Лечберзький базисний тунель (нім. Lötschberg-Basistunnel) — залізничний тунель завдовжки 34,57 км, побудовано на Лечбергбані через Альпи на 400 м нижче існуючого тунелю Лечберг. На середину 2010-х є одним з найдовших у світі сухопутним тунелем (за винятком деяких тунелів метро), обслуговує пасажирські та вантажні поїзди. Тунель прокладено між Фрутігеном, кантон Берн (46°34′43″ пн. ш. 7°38′57″ сх. д. / 46.5787° пн. ш. 7.6491° сх. д.), і Рароном, Вале (46°18′33″ пн. ш. 7°49′54″ сх. д. / 46.3091° пн. ш. 7.8316° сх. д.). Збійка відбулася у квітні 2005 року, а будівництво закінчилося у 2006 році. Церемонія відкриття відбулась у червні 2007, а повномасштабна робота розпочалася у грудні 2007 року.
Лечберзький базисний тунель | |
Названо на честь | d |
---|---|
Країна | Швейцарія |
Адміністративна одиниця | Берн Вале |
Власник | d |
Оператор | d |
Дата офіційного відкриття | 14 червня 2007 |
Інженер-будівельник | Q796249? |
Несе на собі | Лечбергбан |
Ширина колії | європейська колія |
Початкова чи кінцева точка | Фрутіген, d і d |
Розташування кінцевого пункту | Фрутіген |
Довжина або відстань | 34 576 м |
Тип електрифікації | d |
Лечберзький базисний тунель у Вікісховищі |
Координати: 46°34′45″ пн. ш. 7°38′57″ сх. д. / 46.57940000002777481° пн. ш. 7.64917000002777758° сх. д.
Лечберзький базисний тунель | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Проєкт
Побудований задля зменшення вантажного руху на швейцарських автодорогах, базисний тунель Лечберг дозволяє збільшити кількість вантажних автомобілів і причепів, які завантажуються на потяги в Німеччині, проходять через Швейцарію залізницею і вивантажуються в Італії. Він також скорочує час у дорозі для німецьких туристів, які вирушають на гірськолижні курорти Швейцарії і ставить Вале в комутуючу відстань до Берну внаслідок скорочення часу у дорозі на 50 %. Загальна вартість — 4,3 млрд швейцарських франків (станом на 2007, виправлені ціни 1998 року). Базисні тунелі Лечберг і Готтард є частиною проєкту AlpTransit.
Будівництво і використання
Будівництво колії в базисному тунелі Лечберг було завершено в липні 2006 року. Були проведені всебічні випробування, зокрема понад 1000 тестових рейсів, які були орієнтовані крім іншого на використання системи ETCS рівня 2. У друге півріччя 2007 року (після відкриття), тільки регулярні вантажні поїзди використовували базисний тунель, плюс деякі міжнародні та міжміські пасажирські поїзди (без зупинок між Шпіц і Бріг); проте, пасажирські поїзди використовували старий графік (час у дорозі між Шпіцом і Брігом вважався 56 хв до грудня 2007 року, навіть якщо фактичний час проїзду через базисний тунель становив тільки 30 хвилин).
З лютого 2008 року ЛБТ використовується для роботи на міжміських маршрутах. Час у дорозі між Фіспом і Шпіцом становить близько 28 хвилин (приблизно 16 хвилин в базисному тунелі).
Статус завершення
Через величезну вартість проєкту AlpTransit, були направлені кошти на Готтардський базисний тунель, тоді як базисний тунель Лечберг побудований тільки на половину. Повністю завершений, він буде складатися з двох одноколійних тунелів, що прямують паралельно від порталу до порталу, з'єднаних приблизно кожні 300 метрів поперечними збійками, дозволяючи використовувати інший тунель для евакуації
Станом на 2015 рік з півдня на північ третина тунелю двоколійна, третина — одноколійна, з побудованим другим тунелем, а остання третина — з тільки одним одноколійним тунелем, паралельні розвідувальні штольні забезпечують аварійний вихід. Будівництво ділиться на 3 етапи, із завершеним етапом 1:
- Етап 1: будівництво близько 75 % довжини західного тунелю і завершення східного тунелю головного тунелю, тунелю Енгстліге, двох мостів через річку Рона, і відгалуження на Штег. Колії прокладені в східному тунелі і східній половині тунелю Енгстліге, і на 12 км західного тунелю, починаючи з півдня.
- Етап 2: укладання колії в пробиту, але не обладнану частину західного тунелю, і в західний тунель тунелю Енгстліге.
- Етап 3: будівництво частини західного тунелю що залишилася завдовжки 8 км, прокладка колій у відгалуженні на Штег, і підключення цієї гілки до магістральної лінії Бріг-Лозанна в сторону Лозанни.
Етапи 2 і 3 можуть бути виконані разом. Завершення оцінюється у 1 млрд швейцарських франків. Проєкт також містить два паралельні мости через річку Рона в кантоні Вале, 2,6 кілометровий тунель Енгстліге (мілкого закладення; 2 галереї розділені стіною).
