanovlennyam v Italiyi diktaturi Uryad Mussolini prodovzhiv impersku politiku svoyih poperednikiv u 1923 bulo zrobleno sprobu vidirvati vid Greciyi ostriv Korfu u 1935 36 okupovano Efiopiyu piznishe vchineno agresiyu proti Albaniyi U 1937 roci Italiya vijshla z Ligi Nacij i 1939 uklala vijskovo politichnij soyuz zi gitlerivskoyu Nimechchinoyu na boci yakoyi j uzyala uchast u Drugij svitovij vijni U 1940 italijska armiya zajnyala Greciyu okupuvala znachnu chastinu Yugoslaviyi Na Shidnomu frontovi proti SRSR bulo napravleno okremij ekspedicijnij korpus popovnenij nevdovzi ta peretvorenij v armiyu pid chas Stalingradskoyi bitvi 1942 1943 cya armiya bula povnistyu rozgromlena Porazkami zavershilisya j namagannya Italiyi utrimati svoyi poziciyi v Pivnichnij Africi pislya visadki tam anglo amerikanskih vijsk U veresni 1943 Italiya pidpisala akt pro kapitulyaciyu ale voyenni diyi na yiyi teritoriyi mizh armiyeyu gitlerivskoyi Nimechchini ta soyuznimi vijskami antigitlerivskoyi koaliciyi j pidrozdilami italijskogo Ruhu Oporu prodovzhuvalisya do travnya 1945 Suchasnist U 1946 roci za rezultatami referendumu Italiya stala respublikoyu U pislyavoyennij period krayina syagnula visokogo rivnya ekonomichnogo rozvitku uvijshovshi do kola providnih derzhav lideriv svitu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni na politichnij areni vagome misce zajnyala Hristiyansko demokratichna partiya Italiyi HDP yaka formuvala uryad u 1945 1981 i v 1987 1992 U 1948 roci projshli parlamentski vibori yaki zakripili do 1953 roku vstanovlennya politichnogo dominuvannya HDP U chervni 1948 roku prem yer De Gasperi pidpisav ugodu iz SShA pro poshirennya na Italiyu planu Marshalla U berezni 1949 roku Italiya priyednalasya do NATO U 1960 vidbuvayetsya aktivizaciya neofashizmu U 1969 rik pochalasya tak zvana Spekotna osin borotba za novi umovi kolektivnih dogovoriv ta rozshirennya prav robitnikiv organizacij Naprikinci 1960 h pochatok 1970 h v Italiyi pochalasya borotba proti zlochinnosti ta politichnogo ekstremizmu V krayini pochali vidbuvatisya chislenni teroristichni akti v bagatoh mistah regulyarno vidbuvalisya vibuhi bomb vikradennya ta vbivstva politikiv biznesmeniv suddiv policiyantiv i zhurnalistiv Protyagom 1977 roku v Italiyi nalichuyetsya 2128 aktiv zlochiniv politichnogo spryamuvannya U 1978 roci v Rimi vidbuvsya zlochin svitovogo masshtabu vikradennya i vbivstvo teroristami iz Chervonih brigad eksprem yer ministra golovi Hristiyansko demokratichnoyi partiyi Aldo Moro U 1979 roci v krayini bulo vlashtovano 2150 teraktiv U serpni 1980 roku stavsya najkrivavishij terakt za vsyu pislyavoyennu istoriyu Italiyi teroristi pidirvali vokzal v Bolonyi v rezultati chogo zaginuli 85 osib Nad Italiyeyu navisla zagroza pravoyi diktaturi podibno profashistskomu rezhimu chornih polkovnikiv v Greciyi prote krayina podolala krizu konstitucijnim shlyahom U 1980 roci vidbuvsya prihid do vladi p yatipartijnoyi koaliciyi U 1988 roci za paritetom kupivelnoyi spromozhnosti Italiya podolala krizu vhodyachi za ekonomichnimi pokaznikami v desyatku najrozvinenishih krayin svitu U sichni 1991 roku vidbuvsya XX z yizdom IKP i pripinennyam yiyi isnuvannya utvorennya Demokratichnoyi partiyi livih sil i partiyi Komunistichnogo vidtvorennya 1991 1993 perehid vid proporcijnoyi viborchoyi sistemi do mazhoritarnoyi operaciya Chisti ruki i kriza tradicijnih uryadovih partij U 1993 roci vidbulosya priyednannya Italiyi do Mastrihtskogo dogovoru Rizke posilennya korupciyi u vsih lankah vladi prizvelo do zmini viborchoyi sistemi 4 serpnya 1993 roku nabuv chinnosti novij zakon pro parlamentski vibori U 1994 roci posadu prem yer ministra zajnyav Silvio Berluskoni ta zajmav cej post iz perervami do listopada 2011 roku U 2007 roci v Italiyi provedena masshtabna reforma specsluzhb Z 12 grudnya 2016 roku pislya vidstavki Renci viklikanoyi nevdacheyu na konstitucijnomu referendumi uryad ocholyuye Paolo Dzhentiloni Epidemiya koronavirusu Dokladnishe Pandemiya koronavirusnoyi hvorobi 2019 Dokladnishe Koronavirusna hvoroba 2019 v Italiyi U lyutomu 2020 roku v Italiyi epidemiya dosit shvidko poshirilasya iz pivnichnih regioniv krayini na vsyu krayinu Spochatku karantin buv vvedenij tilki v deyakih mistechkah pivnochi Italiyi potim u pivnichnih regionah i zgodom na vsij teritoriyi krayini Vzhe iz seredini bereznya 2020 roku Italiya vijshla za tempami poshirennya virusu na tretye misce u sviti pislya Iranu a potim i na druge pislya Kitayu i v kinci bereznya na druge misce pislya SShA obijshovshi Kitaj U krayini najvisha u sviti smertnist sered infikovanih blizko 8 v toj chas yak u Kitayi blizko 3 i menshe nizh 1 v Nimechchini Taku visoku smertnist pov yazuyut iz tim sho italijci duzhe kontaktni lyudi ta Italiya maye najstarishe naselennya na Zemli pislya Yaponiyi Absolyutna bilshist pomerlih za danimi Bloomberg 99 mali hronichni hvorobi Prichomu serednij vik pomerlih 79 5 rokiv Stanom na 21 bereznya 2020 roku v Italiyi bulo 50 tis infikovanih i 4 tis pomerlih Ce druge misce pislya Kitayu za kilkistyu infikovanih i pershe v sviti za kilkistyu pomerlih Medichna sistema Italiyi iz seredini bereznya perestala spravlyatisya iz velikoyu kilkistyu hvorih Do vsogo dodalasya problema infikuvannya likariv blizko 20 likariv viyavilisya hvorimi Derzhavnij ustrijSerdzho Matarella Prezident z 2015 r Dzhordzha Meloni Prem yer ministr z 2022 r Zgidno z respublikanskoyu Konstituciyeyu sho bula urochisto prijnyata 27 grudnya 1947 i nabula chinnosti 1 sichnya 1948 Italiya ye demokratichna Respublika sho zasnovana na praci Visha vlada nalezhit narodu yakij vtilyuye yiyi u formah i mezhah viznachenih Konstituciyeyu Parlament Pochinayuchi z parlamentskih viboriv 2022 roku pislya italijskogo konstitucijnogo referendumu 2020 roku vibornij dvopalatnij Parlament skladayetsya z Palati Deputativ z 400 chlenami zamist 600 i Senatu Respubliki z 200 chlenami zamist 315 Zakonodavcha funkciya nalezhit obom Palatam Krim togo voni kontrolyuyut politiku i diyalnist vikonavchoyi vladi Parlament na spilnomu zasidanni obiraye Prezidenta Respubliki terminom na 7 rokiv Obov yazkom Prezidenta Respubliki ye priznachennya Golovi Radi ministriv Prem yer Ministra a takozh chleniv Kabinetu Ministriv Administrativnij podil Dokladnishe Administrativnij podil Italiyi Administrativnij podil Italiyi Italiya podilyayetsya na 20 oblastej Abrucco 1 Apuliya 3 Bazilikata 4 Kalabriya 5 Kampaniya 6 Emiliya Romanya 7 Lacio 9 Liguriya 10 Lombardiya 11 Marke 12 Molize 13 P yemont 14 Toskana 18 Umbriya 19 Veneto 20 z nih 5 avtonomnih oblastej Valle d Aosta 2 Friuli Veneciya Dzhuliya 8 Sardiniya 15 Siciliya 16 Trentino Alto Adidzhe 17 Oblasti podileni na 110 provincij Provinciyi svoyeyu chergoyu podilyayutsya na komuni Zagalna kilkist komun 8101 Oblasti z osoblivim statusom avtonomiyi mayut vlasni parlamenti oblasni radi ta uryadi dzhunti yaki mayut specialni povnovazhennya v pitannyah miscevogo samovryaduvannya Oblast Stolicya Naselennya Plosha km Gustota os km Lombardiya Milan 9 032 554 23 861 378 5 Kampaniya Neapol 5 701 931 13 592 419 5 Lacio Rim 5 112 403 17 210 297 1 Siciliya Palermo 4 968 996 25 701 193 3 Veneto Veneciya 4 527 694 18 390 246 2 P yemont Turin 4 214 677 25 398 165 9 Apuliya Bari 4 020 707 19 364 207 6 Emiliya Romanya Bolonya 3 983 346 22 122 180 1 Toskana Florenciya 3 497 806 22 990 152 1 Kalabriya Katandzaro 2 011 466 15 083 133 4 Sardiniya Kalyari 1 631 880 24 090 