Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Федері́ко Феллі́ні (італ. Federico Fellini; 20 січня 1920, Ріміні — 31 жовтня 1993, Рим) — італійський кінорежисер та сценарист, відомий своїм характерним стилем, який поєднує фантазію та образи бароко із приземленістю. Вважається одним із найкращих та найвпливовіших режисерів усіх часів. Його фільми посіли високі місця в таких опитуваннях як Cahiers du cinéma і Sight & Sound, де фільм 8½ 1963 року позначений як один з 10-ти найкращих фільмів.
| Федеріко Фелліні | |
|---|---|
| італ. Federico Fellini | |
 | |
| Дата народження | 20 січня 1920[1][2][…] |
| Місце народження | Ріміні, Емілія-Романья, Королівство Італія[1][4] |
| Дата смерті | 31 жовтня 1993[5][2][…](73 роки) |
| Місце смерті | Рим, Італія[5][4] |
| Поховання | d[6][7] |
| Громадянство |  Італія |
| Alma mater | Римський університет ла Сапієнца |
| Професія | кінорежисер, сценарист, сатирик, художник коміксів, письменник, режисер |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук |
| Magnum opus | Дорога, Вісім з половиною, Амаркорд, Мамині синочки і Солодке життя |
| Нагороди |   d d d d d d d d d Q16156319? d d New York Film Critics Circle Awards[d] d d Срібна стрічка (1954 — 1980) |
| IMDb | ID 0000019 |
| federicofellini.it | |
 Федеріко Фелліні у Вікісховищі | |
Володар п'яти премій «Оскар» і «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю.
Біографія
Ранні роки
Федеріко Фелліні народився 20 січня 1920 року в Ріміні. Його батьки, Урбано Фелліні (1894—1956), виходець з романьольських селян та дрібних землевласників з Гамбеттола, та Іда Барбіані (1896—1984) з католицької сім'ї римських купців, одружилися у 1918 році в Римі, після чого переїхали до Ріміні, де батько став працювати комівояжером. У сім'ї Фелліні було ще двоє дітей: Рікардо (1921—1991) і Марія Маддалена (1929—2002). У дитячому віці часто хворів, медики підозрювали серцеву недостатність. Маленькому Федеріко подобалося привертати загальну увагу, досить швидко він навчився імітувати непритомність і запаморочення. Водночас Федеріко любив улаштовувати вистави: виготовляв маски, розмальовував ляльок, шив костюми, де уже проявились зачатки його сценічного таланту. Велике враження на нього справив цирк, що приїхав на гастролі.
Освіту Федеріко отримав класичну, закінчивши монастирську школу у Фао. В 1937 році він переїздить у Флоренцію, де вчиться на репортера, підробляючи карикатуристом у фірмі «Фебо» свого приятеля Демосу Бонніні. У 1938 році Фелліні приїжджає до Рима, щоб там спробувати зробити кар'єру журналіста. Живе неподалік вокзалу, в мебльованих кімнатах, по сусідству з торговцями-китайцями, злодіями та повіями. За свою худорлявість Федеріко отримав прізвисько «Ганді». У цей час він заробляє на життя малюнками для газет і журналів і пише тексти для вар'єте, реклами й невеликих радіопостановок.
Воєнні роки
Відбулось нетривале навчання на юридичному факультеті Римського університету, лише для того, щоб не потрапити до армії Муссоліні. У цьому також допомагала відточена ще в дитинстві навичка симуляції хвороб.
З 1938 до 1942 року Фелліні публікується в іменитому гумористичному журналі «Марк Аврелій», відомому своїм антифашистським спрямуванням. Окрім журналістики, Федеріко робить перші кроки на терені сценариста: складає невеликі скетчі для радіопостановок, пише комедійні монологи для актора вар'єте Альдо Фабріці. Близько семисот його творів побачили світ, перш ніж йому запропонували писати сценарії до фільмів.
З 1940 року Федеріко Фелліні працює в кіно спочатку як автор комічних трюків, згодом, як співавтор сценаріїв до фільмів. У 1943 році він займається постановкою комічних сцен з життя закоханих Чіко і Палліни під час якої знайомиться зі своєю майбутньою дружиною і музою Джульєттою Мазіною. Крім сина, що народився у 1945-му, названого як і батька та померлого немовлям, дітей у пари не було. Згодом Фелліні буде пропонувати дружині усиновити дитину, але та відмовиться.
Коли до Риму увійшли союзні війська, Фелліні зі своїм товаришем торгували в невеликій крамничці шаржами на переможців. Одного разу до них зайшов Роберто Росселліні. Він збирався зняти короткометражку про Доне Морозіні (італ. Don Pieto Morosini) — розстріляного гестапівцями римського священника. Фелліні розширив тему і разом з Серджо Амідеї і Роберто Росселліні написав сценарій до фільму «Рим, відкрите місто». Успіх був грандіозний. Фільм започаткував неореалізм. Федеріко став відомим сценаристом. Фелліні написав ще декілька сценаріїв, наприклад, до фільму Роберто Росселліні «Пайза».
Роки творчого розквіту
1950-ті
У 1950 році Федеріко ставить свій перший фільм «Вогні вар'єте» із спільною з Альберто Латтуадою режисурою. Фелліні написав сценарій для нового фільму «Білий шейх» (італ. Lo Sceicco Bianco, 1952), 1952), режисером якого повинен був стати Антоніоні, але той відмовився знімати за таким сценарієм. Тому Феліні зняв фільм сам і саме цей фільм став першою його самостійною кінокартиною. Успіху цей фільм не мав, але наступні два — «Мамині синочки» і (обидва — 1953 року) були прийняті публікою та критиками тепліше. З перших же фільмів починається дружба й довге співробітництво Фелліні з відомим італійським композитором Ніно Рота. «Мамині синочки» отримав премію «Срібний лев» на Венеційському кінофестивалі 1953 року і був номінований на премію «Оскар» за найкращий оригінальний сценарій.