Експлуатація
Близько 110 поїздів на добу прямують базисним тунелем, і 66 — старим гірським тунелем. З 110 поїздів, 30 — пасажирські та 80 — вантажні, включаючи інтермодальні вантажні перевезення і важкі вантажні поїзди. Важкі вантажні поїзди максимальною вагою 4000 тонн і максимальною довжиною в 1500 метрів можуть використовувати тільки базисний тунель, адже вони не можуть пройти існуючим гірським маршрутом.
Швидкість руху
- Регулярні вантажні поїзди: 100 км/год
- Кваліфіковані вантажні поїзди: 160 км/год
- Пасажирські поїзди: 200 км/год
- Пасажирські поїзди з кузовом, що нахиляється: 250 км/год
Геотермальна енергія
Тепло води, що надходить з тунелю, використовується для опалення проєкту , тропічної оранжереї, що виробляє екзотичні фрукти, осетрове м'ясо і кав'яр.
Примітки
- Klapper, Bradley S. (2007-06-15).
- «Huge Swiss tunnel opens in Alps» [ 19 грудня 2008 у Wayback Machine.].
- TSR Journal 15/06/2007, édition du 19h30
- TSR «Gotthard: From Dream to Nightmare» [ 21 листопада 2003 у Wayback Machine.] «Temps Present» 24 May 2007
Ресурси Інтернету
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Lötschberg-Basistunnel |
- Überblick über Veröffentlichungen von Ständerat L.M. Cavelty zu Grundsatzfragen der Alpenbahnplanung [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Offizielle Seite der ARGE Bahntechnik Lötschberg [ 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (Bahntechnikausstatter des Lötschberg-Basistunnels)
- Архівна копія на сайті Wayback Machine.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lechberzkij bazisnij tunel nim Lotschberg Basistunnel zaliznichnij tunel zavdovzhki 34 57 km pobudovano na Lechbergbani cherez Alpi na 400 m nizhche isnuyuchogo tunelyu Lechberg Na seredinu 2010 h ye odnim z najdovshih u sviti suhoputnim tunelem za vinyatkom deyakih tuneliv metro obslugovuye pasazhirski ta vantazhni poyizdi Tunel prokladeno mizh Frutigenom kanton Bern 46 34 43 pn sh 7 38 57 sh d 46 5787 pn sh 7 6491 sh d 46 5787 7 6491 bazisnij tunel Lechberg pivnichnij portal i Raronom Vale 46 18 33 pn sh 7 49 54 sh d 46 3091 pn sh 7 8316 sh d 46 3091 7 8316 bazisnij tunel Lechberg pivdennij portal Zbijka vidbulasya u kvitni 2005 roku a budivnictvo zakinchilosya u 2006 roci Ceremoniya vidkrittya vidbulas u chervni 2007 a povnomasshtabna robota rozpochalasya u grudni 2007 roku Lechberzkij bazisnij tunel Nazvano na chestd Krayina Shvejcariya Administrativna odinicyaBern Vale Vlasnikd Operatord Data oficijnogo vidkrittya14 chervnya 2007 Inzhener budivelnikQ796249 Nese na sobiLechbergban Shirina koliyiyevropejska koliya Pochatkova chi kinceva tochkaFrutigen d i d Roztashuvannya kincevogo punktuFrutigen Dovzhina abo vidstan34 576 m Tip elektrifikaciyid Lechberzkij bazisnij tunel u Vikishovishi Koordinati 46 34 45 pn sh 7 38 57 sh d 46 57940000002777481 pn sh 7 64917000002777758 sh d 46 57940000002777481 7 64917000002777758prLechberzkij bazisnij tunel Legenda Bern 8 3 Rajhenbah706 m nad r m 10 4 vidgaluzhennya Wengi Ey 11 3 Vengi 13 5 Frutigen779 m nad r m Engstlige 2 600 m Vidi 220 m Brig starim marshrutom kontrolnij centr Tellenfeld Pivnichnij portal tunelyu 34 577 m Mitholz Zahidnij tunel chastkovo pobudovano Ferden Nord Obidva tuneli pracyuyut na pivden vid Ferden Nord Shteg nezakincheno Pivdennij portal tunelyu 34 577 m r Rona 554 j 817 m Lozanna Cermatt 64 9 Fisp Brig Pivnichnij portal u Frutigeni Pivdennij portal bilya RaronuProyektPobudovanij zadlya zmenshennya vantazhnogo ruhu na shvejcarskih avtodorogah bazisnij tunel Lechberg dozvolyaye zbilshiti kilkist vantazhnih avtomobiliv i prichepiv yaki zavantazhuyutsya na potyagi v Nimechchini prohodyat cherez Shvejcariyu zalizniceyu i vivantazhuyutsya v Italiyi Vin takozh skorochuye chas u dorozi dlya nimeckih turistiv yaki virushayut na girskolizhni kurorti Shvejcariyi i stavit Vale v komutuyuchu vidstan do Bernu vnaslidok skorochennya chasu u dorozi na 50 Zagalna vartist 4 3 mlrd shvejcarskih frankiv stanom na 2007 vipravleni cini 1998 roku