Рим (фільм)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рим (значення).

«Рим» (також відомий під назвою Рим Фелліні італ. Fellini Roma) — напів-біографічний фільм Федеріко Фелліні, в якому режисер згадує своє дитинство у Ріміні, а також свою юність у Римі. Фільм складається з ряду непов'язаних між собою епізодів. Петер Ґонсалес грає роль молодого Фелліні. Більшість акторів фільму є маловідомими.

Рим
Fellini Roma
Жанр	притча
Режисер	Федеріко Фелліні
Продюсер	Турі Васіле
Сценаристи	Федеріко Фелліні Бернардіно Дзаппоні
У головних ролях	Петер Ґонсалес Фіона Флоренче Анна Маньяні Альберто Сорді
Оператор	Джузеппе Ротунно
Композитор	Ніно Рота
Монтаж	Руджеро Мастроянні
Художник	Даніло Донаті
Кінокомпанія	United Artists
Дистриб'ютор	Netflix
Тривалість	128 хв.
Мова	італійська, німецька, французька, іспанська і англійська
Країна	Італія  Франція
Рік	1972
Касові збори	869,900,000 лір
IMDb	ID 0069191
Рим у Вікісховищі

Зміст

Розповідь про Рим розпочинається із спогадів провінціала. Він вчиться у школі, і вчитель разом з класом переходить символічний Рубікон. У 1939 році молодий чоловік приїжджає на вокзал «Терміні» та приходить у будинок багатодітної сім'ї Паллетта, щоб там оселитися. Увечері він вечеряє в тратторії просто неба, як це заведено в Римі. В наші дні кіногрупа у фургоні, напханому апаратурою, об'їжджає околицю міста, знімаючи на плівку автомобілістів, повій, випадкові події, маніфестації, пробки — усе, що також є частиною міста. Іншого дня Фелліні ставить камеру на кран і намагається зняти місто з верхньої точки. Молоді люди запитують режисера, чи розповість він у своєму фільмі про соціальну боротьбу. Він відповідає, що краще вже розповість про мюзик-хол «Барафонда» часів війни. Глядач потрапляємо в мюзик-хол, де вистава йде не лише на сцені, але і в залі для глядачів: вони їдять, сперечаються, лають артистів та іноді навіть проганяють їх зі сцени. Одна жінка ставить сина між кріслами, щоб той помочився. Хтось кидає на сцену здохлу кішку, а танцюрист, що виступає там, наслідуючи Фреда Астера, кидає її назад у зал. Вистава уривається читанням новин з фронтів, а потім — повітряною тривогою. В наші дні в підземеллях міста будується метро. Робітники знаходять фрески, що прикрашали місто 2000 років тому. Але фарби тьмяніють на очах і незабаром випаровуються безслідно при зіткненні з повітрям.

Потім фільм розповідає про борделі часів війни: один був дуже скромним, в іншому обстановка була розкішною, і дівчата спускалися до відвідувачів на великому ліфті. В наші дні княгиня Домітілла живе сама у великому будинку. Вона з тугою думає про минулі веселі часи. Вона згадує їхній справжній апофеоз — показ модних колекцій для монашок, священиків і вищих представників церковної ієрархії. Фелліні і його помічники розпитують людей, що вечеряють в районі Трастевере, і у тому числі американського письменника Гора Відала. Він говорить, що Рим — столиця брехні й удаваності, оскільки в ньому перебуває уряд, церква і кінематограф — найкраще місце для того, щоб чекати кінця світу. Анна Маньяні, повертаючись додому, відмовляється дати інтерв'ю. Для Фелліні вона — і вовчиця, і весталка, тобто справжній символ Риму… Група молодих людей на мотоциклах катається по місту, і його пам'ятки миготять у світлі фар.

У ролях

• Пітер Гонзалес
• Брітта Барнз
• Піа де Дозес
• Фіона Флоренче
• Марі Мейтленд
• Ренато Джованнолі
• Еліза Майнарді
• Поль Ру
• Галліано Сбарра
• Паоло Натале
• Марсель Жинетт Брон
• Маріо дель Ваго
• Альфредо Адамі
• Стефано Майоре
• Гор Відал
• Анна Маньяні

Джерела

• Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 1055—1057. — 3000 прим. — .(рос.)

Посилання

• Рим на сайті IMDb (англ.)
• Рим на сайті MYmovies.it (італ.)
• Рим на сайті AllMovie (англ.)
• Рим на сайті Rotten Tomatoes (англ.)