Ще в 1949 році Федеріко Фелліні написав сценарій до фільму «Дорога», але ніяк не міг знайти коштів для зйомок. Нарешті, коли продюсер був знайдений, Фелліні починає роботу, з кінця 1953 року до весни 1954 року, причому велику частину часу він знімав на природі. У головних ролях Федеріко зняв свою дружину та маловідомого тоді актора Ентоні Квінна. Після роботи над цим фільмом у Федеріко Фелліні трапився психічний зрив, як сам режисер пізніше називав «Чорнобиль душі». У нагороду за всі страждання — повний і беззастережний успіх фільму. Понад п'ятдесяти нагород, серед яких «Срібний лев» на Венеційському кінофестивалі і премія «Оскар» 1957 року за найкращий іноземний фільм.
Наступна картина — «Шахраї» (італ. Il Bidone) — хоча і номінується на «Золотий лев», але порівняно з фільмом «Дорога» залишається непоміченою. А ось знята у 1957 році драма «Ночі Кабірії» (італ. Le notti di Cabiria), присвячена повії, яка мріє про велике кохання, стає новим спільним шедевром Фелліні і Мазіни. Як і Джельсоміно в «Дорозі», Кабірія — виглядає жалюгідною, але вона зворушує глядача своєю щирістю, довірливістю та вірою у життя. Безліч премій та нагород дістаються Фелліні за режисерську роботу, а Джульєтті Мазіні — за акторську. Протягом трьох років це вже друга робота Федеріко, яка отримує «Оскара» у номінації «Найкращий іноземний фільм».
П'ятдесяті роки вінчаються створенням одного з найкращих і найславетніших творів майстра (і, мабуть, найбільш скандального) — «Солодке життя» («італ. La Dolce Vita»). У центрі уваги — успішний журналіст, блискуче зіграний Марчелло Мастроянні, який обертається в елітному товаристві і кидається від однієї жінки до іншої, намагаючись знайти самого себе. Трактування цього фільму, починаючи з назви, суперечливі, і суперечки не вщухають досі. Чи хотів Фелліні викрити богему, показати бездушність ЗМІ? Чи ж зобразив життя у всій його красі й потворності, пропонуючи глядачеві бути не стільки суддею, скільки співучасником? Фільм має досить незвичну структуру. За словами Фелліні, він сказав собі: «Не треба піклуватися про створення оповідання … Покладемо всі наші замітки, всі документи на стіл у найхаотичнішому вигляді».
Спочатку картину сприймають вкрай негативно. Протягом декількох місяців у 1960 році (до зміни уряду) фільм заборонений до показу в Італії. Особливо обурюється католицька церква. Найбільше незадоволення Ватикану викликає сцена стриптизу і перші кадри фільму, де вертоліт транспортує повітрям статую Христа. В Іспанії картину теж забороняють — аж до кінця правління Франко у 1975 році. Однак незабаром на адресу фільму починають лунати захоплені відгуки, він отримує «Золоту пальмову гілку» Каннського фестивалю, поступово набуває статусу культового і епохального. Заборони лише підігріли інтерес до картини та позитивно вплинули на її комерційний успіх.
1960-ті
Продовження творчих експериментів призводить до створення у 1963 році наступного знакового фільму — «Вісім з половиною» («італ. Otto e mezzo»). Прийнято вважати його першою своєрідною сповіддю майстра. Головну роль знову отримав Мастроянні, який став на той момент улюбленим актором Фелліні. В основі фільму лежить сюжет про кінорежисера Гвідо, що перебуває у творчій та життєвій кризі. Як і Марчелло з «Солодкого життя», він кидається у пошуках. Тільки вектор цих пошуків спрямований не назовні, а всередину, у самого себе. У фільмі присутні деякі автобіографічні моменти з життя Фелліні. Послідовна оповідь в цій картині відсутня як така: епізоди фільму є химерним чергуванням реальних подій, дитячих спогадів Гвідо, його сновидінь та фантазій, що іноді неможливо відрізнити одне від іншого.
«Вісім з половиною», як і попередня стрічка, виявляється комерційно успішною і збирає значну кількість нагород. Серед них — дві премії «Оскар» і приз Московського міжнародного кінофестивалю.
Потім настає черга нового фільму «Джульєтта і духи» («італ. Giulietta degli Spiriti», 1965) за сценарієм, написаним спеціально для Мазіни. На відміну від переважної більшості попередніх стрічок, це фільм, відзнятий у кольорі. Проте фільм не викликав особливого захоплення ні у критиків, ні у глядача. А самому Фелліні приніс чимало клопоту: податкові органи звинуватили його у фінансових порушеннях. Суд постановив, що він повинен доплатити в касу держави 200 тисяч доларів. Незважаючи на те, що вирок був явно несправедливим, Федеріко йому підкорився і разом з Джульєттою перебрався з шикарних апартаментів у скромне житло. Паралельно Фелліні виношує задум картини «Подорож Дж. Масторни» — про людину на тому світі, що загинула в авіакатастрофі. Кінохудожник мріє втілити на екрані свої заповітні мрії і сни (один з улюблених образів — літаюча людина), але не в змозі цього зробити. Найчастіше як причину він називає небажання продюсерів фінансувати якісь незрозумілі, на їхню думку, сценарії. Але у 1967 році Фелліні потрапляє до лікарні з сильними болями в грудях, що назавжди зупиняє роботу над цим фільмом. Після одужання Федеріко відзначив, що життя для нього тепер стало важливішим і ціннішим: «Зустріч зі смертю мені довела, як сильно я прив'язаний до життя».
У 1968 році Фелліні разом з Луї Маллем і Роже Вадимом екранізує новели Едгара Аллана По у фільмі («італ. Tre Passi Nel Delirio»). Під керівництвом таких метрів кінематографа усі актори грають просто блискуче.
У 1969 році на екрани виходить картина «Сатирикон Фелліні» («італ. Fellini — Satyricon») — грандіозна містерія за мотивами однойменного роману Петронія, що відтворює на екрані фантастичний світ Римської імперії часів занепаду за правління Нерона.