67 7 Liguriya Genuya 1 571 783 5421 289 9 Marke Ankona 1 470 581 9695 151 7 Abrucco L Akuila 1 262 392 10 793 117 0 Friuli Veneciya Dzhuliya Triyest 1 165 761 7712 151 2 Trentino Alto Adidzhe Trento i Bolcano Bocen 940 016 13 599 69 1 Umbriya Perudzha 825 826 8454 97 7 Bazilikata Potenca 597 768 9992 59 8 Molize Kampobasso 320 601 4438 72 2 Valle d Aosta Aosta 119 548 3266 36 6 Zagalom u Italiyi 56 977 736 301 171 189 2NaselennyaDokladnishe Naselennya Italiyi Etnichnij sklad Na teritoriyi Italiyi prozhivayut italijci nimci v oblasti Trentino Alto Adidzhe meshkaye nimecka spilnota francuzi v oblasti Valle d Aosta slovenci v oblasti Friuli Veneciya Dzhuliya V bagatoh italijciv ne mozhna znajti spilnih fizichnih osoblivostej Ce mozhna poyasniti velikim vplivom lyudej riznih nacionalnostej u minulomu Etruski v Toskani umbrijci ta greki na pivdni perevazhali kilkistyu rimlyan yaki potim latinizuvali vsyu krayinu i zberegli yednist do V st Yevreyi pribuli v Italiyu v chasi Rimskoyi Respubliki ta zalishilisya dosi Pislya zrujnuvannya Zahidnoyi Rimskoyi Imperiyi Italiya zaznavala chislennih vtorgnen i kolonizaciyi sho neminuche vplivalo na etnichnij sklad V toj chas yak germanski plemena peretinali Alpi ta oselyalisya na pivnochi seredzemnomorski narodi sho pribuvali z morya kolonizuvali pivden Vizantijci perevazhali na shodi p yat stolit zbigayuchis u chasi z dominuvannyam langobardiv germanske plem ya v Benevento ta inshih chastinah materiku V IX st saracini yaki zalishalisya tut do normanskogo vtorgnennya na pochatu XI st vderlisya na Siciliyu Za normanami ostriv pochali zaselyati aragonci v 1282 r V 1720 r Siciliya potrapila pid pravlinnya Avstriyi Cej zmishanij etnichnij spadok chastkovo poyasnyuye chomu sicilijci svitlooki ta svitlovolosi v otochenni temnookih i temnovolosih narodiv Za vinyatkom saracinskogo panuvannya Korolivstvo Neapol sho zajmalo nizhchu chastinu pivostrova maye shozhu situaciyu todi yak pivnichna chastina Italiyi vidokremlena vid shodu Papskoyu Derzhavoyu piddavalas nabagato bilshomu vplivovi avstrijciv Etnichne zmishuvannya v Italiyi prodovzhuyetsya doteper Pislya 1970 r do Italiyi pochali z yizhdzhatisya bagato immigrantiv iz krayin sho rozvivayutsya Perevazhno zhinocha migraciya z Filippin ta inshih azijskih krayin porivnyuyetsya z cholovichim priplivom iz pivnichnoyi Afriki Immigraciya inshih afrikanciv ta latinoamerikanciv takozh duzhe znachna tak samo yak i immigraciya z deyakih krayin shidnoyi Yevropi Zagalom ponad odin miljon inozemciv prozhivaye na italijskij teritoriyi Div takozh Ukrayinska diaspora v Italiyi Poshirennya italijskoyi movi u sviti Mova Dokladnishe Italijska mova ta Oficijnoyu movoyu krayini ye italijska Anglijsku i francuzku rozumiyut majzhe skriz u gotelyah restoranah u turistichnih byuro Nimecku u pershu chergu v kurortnih zonah na pivnochi Literaturna italijska mova isnuye tilki z chasiv ob yednannya Italiyi v 1860 r Italijci povilno prijmali literaturnu movu govoryachi perevazhno regionalnimi dialektami Ostatochne prijnyattya italijskoyi movi zavdyachuye v osnovnomu prihodu telebachennya sho z yavilosya majzhe v kozhnomu domi Emigraciya XIX XX stolit takozh zigrala vagomu rol poshirennyu literaturnoyi movi bagato dialektiv ne mali pismovoyi formi zobov yazuyuchi italijciv vchiti italijsku movu abi mati mozhlivist pisati svoyim rodicham Dosit znachni movni menshini rozmovlyayut ladinskoyu sardskoyu ta nimeckoyu movami Krim togo ye kompaktni oseredki poshirennya takih mov yak franko provansalska grecka albanska j katalanska Demografiya Chiselnist naselennya 1990 57657 tis 1998 57600 tis 2001 56590 tis 2009 60088 tis 2011 60720 tis Nezvazhayuchi na riznomanittya istorichnih dol naselennya skladovih chastin Italiyi vono etnichno odnoridne U prikordonnih rajonah zhivut neveliki grupi susidnih narodiv Najbilsha avstrijsko nimecka grupa blizko 300 tis osib u Pivdennomu Tiroli oblast Trentino Alto Adidzhe Italiya ye domivkoyu dlya tisyach imigrantiv z usogo svitu Italijska mova pershoosnovoyu yakoyi bula starodavnya latina nalezhit do romanskoyi grupi indoyevropejskoyi movnoyi sim yi Virospovidannya bilshosti zhiteliv katolicizm Demografichni pokazniki naselennya Italiyi zaraz ye odnotipnimi z pokaznikami inshih industrialno rozvinenih krayin Ale zblizhennya yih vidbulosya nedavno Shvidkij rist naselennya bezzemellya i bezrobittya naprikinci XIX st peretvorili Italiyu na krayinu postijnoyi emigraciyi Za 1860 1970 rr za kordon peremistilosya 9 mln osib najbilshe do SShA Argentini j Braziliyi Emigraciya vidbuvayetsya i nini Sered vnutrishnih migracij najbilshimi ye peremishennya naselennya z agrarnogo Pivdnya do promislovoyi Pivnochi ta z silskoyi miscevosti vzagali v mista Gustota naselennya za danimi perepisu 2011 roku Gustota naselennya Naselennya Italiyi duzhe nerivnomirno rozpodilene po krayini serednya shilnist jogo 189 osib na 1 km Najbilsh gustonaseleni regioni Italiyi rivnini Kampaniyi Lombardiyi j Liguriyi de na odin km pripadaye ponad 300 zhiteliv Ce poyasnyuyetsya spriyatlivimi umovami dlya rozvitku tut intensivnogo zemlerobstva riznomanitnoyi promislovosti portovoyi diyalnosti j turizmu Osoblivoyu skupchenistyu naselennya vidriznyayetsya provinciya Neapol u Kampaniyi de na 1 km skoncentrovano 2531 lyudina Girski zh rajoni naseleni nabagato ridshe Tut shilnist naselennya padaye do 35 osib na 1 km u posushlivih i ekonomichno slaborozvinenih oblastyah Sardiniyi ta Bazilikate shilnist naselennya 60 osib na 1 km Mistami miljonerami ye Rim Milan Neapol i Turin Mista yak pravilo davni bagato z nih isnuyut ponad dva tisyacholittya Milan Urbanizaciya Miske naselennya stanovit 67 U silskij miscevosti perevazhayut sela na Pivnochi hutori Najbilshi mista Nomer p p Misto Oblast Naselennya 1 Rim Lacio 2 870 493 2 Milan Lombardiya 1 331 586 3 Neapol Kampaniya 989 598 4 Turin P yemont 899 291 5 Palermo Siciliya 676 527 6 Genuya Liguriya 594 254 7 Bolonya Emiliya Romanya 385 435 8 Florenciya Toskana 379 102 9 Bari Apuliya 321 687 10 Kataniya Siciliya 315 052 11 Veneciya Veneciya 264 919 12 Verona Veneciya 259 941 Bazilika svyatogo Petra Rim Dani ISTAT navedeno na 31 serpnya 2014 roku Voni zasnovani na perepisu naselennya 2011 roku i vipravleni za oficijnimi demografichnimi danimi ital bilancio demografico Religiya Dokladnishe Religiya v Italiyi Bilshist viryan nalezhat do hristiyanskoyi cerkvi v Italiyi perevazhaye katolicka religiya na choli z Papoyu yiyi centr Vatikanska derzhava v Rimi V 1984 r buv prijnyatij konkordat yakij skasovuvav primusove religijne navchannya v shkolah ta zmenshiv finansovij vnesok derzhavi do cerkvi Blizko 225 000 chol vvazhayut sebe protestantami v tomu chisli lyuterani metodisti ta baptisti Voni vsi ye chlenami Federazione delle Chiese Evangeliche in Italia Kilkist yevreyiv rizko zmenshilasya v period Drugoyi svitovoyi vijni cherez nacistske peresliduvannya V 1987 r yevrejska gromada oderzhala specialni prava yaki dozvolyali ne pracyuvati u svyashennij den vidpochinku ta svyatkuvati vsi svoyi svyata EkonomikaDokladnishe Ekonomika Italiyi Italiya visokorozvinena industrialno agrarna krayina yaka za obsyagom promislovogo virobnictva na mezhi XX XXI st vhodit u chislo 10 najrozvinenishih krayin svitu Osnovni galuzi promislovosti mashinobudivna tekstilna i shvejna zalizo i stalelivarna himichna harchova motorobudivna turizm Najvazhlivishij sektor ekonomiki Italiyi obrobna promislovist Transport