Гай Петроній Арбітр (лат. Petronius Arbiter; близько 14 — 66, Куми) — автор давньоримського роману «Сатирикон», зазвичай ототожнюється з сенатором Петронієм, про якого писав Тацит.
Петроній Арбітр | |
---|---|
лат. Petronius Niger | |
Ім'я при народженні | лат. Publius Petronius Niger |
Псевдо | arbiter elegantiae |
Народився | 27 d, Нарбонська Галлія, Стародавній Рим |
Помер | 66[1][2][…] Куми[3] ·знекровлення |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | письменник, політик, військовослужбовець, поет, філософ |
Знання мов | латина[4][5] |
Magnum opus | Сатирикон |
Посада | давньоримський сенатор[d], римський губернатор і консул |
Батько | Публій Петроній |
Мати | d |
Брати, сестри | Петронія і Публій Петроній Турпіліан |
IMDb | ID 0678112 |
|
Ім'я Петроній Арбітр названо у всіх манускриптах роману. Його підтверджують пізніші посилання та відгуки, у яких, без сумніву, мова йде про автора «Сатирикону».
Античні свідчення
- (II століття н. е.) У своєму творі «De metris» наділяє Петронія епітетом disertus («красномовний»; «майстерний, знавець») і, кажучи про анакреонтичних розмірах, зауважує, що їх часто вживав Петроній (в збереженому тексті Петронія анакреонтичних розмірів не зустрічається)
- Макробій (кінець IV — початок V ст.) у коментарях до «Сну Сципіона» говорить про нього як про романіста, який, як і Апулей, описував страждання закоханих. При цьому першість тут Макробій віддає Петронію.
- Сидоній Аполлінарій (V століття) згадує Петронія в одному ряду з Цицероном, Титом Лівіем і Вергілієм, яких він називає eloquii. Інші три вірші зі згадкою Петронія можна розуміти в тому сенсі, що Петроній в латинському Пріапічному романі виявився на рівні грецьких творів того ж роду.
- Візантійський письменник VI століття називає його в числі сатириків: Турн, Ювенал, Петроній
Всі ці відгуки і згадки, засвідчуючи про популярність Петронія Арбітра в античності, не повідомляють жодних відомостей про його життя.
Сенатор Петроній
Ще в XVII столітті (Юст Ліпсій) висловив думку, що міг виникнути тільки за Нерона, але приблизно з кінця XVIII століття ця впевненість змінюється скептицизмом, а в XIX столітті починається активний перегляд питання. Однак до кінця XIX — початку XX століття запанувала колишня думку, що роман — продукт епохи Нерона і автор його — Петроній, описаний Тацитом. Цю точку зору підтримували видавець Петронія Ф. Бюхелер, такі великі вчені, як Теодор Моммзен, . У (1937) рішуче заявлено, що всі спроби помістити Петронія на більш раннє або пізніший, ніж епоха Нерона, час не становлять вже жодного інтересу.
Петроній у Тацита
Тацит повідомляє про смерть Петронія разом з іншими представниками сенатської опозиції: «Протягом кількох днів загинули один за одним Анней Мела, Аніцій Церіала, Руфрій Кріспін і Гай Петроній, Мела і Кріспін — римські вершники в сенаторській гідності». У так званому Codex Mediceus Тацита тут стрїть ас Petronius. У зв'язку з цим виникло припущення, що «ac» з'явилося помилково замість «С» (скорочення від «Гай»). Багато видавців слідують цьому читання. Інші, посилаючись на Плінія і Плутарха, де згаданий консуляр Петроній з преноменом «Тит», ставлять «Тит». У рукописах «Сатирикону» преномен відсутній.
Потім Тацит пише:
Про Гая Петронія личить розповісти трохи докладніше. Дні він віддавав сну, ночі — виконання світських обов'язків і задоволень життям. І якщо інших піднесла до слави старанність, то його — ледарство. І все ж його не вважали розпусником і марнотратником, які в більшості проживають спадковому володінні, але бачили в ньому знавця розкоші. Його слова і вчинки сприймалися як свідчення властивої йому простодушності, і чим невимушеніше вони були і чим виразніше проступала в них якась особливого роду недбалість, тим прихильніше до них ставилися. Втім, і як проконсул Віфінії, і пізніше, будучи консулом, він виявив себе досить діяльним і здатним справлятися з покладеними на нього дорученнями. Повернувшись до порочної життя чи, може, лише удавано віддаючись порокам, він був прийнятий у тісне коло найбільш довірених наближених Нерона і став у ньому законодавцем витонченого смаку (arbiter elegantiae), так що Нерон став вважати приємним і сповненим чарівної розкоші тільки те, що було схвалено Петронієм. Це викликало в Тігелліна заздрість, і він зненавидів його як свого суперника, і притому такого, який у науці насолод сильніше його. І ось звертається до жорстокості принцепса, перед якою відступали всі інші його пристрасті, і ставить в провину Петронія дружбу зі . Донос про це надходить від підкупленого тим же Тігелліном раба Петронія; більшу частину його челяді кидають до в'язниці, і він позбавляється можливості захищатися. Трапилося, що в ці самі дні Нерон відбув до ; відправився туди і Петроній, але був зупинений в Кумах. І він не став продовжувати годинник страху чи надії. Разом з тим, розлучаючись з життям, він не поспішав її обірвати й, розкривши собі вени, то, за своїм бажанням, перев'язував їх, то знімав пов'язки; розмовляючи з друзями, він не торкався важливих предметів і уникав усього, чим міг би сприяти прославленню непохитності свого духу. І від друзів він також не чув міркувань про безсмертя душі й думок філософів, але вони співали йому жартівливі пісні та читали вірші легковажні. Інших із рабів він обдарував своїми щедротами, деяких — батогами. Потім він пообідав і поринув у сон, щоб його кінець, будучи змушеним, уподібнився природній смерті. Навіть у заповіті на відміну від більшості засуджених він не підлещувався ні Нерону, ні , ні кому іншому з можновладців, але описав потворні оргії принцепса, назвавши поіменно хто брав участь у них, розпусників і розпусниць, і відзначивши нововведення, що вносяться ними в кожен вид розпусти, і , приклавши , відправив його Нерону. Свій перстень з печаткою він зламав, щоб її не можна було використовувати у зловмисних цілях. Між тим Нерон, гублячись у здогадах, яким чином стали відомі подробиці його витончених нічних розваг, згадує про відому завдяки шлюбу з сенатором Силії, яку він сам примусив до співучасті у своїх брудних любострастних забавах і яка до того ж була приятелькою Петронія. І поставивши їй за вину, що вона нібито не промовчала про побачене і про те, що зазнала сама, він перейнявся до неї безправ'ям, і відправив її у вигнання.
За і проти
За
- «Сатирикон» — роман про час Нерона. Анекдоти, імена історичних персонажів відносяться до цієї епохи
- Пародійні поеми на Нерона («Узяття Трої») і Лукана («Про громадянську війну») могли становити інтерес тільки для сучасників
- Петроній носить когномен «Арбітр», і консуляр Тацита був названий друзями «elegantiae arbiter»
Проти
- В оповіданні Тацита немає нічого, що вказувало б на «Сатирикон»
- У розділі LXX згадано manumissio per mensam (тобто надання рабу свободи через запрошення його до свого столу), яке увійшло в силу пізніше
У логіці
Парадокс Петронія: «Обмежуйте себе у всіх речах, навіть в обмеженні»
У літературі
- Петроній — один з головних персонажів роману Генрика Сенкевича «Quo vadis»
- Петроній Арбітр і обставини його відходу з життя постійно згадуються героями «Реставрації обіду» Їржі Грошека.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118593293 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона — Брокгауз — Ефрон, 1899.
- Петроний // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 5.
- Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
- CONOR.Sl
- I, 2, 8
- Carm., XXIII, 145 сл.
- Carm., XXIII, 155—158
- De magistrat., I , 41
- Аннали XVI, 17
- H. N., XXXVII, 8, 20
- de discr. amic. et adulat., 35
- Аннали XVI, 18-20
Переклади
Українською мовою роман видавався:
- Ю. Мушак, Д. Малякевич (перший уривок), Б.Зданевич (другий уривок). Антична література: Хрестоматія. Упорядник О. І. Білецький. К.: Радянська школа, 1968 (2-ге видання). 612 с. (С. 551—560).
- Петроній. Сатирикон. / Пер. Йосип Кобів, Юрій Цимбалюк, Андрій Содомора. Львів, Апріорі. 2024. С. 192.
Російські переклади:
- Петронія Арбітра Громадянська лайка, поема. / Пер. М. Муравйова. СПб, 1774. 15 стор
- Бенкет Трімалхіона Петронія. Перший римський роман. Видав Е. Ронталер. (На рос. І лат. Яз.) Одеса, 1880. 148 стор
- Петроній Арбітр. Сатирикон. / Пер. М. Пояркова, вступ. ст. Н. Я. Абрамовича. М., 1913. 174 стор
- Петроній Арбітр. Сатирикон. / Пер. [В. А. Амфітеатрова] під ред. Б. І. Ярхо. (Серія «Всесвітня література»). М.-Л., 1924. 256 стор (переізд.: М., 1990. 200000 екз.)
- Перєїзд.: У серії «Бібліотека світової літератури». М., 1969.
- Петроній. Сатирикон. / Пер. і кому. А. К. Гаврилова за участю Б. І. Ярхо і М. Л. Гаспарова. / / Римська сатира. М., 1989. С. 129—238 і кому. на с. 465—500.
Інші переклади:
- У серії «Loeb Classical Library» роман видано під № 15.
- У серії :Pétrone. Le Satiricon. Texte établi, traduit et annoté par A. Ernout. XLVII, 394 p.
Посилання
- Петроній, Гай // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 332. — .
- Сатирикон. Латинський текст і перев. Гаврилов А., Гаспаров М., Ярхо Б.
- Сатирикон, перев. Амфітеатров-Кадашах В., під ред. Ярхо Б.
- Енциклопедія Кругосвет
- Інтерес
- ЛЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Petronij Gaj Petronij Arbitr lat Petronius Arbiter blizko 14 66 Kumi avtor davnorimskogo romanu Satirikon zazvichaj ototozhnyuyetsya z senatorom Petroniyem pro yakogo pisav Tacit Petronij Arbitrlat Petronius NigerIm ya pri narodzhennilat Publius Petronius NigerPsevdoarbiter elegantiaeNarodivsya27 d Narbonska Galliya Starodavnij RimPomer66 1 2 Kumi 3 znekrovlennyaKrayinaStarodavnij RimDiyalnistpismennik politik vijskovosluzhbovec poet filosofZnannya movlatina 4 5 Magnum opusSatirikonPosadadavnorimskij senator d rimskij gubernator i konsulBatkoPublij PetronijMatidBrati sestriPetroniya i Publij Petronij TurpilianIMDbID 0678112Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Smert Petroniya 1904 Im ya Petronij Arbitr nazvano u vsih manuskriptah romanu Jogo pidtverdzhuyut piznishi posilannya ta vidguki u yakih bez sumnivu mova jde pro avtora Satirikonu Antichni svidchennya II stolittya n e U svoyemu tvori De metris nadilyaye Petroniya epitetom disertus krasnomovnij majsternij znavec i kazhuchi pro anakreontichnih rozmirah zauvazhuye sho yih chasto vzhivav Petronij v zberezhenomu teksti Petroniya anakreontichnih rozmiriv ne zustrichayetsya Makrobij kinec IV pochatok V st u komentaryah do Snu Scipiona govorit pro nogo yak pro romanista yakij yak i Apulej opisuvav strazhdannya zakohanih Pri comu pershist tut Makrobij viddaye Petroniyu Sidonij Apollinarij V stolittya zgaduye Petroniya v odnomu ryadu z Ciceronom Titom Liviem i Vergiliyem yakih vin nazivaye eloquii Inshi tri virshi zi zgadkoyu Petroniya mozhna rozumiti v tomu sensi sho Petronij v latinskomu Priapichnomu romani viyavivsya na rivni greckih tvoriv togo zh rodu Vizantijskij pismennik VI stolittya nazivaye jogo v chisli satirikiv Turn Yuvenal Petronij Vsi ci vidguki i zgadki zasvidchuyuchi pro populyarnist Petroniya Arbitra v antichnosti ne povidomlyayut zhodnih vidomostej pro jogo zhittya Senator PetronijShe v XVII stolitti Yust Lipsij visloviv dumku sho mig viniknuti tilki za Nerona ale priblizno z kincya XVIII stolittya cya vpevnenist zminyuyetsya skepticizmom a v XIX stolitti pochinayetsya aktivnij pereglyad pitannya Odnak do kincya XIX pochatku XX stolittya zapanuvala kolishnya dumku sho roman produkt epohi Nerona i avtor jogo Petronij opisanij Tacitom Cyu tochku zoru pidtrimuvali vidavec Petroniya F Byuheler taki veliki vcheni yak Teodor Mommzen U 1937 rishuche zayavleno sho vsi sprobi pomistiti Petroniya na bilsh rannye abo piznishij nizh epoha Nerona chas ne stanovlyat vzhe zhodnogo interesu Petronij u Tacita Tacit povidomlyaye pro smert Petroniya razom z inshimi predstavnikami senatskoyi opoziciyi Protyagom kilkoh dniv zaginuli odin za odnim Annej Mela Anicij Ceriala Rufrij Krispin i Gaj Petronij Mela i Krispin rimski vershniki v senatorskij gidnosti U tak zvanomu Codex Mediceus Tacita tut stryit as Petronius U zv yazku z cim viniklo pripushennya sho ac z yavilosya pomilkovo zamist S skorochennya vid Gaj Bagato vidavciv sliduyut comu chitannya Inshi posilayuchis na Pliniya i Plutarha de zgadanij konsulyar Petronij z prenomenom Tit stavlyat Tit U rukopisah Satirikonu prenomen vidsutnij Potim Tacit pishe Pro Gaya Petroniya lichit rozpovisti trohi dokladnishe Dni vin viddavav snu nochi vikonannya svitskih obov yazkiv i zadovolen zhittyam I yaksho inshih pidnesla do slavi starannist to jogo ledarstvo I vse zh jogo ne vvazhali rozpusnikom i marnotratnikom yaki v bilshosti prozhivayut spadkovomu volodinni ale bachili v nomu znavcya rozkoshi Jogo slova i vchinki sprijmalisya yak svidchennya vlastivoyi jomu prostodushnosti i chim nevimushenishe voni buli i chim viraznishe prostupala v nih yakas osoblivogo rodu nedbalist tim prihilnishe do nih stavilisya Vtim i yak prokonsul Vifiniyi i piznishe buduchi konsulom vin viyaviv sebe dosit diyalnim i zdatnim spravlyatisya z pokladenimi na nogo doruchennyami Povernuvshis do porochnoyi zhittya chi mozhe lishe udavano viddayuchis porokam vin buv prijnyatij u tisne kolo najbilsh dovirenih nablizhenih Nerona i stav u nomu zakonodavcem vitonchenogo smaku arbiter elegantiae tak sho Neron stav vvazhati priyemnim i spovnenim charivnoyi rozkoshi tilki te sho bulo shvaleno Petroniyem Ce viklikalo v Tigellina zazdrist i vin znenavidiv jogo yak svogo supernika i pritomu takogo yakij u nauci nasolod silnishe jogo I os zvertayetsya do zhorstokosti princepsa pered yakoyu vidstupali vsi inshi jogo pristrasti i stavit v provinu Petroniya druzhbu zi Donos pro ce nadhodit vid pidkuplenogo tim zhe Tigellinom raba Petroniya bilshu chastinu jogo chelyadi kidayut do v yaznici i vin pozbavlyayetsya mozhlivosti zahishatisya Trapilosya sho v ci sami dni Neron vidbuv do vidpravivsya tudi i Petronij ale buv zupinenij v Kumah I vin ne stav prodovzhuvati godinnik strahu chi nadiyi Razom z tim rozluchayuchis z zhittyam vin ne pospishav yiyi obirvati j rozkrivshi sobi veni to za svoyim bazhannyam perev yazuvav yih to znimav pov yazki rozmovlyayuchi z druzyami vin ne torkavsya vazhlivih predmetiv i unikav usogo chim mig bi spriyati proslavlennyu nepohitnosti svogo duhu I vid druziv vin takozh ne chuv mirkuvan pro bezsmertya dushi j dumok filosofiv ale voni spivali jomu zhartivlivi pisni ta chitali virshi legkovazhni Inshih iz rabiv vin obdaruvav svoyimi shedrotami deyakih batogami Potim vin poobidav i porinuv u son shob jogo kinec buduchi zmushenim upodibnivsya prirodnij smerti Navit u zapoviti na vidminu vid bilshosti zasudzhenih vin ne pidleshuvavsya ni Neronu ni ni komu inshomu z mozhnovladciv ale opisav potvorni orgiyi princepsa nazvavshi poimenno hto brav uchast u nih rozpusnikiv i rozpusnic i vidznachivshi novovvedennya sho vnosyatsya nimi v kozhen vid rozpusti i priklavshi vidpraviv jogo Neronu Svij persten z pechatkoyu vin zlamav shob yiyi ne mozhna bulo vikoristovuvati u zlovmisnih cilyah Mizh tim Neron gublyachis u zdogadah yakim chinom stali vidomi podrobici jogo vitonchenih nichnih rozvag zgaduye pro vidomu zavdyaki shlyubu z senatorom Siliyi yaku vin sam primusiv do spivuchasti u svoyih brudnih lyubostrastnih zabavah i yaka do togo zh bula priyatelkoyu Petroniya I postavivshi yij za vinu sho vona nibito ne promovchala pro pobachene i pro te sho zaznala sama vin perejnyavsya do neyi bezprav yam i vidpraviv yiyi u vignannya Za i proti Za Satirikon roman pro chas Nerona Anekdoti imena istorichnih personazhiv vidnosyatsya do ciyeyi epohi Parodijni poemi na Nerona Uzyattya Troyi i Lukana Pro gromadyansku vijnu mogli stanoviti interes tilki dlya suchasnikiv Petronij nosit kognomen Arbitr i konsulyar Tacita buv nazvanij druzyami elegantiae arbiter Proti V opovidanni Tacita nemaye nichogo sho vkazuvalo b na Satirikon U rozdili LXX zgadano manumissio per mensam tobto nadannya rabu svobodi cherez zaproshennya jogo do svogo stolu yake uvijshlo v silu piznisheU logiciParadoks Petroniya Obmezhujte sebe u vsih rechah navit v obmezhenni U literaturiPetronij odin z golovnih personazhiv romanu Genrika Senkevicha Quo vadis Petronij Arbitr i obstavini jogo vidhodu z zhittya postijno zgaduyutsya geroyami Restavraciyi obidu Yirzhi Grosheka PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118593293 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Brokgauz Efron 1899 d Track Q19908137d Track Q19180675 Petronij Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 5 d Track Q4239850d Track Q649 Mirabile Digital Archives for Medieval Culture SISMEL Edizioni del Galluzzo d Track Q85138432d Track Q85135665 CONOR Sl d Track Q16744133 I 2 8 Carm XXIII 145 sl Carm XXIII 155 158 De magistrat I 41 Annali XVI 17 H N XXXVII 8 20 de discr amic et adulat 35 Annali XVI 18 20PerekladiUkrayinskoyu movoyu roman vidavavsya Yu Mushak D Malyakevich pershij urivok B Zdanevich drugij urivok Antichna literatura Hrestomatiya Uporyadnik O I Bileckij K Radyanska shkola 1968 2 ge vidannya 612 s S 551 560 Petronij Satirikon Per Josip Kobiv Yurij Cimbalyuk Andrij Sodomora Lviv Apriori 2024 S 192 Rosijski perekladi Petroniya Arbitra Gromadyanska lajka poema Per M Muravjova SPb 1774 15 stor Benket Trimalhiona Petroniya Pershij rimskij roman Vidav E Rontaler Na ros I lat Yaz Odesa 1880 148 stor Petronij Arbitr Satirikon Per M Poyarkova vstup st N Ya Abramovicha M 1913 174 stor Petronij Arbitr Satirikon Per V A Amfiteatrova pid red B I Yarho Seriya Vsesvitnya literatura M L 1924 256 stor pereizd M 1990 200000 ekz Peryeyizd U seriyi Biblioteka svitovoyi literaturi M 1969 Petronij Satirikon Per i komu A K Gavrilova za uchastyu B I Yarho i M L Gasparova Rimska satira M 1989 S 129 238 i komu na s 465 500 Inshi perekladi U seriyi Loeb Classical Library roman vidano pid 15 U seriyi Petrone Le Satiricon Texte etabli traduit et annote par A Ernout XLVII 394 p ISBN 978 2 251 01138 7PosilannyaPetronij Gaj Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 332 ISBN 966 692 744 6 Satirikon Latinskij tekst i perev Gavrilov A Gasparov M Yarho B Satirikon perev Amfiteatrov Kadashah V pid red Yarho B Enciklopediya Krugosvet Interes LE