Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сімплонський тунель (нім. Simplontunnel, італ. Galleria del Sempione) — залізничний тунель в Альпах на дистанції, що сполучає швейцарське місто Бриг з італійським містом Домодоссола, через Альпи, але не під перевалом Сімплон. Був найдовшим тунелем у світі понад півстоліття (1906—1982), до відкриття у 1982 році.
| Сімплонський тунель | |
| Дата створення / заснування | 19 травня 1906 |
|---|---|
 | |
| Країна |  Швейцарія |
| Адміністративна одиниця | Вале |
| Оператор | SBB CFF FFS |
| Дата офіційного відкриття | 19 травня 1906 |
| Проходить над/під | Лепонтинські Альпи |
| Несе на собі | d |
| Початкова чи кінцева точка | Бриг[d] |
| Довжина або відстань | 19 800 м |
 Сімплонський тунель у Вікісховищі | |
Координати: 46°16′15″ пн. ш. 8°05′44″ сх. д. / 46.270930000028° пн. ш. 8.09568000002777666° сх. д.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тунель знаходиться на трасі східного експреса на лінії Париж — Стамбул.
Роботи з будівництва тунелю почалися у 1898. Урочисте відкриття руху по тунелю відбулося у місті Бриг 10 травня 1906, у присутності короля Італії Віктора Еммануїла III і президента Швейцарської конфедерації .
Генеральним підрядником будівництва була компанія Hermann, Haustler й Hugo von Kager. Довжина тунелю склала 19803 м. У 1922, була відкрита друга колія в тунелі, розташованому паралельно. Довжина поруч розташованого тунелю 19824 м.
Історія
Незабаром по відкриттю першої залізниці в Швейцарії в кожному регіоні почалися спроби будівництва залізниць на південь, до Італії. У 1871 була введена в дію перша залізнична лінія через Альпи до Італії через тунель Мон-Сеніс.
1 липня 1878 була створена Залізнична компанія Сімплон (фр. Compagnie du chemin de fer du Simplon) для того, щоб просувати проект будівництва залізниці в районі перевалу Сімплон. У 1881 вона об'єдналася з компанією «Західні швейцарські залізниці» (фр. Chemins de Fer de la Suisse Occidentale) і була створена компанія «Західна Швейцарія-Сімплон» (фр. Compagnie de la Suisse Occidentale et du Simplon). Розглядалося декілька варіантів будівництва залізниці між Швейцарією та Італією.
На швейцарсько-італійській конференції, що відбулася в липні 1889 було прийнято рішення побудувати базисний тунель протяжністю близько 20 км на території обох держав. 25 листопада 1895 було підписано угоду між Італією і Швейцарією про те, що будівництвом і експлуатацією тунелю буде займатися компанія «Жюра-Сімплон» (фр. Compagnie du Jura–Simplon), яка об'єднала раніше створені для цієї мети компанії. Було досягнуто згоди про те, що кордон між Швейцарією та Італією буде посередині тунелю і що кожна сторона має право блокувати тунель в разі війни.
1 травня 1903 компанія «Жюра-Сімплон» була націоналізована і увійшла в національну компанію «Швейцарські федеральні залізниці» (SBB).
Будівництво
Будівництво тунелю виконувала компанія з Гамбургу Brandt & Brandau. На будівництві в середньому працювало близько 3000 робітників з кожної сторони. Це були переважно італійці. 67 робочих загинуло при будівництві тунелю, багато хто помер пізніше від наслідків важких умов праці. Під час будівництва відбулися страйки, що призвело навіть до залучення швейцарської армії.
При будівництві тунелю застосовувалися найсучасніші технології. Паралельно основного тунелю було прокладено допоміжний тунель, який забезпечував вентиляцію при проходці основного тунелю. Пізніше цей паралельний тунель був розширений до стану, що забезпечує прокладку по ньому другої залізничної колії.
24 лютого 1905 відбулася збійка тунелів, що прокладалися з двох сторін. Таким чином, будівництво тунелю тривало 7,5 років, хоча спочатку передбачалося спорудити його за 5,5 років. Затримка була викликана складними гірничо-геологічними умовами та страйками.