Через два роки з'являється непомітна комедія («I Clowns», 1970)
Новим відкриттям для Фелліні у цьому періоді творчості стали роботи Карла Юнга. Він познайомився із психоаналітиком др. Ернстом Бернаром на початку 1960 року, а потім прочитав автобіогафію Юнга (1963). Бернар порадив Фелліні радитися із Книгою змін і записувати власні сни. Те, що Фелліні раніше вважав своєю екстрасенсорною перцепцією, тепер набрало нового бачення, як маніфестація несвідомого. Психологія Юнга мала вирішальне значення у формуванні стилю зрілого Фелліні, його фільми змінили русло, відійшли від неореалізму, стали здебільшого передавати сни й мрії. Ідеї Юнга про аніму й анімус, роль архетипів, про колективне несвідоме визначили такі фільми режисера як «8½» (1963), «Джульєтта і духи» (1965), «» (1969), «Казанова» (1976) та «Місто жінок» (1980).
1970-ті
Федеріко часто задавали питання, що для нього означає Рим. Замість відповіді він зняв картину «Рим» («італ. Fellini Roma», 1972). Фільм пройнятий світлим почуттям свята, феєрії, чарівної казки, у якій переплетені власні спогади режисера, враження від прочитаних книг і побачених вистав, репортажно зняті кадри вулиць та вуличок Риму.
Наступний фільм Фелліні «Амаркорд» («італ. Amarcord», 1973, премія «Оскар») теж розповідав історії про місто, але тепер це було місто Ріміні, місто його дитинства. Сценарій він написав разом з поетом Тоніно Гуеррою. У картині багато смішних персонажів і комічних ситуацій. На місцевому діалекті романьолів «амаркорд» («a m'arcord») означає «я згадую», що стало неологізмом в італійській мові. Фільм був представлений 1974 року поза конкурсом на 27-му Каннському міжнародному кінофестивалі і входить у 100 найкращий фільмів світового кіно.
Федеріко подобалося водити машину. У нього був чудовий «Ягуар», потім він придбав «Шевроле», згодом «Альфа-Ромео». На початку 1970-х під колеса його автомобіля ледь не потрапив хлопчик-велосипедист. На щастя, юний порушник правил відбувся легким переляком, але вражений Фелліні тут же за безцінь продав машину німецькому туристу, а сам з тих пір за кермо більше не сідав і волів робити прогулянки пішки.
Його новий фільм «Казанова Федеріко Фелліні» («італ. Il Casanova di Federico Fellini», 1976) — вільне переосмислення мемуарів знаменитого авантюриста XVIII століття — викликав певне розчарування у частини критиків і глядачів, чи то незадоволених трактуванням образу Казанови, чи то пригнічених надлишковим буйством фантазії Фелліні. Фелліні з небажанням взявся за цю постановку і пізніше зізнавався, що Казанова викликає у нього огиду, а мемуари «знаменитого коханця» здаються телефонною книгою.
Фелліні не любив перерв у роботі. Телефільм («італ. Prova d'Orchestra», 1979) він зняв всього за шістнадцять днів. Ще шість тижнів пішло на монтаж і озвучування. Стрічка виявилась на рідкість простою за своєю сюжетною організацією. Цей фільм-притча викликав лавину рецензій та відгуків в італійській пресі, причому кожен тлумачив його по-своєму.
Пізні роки
У 1980-х Фелліні зняв чотири фільми.
У 1980 році вийшла драма «Місто жінок» з Марчелло Мастроянні в головній ролі. Божевілля, але яке відверте і наповнене особистими переживаннями, відчуттями, образами і метафорами. Тема серйозна, а знято так легко, з іронією.
Притча 1983 року «І корабель пливе…». Взятий історичний факт, взяті цілком реальні герої, але як все зіграно, як все набагато об'ємніше простої події в історії, де замішані як людські взаємини, політика, відношення між різними шарами в суспільстві і як все деколи це байдуже і не потрібне.
«Джинджер і Фред» (1985) про пару танцюристів, що в молодості виконували танцювальні номери знаменитих Фреда Астера (Мастроянні) і Джинджер Роджерс (Мазіна), а також сповідувальне «Інтерв'ю» (1987), у якому Мастроянні повертається разом з Анітою Екберг у «Солодке життя».
В одному зі своїх останніх інтерв'ю Фелліні розповідає про свої контакти з Карлосом Кастанедою. Фелліні говорить про те, що протягом довгого часу шукав Кастанеду у Нью-Йорку і навіть зв'язувався з його агентом. І лише згодом у Римі він зумів з ним познайомитись. Кастанеда сказав Фелліні, що переглянув усі його фільм і що ще у 50-тих роках, він дивився стрічку його «Дорога» разом із і що тоді Дон Хуан сказав йому: «Ти зустрінешся з цим режисером». У другій половині 80-тих років за словами Фелліні він поїхав до Лос-Анджелеса, тому що хотів зняти фільм про Карлоса Кастанеду. Але у Лос-Анжелесі з ним почали відбуватися дивні події. Фелліні робить припущення, що можливо Кастанеда або його учні не бажали, щоб він знімав цей фільм. Урешті він відмовився знімати його.
Як наслідок його останнім фільмом стала картина «Голоси Місяця» (1990) за повістю , у який режисер зобразив світ через очі нешкідливого схибленого, який щойно вийшов з психіатричної лікарні.
Всього чотири фільми Фелліні завоювували премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою 4 рази: «Дорога» (La strada, 1954), «Ночі Кабірії» (Le Notti di Cabiria, 1957); «8½» (1963) і «Амаркорд» (Amarcord, 1973).
У березні 1993 року режисер отримав почесного «Оскара» за внесок в кіномистецтво. А 30 жовтня Федеріко і Джульєтта збиралися відсвяткувати в колі друзів золоте весілля. Проте 15 жовтня Фелліні госпіталізували з інсультом. 31 жовтня, через 50 років і один день після весілля з Джульєттою, його не стало.