Bazisni tuneli Lechberg i Gottard ye chastinoyu proyektu AlpTransit Budivnictvo i vikoristannyaBudivnictvo koliyi v bazisnomu tuneli Lechberg bulo zaversheno v lipni 2006 roku Buli provedeni vsebichni viprobuvannya zokrema ponad 1000 testovih rejsiv yaki buli oriyentovani krim inshogo na vikoristannya sistemi ETCS rivnya 2 U druge pivrichchya 2007 roku pislya vidkrittya tilki regulyarni vantazhni poyizdi vikoristovuvali bazisnij tunel plyus deyaki mizhnarodni ta mizhmiski pasazhirski poyizdi bez zupinok mizh Shpic i Brig prote pasazhirski poyizdi vikoristovuvali starij grafik chas u dorozi mizh Shpicom i Brigom vvazhavsya 56 hv do grudnya 2007 roku navit yaksho faktichnij chas proyizdu cherez bazisnij tunel stanoviv tilki 30 hvilin Z lyutogo 2008 roku LBT vikoristovuyetsya dlya roboti na mizhmiskih marshrutah Chas u dorozi mizh Fispom i Shpicom stanovit blizko 28 hvilin priblizno 16 hvilin v bazisnomu tuneli Status zavershennyaCherez velicheznu vartist proyektu AlpTransit buli napravleni koshti na Gottardskij bazisnij tunel todi yak bazisnij tunel Lechberg pobudovanij tilki na polovinu Povnistyu zavershenij vin bude skladatisya z dvoh odnokolijnih tuneliv sho pryamuyut paralelno vid portalu do portalu z yednanih priblizno kozhni 300 metriv poperechnimi zbijkami dozvolyayuchi vikoristovuvati inshij tunel dlya evakuaciyi Stanom na 2015 rik z pivdnya na pivnich tretina tunelyu dvokolijna tretina odnokolijna z pobudovanim drugim tunelem a ostannya tretina z tilki odnim odnokolijnim tunelem paralelni rozviduvalni shtolni zabezpechuyut avarijnij vihid Budivnictvo dilitsya na 3 etapi iz zavershenim etapom 1 Etap 1 budivnictvo blizko 75 dovzhini zahidnogo tunelyu i zavershennya shidnogo tunelyu golovnogo tunelyu tunelyu Engstlige dvoh mostiv cherez richku Rona i vidgaluzhennya na Shteg Koliyi prokladeni v shidnomu tuneli i shidnij polovini tunelyu Engstlige i na 12 km zahidnogo tunelyu pochinayuchi z pivdnya Etap 2 ukladannya koliyi v probitu ale ne obladnanu chastinu zahidnogo tunelyu i v zahidnij tunel tunelyu Engstlige Etap 3 budivnictvo chastini zahidnogo tunelyu sho zalishilasya zavdovzhki 8 km prokladka kolij u vidgaluzhenni na Shteg i pidklyuchennya ciyeyi gilki do magistralnoyi liniyi Brig Lozanna v storonu Lozanni Etapi 2 i 3 mozhut buti vikonani razom Zavershennya ocinyuyetsya u 1 mlrd shvejcarskih frankiv Proyekt takozh mistit dva paralelni mosti cherez richku Rona v kantoni Vale 2 6 kilometrovij tunel Engstlige milkogo zakladennya 2 galereyi rozdileni stinoyu EkspluataciyaBlizko 110 poyizdiv na dobu pryamuyut bazisnim tunelem i 66 starim girskim tunelem Z 110 poyizdiv 30 pasazhirski ta 80 vantazhni vklyuchayuchi intermodalni vantazhni perevezennya i vazhki vantazhni poyizdi Vazhki vantazhni poyizdi maksimalnoyu vagoyu 4000 tonn i maksimalnoyu dovzhinoyu v 1500 metriv mozhut vikoristovuvati tilki bazisnij tunel adzhe voni ne mozhut projti isnuyuchim girskim marshrutom Shvidkist ruhuRegulyarni vantazhni poyizdi 100 km god Kvalifikovani vantazhni poyizdi 160 km god Pasazhirski poyizdi 200 km god Pasazhirski poyizdi z kuzovom sho nahilyayetsya 250 km godGeotermalna energiyaTeplo vodi sho nadhodit z tunelyu vikoristovuyetsya dlya opalennya proyektu tropichnoyi oranzhereyi sho viroblyaye ekzotichni frukti osetrove m yaso i kav yar PrimitkiKlapper Bradley S 2007 06 15 Huge Swiss tunnel opens in Alps 19 grudnya 2008 u Wayback Machine TSR Journal 15 06 2007 edition du 19h30 TSR Gotthard From Dream to Nightmare 21 listopada 2003 u Wayback Machine Temps Present 24 May 2007Resursi InternetuVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lotschberg Basistunnel Uberblick uber Veroffentlichungen von Standerat L M Cavelty zu Grundsatzfragen der Alpenbahnplanung 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Offizielle Seite der ARGE Bahntechnik Lotschberg 7 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Bahntechnikausstatter des Lotschberg Basistunnels Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine