Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Амаркорд італ Amarcord фільм Федеріко Фелліні 1973 року Назва фільму походить від слів a m arcord я згадую котре стало н

Амаркорд (фільм)

«Амаркорд» (італ. Amarcord) — фільм Федеріко Фелліні 1973 року. Назва фільму походить від слів «a m'arcord» (я згадую), котре стало неологізмом в італійській мові. Фільм був представлений 1974 року поза конкурсом на 27-му Каннському міжнародному кінофестивалі і входить у 100 найкращих фільмів світового кіно.

«Амаркорд»
Amarcord
image
ЖанрДрама, комедія, біографічний, фантастика
РежисерФедеріко Фелліні
ПродюсерФранко Крістальді
СценаристиФедеріко Фелліні,
Тоніно Гуерра
У головних
ролях
,
ОператорДжузеппе Ротунно
КомпозиторНіно Рота
ХудожникДаніло Донаті
Кінокомпанія• F.C. Produzioni • PECF
Дистриб'юторNetflix і Vudu
Тривалість127 хв.
Моваіталійська
Країнаimage Італія
image Франція
Рік1973
Касові збори£ 3 333 459 000
IMDbID 0071129
РейтингIMDb: image
image Амаркорд у Вікісховищі

Сюжет

Італія, 1930-і роки. Містечко, що заснуло, пробуджується з появою «манін» — пуху, що ширяє у повітрі, сповіщаючи про прихід весни. На великій площі розводять святкове вогнище, на якому спалюють опудало зими. Про місто і про час глядачеві розповідають по черзі то червонопикий п'яниця Бішейн, бродячий торговець, то вчений адвокат (обоє говорять прямо в камеру), то підліток на ім'я Тітта, син Ауреліо та Міранди, в чиєму будинку не замовкають сварки і погрози самогубства з обох боків, які, втім, ніколи не виконуються. У школі Тітта терпляче витримує карикатурний парад педагогів і запам'ятовує лише вчительку математики за її пишний бюст. Його, і не тільки його самого, також приваблює Лисичка, напівбожевільна німфоманка, що дражнить робітників на будівництвах. Але перед усіма жінками він віддає перевагу Градісці, місцевій зірці, яка дефілює вулицями зі своїми сестрами в спокусливих нарядах і макіяжі. Одного разу він марно намагається підсісти до неї в кінозалі.

Про Градіску ходить безліч легенд: приміром, колись вона нібито вшанувала своєю присутністю ложе якось принца в «Гранд-Отелі» — розкішному палаці, де Бішейн одного разу «спожив» за одну ніч вісімнадцять жінок з гарему проїжджого еміра. Їх усіх Тітта називає у сповіді місцевому священикові, який наполегливо цікавиться, коли і скільки разів він «себе чіпає»: ця його звичка, за словами священика, доведе до сліз святого Людовика. 21 квітня, в день народження Гітлера, місто відвідує видний фашистський чин, на його честь організовуються парад і спортивна вистава. Вночі з грамофона, встановленого на каплиці, нахабно лунає мелодія «Інтернаціоналу», і фашистським стрільцям не відразу вдається заткнути цю музику. Батька Тітти викликають у поліцію і звинувачують в антифашистських розмовах. Його примушують випити велику дозу касторки.

Раз на рік сім'я забирає з божевільні дядька Тео і везе його на прогулянку. Цього разу він підіймається на дерево і п'ять годин підряд кричить: «Жінку хочу!». Карлиця-монашка, що приїхала з двома санітарами, знімає його з дерева, що нікому не вдавалося до її появи. Вночі усі жителі містечка випливають у відкрите море, щоб спостерігати зблизька пасажирський лайнер «Рекс» — прекрасний зразок суднобудівного мистецтва, створений при фашистському режимі і що є символом цього режиму… Приходить осінь. Дідусь Тітти збивається зі шляху в тумані і думає, що він помер… Вночі жителі міста, як в казковому сні, спостерігають за учасниками автопробігу «Тисяча миль»… Тітта залишається наодинці з пишногрудою власницею тютюнової крамниці, присягається, що зможе її підняти, і піднімає. Вона дає йому посмоктати свої груди, але недосвідчений хлопець дме в них… Одного разу місто завалює снігом, і від цієї рідкісної події усі жителі завмирають у захопленні: всі історичні рекорди побиті…

Помирає мати Тітти. Градіска виходить заміж за карабінера, який відвіз її в інші краї. Після весільної вечері усі прощаються з нею. Її ніколи не забудуть. Знову в повітрі парять «маніни»; їх поява завершує цей чарівний рік.

