Ве́нето (італ. Veneto), або Вене́ція — регіон Італії. Розташований на півночі країни. розподілена на провінції: Венеція (VE), Беллуно (BL), Падуя (PD), Ровіґо (RO), Тревізо (TV), Верона (VR) та Віченца (VI).
Венето | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Регіон Італії | |||||
Адм. центр | Венеція | ||||
Найбільше місто | Венеція | ||||
Країна | Італія | ||||
Провінції | Беллуно, Падуя, Ровіго, Тревізо, Венеція, Верона, Віченца | ||||
| |||||
Комуни | 581 | ||||
Офіційна мова | італійська венеційська ладинська німецька та інші | ||||
Населення | |||||
- повне | 4 917 521 (5) | ||||
- густота | 267 особи/км² (5) | ||||
Площа | |||||
- повна | 18 407 км² (8) | ||||
- ширина | 190 км | ||||
- довжина | 205 км | ||||
Висота | |||||
- середня | 180 м | ||||
- максимальна | 3343 м (гора Мармолада) | ||||
- мінімальна | 180 м | ||||
Часовий пояс | (взимку), (влітку) | ||||
ВВП | 167 млрд. євро (2) | ||||
- на душу населення | 33 500 євро | ||||
Дата заснування | 1970 | ||||
Президент | Лука Дзаїя (Ліга Півночі) з 13.04.2010 | ||||
Вебсайт | www.regione.veneto.it | ||||
- ISO 3166-2 | IT-34 | ||||
- NUTS | ITD3 | ||||
- ISTAT | 05 | ||||
|
Площа 18365 км², населення 4 962 499 осіб (2012).
Столиця — Венеція.
Найбільші річки: По (652 км), Адідже (410 км), П'яве (220 км).
Найбільше озеро: Ґарда. Найвищі гори: Мармолада (3342 м), Антелао (3265 м), Тофана ді Медзо (3243 м).
Національний парк Доломіті Беллунезі. Регіональні природні парки: Доломіті д'Ампеццо, Коллі Еуґаней, Ф'юме Сіле, Дельта дель По, Лессінія.
Пам'ятки історії й культури: Площа й собор Сан Марко, палац Дожів, канали, мости (усі — Венеція), Арена, собор Сан Дзено (Верона), базиліка (Віченца), Капелла дельї Скровеньї й церква Сант'Антоніо (Падуя), собор (Тревізо).
Типова страва — різі є бізі (рисовий суп с зеленим горошком та шинкою).
Типові вина — Амароне, Бардоліно, Каберне, Просекко ді Вальдобб'ядене, Соаве, Речото ді Соаве, Речото делла Вальполічелла, .
Уряд та політика
Венето — президентсько-парламентська представницька демократія. Президент регіону, якого зазвичай називають губернатором чи навіть дожем, в пам'ять про традиційного венеційського голову регіону, також є головою регіонального уряду. Законодавча влада здійснюється регіональною радою. Статут (який вперше був оприлюднений 22 травня 1971 року) використовує термін «люди» посилаючись на венеційців, але, як і у випадку з сардинцями, це не є правовим визнанням будь-яких відмінностей від інших громадян Італії. Більше того регіон не наділений формою автономії, яка порівнянна з рівнем сусідньої Фріулі-Венеція-Джулія та Трентіно-Альто-Адідже. Ось чому багато муніципалітетів провели референдуми для приєднання до цих регіонів.
Традиційно, як дуже католицький регіон, Венето колись був центорм християнсько-демократичної партії, яка виграла рекордні 60.5 % голосів на загальноіталійських виборах 1948 року, а також набирала більше 50 % в опитуваннях на кожних загальнонаціональних і регіональних виборах, і керувала регіоном з моменту її створення в 1970—1994 роках. Після цього Венето була оплотом правоцентристської коаліції, яка керувала регіоном з 1995 року спочатку під керівництвом президента Джанкарло Галана (Forza Italia/People of Freedom) і, починаючи з 2010 року, Лука Дзайя (Ліга Венета-Лега Норд). На регіональних виборах 2015 р. «Ліга Венета-Лега Норд» виграла 40,9 % голосів (сума партійного списку та особистого списку Дзайя). За нею слідували три основні італійські партії того часу: Демократична партія (16,7 %), Рух п'яти зірок (10,4 %) та Forza Italia (6,0 %). На думку Роберта Патнема, «інституційна ефективність» регіонального уряду Венето вище, ніж в Італії, а «Венето» належить до «цивільної Півночі».