Експлуатація
Рух поїздів по тунелю розпочався 19 травня 1906. Використовувалися електролокомотиви, так як довжина тунелю не дозволяла використовувати паровози. Спочатку в тунелі використовувалося три електровози.
У період з 1912 по 1921 рік було добудовано другий тунель, паралельний першому, який отримав назву Сімплон II.
Під час Другої світової війни обидва портали тунелю, як з швейцарської сторони, так і з італійської були заміновані і підготовлені до вибуху. Німецькі війська планували вибух південного порталу, проте вибуху запобігли завдяки діям італійських партизан за допомогою двох швейцарців і одного австрійського дезертира.
На 2015, на ділянці Бриг — Ізеллі-ді-Траскуере курсує потяг, що перевозить на спеціальних платформах автомобілі.
Параметри тунелю
- Довжина тунелю I: 19803 м
- Довжина тунелю II: 19823 м
- Висота над рівнем моря північного порталу, Бриг: 685,80 м
- Висота над рівнем моря в середині тунелю: 704,98 м
- Висота над рівнем моря південного порталу, Ісель: 633,48 м
- Ухил з північної сторони: 2 ‰
- Ухил з південної сторони: 7 ‰
- Початок будівництва з північної сторони: 22 листопада 1898
- Початок будівництва з південної сторони: 21 грудня 1898
- Збійка південного і північного тунелю: 24 лютого 1905
- Урочисте відкриття: 19 травня 1906
- Початок експлуатації з локомотивами на електричній тязі: 1 червня 1906
Література
- Michel Delaloye (Hrsg.): Simplon, histoire, géologie, minéralogie. Ed. Fondation Bernard et Suzanne Tissières, Martigny 2005. (in German)
- Frank Garbely: Bau des Simplontunnels. Die Streiks! Unia, Oberwallis 2006 (in German)
- Thomas Köppel, Stefan Haas (Hrsg.): Simplon — 100 Jahre Simplontunnel. AS-Verlag, Zürich 2006.
- Wolfgang Mock: Simplon. Tisch 7 Verlagsgesellschaft, Köln 2005. (in German)
- M. Rosenmund: Über die Anlage des Simplontunnels und dessen Absteckung, in: Jahresberichte der Geographisch-Ethnographischen Gesellschaft in Zürich, Band Band 5 (1904—1905), S. 71ff. (Digitalisat) (in German)
- Hansrudolf Schwabe, Alex Amstein: 3 x 50 Jahre. Schweizer Eisenbahnen in Vergangenheit, Gegenwart und Zukunft. Pharos-Verlag, Basel 1997. (in German)
- Georges Tscherrig: 100 Jahre Simplontunnel. 2. Auflage. Rotten, Visp 2006. (in German)
- Enzyklopädie des Eisenbahnwesens. Bd 9. Urban & Schwarzenberg, Berlin 1921 Directmedia Publishing, Berlin 2007 (Repr.), S.68-72. (in German)
Посилання
- Сімплон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Francis Fox, How the Swiss Built the Greatest Tunnel in the World, 1905 [ 14 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- German language site: AlpenTunnel.de: Simplon-Tunnel [ 6 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Winchester, Clarence, ред. (1936), The Simplon Tunnel, , с. 1428—1435, архів оригіналу за 2 січня 2015, процитовано 25 березня 2015 description of the construction of the tunnel