У ролях

• … Градіска
• … Тітта
• … Міранда Біонді, мати Тітти
• … Ауреліо Біонді, батько Тітти
• Стефано Пройєтті … Оліва, брат Тітти
• Джузеппе Янігро … дідусь Тітти
• Нандіно Орфеї … дядечко Тітти
• Чіччо Інграссіа … Тео, божевільний дядечко Тітти
• Карла Мора … Джина, служниця
• Джозіана Танціллі … Лисичка
• Доменіко Пертіка … сліпий акордеоніст
• Джанфіліппо Каркано … кюре
• Діна Адорні … вчителька математики
• Армандо Віллелла … учитель грецької мови
• Марія Антоньєтта Белуцці … власниця тютюнової крамниці
• Джульєтта Мазіна … подруга Градіскі

Знімальна група

Видалена сцена

Знято сцену, яка пізніше була вирізана з фільму Фелліні. Сцена була знята без звуку. Однак вона описана в новелістиці, опублікованій Ріццолі в 1973 році, де йдеться про те, як графиня втрачає діамантову каблучку в туалеті. Карліні, або "Одеколон", чоловік, який спорожняє міські вигрібні ями, покликаний знайти його. Цю сцену можна переглянути на релізі фільму від Criterion.

Нагороди та номінації

▼ Список нагород та номінацій ▼
Кінопремія Дата церемонії Категорія Номінант(и) Результат Дж
Італійський національний синдикат кіножурналістів 1974 «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу Федеріко Фелліні Перемога
«Срібна стрічка» за найкращий сценарій Федеріко Фелліні, Тоніно Гуерра Перемога
«Срібна стрічка» найкращому новому акторові Джанфіліппо Каркано Перемога
«Срібна стрічка» найкращому акторові другого плану Чіччо Інграссіа Номінація
«Срібна стрічка» найкращій акторці другого плану Пупелла Мадджо Номінація
«Срібна стрічка» за найкращий оригінальний сюжет Тоніно Гуерра, Федеріко Фелліні Перемога
«Срібна стрічка» за найкращий сценарій Тоніно Гуерра, Федеріко Фелліні Перемога
«Срібна стрічка» за найкращу операторську роботу Джузеппе Ротунно Номінація
«Срібна стрічка» за найкращий дизайн костюмів Даніло Донаті Номінація
Премія «Давид ді Донателло» 1974 Найкращий фільм Амаркорд Перемога
Найкращий режисер Федеріко Фелліні Перемога
1974 Найкращий режисер Федеріко Фелліні Номінація
Премія «Золотий глобус» (Італія) 1975 Найкращий фільм Амаркорд Перемога
Національна рада кінокритиків США 1974 Найкращий фільм іноземною мовою Амаркорд Перемога
ТОП іноземних фільмів Перемога
Спільнота кінокритиків Нью-Йорка 1974 Найкращий фільм Амаркорд Номінація
Найкращий режисер Федеріко Фелліні Номінація
Золотий глобус 1975 Найкращий фільм іноземною мовою Амаркорд Номінація
Премія «Оскар» 1975 Найкращий фільм іноземною мовою Амаркорд Перемога
Премія «Боділ» 1975 Найкращий європейський фільм Амаркорд Перемога
Синдикат французьких кінокритиків 1975 Приз за найкращий іноземний фільм Амаркорд Перемога
Премія Kinema Junpo 1975 Найкращий режисер іноземного фільму Федеріко Фелліні Перемога

Примітки

  1. BoxOfficeBenful: Box Office Italia 1973-74 : Altrimenti ci arrabbiamo [ 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. Процитовано 09.03.2017
  2. . Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 23 травня 2022.
  3. Selection 1974|editore=festival-cannes.fr|accesso=18 giugno 2011[недоступне посилання з травня 2019]
  4. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 7 вересня 2013.
  5. Amarcord. The Criterion Collection.
  6. AMARCORD Deleted Scene. The Criterion Channel.
  7. Нагороди та номінації фільму Амаркорд на сайті IMDb (англ.)

Джерела

  • Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 117—120. — 3000 прим. — . (рос.)