Коли Італія ховала режисера, дорожний рух в Римі був зупинений. Багатотисячний натовп проводжав траурний кортеж оплесками дорогами Італії — від Рима до фамільного склепу сім'ї Фелліні в маленькому приморському містечку Ріміні.
Джульєтта Мазіна, хвора раком легенів, пережила чоловіка на п'ять місяців. Перед смертю 23 березня 1994 року вона висловила бажання бути похованою з фотографією Федеріко в руці.
Вшанування пам'яті
- 5150 Фелліні — астероїд, названий на честь режисера
- Аеропорт в Ріміні названий на його честь
Фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1939 | ф | Бачиш, який ти? | Lo vedi come sei... lo vedi come sei? | співсценарист фільму режисера Маріо Маттолі |
| 1940 | ф | Пірат – це я | Il pirata sono io | співсценарист фільму режисера Маріо Маттолі |
| 1940 | ф | І не кажи! | Non me lo dire | співсценарист фільму режисера Маріо Маттолі |
| 1950 | ф | Вогні вар'єте | Luci del Varietà | режисер (спільно з Альберто Латтуада), сценарист |
| 1952 | ф | Білий шейх | Lo Sceicco Bianco | режисер |
| 1953 | ф | Мамині синочки | I Vitelloni | режисер, сценарист |
| 1953 | ф | L'Amore in Città (епізод «Шлюбне агентство» / «Agenzia matrimoniale») | режисер | |
| 1954 | ф | Дорога | La Strada | режисер, сценарист |
| 1955 | ф | Шахраї | Il bidone | режисер, сценарист |
| 1957 | ф | Ночі Кабірії | Le notti di Cabiria | режисер, сценарист |
| 1960 | ф | Солодке життя | La Dolce Vita | режисер, сценарист |
| 1962 | ф | Боккаччо-70 | Boccaccio '70 (епізод «Спокуса доктора Антоніо» / «Le Tentazioni Del Dottor Antonio») | режисер |
| 1963 | ф | Вісім з половиною | 8½ | режисер |
| 1965 | ф | Джульєтта і ду́хи | Giulietta degli Spiriti | режисер, сценарист |
| 1968 | ф | Histoires Extraordinaires (епізод «Тобі Дамміт» / «Toby Dammit») | режисер | |
| 1969 | док | Block-notes di un regista | режисер, сценарист, камео | |
| 1969 | ф | Fellini — Satyricon | режисер, сценарист | |
| 1970 | док | Ciao Federico ! | камео (фільм Ґідеона Бахмана (нім. Gideon Bachmann) про фільм ) | |
| 1970 | тф | I Clowns | режисерр, сценарист, головна роль | |
| 1972 | ф | Рим | Fellini Roma | режисер, сценарист |
| 1973 | ф | Амаркорд | Amarcord | режисер |
| 1976 | ф | Казанова Федеріко Фелліні | Il Casanova di Federico Fellini | режисер, сценарист |
| 1978 | ф | Prova d’Orchestra | режисер, сценарист | |
| 1980 | ф | Місто жінок | La Citta' delle Donne | режисер, сценарист |
| 1983 | ф | І корабель пливе… | E la Nave Va | режисер, сценарист |
| 1986 | ф | Джинджер і Фред | Ginger e Fred | режисер, сценарист |
| 1987 | ф | Інтерв'ю | Intervista | режисер, сценарист |
| 1990 | ф | Голоси Місяця | La Voce della Luna | режисер, сценарист |
Примітки
- Феллини Федерико // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Federico Fellini
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118532421 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://riminiturismo.it/visitatori/scopri-il-territorio/arte-e-cultura/monumenti-alla-memoria/cimitero-monumentale-di-rimini
- https://bbcc.regione.emilia-romagna.it/pater/loadcard.do?id_card=152363
- Hollis Alpert Fellini: A Life. New York: Paragon House, 1988. — .
- Federico Fellini — сайт, присвячений Федеріко Фелліні (рос.)
- Bondanella, Cinema of Federico Fellini, 151-54
- Amarcord|editore=repubblica.it|accesso=20 dicembre 2011
- Selection 1974|editore=festival-cannes.fr|accesso=18 giugno 2011[недоступне посилання з червня 2019]
- Rete degli Spettatori
- http://invertedtree.ucoz.ru/publ/otryvki_iz_intervju_s_federiko_fellini/20-1-0-114
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- (рос.)
- Антон Філатов Федеріко Фелліні: Карикатури, як джерело натхнення // «Cut Insight»
- Надежда Овдун День рождения Федерико Феллини: 5 лучших фильмов великого режиссера // «Подробности» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Federi ko Felli ni ital Federico Fellini 20 sichnya 1920 Rimini 31 zhovtnya 1993 Rim italijskij kinorezhiser ta scenarist vidomij svoyim harakternim stilem yakij poyednuye fantaziyu ta obrazi baroko iz prizemlenistyu Vvazhayetsya odnim iz najkrashih ta najvplivovishih rezhiseriv usih chasiv Jogo filmi posili visoki miscya v takih opituvannyah yak Cahiers du cinema i Sight amp Sound de film 8 1963 roku poznachenij yak odin z 10 ti najkrashih filmiv Federiko Felliniital Federico FelliniData narodzhennya 20 sichnya 1920 1920 01 20 1 2 Misce narodzhennya Rimini Emiliya Romanya Korolivstvo Italiya 1 4 Data smerti 31 zhovtnya 1993 1993 10 31 5 2 73 roki Misce smerti Rim Italiya 5 4 Pohovannya d 6 7 Gromadyanstvo ItaliyaAlma mater Rimskij universitet la SapiyencaProfesiya kinorezhiser scenarist satirik hudozhnik komiksiv pismennik rezhiserChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i naukMagnum opus Doroga Visim z polovinoyu Amarkord Mamini sinochki i Solodke zhittyaNagorodi Praemium Imperiale 1990 premiya Oskar za vidatni zaslugi v kinematografi 1991 d Premiya Blakitna strichka za najkrashij inozemnij filmd Bodil Zolota palmova gilka premiya David di Donatello za najkrashu rezhisersku robotu d d d d Yevropejskij kinopriz za zhittyevi dosyagnennya 1989 d d Sribna strichka za najkrashu rezhisuru Premiya Sribna strichka za najkrashij scenarijd Q16156319 d Kinema Dzyumpo d New York Film Critics Circle Awards d premiya San Zhordi dlya kinematografa d Gran pri zhuri Venecijskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu d Sribnij lev 1953 David di Donatello 1957 Sribna strichka 1954 1980 IMDb ID 0000019federicofellini it Federiko Fellini u Vikishovishi Volodar p yati premij Oskar i Zolotoyi palmovoyi gilki Kannskogo kinofestivalyu BiografiyaRanni roki Federiko Fellini narodivsya 20 sichnya 1920 roku v Rimini Jogo batki Urbano Fellini 1894 1956 vihodec z romanolskih selyan ta dribnih zemlevlasnikiv z Gambettola ta Ida Barbiani 1896 1984 z katolickoyi sim yi rimskih kupciv odruzhilisya u 1918 roci v Rimi pislya chogo pereyihali do Rimini de batko stav pracyuvati komivoyazherom U sim yi Fellini bulo she dvoye ditej Rikardo 1921 1991 i Mariya Maddalena 1929 2002 U dityachomu vici chasto hvoriv mediki pidozryuvali sercevu nedostatnist Malenkomu Federiko podobalosya privertati zagalnu uvagu dosit shvidko vin navchivsya imituvati nepritomnist i zapamorochennya Vodnochas Federiko lyubiv ulashtovuvati vistavi vigotovlyav maski rozmalovuvav lyalok shiv kostyumi de uzhe proyavilis zachatki jogo scenichnogo talantu Velike vrazhennya na nogo spraviv cirk sho priyihav na gastroli Osvitu Federiko otrimav klasichnu zakinchivshi monastirsku shkolu u Fao V 1937 roci vin pereyizdit u Florenciyu de vchitsya na reportera pidroblyayuchi karikaturistom u firmi Febo svogo priyatelya Demosu Bonnini U 1938 roci Fellini priyizhdzhaye do Rima shob tam sprobuvati zrobiti kar yeru zhurnalista Zhive nepodalik vokzalu v meblovanih kimnatah po susidstvu z torgovcyami kitajcyami zlodiyami ta poviyami Za svoyu hudorlyavist Federiko otrimav prizvisko Gandi U cej chas vin zaroblyaye na zhittya malyunkami dlya gazet i zhurnaliv i pishe teksti dlya var yete reklami j nevelikih radiopostanovok Voyenni roki Vidbulos netrivale navchannya na yuridichnomu fakulteti Rimskogo universitetu lishe dlya togo shob ne potrapiti do armiyi Mussolini U comu takozh dopomagala vidtochena she v ditinstvi navichka simulyaciyi hvorob Z 1938 do 1942 roku Fellini publikuyetsya v imenitomu gumoristichnomu zhurnali Mark Avrelij vidomomu svoyim antifashistskim spryamuvannyam Okrim zhurnalistiki Federiko robit pershi kroki na tereni scenarista skladaye neveliki sketchi dlya radiopostanovok pishe komedijni monologi dlya aktora var yete Aldo Fabrici Blizko semisot jogo tvoriv pobachili svit persh nizh jomu zaproponuvali pisati scenariyi do filmiv Z 1940 roku Federiko Fellini pracyuye v kino spochatku yak avtor komichnih tryukiv zgodom yak spivavtor scenariyiv do filmiv U 1943 roci vin zajmayetsya postanovkoyu komichnih scen z zhittya zakohanih Chiko i Pallini pid chas yakoyi znajomitsya zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu i muzoyu Dzhulyettoyu Mazinoyu Krim sina sho narodivsya u 1945 mu nazvanogo yak i batka ta pomerlogo nemovlyam ditej u pari ne bulo Zgodom Fellini bude proponuvati druzhini usinoviti ditinu ale ta vidmovitsya Koli do Rimu uvijshli soyuzni vijska Fellini zi svoyim tovarishem torguvali v nevelikij kramnichci sharzhami na peremozhciv Odnogo razu do nih zajshov Roberto Rossellini Vin zbiravsya znyati korotkometrazhku pro Done Morozini ital Don Pieto Morosini rozstrilyanogo gestapivcyami rimskogo svyashennika Fellini rozshiriv temu i razom z Serdzho Amideyi i Roberto Rossellini napisav scenarij do filmu Rim vidkrite misto Uspih buv grandioznij Film zapochatkuvav neorealizm Federiko stav vidomim scenaristom Fellini napisav she dekilka scenariyiv napriklad do filmu Roberto Rossellini Pajza Roki tvorchogo rozkvitu 1950 ti Federiko Fellini 1950 ti U 1950 roci Federiko stavit svij pershij film Vogni var yete iz spilnoyu z Alberto Lattuadoyu rezhisuroyu Fellini napisav scenarij dlya novogo filmu Bilij shejh ital Lo Sceicco Bianco 1952 1952 rezhiserom yakogo povinen buv stati Antonioni ale toj vidmovivsya znimati za takim scenariyem Tomu Felini znyav film sam i same cej film stav pershoyu jogo samostijnoyu kinokartinoyu Uspihu cej film ne mav ale nastupni dva Mamini sinochki i obidva 1953 roku buli prijnyati publikoyu ta kritikami teplishe Z pershih zhe filmiv pochinayetsya druzhba j dovge spivrobitnictvo Fellini z vidomim italijskim kompozitorom Nino Rota Mamini sinochki otrimav premiyu Sribnij lev na Venecijskomu kinofestivali 1953 roku i buv nominovanij na premiyu Oskar za najkrashij originalnij scenarij She v 1949 roci Federiko Fellini napisav scenarij do filmu Doroga ale niyak ne mig znajti koshtiv dlya zjomok Nareshti koli prodyuser buv znajdenij Fellini pochinaye robotu z kincya 1953 roku do vesni 1954 roku prichomu veliku chastinu chasu vin znimav na prirodi U golovnih rolyah Federiko znyav svoyu druzhinu ta malovidomogo todi aktora Entoni Kvinna Pislya roboti nad cim filmom u Federiko Fellini trapivsya psihichnij zriv yak sam rezhiser piznishe nazivav Chornobil dushi U nagorodu za vsi strazhdannya povnij i bezzasterezhnij uspih filmu Ponad p yatdesyati nagorod sered yakih Sribnij lev na Venecijskomu kinofestivali i premiya Oskar 1957 roku za najkrashij inozemnij film Nastupna kartina Shahrayi ital Il Bidone hocha i nominuyetsya na Zolotij lev ale porivnyano z filmom Doroga zalishayetsya nepomichenoyu A os znyata u 1957 roci drama Nochi Kabiriyi ital Le notti di Cabiria prisvyachena poviyi yaka mriye pro velike kohannya staye novim spilnim shedevrom Fellini i Mazini Yak i Dzhelsomino v Dorozi Kabiriya viglyadaye zhalyugidnoyu ale vona zvorushuye glyadacha svoyeyu shiristyu dovirlivistyu ta viroyu u zhittya Bezlich premij ta nagorod distayutsya Fellini za rezhisersku robotu a Dzhulyetti Mazini za aktorsku Protyagom troh rokiv ce vzhe druga robota Federiko yaka otrimuye Oskara u nominaciyi Najkrashij inozemnij film P yatdesyati roki vinchayutsya stvorennyam odnogo z najkrashih i najslavetnishih tvoriv majstra i mabut najbilsh skandalnogo Solodke zhittya ital La Dolce Vita U centri uvagi uspishnij zhurnalist bliskuche zigranij Marchello Mastroyanni yakij obertayetsya v elitnomu tovaristvi i kidayetsya vid odniyeyi zhinki do inshoyi namagayuchis znajti samogo sebe Traktuvannya cogo filmu pochinayuchi z nazvi superechlivi i superechki ne vshuhayut dosi Chi hotiv Fellini vikriti bogemu pokazati bezdushnist ZMI Chi zh zobraziv zhittya u vsij jogo krasi j potvornosti proponuyuchi glyadachevi buti ne stilki suddeyu skilki spivuchasnikom Film maye dosit nezvichnu strukturu Za slovami Fellini vin skazav sobi Ne treba pikluvatisya pro stvorennya opovidannya Poklademo vsi nashi zamitki vsi dokumenti na stil u najhaotichnishomu viglyadi Spochatku kartinu sprijmayut vkraj negativno Protyagom dekilkoh misyaciv u 1960 roci do zmini uryadu film zaboronenij do pokazu v Italiyi Osoblivo oburyuyetsya katolicka cerkva Najbilshe nezadovolennya Vatikanu viklikaye scena striptizu i pershi kadri filmu de vertolit transportuye povitryam statuyu Hrista V Ispaniyi kartinu tezh zaboronyayut azh do kincya pravlinnya Franko u 1975 roci Odnak nezabarom na adresu filmu pochinayut lunati zahopleni vidguki vin otrimuye Zolotu palmovu gilku Kannskogo festivalyu postupovo nabuvaye statusu kultovogo i epohalnogo Zaboroni lishe pidigrili interes do kartini ta pozitivno vplinuli na yiyi komercijnij uspih 1960 ti Federiko Fellini 1965 Prodovzhennya tvorchih eksperimentiv prizvodit do stvorennya u 1963 roci nastupnogo znakovogo filmu Visim z polovinoyu ital Otto e mezzo Prijnyato vvazhati jogo pershoyu svoyeridnoyu spoviddyu majstra Golovnu rol znovu otrimav Mastroyanni yakij stav na toj moment ulyublenim aktorom Fellini V osnovi filmu lezhit syuzhet pro kinorezhisera Gvido sho perebuvaye u tvorchij ta zhittyevij krizi Yak i Marchello z Solodkogo zhittya vin kidayetsya u poshukah Tilki vektor cih poshukiv spryamovanij ne nazovni a vseredinu u samogo sebe U filmi prisutni deyaki avtobiografichni momenti z zhittya Fellini Poslidovna opovid v cij kartini vidsutnya yak taka epizodi filmu ye himernim cherguvannyam realnih podij dityachih spogadiv Gvido jogo snovidin ta fantazij sho inodi nemozhlivo vidrizniti odne vid inshogo Visim z polovinoyu yak i poperednya strichka viyavlyayetsya komercijno uspishnoyu i zbiraye znachnu kilkist nagorod Sered nih dvi premiyi Oskar i priz Moskovskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu Potim nastaye cherga novogo filmu Dzhulyetta i duhi ital Giulietta degli Spiriti 1965 za scenariyem napisanim specialno dlya Mazini Na vidminu vid perevazhnoyi bilshosti poperednih strichok ce film vidznyatij u kolori Prote film ne viklikav osoblivogo zahoplennya ni u kritikiv ni u glyadacha A samomu Fellini prinis chimalo klopotu podatkovi organi zvinuvatili jogo u