Венеційський націоналізм
Венеційський націоналізм — регіональний/націоналістичний політичний рух, який у 1970-х і 1980-х роках отримав значну популярність у Венето, вимагаючи більшої автономії, спеціального статуту чи навіть незалежності, а також сприяння венеційській культурі, мові та історії. Це політичний фон, на якому «Ліга Венета» була запущена в 1980 році. Виникли й інші націоналістичні угруповання, в тому числі Ліга Венета Републіка, Північно-Східний Проєкт та сепаратистська держава Венето, Венеційська незалежність та Plebiscito.eu, але вони ніколи не були такими популярними як Ліга Венето, яка була членом-засновником Лега Норд у 1991 році.
Венеційська Незалежність та інші подібні групи давно пропонують провести референдум про незалежність Венето від Італії. Після того, як у листопаді 2012 року регіональна рада затвердила резолюцію про самовизначення (з явним посиланням на референдум), у квітні 2013 року було запропоновано законопроєкт референдуму.
Plebiscite 2013 організував онлайн референдум без офіційного визнання 16-21 березня 2014 року. За словами організаторів, участь у голосуванні взяло 63,2 % (2,36 млн виборців), а 89,1 % учасників (56,6 % всіх виборців) проголосували «за» проголошення автономії. Проте декілька джерел новин заперечували ці результати, заявивши, що учасники склали не більше 135 000 (3,6 % виборців), ґрунтуючись на незалежній статистиці вебтрафіку.
22 жовтня 2017 р. У Венето відбувся референдум з питань проголошення автономії: 57,2 % венеційців брали участь і 98,1 % проголосували «так».
Див. також
- Ладинська мова
- — Українсько-італійська фабрика з виробництва товарів для сну та відпочинку.
Примітки
- Демографічний баланс, червень 2012. ISTAT. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 лютого 2013.(італ.)
- Consiglio Regionale Veneto - Leggi Regionali. www.consiglioveneto.it (італ.). Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 28 листопада 2018.
- Putnam, R.D. (1993). Making Democracy Work. Civic traditions in modern Italy. Princeton, NJ: Princeton University Press.
- . www.consiglioveneto.it (італ.). Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 28 листопада 2018.
- . www.consiglioveneto.it (італ.). Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 28 листопада 2018.
- . www.consiglioveneto.it (італ.). Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
- Bonet, Marco. . Corriere del Veneto (it-IT) . Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
- . BBC News (брит.). 16 березня 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
- Willan, Philip (18 березня 2014). . The Times (англ.). ISSN 0140-0460. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
- . Repubblica Veneta, federale, indipendente, libera e sovrana (it-IT) . 22 березня 2014. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 28 листопада 2018.
- Veneto Libero, Indipendente (nella Nato in Europa e con l'Euro.... Il Problema è lo STATO ITALIANO) - Rischio Calcolato. Rischio Calcolato (it-IT) . 22 березня 2014. Процитовано 28 листопада 2018.[недоступне посилання з серпня 2019]
- . 8 квітня 2014. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 28 листопада 2018.