Посилання


image Це незавершена стаття про італійський фільм.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Amarkord ital Amarcord film Federiko Fellini 1973 roku Nazva filmu pohodit vid sliv a m arcord ya zgaduyu kotre stalo neologizmom v italijskij movi Film buv predstavlenij 1974 roku poza konkursom na 27 mu Kannskomu mizhnarodnomu kinofestivali i vhodit u 100 najkrashih filmiv svitovogo kino Amarkord AmarcordZhanrDrama komediya biografichnij fantastikaRezhiserFederiko FelliniProdyuserFranko KristaldiScenaristiFederiko Fellini Tonino GuerraU golovnih rolyah OperatorDzhuzeppe RotunnoKompozitorNino RotaHudozhnikDanilo DonatiKinokompaniya F C Produzioni PECFDistrib yutorNetflix i VuduTrivalist127 hv MovaitalijskaKrayina Italiya FranciyaRik1973Kasovi zbori 3 333 459 000IMDbID 0071129RejtingIMDb Amarkord u VikishovishiSyuzhetItaliya 1930 i roki Mistechko sho zasnulo probudzhuyetsya z poyavoyu manin puhu sho shiryaye u povitri spovishayuchi pro prihid vesni Na velikij ploshi rozvodyat svyatkove vognishe na yakomu spalyuyut opudalo zimi Pro misto i pro chas glyadachevi rozpovidayut po cherzi to chervonopikij p yanicya Bishejn brodyachij torgovec to vchenij advokat oboye govoryat pryamo v kameru to pidlitok na im ya Titta sin Aurelio ta Mirandi v chiyemu budinku ne zamovkayut svarki i pogrozi samogubstva z oboh bokiv yaki vtim nikoli ne vikonuyutsya U shkoli Titta terplyache vitrimuye karikaturnij parad pedagogiv i zapam yatovuye lishe vchitelku matematiki za yiyi pishnij byust Jogo i ne tilki jogo samogo takozh privablyuye Lisichka napivbozhevilna nimfomanka sho drazhnit robitnikiv na budivnictvah Ale pered usima zhinkami vin viddaye perevagu Gradisci miscevij zirci yaka defilyuye vulicyami zi svoyimi sestrami v spokuslivih naryadah i makiyazhi Odnogo razu vin marno namagayetsya pidsisti do neyi v kinozali Pro Gradisku hodit bezlich legend primirom kolis vona nibito vshanuvala svoyeyu prisutnistyu lozhe yakos princa v Grand Oteli rozkishnomu palaci de Bishejn odnogo razu spozhiv za odnu nich visimnadcyat zhinok z garemu proyizhdzhogo emira Yih usih Titta nazivaye u spovidi miscevomu svyashenikovi yakij napoleglivo cikavitsya koli i skilki raziv vin sebe chipaye cya jogo zvichka za slovami svyashenika dovede do sliz svyatogo Lyudovika 21 kvitnya v den narodzhennya Gitlera misto vidviduye vidnij fashistskij chin na jogo chest organizovuyutsya parad i sportivna vistava Vnochi z gramofona vstanovlenogo na kaplici nahabno lunaye melodiya Internacionalu i fashistskim strilcyam ne vidrazu vdayetsya zatknuti cyu muziku Batka Titti viklikayut u policiyu i zvinuvachuyut v antifashistskih rozmovah Jogo primushuyut vipiti veliku dozu kastorki Raz na rik sim ya zabiraye z bozhevilni dyadka Teo i veze jogo na progulyanku Cogo razu vin pidijmayetsya na derevo i p yat godin pidryad krichit Zhinku hochu Karlicya monashka sho priyihala z dvoma sanitarami znimaye jogo z dereva sho nikomu ne vdavalosya do yiyi poyavi Vnochi usi zhiteli mistechka viplivayut u vidkrite more shob sposterigati zblizka pasazhirskij lajner Reks prekrasnij zrazok sudnobudivnogo mistectva stvorenij pri fashistskomu rezhimi i sho ye simvolom cogo rezhimu Prihodit osin Didus Titti zbivayetsya zi shlyahu v tumani i dumaye sho vin pomer Vnochi zhiteli mista yak v kazkovomu sni sposterigayut za uchasnikami avtoprobigu Tisyacha mil Titta zalishayetsya naodinci z pishnogrudoyu vlasniceyu tyutyunovoyi kramnici prisyagayetsya sho zmozhe yiyi pidnyati i pidnimaye Vona daye jomu posmoktati svoyi grudi ale nedosvidchenij hlopec dme v nih Odnogo razu misto zavalyuye snigom i vid ciyeyi ridkisnoyi podiyi usi zhiteli zavmirayut u zahoplenni vsi istorichni rekordi pobiti Pomiraye mati Titti Gradiska vihodit zamizh za karabinera yakij vidviz yiyi v inshi krayi Pislya vesilnoyi vecheri usi proshayutsya z neyu Yiyi nikoli ne zabudut Znovu v povitri paryat manini yih poyava zavershuye cej charivnij rik U rolyah Gradiska Titta Miranda Biondi mati Titti Aurelio Biondi batko Titti Stefano Projyetti Oliva brat Titti Dzhuzeppe Yanigro didus Titti Nandino Orfeyi dyadechko Titti Chichcho Ingrassia Teo bozhevilnij dyadechko Titti Karla Mora Dzhina sluzhnicya Dzhoziana Tancilli Lisichka Domeniko Pertika slipij akordeonist Dzhanfilippo Karkano kyure Dina Adorni vchitelka matematiki Armando Villella uchitel greckoyi movi Mariya Antonyetta Belucci vlasnicya tyutyunovoyi kramnici Dzhulyetta Mazina podruga GradiskiZnimalna grupaAvtor scenariyu Federiko Fellini Tonino Guerra Rezhiser postanovnik Federiko Fellini Prodyuser Franko Kristaldi Operator Dzhuzeppe Rotunno Kompozitor Nino Rota Montazh Rudzhero Mastroyanni Hudozhnik postanovnik Danilo Donati Hudozhnik po kostyumah Danilo Donati Sartoriya Tirelli Artdirektor Dzhordzho DzhovanniniVidalena scenaZnyato scenu yaka piznishe bula virizana z filmu Fellini Scena bula znyata bez zvuku Odnak vona opisana v novelistici opublikovanij Riccoli v 1973 roci de jdetsya pro te yak grafinya vtrachaye diamantovu kabluchku v tualeti Karlini abo Odekolon cholovik yakij sporozhnyaye miski vigribni yami poklikanij znajti jogo Cyu scenu mozhna pereglyanuti na relizi filmu vid Criterion Nagorodi ta nominaciyi Spisok nagorod ta nominacij Kinopremiya Data ceremoniyi Kategoriya Nominant i Rezultat Dzh Italijskij nacionalnij sindikat kinozhurnalistiv 1974 Sribna strichka za najkrashu rezhisersku robotu Federiko Fellini Peremoga Sribna strichka za najkrashij scenarij Federiko Fellini Tonino Guerra Peremoga Sribna strichka najkrashomu novomu aktorovi Dzhanfilippo Karkano Peremoga Sribna strichka najkrashomu aktorovi drugogo planu Chichcho Ingrassia Nominaciya Sribna strichka najkrashij aktorci drugogo planu Pupella Maddzho Nominaciya Sribna strichka za najkrashij originalnij syuzhet Tonino Guerra Federiko Fellini Peremoga Sribna strichka za najkrashij scenarij Tonino Guerra Federiko Fellini Peremoga Sribna strichka za najkrashu operatorsku robotu Dzhuzeppe Rotunno Nominaciya Sribna strichka za najkrashij dizajn kostyumiv Danilo Donati Nominaciya Premiya David di Donatello 1974 Najkrashij film Amarkord Peremoga Najkrashij rezhiser Federiko Fellini Peremoga 1974 Najkrashij rezhiser Federiko Fellini Nominaciya Premiya Zolotij globus Italiya 1975 Najkrashij film Amarkord Peremoga Nacionalna rada kinokritikiv SShA 1974 Najkrashij film inozemnoyu movoyu Amarkord Peremoga TOP inozemnih filmiv Peremoga Spilnota kinokritikiv Nyu Jorka 1974 Najkrashij film Amarkord Nominaciya Najkrashij rezhiser Federiko Fellini Nominaciya Zolotij globus 1975 Najkrashij film inozemnoyu movoyu Amarkord Nominaciya Premiya Oskar 1975 Najkrashij film inozemnoyu movoyu Amarkord Peremoga Premiya Bodil 1975 Najkrashij yevropejskij film Amarkord Peremoga Sindikat francuzkih kinokritikiv 1975 Priz za najkrashij inozemnij film Amarkord Peremoga Premiya Kinema Junpo 1975 Najkrashij rezhiser inozemnogo filmu Federiko Fellini PeremogaPrimitkiBoxOfficeBenful Box Office Italia 1973 74 Altrimenti ci arrabbiamo 23 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Procitovano 09 03 2017 Arhiv originalu za 17 lipnya 2021 Procitovano 23 travnya 2022 Selection 1974 editore festival cannes fr accesso 18 giugno 2011 nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 7 veresnya 2013 Amarcord The Criterion Collection AMARCORD Deleted Scene The Criterion Channel Nagorodi ta nominaciyi filmu Amarkord na sajti IMDb angl DzherelaLursell Zhak Avtorskaya enciklopediya filmov SPb Rosebud Publishing 2009 T 1 S 117 120 3000 prim ISBN 978 5 904175 02 3 ros PosilannyaAmarkord na sajti MYmovies it ital stanom na 9 03 2017 Ce nezavershena stattya pro italijskij film Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Топ