finansovih porushennyah Sud postanoviv sho vin povinen doplatiti v kasu derzhavi 200 tisyach dolariv Nezvazhayuchi na te sho virok buv yavno nespravedlivim Federiko jomu pidkorivsya i razom z Dzhulyettoyu perebravsya z shikarnih apartamentiv u skromne zhitlo Paralelno Fellini vinoshuye zadum kartini Podorozh Dzh Mastorni pro lyudinu na tomu sviti sho zaginula v aviakatastrofi Kinohudozhnik mriye vtiliti na ekrani svoyi zapovitni mriyi i sni odin z ulyublenih obraziv litayucha lyudina ale ne v zmozi cogo zrobiti Najchastishe yak prichinu vin nazivaye nebazhannya prodyuseriv finansuvati yakis nezrozumili na yihnyu dumku scenariyi Ale u 1967 roci Fellini potraplyaye do likarni z silnimi bolyami v grudyah sho nazavzhdi zupinyaye robotu nad cim filmom Pislya oduzhannya Federiko vidznachiv sho zhittya dlya nogo teper stalo vazhlivishim i cinnishim Zustrich zi smertyu meni dovela yak silno ya priv yazanij do zhittya U 1968 roci Fellini razom z Luyi Mallem i Rozhe Vadimom ekranizuye noveli Edgara Allana Po u filmi ital Tre Passi Nel Delirio Pid kerivnictvom takih metriv kinematografa usi aktori grayut prosto bliskuche U 1969 roci na ekrani vihodit kartina Satirikon Fellini ital Fellini Satyricon grandiozna misteriya za motivami odnojmennogo romanu Petroniya sho vidtvoryuye na ekrani fantastichnij svit Rimskoyi imperiyi chasiv zanepadu za pravlinnya Nerona Cherez dva roki z yavlyayetsya nepomitna komediya I Clowns 1970 Novim vidkrittyam dlya Fellini u comu periodi tvorchosti stali roboti Karla Yunga Vin poznajomivsya iz psihoanalitikom dr Ernstom Bernarom na pochatku 1960 roku a potim prochitav avtobiogafiyu Yunga 1963 Bernar poradiv Fellini raditisya iz Knigoyu zmin i zapisuvati vlasni sni Te sho Fellini ranishe vvazhav svoyeyu ekstrasensornoyu percepciyeyu teper nabralo novogo bachennya yak manifestaciya nesvidomogo Psihologiya Yunga mala virishalne znachennya u formuvanni stilyu zrilogo Fellini jogo filmi zminili ruslo vidijshli vid neorealizmu stali zdebilshogo peredavati sni j mriyi Ideyi Yunga pro animu j animus rol arhetipiv pro kolektivne nesvidome viznachili taki filmi rezhisera yak 8 1963 Dzhulyetta i duhi 1965 1969 Kazanova 1976 ta Misto zhinok 1980 1970 ti Federiko Fellini u 1970 ih Federiko chasto zadavali pitannya sho dlya nogo oznachaye Rim Zamist vidpovidi vin znyav kartinu Rim ital Fellini Roma 1972 Film projnyatij svitlim pochuttyam svyata feyeriyi charivnoyi kazki u yakij perepleteni vlasni spogadi rezhisera vrazhennya vid prochitanih knig i pobachenih vistav reportazhno znyati kadri vulic ta vulichok Rimu Nastupnij film Fellini Amarkord ital Amarcord 1973 premiya Oskar tezh rozpovidav istoriyi pro misto ale teper ce bulo misto Rimini misto jogo ditinstva Scenarij vin napisav razom z poetom Tonino Guerroyu U kartini bagato smishnih personazhiv i komichnih situacij Na miscevomu dialekti romanoliv amarkord a m arcord oznachaye ya zgaduyu sho stalo neologizmom v italijskij movi Film buv predstavlenij 1974 roku poza konkursom na 27 mu Kannskomu mizhnarodnomu kinofestivali i vhodit u 100 najkrashij filmiv svitovogo kino Federiko podobalosya voditi mashinu U nogo buv chudovij Yaguar potim vin pridbav Shevrole zgodom Alfa Romeo Na pochatku 1970 h pid kolesa jogo avtomobilya led ne potrapiv hlopchik velosipedist Na shastya yunij porushnik pravil vidbuvsya legkim perelyakom ale vrazhenij Fellini tut zhe za bezcin prodav mashinu nimeckomu turistu a sam z tih pir za kermo bilshe ne sidav i voliv robiti progulyanki pishki Jogo novij film Kazanova Federiko Fellini ital Il Casanova di Federico Fellini 1976 vilne pereosmislennya memuariv znamenitogo avantyurista XVIII stolittya viklikav pevne rozcharuvannya u chastini kritikiv i glyadachiv chi to nezadovolenih traktuvannyam obrazu Kazanovi chi to prignichenih nadlishkovim bujstvom fantaziyi Fellini Fellini z nebazhannyam vzyavsya za cyu postanovku i piznishe ziznavavsya sho Kazanova viklikaye u nogo ogidu a memuari znamenitogo kohancya zdayutsya telefonnoyu knigoyu Fellini ne lyubiv pererv u roboti Telefilm ital Prova d Orchestra 1979 vin znyav vsogo za shistnadcyat dniv She shist tizhniv pishlo na montazh i ozvuchuvannya Strichka viyavilas na ridkist prostoyu za svoyeyu syuzhetnoyu organizaciyeyu Cej film pritcha viklikav lavinu recenzij ta vidgukiv v italijskij presi prichomu kozhen tlumachiv jogo po svoyemu Pizni roki Federiko Fellini z Marchello Mastroyanni 1990 U 1980 h Fellini znyav chotiri filmi U 1980 roci vijshla drama Misto zhinok z Marchello Mastroyanni v golovnij roli Bozhevillya ale yake vidverte i napovnene osobistimi perezhivannyami vidchuttyami obrazami i metaforami Tema serjozna a znyato tak legko z ironiyeyu Pritcha 1983 roku I korabel plive Vzyatij istorichnij fakt vzyati cilkom realni geroyi ale yak vse zigrano yak vse nabagato ob yemnishe prostoyi podiyi v istoriyi de zamishani yak lyudski vzayemini politika vidnoshennya mizh riznimi sharami v suspilstvi i yak vse dekoli ce bajduzhe i ne potribne Dzhindzher i Fred 1985 pro paru tancyuristiv sho v molodosti vikonuvali tancyuvalni nomeri znamenitih Freda Astera Mastroyanni i Dzhindzher Rodzhers Mazina a takozh spoviduvalne