- . ilGiornale.it (італ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2014. Процитовано 28 листопада 2018.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Венето
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Veneciya znachennya Ve neto ital Veneto abo Vene ciya region Italiyi Roztashovanij na pivnochi krayini rozpodilena na provinciyi Veneciya VE Belluno BL Paduya PD Rovigo RO Trevizo TV Verona VR ta Vichenca VI Veneto ven Veneto ital Veneto Gerb Prapor Region Italiyi Adm centr Veneciya Najbilshe misto Veneciya Krayina Italiya Provinciyi Belluno Paduya Rovigo Trevizo Veneciya Verona Vichenca Mezhuye z susidni adminodiniciTirol Karintiya Friuli Veneciya Dzhuliya Emiliya Romanya Lombardiya Trentino Alto Adidzhe Komuni 581 Oficijna mova italijska venecijska ladinska nimecka ta inshi Naselennya povne 4 917 521 5 gustota 267 osobi km 5 Plosha povna 18 407 km 8 shirina 190 km dovzhina 205 km Visota serednya 180 m maksimalna 3343 m gora Marmolada minimalna 180 m Chasovij poyas UTC 1 vzimku UTC 2 vlitku VVP 167 mlrd yevro 2 na dushu naselennya 33 500 yevro Data zasnuvannya 1970 Prezident Luka Dzayiya Liga Pivnochi z 13 04 2010 Vebsajt www regione veneto it ISO 3166 2 IT 34 NUTS ITD3 ISTAT 05 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Veneto Plosha 18365 km naselennya 4 962 499 osib 2012 Stolicya Veneciya Najbilshi richki Po 652 km Adidzhe 410 km P yave 220 km Najbilshe ozero Garda Najvishi gori Marmolada 3342 m Antelao 3265 m Tofana di Medzo 3243 m Nacionalnij park Dolomiti Bellunezi Regionalni prirodni parki Dolomiti d Ampecco Kolli Euganej F yume Sile Delta del Po Lessiniya Pam yatki istoriyi j kulturi Plosha j sobor San Marko palac Dozhiv kanali mosti usi Veneciya Arena sobor San Dzeno Verona bazilika Vichenca Kapella delyi Skrovenyi j cerkva Sant Antonio Paduya sobor Trevizo Tipova strava rizi ye bizi risovij sup s zelenim goroshkom ta shinkoyu Tipovi vina Amarone Bardolino Kaberne Prosekko di Valdobb yadene Soave Rechoto di Soave Rechoto della Valpolichella Uryad ta politikaVeneto prezidentsko parlamentska predstavnicka demokratiya Prezident regionu yakogo zazvichaj nazivayut gubernatorom chi navit dozhem v pam yat pro tradicijnogo venecijskogo golovu regionu takozh ye golovoyu regionalnogo uryadu Zakonodavcha vlada zdijsnyuyetsya regionalnoyu radoyu Statut yakij vpershe buv oprilyudnenij 22 travnya 1971 roku vikoristovuye termin lyudi posilayuchis na venecijciv ale yak i u vipadku z sardincyami ce ne ye pravovim viznannyam bud yakih vidminnostej vid inshih gromadyan Italiyi Bilshe togo region ne nadilenij formoyu avtonomiyi yaka porivnyanna z rivnem susidnoyi Friuli Veneciya Dzhuliya ta Trentino Alto Adidzhe Os chomu bagato municipalitetiv proveli referendumi dlya priyednannya do cih regioniv Tradicijno yak duzhe katolickij region Veneto kolis buv centorm hristiyansko demokratichnoyi partiyi yaka vigrala rekordni 60 5 golosiv na zagalnoitalijskih viborah 1948 roku a takozh nabirala bilshe 50 v opituvannyah na kozhnih zagalnonacionalnih i regionalnih viborah i keruvala regionom z momentu yiyi stvorennya v 1970 1994 rokah Pislya cogo Veneto bula oplotom pravocentristskoyi koaliciyi yaka keruvala regionom z 1995 roku spochatku pid kerivnictvom prezidenta Dzhankarlo Galana Forza Italia People of Freedom i pochinayuchi z 2010 roku Luka Dzajya Liga Veneta Lega Nord Na regionalnih viborah 2015 r Liga Veneta Lega Nord vigrala 40 9 golosiv suma partijnogo spisku ta osobistogo spisku Dzajya Za neyu sliduvali