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Simplonskij tunel nim Simplontunnel ital Galleria del Sempione zaliznichnij tunel v Alpah na distanciyi sho spoluchaye shvejcarske misto Brig z italijskim mistom Domodossola cherez Alpi ale ne pid perevalom Simplon Buv najdovshim tunelem u sviti ponad pivstolittya 1906 1982 do vidkrittya u 1982 roci Simplonskij tunel Data stvorennya zasnuvannya19 travnya 1906 Krayina Shvejcariya Administrativna odinicyaVale OperatorSBB CFF FFS Data oficijnogo vidkrittya19 travnya 1906 Prohodit nad pidLepontinski Alpi Nese na sobid Pochatkova chi kinceva tochkaBrig d Dovzhina abo vidstan19 800 m Simplonskij tunel u Vikishovishi Koordinati 46 16 15 pn sh 8 05 44 sh d 46 270930000028 pn sh 8 09568000002777666 sh d 46 270930000028 8 09568000002777666Legenda Na Cermatt Lozanna Zheneva Na Bern cherez bazisnij tunel Lechberg Na Bern cherez Tunel Lechberg Brig MGB SBB Na Dizentis Muster Tunel Simplon 19 803 m Italijsko Shvejcarskij kordon Tunel Izelle 628 m Izelle di Traskuera Tunel Traskuera 1 712 m Spiralnij tunel Varco 2 966 m Varco Tunel Varco 81 m Tunel Monyatta 422 m Tunel Gabbio Mollo 568 m Tunel San Dzhovanni 425 m Tunel Rio Konfinale 51 m Tunel Rio Rido Prelya 2 266 m Prelya V Novara Tunel znahoditsya na trasi shidnogo ekspresa na liniyi Parizh Stambul Roboti z budivnictva tunelyu pochalisya u 1898 Urochiste vidkrittya ruhu po tunelyu vidbulosya u misti Brig 10 travnya 1906 u prisutnosti korolya Italiyi Viktora Emmanuyila III i prezidenta Shvejcarskoyi konfederaciyi Generalnim pidryadnikom budivnictva bula kompaniya Hermann Haustler j Hugo von Kager Dovzhina tunelyu sklala 19803 m U 1922 bula vidkrita druga koliya v tuneli roztashovanomu paralelno Dovzhina poruch roztashovanogo tunelyu 19824 m IstoriyaNezabarom po vidkrittyu pershoyi zaliznici v Shvejcariyi v kozhnomu regioni pochalisya sprobi budivnictva zaliznic na pivden do Italiyi U 1871 bula vvedena v diyu persha zaliznichna liniya cherez Alpi do Italiyi cherez tunel Mon Senis 1 lipnya 1878 bula stvorena Zaliznichna kompaniya Simplon fr Compagnie du chemin de fer du Simplon dlya togo shob prosuvati proekt budivnictva zaliznici v rajoni perevalu Simplon U 1881 vona ob yednalasya z kompaniyeyu Zahidni shvejcarski zaliznici fr Chemins de Fer de la Suisse Occidentale i bula stvorena kompaniya Zahidna Shvejcariya Simplon fr Compagnie de la Suisse Occidentale et du Simplon Rozglyadalosya dekilka variantiv budivnictva zaliznici mizh Shvejcariyeyu ta Italiyeyu Na shvejcarsko italijskij konferenciyi sho vidbulasya v lipni 1889 bulo prijnyato rishennya pobuduvati bazisnij tunel protyazhnistyu blizko 20 km na teritoriyi oboh derzhav 25 listopada 1895 bulo pidpisano ugodu mizh Italiyeyu i Shvejcariyeyu pro te sho budivnictvom i ekspluataciyeyu tunelyu bude zajmatisya kompaniya Zhyura Simplon fr Compagnie du Jura Simplon yaka ob yednala ranishe stvoreni dlya ciyeyi meti kompaniyi Bulo dosyagnuto zgodi pro te sho kordon mizh Shvejcariyeyu ta Italiyeyu bude poseredini tunelyu i sho kozhna storona maye pravo blokuvati tunel v razi vijni 1 travnya 1903 kompaniya Zhyura Simplon bula nacionalizovana i uvijshla v nacionalnu kompaniyu Shvejcarski federalni zaliznici SBB BudivnictvoBudivnictvo tunelyu vikonuvala kompaniya z Gamburgu Brandt amp Brandau Na budivnictvi v serednomu pracyuvalo blizko 3000 robitnikiv z kozhnoyi storoni Ce buli perevazhno italijci 67 robochih zaginulo pri budivnictvi tunelyu bagato hto pomer piznishe vid naslidkiv vazhkih umov praci Pid chas budivnictva vidbulisya strajki sho prizvelo navit do zaluchennya shvejcarskoyi armiyi Pri budivnictvi tunelyu zastosovuvalisya najsuchasnishi tehnologiyi Paralelno osnovnogo tunelyu bulo prokladeno