zaliznichnij avtomobilnij morskij povitryanij Gol morski porti Genuya Triyest Veneciya Neapol Povitryanij transport ye vazhlivim zasobom peresuvannya na teritoriyi Apenninskogo pivostrova dlya zv yazku z ostrovami Narivni z velikimi mizhnarodnimi aeroportami v Rimi Milani ta Neapoli isnuye bagato nevelikih aeroportiv na materiku ta ostrovah Promislovist Energetika Italiya zalezhit vid importu energoresursiv Vin dosyagaye 4 5 yiyi potreb proti 1 2 u serednomu v Zahidnij Yevropi Osoblivo velika rol nalezhit importnij nafti priblizno 70 mln t na rik Vlasnij yiyi vidobutok 5 mln t prirodnogo gazu 60 mlrd m3 Z 220 mlrd kVt god viroblenoyi protyagom roku elektroenergiyi na GES pripadaye 1 5 Atomna energetika ne rozvinena Vodnochas Enciklopediya stran mira s 235 zaznachaye sho Italiya vhodit do chetvirki krayin virobnikiv stali ferosplaviv elektroenergiyi cementu ta inshih vidiv produkciyi vazhkoyi industriyi Naftu i prirodnij gaz vidobuvayut na Padanskij nizovini Chislenni neveliki GES pobudovani na livih pritokah richki Po yaki berut svij pochatok v Alpah Punktami prijomu nafti ta naftopererobki ye Genuya i Triyest vid yakih idut transalpijski naftoprovodi v Nimechchinu a takozh neveliki portovi mista na Pivdni Vazhlivoyu podiyeyu stalo vvedennya v ekspluataciyu transseredzemnomorskogo pidvodnogo gazoprovodu yakij z yednav alzhirski gazopromisli z materikovoyu Italiyeyu cherez Tunis i Siciliyu Pidvodna jogo chastina maye dovzhinu 160 km Obrobna promislovist Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Italiya zrobila velikij krok u rozvitku obrobnoyi promislovosti Ce ne tilki providna a j suchasna i kompleksna sfera yiyi materialnogo virobnictva Harakternimi risami u porivnyanni z inshimi golovnimi rozvinenimi krayinami ye nizka chastka visokotehnologichnih virobnictv i visoka trudomistkist galuzej yaki vigotovlyayut spozhivchi tovari trivalogo i korotkochasnogo koristuvannya Ce naslidok molodosti italijskoyi promislovosti porazki Italiyi v drugij svitovij vijni nayavnosti deshevoyi robochoyi sili Vidpovidnim ye i sklad promislovogo eksportu stal avtomobili sudna pobutova elektrotehnika morozilniki kuhonni pechi pralni posudomijni ta shvejni mashini kontorske obladnannya drukarski j lichilni mashini tkanini odyag vzuttya plastmasovi virobi ta mebli Viviz i vviz stali ta avtomobiliv majzhe odnakovi ale yak eksporter i vidpovidno virobnik pobutovoyi elektrotehniki odyagu i vzuttya Italiya zajmaye providni poziciyi v Zahidnij Yevropi Odnochasno italijski eksportni virobnictva zaznayut vse bilshoyi konkurenciyi z boku novih industrialnih krayin iz deshevshoyu robochoyu siloyu Rozmishennya obrobnoyi promislovosti maye taki zagalni risi Najbilsha koncentraciya promislovogo virobnictva harakterna dlya Pivnochi pri zrostanni ostannim chasom roli Centru Znachnu rol u rozmishenni pidpriyemstv i galuzej vidigrav istorichnij chinnik poperednye remisniche virobnictvo resursi energiyi ta sirovini yaki teper uzhe vicherpani bidnist suchasnoyi sirovinnoyi bazi ta import neobhidnih resursiv Italiya viplavlyaye 25 mln t stali ta 230 tis t alyuminiyu na rik U virobnictvi stali vagome znachennya importnogo skrapu Najbilshimi centrami chornoyi metalurgiyi stali aglomeraciyi Genuyi Neapolya mista Pjombino Toskana i Taranto Apuliya She ne tak davno v metaloobrobci ta mashinobuduvanni dominuvali Milan Turin i Genuya Postupovo ci galuzi poshirilis na pivnichnij shid a teper i v Centr Znachnimi mashinobudivnimi centrami stali Breshiya Veneciya Triyest Bolonya Florenciya i navit Rim i Neapol Avtomobilna promislovist Italiyi vidoma avtomashinami FIAT fabrika italijskih avto Turina gonochnimi mashinami motorolerami ta mopedami Golovnim centrom avtomobilebuduvannya zalishayetsya Turin Shorichno vipuskayetsya do 2 mln avtomobiliv Himichna promislovist Italiyi zarodilas u Lombardiyi i nini tam znahoditsya chimalo yiyi pidpriyemstv Krim togo z yavilisya novi centri naftohimiyi na Pivdni ta chastkovo v Centri Virobnictvo sintetichnih volokon stalo vazhlivoyu galuzzyu Legka i mebleva promislovist yaki predstavleni nevelikimi pidpriyemstvami zoseredzheni v miscyah viniknennya tobto na Pivnochi ale j dlya nih harakterne zmishennya v Centr de oplata praci nizhcha Modni virobi odyag vzuttya mebli ye nevelikoyu ale prestizhnoyu chastinoyu italijskoyi promislovosti Silske gospodarstvo Za standartami YeS silske gospodarstvo Italiyi nedostatno efektivne Serednij rozmir ferm 7 ga Mali gospodarstva maloproduktivni j malotovarni Vikoristovuyetsya chimalo marginalnih krajnih za svoyimi harakteristikami zemel Do bagatih i rozvinenih silskogospodarskih rajoniv mozhna vidnesti Padansku nizovinu ta zahidne uzberezhzhya mizh Livorno i Neapolem Tut zoseredzhena perevazhna chastina zroshuvanih zemel usogo yih v Italiyi 3 mln ga Pivden i ostrovi nadzvichajno posushlivi vlitku miscevi grunti bidni mozhlivosti dlya zroshennya minimalni Zovnishnya torgivlya produktami silskogo gospodarstva dlya Italiyi deficitna Vinogradniki Toskani Italijska kuhnya dobre vidoma u vsomu sviti Na vidminu vid Pivnichno Zahidnoyi Yevropi v silskomu gospodarstvi Italiyi dominuye roslinnictvo Na pershomu misci za vartistyu v nomu stoyat tak zvani seredzemnomorski produkti Prirodne seredovishe dlya nih spriyatlive same na pivostrovi j ostrovah Ovochiv i rannih i piznih tut viroshuyut bilshe nizh u Velikij Britaniyi Franciyi ta Nimechchini razom uzyatih Najbilshe znachennya maye kultura tomativ Italiya ye velikim virobnikom i eksporterom yak pravilo pershe abo odne z pershih misc u sviti takozh fruktiv osoblivo grush i persikiv apelsiniv limoniv vinogradu j vina Razom z Ispaniyeyu vona utrimuye pershist u viroshuvanni olivok ale oliya ye produktom vnutrishnogo spozhivannya Virobnictvo vina yakist yakogo u porivnyanni z francuzkimi vinami nizhcha i oliyi zoseredzhene zdebilshogo na fermah Seredzemnomorski produkti dominuyut u silskogospodarskomu eksporti V teritorialnomu plani voni zajmayut priberezhni chastini Apenninskogo pivostrova ta ostrova Siciliya Italiya ye vazhlivim virobnikom zerna Viroshuyut pshenicyu kukurudzu yachmin i ris Znachni ploshi zajnyati pid cukrovimi buryakami ta kartopleyu Ce kulturi Padanskoyi nizovini Shopravda tverda pshenicya dlya vigotovlennya makaroniv makaroni z tomatnoyu pastoyu ye najposhirenishoyu stravoyu italijciv kultivuyetsya v mezhah Pivdnya Vlasnoyi pshenici ne vistachaye yiyi importuyut Ris Italiya eksportuye v inshi krayini Yevropi V miru ekonomichnogo rozvitku krayini vse bilshogo znachennya nabuvaye tvarinnictvo hocha umovi Seredzemnomor ya dlya nogo ne mozhna vvazhati spriyatlivimi Rozvodyat veliku rogatu hudobu svinej ovec kiz pticyu Italiya ye znachnim virobnikom m yasa j siru Chastina produktiv tvarinnictva vklyuchayuchi vovnu a takozh kormove zerno importuyetsya M yaso molochne tvarinnictvo zoseredzhene perevazhno na Pivnochi vivcharstvo v Apenninskih gorah i na ostrovah Shorichnij vilov ribi u mezhah 0 6 mln t zagotivlya lisu stanovit 9 mln m3 Lisoprodukti vklyuchayuchi papir importuyutsya Italijskij potyag najshvidshij u YeS 400 km god Transport Transport Italiyi ye rozvinenim i kompleksnim Najbilshe znachennya mayut avtomobilnij zaliznichnij truboprovidnij i morskij Superavtostradi Italiyi voni tut pochali buduvatisya vpershe i zvidsi yih nazva vidpovidayut najkrashim mizhnarodnim standartam Vikoristovuyutsya 25 mln legkovih i 2 mln vantazhnih avtomobiliv Italiya maye velikij morskij flot a yiyi aviakompaniya Alitalia sered najbilshih u sviti Golovnimi vuzlami vnutrishnih i mizhnarodnih spoluchen ye Rim i Milan morskimi portami Genuya Triyest i Veneciya Specifikoyu transportnoyi sistemi Italiyi ye taki yiyi risi Najshilnisha merezha transportnoyi infrastrukturi na Pivnochi Italiya ye morskoyu krayinoyu ale porti pivostrivnoyi chastini za vinyatkom Neapolya neveliki bo ne mayut znachnih hinterlandiv Budivnictvo novih specializovanih portiv ne zminyuye stanovisha Zaliznici j avtostradi pivostrova za svoyimi napryamkami ta gustotoyu faktichno povtorili merezhu starodavnih rimskih dorig vklyuchayuchi j slavnozvisnu Appiyevu dorogu mizh Rimom Neapolem i Brindizi Dlya spoluchen iz reshtoyu Yevropi vazhlive znachennya mayut uzberezhzhya Riv yeri tuneli pid Monblanom ta perevalom Frezhyusom perevali j tuneli Sen Bernar Simplon Sen Gotard i Brenner Najdovshim ye Simplonskij zaliznichnij tunel 19 8 km Poromni perepravi z yednuyut pivostriv z ostrovami Siciliya i Sardiniya ta z Greciyeyu Isnuye proyekt budivnictva mosta abo tunelyu cherez Messinsku protoku Turizm Amaltifanske uzberezhzhya ob yekt svitovoyi spadshini YuNESKO ta populyarne misce vidpochinku Za ocinkami fahivciv Italiya yavlyaye soboyu turistskij produkt vishogo stupenya doskonalosti mizhnarodna statistika vidvodit yij pochesne misce u p yatirci najrozvinenishih iz poglyadu turizmu krayin svitu oskilki na vkazanu krayinu pripadaye 6 usogo turistichnogo obigu nashoyi planeti Vsesvitno vidoma istoriya Italiyi krasa yiyi prirodi tvori mistectva kulturni pam yatniki religijni svyata moda j italijskij stil zhittya vino j gastronomiya os ti klyuchovi punkti yaki zrobili Italiyu vazhlivim turistichnim centrom svitovogo rivnya 12 italijskogo VVP formuye sektor turistichnih poslug yakij takim chinom ye odniyeyu z osnovnih galuzej nacionalnoyi industriyi V Italiyi sklalasya dobre organizovana sistema prijomu turistiv Inshi turistski ob yekti prirodni parki centri provedennya kongresiv transport plyazhi funikuleri avto i zaliznici porti j aeroporti restorani diskoteki girski trasi mineralni dzherela tosho u zagalnij rozgaluzhenij i rozpodilenij po vsij teritoriyi Italiyi merezhi utvoryuyut razom iz derzhavnoyu turistichnoyu organizaciyeyu u nacionalnomu masshtabi a takozh na oblasnomu j miscevomu rivnyah sistemu prijomu ta rozmishennya turistiv u Italiyi Italijski oblasti mayut u svoyemu rozporyadzhenni nezlichennu kilkist avtonomnih sportivnih sporud i rozvazhalnih kompleksiv stadioniv gimnastichnih zaliv basejniv kovzanok i velodorizhok tancyuvalnih zaliv j atrakcioniv cerkov i monastiriv zamkiv i fortec cirkiv shapito j cilodobovih kritih paviljoniv plosh j obladnanih primishen dlya provedennya gromadskih vidovishnih zahodiv za vsih pir roku kartami marshrutami prognozami pogodi kalendaryami vistavok i podij tradicij shopingu dovidnikami poslug Cya galuz maye nadzvichajno velike znachennya v zhitti Italiyi Za masshtabami turizmu krayina stoyit na pershomu misci u sviti ponad 50 mln inozemnih turistiv protyagom roku Turistiv privablyuyut i sonyachni plyazhi Seredzemnomor ya i krayevidi i zimovi vidi sportu v Alpah Italijska Riv yera v Liguriyi ye odnim cilim iz francuzkoyu yiyi dopovnyuyut plyazhi Sardiniyi ta Adriatiki Italiya maye pershoklasnu turistichnu infrastrukturu i stabilnu kliyenturu zhiteliv Pivnichno Zahidnoyi Yevropi U porivnyanni z Franciyeyu inozemnij turizm v Italiyi ye molodshim za vikom turistiv deshevim za serednimi yihnimi vitratami Velicheznij napliv turistiv maye i negativni naslidki Bagato plyazhiv zabrudneno vinikla zagroza zberezhennyu tvoriv mistectva KulturaVnesok Italiyi do yevropejskoyi ta svitovoyi kulturnoyi spadshini ye nadzvichajno velikim Na sogodni u krayini znahoditsya najbilsha u sviti 55 kilkist pam yatok YuNESKO Arhitektura Milanskij sobor zrazok stilyu gotiki Bazilika svyatogo Marka u Veneciyi Siyena Katedralnij sobor Florenciya Santa Mariya del Fjore Italijska arhitektura vinikla i v pryamomu i v perenosnomu znachenni na ruyinah Starodavnogo Rimu Providna rol v arhitekturi serednovichnoyi Italiyi nalezhala cerkovnij arhitekturi Najposhirenishim tipom budivli ciyeyi epohi bula bazilika Najbilsh progresivnim ne tilki v Italiyi ale j v usij Zahidnij Evropi bula arhitektura Lombardiyi V XI st na bazi rozvinutih feodalnih vidnosin v Italiyi z yavlyayetsya romanskij stil Yak i ranishe dominuye monumentalna cerkovna arhitektura ale v zv yazku z velikim rostom mist rozvivayetsya buduvannya miskih stin vezh basht ratush Iz budinkiv togo periodu mi mozhemo nazvati baziliki Sant Ambrodzho u Milani XI st San Dzeno u Veroni 1120 1138 sobori v Modeni 1099 1106 U Veneciyi ta na pivdni Italiyi buv znachnij vpliv vizantijskih majstriv yakij osoblivo posilivsya pislya zavoyuvannya hrestonoscyami ta venecijcyami Konstantinopolya v 1204 roci U Veneciyi na misci cerkvi X stolittya bulo sporudzheno vidomij sobor San Marko Osoblive misce zajmalo mistectvo peredovoyi Toksani de mista vzhe z seredini XI stolittya domoglisya povnoyi samostijnosti V arhitekturi cogo chasu vazhkij romanskij stil postupovo zaminyuyetsya novim dinamichnishim ta gnuchkishim stilem gotika yakij nabuv v Italiyi svoyeridnih ris mensh gostrih form u porivnyani zi zrazkami Franciyi chi Nimechchini Arki majzhe zavzhdi mali napivkruglu formu arhitekturnij obraz perejnyatij spokoyem V gotichnomu stili buduvalis sobori v Siyeni XIII st Orv yeto 1285 u Florenciyi pochalos buduvannya v 1296 V pivnichnij Italiyi buduvalis rozkishni cerkvi yaki neridko vidriznyalis svoyimi velicheznimi rozmirami San Franchesko u Bolonyi Sant Antonio v Paduyi sobor u Milani Gotika zahoplyuye takozh i gromadyanske budivnictvo Palacco Vekkio 1298 i lodzhiya dei Lanci u Florenciyi Palacco Publiko 1245 v Kremoni ta she velika kilkist palaciv u Siyeni Orv yeto Florenciyi V XIII XIV stolittyah svoyeyu tvorchist vidilyayutsya taki vidatni arhitektori predstavniki florentijskoyi shkoli yak Arnolfo di Kambio ta Andrea de Pontdera yakij vvijshov v istorij pid imenem Andrea Pizano ta Andrea di Chone vidomij pid imenem Andrea Orkanya V skulpturnih ta arhitekturnih pracyah Andrea Pizano poyednuvav protorenesansnu yasnist kompozicij iz gotichnoyu stilizaciyeyu form Vin keruvav budivnictvom kampanili dzvinici florentijskogo soboru ta sporudzhennyam soboriv v Orviyeto 1347 1348 Orkanya takozh brav uchast u budivnictvi soboriv v Orv yetota Florenciyi 1359 1367 V XV stolitti italijska arhitektura ostatochno vihodit z pid opiki cerkvi projnyalasya svitskim duhom Spirayuchis na antichnij ta protorenesansnij spadok viznachnij italijskij arhitektor skulptor ta vchenij Filippo Brunelleski 1377 1446 zaklav osnovi vsiyeyi arhitekturnoyi epohi Vidrodzhennya Na perevagu poperednij eposi providnim tipom budivli staye Palacco palac miskij mayetok zamozhnoyi rodini Cya svitska budivlya mala velikij vpliv i na cerkovne zodchestvo Kompoziciya fasadiv iz yih spokijnimi prostimi pryamimi liniyami buduvalas na osnovi retelno produmanij racionalistichnoyi sistemi proporcij Lodzhiyi ta galereyi nadavali osoblivu legkist vnutrishnomu dvoru budivli i bez togo napovnenomu svitlim ta radisnim nastroyem Sporudi Burlleski virazhali novi gumanistichni ideali ta vidriznyalis garmonijnistyu yasnistyu prostorovih rishen legkistyu ta vitonchenistyu Sered prac majstra nazvemo kupol soboru Santa Mariya dell Fjore 1420 1436 kapelu Pacci Palacco Pitti Cherez stolittya Dzhordzho Vazari