tri osnovni italijski partiyi togo chasu Demokratichna partiya 16 7 Ruh p yati zirok 10 4 ta Forza Italia 6 0 Na dumku Roberta Patnema institucijna efektivnist regionalnogo uryadu Veneto vishe nizh v Italiyi a Veneto nalezhit do civilnoyi Pivnochi Venecijskij nacionalizm Venecijskij nacionalizm regionalnij nacionalistichnij politichnij ruh yakij u 1970 h i 1980 h rokah otrimav znachnu populyarnist u Veneto vimagayuchi bilshoyi avtonomiyi specialnogo statutu chi navit nezalezhnosti a takozh spriyannya venecijskij kulturi movi ta istoriyi Ce politichnij fon na yakomu Liga Veneta bula zapushena v 1980 roci Vinikli j inshi nacionalistichni ugrupovannya v tomu chisli Liga Veneta Republika Pivnichno Shidnij Proyekt ta separatistska derzhava Veneto Venecijska nezalezhnist ta Plebiscito eu ale voni nikoli ne buli takimi populyarnimi yak Liga Veneto yaka bula chlenom zasnovnikom Lega Nord u 1991 roci Venecijska Nezalezhnist ta inshi podibni grupi davno proponuyut provesti referendum pro nezalezhnist Veneto vid Italiyi Pislya togo yak u listopadi 2012 roku regionalna rada zatverdila rezolyuciyu pro samoviznachennya z yavnim posilannyam na referendum u kvitni 2013 roku bulo zaproponovano zakonoproyekt referendumu Plebiscite 2013 organizuvav onlajn referendum bez oficijnogo viznannya 16 21 bereznya 2014 roku Za slovami organizatoriv uchast u golosuvanni vzyalo 63 2 2 36 mln viborciv a 89 1 uchasnikiv 56 6 vsih viborciv progolosuvali za progoloshennya avtonomiyi Prote dekilka dzherel novin zaperechuvali ci rezultati zayavivshi sho uchasniki sklali ne bilshe 135 000 3 6 viborciv gruntuyuchis na nezalezhnij statistici vebtrafiku 22 zhovtnya 2017 r U Veneto vidbuvsya referendum z pitan progoloshennya avtonomiyi 57 2 venecijciv brali uchast i 98 1 progolosuvali tak Div takozhLadinska mova Ukrayinsko italijska fabrika z virobnictva tovariv dlya snu ta vidpochinku PrimitkiDemografichnij balans cherven 2012 ISTAT Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 26 lyutogo 2013 ital Consiglio Regionale Veneto Leggi Regionali www consiglioveneto it ital Arhiv originalu za 24 lipnya 2013 Procitovano 28 listopada 2018 Putnam R D 1993 Making Democracy Work Civic traditions in modern Italy Princeton NJ Princeton University Press www consiglioveneto it ital Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 28 listopada 2018 www consiglioveneto it ital Arhiv originalu za 21 bereznya 2014 Procitovano 28 listopada 2018 www consiglioveneto it ital Arhiv originalu za 16 listopada 2018 Procitovano 28 listopada 2018 Bonet Marco Corriere del Veneto it IT Arhiv originalu za 22 veresnya 2018 Procitovano 28 listopada 2018 BBC News brit 16 bereznya 2014 Arhiv originalu za 29 listopada 2018 Procitovano 28 listopada 2018 Willan Philip 18 bereznya 2014 The Times angl ISSN 0140 0460 Arhiv originalu za 29 listopada 2018 Procitovano 28 listopada 2018 Repubblica Veneta federale indipendente libera e sovrana it IT 22 bereznya 2014 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2014 Procitovano 28 listopada 2018 Veneto Libero Indipendente nella Nato in Europa e con l Euro Il Problema e lo STATO ITALIANO Rischio Calcolato Rischio Calcolato it IT 22 bereznya 2014 Procitovano 28 listopada 2018 nedostupne posilannya z serpnya 2019 8 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2014 Procitovano 28 listopada 2018 ilGiornale it ital Arhiv originalu za 6 kvitnya 2014 Procitovano 28 listopada 2018 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Veneto