dopomizhnij tunel yakij zabezpechuvav ventilyaciyu pri prohodci osnovnogo tunelyu Piznishe cej paralelnij tunel buv rozshirenij do stanu sho zabezpechuye prokladku po nomu drugoyi zaliznichnoyi koliyi 24 lyutogo 1905 vidbulasya zbijka tuneliv sho prokladalisya z dvoh storin Takim chinom budivnictvo tunelyu trivalo 7 5 rokiv hocha spochatku peredbachalosya sporuditi jogo za 5 5 rokiv Zatrimka bula viklikana skladnimi girnicho geologichnimi umovami ta strajkami EkspluataciyaRuh poyizdiv po tunelyu rozpochavsya 19 travnya 1906 Vikoristovuvalisya elektrolokomotivi tak yak dovzhina tunelyu ne dozvolyala vikoristovuvati parovozi Spochatku v tuneli vikoristovuvalosya tri elektrovozi U period z 1912 po 1921 rik bulo dobudovano drugij tunel paralelnij pershomu yakij otrimav nazvu Simplon II Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni obidva portali tunelyu yak z shvejcarskoyi storoni tak i z italijskoyi buli zaminovani i pidgotovleni do vibuhu Nimecki vijska planuvali vibuh pivdennogo portalu prote vibuhu zapobigli zavdyaki diyam italijskih partizan za dopomogoyu dvoh shvejcarciv i odnogo avstrijskogo dezertira Na 2015 na dilyanci Brig Izelli di Traskuere kursuye potyag sho perevozit na specialnih platformah avtomobili Parametri tunelyuDovzhina tunelyu I 19803 m Dovzhina tunelyu II 19823 m Visota nad rivnem morya pivnichnogo portalu Brig 685 80 m Visota nad rivnem morya v seredini tunelyu 704 98 m Visota nad rivnem morya pivdennogo portalu Isel 633 48 m Uhil z pivnichnoyi storoni 2 Uhil z pivdennoyi storoni 7 Pochatok budivnictva z pivnichnoyi storoni 22 listopada 1898 Pochatok budivnictva z pivdennoyi storoni 21 grudnya 1898 Zbijka pivdennogo i pivnichnogo tunelyu 24 lyutogo 1905 Urochiste vidkrittya 19 travnya 1906 Pochatok ekspluataciyi z lokomotivami na elektrichnij tyazi 1 chervnya 1906LiteraturaMichel Delaloye Hrsg Simplon histoire geologie mineralogie Ed Fondation Bernard et Suzanne Tissieres Martigny 2005 ISBN 2 9700343 2 8 in German Frank Garbely Bau des Simplontunnels Die Streiks Unia Oberwallis 2006 in German Thomas Koppel Stefan Haas Hrsg Simplon 100 Jahre Simplontunnel AS Verlag Zurich 2006 ISBN 3 909111 26 2 Wolfgang Mock Simplon Tisch 7 Verlagsgesellschaft Koln 2005 ISBN 3 938476 09 5 in German M Rosenmund Uber die Anlage des Simplontunnels und dessen Absteckung in Jahresberichte der Geographisch Ethnographischen Gesellschaft in Zurich Band Band 5 1904 1905 S 71ff Digitalisat in German Hansrudolf Schwabe Alex Amstein 3 x 50 Jahre Schweizer Eisenbahnen in Vergangenheit Gegenwart und Zukunft Pharos Verlag Basel 1997 ISBN 3 7230 0235 8 in German Georges Tscherrig 100 Jahre Simplontunnel 2 Auflage Rotten Visp 2006 ISBN 3 907624 68 8 in German Enzyklopadie des Eisenbahnwesens Bd 9 Urban amp Schwarzenberg Berlin 1921 Directmedia Publishing Berlin 2007 Repr S 68 72 ISBN 3 89853 562 2 in German PosilannyaSimplon Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Francis Fox How the Swiss Built the Greatest Tunnel in the World 1905 14 serpnya 2014 u Wayback Machine German language site AlpenTunnel de Simplon Tunnel 6 veresnya 2015 u Wayback Machine Winchester Clarence red 1936 The Simplon Tunnel s 1428 1435 arhiv originalu za 2 sichnya 2015 procitovano 25 bereznya 2015 description of the construction of the tunnel