zrobit visnovok pro te sho same cej majster prijshov u svit shob nadati novu formu arhitekturi yaka zbilasya zi shlyahu i blukala v pitmi takij dovgij chas Uchnem Fillipo Brunelleski buv arhitektor ta skulptor Mikelocco di Bartolomeo 1396 1472 Vin prodovzhiv tradiciyi zakladeni vchitelem rozvivayuchi ta udoskonalyuyuchi stil dobi Vidrodzhennya Najvidatnishoyu praceyu cogo arhitektora palacco Medichi Rikkardi u Florenciyi 1444 1459 Vin takozh pobuduvav ryad vill na okolici Florenciyi Poryad iz Brunelleski ta Mikelocci odniyeyu z najvidomishih figur rannogo vidrodzhennya ye Alberti Leon Battista 1404 1472 Yak i bagato inshih talanovitih lyudej dobi Vidrodzhennya vin buv lyudinoyu universalnogo spryamuvannya Alberti zajmavsya filosofiyeyu etikoyu pravom matematikoyu ekonomikoyu poeziyeyu muzikoyu zhivopisom skulpturoyu arhitekturoyu zalishiv svoyim nashadkam bagatu kilkist prac na latinskij ta italijskij movah Pershim v istoriyi italijskogo Vidrodzhennya cej divovizhnij majster stav gumanistichnim idealom universalnoyi lyudini Vin tvoriv u Florenciyi Ferrari Rimini ale na vidminu vid jogo poperednikiv ne keruvav budivnictvom a lishe stvoryuvav proyekti sporud ta sposterigav za hodom roboti Sporudi Alberti uosoblyuvali soboyu evolyuciyu poglyadiv dobi Vidrodzhennya Tak na priklad Palacco Ruchchelai 1446 1451 u Florenciyi vidriznyavsya gladenkim fasadom pishno dekorovanim obramlennyam portaliv ta vikon vtrativshi fortechnu mic i zamknenist sporud poperednoyi dobi serednovichchya Takozh diyalnist arhitektoriv italijskogo pohozhdennya bula aktivnoyu i za mezhami samoyi Italiyi osoblivo u XVIII XIX stolittyah Tak napriklad sporudi Kiyeva Andriyivska cerkva ta Marijnskij palac pobudovani Franchesko Bartolomeo Rastrelli Chervonij korpus Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka pobudovanij Vinchenco Beretti Gostinij dvir pobudovanij Luyidzhi Ruska Obrazotvorche mistectvo Rimska shkola Venecijska shkola Neapolitanska shkola Bolonska shkola Genuezka shkola Florentijska shkola Breshianska shkola Ferrarska shkola Siyenska shkola Umbrijska shkola Najvidomishi hudozhniki Leonardo da Vinchi Rafael Santi Mikelandzhelo Buonarroti Tician Muzika Antonio Vivaldi Rimska shkola Venecijska shkola Klasichna Antonio Vivaldi Nikkolo Paganini Dzhoakkino Rossini Dzhuzeppe Verdi Luchano Pavarotti Andrea Bochelli Estrada Adriano Chelentano Toto Kutunjo Al Bano i Romina Paver Rikardo Folyi Roberto Dzanetti Pupo Ricchi e Poveri Literatura Dokladnishe Italijska literatura Najvidomishim italijskim pismennikom ye Dante Alig yeri tvorec Bozhestvennoyi komediyi Takozh vsesvitno vidomi italijski pismenniki Franchesko Petrarka Dzhovanni Bokkachcho Nikkolo Makiavelli Karlo Kollodi Dzhanni Rodari Umberto Eko Kinematograf Federiko Fellini Italijski kinokartini zdobuli vsesvitnye viznannya v period po Drugoyi svitovoyi vijni sho spriyalo stabilnomu rozvitku kinoindustriyi U toj chas utverdivsya napryamok v italijskij kinematografiyi neorealizm Do chisla pershih zrazkiv neorealistichnih filmiv nalezhat roboti rezhiseriv Roberto Rossellini Rim vidkrite misto 1945 Divo 1948 Vittorio de Sika Shusha 1946 Vikradachi velosipediv 1949 Dino De Laurentis Girkij ris 1950 Sered inshih filmiv cogo zhanru vidilyayutsya Umberto 1952 Dah 1956 i Dvi zhinki 1961 Vittorio de Sika a takozh film Federiko Fellini Doroga 1954 Zgodom italijski rezhiseri vidchuli na sobi vpliv francuzkogo kino novoyi hvili Tut mozhna zgadati filmi Rossellini General della Rovere 1959 Fellini Solodke zhittya 1960 i Mikelandzhelo Antonioni Prigoda 1961 Zrazkom tematichnogo rozmayittya italijskih kinofilmiv 1960 h rokiv ye satirichna komediya P yetro Dzhermi Rozluchennya po italijski 1962 i realistichnij film P yer Paolo Pazolini Yevangeliye vid Matfeya 1966 Fellini vse bilshe jde u svit fantaziyi v takih filmah yak Visim z polovinoyu 1963 Dzhulyetta i parfumi 1965 i Satirikon 1970 U 1970 h rokah italijski majstri kino pochinayut viyavlyati bilshij interes do istorichnih syuzhetiv Podiyi fashistskogo periodu pokazani u filmah Konformist 1970 Bernardo Bertoluchchi Sad Finci Kontini 1971 Vittorio de Sika u duzhe superechlivomu filmi Salo abo 120 dniv Sodomu 1976 i Sim krasun 1976 Lini Vertmyuller Z vidatnih filmiv 1980 h ta 1990 h rokiv varto vidiliti roboti Mikelandzhelo Antonioni Identifikaciya zhinki 1982 Franko Dzefirelli Traviata 1983 i Otello 1984 Federiko Fellini I korabel plive 1983 i Dzhindzher i Fred 1986 Lini Vertmyuller Ironiya doli 1984 Dzhuzeppe Tornatore Kinoraj 1989 Dzhanni Amelio Vidchineni dveri 1990 Pupi Avati Povist pro hlopchikiv i divchatok 1991 i Tornatore Prekrasnij dlya vsih 1991 Roberto Beninyi Zhittya prekrasne 1997 U Veneciyi shoroku provoditsya kinofestival Mizhnarodna vistavka kinomistectva Kuhnya Dokladnishe Italijska kuhnya Tradicijna kuhnya Italiyi poshirena i populyarna u vsomu sviti zavdyaki zokrema takim stravam yak pica ta pasta Po pidsumkah doslidzhennya YouGov u yakomu vzyali uchast 25 tisyach lyudej z 24 krayin italijska kuhnya bula viznana najpopulyarnishoyu v sviti Takozh v Italiyi bula stvorena persha v sviti kavova mashina i kavovi napoyi yaki otrimali duzhe shiroke poshirennya v sviti espreso ristreto amerikano late kapuchino Zasobi masovoyi informaciyiHarakteristika Zvazhayuchi na chotiri osnovni faktori za yakimi viznachayetsya model media sistemi krayini sho stosuyutsya politichnih ta ekonomichnih storin diyalnosti ZMI a same stupin rozvitku media rinkiv ta masovoyi presi politichnij paralelizm zv yazok mizh media ta politichnimi grupami partiyami ta in stupin profesionalizaciyi ZMI u sensi rozvitku avtonomnoyi profesijnoyi media spilnoti zv yazok media sistemi z derzhavoyu ta stupin vtruchannya derzhavi u diyalnist ZMI mozhna viznachiti sho Italiya maye polyarizovanogo plyuralizmu ZMI Model polyarizovanogo plyuralizmu harakterna dlya Seredzemnomorskih krayin ta vidznachayetsya nizkim rivnem tirazhiv gazet ta profesionalizaciyi media spilnoti a natomist visokim rivnem pov yazanosti ZMI z politichnimi partiyami ta inshimi ekonomichno promislovimi grupami Providni mediakompaniyi Yak vzhe bulo zgadano dlya Italiyi harakternij znachnij vpliv politichnih partij ta vplivovih ekonomichnih kil na ZMI Media ye nevid yemne vid interesiv bankiriv finansistiv politikiv ta budivelnih magnativ Periodichno cya tema ye prichinoyu znachnoyi kilkosti skandaliv na teritoriyi krayini ale vona tak samo shvidko j nespodivano zgasaye yak i z yavlyayetsya dzherelo okrim knig ta knizhkovih magaziniv cij kompaniyi nalezhat gazeti periodichni vidannya radio ta reklamni paketi Osnovnimi vlasnikami akcij ye milanska ta bank Intesa San Paolo budivelni kompaniyi Toti ta finansova kompaniya Mittel ta investicijna kompaniya Merloni Vlasnistyu cogo holdingu ye Corriere della sera Gazzetta dello sport lo Donna il Mondo Vivi Milano Astra Amica Brava casa RCS pubblicita Play Radio Agr radio Cnr radio ta in Mediaset televizijna ta reklamna kompaniya Osnovnij gravec na rinku italijskih telekanaliv sho vhodit v svitovij klub vlasnikiv telekomunikacij Osnovna chastina akcij nalezhit sim yi Silvio Berluskoni yaki keruyut kompaniyeyu cherez Fininvest Na sogodni prezidentom kompaniyi stav Fedella Konfanolyeri Do merezhi ciyeyi kompaniyi nalezhat Mediaset Espana Comunicacioni il Foglio il Giornale Canale 5 Italia 1 La 5 Mediaset Extra Mediaset Italia DUE ta in Vidavnicha grupa she odna vazhliva kompaniya na media rinku Italiyi Zasnovnikami