Interv yu 1987 u yakomu Mastroyanni povertayetsya razom z Anitoyu Ekberg u Solodke zhittya V odnomu zi svoyih ostannih interv yu Fellini rozpovidaye pro svoyi kontakti z Karlosom Kastanedoyu Fellini govorit pro te sho protyagom dovgogo chasu shukav Kastanedu u Nyu Jorku i navit zv yazuvavsya z jogo agentom I lishe zgodom u Rimi vin zumiv z nim poznajomitis Kastaneda skazav Fellini sho pereglyanuv usi jogo film i sho she u 50 tih rokah vin divivsya strichku jogo Doroga razom iz i sho todi Don Huan skazav jomu Ti zustrineshsya z cim rezhiserom U drugij polovini 80 tih rokiv za slovami Fellini vin poyihav do Los Andzhelesa tomu sho hotiv znyati film pro Karlosa Kastanedu Ale u Los Anzhelesi z nim pochali vidbuvatisya divni podiyi Fellini robit pripushennya sho mozhlivo Kastaneda abo jogo uchni ne bazhali shob vin znimav cej film Ureshti vin vidmovivsya znimati jogo Yak naslidok jogo ostannim filmom stala kartina Golosi Misyacya 1990 za povistyu u yakij rezhiser zobraziv svit cherez ochi neshkidlivogo shiblenogo yakij shojno vijshov z psihiatrichnoyi likarni Vsogo chotiri filmi Fellini zavoyuvuvali premiyu Oskar za najkrashij film inozemnoyu movoyu 4 razi Doroga La strada 1954 Nochi Kabiriyi Le Notti di Cabiria 1957 8 1963 i Amarkord Amarcord 1973 U berezni 1993 roku rezhiser otrimav pochesnogo Oskara za vnesok v kinomistectvo A 30 zhovtnya Federiko i Dzhulyetta zbiralisya vidsvyatkuvati v koli druziv zolote vesillya Prote 15 zhovtnya Fellini gospitalizuvali z insultom 31 zhovtnya cherez 50 rokiv i odin den pislya vesillya z Dzhulyettoyu jogo ne stalo Koli Italiya hovala rezhisera dorozhnij ruh v Rimi buv zupinenij Bagatotisyachnij natovp provodzhav traurnij kortezh opleskami dorogami Italiyi vid Rima do familnogo sklepu sim yi Fellini v malenkomu primorskomu mistechku Rimini Dzhulyetta Mazina hvora rakom legeniv perezhila cholovika na p yat misyaciv Pered smertyu 23 bereznya 1994 roku vona vislovila bazhannya buti pohovanoyu z fotografiyeyu Federiko v ruci Vshanuvannya pam yati5150 Fellini asteroyid nazvanij na chest rezhisera Aeroport v Rimini nazvanij na jogo chestFilmografiyaRik Ukrayinska nazva Originalna nazva Rol1939 f Bachish yakij ti Lo vedi come sei lo vedi come sei spivscenarist filmu rezhisera Mario Mattoli1940 f Pirat ce ya Il pirata sono io spivscenarist filmu rezhisera Mario Mattoli1940 f I ne kazhi Non me lo dire spivscenarist filmu rezhisera Mario Mattoli1950 f Vogni var yete Luci del Varieta rezhiser spilno z Alberto Lattuada scenarist1952 f Bilij shejh Lo Sceicco Bianco rezhiser1953 f Mamini sinochki I Vitelloni rezhiser scenarist1953 f L Amore in Citta epizod Shlyubne agentstvo Agenzia matrimoniale rezhiser1954 f Doroga La Strada rezhiser scenarist1955 f Shahrayi Il bidone rezhiser scenarist1957 f Nochi Kabiriyi Le notti di Cabiria rezhiser scenarist1960 f Solodke zhittya La Dolce Vita rezhiser scenarist1962 f Bokkachcho 70 Boccaccio 70 epizod Spokusa doktora Antonio Le Tentazioni Del Dottor Antonio rezhiser1963 f Visim z polovinoyu 8 rezhiser1965 f Dzhulyetta i du hi Giulietta degli Spiriti rezhiser scenarist1968 f Histoires Extraordinaires epizod Tobi Dammit Toby Dammit rezhiser1969 dok Block notes di un regista rezhiser scenarist kameo1969 f Fellini Satyricon rezhiser scenarist1970 dok Ciao Federico kameo film Gideona Bahmana nim Gideon Bachmann pro film 1970 tf I Clowns rezhiserr scenarist golovna rol1972 f Rim Fellini Roma rezhiser scenarist1973 f Amarkord Amarcord rezhiser1976 f Kazanova Federiko Fellini Il Casanova di Federico Fellini rezhiser scenarist1978 f Prova d Orchestra rezhiser scenarist1980 f Misto zhinok La Citta delle Donne rezhiser scenarist1983 f I korabel plive E la Nave Va rezhiser scenarist1986 f Dzhindzher i Fred Ginger e Fred rezhiser scenarist1987 f Interv yu Intervista rezhiser scenarist1990 f Golosi Misyacya La Voce della Luna rezhiser scenaristPrimitkiFellini Federiko Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Federico Fellini d Track Q17299517 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Deutsche Nationalbibliothek Record 118532421 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https riminiturismo it visitatori scopri il territorio arte e cultura monumenti alla memoria cimitero monumentale di rimini https bbcc regione emilia romagna it pater loadcard do id card 152363 Hollis Alpert Fellini A Life New York Paragon House 1988 ISBN 1 55778 000 5 Federico Fellini sajt prisvyachenij Federiko Fellini ros Bondanella Cinema of Federico Fellini 151 54 Amarcord editore repubblica it accesso 20 dicembre 2011 Selection 1974 editore festival cannes fr accesso 18 giugno 2011 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Rete degli Spettatori http invertedtree ucoz ru publ otryvki iz intervju s federiko fellini 20 1 0 114 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaFederiko Fellini u sestrinskih VikiproyektahPortal Kinematograf Citati u Vikicitatah Federiko Fellini u Vikishovishi ros Anton Filatov Federiko Fellini Karikaturi yak dzherelo nathnennya Cut Insight Nadezhda Ovdun Den rozhdeniya Federiko Fellini 5 luchshih filmov velikogo rezhissera Podrobnosti ros