ta osnovnimi vlasnikami kompaniyi ye Karlo de Benedetti ta Karlo Korachcholo Spivvlasnikami ye takozh Fondazione Cassa di Risparmio di Trieste ta Assicurazioni Generali Pid kontrolem ciyeyi kompaniyi znahodyatsya taki ZMI La Repubblica Limes Micromega Ketaweb Radio Deejay Radio Capital All Music A Manzoni RAI Radiotelevisione Italiana odna z najbilshih italijskih tele ta radio kompanij akcionerne tovaristvo vsi akciyi yakogo nalezhat derzhavi Ye osnovnim konkurentom kompaniyi Mediaset Finansuvannya provoditsya bilshoyu miroyu za rahunok abonentskoyi plati ta reklami Maye shiroku merezhu telekanaliv radiostancij ta vlasnih sajtiv takozh maye svoye paperove vidannya Yih legko rozpiznati oskilki bilshist z nih pochinayetsya z nazvi kompaniyi Otozh Rai nalezhit Rai 1 Rai 2 Rai 3 Rai Italia 1 Amerika 2 Aziya 3 Afrika 4 Yevropa Rai World Premium Rai Scuola Rai News 24 Rai Radio 1 2 3 Rai IsoRadio Rai Italia Radio storinki v Facebook ta Twitter takozh oficijnij sajt z odnojmennoyu nazvoyu ta bagato inshogo Krim togo same Rai ye organizatorom populyarnogo v Italiyi ta sered turistiv festivalyu v San Remo Takozh vazhlivimi ye taki kompaniyi na mediarinku Italiyi yak CALTAGIRONE RIFFESER LA STAMPA IL SOLE 24 ORE TELECOM ITALIA MEDIA SKY ta inshi Periodichni vidannya Nezvazhayuchi na te sho model mediasistemi Italiyi podibna do inshih krayin Seredzemnomor ya struktura rinku drukovanih vidan znachno riznitsya Do prikladu yaksho v inshih yevropejskih krayinah tipologiya drukovanih vidan zokrema gazet vidobrazhayetsya podilom na verhnij serednij ta nizhnij segmenti to v Italiyi takogo podilu nemaye Dlya Italiyi harakternij podil za inshimi aspektami ce ohoplennya naselennya chas vihodu tematika ne rahuyuchis z marketingovimi pidhodami takimi yak auditoriya oriyentaciya standarti novin Dlya Italiyi harakterne take ponyattya yak chornij rik gazet sho nastav pid chas gazetnoyi krizi v krayini U 2008 2009 rr v Italiyi nastupila gazetna kriza Visokij vidsotok resa zalishok znachna chastina tirazhu italijskih vidan zalishayetsya ne prodanoyu i jde na utilizaciyu Nizkij riven pidpiski na drukovani vidannya vid 8 do 13 V roki ekonomichno bumu v krayini buv velikij napliv reklami v gazeti sho vimagalo zbilshennya kilkosti shpalt shob rozbaviti reklamu Zrostannya internet ZMI ta in Najpopulyarnishi ta najposhirenishi gazeti Italiyi Corriere della Sera 1938 Corriere della Sera odna z najpopulyarnishih gazet Italiyi Vidayetsya v Milani z bereznya 1876 roku vidpovidno ye takozh i odniyeyu z najstarishih shodennih vidan krayini Stanom na 2011 rik shodennij tirazh gazeti stanoviv 482 000 primirnikiv odnak ce daleko ne najbilshij tirazh gazeti za roki yiyi vidannya Ye takozh elektronna versiya vidannya yaka zajmaye 13 misce za vidviduvannyam v krayini sered vebsajtiv Golovnim redaktorom nini ye Luchchiano Fontana La Repubblica logotip La Repubblica italijska shodenna gazeta zasnovana v 1976 roci vidannyam L Espresso Na ryadu z Vechirnim kur yerom ye odniyeyu z najpopulyarnishih italijskih gazet Na sogodni redaktorom ye Vittorio Cukkone Stanom na 2008 rik nalichuvalosya 556 000 primirnikiv shodnya Za politichnoyu prinalezhnistyu shilyayetsya do pomirno livih poglyadiv V sichni 2016 roku novim direktorom gazeti bulo priznacheno Mario Kalabrezi yakij pered tim protyagom 6 rokiv buv direktorom gazeti La Stampa Vidayetsya v desyati riznih italijskih mistah Bari Bolonya Florenciya Genuya Milan Neapol Palermo Parma Rim Turin Takozh isnuye ryad dodatkiv do gazeti yaki vihodyat ridshe Zokrema La Repubblica XL shomisyachnij dodatok dlya molodi Velvet shomisyachnik prisvyachenij modi ta vechirkam Dcasa La Repubblica delle Donne shomisyachnij dodatok dlya zhinok ta in La Stampa 1915 La Stampa odna z najpopulyarnishih gazet Italiyi na ryadu z Respublikoyu ta Vechirnim kur yerom Zasnovana 1867 roku z 1895 otrimala svoyu suchasnu nazvu yiyi vlasnikom ye FIAT Group Stanom na 2012 rik yiyi tirazh stanoviv 256 000 primirnikiv shoden vidpovidno za tirazhem vona ye na chetvertomu misci pislya svoyih osnovnih konkurentiv ta Il Sole 24 ORE Z 2009 do 2016 direktorom buv Mario Kalabrezi sogodni cyu posadu zajmaye Mauricio Molinari a redaktorom ye Dzhulio Anselmi Z 1999 roku vidkrito oficijnij sajt gazeti Il Sole 24 ORE italijska nacionalna shodenna gazeta Federaciyi italijskih robotodavciv Ye v p yatirci najpopulyarnishih ta v trijci najbilsh prodavanih gazet krayini Vidavec 24 ORE Group Stanom na 2015 rik tirazh stanoviv 366 405 primirnikiv shodnya de blizko 215 594 cifrovij naklad persha shodenna gazeta sho maye cifrovij naklad Vidayetsya ta formuyetsya v 11 najbilshih mistah Milan Rim Neapol Turin Florenciya Bolonya Genuya Triyest Paduya Palermo Bari Golovnim redaktorom na sogodni ye Roberto Napoletano Mistit v sobi chotiri gazeti v odnij ta 8 osnovnih rubrik politika biznes ta ekonomika rinok neruhomist uryadova politika derzhavni finansi zakoni ta podatki mistectvo ta vidpochinok Takozh kozhnogo dnya okrim seredi razom z gazetoyu vihodyat yiyi dodatki Il Giornale Il Giornale shodenna italijska nacionalna gazeta sho bula zasnovana 1974 roku v Milani Z 1979 roku nalezhit rodini S Berluskoni Za svoyim tirazhem zajmaye desyate misce sered inshih shodennih vidan Gromadsko politichna gazeta redaktorom yakoyi ye Alessandro Sallusti Za politichnim spryamuvannyam dotrimuyetsya konservatizmu ta berluskonizmu Stanom na 2015 rik kilkist primirnikiv shodenno stanovila 82 376 Za svoyeyu strukturoyu nasliduye Vechirnogo kur yera Mistit 40 shpalt odnak kolorovimi drukuyutsya lishe persha dev yata sensaciyi ta ostannya reklama U 2013 roci Verhovnij sud zasudiv gazetu viplatiti kompensaciyu v 10 000 yevro dekilkom suddyam Milanskoyi prokuraturi za stattyu 1999 roku Vinen za vsima punktami zvinuvachennya v yakij zvinuvachuvali suddiv v peresliduvannya Silvio Berluskoni Providni telekanali krayini Providni telekanali krayini mozhna klasifikuvati za prinalezhnistyu do mediagrup ta korporacij Italiyi Vidpovidno najpopulyarnishimi ye kanali mediagrupi Mediaset korporaciya Rai kompaniyi Sky Mi rozglyanemo 4 osnovnih telekanaliv krayini Canale 5 italijskij privatnij telekanal dostupnij po vsij teritoriyi krayini yakij nalezhit mediagrupi Mediaset Odin z osnovnih telekanaliv krayini Za svoyim harakterom universalnij ta z shirokim spektrom zhanriv dlya riznomanitnoyi publiki V toj chas yak inshi kanali ciyeyi kompaniyi mayut obmezhenishu auditoriyu Zokrema Italia 1 perevazhno dlya ditej ta molodi a Rete 4 dlya domogospodarok Z 2013 roku kerivnikom kanalu ye Dzhankarlo Skeri Kanal rozpochav svoyu robotu 30 veresnya 1980 roku italijskij telekanal yakij do 2013 roku nalezhav telekomunikacijnij kompaniyi Telecom Italia a z 2013 r nalezhit mediagrupi Cairo Communacation Za svoyim harakterom ye universalnim dlya shirokogo spektra auditoriyi pri comu mistit veliku kilkist rozvag ta program zagliblenih u pevnu tematiku Ye takozh dochirnij kanal La7d Donne nacilenij na molodu zhinochu auditoriyu Rai Uno Rai1 pershij kanal derzhavnoyi tele ta radiokorporaciyi RAI Yak i poperedni dva vvazhayetsya universalnim ta dlya shirokoyi auditoriyi Okrim Italiyi translyuyetsya takozh na teritoriyi Franciyi Shvejcariyi Tunisu Rozpochav svoyu robotu z 3 sichnya 1954 roku z pochatku 2016 roku kerivnikom kanalu ye Andrea Fabiano Z pochatku 2000 h rokiv kanal pochinaye vihoditi v Internet Okrim cogo kanalu korporaciya Rai maye she blizko desyatka riznogo rodu telekanaliv yak universalnogo spryamuvannya tak i zhanrovogo Do prikladu Rai Premium Rai Scuola Rai News 24 Rai Sport 1 Rai World Premium ta in italijska grupa telekanaliv Sky Italia Cilodobovi telekanali spryamovani na vuzku auditoriyu lyubiteliv sportu ta aktivnogo vidpochinku Translyuyut perevazhno riznomanitni chempionati riznih vidiv sportu avtoperegoni novini sportu zmagannya z bojovih mistectv Pochatok translyuvannya datuyetsya 31 lipnya 2003 roku do grupi kanaliv nalezhat perevazhno futbolni translyaciyi basketbol amerikanskij futbol yedinoborstva tenis golf futbol Sky Sport F1 Sport MotoGP zmagannya avto ta motosportu Sky Calcio paket z 13 futbolnih telekanaliv ta in Radiostanciyi Italiyi privatna radiostanciya sho bula utvorena v Lokriyi Kalabriya 6 chervnya 1985 roku Translyaciyi prohodyat v desyati provinciyah p yati regionah Pivdennoyi Italiyi Kataniya Mesina Redzho di Kalabriya Vibo Valentiya Katandzaro Kozenca Lechche Potenza ta Salerno Vlasnikom radiostanciyi ye Franchesko Massara Programa radio v perevazhnij bilshosti skladayetsya z translyaciyi muzichnih hitiv svitu ta informaciyi v rezhimi realnogo chasu z shodennimi onovlennyami Translyuyetsya blizko dvadcyati program persha radiostanciya derzhavnoyi tele ta radiokompaniyi Rai Specializuyetsya v osnovnomu na novinah sporti tok shou ta muzici Radiotranslyaciyu rozpochala z 6 zhovtnya 1924 roku Vlasnikom ye Luyidzhi Gubitozi a kerivnikom Flavio Muchchante Okrim muzichnih program radiostanciya translyuye futbolni matchi zbirnoyi Italiyi ta italijskogo chempionatu z futbolu informacijna radiostanciya derzhavnoyi tele ta radiokompaniyi RAI oficijnij radiokanal Parlamentu Italiyi V pryamomu efiri translyuye politichni tok shou ta informacijni programi Kerivnikom radiostanciyi ye Flavio Muchchante direktor Rai Radio 1 ta informacijnoyi sluzhbi Giornale Radio Rai Radiokanal buv zasnovanij 1998 roku za rozporyadzhennyam Ministerstva komunikacij Italiyi Cillyu jogo roboti bulo zapovnennya nedostatnoyi poinformovanosti pro diyalnist uryadu yaka todi zabezpechuvalasya lishe radiostanciyeyu Radikalnoyi partiyi Radiostanciya dozvolyaye v pryamomu efiri sluhati vistupi spikera Palati deputativ golovi Senatu ta Prezidenta krayini Krim togo shodenno translyuyutsya blizko 15 program Ciao Como Radio radiostanciya v misti Komo Providna radiostanciya ne lishe mista ale j regionu poblizu nogo cherez te sho v svoyemu regioni misto ye providnim z tochki zoru podij regionu ta in Translyuye perevazhno novini korisni programi dlya sluhachiv ta muziku takozh mistit programi dlya bezposerednogo spilkuvannya radioveduchih z naselennyam Sfokusuvavshis na novinah ta biznesi v promizhkah lunayut kompoziciyi klasikiv ta suchasnih spivakiv ta grup Shodenne radio dlya zhiteliv mista ta okolic SportZbirna Italiyi z futbolu U krayini rozvinuti majzhe usi vidi sportu ale italijci yak naciya v cilomu duzhe veliki vbolivalniki futbolu ital Calcio Italijske tifosi v perekladi oznachaye vbolivalnik chasto ce slovo vzhivayut u sviti dlya opisu viddanih ta palkih faniv Ale italijci vbolivayut ne tilki todi koli graye nacionalna zbirna chi veliki komandi U kozhnomu navit najmenshomu naselenomu punkti ye svoya futbolna komanda ta svoyi tifozi Zbirna Italiyi z futbolu odna z najtitulovanishih cholovichih zbirnih svitovogo futbolu chotirirazovij chempion svitu ta dvorazovij chempion Yevropi Nacionalnij futbolnij klubnij turnir Seriya A takozh vvazhayetsya odnim z silnishih u sviti futbolnim cholovichim turnirom Italijski klubi distavalisya finalu najprestizhnishogo yevropejskogo klubnogo futbolnogo turniru dvadcyat p yat raziv a vigravali jogo odinadcyat raziv Zbirna Italiyi z futbolu utrimuye svitovij rekord z matchiv bez porazok 37 igor pospil Takozh v Italiyi populyarni velosport tenis ta golf Div takozhSpisok mist Italiyi Spisok ssavciv Italiyi Ukrayinci v ItaliyiPrimitkiItaly International Monetary Fund Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 18 kvitnya 2012 Search the agreements database 29 bereznya 2014 u Wayback Machine Council of the European Union retrieved 13 zhovtnya 2013 Italy The World Factbook 9 lipnya 2017 u Wayback Machine Central Intelligence Agency retrieved 13 zhovtnya 2013 Country names anglijskoyu originalu za 19 travnya 2011 BBC News Italy profile Facts BBC News anglijskoyu 17 grudnya 2015 originalu za 25 veresnya 2013 unstats un org anglijskoyu Arhiv originalu za 30 serpnya 2017 Encyclopedia Britannica anglijskoyu Arhiv originalu za 25 lyutogo 2008 Procitovano 9 lyutogo 2020 www un org anglijskoyu Arhiv originalu za 21 serpnya 2017 Italy is often grouped in Western Europe Academic works describing Italy as a Western European country Hancock M Donald Conradt David P Peters B Guy Safran William Zariski Raphael 11 listopada 1998 Politics in Western Europe an introduction to the politics of the United Kingdom France Germany Italy Sweden and the European Union vid 2nd Chatham House Publishers ISBN 978 1 56643 039 5 list of Western European countries Italy Ugo Ascoli Emmanuele Pavolini 2016 The Italian welfare state in a European perspective A comparative analysis angl Policy Press ISBN 978 1 4473 3444 6 Zloch Christy Iliana 1991 East West Financial Relations Current Problems and Future Prospects angl Cambridge University Press ISBN 978 0 521 39530 4 Procitovano 29 veresnya 2019 list of Western European countries Italy Clout Hugh D 1989 Western Europe Geographical Perspectives angl Longman Scientific amp Technical ISBN 978 0 582 01772 6 Procitovano 29 veresnya 2019 Furlong Paul 2003 Modern Italy Representation and Reform angl Routledge ISBN 978 1 134 97983 7 Procitovano 29 veresnya 2019 Hanf Kenneth Jansen Alf Inge 2014 Governance and Environment in Western Europe Politics Policy and Administration angl Routledge ISBN 978 1 317 87917 6 Procitovano 29 veresnya 2019 Carl Waldman Catherine Mason 2006 anglijskoyu Infobase Publishing s 586 ISBN 978 1 4381 2918 1 Arhiv originalu za 28 listopada 2015 Procitovano 23 lyutogo 2013 Lazenby John Francis 4 lyutogo 1998 Hannibal s War A Military History of the Second Punic War University of Oklahoma Press s 29 ISBN 978 0 8061 3004 0 cherez Internet Archive Italy homeland of the Romans Maddison Angus 20 veresnya 2007 OUP Oxford ISBN 978 0 19 922721 1 Arhiv originalu za 7 chervnya 2020 Procitovano 9 travnya 2020 cherez Google Books PDF Township of Washington NJ Immaculate Heart Academy n d Arhiv originalu PDF za 27 kvitnya 2011 Procitovano 20 grudnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Proignorovano contribution dovidka neavtoritetne dzherelo See Henri PDF University of Rennes anglijskoyu Batoche Books Arhiv originalu PDF za 7 zhovtnya 2013 Procitovano 29 serpnya 2013 Jepson Tim 2012 National Geographic Traveler Italy National Geographic Books ISBN 978 1 4262 0861 4 Bouchard Norma Ferme Valerio 2013 Italy and the Mediterranean Words Sounds and Images of the Post Cold War Era anglijskoyu Palgrave Macmillan ISBN 978 1 137 34346 8 Procitovano 17 grudnya 2015 anglijskoyu Library thinkquest org 4 kvitnya 2003 Arhiv originalu za 7 bereznya 2009 Procitovano 19 listopada 2009 All Empires Arhiv originalu za 24 February 2012 Procitovano 17 chervnya 2012 At its peak just before WWII the Italian Empire comprehended the territories of present time Italy Albania Rhodes Dodecanese Libya Ethiopia Eritrea the majority of Somalia and the little concession of Tientsin in China Jon Rynn WHAT IS A GREAT POWER PDF economicreconstruction com anglijskoyu PDF originalu za 28 kvitnya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 IMF Advanced Economies List World Economic Outlook April 2016 p 148 PDF anglijskoyu PDF originalu za 21 kvitnya 2016 CIA 2008 Appendix B International Organizations and Groups World Factbook anglijskoyu originalu za 9 kvitnya 2008 Procitovano 10 kvitnya 2008 Country and Lending Groups 2 lipnya 2014 u Wayback Machine World Bank Retrieved 1 serpnya 2016 anglijskoyu Photius com Arhiv originalu za 5 sichnya 2010 Procitovano 7 veresnya 2015 Gabriele Abbondanza Italy as a Regional Power the African Context from National Unification to the Present Day Rome Aracne 2016 may be considered one of the most important instances in which Italy has acted as a regional power taking the lead in executing a technically and politically coherent and determined strategy See Federiga Bindi Italy and the European Union Washington D C Brookings Institution Press 2011 p 171 Canada Among Nations 2004 Setting Priorities Straight McGill Queen s Press MQUP 17 sichnya 2005 s 85 ISBN 978 0 7735 2836 9 Procitovano 13 chervnya 2016 The United States is the sole world s superpower France Italy Germany and the United Kingdom are great powers Sterio Milena 2013 Milton Park Abingdon Oxon Routledge s xii preface ISBN 978 0 415 66818 7 Arhiv originalu za 7 chervnya 2020 Procitovano 13 chervnya 2016 The great powers are super sovereign states an exclusive club of the most powerful states economically militarily politically and strategically These states include veto wielding members of the United Nations Security Council United States United Kingdom France China and Russia as well as economic powerhouses such as Germany Italy and Japan Michael Barone 2 veresnya 2010 anglijskoyu Council for Research in Values and philosophy Arhiv originalu za 22 veresnya 2012 Procitovano 22 veresnya 2012 Alberto Manco Italia Disegno storico linguistico 2009 Napoli L Orientale ISBN 978 88 95044 62 0 Alberto Manco Italia Disegno storico linguistico 2009 Napoli L Orientale ISBN 978 88 95044 62 0 OLD p 974 first syll naturally short cf Inst 1 5 18 and so scanned in 825 but in dactylic verse lengthened metri gratia Dionysius of Halicarnassus Roman Antiquities 1 35 on LacusCurtius Aristotle Politics 7 1329b 10 veresnya 2015 u Wayback Machine on Perseus Thucydides The Peloponnesian War 6 2 4 24 veresnya 2015 u Wayback Machine on Perseus Arhiv originalu za 8 lipnya 2018 Procitovano 8 lipnya 2018 Arhiv originalu za 25 lipnya 2018 Procitovano 8 lipnya 2018 Arhiv originalu za 8 lipnya 2018 Procitovano 8 lipnya 2018 Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 8 lipnya 2018 Arhiv originalu za 9 lipnya 2014 Procitovano 8 lipnya 2018 Arhiv originalu za 8 lipnya 2018 Procitovano 8 lipnya 2018 Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 8 lipnya 2018 Arhiv originalu za 13 sichnya 2017 Procitovano 8 lipnya 2018 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2022 Procitovano 20 travnya 2022 Arhiv originalu za 8 lipnya 2018 Procitovano 8 lipnya 2018 viznala 99 pomerlih vid koronavirusu mali inshi hvorobi 3 grudnya 2021 u Wayback Machine Glavkom 19 bereznya 2020 99 of Those Who Died From Virus Had Other Illness Italy Says 22 bereznya 2020 u Wayback Machine Bloomberg 18 bereznya 2020 Novij antirekord v Italiyi za dobu vid Covid 19 pomerli majzhe 800 lyudej 22 bereznya 2020 u Wayback Machine Glavkom 21 bereznya 2020 V Italiyi 20 medichnogo personalu zarazilisya koronavirusom 22 bereznya 2020 u Wayback Machine Glavkom 22 bereznya 2020 Konstituciya Italiyi 21 travnya 2019 u Wayback Machine ital ISTAT nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Enciklopediya stran mira Spravochnoe ros Arhiv originalu za 27 bereznya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 29 serpnya 2021 Procitovano 5 kvitnya 2022 Kevin Eshbi 24 travnya 2007 Seriya A pidtverdzhuye zirkovij riven UEFA com Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 5 grudnya 2007 angl DzherelaTacchi Venturi Luigi Italy 21 zhovtnya 2018 u Wayback Machine The Catholic Encyclopedia Vol 8 New York Robert Appleton Company 1910 Andrushenko I Sribnyak I Suspilno politichnij rozvitok Sicilijskogo korolivstva u XI XIII st Visnik Kiyivskogo nacionalnogo lingvistichnogo universitetu Seriya Istoriya ekonomika filosofiya K 2001 Vip 5 S 284 291 Sribnyak I V Utvorennya yedinogo Italijskogo korolivstva 1848 1870 Getmanskij almanah Vidp red Yu Tereshenko K 2002 Ch I S 95 107 Sribnyak I Derzhavotvorcha diyalnist monarhiv Savojskoyi dinastiyi v Italiyi 1821 1870 rr Mizhnarodni zv yazki Ukrayini naukovi poshuki i znahidki K 2006 Vip 15 S 348 361 Sribnyak I Normani v Siciliyi ta Pivdennij Italiyi osoblivosti proniknennya teritorialni zdobutki derzhavno politichna spadshina XI XIII st Wojskowosc Ludow Morza Baltyckiego Mare Integrans Studia nad dziejami wybrzezy Morza Baltyckiego Materialy z II Miedzynarodowej Sesji Naukowej Dziejow Ludow Morza Baltyckiego Wolin 4 6 sierpnia 2006 Pod redakcja Michala Bogackiego Macieja Franza Zbigniewa Pilarczyka Torun 2007 S 264 277 Sribnyak I Bulvinskij A Italiya Krayini svitu i Ukrayina enciklopediya v 5 ti t redkol A I Kudryachenko golova ta in DU Institut vsesvitnoyi istoriyi NAN Ukrayini K 2017 T 1 Pivnichna Yevropa Zahidna Yevropa Pivdenna Yevropa S 479 517 http elibrary kubg edu ua id eprint 24470 23 zhovtnya 2018 u Wayback Machine PDF 31 bereznya 2020 u Wayback Machine Sribnyak I Italiya Italia korotkij naris istoriyi Navch posibnik Rim Kiyiv Consortium scientifico educatif international Lucien Febvre 2019 206 s http elibrary kubg edu ua id eprint 27567 2 lipnya 2019 u Wayback Machine PDF 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine LiteraturaVse ob Italii obsh svedeniya Istoriya Nauka Kultura Obrazovanie Sport Dostoprimechatelnosti Poleznye melochi i sovety A Rapoport pod red prof Nikoly Franko Balloni predisl Yuriya Makarova Ital in t kultury v Ukraine H Folio 2006 539 1 s il Seriya Strany mira ISBN 966 03 3274 2 Italijska yizha v istoriyi ta kulturi zb nauk st z nagodi roku ital yizhi u sviti ta III vsesvit tizhnya ital kuhni vidp red O V Smintina redkol V G Kushnir ta in Odes nac un t im I I Mechnikova F t istoriyi ta filosofiyi Kaf arheologiyi ta etnologiyi Ukrayini ta in Odesa ONU 2018 148 s il tabl ISBN 978 617 689 299 1 Mistectvo italijskogo Vidrodzhennya N Ripska K Mistectvo 1968 75 s il Muzichna kultura Italiyi ta Franciyi vid baroko do romantizmu problemi stilyu ta mizhkulturnih kontaktiv zb nauk pr Kiyiv derzh konservatoriya im P I Chajkovskogo red uporyad M R Cherkashina G V Kukol Kiyiv b v 1991 115 s Teritorialnij ustrij Franciyi ta Italiyi uroki dlya Ukrayini monografiya Alen Panov Uzhgorod AUTDOR ShARK 2015 126 s ris tabl ISBN 978 617 7132 24 9PosilannyaItaliya u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Novini u Vikinovinah Italiya u Vikimandrah Italiya u Vikishovishi italia it 18 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Oficijna gazeta Italijskoyi respubliki 24 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Informaciya dlya turistiv Italiya 27 lipnya 2021 u Wayback Machine ukr Franciya Shvejcariya Avstriya Sloveniya Adriatichne more Ligurijske more Vatikan San Marino Tirrenske more Seredzemne more Ionichne more
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франція 
Швейцарія
Австрія 
Словенія
